Golosnovinua.com

Позначка: Офіс Президента

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у системі мобілізації в Україні, наголосивши, що її базові принципи залишаться незмінними до завершення війни.

    За його словами, у нинішніх умовах повномасштабного протистояння радикально змінити саму модель мобілізації неможливо. Водночас він визнав, що окремі аспекти можуть бути переглянуті — зокрема, ті, що стосуються ставлення до людей.

    «Єдине, що можна спробувати реформувати — це прояви нелюдського ставлення під час примусового приводу. Але саме прояви, а не сам факт приводу», — зазначив він.

    Буданов підкреслив, що мобілізація залишається критично важливою складовою оборони держави, і її скасування або суттєве послаблення в умовах війни є неможливим. Він також наголосив, що українське суспільство має усвідомлювати необхідність цього процесу.

    Окремо він звернув увагу на суспільний парадокс: прагнення перемоги та одночасне небажання частини громадян брати участь у мобілізації. За його словами, це створює серйозний виклик для держави та системи комплектування.

    Тема мобілізації залишається однією з найчутливіших в Україні, особливо на тлі тривалої війни та потреби у постійному поповненні особового складу. Робота територіальних центрів комплектування (ТЦК) часто стає предметом суспільних дискусій, зокрема щодо методів вручення повісток та дотримання прав громадян.

    У цьому контексті Буданов наголосив, що основним напрямком можливих змін має стати саме гуманізація процесу, а не його скасування чи радикальна трансформація.

    Він також торкнувся загальної ситуації на фронті, зазначивши, що найближчі місяці можуть залишатися складними. За його оцінками, до осені Україна перебуватиме під значним тиском — як через дії російської армії, так і через зовнішньополітичні фактори.

    «Ми точно не програємо. Але якщо зменшимо темпи, є ризики», — підкреслив він.

    Окремо Буданов акцентував увагу на важливості технологічного розвитку. За його словами, без прориву у військових технологіях ефективність сучасних засобів, зокрема безпілотників, може знижуватися. Це пов’язано з постійною адаптацією противника та розвитком засобів протидії.

    Паралельно дискусії щодо мобілізації тривають і на рівні парламенту. Зокрема, народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв про необхідність більш рівномірного проведення мобілізаційних заходів. За його словами, важливо забезпечити баланс між різними регіонами — як великими містами, так і сільською місцевістю.

    Експерти зазначають, що питання мобілізації є комплексним і потребує поєднання ефективності, прозорості та дотримання прав громадян. Умови війни змушують державу діяти швидко, однак водночас зростає запит суспільства на справедливість і зрозумілі правила.

    Заява Буданова відображає позицію влади: мобілізація залишатиметься незмінною за своєю суттю, але окремі її аспекти можуть бути переглянуті з урахуванням гуманітарного підходу та суспільного запиту.

  • Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Україна не відкриватиме режим повністю вільного експорту озброєнь, попри наявність окремих видів зброї, які виробляються в обсягах, що перевищують внутрішні потреби. Причина — повномасштабна війна, яка триває, необхідність забезпечення власних Сил оборони та ризики витоку чутливих технологій. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на Defense Tech Export Forum.

     

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    В Україні зафіксували нову хвилю кібершахрайства — невідомі розсилають фейкові електронні листи від імені керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. В Офіс Президента України попередили, що такі повідомлення є підробкою і можуть бути частиною інформаційно-психологічних операцій проти України.

    Як повідомили в Офісі президента, один із таких листів отримав президент Українського національного об’єднання Канади Юрій Клюфас. У повідомленні, яке нібито було підписане Будановим, містилося прохання надати інформаційну та медійну підтримку для сприяння поверненню українських громадян на батьківщину.

    Однак, як з’ясувалося, лист був відправлений не з офіційної державної електронної адреси, а з поштової скриньки на комерційному сервісі — із доменом proton.me. Крім того, підпис під повідомленням не відповідає справжньому підпису керівника ГУР, що стало одним із ключових доказів фальсифікації.

    В Офіс Президента України наголосили, що такі дії мають ознаки цілеспрямованої кібератаки або інформаційної провокації. Усі зібрані матеріали вже передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування та встановлення осіб, причетних до розсилки.

    «Закликаємо громадян ретельно перевіряти відправників електронної пошти та не довіряти сумнівним адресантам», — йдеться в офіційному повідомленні.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що подібні схеми є типовими для так званого фішингу — методу шахрайства, коли зловмисники видають себе за офіційні особи або установи з метою отримання довіри та подальшого впливу на отримувача. У таких листах можуть міститися як маніпулятивні повідомлення, так і шкідливі посилання або вкладення.

    Особливу небезпеку становить той факт, що фейкові повідомлення створюються з урахуванням актуального контексту — у цьому випадку теми повернення українців з-за кордону, яка є чутливою і викликає значний суспільний інтерес. Це дозволяє шахраям підвищувати рівень довіри до таких листів і збільшувати ймовірність їхнього поширення.

    За словами аналітиків, використання імені Кирило Буданов не є випадковим. Він є публічною фігурою з високим рівнем довіри в суспільстві, що робить його ім’я привабливим для використання у фейкових кампаніях.

    Цей інцидент відбувається на тлі загальної активізації інформаційних атак проти України. Раніше повідомлялося, що лише протягом квітня було зафіксовано понад 500 фейків, які поширювалися російськими пропагандистськими ресурсами. Значна частина таких повідомлень спрямована на дискредитацію української влади, міжнародних партнерів та створення панічних настроїв серед населення.

    Зокрема, серед поширених наративів — спроби представити Україну як «терористичну державу», маніпуляції навколо військових операцій та фальсифікації матеріалів західних медіа. В одному з таких випадків у мережі з’являлися підроблені обкладинки французьких газет із критикою українського керівництва.

    Фахівці наголошують, що кібератаки та інформаційні операції дедалі частіше поєднуються. Зловмисники використовують електронну пошту, соціальні мережі та месенджери для поширення фейків, що ускладнює їх виявлення та протидію.

    У зв’язку з цим громадянам рекомендують дотримуватися базових правил цифрової безпеки: перевіряти адреси відправників, звертати увагу на домени електронної пошти, не відкривати підозрілі вкладення та не переходити за сумнівними посиланнями. У разі отримання підозрілих листів варто повідомляти про них відповідні органи або кіберполіцію.

    Таким чином, випадок із фейковими листами від імені керівника ГУР став ще одним прикладом того, як інформаційна війна виходить за межі медіапростору і переходить у сферу кібербезпеки. Українські державні органи закликають громадян бути максимально уважними, адже навіть один неправдивий лист може стати частиною масштабної інформаційної операції.

  • Буданов висловився про корупцію в Україні

    Буданов висловився про корупцію в Україні

  • Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, попри формальну відставку наприкінці 2025 року, продовжує відігравати важливу роль у внутрішніх процесах влади та зберігає значний неформальний вплив. Про це свідчать матеріали журналістських розслідувань, зокрема Українська правда, які базуються на коментарях джерел у політичних і бізнесових колах.

    За даними журналістів, після звільнення Єрмак справді відійшов від публічної діяльності, однак не втратив контроль над ключовими процесами. Йдеться передусім про кадрову вертикаль, сформовану під час його перебування на посаді. Саме через неї, як зазначають співрозмовники, він і надалі може впливати на ухвалення рішень.

    Зокрема, джерела стверджують, що Єрмак має «повне уявлення про внутрішні процеси» в Офісі президента та зберігає вплив на більшість призначенців, які з’явилися там за його керівництва. Це фактично означає, що навіть без формальної посади він залишається важливим елементом системи управління.

    Журналісти описують ситуацію як «тіньову присутність»: Єрмак більше не є офіційною фігурою, але його роль відчутна через неформальні канали комунікації. Один із співрозмовників видання влучно сформулював це так: «його немає — але він є».

    Окремо звертається увага на те, що після відставки Єрмак не припинив активні контакти з представниками влади. За даними розслідувань, він продовжує зустрічатися з високопосадовцями, зокрема з представниками Ради національної безпеки і оборони та радниками президента. Це підтверджує, що його участь у політичних процесах не обмежується лише непрямим впливом.

    Ключовим фактором збереження такого впливу експерти називають позицію президента Володимир Зеленський. За словами джерел, саме від політичної волі глави держави залежить, чи продовжить діяти ця неформальна система. Один із інсайдерів зазначив, що достатньо одного сигналу президента — і всі канали впливу Єрмака можуть бути миттєво обмежені. Водночас наразі такого сигналу немає.

    Після відставки Єрмака новим керівником Офісу президента став Кирило Буданов. Однак, за оцінками джерел, його кадрова автономія може бути обмеженою. Частина управлінської команди в ОП залишилася ще з часів попереднього керівництва, що ускладнює повноцінне перезавантаження структури.

    Журналісти також підкреслюють, що система управління, сформована Єрмаком за кілька років роботи, не могла зникнути миттєво після його звільнення. Вона базується на особистих зв’язках, лояльності та інституційних механізмах, які продовжують функціонувати навіть без його формальної участі.

    Окрім політичного впливу, Єрмак після відставки намагається зміцнити свої позиції в інших сферах. Зокрема, він відновив адвокатську діяльність і долучився до роботи в професійних юридичних структурах. Це може свідчити про прагнення зберегти статус впливового гравця не лише у політичній, а й у правовій площині.

    Водночас його відставка відбулася на тлі гучних антикорупційних розслідувань. У листопаді 2025 року детективи НАБУ та САП провели обшуки, після чого Єрмак подав у відставку. Хоча він не отримав підозри у справі, цей епізод суттєво вплинув на його публічний статус.

    Попри це, аналітики наголошують: подібні ситуації є типовими для політичних систем, де значну роль відіграють неформальні зв’язки. Вплив не завжди залежить від посади — часто він зберігається через мережу контактів, доступ до інформації та лояльність кадрів.

    У ширшому контексті історія з Єрмаком демонструє, як функціонує сучасна українська політика — із поєднанням формальних інститутів і неформальних механізмів впливу. Вона також піднімає питання прозорості процесів ухвалення рішень і ролі окремих політичних фігур поза межами офіційних посад.

    Таким чином, за даними журналістських розслідувань, Андрій Єрмак після відставки не зник із політичної сцени, а трансформував свою роль. Він більше не є публічним керівником, але залишається впливовим гравцем, який діє через неформальні канали та зберігає зв’язки в центрі влади. Це робить його однією з ключових фігур української політики навіть поза межами офіційних повноважень.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • 64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

    За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

    Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

    Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

    Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

    Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

    В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

    Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

    Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

    Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

    Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

    Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

    Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.