Позначка: обстріли України

  • Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.

    Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.

    Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.

    Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.

    О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

    Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.

    Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.

    На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.

    Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.

    Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.

    Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.

    Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.

    За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.

    Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.

  • Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

    Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

    За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

    Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

    Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

    Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

    Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

    Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

    Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

    Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

    У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

    Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

    Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

    Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

    Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

    Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

    Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

    Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

    Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

  • «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Українська акторка Ксенія Мішина пережила російську атаку на житловий комплекс у Дарницькому районі Києва, де вона мешкає. Увечері 12 жовтня російський безпілотник влучив у двір багатоповерхівки, спричинивши пожежу та значні пошкодження. Артистка показала моторошні кадри з палаючими автомобілями та розповіла про власну реакцію на потужний вибух.

    Про пережите Мішина повідомила у своїх Instagram-stories.

    На кадрах, якими поділилася знаменитість, видно автомобілі, охоплені вогнем, та наслідки руйнувань на території житлового комплексу.

    Ксенія зізналася, що вибух був настільки несподіваним і потужним, що вона сильно злякалася.

    «Мій ЖК… Підскочила до стелі…» — написала артистка, коментуючи російську атаку.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Згодом Мішина опублікувала нові кадри та емоційно висловилася про те, як російська агресія змінила повсякденне життя українців.

    За словами акторки, те, що раніше здавалося неймовірною катастрофою, сьогодні відбувається буквально за вікнами домівок.

    Артистка наголосила, що особливо боляче усвідомлювати масштаби руйнувань у місті, яке вона любить.

    «Я так люблю тебе, Київ. Молюся, щоб нам все ж таки вдалося тебе зберегти», — написала Мішина.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Що відомо про удар по житловому комплексу

    Увечері 12 жовтня російські війська атакували Київ ударними безпілотниками.

    В одному з епізодів атаки дрон влучив у двір 25-поверхового житлового будинку в Дарницькому районі.

    Спочатку міська влада повідомляла про влучання на рівні 12–16 поверхів, однак згодом правоохоронці уточнили обставини удару.

    Унаслідок вибуху виникла пожежа на четвертому та п’ятому поверхах багатоповерхівки. Також загорілися автомобілі, припарковані біля будинку.

    За даними Національної поліції України, загинули дві жінки віком 39 та 59 років.

    Ще дев’ятеро людей, за уточненими даними поліції, отримали поранення. Серед травмованих була неповнолітня дівчина.

    На місці події працювали рятувальники, медики, поліцейські та вибухотехніки. Правоохоронці документували наслідки атаки та збирали докази російського воєнного злочину.

    Акторка показала, як війна руйнує звичайне життя

    Для Ксенії Мішиної ця атака стала особистим нагадуванням про небезпеку, в якій щодня перебувають жителі українських міст.

    Артистка не стала приховувати своїх емоцій та опублікувала кадри з місця удару, щоб показати реальні наслідки російських обстрілів.

    Водночас про фізичні травми самої Мішиної інформації немає.

    Російська атака на житловий комплекс у Дарницькому районі вкотре призвела до людських жертв і руйнувань цивільного майна. Для мешканців будинку вечір 12 жовтня завершився трагедією, а для багатьох українців оприлюднені акторкою кадри стали ще одним свідченням щоденної небезпеки війни.

  • Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські війська знову атакували Хмельницьку область ударними безпілотниками. Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено медичний заклад, у якому перебували пацієнти. Четверо людей отримали незначні травми. Крім будівлі лікарні, вибуховою хвилею пошкодило автомобілі, припарковані поруч.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

    За його словами, протягом попередньої доби російська армія неодноразово спрямовувала ударні безпілотники на територію регіону.

    Під час атак працювали сили протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, є збиті ворожі повітряні цілі.

    Однак одна з атак призвела до пошкоджень медичної інфраструктури.

    У медзакладі вибуховою хвилею пошкодило вікна та вхідну групу будівлі. Також постраждали автомобілі, які стояли неподалік.

    У момент атаки всередині закладу перебували люди, які проходили лікування.

    За офіційними даними, четверо пацієнтів отримали незначні травми. Медичні працівники надали їм необхідну допомогу.

    Інформації про загиблих не надходило.

    Назву та точне місце розташування пошкодженого медичного закладу обласна влада у першому повідомленні не уточнила.

    Відомо, що вночі та вранці Повітряні сили ЗСУ неодноразово попереджали про рух російських ударних безпілотників у напрямку Хмельницької області.

    Зокрема, повідомлялося про реактивні дрони, які рухалися з боку Вінниччини. Пізніше повітряні цілі фіксували поблизу Летичева.

    Водночас наразі немає підтвердження, що саме ці безпілотники спричинили пошкодження медичного закладу.

    Це не перший випадок, коли російські атаки пошкоджують українську медичну інфраструктуру.

    Лікарні та інші заклади охорони здоров’я неодноразово зазнавали руйнувань унаслідок ракетних і дронових ударів. Такі атаки створюють додаткову небезпеку для пацієнтів, які можуть бути не здатні швидко самостійно залишити приміщення.

    Станом на ранок 13 жовтня підтверджено чотирьох травмованих пацієнтів. Остаточні наслідки російських атак на Хмельниччину місцева влада продовжує уточнювати.

  • У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    Російські ракети та безпілотники продовжують руйнувати житлові будинки в українських містах. Після ударів люди залишаються без вікон, дверей, дахів, а іноді й без придатного для проживання житла. Однак далеко не всі знають, що держава передбачила механізми компенсації, а в окремих містах постраждалі можуть отримати додаткову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розповідаємо, що потрібно зробити після обстрілу, які документи підготувати та як не втратити можливість отримати гроші на відновлення оселі.

    Поштовхом для цієї інструкції став особистий досвід головної редакторки медіаплатформи «Українки» Віти Гольдман, чия квартира постраждала внаслідок російського обстрілу.

    У колонці для видання «Фокус», опублікованій 8 жовтня, вона описала десять кроків, які пройшла самостійно після пошкодження житла.

    На основі її досвіду та офіційних правил державної програми «єВідновлення» пояснюємо, як діяти постраждалим українцям.

    Крок 1. Переконайтеся, що перебувати в будинку безпечно

    Насамперед необхідно подбати про власне життя та здоров’я.

    Після ракетного удару або падіння уламків у будинку можуть залишатися небезпечні конструкції, пошкоджена електропроводка, витоки газу та вибухонебезпечні предмети.

    Якщо будівля серйозно пошкоджена, самостійно повертатися всередину не можна до дозволу відповідних служб.

    Не торкайтеся підозрілих уламків боєприпасів і безпілотників, навіть якщо вони здаються безпечними.

    У разі небезпеки телефонуйте рятувальникам за номером 101, а за потреби медичної допомоги — 103.

    Крок 2. Викличте поліцію та зафіксуйте факт пошкодження

    Міністерство розвитку громад та територій України рекомендує повідомляти про пошкодження житла ДСНС і поліцію.

    Правоохоронці мають зафіксувати обставини події, а отримані документи можуть бути важливими для подальшого підтвердження збитків.

    Заяву до поліції можна подати безпосередньо після обстрілу або пізніше, однак затягувати зі зверненням небажано.

    Зберігайте номер звернення, отримані документи та контакти відповідальних посадових осіб.

    Крок 3. Сфотографуйте всі пошкодження

    Перш ніж прибирати уламки чи розпочинати ремонт, зробіть фотографії та відео.

    Потрібно зафіксувати не лише вибиті шибки, а й пошкодження віконних рам, дверей, стін, стелі, покрівлі, підлоги та інженерних мереж.

    Бажано зробити як загальні знімки приміщень, так і детальні фотографії окремих пошкоджень.

    Зберігайте оригінальні файли з датами зйомки, копії документів, чеки на матеріали та квитанції за ремонтні роботи.

    Ці матеріали можуть знадобитися для державної компенсації та подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.

    Крок 4. Тимчасово захистіть оселю від подальших руйнувань

    Після дозволу рятувальників і перевірки безпеки можна прибирати скло та закривати вибиті вікна плівкою або фанерою.

    У багатьох містах після масованих обстрілів місцева влада й волонтери організовують видачу матеріалів для тимчасового захисту квартир.

    Віта Гольдман зазначає, що після пошкодження її будинку такі матеріали безкоштовно роздавали поблизу місця удару.

    Однак наявність такої допомоги залежить від конкретного міста, району та масштабів руйнувань.

    Якщо є загроза обвалення конструкцій, самостійно виконувати будь-які роботи заборонено.

    Крок 5. Перевірте документи на право власності

    Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» право власності на квартиру або будинок має бути належним чином оформлене.

    Перевірте, чи внесені відомості про вашу нерухомість до Державного реєстру речових прав.

    Особливо це стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали багато років тому.

    Якщо інформація відсутня в електронному реєстрі, її можна внести через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.

    За необхідності також варто підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи, що підтверджують право власності.

    Крок 6. Подайте повідомлення про пошкоджене майно

    Повідомити про пошкодження житла можна через застосунок або портал «Дія».

    Також передбачена можливість звернення через Центр надання адміністративних послуг.

    У повідомленні потрібно зазначити інформацію про нерухомість, характер пошкоджень та обставини, за яких вони виникли.

    Після цього власник може переходити до оформлення заяви на компенсацію.

    Важливо: повідомлення про пошкодження та заява на отримання компенсації — це різні етапи процедури.

    Крок 7. Дізнайтеся про додаткову допомогу від міської влади

    Окрім державної програми, у деяких громадах діють місцеві програми підтримки постраждалих.

    Наприклад, у Києві власники пошкоджених квартир і будинків можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

    Для оформлення зазвичай необхідні паспорт, податковий номер, підтвердження права власності, довідка про пошкодження від організації, яка обслуговує будинок, банківські реквізити та, за наявності співвласників, їхня письмова згода.

    Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики відповідної районної державної адміністрації.

    Окрім цієї виплати, для окремих випадків, пов’язаних із вимушеним відселенням, Київ передбачає інші види допомоги.

    Важливо: 10 тисяч гривень — це міська програма Києва, а не загальнодержавна виплата для всіх українців. В інших громадах розміри та умови допомоги можуть відрізнятися.

    Крок 8. Оформіть компенсацію за програмою «єВідновлення»

    Державна програма «єВідновлення» передбачає підтримку власників житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії.

    Для отримання компенсації за пошкоджене житло потрібно відкрити спеціальний рахунок «єВідновлення» в банку-партнері та подати заяву через «Дію» або ЦНАП.

    Після подання заяви спеціальна комісія перевіряє документи, проводить оцінювання пошкоджень і визначає розмір компенсації.

    Сума залежить від масштабу руйнувань і встановлених програмою розрахунків вартості ремонтних робіт.

    Кошти, призначені для майбутнього ремонту, надходять на спеціальний рахунок і використовуються для придбання матеріалів та оплати послуг учасників програми.

    Якщо житло знищене й не підлягає відновленню, діє інший механізм компенсації, зокрема через житлові сертифікати.

    Крок 9. Не втрачайте документи, навіть якщо ремонт уже розпочато

    Раніше власникам пошкодженого житла радили обов’язково чекати огляду комісії, перш ніж починати ремонт, інакше можна було втратити право на компенсацію.

    Однак правила програми змінювалися.

    Зокрема, у 2025 році уряд розширив можливості компенсації за ремонт, який власники вже виконали власним коштом.

    Тому нині існують різні механізми залежно від того, чи потрібно ще проводити ремонт, чи частина робіт уже завершена.

    У будь-якому разі рекомендується максимально ретельно фіксувати пошкодження до початку робіт, зберігати чеки, договори та інші докази витрат.

    Перед ремонтом варто уточнити у відповідній комісії, який саме порядок компенсації застосовуватиметься до вашої ситуації.

    Крок 10. Зареєструйте збитки для майбутніх репарацій від Росії

    Окрім української державної компенсації, постраждалі можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

    Для пошкодженого або знищеного житла передбачена категорія А3.1.

    Заяву можна подати через портал «Дія», зазначивши обставини руйнування та додавши докази.

    Власники мають право звернутися до міжнародного Реєстру навіть після отримання компенсації за програмою «єВідновлення».

    Водночас слід розуміти, що міжнародний Реєстр наразі не здійснює безпосередніх виплат. Його завдання — збирати та перевіряти заяви для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

    Отже, подання заяви не гарантує швидкого надходження коштів, проте дозволяє офіційно задокументувати завдані збитки.

    Хто зрештою платить за пошкоджене житло

    Наразі українці можуть використовувати кілька механізмів допомоги одночасно, якщо відповідають їхнім умовам.

    Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію на ремонт або придбання іншого житла замість знищеного.

    Місцеві органи влади можуть виплачувати додаткову допомогу постраждалим мешканцям.

    Міжнародний Реєстр збитків створює основу для майбутнього відшкодування шкоди, завданої Росією.

    Водночас жоден із цих механізмів не означає автоматичної виплати всієї заявленої суми одразу після обстрілу.

    Головне для власників пошкодженого житла — подбати про безпеку, своєчасно зафіксувати руйнування, перевірити документи та подати заяви на доступні види допомоги. Навіть якщо відновлення затягнеться, правильно зібрані докази допоможуть захистити право на компенсацію.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Парламентські канікули під час бюджетних викликів: Верховна Рада призупинила пленарні засідання на 26 днів

    Парламентські канікули під час бюджетних викликів: Верховна Рада призупинила пленарні засідання на 26 днів

    Верховна Рада України пішла на тривалу перерву в роботі. У розкладі парламенту оголошено паузу у пленарних засіданнях, яка триватиме з 17 вересня до 13 жовтня. Загалом народні депутати не збиратимуться під куполом на пленарну роботу протягом 26 днів.

    Головні деталі парламентської паузи:

    • Тривалість перерви: Відсутність пленарних засідань триватиме майже чотири тижні.
    • Робота на місцях: Попри відсутність пленарних засідань, депутати можуть продовжувати працювати у комітетах, фракціях та з виборцями, однак ухвалення ключових законодавчих актів тимчасово поставлене на паузу.
    • Контекст рішення: Така перерва відбувається на тлі гострих фінансово-економічних та бюджетних викликів в країні, що викликало чимало обговорень у суспільстві та експертних колах щодо оперативності ухвалення нагальних державних рішень.

     

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

    За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

    Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

    Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

    Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

    Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

    Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

    Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

    Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

    У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

    Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

    Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

    Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

    Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

    Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

    Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

    Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

    На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

    Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.