Golosnovinua.com

Позначка: Офіс Президента

  • ОП готує нові пропозиції до мирного плану для зустрічі із Трампом

    ОП готує нові пропозиції до мирного плану для зустрічі із Трампом

    Сьогодні на Банковій відбудеться закрита нарада з представниками військового керівництва та спецслужб. Про це нашому виданню повідомило джерело в Офісі президента.

    За словами співрозмовника, керівник ОП Андрій Єрмак розробляє альтернативні пропозиції щодо «мирного треку», які має просунути президент Володимир Зеленський під час майбутніх переговорів з Дональдом Трампом.

    Йдеться про тактичне коригування позиції Києва у питанні припинення вогню. Єрмак прагне уникнути прямого конфлікту з новим президентом США та водночас затягнути процес переговорів так, щоб зберегти простір для маневру й перетворити ситуацію на користь України.

    На фоні заяв Москви про готовність «перегорнути сторінку» та закликів Трампа до швидкого припинення війни, Київ опинився у складній дипломатичній ситуації. Українське керівництво намагається знайти формулу, яка дозволить виграти час, зберегти підтримку союзників та уникнути нав’язування невигідних умов.

    Закрита нарада, за даними джерела, має стати ключовою для формування єдиного пакета пропозицій, який Зеленський представить у найближчі дні.

  • Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності.

    За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в ОП заявили, що подія планувалася заздалегідь і не була пов’язана з протестами.

    Студенти під час розмови наполягали на обговоренні найгостріших тем — від ліквідації незалежності антикорупційних органів до ролі СБУ, призначення Олега Татарова, перспектив перемир’я та планів проведення виборів після завершення війни. Звучали питання і про заборону телеграму, призначення керівника Бюро економічної безпеки та комунікацію влади із суспільством.

    Єрмак нагадав, що формально ОП не є окремою гілкою влади, і назвав твердження про його «паралельні» повноваження спотворенням. Він також розкритикував НАБУ і САП, зазначивши, що ці органи створювалися під тиском західних партнерів, а незалежність вони отримали за президентства Володимира Зеленського.

    Частина запитань стосувалася поліграфних перевірок для посадовців із доступом до держтаємниці. Єрмак визнав, що не вивчав законопроєкт детально, але пояснив, що документ розробляли спільно СБУ, НАБУ, САП і парламент, та запропонував звертатися до СБУ для контролю.

    Питання про призначення Олега Татарова, бізнесмена Вадима Новинського та інформаційні «бульбашки» влади викликали особливий інтерес у студентів. Вони також наголосили на слабкій комунікації під час ухвалення суперечливих законів. У відповідь Єрмак погодився, що цей аспект потребує покращення, і підкреслив важливість збереження єдності в умовах війни.

    За словами учасників, відповіді голови ОП часто були загальними, що викликало розчарування. Один зі студентів прямо зазначив, що конкретики бракувало. Напруга в аудиторії зростала, але особистих образ не було.

    Після публікації Економічної правди Єрмак у своєму телеграм-каналі нагадав про правило Chatham House, яке передбачає довіру і конфіденційність, та пояснив, що не планував робити з цієї події піар. Він визнав, що зустріч була емоційною, але йому бракувало обговорення тем майбутнього України, війни та технологій.

    «Готовий до нових зустрічей. Сподіваюсь, поговоримо і про це», — підсумував керівник Офісу президента.

  • Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак активно працює з європейськими столицями, щоб сформувати єдину позицію проти можливих результатів майбутнього саміту Дональда Трампа та Володимира Путіна.

    На Банковій розуміють: якщо США змінять свій підхід до війни в Україні після зустрічі лідерів, Київ ризикує опинитися без ключової військової та фінансової підтримки. У такій ситуації навіть потужна допомога від окремих європейських країн не зможе компенсувати втрату американської участі у підтримці Збройних сил та економіки.

    За інформацією джерела, Єрмак намагається переконати партнерів з ЄС, що потенційні домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть бути вигідними Росії та шкодити інтересам України. Тому, на його думку, Європа має заздалегідь виробити узгоджену стратегію реагування, щоб зберегти єдність і запобігти сценаріям, які поставлять під загрозу українську обороноздатність.

    У цьому контексті ОП робить ставку на дипломатичний тиск та публічні заяви, які продемонструють Кремлю і Білому дому готовність Європи відстоювати українські інтереси незалежно від того, яким буде підсумок саміту.

    За словами співрозмовника, переговори з європейськими партнерами ведуться на найвищому рівні, а в Києві вже готують план координації дій, який передбачає як політичні, так і економічні інструменти впливу на ситуацію після зустрічі Трампа та Путіна.

  • Офіс Президента готує участь Зеленського у переговорах США та Росії

    Офіс Президента готує участь Зеленського у переговорах США та Росії

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак намагається домовитися про участь Володимира Зеленського в майбутньому саміті Дональда Трампа і Володимира Путіна.

    За інформацією співрозмовника, Банкова активно взаємодіє з європейськими партнерами, щоб сформувати і просунути спільну позицію щодо переговорного треку між США та Росією. Основна мета – змістити акценти дискусії в бік захисту інтересів України та не допустити ухвалення рішень без її участі.

    В ОП розглядають можливість використати цей формат як майданчик для публічного нагадування про українські вимоги та умови миру, а також для того, щоб вплинути на порядок денний саміту.

  • Зеленський може приєднатися до саміту лідерів США і Росії

    Зеленський може приєднатися до саміту лідерів США і Росії

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що на Банковій опрацьовують варіант участі Володимира Зеленського у майбутньому саміті Дональда Трампа та Володимира Путіна.

    За словами співрозмовника, головна мета такого кроку — порушити запланований двосторонній формат зустрічі та нав’язати власну переговорну позицію України.

    Наразі в ОП розробляють стратегію дій та очікують на уточнення дати й місця проведення переговорів президентів США та Росії.

    Як зазначає джерело, участь Зеленського у подібному заході розглядається як спосіб безпосередньо впливати на зміст можливих домовленостей і не допустити обговорення питань, що стосуються України, без її представників.

    Остаточне рішення про візит залежатиме від дипломатичних і безпекових факторів, а також від того, наскільки відкритими до цього будуть організатори зустрічі.

  • Стилістка Зеленського та її чоловік стали власниками 25 га заповідника: справа тягне на кілька розслідувань

    Стилістка Зеленського та її чоловік стали власниками 25 га заповідника: справа тягне на кілька розслідувань

    У центрі гучного скандалу — колишня стилістка “Кварталу 95” та нинішня радниця Офісу Президента Віолетта Дрепіна. Її родина стала власником 25 гектарів у заповіднику “Козинський” під Києвом, а вже за кілька місяців після угоди опинилася у центрі кримінальних розслідувань і спроби шантажу.

    За даними блогера Володимира Бондаренка, до 2019 року Дрепіна працювала стилісткою Володимира Зеленського, Сергія Шефіра та Бориса Міндіча. Після обрання Зеленського президентом вона отримала посаду радника в Офісі Президента.

    У листопаді 2023 року чоловік Віолетти, бізнесмен Антон Дрепін, через свій інвестфонд АТ “ЗНВКІФ “Моноліт” придбав на електронних торгах “СЕТАМ” 25 гектарів у заповіднику “Козинський” за 119 млн грн. Раніше ці землі належали структурам першого президента України Леоніда Кравчука, а згодом перейшли до Укрексімбанку через непогашений кредит.

    Вже в червні 2024 року на адресу Дрепіна надійшла пропозиція “вирішити питання” з кримінальними наслідками цієї купівлі. Посередник, який представлявся людиною з доступом до керівництва Нацполу та інших правоохоронців, стверджував, що угода може призвести до арешту ділянок. За “спокій” і уникнення арешту він вимагав $700 тисяч.

    У листопаді 2024 року під час передачі частини суми — $200 тисяч — посередника затримали. Нині Державне бюро розслідувань веде справу про шахрайство, а Національна поліція перевіряє можливі порушення під час самої купівлі заповідних земель.

    Скандал поєднав кілька чутливих тем — близькість до Офісу Президента, купівлю заповідних ділянок, які колись належали політичним важковаговикам, та спроби впливу на бізнес через кримінальний тиск і шантаж. Як завершаться паралельні розслідування — поки невідомо, однак історія вже викликала суспільну дискусію про доступність заповідних земель і використання особистих зв’язків у таких операціях.

  • Ростислав Шурма шантажує Офіс витоком інформації

    Ростислав Шурма шантажує Офіс витоком інформації

    Підозрюваний в корупції Ростислав Шурма, який входив в число найближчого оточення Президента, після обшуків НАБУ в його будинку в Германії не просто “телефонував в Офіс”, але й почав “шантажувати” команду Зеленського.

    Так, за інформацією нашого джерела, Ростислав Шурма відразу після обшуків НАБУ в його будинку в Штарнбергу (Баварія) телефонував до Офісу Президента з вимогою “вирішити питання з НАБУ, в іншому випадку він почне давати покази”.

    Зокрема, відбулась розмова між Ростиславом Шурмою та Олегом Татаровим. На вимогу Шурми “вирішити питання з НАБУ” Татаров відповів, що “його питання складне”.

    У відповідь Ростислав Шурма пригрозив “злити” детективам НАБУ чутливу для ОП інформацію. На що Олег Татаров відповів проханням “зачекати та не гарячкувати”.

    Як повідомляє джерело, наразі Олег Татаров дав завдання вияснити, “кому саме може злити інформацію Шурма, а до того часу з ним “хороводити” та його не чіпати”.

    Водночас, за інформацією джерела, “Ростислав Шурма не втрачає часу та шукає як перестрахуватися щоб уникнути долі Портнова, розкладаючи компромат у різні кошики”.

    Також у пошуках підтримки Ростислав Шурма намагався зв’язатися з Рінатом Ахметовим, щоб “підтягнути його до вирішення свого питання” але, як повідомляють наші джерела, олігарх не бере від нього слухавку.

    Про глибинні причини конфлікту між Офісом Президента та НАБУ читайте у нашому матеріалі: Схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Татаров

  • Проти Порошенка і Кличка можуть відкрити кримінальні справи

    Проти Порошенка і Кличка можуть відкрити кримінальні справи

    Попри чутки про можливу втрату контролю над процесами і зростаючий тиск з боку західних партнерів, глава Офісу президента Андрій Єрмак зберігає вплив на Володимира Зеленського і не планує відходити від справ. Про це повідомило джерело в ОП, яке знайоме з настроями на Банковій.

    За його словами, Єрмак планує “відіграти ситуацію” після завершення терміну неформального ультиматуму від Дональда Трампа, пов’язаного з вимогами щодо антикорупційної політики та прозорості в оборонному секторі.

    Упродовж останніх днів на Банковій відбулося кілька нарад за участі ключових радників Єрмака та силовиків, на яких обговорювалися три ключові напрямки:

    1. Формати посилення вертикалі влади — повернення до моделі ручного управління урядом та ключовими відомствами.

    2. Обмеження впливу грантових структур — через політичну та інформаційну кампанію проти ГО, що фінансуються західними фондами.

    3. Можливі кримінальні справи проти опозиціонерів — у першу чергу Петра Порошенка та Віталія Кличка.

    Мета — змінити порядок денний, що нині формується під впливом критики Заходу, і повернути ініціативу в руки ОП.

    За словами джерела, в Офісі президента побоюються втрати політичної ініціативи після можливої перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це може привести до зміни моделі підтримки України та активізації умовного “антикорупційного лобі”, яке орієнтоване на інституційну прозорість, а не на особисті зв’язки.

    На фоні цього в ОП уже почали розглядати сценарії зачистки політичного поля: через серію кримінальних справ та медіакампаній проти опонентів, а також через обмеження впливу незалежних антикорупційних ініціатив. Йдеться, зокрема, про зниження ролі НАБУ, САП і НАЗК у прийнятті політичних рішень.

    Попри тиск із боку частини західних партнерів та чутки про “втому президента”, Єрмак досі контролює ключові інформаційні та кадрові потоки. За словами співрозмовника, Зеленський дослухається до нього у більшості питань, особливо тих, що стосуються силового блоку, міжнародної комунікації та великих бізнес-гравців.

    На Банковій вважають, що кілька тижнів — критичні для того, щоб перехопити ініціативу. Якщо західні партнери зменшать тиск або почнеться новий етап військової допомоги, Єрмак зможе знову зміцнити позиції.

    Якщо сценарій реалізується, найближчими місяцями Україна може зіткнутися з новою хвилею політичних переслідувань. Об’єктами стануть не лише класичні опоненти влади, як Порошенко чи Кличко, а й ті, хто має зв’язки з міжнародними партнерами або отримує фінансування з іноземних джерел.

    У фокусі — аналітичні центри, медіа, громадські ініціативи. Ціль Банкової — створити “контрольоване громадянське суспільство”, яке не заважатиме реалізації політичних та економічних ініціатив ОП напередодні виборів.

  • Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

    Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

    У найближчі тижні в Україні може з’явитися новий державний орган — Держкомітет з інформаційної політики. І хоча формально йдеться лише про інституційну реформу, насправді мова — про легалізацію старої неформальної вертикалі контролю над інформаційним простором, яка десятиліттями працювала в тіні. Її очільником може стати Кирило Тимошенко — колишній заступник голови Офісу Президента і давній куратор державної пропаганди.

    За даними джерел в ОП, новостворений Комітет отримає ключові повноваження від Міністерства культури — зокрема, у сферах стратегічних комунікацій, формування інформаційної політики, пропаганди, медіааналітики та координації держканалів. Це переформатування дає можливість повністю централізувати управління інформаційним полем напередодні виборів.

    Ім’я Кирила Тимошенка тісно пов’язане з медіаполітикою Банкової ще з 2019 року, коли він курував SMM-команди, телевізійне виробництво і новинні кампанії для Президента. Саме Тимошенка у кулуарах називали «архітектором картинки війни» — медіаповідомлень, які формували інформаційний наратив перших років повномасштабного вторгнення.

    Попри гучну відставку, Тимошенко швидко адаптувався — обійняв посаду радника в Міністерстві оборони і взявся за нові мільярдні підряди на бетон. Його шлях — це завжди історія про бюджети, зв’язки та супровід в медіа.

    За даними розслідувачів, компанії, пов’язані з Тимошенком, уже отримували десятки мільйонів гривень на виробництво контенту для державного телеканалу «Рада». Його вплив поширюється на локальні продакшн-студії, Telegram-канали, регіональні медіа й навіть військову комунікацію. Тепер ця мережа може стати офіційною.

    Йдеться не просто про кураторство над телебаченням — під контроль нового Комітету можуть потрапити ключові канали поширення меседжів, блогери, SMM-команди та аналітика суспільних настроїв, включно з опрацюванням електорату за кордоном.

    Понад 10 мільйонів українців, які залишаються за межами країни, — одна з головних мішеней для нової структури. Саме ці голоси вже зараз перебувають у фокусі політичних штабів. А централізоване управління медіа дозволить Банковій формувати ключові меседжі й координувати публічний дискурс — як в Україні, так і поза її межами.

  • Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    В Офісі Президента визнають — українське суспільство дедалі більше втомлюється від війни. Як стало відомо з наших джерел, наближених до Банкової, закриті соціологічні опитування фіксують стабільне зростання антивоєнних настроїв серед громадян.

    Згідно з даними, які наводить співрозмовник, понад 62% опитаних вважають прийнятним сценарій завершення війни по поточній лінії фронту. Це означає фактичне замороження конфлікту без звільнення усіх тимчасово окупованих територій, включаючи Крим.

    «Ці цифри викликають серйозне занепокоєння у президента. Влада розуміє, що населення втомлене не лише від війни як такої, але й від мобілізації, відсутності чітких перспектив і постійного тиску на фронті й у тилу», — зазначив співрозмовник.

    В ОП сподіваються знайти нові комунікаційні тригери для підтримки суспільного запиту на опір. Проте виявилося, що традиційні інструменти інформаційного впливу — зокрема вкиди Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦІПсО) — більше не спрацьовують. Українці дедалі частіше сприймають їх із недовірою або ігнорують.

    «Ми бачимо втому не лише фізичну, а й когнітивну. Люди перестали реагувати на наративи про “рішучий перелом” чи “унікальні події на фронті”. Емоційний ресурс виснажено, і це створює політичні ризики», — пояснює джерело в ОП.

    Ця ситуація змушує владу переглядати інформаційну політику, шукати нові формати донесення меседжів, а також готуватися до потенційних політичних криз, зокрема на тлі майбутніх президентських виборів.