Golosnovinua.com

Позначка: новий закон

  • Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12095, який надає можливість військовим, котрі вперше дезертували або самовільно залишили свої частини, добровільно повернутися на службу. Документ був ухвалений у другому читанні та в цілому 253 голосами народних депутатів.

    Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

    Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

    Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.

  • Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада України розглядає законопроєкт, що має на меті суттєво посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху. Основна увага приділяється ігноруванню жовтого сигналу світлофора, за що водії можуть бути позбавлені прав на термін від шести місяців до одного року. Ця ініціатива є відповіддю на тривожну статистику, яка показує зростання смертності на дорогах через перевищення швидкості та порушення правил проїзду пішохідних переходів.

    Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

    Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

    • Штрафи за повторні порушення — водії, які протягом року знову порушують правила проїзду переходів чи сигнали світлофора, будуть зобов’язані сплатити штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    • Позбавлення прав — для водіїв, що систематично порушують правила, передбачено підвищення штрафу до 150 неоподатковуваних мінімумів, а також позбавлення права керувати транспортним засобом терміном від 6 місяців до одного року.

    Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

    Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.

  • Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить корупціонерам отримати менший строк

    Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить корупціонерам отримати менший строк

    Україна зробила крок до вдосконалення боротьби з корупцією, ухваливши закон, що дозволяє зменшувати строки ув’язнення для корупціонерів, які співпрацюють зі слідством.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про прийняття закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією” (реєстраційний номер 12039). Законопроект, за який проголосували 263 депутати, підтримали САП, НАБУ та міжнародні партнери України.

    Железняк зазначив, що новий закон дозволяє зменшити строк ув’язнення для тих, хто співпрацює зі слідством, викриваючи спільників та відшкодовуючи завдані збитки. Наприклад, замість 8 років корупціонер може отримати 5. У випадках менших злочинів, якщо фігурант виплачує компенсацію та штраф, додатково можливе покарання у вигляді конфіскації.

    Окрім зменшеного строку ув’язнення, суд може призначити корупціонерам значні штрафи:

    • За нетяжкі злочини: від 340 тисяч до 2 мільйонів гривень.
    • За тяжкі злочини: від 2 мільйонів до 6 мільйонів гривень.
    • За особливо тяжкі злочини: від 6 до 12 мільйонів гривень.

    Ці суми враховують як тяжкість злочину, так і здатність правопорушників компенсувати завдані збитки.

    Закон також передбачає конфіскацію майна фігуранта за домовленістю, а для організаторів схем зниження строку ув’язнення можливо тільки при співпраці та викритті інших співорганізаторів.

    Як зазначив Железняк, ухвалення цього закону є важливою умовою для отримання Україною 4 мільярдів євро у рамках Ukraine Facility Plan. Закон має бути підписаний до 31 жовтня, щоб Україна могла розраховувати на підтримку за цим планом.

  • Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11474, який спрощує процедуру приватизації державних банків. Цей крок, що отримав підтримку президента Володимира Зеленського, спрямований на зменшення частки держави в банківській системі, зокрема у контексті вимог міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ та Світовий банк.

    Що змінюється?

    Основні зміни, які запроваджує новий закон, включають:

    1. Розширення кола інвесторів: Держава тепер може розглядати продаж не лише 100% акцій банків, а й будь-яку частку, що відкриває можливості для різних інвесторів.
    2. Залучення міжнародних донорів: Міжнародні організації отримують можливість брати участь у відборі фінансових радників та в процесі приватизації, що підвищує довіру інвесторів.
    3. Спрощення аукціонів: У разі, якщо в аукціоні братиме участь лише один потенційний інвестор, приватизація все ж зможе відбутись.
    4. Використання системи Prozorro: Продаж державних банків проходитиме через систему Prozorro, що забезпечить більшу прозорість і конкурентність процесу.

    Які банки готуються до продажу?

    Згідно з інформацією від Національного банку України, у рамках приватизації пріоритетними стануть Сенс Банк та Укргазбанк. Наразі в державній власності перебувають також ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. Це означає, що можлива часткова або повна приватизація деяких з цих фінансових установ у найближчому майбутньому.

    Приватизація під час війни: реалії та прогнози

    На фоні триваючої війни в Україні питання приватизації банків викликає неоднозначні настрої. Експерти зазначають, що війна та економічна нестабільність можуть ускладнити залучення іноземних інвесторів. Водночас, за словами голови НБУ Андрія Пишного, можливість реалізації часткової приватизації з участю міжнародних фінансових організацій уже в 2025 році може стати важливим кроком для відновлення економіки.

    Приватизація державних банків, з одного боку, може забезпечити нові інвестиції та зменшити фінансовий тягар для держави, з іншого – викликає занепокоєння з приводу можливої втрати контролю над ключовими фінансовими установами.

  • Що потрібно знати з 1 жовтня студентам про мобілізацію

    Що потрібно знати з 1 жовтня студентам про мобілізацію

    З 1 жовтня 2024 року в Україні стартує мобілізація студентів відповідно до закону №10449. Більшість студентів, які отримують першу вищу освіту, мають право на відстрочку від призову, проте існують кілька винятків, за яких студент може отримати повістку.

    За словами адвокатів Євгена Камишева та Руслана Мельніка, студенти призовного віку, які навчаються на денній або дуальній формі, здобуваючи першу вищу освіту, користуються відстрочкою. Не підлягають призову також асистенти-стажисти, аспіранти і докторанти. Незалежно від форми навчання (бюджет чи контракт), право на відстрочку залишається за студентами, але для її підтвердження необхідно подати до територіального центру комплектування (ТЦК) довідку з деканату навчального закладу.

    Винятком є наукові та науково-педагогічні працівники, які мають науковий ступінь. Педагоги професійно-технічних училищ отримують відстрочку тільки при наявності основного місця роботи на 0,75 ставки.

    Коли студенти можуть бути призвані?

    Існують ситуації, коли студенти можуть бути позбавлені права на відстрочку. Це стосується тих, хто:

    • навчається на вечірній або заочній формі;
    • здобуває не першу вищу освіту;
    • отримує освіту нижчу за вже наявну;
    • відмовляється проходити загальновійськову підготовку.

    Під час канікул студенти можуть зберігати відстрочку, якщо переходять з одного курсу на інший. Однак, якщо особа вступає на вищий рівень освіти, під час перерви між семестрами вона не вважається студентом і може бути призвана.

    Студенти старші за 30 років

    У 2023 році був зареєстрований законопроєкт, що передбачає позбавлення відстрочки для чоловіків старше 30 років, які навчаються. Однак на момент 2024 року цей закон ще не ухвалено, тому чоловіки, які здобувають безперервну першу вищу освіту, як і раніше, не підлягають призову.

    Таким чином, у 2024 році мобілізація студентів в Україні буде проводитися з урахуванням нових правил, які варто знати, щоб уникнути непередбачених ситуацій.

  • За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    На початку 2024 року у Німеччині набув чинності новий закон про громадянство, який може зацікавити українців, що проживають у цій країні. Згідно з інформацією, оприлюдненою DW, нові правила відкривають деякі можливості для отримання німецького громадянства українцям.

    • Головне нововведення закону – потрібно прожити легально у Німеччині лише п’ять років замість восьми, щоб отримати німецький паспорт.
    • Друге нововведення – іноземцям, які отримали громадянство Німеччини, дозволять зберегти колишній паспорт чи паспорти. Раніше не відмовлятися від свого громадянства можна було лише утримувачам паспортів країн Євросоюзу.

    Діти іноземців отримуватимуть громадянство Німеччини без будь-яких додаткових умов, якщо хоча б один із батьків щонайменше п’ять років живе в країні. Це стосується лише дітей, які народяться після 27 червня 2024 року.

    Претенденти на громадянство Німеччини мають, згідно з новим законом, забезпечувати себе та членів своєї сім’ї самостійно та не залежати від державних соціальних виплат. Винятки можуть бути зроблені для тих, хто нещодавно став безробітним, а попередні два роки працював щонайменше 20 місяців повний робочий день.

    Ще одне обмеження стосується людей, які здійснюють “антисемітські, расистські або інші дії за мотивами, що зневажають людську гідність”. Їм відмовлять в отриманні паспорта. Також відмовлять тим, хто демонструє невизнання рівноправності чоловіків та жінок, а також багатоженцям.

    Протягом десяти років після натуралізації громадянство може бути відкликане, якщо претендент обдурив у процесі отримання паспорта Німеччини або дозволив собі антисемітські дії чи заяви після натуралізації.

    Понад 8 млн жителів Німеччини прожили щонайменше п’ять років у країні і, згідно з новим законом, тепер можуть претендувати на німецький паспорт, якщо відповідають усім умовам закону.

    Також новий закон дозволяє отримати паспорт за прискореною процедурою лише після трьох років проживання у країні.

    Умови: особливі успіхи в інтеграції чи визначні професійні досягнення. У цьому необхідно знати німецьку мову лише на рівні С1.

    Також на отримання німецького паспорта через три роки можуть претендувати ті, хто одружився з громадянкою чи громадяниною Німеччини, для них додаткових умов не передбачено.

    Таким чином, за новим законом перші українці, які виїхали через війну, можуть отримати німецьке громадянство вже в 2025 році.

  • Мобілізація до ЗСУ: Хто стає військовозобов’язаним до 25 років

    Мобілізація до ЗСУ: Хто стає військовозобов’язаним до 25 років

    В Україні триває мобілізація до Збройних Сил, яка стосується чоловіків до 25 років. Цей захід спрямований на зміцнення обороноздатності країни в умовах загострення геополітичної ситуації та збереження територіальної цілісності.

    В Україні зменшили призовний вік до 25 років. Проте існують випадки, коли молодших осіб можуть призвати до ЗСУ під час мобілізації з 18 травня. Детальніше про це повідомило видання “Українська правда”.

    Мобілізація з 18 травня: кого призвуть до 25 років

    Згідно із законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, є випадки, коли особи, молодші за 25 років, підлягають взяттю на облік військовозобовʼязаних під час мобілізації з 18 травня. Ідеться про:

    • чоловіків, звільнених із військової служби в запас;
    • тих, хто припинив альтернативну (невійськову) службу;
    • звільнені зі служби правоохоронці, особи начальницького та рядового складу МВС, ДБР, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби інших силових і правоохоронних органів;
    • особи, яких зняли з обліку ЗСУ, СБУ, СЗР;
    • звільнені зі служби у військовому резерві;
    • звільнені від призову на строковому службу, якщо підстава не є одночасно причиною для надання відстрочки від мобілізації в Україні. Йдеться про осіб, яким після закінчення закладів вищої освіти, було присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

    Нагадаємо, після підписання президентом Володимиром Зеленський закону про зниження граничного віку мобілізації в Україні ЗСУ зможуть поповнитися приблизно 100 тисячами молодих бійців.

    Раніше народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів, що позитивно ставиться до зниження призовного віку. За його словами, в Україні не планують зменшувати граничний вік до 20 років.

  • Закон про мобілізацію: бізнес зобов’язаний забезпечувати вручення повісток співробітникам

    Закон про мобілізацію: бізнес зобов’язаний забезпечувати вручення повісток співробітникам

    Новий закон про мобілізацію, який набуде чинності з 18 травня, встановлює важливі вимоги до підприємств у зв’язку зі змінами у військовому законодавстві. Згідно з цим законом, бізнес-структури тепер не лише зобов’язані вести військовий облік, а й забезпечувати вручення повісток про призов до військової служби своїм співробітникам.

    Закон, який набуває чинності 18 травня, законодавчо закріпить поняття “оповіщення”.

    Підприємства, установи та організації стануть зобов’язані не тільки вести військовий облік військовозобов’язаних (порядок якого також конкретизується законом), а й забезпечувати їхнє “сповіщення”, що передбачає вручення повісток. На вимогу ТЦК підприємства повинні будуть сповістити співробітників про виклик і забезпечити їх своєчасне прибуття.

    Також необхідно щорічно подавати до ТЦК списки своїх співробітників, які підлягають взяттю на військовий облік. А при прийнятті або звільненні військовозобов’язаних – сповістити про це ТЦК протягом тижня.

    За порушення цих правил бізнес штрафуватимуть – до 59,5 тис. грн.

  • З 18 травня в Україні набирає чинності закон про посилення мобілізації та відповідальність за ухилення

    З 18 травня в Україні набирає чинності закон про посилення мобілізації та відповідальність за ухилення

    З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, який має на меті зміцнення обороноздатності країни у зв’язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії. Однак, це не єдиний закон, що буде мати важливе значення для національної безпеки України.

    Паралельно з ним має запрацювати ще один закон, ухвалений Верховною Радою, про відповідальність для “ухилянтів” (штрафи від 17 000 до 25 500 гривень, для посадових осіб – від 34 000 до 59 500 гривень). Він поки ще президентом не підписаний, але, найімовірніше, це буде зроблено найближчим часом.

    Навколо теми, яка і на кого чекає відповідальність, уже багато дуже суперечливої інформації.

    Наприклад, деякі депутати заявляють, що нібито після того, як людина не сплатить кілька штрафів, їй загрожує кримінальна відповідальність. Усі опитані “Страной” адвокати та юристи це спростували. Немає ніякої кримінальної відповідальності за те, що не оновив свої дані або не прийшов за повісткою. Тільки штраф, незалежно від того, скільки разів він на людину накладається.

    Кримінальна відповідальність виникає у двох випадках. Якщо людина не прийшла після попередження керівника ТЦК (не плутати з повісткою). При цьому, що важливо, попередження має бути вручено особисто людині.

    По-друге, кримінальна відповідальність настає, якщо людина пройшла військово-лікарську комісію і їй було вручено повістку про мобілізацію в армію (“бойову”) і вона за нею не з’явилася. Але для цього потрібно пройти ВЛК.

    За несплату штрафу може загрожувати арешт майна та списання коштів з рахунку.

    Крім того, накладення штрафів можна оскаржити в суді. І юристи це рекомендують робити, бо, заплативши штраф, людина фактично визнає себе винною в порушенні правил військового обліку. А це загрожує тим, що далі такому військовозобов’язаному, якщо його знайдуть, уже можуть поставити попередження від ТЦК, за ухилення від якого настає кримінальна відповідальність.

  • Нові правила визначення придатності до військової служби в Україні

    Нові правила визначення придатності до військової служби в Україні

    Міністерство Оборони України внесло зміни у процедуру визначення придатності до військової служби. Новий наказ містить конкретні критерії, які враховують стан здоров’я та можливість служби в армії в залежності від характеристик хвороби.

    Як це відбуватиметься – видно на прикладі туберкульозу. Так, повністю знімаються з військового обліку ті, хто перебуває на активній стадії захворювання з виділенням бактерій і розпадом легеневої тканини.

    Якщо ж бактерії не виділяються, а тканина не розпадається, то потрібно буде знову приходити на медкомісію за півроку.

    Люди, які мають клінічно вилікуваний туберкульоз, можуть служити в ТЦК і частинах забезпечення. Якщо ж у призовника є “залишкові явища” після вилікуваного туберкульозу, то він повністю придатний.

    Цікавіша ситуація щодо ВІЛ. Непридатними вважаються лише ті, у кого він прогресує. Решта носіїв вірусу можуть або служити в тилових частинах і ТЦК, або, якщо йдеться про безсимптомних носіїв, на фронті.

    Ракових хворих знімуть з обліку тільки, якщо вони неоперабельні та мають метастази. Те ж саме, якщо пухлина швидко прогресує.

    Тих же, хто прооперував первинну пухлину або вона в них “повільно прогресує”, можуть направити на службу в тил. Те саме – якщо в них рак шкіри або нижньої губи.

    І повністю придатними визнають тих, у кого рак у стадії стійкої ремісії.

    Служити в тилу можуть призвати людей із легкими психічними розладами (якщо при цьому “з виходом на одужання” – то визнають повністю придатним), при синдромах залежності, розладах поведінки з рідкісними нападами афекту. Також у ТЦК і тил можуть відправити людей із розумовою відсталістю легкого ступеня.

    Ще цікавий момент – вагітні та жінки, які народжували, вважаються придатними до служби, якщо вагітність і післяпологовий період пройшли без ускладнень. Ускладнення дають право на відпустку або звільнення.