Golosnovinua.com

Позначка: НБУ

  • Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Голові Національного банку Андрію Пишному виповнилося 51. Він очолює НБУ з жовтня 2022 року і за цей час зібрав навколо себе репутацію не лише кризового менеджера, а й людини, за якої Нацбанк став помітно більш політично залежним. Критики кажуть, що регулятор втратив позицію незалежного арбітра і діє вибірково щодо учасників фінансового ринку. Сам Пишний публічно наголошує на протилежному: він представляє НБУ як інституцію, яка тримає курс, модернізує платіжну інфраструктуру і просуває санкційний тиск проти Росії, включно з відключенням російських банків від глобальної фінансової системи.

    Найбільш болюча тема — доступ гравців до українського банківського ринку і платіжної інфраструктури. Міжнародні фінтех-сервіси, які декларували відкриті продукти та прозорі тарифи, останні роки стикаються з дедалі жорсткішими бар’єрами і частково йдуть з країни. Водночас структури, які багато хто в Україні досі асоціює з колишнім “Альфа-Банком”, працюють далі, попри токсичний російський бекграунд. Критики Пишного називають це політичною вибірковістю: замість єдиних правил для всіх, Нацбанк ніби “підкручує вентиль” під конкретні бренди. Прихильники голови НБУ відповідають, що банк діє в межах законів і санкційного режиму РНБО, а будь-які зміни у власності “російських” банків перевіряються регуляторно й погоджуються на найвищому рівні, у тому числі в РНБО, де сам Пишний є членом із жовтня 2022 року.

    Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

    Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

    Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

    Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

    У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

  • Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    За останні чотири роки Національний банк України зафіксував понад 3,1 тисячі скарг щодо діяльності колекторських компаній. Лише у 2025 році вже надійшло майже тисяча звернень, що перевищує показники минулого року. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з даними, у середньому Нацбанк отримує 104 скарги на місяць. Це на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше, ніж у 2023 році. Понад 60% усіх скарг надійшли протягом останніх двох років, що свідчить про активізацію проблем у взаємодії боржників з колекторами.

    З 2021 року, коли набув чинності новий закон про колекторську діяльність, право звертатися до боржників мають лише компанії, зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній НБУ. За порушення правил роботи недоброчесні колектори можуть отримати штрафи, обмеження діяльності або бути виключені з реєстру.

    Від початку роботи реєстру до нього потрапили 82 компанії, проте надалі темпи реєстрації значно сповільнилися: у 2022 році додалося лише п’ять компаній, а у 2025 році — поки що лише одна. Нині у реєстрі зареєстровані 74 компанії, а їхній сукупний дохід за минулий рік перевищив 1 мільярд гривень.

  • Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Українські підприємства прогнозують значне зростання споживчих цін упродовж наступних 12 місяців. За оцінками керівників компаній, інфляція сягне 11,4%, що майже удвічі перевищує офіційний прогноз Національного банку України. Про це йдеться у новому звіті НБУ.

    Найбільшою причиною подорожчання бізнес називає воєнні дії — так вважають майже 80% опитаних керівників підприємств. Вони наголошують, що війна створює тривалу економічну невизначеність, підвищує логістичні витрати й впливає на ціни сировини.

    Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

    Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

    Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

    Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

  • НБУ випустив пам’ятну монету 5 грн присвячену донорам крові

    НБУ випустив пам’ятну монету 5 грн присвячену донорам крові

    Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 5 грн, присвячену донорству крові. Вона реалізується у лімітованій кількості — по одній монеті в одні руки. Вартість монети на дату останньої реалізації складає 165 грн.

    У НБУ підкреслюють, що ця монета є данню поваги донорам, чиї внески рятують життя та підтримують здоров’я нації. Вона символізує єднання, особливо у важкі часи, коли одна доза крові може стати рятівною для кількох людей.

    На аверсі монети в центрі композиції зображена об’ємна крапля крові, яка оточує схематичні фігури людей, з’єднаних рукостисканнями. Від кожної фігури до центру кола рухаються стилізовані краплі крові. Вгорі розташований малий Державний Герб України, а також нанесені такі елементи: напис “УКРАЇНА” внизу під композицією, номінал і графічний символ гривні внизу праворуч, рік карбування (2024) внизу ліворуч від фігур, та логотип Банкнотно-монетного двору НБУ праворуч між фігурами.

    На реверсі монети на дзеркальному тлі розташовано напис “ЖИТТЯ”, стилізований під систему для переливання крові з голкою.

    Монета виготовлена зі сплаву нейзильбер (мідь, нікель та цинк), діаметр становить 35 мм, а тираж обмежений 50 000 штук.

  • Адвокати підозрюваної у відмиванні грошей співвласниці iBox Bank Шевцової затягують розгляд справи

    Адвокати підозрюваної у відмиванні грошей співвласниці iBox Bank Шевцової затягують розгляд справи

    Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Наразі Олена Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати незаконно затягують розгляд справи в судах.

    Нагадаємо, Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних онлайн-казино.

    БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

    З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

    За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

    За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

    Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

    Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

    Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

    Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

    Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

    Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

    Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

    “Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

    Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

    Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

    Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

  • Ексдиректор департаменту НБУ Олександр Завадецький претендує на крісло голови ДСА: що в його декларації

    Ексдиректор департаменту НБУ Олександр Завадецький претендує на крісло голови ДСА: що в його декларації

    Колишній директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти проаналізували його декларацію та з’ясували, яким майном і активами володіє юрист.

    Сім’я кандидата складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані в селі Нове Боярської громади Київської області.

    Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

    • земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

    • житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

    • квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

    Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

    У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

    Також Завадецький володіє корпоративними правами:

    • 100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

    • 100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

    • пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

    Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

    З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

    Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

  • Схема на мільярди: що відомо про справу оголошеної в міжнародний розшук співвласниці iBox Bank Шевцової

    Схема на мільярди: що відомо про справу оголошеної в міжнародний розшук співвласниці iBox Bank Шевцової

    Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Бюро економічної безпеки (БЕБ) звинувачує її у фінансових махінаціях на значні суми та організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних онлайн-казино. Дізнавшись про офіційні звинувачення і відкриття справи, сама Олена і двоє її пособниць втекли за кордон.

    БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

    З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Зараз обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи досі на свободі.

    За непідтвердженими даними, зараз Олена Шевцова живе в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

    За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

    Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Шевцова, таким чином могли «відмити» приблизно 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

    Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один її бізнес — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

    Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований. Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

    Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

    Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

    Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

    “Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

    Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

    Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддів Личаківського районного суду Львова».

    Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

  • Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

    Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

    У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд.

    Це найнижчий рівень щомісячного попиту з жовтня 2023 року — в середньому лише $0,3 млрд у квітні-червні 2025-го. НБУ пояснює цю тенденцію кількома факторами.

    По-перше, українці почали менше очікувати девальвації. Курсові очікування домогосподарств стабілізувалися завдяки стабільності гривні та підвищенню дохідності гривневих фінансових інструментів — зокрема, облігацій та депозитів.

    По-друге, значну роль відіграє довіра до гривні: українці дедалі охочіше залишають заощадження у національній валюті, особливо в умовах високих ставок за депозитами та держоблігаціями.

    Втім, у безготівковому сегменті валютного ринку попит на іноземну валюту, навпаки, зріс. Це може свідчити про зростання ділової активності, закупівлі імпортних товарів або операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

    Попри поточну стабілізацію, прогнози щодо курсу гривні залишаються песимістичними. За оцінками експертів, якщо війна затягнеться, до кінця 2025 року курс може сягнути 43,5 грн/долар, а у 2026 році — до 46 грн/долар. Це зумовлено загальним економічним тиском та тривалими бойовими діями.

    Таким чином, хоча нині українці демонструють зменшений попит на готівкову валюту, ситуація залишається нестабільною. І долар, як і раніше, лишається барометром довіри до економіки — як для населення, так і для бізнесу.

  • Українські банки допомагають виводити мільйони доларів під виглядом імпорту дронів

    Українські банки допомагають виводити мільйони доларів під виглядом імпорту дронів

    Щомісяця з України незаконно виводяться десятки мільйонів доларів через масштабну схему фіктивного імпорту дронів для Збройних сил. Ключову роль у цій схемі відіграють українські банки, які безперешкодно обслуговують компанії-одноденки.

    Фірми, що не мають офісів, звітності чи реальної господарської діяльності, використовують підроблені митні документи. Їхні платежі в іноземній валюті проходять через низку банків, які ігнорують вимоги фінансового моніторингу. Серед фігурантів — АО «Асвіо Банк», АТ «Південний», «Мотор-Банк», АТ «РВС Банк», «Радабанк» і «Банк Альянс».

    Незважаючи на постанову Нацбанку №65 від 2020 року, що зобов’язує блокувати підозрілі операції, зазначені фінустанови систематично її порушують. Наприклад, «Асвіо Банк», підконтрольний братам Супруненкам, активно переказує кошти до сумнівних компаній у Румунії та Польщі. «Мотор-Банк», що належить державі, проводить перекази до офшорів у Гонконгу — за мовчазною згодою заступника голови НБУ Дмитра Олійника. Через «РВС Банк» Руслана Демчака проходять подібні транзакції.

    Жодних санкцій до банків не застосовано, жоден посадовець не відсторонений, а масштаби втрат зростають. Виведення сотень мільйонів доларів, які маскуються під військові закупівлі, завдає шкоди державному бюджету та підриває довіру до фінансової системи.

    Фактична бездіяльність Нацбанку та митної служби свідчить про їхню можливу причетність або принаймні толерування схеми. Усе це створює прямі ризики для економічної безпеки країни в умовах війни.

    Зупинити схему можливо лише за умови негайного та незалежного розслідування, публічного контролю, антикорупційних дій і рішучого оновлення керівного складу регуляторних органів. Без цього Україна і надалі втрачатиме критично важливі валютні резерви, прикриваючи це «допомогою армії».

  • Заступник голови НБУ задекларував нерухомість дружини у США та Греції

    Заступник голови НБУ задекларував нерухомість дружини у США та Греції

    Закордонна нерухомість, дорогі автомобілі та значні готівкові заощадження — все це фігурує в декларації заступника голови Національного банку України Олексія Мазутки за 2024 рік. Найбільший інтерес викликає майно, записане на його дружину Наталю, яка, за словами чиновника, проживає за межами України й є громадянкою США, про це пише телеграм-канал “Невероятно, но факт”.

    Згідно з декларацією, Наталя Мазутка володіє двома об’єктами нерухомості за кордоном: квартирою площею 126 кв.м. у Флориді (США), придбаною у 2018 році, та апартаментами в Аттиці (Греція) площею 84 кв.м. Також на неї зареєстровано два автомобілі — Mercedes-Benz GLE (2018 рік випуску) та Toyota Highlander (2023 року).

    Крім цього, у декларації вказано, що родина має готівкові кошти: 25 тисяч доларів США, 6 тисяч євро та 830 тисяч гривень. З цінностей задекларовано годинники Rolex і Patek Philippe.

    Однак, як звертають увагу експерти, дружина чиновника офіційно не займається бізнесом, не є власницею підприємств, а також не фігурує в офіційних податкових базах США. Це викликає питання щодо джерел фінансування придбань.

    Сам Олексій Мазутка у відповідях НАЗК зазначив, що його дружина «самостійна особа, давно проживає за кордоном», і що він не впливає на її фінансові рішення. У Національному банку ситуацію публічно не коментують.

    Фахівці з антикорупційного контролю нагадують, що подібні практики — оформлення дорогого майна на родичів, які формально не мають доходів, — є типовими для українських чиновників і можуть свідчити про спроби уникнути декларування справжніх джерел статків.

    На тлі фінансової кризи, валютних обмежень і війни такі кейси викликають суспільне обурення, особливо коли йдеться про посадовців, що відповідають за фінансову політику держави.