Golosnovinua.com

Позначка: онлайн казино

  • Мільярди до бюджету та тисячі заблокованих казино: чому керівник PlayCity залишає посаду

    Мільярди до бюджету та тисячі заблокованих казино: чому керівник PlayCity залишає посаду

    Керівник Державного агентства України PlayCity Геннадій Новіков повідомив, що подав заяву про звільнення після приблизно року роботи на посаді. Своє рішення він оголосив у соціальних мережах, одночасно підбивши підсумки діяльності нового регулятора азартних ігор та лотерей. Причини відставки Новіков детально не розкрив, однак наголосив, що залишає після себе фундамент для подальшої реформи ринку.

    Фото: Геннадій Новіков/Facebook

    Новіков очолив PlayCity 8 квітня 2025 року за рішенням Кабінету Міністрів. Нове державне агентство створили на заміну ліквідованій Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей — КРАІЛ, яку влада критикувала за повільність, неефективність і надмірну колегіальність. До призначення Новіков працював заступником керівника апарату КРАІЛ і мав досвід у Міністерстві цифрової трансформації.

    Фактично PlayCity мало з нуля сформувати нову модель державного нагляду за сферою, яка після легалізації азартних ігор залишалася одним із найбільш суперечливих ринків України. Від регулятора очікували цифровізації ліцензування, ефективнішої боротьби з нелегальними онлайн-казино, контролю реклами, захисту людей з ігровою залежністю та відновлення державного нагляду за лотереями.

    Новіков назвав одним із головних результатів своєї роботи запуск Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор. За його словами, система вже працює у тестовому режимі та має забезпечити державі доступ до інформації про ставки, виплати виграшів, фінансові операції й діяльність легальних операторів.

    Повноцінне запровадження онлайн-моніторингу вважається ключовим елементом реформи, оскільки без нього держава значною мірою залежала від звітності самих компаній. Автоматичне отримання даних має допомогти перевіряти реальні обороти операторів, виявляти можливі порушення та точніше розраховувати податкові й ліцензійні платежі.

    За перший рік роботи PlayCity видало 250 ліцензій організаторам азартних ігор, компаніям, які постачають послуги для ринку, операторам обладнання та лотерей. Ліцензійні платежі у сфері азартних ігор принесли бюджету близько 2 млрд грн, а самі організатори сплатили понад 14 млрд грн податків. Такі цифри наводить офіційний звіт агентства.

    Окремим досягненням Новіков назвав перезапуск ринку державних лотерей. Уперше за понад 12 років три оператори — «М.С.Л.», «Патріот» та «Українська національна лотерея» — отримали ліцензії після відкритого конкурсу. За перший рік їхньої дії компанії перерахували до державного бюджету понад 72 млн грн ліцензійних платежів.

    Лотерейний ринок роками працював без повноцінного ліцензування через відсутність необхідних урядових правил. Це створювало ситуацію, коли оператори продовжували діяльність, але держава не отримувала передбачені законом платежі та не мала дієвих інструментів контролю. Конкурс PlayCity став спробою повернути цей сегмент до регульованого поля.

    Ще одним напрямком стала боротьба з нелегальними онлайн-казино. За даними, які навів Новіков, за час роботи агентства було заблоковано понад 9,5 тисячі нелегальних сайтів та їхніх дзеркал. Йдеться про ресурси, які пропонували азартні ігри українцям без ліцензії, не сплачували податків і не дотримувалися вимог щодо захисту гравців.

    Кількість заблокованих ресурсів зростала поступово. За перші шість місяців роботи PlayCity повідомляло про обмеження доступу більш ніж до 2,5 тисячі сайтів. Подальше збільшення показника свідчить не лише про активізацію державного контролю, а й про масштаб тіньового ринку, де після блокування одного домену оператори часто створюють нові «дзеркала».

    Регулятор також посилив контроль за рекламою азартних ігор. За підсумками року агентство заявило про блокування понад 700 сторінок із незаконною рекламою казино та букмекерських послуг і застосування майже 88 млн грн штрафів. Порушення виявляли у соціальних мережах, на сайтах, у контенті блогерів, спортивних клубів та інших публічних осіб.

    Водночас штрафи не завжди вдавалося остаточно стягнути. Деякі компанії та блогери оскаржували рішення PlayCity в судах, а окремі санкції скасовувалися. Це демонструє, що новому керівництву агентства доведеться не лише продовжувати перевірки, а й посилювати юридичне обґрунтування рішень, щоб вони витримували судовий контроль.

    У 2026 році PlayCity відновило планові перевірки легального грального бізнесу після тривалої перерви, пов’язаної з обмеженнями державного нагляду під час воєнного стану. У річному плані агентства передбачили 34 перевірки операторів. Лише у квітні до компаній застосували санкції на загальну суму 946 млн грн за порушення профільного законодавства.

    Упродовж першого року регулятор загалом повідомляв про понад 988 млн грн штрафів за результатами семи планових і чотирьох позапланових перевірок. Однак сума нарахованих штрафів не тотожна фактичним надходженням до бюджету, адже частину санкцій компанії можуть оскаржувати або сплачувати пізніше.

    Серед останніх рішень PlayCity був штраф у понад 4,7 млн грн для оператора, який працює під брендом Betking. Регулятор заявив, що під час повторної перевірки компанія не усунула порушення, на яке їй уже вказували раніше.

    PlayCity також анулювало ліцензію онлайн-казино Cosmolot і застосувало до оператора штраф у розмірі 12,9 млн грн. Причиною називали порушення правил проведення платежів. Це стало одним із найбільш резонансних рішень агентства щодо великого гравця ринку.

    Паралельно регулятор переводив адміністративні процеси в цифровий формат. Серед заявлених результатів — оформлення ліцензій через електронні інструменти, створення відкритих реєстрів і спрощення взаємодії держави з легальним бізнесом. Такий підхід мав зменшити кількість ручних рішень та корупційні ризики.

    Особливу увагу агентство приділяло захисту людей від ігрової залежності. Було розширено механізм самообмеження, який дозволяє людині добровільно заборонити собі участь в азартних іграх на визначений період. Внести гравця до відповідного реєстру також можуть члени родини за встановленою процедурою.

    У червні уряд схвалив механізм автоматичного обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців на період воєнного стану. Перевірка має відбуватися під час ідентифікації гравця в наземному закладі або авторизації на сайті оператора. Нові правила стали відповіддю на численні повідомлення про випадки, коли військові програвали значну частину грошового забезпечення та бойових виплат.

    Сам Новіков, підсумовуючи роботу, заявив, що агентству вдалося закласти «правильний фундамент». Він закликав майбутнього керівника не втратити темп реформи. Водночас посадовець не повідомив, чи пов’язане його звільнення зі зміною уряду, внутрішніми розбіжностями або особистим рішенням.

    Заява про відставку пролунала того самого дня, коли Верховна Рада сформувала новий Кабінет Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. Проте офіційного підтвердження прямого зв’язку між урядовими перестановками та рішенням Новікова наразі немає. Тому пояснювати його відхід виключно масштабним кадровим перезавантаженням було б передчасно.

    Крім того, подана заява ще не означає автоматичного припинення повноважень. Оскільки керівника центрального органу виконавчої влади призначає уряд, остаточне кадрове рішення має ухвалити Кабінет Міністрів. Станом на час публікації офіційного урядового повідомлення про звільнення Новікова або призначення наступника не було.

    Новому керівнику PlayCity дістанеться вже сформоване агентство, але далеко не завершена реформа. Потрібно повністю запустити онлайн-моніторинг, забезпечити стягнення накладених штрафів, продовжити очищення рекламного ринку, розширити контроль за нелегальними сайтами та налагодити автоматичні обмеження для військовослужбовців.

    Не менш складним викликом стане баланс між легальним бізнесом і захистом суспільства. Надмірний тиск на ліцензовані компанії може посилити тіньовий сегмент, тоді як слабкий контроль створює ризики для залежних гравців, неповнолітніх і військових. Саме тому ефективність PlayCity оцінюватимуть не лише за кількістю штрафів і заблокованих сайтів, а й за тим, чи зменшиться доступність нелегальних азартних ігор.

    Відставка Геннадія Новікова відбувається в момент, коли нова модель регулювання лише почала працювати повною мірою. Агентство вже повернуло ліцензування, запустило перевірки, відновило ринок лотерей і почало цифровий моніторинг. Проте значна частина найскладніших рішень іще попереду.

    Тепер подальший напрямок реформи залежатиме від того, кого уряд призначить новим керівником. Якщо наступник збереже запущені цифрові механізми та посилить юридичну якість роботи, зміна керівництва може пройти без втрати темпу. Якщо ж процес призначення затягнеться або пріоритети зміняться, гральний ринок ризикує знову опинитися в стані невизначеності, з якого PlayCity намагалося вивести його протягом останнього року.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Російські платіжні системи Wallet One та Piastrix, за якими стоять Денис Глінченко та Костянтин Буряченко давно обслуговують українські та російські гемблінг-проєкти. З початком повномасштабного вторгнення, Piastrix перетворився на Kvitum, а організатори ОЗУ перебралися до Варшави, звідки контролюють відмивання грошей та їх виведення за кордон.

    Громадянин РФ Денис Глінчевський (DENYS HLINCHEVSKYI) переїхав до України у 2026 році, щоб розвивати російський “Альфа-Банк”, і запросив Костянтина Буряченко відповідати за роботу в Донецькому регіоні.

    ФОТО: Тимчасова посвідка на постійне проживання видана громадянину РФ Денису Глінчевському

    Через два роки Глінчевський та Буряченко  переходять до компанії “Айбокс”, яка належить тому самому “Альфа-Банку”.

    Ще через три роки Глінчевський запроваджує в країні російські проекти “Wallet One” та “Єдина каса”, які СБУ підозрювала у фінансуванні тероризму, зокрема на території так званої ДНР.

    Друга платіжна система з 2012 по 2017 рік співпрацювала з Parimatch, “Марафоном”, “Фаворитом” та іншими проектами з країн СНД.

    Результатом співпраці Дениса Глінчевського та  Костянтина Буряченка став платіжний агрегатор PayTrio, куди призначили технічним директором Віталія Брильова (VITALII BRYLOV).

    Віталій Брильов раніше засвітився в схемах Глінчевського – Буряченка по відмиванню грошей через медицинську тематику. Зокрема, партнери започаткували клініку ТОВ “Медпрофцентр”, через яку під виглядом закупівель обладнання виводили гроші за кордон.

    Сам Буряченко згодом виходить зі складу засновників. Також він чинить і з іншими своїми бізнесами, наприклад – з ТОВ “Ремед”, яке між собою формально ділять Глінчевський та Брильов.

    І ось у 2019 році спільники-партнери виводять на ринок Piastrix із функціоналом того самого “Wallet One”, а через кілька років, з метою диверсифікації ризиків, клонують його та називають Kvitum.

    Сьогодні Глінчевський вже має паспорт України, живе в Польщі, звідти ж керує бізнесом і проводить стратегічні сесії з друзями, а співробітників набирає з близької йому громади баптистів.

    З метою мінімізації уваги правоохоронних органів України та взаємодії з РФ інфраструктура розміщена в юрисдикціях Польщі та Великобританії:

    • GB Software Online Solutions LLP (Велика Британія)
    • BELTIME SOLUTIONS SP. Z O.O. (Польща)
    • ONLINE SERVICE SOLUTION SP. Z O.O. (Польща)
    • REMED PL SP. Z O.O. (Польща)
    • PLATYMO SP. Z O.O. (Польща)

    Варто відзначити, що крім Дениса Глінчевського, Костянтина Буряченко та Віталія Брильова важливу роль у схемах по відмиванню коштів відіграють Володимир Дрижак, Євген Ташев, Тимофій Клон та Ксенія Петруніна.

    Piastrix і Kvitum фактично являються технічними клонами ідентичні за архітектурою, що дозволяє Глінчевському та Буряченко миттєво перенаправляти фінансові потоки у разі блокування одного з ресурсів регуляторними органами.

    Так, через гаманець Kvitum проходять платежі в гривні та відбувається прийом платежів онлайн казино (Vodka, 1xbet, Mostbet) в обхід обмежень НБУ.

    В той же час через гаманець Piastrix відбувається виведення коштів з  російських онлайн казино в рублях, оплата передплат (Netflix, Apple Store) в обхід міжнародних санкцій РФ.

    Таким чином Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко фактично управляють злочинним синдикатом по відмиванню коштів отриманих злочинним шляхом  з територіальним центром у Варшаві.

     

  • Українці масово обмежують себе від азартних ігор: кількість заяв зросла в рази

    Українці масово обмежують себе від азартних ігор: кількість заяв зросла в рази

    В Україні стрімко зростає кількість громадян, які добровільно відмовляються від участі в азартних іграх і подають заявки на внесення до спеціального реєстру самообмеження. За перші чотири місяці 2026 року до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, внесено понад 3 тисячі людей — це у десятки разів більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Таку динаміку фіксують профільні органи, які займаються регулюванням грального ринку та боротьбою з ігровою залежністю. Для порівняння: у період із червня до грудня 2025 року до реєстру було внесено лише близько 300 осіб. Таким чином, темпи зростання у 2026 році демонструють суттєве підвищення обізнаності населення щодо проблеми лудоманії та доступних інструментів самоконтролю.

    Станом на зараз у реєстрі перебуває вже понад 16 тисяч українців. При цьому щомісяця обробляється приблизно тисяча нових заяв, що свідчить про стабільний інтерес до механізму самообмеження. Експерти зазначають: це не лише статистика, а й сигнал про зміну ставлення суспільства до азартних ігор та ризиків, пов’язаних із ними.

    Сам механізм самообмеження передбачає добровільну відмову людини від доступу до легальних азартних ігор на визначений термін. Після подання заявки дані особи вносяться до реєстру, і всі ліцензовані оператори ринку зобов’язані заблокувати доступ такому користувачу до своїх сервісів. Це стосується як онлайн-казино, так і наземних гральних закладів.

    Процедура внесення до реєстру є відносно простою і займає мінімум часу. Після подання заявки вона перевіряється на коректність персональних даних, і вже протягом одного робочого дня особу можуть включити до бази. Після цього заявник отримує підтвердження електронною поштою. У разі виявлення неточностей у даних процес може бути призупинений до їх уточнення.

    Важливо, що строк самообмеження визначається самим заявником. Він може становити від шести місяців до трьох років. У випадку, якщо заяву подає родич першого ступеня споріднення, максимальний термін обмеження становить шість місяців із можливістю подальшого продовження.

    Окрім подання заяви, українцям доступні й інші інструменти для оцінки ризиків. Зокрема, на спеціалізованих платформах можна пройти тест на визначення схильності до ігрової залежності, отримати рекомендації щодо контролю поведінки та звернутися по допомогу.

    Фахівці пояснюють різке зростання кількості заяв кількома чинниками. По-перше, це активна інформаційна кампанія щодо ризиків азартних ігор. По-друге, розвиток онлайн-індустрії, яка зробила доступ до гральних сервісів максимально простим і швидким, що, у свою чергу, підвищило ризики неконтрольованої участі.

    По-третє, важливу роль відіграє загальний психологічний стан суспільства в умовах війни. Стрес, невизначеність і фінансові труднощі можуть підштовхувати людей до пошуку швидких способів отримання доходу або втечі від реальності, що робить азартні ігри більш привабливими, але водночас небезпечними.

    На цьому тлі держава посилює контроль за гральним ринком. Одним із ключових нововведень стала система онлайн-моніторингу, яка дозволяє відстежувати діяльність операторів у режимі реального часу. До неї вже підключилися перші компанії, і поступово вона має охопити весь легальний ринок.

    Ця система дає змогу контролювати фінансові операції, відслідковувати дотримання правил і своєчасно виявляти порушення. Зокрема, оператори зобов’язані автоматично перевіряти клієнтів за реєстром самообмежених осіб і блокувати їм доступ до гри.

    Експерти підкреслюють, що ефективність боротьби з лудоманією залежить від комплексного підходу. Самообмеження — це важливий, але не єдиний інструмент. Паралельно необхідні психологічна допомога, соціальна підтримка та відповідальна політика операторів.

    Водночас зростання кількості заяв до реєстру можна розглядати як позитивний сигнал. Це свідчить про те, що українці дедалі частіше усвідомлюють ризики і готові самостійно робити кроки для захисту себе та своїх фінансів.

    На думку аналітиків, якщо така тенденція збережеться, це може суттєво змінити структуру грального ринку в Україні. Попит на відповідальні і контрольовані формати участі зростатиме, а роль державного регулювання лише посилюватиметься.

    Стрімке зростання кількості українців у реєстрі самообмеження — це не просто статистика, а відображення глибших соціальних процесів. Суспільство поступово переходить від безконтрольного споживання азартних послуг до більш усвідомленого та відповідального ставлення до власної поведінки.

  • Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.

    На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.

    Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.

    Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.

    Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.

    Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.

    Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.

    Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.

    У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.

    Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.

    Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.

    Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.

  • Лобі гемблінгу: хто стоїть за громадськими організаціями, що просувають онлайн-казино

    Лобі гемблінгу: хто стоїть за громадськими організаціями, що просувають онлайн-казино

    В Україні активно працюють громадські організації, які просувають інтереси грального бізнесу та онлайн-казино перед владою і суспільством. Йдеться про ГО «Всеукраїнська рада гемблінгу» (UGC) та ГО «Гемблінг асоціація України».

    Обидві структури позиціонують себе як організації, що об’єднують легальних учасників ринку азартних ігор та представляють їхні інтереси у взаємодії з державою. Водночас у редакції виникають питання щодо їхніх засновників і реальної діяльності, адже ці організації активно замовляють рекламні матеріали на різних медіамайданчиках.

    Громадська спілка «Всеукраїнська рада гемблінгу» була створена у 2021 році. Її очолює Антон Кучухідзе.

    Раніше він був пов’язаний із Партією регіонів та політичними силами так званого «біло-блакитного» табору. Кучухідзе активно просував їхні наративи у публічному просторі. Згодом він намагався потрапити до Верховної Ради VIII скликання від «Опозиційного блоку», а пізніше балотувався до Київської міської ради, однак безуспішно.

    Після цього Кучухідзе працював помічником народного депутата Сергія Ларіна, який входив до політичного оточення Сергія Льовочкіна.

    Згідно з деклараціями, у 2023 році Кучухідзе отримав 1,75 млн гривень доходу як керівник громадської організації. Також він задекларував 35 тисяч доларів готівкою та користування автомобілем BMW X6 2011 року випуску, який орендує у своєї матері Гульнари Кучухідзе.

    Окрім того, у декларації зазначено значну кількість кредитів, виданих самому собі. Водночас Кучухідзе не мобілізований до лав Збройних сил України.

    Іншою співзасновницею проєкту є Вікторія Закревська. Вона також очолює ГО «Гемблінг асоціація України», яка була створена наприкінці 2020 року.

    Організація декларує діяльність у сфері розвитку грального ринку та формування позитивного іміджу гемблінг-індустрії. Водночас у відкритих джерелах майже відсутня інформація про конкретні проєкти або помітні ініціативи цієї структури.

    Біографічні дані Вікторії Закревської також залишаються маловідомими. Вказується, що вона є лекторкою швейцарського університету Санкт-Галлена та засновницею консалтингової структури Boldozer Consulting.

    Раніше на сайті університету її також зазначали як виконавчу директорку та консультантку зі зв’язків з громадськістю організації Grand Challenge.

    Торгова марка Boldozer Consulting зареєстрована на ТОВ «Пі Кей Консалтинг». Власницею цієї компанії є громадянка Білорусі Вікторія Закревська.

    Фірма була заснована у 2017 році зі статутним капіталом у 1 тисячу гривень. Саме ТОВ «Пі Кей Консалтинг» виступає співзасновником громадської спілки UGC.

    Таким чином через громадську організацію можуть реалізовуватися комерційні проєкти, пов’язані з гральним бізнесом. Водночас, за відкритими даними, компанія «Пі Кей Консалтинг» уже кілька років не декларує ані доходів, ані витрат.

    На сайті Boldozer Consulting серед «спеціалістів» також згадується Антон Кучухідзе.

    З огляду на ці обставини діяльність таких структур може потребувати додаткової перевірки з боку правоохоронних органів, зокрема Бюро економічної безпеки.

  • Хто стоїть за лобіюванням онлайн-казино в Україні

    Хто стоїть за лобіюванням онлайн-казино в Україні

    В Україні розгорнулася дискусія навколо діяльності двох громадських організацій, які позиціонують себе як представники легального ринку азартних ігор та активно просувають інтереси онлайн-казино у публічному просторі. Йдеться про Всеукраїнська рада гемблінгу та Гемблінг асоціація України. За даними відкритих джерел, ці структури замовляють рекламні матеріали в медіа та беруть участь у формуванні інформаційної політики щодо регулювання грального бізнесу.

    Керівником громадської спілки UGC є Антон Кучухідзе. У минулому він був пов’язаний із політичними проєктами, що асоціювалися з Партія Регіонів, а також робив спроби балотування від Опозиційний блок. Пізніше працював помічником народного депутата, пов’язаного з політичним оточенням Сергій Льовочкін.

    У 2023 році Кучухідзе задекларував доходи на рівні понад 1,7 млн гривень як керівник громадської організації. У декларації також зазначені готівкові кошти та оренда автомобіля, що належить його матері. Публічні дані свідчать, що наразі він не перебуває на військовій службі.

    Іншою співзасновницею та керівницею структури є Вікторія Закревська, яка також очолює пов’язану організацію у сфері гемблінгу. У відкритих джерелах інформація про її освіту та професійний шлях подається обмежено або без детальних підтверджень.

    Закревська пов’язана з консалтинговою діяльністю через бренд Boldozer Consulting, який зареєстрований на компанію Пі Кей Консалтинг. За даними реєстрів, ця структура була створена у 2017 році зі статутним капіталом у 1000 гривень. Також зазначається її зв’язок із освітньою та консультаційною діяльністю, зокрема в контексті співпраці з Університет Санкт-Галлена та проєктом Grand Challenge.

    Критики звертають увагу, що на рівні відкритих даних діяльність цих громадських організацій не супроводжується значною кількістю публічних проєктів, тоді як вони активно присутні в інформаційному просторі. Водночас прихильники грального ринку наголошують, що лобістська діяльність у сфері регулювання є стандартною практикою для захисту інтересів галузі.

    Ситуація потребує додаткового аналізу щодо прозорості фінансування, джерел коштів на інформаційні кампанії та відповідності такої діяльності законодавству про громадські об’єднання та рекламу.

  • 146 тисяч із казино: що показав у декларації працівник держоргану

    146 тисяч із казино: що показав у декларації працівник держоргану

    Порожня декларація та 146 635 гривень із онлайн-казино привернули увагу до майнового стану головного спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Миколи Гундяка.

    У декларації за 2024 рік посадовець заповнив лише розділ про доходи. Усі інші блоки — щодо членів сім’ї, нерухомості, транспортних засобів, грошових активів, цінних паперів та корпоративних прав — позначені як відсутні. Даних про будь-яке майно, зобов’язання чи активи не зазначено.

    Згідно з поданою інформацією, за рік Микола Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати та 1 000 гривень матеріальної допомоги від свого ж управління. Окремо він задекларував виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» — компанії, що пов’язана з онлайн-казино. Саме ця сума становить значну частину його річного доходу.

    У розділі «Грошові активи» зазначено відсутність коштів у декларанта та членів сім’ї. Водночас інформація про самих членів сім’ї також не подана. Місцем реєстрації та фактичного проживання вказано місто Яремче, однак жодного об’єкта нерухомості там не задекларовано — ні у власності, ні в користуванні.

    Попередні декларації посадовця мають аналогічну структуру: у них відображені лише доходи, тоді як розділи про майно та активи залишаються порожніми. Це формує послідовну картину відсутності задекларованого майна протягом тривалого часу.

    Особливу увагу привертає співвідношення доходів: понад половина річного фінансового надходження припадає на виграш у сфері грального бізнесу. Для державного службовця контролюючого органу такі обставини можуть створювати репутаційні та потенційні антикорупційні ризики, адже прозорість походження коштів є ключовою вимогою декларування.

    Ситуація наразі оцінюється виключно на основі поданих декларацій. Питання повноти та достовірності інформації може стати предметом додаткової перевірки у разі відповідних процедур контролю.

  • Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич задекларувала виграш свого співмешканця в онлайн-казино, яке пов’язують із російським бізнесом. Йдеться про ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) — юридичного власника казино Cosmolot, засновником якого є громадянин РФ Сергій Токарєв.

    Згідно з щорічною декларацією за 2024 рік, співмешканець судді Іван Юрнюк отримав 164 тис. грн як виграш у цьому казино. Ці кошти стали частиною загального доходу родини, який при цьому викликає запитання з огляду на структуру витрат та активів пари.

    Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

    З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

    У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

    Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

    При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

    Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

    Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

  • Виявлено схему відмивання грошей для заборонених онлайн-казино з оборотом $30 млн на місяць

    Виявлено схему відмивання грошей для заборонених онлайн-казино з оборотом $30 млн на місяць

    Колишній соратник Ігоря Коломойського Богдан Якимець опинився в центрі масштабної схеми відмивання коштів для заборонених у СНД онлайн-казино 1XBet та Prematch. За даними джерел, оборот цієї схеми сягає близько 30 мільйонів доларів на місяць, а її реалізація забезпечується через підставні платіжні системи та сприяння корумпованих силовиків в Україні та Росії.

    За інформацією, Якимець створив кілька платіжних систем через підставних осіб у РФ і отримав гарантії від Роскомнагляду щодо неблокування низки доменів. Це дозволило 1XBet і Prematch легально обробляти платежі, фактично обходячи санкції та відмиваючи кошти. Частина прибутку від операцій йшла безпосередньо Якимцю.

    Серед ключових фігурантів українського напрямку Prematch зазначають тернопільського бізнесмена Михайла Хариша, засновника компанії, та директора Володимира Берегового. Хариш раніше працював у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та брав участь у більш ніж 1700 тендерах через компанію «Перша приватна експертиза». Також Якимець та Хариш співпрацювали у «Терпласт Груп» і підтримують тісні зв’язки з екскерівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

    Офіс Prematch розташований на 18-му поверсі IQ Business Centre, де ведеться управління діяльністю компанії та організація роботи ІТ-команди. Журналісти зафіксували автомобіль, зареєстрований на батька Якимця, біля офісу Ігоря Коломойського під час переговорів щодо «ПриватБанку».

    Судові питання також впливають на діяльність Prematch в Україні. Кіпрська компанія «Риллиус Холдинг Лімітед», власник бренду Parimatch, подала позов до Господарського суду Києва з вимогою заборонити КРАІЛ видавати ліцензію Prematch через схожість назв. 7 жовтня 2024 року суд задовольнив позов, і наступного дня КРАІЛ призупинила розгляд заявки Prematch на ліцензію для онлайн-азартних ігор.

    Діяльність Богдана Якимця та його зв’язки з Prematch викликають серйозні питання щодо прозорості та законності операцій на українському ринку азартних ігор, а також про роль силових структур у підтримці такої діяльності.