Golosnovinua.com

Позначка: нерухомість

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Ексзаступник ДМС Одещини задекларував квартиру за 7 гривень

    Ексзаступник ДМС Одещини задекларував квартиру за 7 гривень

    Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області Іван Безкищенко, якого раніше підозрювали у привласненні бюджетних коштів, задекларував квартиру за символічні 7 гривень. Такі дані містяться у його щорічній декларації.

    Згідно з документами, Безкищенко володіє значною кількістю нерухомості в Одеській області. Зокрема, він задекларував земельну ділянку площею 600 квадратних метрів у селі Кошари, придбану ще у 1998 році. Її вартість у декларації не вказана, а право власності чиновник зазначив лише на 1%, хоча, за даними реєстрів, є одноосібним власником цієї землі.

    Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

    Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

    Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

    За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

    Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

    У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

    Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

    За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

    Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

  • Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич задекларувала виграш свого співмешканця в онлайн-казино, яке пов’язують із російським бізнесом. Йдеться про ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) — юридичного власника казино Cosmolot, засновником якого є громадянин РФ Сергій Токарєв.

    Згідно з щорічною декларацією за 2024 рік, співмешканець судді Іван Юрнюк отримав 164 тис. грн як виграш у цьому казино. Ці кошти стали частиною загального доходу родини, який при цьому викликає запитання з огляду на структуру витрат та активів пари.

    Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

    З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

    У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

    Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

    При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

    Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

    Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

  • Прокурорка з Черкащини купила квартиру в Києві після отримання понад 1 млн грн через підроблену інвалідність

    Прокурорка з Черкащини купила квартиру в Києві після отримання понад 1 млн грн через підроблену інвалідність

    Прокурорка Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Людмила Ковальська у грудні 2025 року придбала житло в Києві вартістю понад 1,2 млн гривень. Раніше вона отримала понад 1 млн грн, скориставшись підробленою довідкою про інвалідність.

    У власності її чоловіка Вадима Ковальського — заступника начальника Уманського районного управління ДСНС у Черкаській області — з 2018 року вже є квартира в столиці вартістю понад 800 тис. грн. Крім того, родина володіє нерухомістю у місті Сміла та селі Литвинівка на Черкащині.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, чоловік прокурорки у 2022 році придбав автомобіль Renault Megane 2017 року за 5 000 грн, хоча його ринкова вартість перевищує 500 тис. грн. Такі дані викликають питання щодо походження коштів та законності угод у родини прокурорки.

    Спостерігачі зазначають, що подібні випадки ставлять під сумнів прозорість та етичність діяльності правоохоронців у регіоні.

  • Заступник ФДМУ задекларував 5 тонн “російського” золота та родовища на окупованій Луганщині

    Заступник ФДМУ задекларував 5 тонн “російського” золота та родовища на окупованій Луганщині

    Заступник директора одного з департаментів Фонду державного майна України Андрій Мельник у декларації за 2024 рік зазначив майже 5 тонн золота на суму 782,17 млн євро. Загалом це 160.753,61 тройських унцій (1 тройська унція = 31,1 г). Згідно з документами, право на золото надають товаророзпорядчі цінні папери, випущені російською компанією “Кітон 21 століття”, якими Мельник володіє з 2012 року.

    Крім того, чиновник задекларував 15 родовищ рідкісноземельних металів на окупованій території Луганської області, якими володіє з 2005–2008 років — до подання першої декларації.

    Мельник також володіє п’ятьма об’єктами нерухомості, серед яких квартира в Київській області на 60,9 кв. м, якою користується на безоплатній основі як внутрішньо переміщена особа. У Одеській області чиновник має 29 незавершених об’єктів нерухомості. Для пересування він використовує BMW X5 2008 року випуску.

    Своє золото Мельник фактично не зберігає — йому належать сертифікати на право отримання металу. Це означає, що власне метал фізично йому не належить і реалізувати його можливо лише за умов дійсності сертифіката та наявності відповідного механізму.

    Щодо доходів, за минулий рік Мельник отримав 1,03 млн грн зарплати — близько 86 тис. грн на місяць. Члени його сім’ї заробляють значно менше: найбільше отримала співмешканка — понад 100 тис. грн зарплати та ще 100 тис. грн аліментів. Готівкою Мельник зберігає 130 тис. доларів та 120 тис. євро, а також має боргові зобов’язання на 33 тис. доларів, 35 тис. євро і 311 тис. грн.

    Раніше НАЗК виявило порушення в декларації Мельника на загальну суму 2,42 млн грн. Серед зафіксованих недоліків — неправдиві відомості про нерухомість, недекларування корпоративних прав, маніпуляції з податковим ідентифікатором та інші порушення.

  • Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, нині суддя Таращанського районного суду Київської області, потрапив у центр уваги через низку невідповідностей у деклараціях, які викликають питання щодо його доброчесності та відповідності критеріям етичності.

    Як зазначає Громадська рада доброчесності (ГРД), вперше у декларації Шабрацький вказав квартиру в Луганську площею 70,5 м² лише у 2019 році, хоча право на неї виникло ще у 2012-му. Суддя пояснив, що квартира належить його батькові, а раніше він її не декларував через відсутність роз’яснень від НАЗК. ГРД вважає таке пояснення недостатнім, що може свідчити про недобросовісність.

    У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

    У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

    Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

    Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

    ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

  • Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Подільська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з позовом про повернення у комунальну власність нежитлового приміщення, розташованого у будівлі на вулиці Нижній Вал, 39 у Подільському районі столиці.

    За даними прокуратури, вказане приміщення вибуло з власності територіальної громади на підставі судового рішення, ухваленого ще у 2010 році. Надалі це рішення було скасоване, оскільки під час його розгляду суду були надані недостовірні відомості, а також використано підроблені документи.

    Попри скасування судового рішення, право власності на об’єкт нерухомості залишилося зареєстрованим за юридичною особою. Це, за оцінкою прокуратури, створює підстави для витребування майна в інтересах громади міста.

    З метою відновлення порушених прав територіальної громади прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом. Суд уже відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

    У прокуратурі зазначають, що повернення незаконно відчуженого комунального майна є одним із пріоритетних напрямів роботи, оскільки йдеться про збереження майнових активів громади та запобігання їх втраті внаслідок сумнівних судових рішень минулих років.

  • Що задекларувала при звільненні колишня заступниця мера Одеси

    Що задекларувала при звільненні колишня заступниця мера Одеси

    Колишня заступниця міського голови Одеси Ганна Позднякова подала декларацію у зв’язку зі звільненням, у якій вказала нерухомість, автомобіль, коштовні прикраси та криптовалютні активи. Документ охоплює період з 1 січня по 19 листопада.

    У декларації зазначено, що Позднякова зареєстрована та проживає в Одесі. Також вона вказала двох дочок — Марію та Анастасію, які мають українське громадянство і закордонні паспорти. Водночас інформація про співмешканця у документі відсутня.

    Серед об’єктів нерухомості, які перебувають у власності посадовиці, зазначена квартира в Одесі площею 33,6 квадратного метра, придбана у 2016 році за 141,9 тисячі гривень. Також вона задекларувала офісне приміщення площею 51,5 квадратного метра, яке було придбане у 2017 році за 252,3 тисячі гривень. Окрім цього, у декларації зазначено право користування квартирою площею 86,8 квадратного метра, власницею якої є Алла Позднякова.

    До переліку цінного рухомого майна внесені хутряна шуба з соболя, ювелірні вироби з білого золота з діамантами, а також дизайнерська сумка. У декларації зазначено, що ці речі були придбані ще до подання першої декларації. Також Позднякова задекларувала володіння криптовалютою — 6,02 Bitcoin.

    Автомобіль, який належить ексчиновниці, — Toyota Highlander 2021 року випуску. Його було придбано у червні 2022 року, а задекларована вартість становить 1,95 мільйона гривень. Цінних паперів, корпоративних прав або бізнес-активів у декларації не зазначено.

    Доходи за звітний період включають заробітну плату у виконавчому комітеті міської ради, яка перевищила 1,12 мільйона гривень. Крім того, у декларації зазначено отримання державної допомоги при народженні дитини у розмірі 7,7 тисячі гривень.

    Грошові активи Позднякової складаються з 20 тисяч доларів готівкою, а також коштів на банківських рахунках — майже 180 тисяч гривень. Інформація про іноземні рахунки чи активи за кордоном у декларації відсутня.

    Ганну Позднякову було призначено заступницею міського голови влітку 2024 року. До цього вона очолювала комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси». Наприкінці жовтня 2025 року міському голові Одеси та його заступникам було повідомлено про підозру у службовій недбалості, пов’язаній з подіями під час повені 30 вересня, коли, за версією слідства, неналежне реагування на стихію призвело до загибелі людей.

  • Квартира за 60 тисяч гривень і дешеві авто: що задекларував начальник поліції охорони Кіровоградщини

    Квартира за 60 тисяч гривень і дешеві авто: що задекларував начальник поліції охорони Кіровоградщини

    Щорічна декларація за 2024 рік начальника управління поліції охорони Кіровоградської області Володимира Величка привернула увагу через вкрай низьку задекларовану вартість нерухомості та транспортних засобів, які перебувають у власності його родини.

    Згідно з поданими даними, Величко разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому площею 143,31 квадратного метра. Власність оформлена як спільна часткова — по 50 відсотків на кожного з подружжя. Водночас вартість цього житла на момент набуття права власності декларант оцінив у 60 тисяч гривень, що еквівалентно приблизно 1,4 тисячі доларів США.

    Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

    Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

    Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

    Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

    Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

    Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

  • Нерухомість за копійки: що задекларував заступник начальника частини ДСНС

    Нерухомість за копійки: що задекларував заступник начальника частини ДСНС

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Київській області Олександра Лукашенка виявлено об’єкти нерухомості із задекларованою вартістю, яка не відповідає ринковим реаліям і виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець став власником житлового будинку в місті Кагарлик Обухівського району Київської області площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату набуття права власності вказана на рівні 80 тисяч гривень. Для порівняння, середня ринкова ціна житлових будинків такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища і залежно від стану та земельної ділянки може сягати сотень тисяч або навіть мільйонів гривень.

    Того ж дня Олександр Лукашенко задекларував набуття у власність земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Задекларована вартість землі становить 30 тисяч гривень. Навіть за мінімальними оцінками, ринкова ціна земельних ділянок під житлову забудову в Кагарлику значно перевищує зазначену суму, що створює обґрунтовані сумніви щодо достовірності даних.

    Окрему увагу привертає ще один об’єкт, внесений до декларації: житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, придбаний також 23 травня 2025 року. Його вартість у декларації зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок у площі або характеристиках об’єкта, така ціна для житлової нерухомості виглядає фантастичною і не має жодного логічного пояснення.

    Усі три об’єкти оформлені безпосередньо на Олександра Лукашенка. Тип вартості в декларації зазначений як «вартість на дату набуття права», тобто саме ці суми декларант вказує як фактичну ціну придбання.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші специфічні правові підстави набуття, однак навіть у таких випадках нерухомість підлягає грошовій оцінці. Розрив між задекларованими цифрами та реальними ринковими показниками у цьому випадку становить не відсотки, а кратні величини — у десять і більше разів.

    Фактично йдеться про кілька об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше схожі на формальне заповнення декларації, ніж на відображення реальних майнових угод. Особливо показовим виглядає будинок площею 1740 квадратних метрів із вартістю у кілька тисяч гривень, що радше нагадує технічну заглушку, а не реальну оцінку майна.

    Такі деклараційні дані об’єктивно потребують уваги з боку НАЗК, податкових органів та правоохоронних структур, оскільки йдеться не про одиничну похибку, а про системну та грубу невідповідність між задекларованою вартістю нерухомості та елементарною економічною логікою.