Golosnovinua.com

Позначка: НБУ

  • Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

    Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

    З 10 травня 2025 року Національний банк України ще більше обмежив можливості розрахунків українців за кордоном із валютних рахунків. Нові обмеження торкнулися одразу восьми категорій послуг, і тепер загальний ліміт на витрати з валютної картки за цими напрямами становить не більше 500 тисяч гривень на місяць.

    Ці обмеження запроваджено постановою НБУ №53 і стосуються таких категорій оплат:

    • рекламні послуги,

    • консалтинг, PR, менеджмент,

    • юридичні та бухгалтерські послуги,

    • державні послуги,

    • особисті послуги,

    • а також усі інші «не класифіковані» професійні сервіси.

    Це вже друге подібне рішення регулятора. Уперше ліміт у 500 тисяч гривень був запроваджений ще 10 вересня 2024 року, але тоді він стосувався лише оплат агентських та рієлторських послуг за кордоном. Тепер же він поширюється на всі згадані вище напрямки разом — не по кожному окремо.

    Для порівняння, з гривневих карт ліміти на закордонні витрати вже давно встановлені:

    • не більше 100 тис. грн на товари й послуги,

    • не більше 12,5 тис. грн на тиждень (і 50 тис. грн на місяць) на зняття готівки,

    • p2p-перекази з валютних карт — не більше 100 тис. грн.

    Мета — запобігти «витоку» валюти з країни, особливо через сумнівні або сірі фінансові схеми, пояснюють експерти. Як зазначив представник одного з системних банків, НБУ відстежує напрями, де валюта витрачається найактивніше, і вводить обмеження, щоби стримати нецільове виведення коштів.

    «Регулятор переконаний, що частина цих витрат — не реальна потреба громадян за кордоном, а прикриття для схем. Хоча серйозні “гравці” вже давно перейшли в крипту, НБУ намагається перекрити хоча б банківські канали», — зазначив банкір у коментарі «Страні».

    Водночас для бізнесу правила пом’якшили. Зокрема:

    • підвищено ліміт на зняття готівки з корпоративних гривневих карт за кордоном до 17,5 тис. грн на тиждень (було 12,5 тис.),

    • піднято ліміт на оплату товарів і послуг з бізнес-карт до 150 тис. грн на місяць (було 100 тис.),

    • дозволено розрахунки за судові, реєстраційні, форвардні контракти за кордоном.

    Таким чином, НБУ продовжує курс на посилення валютного контролю в умовах війни, водночас намагаючись не зупинити операційну діяльність українських підприємств за кордоном.

  • У НБУ погіршили прогноз інфляції на 2025 рік

    У НБУ погіршили прогноз інфляції на 2025 рік

    За даними Державної служби статистики, рівень річної інфляції в Україні у квітні 2025 року становив 15,1%, що на 0,5 відсоткового пункту більше, ніж у березні (14,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%, а з початку року – на 4,3%.

    Найбільший вплив на інфляцію в квітні мав сегмент продуктів харчування та безалкогольних напоїв — за місяць тут зафіксовано зростання на 1,8%. Серед продуктів найбільше подорожчали:

    • Свинина та фрукти — на 7,9%;

    • Молочні продукти та хліб — на 2,1%;

    • Овочі — на 1,5%.

    На алкоголь і тютюн ціни зросли на 1,3%, зокрема тютюнові вироби подорожчали на 2,2%.

    Водночас деяке зниження цін зафіксовано у транспортному секторі — на 0,3%. Це пов’язано з падінням вартості палива та мастил на 2,2%. Проте дорожчими стали послуги автотранспорту (+0,9%) та залізничного транспорту (+0,8%).

    Раніше Національний банк України скоригував свій прогноз щодо річної інфляції на 2025 рік — із 8,4% до 8,7%. Згідно з коментарями аналітиків, зростання споживчих цін в Україні спричинене насамперед зростанням вартості харчових продуктів та транспортних послуг.

    Нагадаємо, що у березні 2025 року інфляція становила 1,5% проти 0,8% у лютому та 1,2% у січні, що свідчить про тенденцію до прискорення зростання споживчих цін.

  • НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    Національний банк України прогнозує підвищення тарифів на комунальні послуги, зокрема на газ, опалення та гарячу воду, починаючи з 2026 року. Про це йдеться у квітневому “Інфляційному звіті” НБУ.

    У 2025 році тарифи залишаться без змін, проте вже з 2026 року планується поступове приведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Таке рішення обумовлене необхідністю стабілізації енергетичного сектору та фіскальної консолідації.

    На думку Нацбанку, збереження нинішніх тарифів сприятиме нижчій інфляції у короткостроковій перспективі, але водночас погіршить фінансовий стан державних енергетичних компаній та збільшить ризики для енергетичної стабільності. Крім того, надто різке підвищення тарифів у майбутньому може спричинити зростання інфляційного тиску і потребуватиме розширення програм субсидій для населення.

    Таким чином, поступове коригування тарифів стане необхідним кроком для забезпечення стійкості енергетичного ринку та залучення інвестицій у сектор.

  • Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    У 2025 році заробітні плати українців продовжать зростати, хоча темпи збільшення будуть дещо скромнішими, ніж цьогоріч. Про це йдеться в оприлюдненому “Інфляційному звіті” Національного банку України.

    Згідно з новим прогнозом, номінальна зарплата наступного року підвищиться на 17,07%, а реальна — з урахуванням інфляції — зросте на 3,9%. Це навіть трохи вище, ніж очікувалося у січні, коли регулятор прогнозував відповідно 16,7% і 3,8%.

    Основними факторами підвищення залишаються хронічний дефіцит кваліфікованих працівників і пожвавлення економічної активності. В умовах відновлення економіки попит на робочу силу перевищує пропозицію, що змушує бізнес пропонувати вищі зарплати.

    “Невідповідності між попитом і пропозицією кваліфікованої робочої сили зумовлюватимуть подальше підвищення зарплат у приватному секторі”, — пояснюють в НБУ.

    Водночас Нацбанк звертає увагу на ризики. Зростання зарплат наразі випереджає темпи зростання продуктивності праці. У 2023 році номінальні зарплати зросли на 17,4%, реальні — на 3,7%. У 2024-му показники ще вищі: 23,2% у номіналі та 15,6% у реальному вимірі. Це створює додатковий інфляційний тиск, який регулятор планує контролювати монетарними інструментами.

    Попри певне полегшення ситуації через часткове повернення трудових мігрантів, проблему дефіциту кадрів швидко вирішити не вдасться. На думку експертів НБУ, повернення буде поступовим, і кадровий дефіцит залишатиметься відчутним протягом найближчих років.

    Прогнози на наступні роки такі:

    • 2025 рік: номінальне зростання зарплат — 17,07%, реальне — 3,9%;

    • 2026 рік: номінальне зростання — 9,4%, реальне — 3,3%;

    • 2027 рік: номінальне зростання — 8,8%, реальне — 3,5%.

    У Нацбанку заспокоюють: починаючи з 2025 року темпи зростання зарплат поступово сповільняться, а інфляційний тиск відповідно зменшиться.

  • Після введення ліміту на перекази з картки на картку обсяг транзакцій впав на 80 мільярдів

    Після введення ліміту на перекази з картки на картку обсяг транзакцій впав на 80 мільярдів

    Обсяг переказів з картки на картку в Україні впав з 250 до 170 мільярдів гривень на місяць. Причина — введені Нацбанком обмеження, які зачепили не лише сумнівні операції, а й змусили ринок адаптуватися до нових правил. Про це заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник, передає «Укрінформ».

    За його словами, різке зниження транзакцій спостерігається серед клієнтів, які не можуть пояснити мету платежів або походження коштів.

    «Це сигнал, що обмеження почали працювати. Тіньовий сектор втрачає інструменти для обходу контролю», — зазначив Олійник.

    Регулятор готує законопроєкт про реєстр дропів — осіб, через яких масово здійснюють фіктивні чи нелегальні перекази. Після внесення до реєстру таким особам обмежать фінансові операції, включаючи звичайні «перекиди» з картки на картку. Проте виключення з реєстру буде можливим, якщо клієнт доведе свою непричетність до тіньових схем.

    Очікується, що реєстр дропів може запрацювати вже через пів року після ухвалення закону. Зараз документ готується до розгляду у профільному комітеті Верховної Ради.

    Хронологія обмежень

    • 1 жовтня 2024: НБУ ввів обмеження — не більше 150 тис. грн на місяць на перекази з картки на картку.

    • 10 грудня: Банки підписали меморандум про саморегулювання — ліміт знижено до 50 тис. грн.

    • 1 лютого 2025: Набула чинності нова політика банків — оцінка клієнтів за ризиками.

    • 1 квітня 2025: НБУ скасував регуляторне обмеження, але банки продовжують використовувати ліміти за домовленістю.

    Паралельно регулятор скасував вимогу власноручного підпису при відкритті чи закритті банківського рахунку. Замість цього клієнти можуть використовувати електронні підписи та цифрові засоби ідентифікації.

  • «Міжнародний інвестиційний банк» Порошенка оштрафували за відмивання злочинних доходів

    «Міжнародний інвестиційний банк» Порошенка оштрафували за відмивання злочинних доходів

    Національний банк України наклав штраф на «Міжнародний інвестиційний банк» (МІБ), який належить Петру Порошенку, на суму 20,5 мільйонів гривень за серйозні порушення у сфері фінансового моніторингу. За інформацією регулятора, банк Порошенка не виконував належним чином свої обов’язки щодо перевірки клієнтів і подавав недостовірну інформацію, що могло сприяти відмиванню грошей, здобутих злочинним шляхом.

    Рішення НБУ було ухвалене в березні 2025 року після перевірки банківської установи, під час якої було виявлено численні порушення вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також порушення у сфері валютного законодавства та фінансування тероризму. Зокрема, банк не використовував ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу та не дотримувався стандартів перевірки клієнтів.

    Крім того, в Україні вже неодноразово обговорювалися підозрілі фінансові операції «Міжнародного інвестиційного банку», зокрема махінації з коштами Фонду Порошенка, які використовувалися для купівлі державних облігацій. Це призводило до того, що державні кошти, які повинні були йти на потреби Збройних Сил України, фактично поверталися через відсотки від облігацій на рахунки Порошенка.

    Цей інцидент став черговим етапом у серії скандалів, що стосуються діяльності Петра Порошенка, зокрема, санкцій, введених проти нього в лютому 2025 року. Олігарха звинувачують у фінансуванні тероризму та сприянні незаконним операціям, зокрема, через спільні з Медведчуком махінації. За даними опитувань, більшість українців підтримує санкції проти Порошенка та інших фігурантів, вважаючи їх «заслуженими».

    Крім того, варто зазначити, що до введення санкцій, Порошенко вивів з України мільярди гривень, що додає ще більше підозр до його фінансової діяльності в умовах війни.

  • Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів

    Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів

    З 1 жовтня 2025 року в Україні запрацюють нові правила проведення платіжних переказів. Національний банк України (НБУ) зобов’яже банки та фінансові установи розкривати повну інформацію про отримувачів платежів ще до їх здійснення. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості фінансових операцій, зменшення шахрайства та посилення захисту споживачів.

    Завдяки новим вимогам кожен, хто здійснює платіж чи переказ коштів, зможе побачити:
    Дані про отримувача – його найменування або унікальний платіжний ідентифікатор.
    Номер рахунку (IBAN) – для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
    Код ЄДРПОУ – для компаній.
    Податковий номер або паспортні дані – для фізичних осіб.

    Ця інформація буде доступна користувачеві ще до підтвердження платежу, що дозволить уникнути помилкових переказів або шахрайських операцій.

    Як це вплине на фінансові операції?

    Безпечніші платежі – громадяни отримають більше контролю над своїми фінансами, адже зможуть перевірити одержувача до переказу.
    Менше шахрайства – зловмисникам буде важче приховувати свої рахунки за анонімними переказами.
    Чіткіші звітності – компаніям буде легше відстежувати фінансові потоки та вести бухгалтерію.

    Що ще зміниться?

    Нові правила також стосуватимуться оформлення платіжних інструкцій. Вони обов’язково міститимуть:
    – дату та час операції;
    -назву банку чи платіжного сервісу;
    -суму та валюту платежу;
    -комісію (якщо є);
    -призначення платежу;
    -ідентифікатор еквайра (для оплати картками).

    Чому це важливо?

    Нововведення НБУ – це ще один крок до фінансової прозорості та захисту споживачів. Завдяки можливості перевірити отримувача перед переказом українці зможуть уникати шахрайських схем і випадкових помилок у платежах.

    Нагадаємо, що з 31 березня 2025 року НБУ також змінює порядок встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, що є частиною масштабних реформ у фінансовій системі країни.

  • В Україні стало більше фальшивих гривень: як розпізнати підробку

    В Україні стало більше фальшивих гривень: як розпізнати підробку

    В Україні зросла кількість підроблених банкнот. За підсумками 2024 року на 1 мільйон справжніх купюр припадало 5,1 фальшивих, що вдвічі більше, ніж у 2023 році, коли цей показник становив 2,1. Однак у Національному банку України запевняють, що ситуація залишається контрольованою та не становить загрози для економіки країни.

    Найчастіше шахраї підробляли банкноти номіналом 200 та 500 гривень, переважно зразка, випущеного до 2015 року. Зокрема, 78% від усіх вилучених підробок припадало на 500-гривневі купюри, ще 18% – на 200-гривневі. Решта номіналів (1, 5, 10, 20, 50, 100 та 1000 грн) разом становили лише 4% від загальної кількості підробок.

    За словами представників НБУ, зростання кількості фальшивих банкнот пояснюється тим, що зловмисники пристосувалися до реалій воєнного стану та вирішили перевірити, наскільки ефективно працює банківська та правоохоронна система в умовах війни.

    Підроблені купюри зазвичай мають низьку якість та розраховані на неуважність громадян і касирів у закладах торгівлі. Водночас банкноти нового зразка (від 2015 року) мають удосконалений дизайн і покращену систему захисту, яка не поступається банкнотам євро та долара США.

    Як відрізнити фальшиву гривню

    Експерти радять перевіряти банкноти кількома способами.

    1. На дотик

      • Якість паперу: справжні купюри мають характерну текстуру, вони виготовлені з бавовняного волокна.
      • Рельєфність зображень: портрет, номінал та інші елементи на справжніх купюрах мають опуклість, яку можна відчути пальцями.

    2. Проти світла

      • Водяні знаки: портрет, який повторює основне зображення на банкноті, та номінал купюри.
      • Наскрізний елемент: цифрове позначення номіналу, яке при розгляді проти світла виглядає цілісним без розривів.
      • Захисна стрічка: глибоко занурена в папір, містить зображення номіналу, напис “ГРН” і тризуб.

    3. Зміна кута нахилу

      • Фонові елементи: змінюють колір при різних кутах огляду.
      • Полімерна стрічка: містить номінал і герб України, має кінетичний ефект.

    У разі виявлення фальшивої купюри НБУ рекомендує звернутися до правоохоронних органів або до будь-якого банку для перевірки.

  • Екс-голова НБУ та депутат від “ЄС” Кубів уникає кримінальної відповідальності

    Колишній очільник Національного банку України та народний депутат від “Європейської Солідарності” Степан Кубів, за даними джерел, майстерно уникає розслідувань щодо його ймовірної причетності до фінансових схем. Йдеться про освоєння коштів у розмірі 550 мільйонів гривень, проте жодної кримінальної справи офіційно так і не було відкрито.

    Як повідомляють джерела, Кубів може користуватися своїми зв’язками в Офісі генерального прокурора, а також підтримкою адвокатів, пов’язаних із “Євросолідарністю”, які нібито сприяють блокуванню можливих розслідувань. За інформацією з правоохоронних органів, у прокуратурі існує “список проплачених справ”, де серед інших фігурує і Кубів. Цей список, за чутками, перебуває в 4-му відділі Офісу генпрокурора, який, вочевидь, відіграє ключову роль у затягуванні чи гальмуванні резонансних кримінальних проваджень.

    Додатковий вплив на ситуацію можуть мати колишні прокурори, що працювали в Генеральній прокуратурі і нині співпрацюють із “Євросолідарністю”. Саме вони, за деякими даними, допомагають “вирішувати питання” у правовому полі, використовуючи адміністративні важелі та бюрократичні механізми.

  • НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, починаючи з 7 березня 2025 року. Це третє поспіль підвищення ставки, яке спрямоване на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стабільності валютного ринку та контроль за інфляційними очікуваннями, що дозволить забезпечити подальше сповільнення інфляції до цільового рівня 5%.

    Голова НБУ, Андрій Пишний, зазначив, що, якщо ризики для інфляційної динаміки зростатимуть, Національний банк буде готовий вжити додаткових заходів. Також, з 4 квітня 2025 року, НБУ вносить зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики, зокрема, підвищить спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 відсотковий пункт. Це допоможе посилити стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні, що буде сприяти зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами.

    Інфляція в Україні залишається високою: за прогнозами НБУ, вона досягне 15% в найближчі місяці, але почне знижуватися до 8,4% на кінець року. Підвищення облікової ставки є важливим інструментом у боротьбі з інфляцією, оскільки воно впливає на загальний рівень відсоткових ставок в економіці, включаючи ставки за кредитами та депозитами для підприємств та фізичних осіб.