Golosnovinua.com

Позначка: новий закон

  • В Україні змінили правила збору ягід і грибів

    В Україні змінили правила збору ягід і грибів

    В Україні з 2025 року набули чинності оновлені правила збору природних ресурсів у лісах. Тепер самовільний збір ягід, грибів, горіхів чи плодів у заборонених зонах може призвести до адміністративного штрафу.

    Закон чітко регламентує, де і за яких умов можна косити сіно, випасати худобу чи збирати дари лісу. Що заборонено згідно зі статтею 70 КУпАП:

    • самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах та на землях державного лісового фонду, навіть якщо ділянка не вкрита лісом;

    • збирання грибів, ягід, горіхів та інших дикоросів на територіях, де це заборонено або дозволено лише за наявності лісових квитків;

    • збирання плодів і ягід у невстановлені строки, що визначаються місцевими органами влади або лісовими господарствами.

    Йдеться про ті території, де збір дарів природи регулюється.

    За порушення передбачені штрафи: для громадян — від 17 до 51 гривні, для посадовців — від 51 до 119 гривень. Хоча суми виглядають символічними, закон — є закон. Навіть за жменю горіхів у «забороненому» лісі можна отримати адмінпокарання.

    Якщо ж через ваше «полювання» постраждали рідкісні рослини або пошкоджено лісову підстилку, вас можуть притягнути вже за природоохоронними статтями.

    Є й більш сувора відповідальність. Якщо ви нарвали рослин із Червоної книги, штраф може зрости до 1 700–3 655 гривень. І це вже не символічна сума.

    Тож перед походом у ліс варто перевірити, чи збір дозволений у конкретному місці та часі. Це вбереже не лише від штрафу, а й від конфлікту з лісовою охороною.

    Правила встановлені не випадково. Неконтрольоване збирання плодів та випас худоби може шкодити екосистемам, знищувати рідкісні рослини, спричиняти ерозію ґрунтів, а ще — створювати небезпеку пожеж у лісах.

    Як пояснюють юристи, сам збір не є забороненим повністю, але є території й правила, яких треба дотримуватися. Якщо ви не впевнені, чи дозволено це робити в конкретному місці — краще запитати у лісництві або місцевої влади.

    Які закони щодо дикоросів діють у Європі?

    У Німеччині збір грибів регулюється законом і має свої особливості. Збирати гриби у лісі можна лише з дозволу власника лісової ділянки, яка може бути державною, приватною або комунальною. Також існують деякі обмеження щодо кількості грибів, які можна зібрати за один раз.

    Крім того, важливо знати, які види грибів можна збирати, а які є отруйними або охороняються законом. Порушення правил збирання грибів може призвести до серйозних штрафів, які можуть досягати кількох тисяч євро. Наприклад, перевищення дозволеної кількості може бути покаране штрафом.

    Також важливо дотримуватися етичних правил збирання грибів, щоб не завдавати шкоди лісовій екосистемі. У більшості федеральних земель Німеччини добова норма грибів, які можна назбирати у лісі, становить від 1 до 2 кілограмів на одну людину.

    За збір надто великої кількості грибів можна отримати штраф до 5 тисяч євро, але деякі види грибів перебувають під суворим захистом і їх збирати заборонено — за такі дії розмір штрафу може суттєво зрости.

    Розмір штрафів за порушення в різних землях Німеччини:

    • Баден-Вюртемберг: зазвичай до 2 500 євро, але в особливо серйозних випадках — до 10 000 євро.

    • Берлін: до 10 000 євро.

    • Рейнланд-Пфальц: до 2 500 євро або до 10 000 євро в особливо важких випадках.

    • Бранденбург: до 20 000 євро.

    • Мекленбург-Передня Померанія: до 7 500 євро.

    • Тюрінгія: до 2 500 євро.

    • Саксонія: до 2 500 євро і до 10 000 євро в особливо важких випадках.

    Рідкісні види грибів можна збирати виключно в мінімальних кількостях — на 1–2 порції готової страви.

    Наприклад, лісовий закон землі Баден-Вюртемберг говорить:

    «Збір лісових плодів і рослин (§40): Кожному дозволяється збирати лісові плоди, підстилку і деревину в обсязі, звичайному для даної місцевості, а також брати лісові рослини, такі як квіти і трави, що не перевищують пучка. Збір повинен проводитися з обережністю. Зняття гілок з лісових дерев і чагарників у кількості, не більшій за в’язанку для рук, не карається. Це не стосується видалення гілок лісових культур і верхівкових пагонів, а також викопування лісових дерев і чагарників».

    За даними сайту bussgeldkatalog.org, до заборонених зон у Німеччині належать:

    • усі території, які використовуються для ведення лісового господарства або де проводиться полювання;

    • природні заповідники та пташині заказники;

    • території, доступ до яких заборонено знаками або огорожами.

    Якщо Україна прагне жити в Європі, потрібно забувати про варварські звички і звикати до поваги до законів, які захищають довкілля. Інша справа, що в нашій країні можуть судити бабусю, яка продає пучок пролісків, зібраних на власній ділянці, і одночасно відпускати під заставу людей, які вирубують сотні гектарів лісу.

  • У США зростає тиск на припинення допомоги Україні: Зеленського звинувачують у спробах узурпації антикорупційних органів

    У США зростає тиск на припинення допомоги Україні: Зеленського звинувачують у спробах узурпації антикорупційних органів

    У Сполучених Штатах Америки розгорівся політичний скандал навколо президента України Володимира Зеленського. Причиною стали як повідомлення про спроби взяти під контроль антикорупційні органи в Україні, так і масові акції протесту в українських містах. Американські політики й експерти, зокрема з табору Дональда Трампа, почали використовувати ці події як аргумент для припинення військової та фінансової підтримки Києва.

    Колишній радник Дональда Трампа Стів Кортес, який раніше працював політичним коментатором для телеканалів Fox News і CNN, опублікував колонку в журналі Newsweek. У ній він відкрито закликає уряд США згорнути допомогу Україні та зосередитися на примушенні сторін до мирних переговорів.

    «Корупція глибоко вкоренилася в українській політиці, починаючи з найвищих ешелонів влади в Києві. Американцям давно стало зрозуміло, хто насправді керує в Україні. Навіть якби ці лідери були ангелами, американці мають вимагати припинення війни через розумні переговори. Наше терпіння на межі, а бюджет — у дефіциті», — написав Кортес.

    Він згадав останній скандал довкола Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) як чергове свідчення того, що адміністрація Зеленського не зацікавлена в незалежній боротьбі з корупцією, а натомість прагне контролювати ключові інституції.

    Хоча Дональд Трамп та Державний департамент США наразі не висловилися щодо ситуації навколо НАБУ, інші представники республіканського крила вже роблять гучні заяви. Зокрема, конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, відома своєю прихильністю до Трампа, назвала Зеленського «диктатором» і закликала український народ «вигнати його».

    Ці заяви вкладаються у загальну стратегію частини республіканців, які виступають проти подальшого фінансування України. Вони посилаються на внутрішні американські проблеми — зростання дефіциту бюджету, інфляцію та втому суспільства від затяжного конфлікту за океаном.

    На цьому тлі українська влада опинилася під подвійним тиском: як із боку опозиції всередині країни, так і з боку західних партнерів, для яких питання прозорості та доброчесності залишаються ключовими умовами подальшої підтримки.

  • Митниця отримала право конфіскувати посилки

    Митниця отримала право конфіскувати посилки

    Верховна Рада України 25 березня ухвалила закон, який дозволяє митним органам конфісковувати міжнародні посилки, якщо їхній вміст не відповідає задекларованим даним. Нові правила торкнуться всіх міжнародних відправлень. Якщо у декларації неправильно вказано ціну, найменування або кількість товарів, митниця отримає право вилучати такі посилки. Також вилученню підлягають товари, які є в посилці, але не зазначені у документах.

    Порушники можуть отримати штраф у розмірі від 30% до 50% вартості товару. Уряд аргументує такі заходи боротьбою з “тіньовими” схемами імпорту, коли підприємці використовують підроблені декларації для уникнення податків.

    У січні голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав законопроєкти, що стосуються оподаткування імпорту посилок. Відповідно до цих ініціатив, товари з іноземних маркетплейсів будуть обкладатися ПДВ незалежно від їхньої вартості. За його словами, ці проєкти були розроблені спільно з представниками бізнес-асоціацій.

    Це не перше посилення контролю над міжнародними відправленнями. Раніше в Україні було знижено неоподатковуваний ліміт на посилки, що викликало хвилю критики з боку споживачів. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив такі дії тим, що “тіньовий” бізнес використовував старі правила для ухилення від податків.

    Нове законодавство може суттєво змінити ситуацію з міжнародними покупками в Україні. Посилений контроль за посилками дозволить перекрити канали нелегального імпорту, але водночас може ускладнити життя звичайним споживачам. Введення жорсткіших правил може призвести до затримок у доставці посилок і додаткових фінансових витрат для отримувачів.

    Попри наміри уряду посилити контроль, залишається відкритим питання, чи не постраждають від цього закону звичайні громадяни, які замовляють товари для особистого використання. Вже зараз експерти прогнозують зростання випадків оскарження конфіскацій та штрафів, а також чергові дискусії про баланс між боротьбою з контрабандою та правами споживачів.

  • У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях

    У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях

    В Україні розглядається законопроєкт №13072, який передбачає створення україномовного середовища в школах. Згідно з ініціативою, російську мову хочуть заборонити не тільки під час уроків, а й на перервах, у їдальнях та укриттях.

    Законопроєкт покликаний заохотити учнів до спілкування державною мовою та сприяти формуванню української мовної компетентності та ідентичності. При цьому адміністрація навчальних закладів і педагоги повинні стимулювати використання української, проте жодних покарань за порушення цієї норми не передбачено.

    Окрім загальної вимоги про україномовне середовище, документ містить винятки:

    • використання іноземних мов під час уроків;
    • спілкування мовами національних меншин у спеціалізованих класах;
    • викладання окремих предметів англійською чи іншими мовами Європейського Союзу.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді Верховної Ради.

    Міністерство освіти та науки підтримує ініціативу. За словами міністра освіти Оксена Лісового, були внесені деякі зміни, але вони не вплинули на загальну концепцію. Він також наголосив, що важливо забезпечити рівноправний розвиток мов національних меншин ЄС, проте це не стосується російської мови.

    Якщо законопроєкт ухвалять, українські школи офіційно стануть повністю україномовними просторами, що може викликати як підтримку, так і критику серед громадськості.

  • З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З 1 січня 2025 року в Україні починає діяти новий Закон України “Про дошкільну освіту”, що стане основою для реформування та покращення якості дошкільної освіти в державі. Міністерство освіти і науки України повідомило про важливі зміни, які закон передбачає для вихователів, батьків, закладів освіти та органів влади.

    Закон передбачає оптимізацію робочого навантаження для вихователів та встановлення нових стандартів їх праці. Окрім цього, вихователі отримають право на 56 днів щорічної відпустки, що значно покращить умови праці. Також будуть встановлені вищі доплати та надбавки для педагогів, що дозволить підвищити мотивацію та забезпечити більш справедливі умови для працівників дошкільних установ.

    Закон також спрямований на підвищення доступності дошкільної освіти для дітей. Батьки отримають можливість вибирати форму навчання для своїх дітей: очну, мережеву або дистанційну. Крім того, передбачено створення нових типів організації освітнього процесу, таких як мобільні садочки, сімейні заклади або мінісадки, що дозволить адаптувати освіту до потреб різних регіонів та сімей.

    Важливою частиною нового законодавства є увага до інклюзивної освіти. Заклади дошкільної освіти повинні створювати відповідні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Це забезпечить рівні можливості для всіх дітей, незалежно від їх фізичних чи інтелектуальних можливостей, що стане кроком до соціальної рівності.

    Згідно з новим законодавством, місцева влада та засновники дошкільних закладів будуть нести відповідальність за забезпечення необхідних ресурсів для садочків та за забезпечення доступності дошкільної освіти для всіх дітей. Також вони повинні будуть гарантувати справедливу оплату праці вихователів, що є важливим кроком для підвищення якості освіти та залучення кваліфікованих педагогів.

    Міністерство освіти і науки зазначає, що наразі триває розробка додаткових нормативно-правових актів, які допоможуть ефективно впровадити ці зміни на практиці. Загалом планується прийняти ще 28 нових нормативно-правових актів, що регламентуватимуть роботу дошкільних закладів та педагогічної спільноти.

  • Що змінить для українців закон про множинне громадянство

    Що змінить для українців закон про множинне громадянство

    Державна міграційна служба (ДМС) прокоментувала прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроєкт «Про забезпечення реалізації права на збереження та набуття громадянства України» (№ 1469). Законопроєкт, ініційований президентом, передбачає ряд нововведень, зокрема можливість для іноземців зберігати своє громадянство при набутті українського, а також для громадян України – зберігати українське громадянство при набутті громадянства іншої держави.

    Множинне громадянство: як це працюватиме

    Згідно з новими нормами, іноземці, які набувають громадянство України, матимуть право зберегти своє попереднє громадянство. Так само, українці, що набувають громадянство іноземної держави, не будуть змушені відмовлятися від українського. Однак для цього буде затверджений спеціальний список держав, з якими буде дозволено зберігати множинне громадянство. Цей список ще має бути визначений окремим законопроєктом.

    Зміни для іноземців та тестування для громадянства України

    Ірина Ковалевська, перша заступниця голови ДМС, зазначила, що з серпня поточного року вже внесено зміни до законодавства, які уточнили підстави для набуття громадянства України іноземцями. Окрім того, законопроєкт передбачає введення нового списку документів, які подаються при оформленні громадянства, а також продовження практики тестування з української мови, історії та Конституції України для претендентів на громадянство.

    Одним з важливих аспектів є спрощена процедура для іноземців, які воювали на стороні України в конфлікті на сході країни. Для них буде діяти полегшена процедура набуття українського громадянства, що дає можливість отримати громадянство за прискореною схемою.

    Процедура набуття громадянства України не змінюється: вона залишається визначеною Указом президента. Однак є одне важливе доповнення — перевірка документів і підготовка іспитів для кандидатів. Очікується, що терміни набуття громадянства складатимуть від 6 місяців до одного року.

    Зміни в законодавстві для українців, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі не передбачаються. Законопроєкт стосується в основному іноземців і не вносить коректив для українців, які вже є громадянами України, але змушені жити за кордоном.

  • Новий закон змусить вказувати дві ціни на ціннику в магазинах

    Новий закон змусить вказувати дві ціни на ціннику в магазинах

    Шринкфляція, яка стала звичним явищем для українських споживачів, може отримати дієву протидію на законодавчому рівні. Верховна Рада готує законопроєкт, що зобов’яже торгові мережі вказувати ціну товару не лише за упаковку, але й за кілограм, літр, квадратний чи погонний метр.

    Автором законопроєкту виступив народний депутат Дмитро Гурін (“Слуга народу”). За його словами, документ передбачає внесення змін до ст.15 закону “Про захист прав споживачів”, щоб забезпечити споживачам доступ до зрозумілої та прозорої інформації про ціну товарів.

    Якщо законопроєкт ухвалять:

    • На цінниках буде зобов’язання вказувати дві ціни:
      1. За одиницю виміру (кг, л тощо).
      2. За конкретний обсяг чи вагу, вказану на упаковці товару.

    Це дозволить уникнути плутанини з різними об’ємами чи вагами упаковок, наприклад, молока по 850 мл чи шоколаду вагою 90 г замість стандартного літра чи 100 грамів.

    Шринкфляція стала популярною серед виробників через економічну нестабільність:

    • Зменшується кількість товару в упаковці, але ціна залишається незмінною або зростає незначно.
    • Вага чи об’єм продуктів зменшуються, вводячи споживачів в оману.

    Приклади шринкфляції:

    • Шоколадний батончик вагою 90 г замість 100 г.
    • Пляшка молока чи олії об’ємом 900 мл замість літра.
    • Серветки в упаковці по 60 штук замість звичних 65.

    Запровадження прозорої системи ціноутворення дозволить споживачам легше порівнювати товари за ціною та обсягом. Це допоможе:

    1. Захистити права споживачів від прихованих підвищень цін.
    2. Стимулювати виробників і торгові мережі до чеснішої конкуренції.
    3. Зменшити маніпуляції з розміром упаковок.

    Дмитро Гурін зазначив, що законопроєкт планують зареєструвати у парламенті вже наступного тижня, з 23 грудня. Його ухвалення може стати важливим кроком у боротьбі за прозорість та чесність на споживчому ринку України.

  • В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні введено штрафи за незаконне носіння військової форми, що є серйозним порушенням.

    Закон, ухвалений Верховною Радою у червні 2019 року, регулює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення, пов’язані з використанням військової форми, державних нагород, а також пошкодженням пам’ятників і місць поховання захисників України.

    Згідно з українським законодавством, носити військову форму можуть лише певні категорії осіб: військовослужбовці, курсанти, резервісти, військовозобов’язані під час зборів, ліцеїсти та особи, звільнені у запас або відставку з правом носіння форми. Всі інші, хто незаконно носить військову форму, підлягають адміністративним санкціям.

    Штрафи за незаконне носіння форми коливаються від 2 550 до 6 800 гривень, залежно від порушення. За перше порушення передбачено попередження або штраф від 2 550 до 3 400 грн із конфіскацією форми. Якщо особа повторно порушить закон протягом року, штраф зростає і становить від 3 400 до 6 800 грн, а також можуть бути призначені громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин.

    Поліція має право перевіряти документи осіб, які носять військову форму, і складати протоколи про порушення. Водночас незаконний обіг державних нагород також карається штрафами: за купівлю, продаж або обмін нагород передбачено штраф від 850 до 1 700 грн, а за незаконне виготовлення чи збут – від 1 700 до 3 400 грн.

    Особлива увага приділяється збереженню культурної спадщини та авторитету державних нагород. Закон передбачає кримінальну відповідальність за наругу над пам’ятниками та місцями поховання захисників України. За такі дії передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк у разі тяжких порушень.

  • Військові масово повертаються після самовільного залишення частин

    Військові масово повертаються після самовільного залишення частин

    Близько трьох тисяч військовослужбовців, які раніше самовільно залишили місця служби, повернулися до лав Збройних Сил України у перші 72 години після набуття чинності нового закону. Закон, підписаний Президентом 28 листопада, дозволяє повернення без покарання до 1 січня 2025 року для тих, хто залишив військові частини до 29 листопада 2024 року.

    Що передбачає закон?

    Законодавство гарантує:

    • Поновлення контракту протягом 72 годин після повернення.
    • Відновлення соціальних гарантій з моменту повернення.
    • Забезпечення військовослужбовця усіма необхідними ресурсами.

    Однак військові не отримують виплат за час відсутності.

    Реакція військового керівництва

    Полковник Олександр Гринчук, заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ, підкреслив, що такі зміни сприяють підвищенню обороноздатності країни. За його словами, приблизно 40-60% військових, які залишають частини, повертаються добровільно.

    “Цей закон — важливий крок до відновлення дисципліни та зміцнення армії”, — зазначив Гринчук.

    Для реалізації закону створено спеціальні робочі групи у 17 військових частинах, які працюють за чітким алгоритмом. Завдяки цьому за минулий місяць вдалося повернути на службу близько 6000 військовослужбовців.

    Крім роботи з повернення військових, Військова служба правопорядку (ВСП) займається запобіганням правопорушенням серед військових, протидією диверсійним і терористичним актам.

    Полковник Богдан Столярчук підкреслив, що близько 80% спецпризначенців ВСП постійно виконують бойові та спеціальні завдання, захищаючи військові підрозділи і цивільне населення.

    Новий закон надає унікальний шанс повернутися до лав армії без юридичних наслідків, що сприяє зміцненню української оборони. Повернення трьох тисяч військових лише за три дні демонструє ефективність цих змін.

    Залишається сподіватися, що держава продовжить розвивати механізми підтримки та реабілітації військовослужбовців, забезпечуючи їм достойні умови служби та життя.

  • З 1 грудня 2024 року — нові правила бронювання: як і хто зможе уникнути мобілізації

    З 1 грудня 2024 року — нові правила бронювання: як і хто зможе уникнути мобілізації

    З 1 грудня 2024 року в Україні набудуть чинності нові правила бронювання працівників від призову на військову службу. Процес бронювання буде переведений в електронний формат через державний застосунок “Дія”, що спростить процедуру і дозволить оперативніше здійснювати бронювання. Однак нові правила мають певні вимоги, які потрібно виконати, щоб отримати статус заброньованого.

    Основні умови для бронювання:

    1. Перебування на військовому обліку — для того, щоб бути заброньованим, працівник повинен бути визнаний військовозобов’язаним.
    2. Трудові відносини з критично важливим підприємством — підприємство повинно бути визначене як критично важливе, що забезпечує важливі функції для економіки або безпеки країни.
    3. Рівень зарплати не менше 20 000 грн — працівник повинен отримувати заробітну плату на рівні не менше 20 тисяч гривень.
    4. Актуалізація військово-облікових даних — працівник має оновити свої дані в реєстрах та переконатися, що не перебуває в розшуку.

    Важливі терміни:

    • Бронювання, яке діє на 23 листопада 2024 року, залишиться чинним до 28 лютого 2025 року. Після цієї дати ці броні будуть скасовані, якщо підприємство не оновить бронювання через “Дію”.
    • Критичні підприємства мають відповідати двом основним вимогам: середній рівень зарплати працівників не менше 20 000 грн і відсутність боргів перед державним та місцевим бюджетами.

    Обмеження щодо кількості заброньованих:

    За новими правилами, підприємства можуть забронювати не більше 50% своїх військовозобов’язаних працівників. Якщо підприємство бажає забронювати більше ніж половину, це має бути схвалене окремим рішенням міністра оборони.