Golosnovinua.com

Позначка: Норвегія

  • Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Традиційна єдність країн Північної Європи дала несподівану тріщину через неоднозначну дипломатичну ініціативу щодо Російської Федерації. Дев’яностохвилинна телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером Володимиром Путіним спровокувала гостру критику з боку керівництва Данії та Швеції. Цей інцидент, який стався на тлі засідання Північної ради в Гельсінкі, став рідкісним публічним проявом розбіжностей між державами, які зазвичай виступають єдиним монолітним фронтом у питаннях потужної підтримки України та посилення санкційного тиску на Москву.

    Ініціаторами прямого контакту виступили Стубб та Стьоре, які нещодавно приймали в Осло черговий раунд мирних консультацій. Під час розмови політики закликали Кремль негайно припинити повномасштабне вторгнення та розпочати предметні переговори для досягнення сталого миру в Європі. Фінський та норвезький лідери окремо наголосили, що виступають виключно як очільники своїх суверенних держав, а не від імені всієї об’єднаної Європи. Одразу після завершення спілкування з російським президентом вони зателефонували Володимиру Зеленському, який подякував їм за активну підтримку. Проте такий дипломатичний алгоритм не зміг вгамувати обурення найближчих регіональних союзників.

    Найбільш жорстку та безкомпромісну оцінку цим подіям дала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. Вона відверто заявила про свій глибокий скептицизм щодо доцільності таких неузгоджених самостійних кроків, провівши пряму паралель із сумнозвісними сольними візитами до Москви угорського прем’єра Віктора Орбана. Очільниця данського уряду наголосила на повній відсутності будь-яких ознак готовності Росії до реального миру, вказавши на щоденну гібридну агресію проти європейських держав та невпинну ескалацію на українському фронті. Офіційний пресреліз Кремля за підсумками дзвінка, який лише підтвердив максималістську та жорстку позицію Путіна, додав ще більше аргументів критикам цієї дипломатичної спроби.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтримав свою данську колегу, обравши дещо м’якшу, але так само несхвальну риторику. Він відзначив, що проведення подібних сепаратних переговорів несе серйозний ризик роздроблення спільноєвропейської позиції, підкресливши марність сподівань на конструктив з боку чинного російського керівництва. Зіткнувшись із такою хвилею нерозуміння, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре спробував захистити свій крок, аргументуючи його необхідністю підтримувати бодай якісь канали діалогу для доповнення тих політичних сигналів, що надходять від адміністрації США. Попри ці пояснення, демарш яскраво висвітлив різні філософські підходи всередині скандинавського блоку щодо припустимості прямих контактів з агресором.

  • Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

    Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

    Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

    Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

    Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

    Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

    Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

    Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

    Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

    Проте оперативної відповіді вони не отримали.

    Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

    У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

    Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

    «Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

    Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

    Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

    За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

    Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

    Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

    Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

    Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

    Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

    Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

    За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

    Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

    Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

    У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

    Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

    У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

    Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

    Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

    За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

    Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

    Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

    У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

    Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

    Водночас він залишився її засновником і учасником.

    Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

    Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

    Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

    Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

    Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

    Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

    Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

    Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

  • «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.

    Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.

    Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.

    Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.

    Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло

    Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.

    Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.

    «Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.

    Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.

    За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    «Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт», — пояснив Зеленський.

    Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.

    Що Віткофф обговорював із Путіним

    У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.

    Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.

    За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

    Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.

    Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.

    Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.

    Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.

    Які пропозиції підготували в Осло

    20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.

    Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.

    За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.

    Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.

    Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.

    Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.

    Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших

    Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.

    Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.

    Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.

    Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.

    За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.

    Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.

    Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.

    Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі

    Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.

    Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.

    Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.

    За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.

    Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.

    Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.

    Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.

    Хто передасть Зеленському результати переговорів

    Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.

    Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.

    Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.

    Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.

    Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.

    Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Стівен Віткофф готується провести нову серію особистих переговорів із лідерами України та Росії — Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. За даними міжнародного інформаційного агентства Reuters, що посилається на власні поінформовані анонімні джерела, закриті консультації мають відбутися вже найближчими днями в межах чергового раунду дипломатичних зусиль команди Дональда Трампа, спрямованих на пошук механізмів заморожування або припинення бойових дій.

    Першим етапом цієї місії стане розширений дипломатичний трек у столиці Норвегії Осло протягом поточного тижня. Очікується, що за стіл переговорів сядуть Стівен Віткофф, президент України Володимир Зеленський, а також високопосадовці та уповноважені представники ключових союзників: Норвегії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, керівництва Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Сам Володимир Зеленський напередодні публічно зазначив, що переговорні групи України та США можуть зустрітися в Норвегії найближчим часом, проте прямо не підтверджував свою безпосередню фізичну присутність. Цьому візиту передувала телефонна розмова між українським президентом, Віткоффом та Джаредом Кушнером. Примітно, що зять американського президента Кушнер, який зазвичай є невіддільним учасником усіх ключових закритих контактів команди Трампа, цього разу пропустить особисту поїздку через хворобу, проте розглядає можливість підключення до окремих консультацій у дистанційному форматі.

    Одразу після завершення зустрічей із європейськими партнерами та українською делегацією Стівен Віткофф планує вирушити безпосередньо до Росії для особистої розмови з Володимиром Путіним. Окрім загальних питань війни РФ проти України та спроб наблизити сторони до формату припинення вогню, на порядок денний буде винесено гуманітарне питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою. Зокрема, спецпредставник має намір домагатися звільнення з російської в’язниці 73-річного громадянина США Стівена Хаббарда, засудженого російським судом за сфабрикованими звинуваченнями в найманстві та службі в лавах ЗСУ. Попри те, що американська влада офіційно поки що утримується від коментарів і називає графік попереднім, підготовка настільки масштабного човникового вояжу свідчить про намагання Білого дому максимально форсувати кулуарний мирний процес до кінця року.

     

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони та команді Офісу президента оперативно перевірити всі домовленості з партнерами щодо боєприпасів для F-16 і ракет для систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, перевірка має пройти окремо по кожній країні, кожній угоді та кожному пакету допомоги. Уже наступного дня президент очікує отримати оновлений графік фактичних постачань озброєння в Україну.

    Причина такого доручення — частина домовленостей, які вже були погоджені на рівні лідерів держав, досі не виконана на рівні урядових та військових команд.
    Зеленський окремо наголосив, що для України критично важливо отримати додаткові ракети для ППО саме у жовтні, на тлі нової хвилі російських атак по Києву, енергетиці та критичній інфраструктурі.

    Напередодні президент уже проводив переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. У розмовах ішлося саме про посилення ППО та підтримку українських F-16.

    Зеленський заявив, що Україна вдячна Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим державам, які готові пришвидшувати передачу озброєння. Водночас проблема зараз полягає у розриві між політичними домовленостями та їх практичною реалізацією.

    У вересні, наприклад, Канада оголосила пакет підтримки більш ніж на $2 млрд, до якого входять ракети для Patriot, амуніція для F-16, спільне виробництво дронів та допомога енергетиці.

    Німеччина також упродовж року працювала з Україною над пришвидшенням постачання критичних боєприпасів для ППО. Йшлося, зокрема, про ракети PAC-3 для Patriot, боєприпаси для IRIS-T та механізм PURL.

    Крім того, Україна і Німеччина домовилися про розвиток антибалістичних спроможностей та спільну роботу над ракетами-перехоплювачами.

    Окремий блок стосується винищувачів F-16. Україні потрібні не лише самі літаки, а й стабільне постачання боєприпасів, ракет та авіаційної амуніції для їхньої щоденної роботи.

    На тлі появи у РФ швидкісних і реактивних дронів питання стало ще гострішим. Україна прагне використовувати F-16 не тільки проти ракет чи авіації, а й для перехоплення частини безпілотників, що вимагає значної кількості відносно дешевих боєприпасів.

    Саме тому Зеленський наполягає, щоб партнери не просто оголошували нові пакети, а максимально швидко переводили їх у реальні поставки.

    Під час селекторної наради президент також заслухав доповіді військових, урядовців і керівників служб, відповідальних за захист критичної інфраструктури.

    Окремо перевірили виконання так званих планів стійкості в регіонах та великих містах. За словами Зеленського, у частині громад є відставання, тому військове командування разом із урядом має підготувати додаткові рішення для безпечнішого проведення робіт.

    Ще одним блоком наради стала ситуація у Києві після останніх російських атак.
    Президент заявив, що систему реагування на удари по критичній інфраструктурі столиці скоригували. Він наголосив, що всі заплановані захисні рішення мають бути реалізовані повністю, а ресурси — перерозподілені відповідно до нових ризиків.

    Зеленський також закликав київську владу бути готовою швидко реагувати на проблеми з інфраструктурою та забезпеченням населення.

    Найближчим часом президент очікує окремі доповіді прем’єр-міністра та головнокомандувача ЗСУ щодо рішень, ухвалених після селектора.

    Ситуація з ППО залишається однією з ключових проблем для України перед зимою. Росія останніми тижнями різко наростила використання балістичних ракет, ударних дронів і швидкісних безпілотників, що збільшує навантаження на українські системи перехоплення.

    Саме тому нинішня перевірка має показати, де саме виникли затримки між політичними обіцянками партнерів і фізичною доставкою ракет та боєприпасів в Україну.

    І головний дедлайн, який зараз ставить Київ, — жовтень. Президент прямо заявив, що додаткові ракети для ППО потрібні Україні вже цього місяця.

  • «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    У віддалених арктичних водах біля норвезького архіпелагу Шпіцберген навесні 2026 року розгорнулася операція, подробиці якої західні країни кілька місяців не розкривали. За даними Reuters, Велика Британія, Норвегія та США відстежили російські підводні сили, які нібито тренувалися застосовувати нову секретну технологію проти критично важливих підводних кабелів. Її особливістю, за словами західних чиновників, мала бути можливість виводити інфраструктуру з ладу так, щоб не залишати очевидних слідів причетності Москви. Російським суднам і підводним апаратам зрештою не дали завершити навчання.

    Про нові деталі Reuters повідомило 10 вересня, посилаючись на двох західних посадовців, знайомих з перебігом операції. Саме це застереження є принциповим: точна конструкція «секретної зброї», її назва, принцип роботи та реальні можливості публічно не розкриваються. Російське Міністерство оборони на запит агентства щодо інциденту не відповіло, тоді як Кремль раніше неодноразово заперечував звинувачення у підготовці диверсій проти країн НАТО. Тому йдеться про дані західних джерел Reuters, а не про технічні характеристики системи, підтверджені незалежно.

    За інформацією агентства, операцію проводило Головне управління глибоководних досліджень Міністерства оборони Росії — структура, відома за російською абревіатурою ГУГД або англійською GUGI. Підрозділ спеціалізується на роботі на великих глибинах і вже давно перебуває під особливою увагою західних розвідок через інтерес до підводних кабелів, трубопроводів та іншої інфраструктури на морському дні.

    У квітні британський міністр оборони Джон Гілі вже повідомляв про масштабну російську операцію в Північній Атлантиці. За його словами, вона включала російський ударний підводний човен класу «Акула» та одночасне розгортання двох спеціалізованих субмарин GUGI. Для стеження за ними Велика Британія залучила фрегат, авіацію та близько 500 військовослужбовців. Британські літаки провели в небі понад 450 годин, а військовий корабель пройшов кілька тисяч морських миль. Операція тривала більше місяця.

    Тоді Лондон публічно говорив про російську активність біля критичної підводної інфраструктури, однак не розкривав найважливіших деталей. Лише тепер Reuters стверджує, що одним із районів протистояння були води біля Шпіцбергена, до операції долучалися США, а росіяни моделювали застосування нової технології, призначеної для пошкодження підводних комунікацій.

    У центрі уваги опинилися два волоконно-оптичні кабелі, які з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією. Кожен маршрут простягається приблизно на 1400 кілометрів, а на окремих ділянках кабелі лежать на глибині до 2700 метрів. Саме ними передають величезні масиви даних із супутникової станції SvalSat, розташованої на архіпелазі. Reuters називає її найбільшою у світі супутниковою наземною станцією такого типу та зазначає, що вона входить до мережі NASA Near Space Network.

    Оператор Space Norway пояснює, що система складається з двох фізично розділених кабелів і працює з 2004 року. Вони забезпечують не лише звичайний інтернет для мешканців Шпіцбергена, але й роботу державних структур, наукових установ, аеропорту та космічної інфраструктури. Самі кабелі мають товщину приблизно 2–3 сантиметри, містять по вісім пар оптоволокон і захищені сталевим армуванням.

    Наскільки серйозними можуть бути наслідки диверсії такого типу, у НАТО пояснюють масштабами залежності сучасного світу від морського дна. За даними Альянсу, понад 95% міжнародного інтернет-трафіку передається через підводні кабелі, а близько 1,3 мільйона кілометрів таких ліній забезпечують фінансові транзакції орієнтовною вартістю $10 трлн щодня. Тому атака на кабель може бути значно небезпечнішою, ніж просто тимчасова відсутність інтернету в окремому регіоні.

    Російська активність у цьому районі особливо насторожує союзників через його географію. Між Шпіцбергеном та материковою Норвегією лежить так званий Bear Gap — важливий морський простір, через який російські атомні субмарини з баз на Кольському півострові можуть виходити у напрямку Атлантики. За оцінкою джерела Reuters, у разі прямого загострення між Росією та НАТО ця зона може набути критичного військового значення.

    Норвезький міністр оборони Торе Сандвік заявив Reuters, що спільна операція мала продемонструвати Москві: союзники бачать її дії і не дозволять працювати непомітно. За його словами, будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена і матиме наслідки. Водночас Осло наголошує, що подальша ескалація на Крайній Півночі не відповідає інтересам жодної зі сторін.

    Особливу увагу GUGI привертає не вперше. У квітневій спільній заяві Великої Британії, Норвегії та Нідерландів в ОБСЄ британська сторона прямо заявляла, що підрозділи цього управління створені для спостереження за підводною інфраструктурою у мирний час і можуть готуватися до її пошкодження у разі конфлікту. Серед пов’язаних із GUGI засобів Лондон називав, зокрема, розвідувальне судно «Янтар». У червні 2025 року Велика Британія внесла саме Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ до санкційного списку.

    Підводна лінія до Шпіцбергена вже переживала серйозний інцидент. 7 січня 2022 року одна з двох гілок вийшла з нормального режиму роботи через пошкодження на ділянці за 130–230 кілометрів від Лонг’їра. Зв’язок із материком тоді не зник завдяки резервній лінії, а Space Norway пізніше відновила пошкоджений кабель. Причина інциденту на той момент публічно встановлена не була. Тому пов’язувати саме цей випадок із Росією без додаткових доказів неправильно.

    Зростання занепокоєння підводними диверсіями вже змусило НАТО значно посилити патрулювання. У січні 2025 року Альянс запустив місію Baltic Sentry після серії інцидентів із кабелями та трубопроводами у Балтійському морі. Для спостереження використовують фрегати, морську патрульну авіацію та безпілотні системи. За даними Reuters із посиланням на компанію Windward, лише у Північному морі кількість випадків, коли судна повільно рухалися над або поблизу чутливої підводної інфраструктури, торік зросла на 52% — до 13 079. Експерти розглядають систематичне картографування таких об’єктів як потенційну підготовку до дій у майбутньому.

    Тема Арктики тим часом дедалі активніше переходить із площини віддаленого військового планування у реальні операції НАТО. Наприкінці серпня — на початку вересня Велика Британія, Норвегія та США провели тристоронні навчання Operation Atlantic City на норвезькому острові Ян-Маєн. Вони проходили з 26 серпня до 4 вересня у рамках посиленої активності НАТО Arctic Sentry та мали перевірити здатність союзників діяти у складних умовах Крайньої Півночі.

    При цьому твердження про нібито територіальну суперечку Росії та Норвегії безпосередньо за Шпіцберген потребує уточнення. Архіпелаг є частиною Королівства Норвегія, а її суверенітет міжнародно визнаний. Шпіцбергенський договір 1920 року водночас надає громадянам і компаніям держав-учасниць, серед яких Росія, певні рівні права на господарську діяльність. Москва має поселення та економічну присутність на архіпелазі, а між сторонами виникають розбіжності щодо трактування прав у прилеглих морських просторах. Однак суверенітет Норвегії над самим архіпелагом офіційно не є предметом територіального спору.

    Нові подробиці Reuters показують, чому саме підводна інфраструктура перетворюється на один із найбільш чутливих елементів протистояння Росії та НАТО. Кабелі складно постійно охороняти на сотнях і тисячах кілометрів морського дна, а встановити винуватця пошкодження значно складніше, ніж у разі відкритої ракетної або повітряної атаки. Саме тому заяви про російську технологію, здатну завдавати шкоди «без відбитків пальців», викликали таку увагу на Заході.

    Водночас головна деталь цієї історії залишається засекреченою: що саме побачили союзники біля Шпіцбергена і як мала працювати нова система. Джерела Reuters відмовилися розкривати принцип її дії. Достовірно відомо лише те, що Велика Британія офіційно підтверджувала масштабне стеження за російськими підводними силами навесні, Норвегія підтверджує спільну операцію із союзниками, а Reuters тепер пов’язує її з навчаннями поблизу критичних кабелів Шпіцбергена та участю США. Самі кабелі, за даними агентства, внаслідок операції не постраждали.

     

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • Епоха добігла кінця: помер найстаріший монарх світу та улюбленець нації король Норвегії Харальд V

    Епоха добігла кінця: помер найстаріший монарх світу та улюбленець нації король Норвегії Харальд V

    У віці 89 років пішов із життя король Норвегії Харальд V, який очолював державу з 1991 року та був найстарішим чинним монархом у світі. Про непоправну втрату для країни офіційно повідомила пресслужба норвезького королівського палацу. Король відійшов у вічність в університетській лікарні Осло в оточенні найближчих членів правлячої родини після різкого погіршення стану здоров’я, спричиненого важкими ускладненнями на тлі прогресування серйозного захворювання.

    Критичні дні та боротьба за життя

    Його Величність був екстрено госпіталізований до медичного закладу в понеділок, 24 серпня, через гострі ускладнення, пов’язані з терапією гемолітичної анемії. Цей рідкісний і небезпечний патологічний стан характеризується прискореним та неконтрольованим руйнуванням червоних кров’яних тілець – еритроцитів. Вранці у четвер, 27 серпня, самопочуття монарха стрімко погіршилося до категорії дуже важкого, після чого члени королівської династії терміново прибули до шпиталю, аби перебувати поруч із главою держави в його останні години.

    Передача престолу та новий правитель

    Протягом усього часу перебування суверена на лікарняному офіційні обов’язки регента та тимчасового глави держави безперервно виконував його 53-річний син, спадковий кронпринц Гокон. Саме він тепер офіційно зійде на норвезький трон як новий повноправний монарх, забезпечуючи спадкоємність влади відповідно до конституційного ладу та багатовікових традицій скандинавського королівства.

    Спадщина монарха-модернізатора

    За 35 років перебування на королівському троні Харальд V здобув щиру любов мільйонів підданих і статус справжнього народного короля. Його головною історичною заслугою вважають глибоку модернізацію інституту монархії, відкритість до суспільних змін та збереження ролі потужного об’єднавчого символу нації у найскладніші випробування. Через проблеми зі здоров’ям король ще у 2024 році помітно скоротив участь у публічних церемоніях, а після інфекції під час поїздки до Малайзії йому імплантували кардіостимулятор. Попри численні недуги, правитель відкидав ідею добровільного зречення, вважаючи служіння обов’язком усього життя.