Golosnovinua.com

Позначка: обстріли України

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Кількість жертв унаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 14 травня продовжує зростати. Станом на оновлені дані підтверджено загибель 12 людей, серед яких двоє дітей. Ще 46 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, частина з них перебуває у лікарнях столиці під наглядом медиків.

    Про це повідомляють Державна служба України з надзвичайних ситуацій, ДСНС міста Києва, а також міський голова Києва Віталій Кличко.

    За уточненою інформацією рятувальних служб, серед загиблих — двоє дітей, що робить цю атаку однією з найтрагічніших для столиці за останній час. Постраждалих наразі 46 осіб, серед них також є дитина. Медики зазначають, що 20 поранених госпіталізовані та залишаються під постійним наглядом лікарів, частина з них перебуває у важкому стані.

    Найскладніша ситуація зберігається у Дарницькому районі Києва, де внаслідок влучання та руйнування було частково знищено багатоповерховий житловий будинок. Саме там тривають основні пошуково-рятувальні роботи, оскільки під завалами все ще можуть залишатися люди. Рятувальники працюють у цілодобовому режимі, розбираючи уламки конструкцій та перевіряючи кожен рівень зруйнованої будівлі.

    До операції залучено значні сили Державної служби України з надзвичайних ситуацій — близько 170 рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, а також кінологічні розрахунки, які допомагають у пошуку людей під завалами. На місці також працюють психологи ДСНС, які надають допомогу постраждалим та родичам загиблих.

    Міська влада повідомляє, що всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, а медичні заклади столиці продовжують приймати постраждалих. Лікарі роблять усе можливе для стабілізації стану поранених, особливо тих, хто перебуває у критичному стані.

    Руйнування внаслідок удару охопили житлову інфраструктуру, що призвело до значних втрат серед цивільного населення. Окремі під’їзди будинку зазнали критичних пошкоджень, що ускладнює доступ рятувальників до окремих ділянок завалів.

    Попередньо повідомлялося, що внаслідок комбінованої атаки Росії по Києву було зафіксовано численні вибухи в різних районах міста, пошкодження житлових будинків та інфраструктури. Найбільших руйнувань зазнав саме Дарницький район, де й стався основний удар по багатоповерховій забудові.

    Станом на зараз пошуково-рятувальні роботи не завершені, і кількість жертв може змінюватися в міру розбору завалів та встановлення долі зниклих безвісти. Влада та рятувальні служби продовжують інформувати про оновлення ситуації в режимі реального часу.

  • Київ оголосив 15 травня днем жалоби

    Київ оголосив 15 травня днем жалоби

    П’ятниця, 15 травня, у Києві оголошена днем жалоби за жертвами масованої російської атаки, яка була здійснена по столиці в ніч на 14 травня та призвела до численних жертв і масштабних руйнувань у житлових районах міста.

    Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у своїх соціальних мережах. За його словами, столиця вшановуватиме пам’ять загиблих, а також висловлює співчуття родинам та близьким людей, які загинули внаслідок удару.

    У день жалоби в Києві будуть приспущені державні прапори на всіх комунальних будівлях міста. Міська влада також звернулася з рекомендацією до державних установ і приватних підприємств долучитися до вшанування пам’яті та приспустити прапори на своїх будівлях. Окремо наголошується, що 15 травня в столиці заборонено проведення будь-яких розважальних заходів, концертів та інших публічних подій розважального характеру.

    Рішення про день жалоби ухвалене на тлі триваючих рятувальних робіт у Дарницькому районі, де внаслідок влучання та руйнування житлового будинку досі працюють підрозділи рятувальників. На місці продовжується розбір завалів, а також пошуково-рятувальна операція, оскільки під уламками можуть залишатися люди.

    За даними Державна служба України з надзвичайних ситуацій, станом на актуальну інформацію підтверджено загибель щонайменше семи людей. Серед загиблих — 12-річна дитина. Також відомо про 44 постраждалих, які отримали поранення різного ступеня тяжкості та були госпіталізовані або отримали медичну допомогу на місці.

    Окремо рятувальники повідомляють, що ще близько 20 осіб вважаються зниклими безвісти. Їхнє місцеперебування наразі невідоме, пошукові роботи тривають безперервно, залучені необхідні сили та техніка для розчищення завалів і перевірки зруйнованих конструкцій.

    Передісторія трагедії пов’язана з масованим комбінованим ударом, який російські війська завдали по Києву в ніч на 14 травня. Внаслідок атаки було уражено низку об’єктів у різних районах столиці, зокрема житлову забудову. Руйнування спричинили значні пошкодження інфраструктури та призвели до людських жертв.

    Станом на 14:45 наступного дня офіційно повідомлялося про сімох загиблих і 44 поранених, однак пошуково-рятувальні роботи продовжуються, тому остаточна кількість жертв може бути уточнена після завершення розбору завалів.

    Міська влада наголошує, що пріоритетом залишається порятунок людей, які можуть перебувати під уламками, а також ліквідація наслідків руйнувань та відновлення життєдіяльності пошкоджених районів столиці.

  • РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    Росія систематично атакує об’єкти американських компаній в Україні, однак адміністрація президента США Дональда Трампа публічно майже не реагує на ці удари. Частину атак раніше взагалі не висвітлювали у медіа, а американський бізнес дедалі більше побоюється, що Кремль цілеспрямовано б’є по інвестиціях США в Україні.

    Про це повідомляє The New York Times.

    За даними видання, під російські обстріли та атаки дронів уже потрапили об’єкти, пов’язані з великими американськими корпораціями: Cargill, The Coca-Cola Company, Boeing, Mondelez International, Philip Morris International, Flex Ltd. та Bunge.

    Журналісти зазначають, що частина атак, зокрема по об’єктах Cargill і Coca-Cola, раніше не отримувала широкого розголосу. Самі компанії часто уникають публічності через ризики для інвесторів, страхових виплат та фінансових ринків.

    Однією з останніх стала атака на зерновий термінал Cargill на півдні України. За інформацією NYT, сім російських дронів атакували об’єкт лише за три хвилини.

    Видання наголошує: представники американського бізнесу в приватних розмовах переконані, що йдеться не про випадкові влучання, а про цілеспрямовану кампанію Росії проти американських економічних інтересів в Україні.

    Особливе занепокоєння викликали атаки на об’єкти Coca-Cola поблизу Києва. Під удари потрапили електростанція та сонячна електростанція біля підприємства компанії. Місцева влада вважає, що ціллю були саме об’єкти американського бренду.

    При цьому, як зазначає The New York Times, адміністрація Трампа не засудила жодного такого удару публічно.

    За словами джерел видання, знайомих із переговорами між Києвом та Вашингтоном, реакція Білого дому обмежувалася лише “визнанням стурбованості”.

    Більше того, NYT стверджує, що США просили Україну не атакувати російський нафтовий термінал у Чорному морі, через який експортується нафта з казахстанських родовищ за участі американських компаній.

    Сенаторка-демократка Jeanne Shaheen заявила виданню, що представники американських компаній в Україні переконані у навмисному характері російських ударів.

    “Реакція Білого дому — це повна тиша”, — сказала вона.

    Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер також вважає, що Кремль намагається зірвати прихід американських інвестицій в Україну.

    За його словами, Москва прагне створити враження, що будь-який бізнес в Україні є надто ризикованим через постійні атаки.

    У матеріалі NYT зазначається, що посилення ударів по американських активах збіглося з поглибленням економічної співпраці між Києвом та Вашингтоном. Торік Україна та США підписали угоду про преференційний доступ американських інвесторів до українського енергетичного сектору.

    За даними Американської торговельної палати, за час повномасштабної війни від російських атак постраждали 47% американських компаній, які працюють в Україні. У 38% компаній загинули або були поранені працівники.

    Попри це, багато американських корпорацій не залишили український ринок і продовжують працювати навіть в умовах постійних обстрілів.

    Публікація NYT з’явилася на тлі дедалі складніших відносин між адміністрацією Трампа та Україною. Останніми місяцями у Вашингтоні дедалі частіше лунають заклики до скорочення підтримки Києва та пошуку компромісу з Росією.

    Водночас у Києві побоюються, що відсутність жорсткої реакції США на удари по американському бізнесу може стати для Кремля сигналом безкарності.

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.

  • Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удень неділі, 3 травня, російські війська завдали чергового ракетного удару по Дніпру, випустивши п’ять керованих авіаційних ракет. Українська протиповітряна оборона знищила чотири цілі, однак одна з ракет, яка була збита, впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Унаслідок атаки є загиблий і постраждалі, також зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури.

    Про перебіг атаки та її особливості повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряні сили Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат.

    За словами Ігната, близько 15:00 російські війська застосували літаки тактичної авіації Су-34 та Су-57, з яких було здійснено пуски п’яти керованих авіаційних ракет типу Х-59/69 у напрямку Дніпра.

    Українська система протиповітряної оборони відпрацювала по цілях у повітрі. В результаті чотири ракети були збиті підрозділами повітряного командування «Схід». Ще одна ракета, за попередньою інформацією, не досягла цілі внаслідок активної протидії Сил оборони, однак її остаточна доля уточнюється.

    Попри успішну роботу ППО, одна зі збитих ракет впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Це спричинило руйнування будівлі та жертви серед цивільного населення.

    За попередніми даними, внаслідок удару є загиблий і постраждалі. Точна кількість поранених уточнюється, оскільки рятувальні служби продовжують розбір завалів та обстеження пошкодженої будівлі.

    Місцева влада повідомляє про пошкодження житлової інфраструктури, зокрема гуртожитку, а також ймовірні руйнування у прилеглих будівлях. Рятувальні служби працюють на місці події, проводиться евакуація мешканців.

    Ігнат наголосив, що подібні випадки є наслідком складності бойової роботи ППО в умовах прифронтових регіонів, де час реакції на повітряні цілі є мінімальним.

    У командуванні Повітряних сил підкреслюють, що навіть у випадку успішного перехоплення ракети або дрона, уламки можуть падати на територію населених пунктів і завдавати шкоди.

    Особливо це стосується прифронтових регіонів, де щільність забудови висока, а траєкторії падіння уламків часто непередбачувані.

    Військові вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до офіційного відбою.

    Окремо Юрій Ігнат звернув увагу на зміну тактики російських атак у останні дні. За його словами, РФ здійснює майже безперервні повітряні удари, використовуючи значну кількість безпілотників різних типів.

    Йдеться не лише про ударні дрони, зокрема Shahed, а й про дрони-імітатори, які не несуть бойового навантаження, але змушують ППО реагувати на них як на потенційну загрозу.

    Такі дії, за оцінкою українських військових, мають на меті перевантаження системи протиповітряної оборони, виснаження боєприпасів і розосередження уваги підрозділів.

    Ігнат зазначив, що в реальному часі складно одразу відрізнити імітаційні цілі від бойових, тому Сили оборони змушені застосовувати засоби перехоплення до всіх підозрілих об’єктів.

    У ніч на 3 травня російські війська також здійснили масовану атаку по території України. За даними Повітряні сили Збройних Сил України, було випущено балістичну ракету «Іскандер-М» та 268 безпілотників різних типів.

    Більше ніж 160 із них були ідентифіковані як дрони-камікадзе типу «Шахед». Українські сили ППО змогли знешкодити 249 повітряних цілей, більшість із них — саме безпілотники.

    Попри це, частина дронів і ракет досягла цілей або спричинила пошкодження інфраструктури в різних регіонах.

    Атака 3 травня стала черговим епізодом у серії обстрілів Дніпра та області, які останніми місяцями неодноразово зазнають ударів російських військ.

    Вдень того ж дня місто також зазнало удару по житловому кварталу. За попередніми даними, внаслідок тієї атаки одна людина загинула, ще понад 10 отримали поранення.

    Українські служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовують наслідки атак і уточнюють остаточні дані щодо жертв та руйнувань.

  • Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Російські війська завдали удару по критичній інфраструктурі Харківської області, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу в Чугуївському районі. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За його словами, удар був спрямований по одному з ключових гідротехнічних об’єктів регіону, розташованому на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області та має стратегічне значення для забезпечення водою значної частини регіону, включно з Харковом та низкою прилеглих громад.

    Синєгубов наголосив, що російські війська системно продовжують атаки на цивільну та критичну інфраструктуру області, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема керовані авіабомби та безпілотники. Майже одночасно з ударом по дамбі Харків зазнав комбінованої атаки із застосуванням дронів типу “Молнія” та “Шахед”, що свідчить про синхронізований характер ударів по різних цілях у регіоні.

    На місці події працюють підрозділи ДСНС, Національної поліції та екстреної медичної допомоги. Рятувальники проводять обстеження території, ліквідацію можливих наслідків вибухів, а також перевіряють стан гідротехнічних споруд.

    Фахівці оцінюють можливі пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів і вплив удару на прилеглі території. Окрему увагу приділяють безпеці нижчих за течією населених пунктів та екологічному стану водойми.

    Наразі офіційної інформації про критичні руйнування або зміни у роботі гідроспоруди не повідомлялося, однак оцінка наслідків триває.

    Печенізьке водосховище є одним із ключових водних ресурсів Харківської області. Воно виконує одразу кілька функцій — забезпечує централізоване водопостачання, регулює рівень води в річковій системі регіону та використовується для потреб промисловості й сільського господарства.

    Гідротехнічні споруди такого типу є критично важливими об’єктами інфраструктури, оскільки їх пошкодження може мати наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, включно з ризиками підтоплення або, навпаки, порушення водного балансу в регіоні.

    Печенізька дамба вже ставала ціллю російських атак у 2022 році, коли удари по гідротехнічній інфраструктурі створювали ризики різких змін рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про потенційні загрози для населених пунктів уздовж течії, а також про можливі екологічні наслідки.

    Відтоді об’єкт залишається в зоні підвищеної уваги через свою стратегічну роль у системі водопостачання Харківщини.

    Останнім часом російські війська системно завдають ударів по об’єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі атаки мають значний вплив на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, які залежать від централізованих систем водо- та енергопостачання.

    Комбіновані удари із застосуванням авіабомб, ракет і безпілотників ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб.

    Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі. Регіональна влада та профільні служби продовжують моніторинг ситуації, оцінюють стан гідротехнічних споруд і можливі ризики для населення.