Golosnovinua.com

Позначка: НПЗ

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Росія вперше за тривалий час змушена вдатися до імпорту бензину морем, щоб покрити дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причиною стали масштабні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі РФ, які суттєво скоротили можливості країни з виробництва бензину та дизельного пального. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в енергетичному секторі та учасників ринку.

    За даними співрозмовників агентства, найближчим часом партія бензину має прибути морським шляхом до одного із західних портів Росії з азійського регіону. Джерела не уточнюють країну-відправника, однак зазначають, що ще торік російська влада розглядала можливість закупівель бензину в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї після серії атак на нафтопереробні заводи.

    Сам факт повернення до імпорту бензину став показовим сигналом для російської економіки. Росія традиційно входить до числа найбільших світових виробників нафти та нафтопродуктів, а тому закупівля бензину за кордоном свідчить про серйозні проблеми у роботі власної нафтопереробної галузі. Ще кілька років тому подібний сценарій здавався малоймовірним для держави, яка стабільно експортувала великі обсяги пального на міжнародні ринки.

    Починаючи з 2024 року українські безпілотники системно атакують російські нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Лише протягом останніх місяців під ударами опинилися підприємства в Татарстані, Краснодарському краї, Самарській області, Рязані, Нижньому Новгороді та інших регіонах. Українська стратегія спрямована на послаблення російського військово-промислового потенціалу шляхом ударів по критичній інфраструктурі, яка забезпечує паливом армію та економіку країни-агресора.

    Одним із найрезонансніших ударів стала атака на об’єкти в Татарстані. Після чергового нальоту українських дронів 12 червня одна з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть» була змушена запровадити обмеження на відпуск пального на своїх автозаправних станціях. Це стало безпрецедентним кроком для російського ринку та викликало хвилю занепокоєння серед споживачів і представників бізнесу.

    Паралельно Москва різко збільшила закупівлі бензину у Білорусі. Крім того, російська сторона зверталася до Казахстану з проханням розширити постачання пального. Проте навіть найближчі союзники Кремля не здатні повністю компенсувати втрати російської нафтопереробки. За інформацією Reuters, ні Білорусь, ні Казахстан не мають достатніх надлишкових виробничих потужностей для суттєвої підтримки російського ринку, що змушує Москву шукати постачальників в Азії.

    Проблеми галузі підтверджують і профільні аналітики. За оцінкою Energy Intelligence, на початку червня 2026 року обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік. Добова переробка опустилася нижче позначки у чотири мільйони барелів на добу. Це один із найгірших показників для російської нафтової галузі за останні десятиліття.

    Експерти зазначають, що після атак українських безпілотників простоювали близько 30% усіх потужностей російських НПЗ. У цифрах це становить приблизно 2,1 мільйона барелів на добу. Такі втрати вже почали впливати на внутрішній ринок пального, створюючи ризики дефіциту та зростання цін.

    Щоб уникнути серйозної паливної кризи, російська влада була змушена вдатися до ще одного кроку. На тлі перебоїв із виробництвом уряд дозволив окремим нафтопереробним заводам випускати бензин і дизельне пальне під маркуванням «Євро-5», хоча його фактичні характеристики відповідають значно нижчому стандарту «Євро-3». Таким чином Кремль фактично пішов на погіршення екологічних і технічних показників пального заради підтримки стабільності внутрішнього ринку.

    Експерти попереджають, що використання такого пального може негативно впливати на технічний стан автомобілів та екологічну ситуацію. Однак для російської влади сьогодні головним завданням залишається забезпечення населення та економіки достатніми обсягами бензину і дизеля.

    Українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури дедалі більше перетворюється на одну з найболючіших проблем для Кремля. Нафтогазовий сектор залишається основним джерелом валютних надходжень і наповнення федерального бюджету РФ. Будь-які перебої у роботі НПЗ не лише створюють дефіцит на внутрішньому ринку, а й скорочують можливості Росії експортувати нафтопродукти та отримувати додаткові прибутки для фінансування війни.

    Саме тому російська влада останніми місяцями посилює захист енергетичних об’єктів засобами протиповітряної оборони. Втім, попри додаткові заходи безпеки, українські дрони продовжують досягати своїх цілей за сотні й навіть тисячі кілометрів від кордону.

    Поява імпортного бензину на російському ринку стала черговим свідченням того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі вже мають системний ефект. Якщо нинішня тенденція збережеться, Росія може зіткнутися з подальшим скороченням виробництва пального, зростанням залежності від зовнішніх постачальників та новими викликами для своєї економіки. Для країни, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, необхідність імпортувати бензин виглядає особливо символічно і демонструє масштаб проблем, з якими сьогодні стикається російська паливна галузь.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    Росія, яка традиційно залишається одним із найбільших світових експортерів нафти та значною мірою фінансує державний бюджет за рахунок продажу енергоносіїв, зіткнулася з новою проблемою: навіть зростання світових цін на нафту вже не гарантує Москві автоматичного збільшення доходів. Значна частина додаткових надходжень від подорожчання нафти сьогодні спрямовується на підтримку нафтопереробної галузі, яка зазнає дедалі більших втрат через українські удари по енергетичній інфраструктурі.

    Як повідомляє агентство Bloomberg, у травні російський уряд виплатив нафтопереробним підприємствам близько 2,8 млрд доларів компенсацій. Це один із найвищих показників за останні два роки та майже у п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Такі виплати стали серйозним навантаженням для російського бюджету та фактично зменшили вигоду, яку Кремль міг би отримати від підвищення світових цін на нафту. За оцінками аналітиків, без необхідності фінансувати масштабні субсидії бюджет РФ отримав би значно більше коштів від експорту енергоносіїв.

    Основою цих виплат є так званий демпферний механізм, який діє в Росії вже кілька років. Його головна мета полягає у стримуванні цін на пальне на внутрішньому ринку. Коли світові ціни на нафту та нафтопродукти суттєво зростають, російським виробникам стає вигідніше продавати продукцію за кордон, а не всередині країни. Щоб уникнути дефіциту пального та стрімкого зростання цін для населення, держава компенсує нафтопереробникам частину втраченої вигоди.

    Саме тому кожне значне зростання цін на нафту автоматично збільшує обсяг державних виплат. У травні ситуація додатково ускладнилася через загострення конфлікту на Близькому Сході. Бойові дії між Іраном та Ізраїлем викликали занепокоєння інвесторів щодо стабільності поставок енергоносіїв із регіону, що спричинило зростання котирувань на світових нафтових ринках.

    Для більшості нафтовидобувних країн подорожчання нафти означає додаткові прибутки. Однак для Росії ситуація виявилася значно складнішою. Частина потенційного прибутку була фактично нейтралізована необхідністю збільшувати державну підтримку нафтопереробних підприємств.

    Проблема полягає не лише у зростанні субсидій. Російська нафтопереробна галузь уже тривалий час перебуває під серйозним тиском через систематичні удари українських безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

    Починаючи з 2024 року Україна суттєво розширила географію та інтенсивність атак на російські нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інші елементи енергетичної інфраструктури. Удари здійснюються по об’єктах, які відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії пальним, а також формують значну частину доходів федерального бюджету.

    Внаслідок цих атак багато підприємств були змушені тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробництво для проведення ремонтів. Частина заводів зазнала пошкоджень технологічного обладнання, відновлення якого потребує значних фінансових ресурсів та часу.

    За даними галузевих експертів, обсяги нафтопереробки в Росії вже впали до найнижчого рівня за більш ніж шістнадцять років. Це стало одним із найсерйозніших ударів по російському енергетичному сектору від початку повномасштабної війни проти України.

    Скорочення переробки має низку негативних наслідків для економіки РФ. По-перше, зменшується виробництво бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів, необхідних для внутрішнього ринку. По-друге, Росія втрачає можливість отримувати додатковий прибуток від експорту продукції з високою доданою вартістю.

    Натомість Москва дедалі частіше змушена нарощувати експорт сирої нафти. Хоча це дозволяє частково компенсувати втрати, продаж нафтопродуктів традиційно приносить більше доходів, ніж реалізація необробленої сировини.

    На тлі погіршення ситуації російська влада почала вдаватися до адміністративних заходів. Одним із них стало обмеження експорту бензину для запобігання дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, уряд запровадив тимчасову заборону на експорт авіаційного пального, намагаючись гарантувати стабільне постачання для внутрішніх потреб.

    Подібні рішення свідчать про те, що Кремль дедалі більше занепокоєний ризиком паливної кризи. Якщо раніше проблеми з пальним фіксувалися переважно в окремих регіонах, то тепер ознаки дефіциту починають проявлятися на ширшій території країни.

    Особливо складною ситуація залишається в окупованому Криму та Севастополі, де перебої з постачанням пального фіксувалися ще раніше. Водночас російські медіа та експерти останнім часом повідомляють про зростання проблем із забезпеченням паливом і в інших регіонах, включно з Московською областю.

    Додатковий тиск на паливно-енергетичний комплекс Росії чинять нові українські операції проти нафтової інфраструктури. Зокрема, нещодавно безпілотники Сил спеціальних операцій України завдали ударів по великій виробничо-диспетчерській станції нафтопроводу в Кіровській області та нафтобазі в Ростовській області.

    Подібні об’єкти є важливими елементами системи транспортування та зберігання нафти. Їхнє пошкодження може не лише ускладнювати логістику постачання сировини та пального, а й збільшувати витрати на відновлення інфраструктури.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія поступового виснаження російського енергетичного сектору починає приносити відчутні результати. Якщо на початку війни головним джерелом надходжень для Кремля залишався нафтовий експорт, то тепер значна частина цих коштів змушено витрачається на ліквідацію наслідків атак, ремонт пошкоджених об’єктів та компенсацію втрат підприємствам.

    Для російського бюджету це створює додаткові виклики. Війна вже вимагає рекордних витрат на оборону, соціальні виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Одночасно зростають витрати на утримання паливного сектору, який раніше сам забезпечував значну частину доходів держави.

    Економісти звертають увагу на те, що нинішня ситуація демонструє зміну балансу в економічній війні між Україною та Росією. Якщо раніше Кремль значною мірою компенсував втрати від санкцій завдяки високим нафтовим доходам, то тепер навіть сприятлива кон’юнктура на світовому ринку не гарантує Москві автоматичного збільшення фінансових ресурсів.

    У результаті Росія опиняється в ситуації, коли зростання цін на нафту більше не означає пропорційного збільшення бюджетних надходжень. Значну частину додаткових прибутків поглинають витрати на підтримку нафтопереробної галузі, яка дедалі більше потерпає від українських ударів.

    Таким чином, атаки на російську енергетичну інфраструктуру поступово перетворюються не лише на військовий, а й на важливий економічний фактор. Вони змушують Кремль витрачати мільярди доларів на підтримку стратегічної галузі та дедалі більше обмежують можливості російської влади отримувати максимальну вигоду від експорту нафти в умовах високих світових цін.

  • У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У Росії продовжується адаптація регіональних структур управління до регулярних атак безпілотників: у Нижньогородській області ухвалили рішення про створення окремого міністерства захисту об’єктів, яке спеціалізуватиметься на протидії дроновим загрозам та охороні критичної інфраструктури. Відповідний указ підписав губернатор регіону Гліб Нікітін у межах масштабної реформи обласного уряду.

    Про це повідомляють російські офіційні джерела з посиланням на заяву губернатора.

    Нова структура з’явилася на тлі регулярних повідомлень про ураження об’єктів на території регіону та інших глибинних районів Російської Федерації, де дедалі частіше фіксуються атаки безпілотників. Йдеться насамперед про підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові об’єкти та енергетичну інфраструктуру, які в російських офіційних заявах визначаються як потенційні цілі.

    Згідно з ухваленою реформою, новостворене “міністерство захисту об’єктів” працюватиме у тісній взаємодії з міністерством енергетики та житлово-комунального господарства регіону. Координацію цих напрямів здійснюватиме віцепрем’єр Володимир Тужилін, якого переведено до оновленого управлінського блоку в межах переформатування регіональної виконавчої влади.

    Губернатор Нижньогородської області пояснив створення нового відомства необхідністю посилення безпеки об’єктів, які мають стратегічне значення як для регіону, так і для оборонного потенціалу Росії. За його словами, у межах одного управлінського центру мають бути зосереджені функції, що стосуються як “внеску регіону в обороноздатність країни”, так і безпосереднього захисту інфраструктури від повітряних загроз.

    Серед ключових завдань нового міністерства прямо визначено організацію “захисту неба над регіоном”, а також координацію заходів безпеки на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, транспортної та комунальної інфраструктури. Саме ці об’єкти, за офіційною позицією російської влади, розглядаються як найбільш вразливі до атак безпілотних літальних апаратів.

    Фактично створення окремого міністерства є визнанням того, що наявні механізми протидії повітряним загрозам на регіональному рівні не забезпечують повного захисту інфраструктури, а масштаби атак змушують владу переходити до окремої управлінської вертикалі.

    Рішення ухвалено на тлі низки інцидентів із ураженням промислових об’єктів у глибині Росії. Зокрема, раніше повідомлялося про атаку на нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області. Це підприємство є одним із ключових у російській нафтопереробній системі та забезпечує значні обсяги переробки сировини для внутрішнього ринку.

    За оцінками відкритих джерел, серія атак на нафтопереробні підприємства та інфраструктурні об’єкти в різних регіонах РФ уже вплинула на стабільність частини виробничих потужностей, що змусило російську владу посилювати заходи безпеки не лише на федеральному, а й на регіональному рівні.

    Окремі аналітики зазначають, що поява спеціалізованого “міністерства захисту від дронів” свідчить про поступову інституціоналізацію реагування Росії на новий тип загроз, який раніше не вимагав окремих управлінських структур. Тепер же боротьба з безпілотниками фактично виділяється в окремий напрям державної політики на рівні регіонів.

    Такі зміни також демонструють зсув у характері безпеки всередині РФ: якщо раніше основні зусилля концентрувалися на прикордонних регіонах, то нині дедалі більше уваги приділяється захисту глибокого тилу та стратегічної інфраструктури.

    Експерти вказують, що подібні управлінські рішення можуть бути пов’язані з необхідністю швидкого реагування на інциденти, які відбуваються на значних відстанях від зони бойових дій, але мають прямий вплив на економіку та енергетичну стабільність країни.

    Таким чином, створення окремого міністерства в Нижньогородській області стало черговим свідченням того, що Росія змушена адаптувати свою внутрішню систему управління до нової реальності, у якій загрози безпілотних атак дедалі частіше зачіпають ключові промислові та енергетичні центри в глибині країни.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

    Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

    Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

    Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

    “Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

    Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

    Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

    Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

    Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

    Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

    Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

    На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

    Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.

  • У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У місті Сизрань Самарської області Російської Федерації сталася масштабна пожежа на території нафтопереробного заводу, яка виникла на тлі повідомлень про оголошення режиму “безпілотної небезпеки” в регіоні та активізацію обмежувальних заходів для цивільної авіації.

    Про інцидент повідомляють російський Telegram-канал Astra, українські моніторингові ресурси Supernova+ та Exilenova+, а також російські офіційні структури, зокрема Росавіація і губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев. Інформація базується на повідомленнях очевидців, відеоматеріалах із місця події та офіційних заявах регіональної влади щодо режиму безпеки.

    За наявними даними, близько 04:00 за місцевим часом у Самарській області було оголошено режим “безпілотна небезпека”. Це рішення передбачає підвищений рівень готовності сил протиповітряної оборони, а також обмеження роботи окремих об’єктів інфраструктури у разі загрози застосування безпілотних літальних апаратів. Вже приблизно через 40 хвилин після цього в регіоні було запроваджено режим “Килим”, який означає фактичне закриття повітряного простору для цивільних рейсів та перенаправлення або скасування авіаруху.

    Паралельно з цими повідомленнями місцеві жителі Сизрані почали інтенсивно публікувати відео та фото, на яких видно потужну пожежу на території нафтопереробного заводу. На кадрах зафіксовано великий стовп густого чорного диму, який піднімається на значну висоту, а також відкриті осередки горіння на промисловій території підприємства. За попередніми даними з місцевих джерел, займання виникло на одній із технологічних установок первинної або вторинної переробки нафти, однак офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження наразі немає.

    У соціальних мережах також поширюються свідчення про те, що вибухи або гучні звуки могли передувати пожежі, однак ця інформація залишається непідтвердженою офіційно. Водночас масштаби займання свідчать про значне ураження промислової інфраструктури, адже пожежа супроводжується тривалим горінням і великим обсягом диму, який видно за кілька кілометрів від місця події.

    Згодом губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок події є загиблі та постраждалі, при цьому він заявив щонайменше про двох загиблих. Водночас чиновник не уточнив деталей щодо характеру ураження, не прокоментував безпосередньо ситуацію на нафтопереробному заводі та не надав інформації про масштаби пошкоджень критичної інфраструктури.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях загалом уникала детального опису подій на самому НПЗ, зосередившись переважно на оголошенні режимів безпеки та загальних рекомендаціях для населення. Зокрема, мешканців регіону закликали не публікувати фото та відео наслідків інциденту, що є типовою практикою під час подібних надзвичайних ситуацій у Росії.

    Сизранський нафтопереробний завод є одним із ключових промислових об’єктів Самарської області та входить до структури російської нафтопереробної галузі. За відкритими даними, підприємство має потужність переробки приблизно від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти щорічно. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним та іншими видами палив, які можуть використовуватися як у цивільному, так і у військовому секторі.

    Окремі аналітичні оцінки вказують, що такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та постачання пального для різних сегментів економіки Росії, включно з оборонно-промисловим комплексом. Саме тому атаки або збої в роботі подібних об’єктів можуть мати ширші наслідки для регіональної енергетичної стабільності.

    На тлі подій Росавіація повідомила про тимчасове закриття низки аеропортів у різних регіонах країни. Зокрема, обмеження були введені в аеропортах Саратова, Нижнього Новгорода, Пензи, Махачкали та Калуги. Такі заходи пояснюються необхідністю забезпечення безпеки польотів у зв’язку з ризиками застосування безпілотних літальних апаратів та можливими загрозами повітряного характеру.

    Подібні обмеження авіасполучення у різних регіонах Росії останнім часом запроваджуються періодично і зазвичай пов’язані з роботою систем протиповітряної оборони або зниженням ризиків для цивільної авіації під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі точні причини пожежі на Сизранському НПЗ офіційно не уточнені, а також відсутня повна інформація про масштаби пошкоджень та можливий вплив інциденту на роботу підприємства. Ситуація залишається динамічною, а офіційні структури продовжують збір та уточнення даних щодо наслідків події.

  • СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    Служба безпеки України спільно із Силами оборони України заявила про масштабну серію уражень стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованому Криму. За даними відомства, під удар потрапили підприємство оборонно-промислового комплексу, ключові нафтові об’єкти Московської області, а також військова інфраструктура аеродрому «Бельбек».

    Про це повідомили у Служба безпеки України, підкресливши, що операції були спрямовані на системне послаблення військового потенціалу Росії, порушення її логістики постачання пального та підрив роботи підприємств, які забезпечують армію РФ озброєнням, електронікою та технікою.

    За інформацією української спецслужби, у Московській області було уражено одразу кілька стратегічно важливих об’єктів. Серед них — завод «Ангстрем», який спеціалізується на виробництві напівпровідників і мікроелектроніки для потреб російського військово-промислового комплексу. Підприємство перебуває під санкціями США через його роль у забезпеченні оборонної промисловості РФ.

    Окрім цього, було уражено Московський нафтопереробний завод, який відіграє ключову роль у забезпеченні паливом транспортної та військової інфраструктури російської столиці та центрального регіону.

    Також під удар потрапили нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» та «Володарськоє». За оцінками експертів, подібні об’єкти є критично важливими елементами паливної логістики РФ, оскільки забезпечують транспортування нафти до переробних заводів і далі — до систем постачання армії та цивільного сектору.

    Українська сторона наголошує, що ураження таких об’єктів безпосередньо впливає на здатність Росії підтримувати інтенсивні бойові дії, оскільки порушує стабільність постачання пального для військової техніки, авіації та транспортної інфраструктури.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек» у тимчасово окупованому Криму, який використовується російською армією як один із ключових вузлів авіаційної та протиповітряної оборони на південному напрямку.

    За даними відомства, на території аеродрому було пошкоджено низку важливих елементів військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про зенітний ракетний комплекс «Панцирь-С2», який використовується для прикриття об’єктів від повітряних атак.

    Також було уражено ангар із радарним обладнанням до комплексу С-400 — однієї з основних систем дальньої протиповітряної оборони Росії.

    Окремо повідомляється про пошкодження системи керування безпілотниками «Оріон» та наземної станції керування БПЛА «Форпост», які використовуються для розвідки та коригування ударів.

    Крім того, за інформацією СБУ, уражено пункт передачі даних «земля-повітря», диспетчерську вишку та один із ангарів на території аеродрому.

    У спецслужбі наголошують, що такі втрати ускладнюють координацію авіаційних операцій російських сил у Криму та зменшують ефективність системи протиповітряної оборони на окупованому півострові.

    У СБУ підкреслили, що операції проти об’єктів у Росії та Криму є частиною системної стратегії, спрямованої на зниження воєнного потенціалу держави-агресора.

    «Такі спецоперації СБУ мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу РФ. Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України», — заявив представник відомства Служба безпеки України Євгеній Хмара.

    Він додав, що навіть найбільш захищені регіони Росії, включно з Московською областю, більше не можуть вважатися повністю безпечними для військових і промислових об’єктів.

    У ніч на 17 травня російська столиця та Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. У російських регіонах повідомляли про численні вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі на промислових і паливних об’єктах.

    Перед цим аналогічні інциденти фіксувалися й на території тимчасово окупованого Криму, де російська влада заявляла про роботу ППО та спроби відбиття повітряних атак.

    Згодом Міністерство оборони України підтвердило ураження низки цілей у Московському регіоні, зокрема нафтопереробних підприємств, нафтобаз і об’єктів мікроелектронної промисловості, які, за оцінками української сторони, можуть бути залучені до забезпечення російського військово-промислового комплексу.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по території Росії та окупованих регіонах є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі затяжної війни такі операції стають частиною ширшої стратегії виснаження військово-економічного потенціалу РФ, зокрема через ураження енергетичної інфраструктури, підприємств ВПК та логістичних вузлів, які забезпечують функціонування армії.