Позначка: онлайн казино

  • Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    За інформацією наших джерел, онлайн казино продовжує створення “зеркал” своїх сайтів, фактично клонуючи всю платформу та переводить інфраструктуру на крипту та P2P-гаманці.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, незважаючи на масштабну піар кампанію в ЗМІ, де Андрій Матюха представляється як “державник”, меценат та “благодійник”, створення Матюхою “зеркал” своїх сайтів та інфраструктури під крипту і P2P-гаманці свідчить про його наміри повністю “піти в тінь” та не сплачувати податки до українського бюджету.

    Нагадаємо, Андрій Матюха один з “піонерів” українського нелегального онлайн гемблінгу, про докладно описано в статті колег проекту BLACK BOX.

    Зокрема, журналісти розслідувачі довели, що Андрій Матюха працюючи в Україні, також продовжує роботу в РФ та Білорусі. При цьому у Андрій Матюха крім українського громадянства має також російський паспорт.

    Зокрема, про російський паспорт Андрія Матюхи писала європейська преса.

    ФОТО: Російський паспорт Андрія Матюхи

    В контексті наявності у Андрія Матюхи російського громадянства, варто відзначити, що відповідно до українського законодавства, на території України заборонена діяльність гральних компаній, що повністю або частково належать громадянам Росії.

    Тож не дивно, що Андрій Матюха маючи громадянство “країни агресора”, робить “дзеркала” своїх сайтів та намагається прикритись “гучними благодійними проектами”.

  • Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Журналісти підрахували, що впродовж 2025 року силовики “злили” кілька гучних кримінальних справ про відмивання грошей онлайн казино на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

    Зокрема, мова йде про ряд гучних кейсів, серед яких справа iBox Bank Альони Дегрик-Шевцової де через пропущені строки та корумпованих суддів з орбіти Олега Татарова державний бюджет втратив біля 5 мільярдів гривень.

    Практично за тією є схемою український бюджет втратив біля 10-ти мільярдів гривень у справі казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна та ще приблизно 5,8 мільярдів гривень у справі казино Cosmolot росіянина Сергія Токарєва.

    Нагадаємо, справи про відмивання грошей онлайн казино вели фактично підконтрольні Олегу Татарову БЕБ, ДБР та ОГП.

    За інформацією журналістів ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, всі три кейси розвивались по одному сценарію: спочатку арешти, потім гучний піар, далі пропущені терміни розслідування, а у фіналі “суди закривають справи за формальними підставами”.

  • Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    За інформацією джерел ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, власник онлайн казино Favbet Андрій Матюха розпочав процес створення клону платформи та переведення всієї своєї інфраструктури на крипту та P2P-гаманці.

    Нагадаємо, нещодавно Favbet Андрія Матюхи зазнала атаки з боку голови НБУ Андрія Пишного та голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в результаті чого рахунки компанії були заблоковані.

    Таким чином, за інформацією джерел,  в результаті конфлікту з Гетманцевим-Пишним власник Favbet Андрій Матюха розпочав підготовку інфраструктури для ухилення від сплати податків та відмивання (легалізації) коштів особливо великих розмірах.

  • Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    У мережі знову фіксують масову появу рекламних повідомлень онлайн-казино, що активно поширюються через українські Telegram-канали. Автори таких постів обіцяють миттєві виграші за символічні суми та гарантують швидке виведення коштів. За даними користувачів, які надсилали скарги редакції, механіка схеми побудована таким чином, щоб у короткий проміжок часу втягнути якомога більше людей, а після цього — швидко зникнути.

    У рекламних оголошеннях фігурують суми від 100 до 150 гривень, за які нібито можна «протестувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або бонусні обертання. Сайти, на які ведуть лінки, існують лише кілька годин — саме стільки триває «акція», після чого домени змінюють або повністю деактивують. Такий підхід дозволяє шахрайським платформам уникати моніторингу, а зібрані кошти виводити через посередників або платіжні шлюзи, які складно відстежити.

    На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

    Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

    У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

    Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

  • Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    В Україні викривають масштабну злочинну мережу, діяльність якої пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — бізнесменом, відомим як співвласник мережі магазинів дьюті-фрі та неформальний куратор гемблінгового бренду Vbet. За даними джерел, схема охоплює контрабанду підакцизних товарів, ухилення від сплати податків і легалізацію коштів через підконтрольні компанії та онлайн-казино.

    Ключовим елементом схеми є використання структури, оформленої як бізнес безмитної торгівлі. Компанії «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886), що пов’язані з Гранцом, нібито реалізовують підакцизні товари пасажирам в аеропортах. Фактично ж, за даними розслідування, продукція вивозиться до нелегальних точок збуту в Україні та контрабандним шляхом потрапляє до країн ЄС. Розрахунки здійснюються готівкою, що дає можливість штучно формувати податковий кредит і продавати його іншим компаніям для зменшення податкових зобов’язань.

    Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

    Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

    Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.

  • Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в центрі скандалу через низку звинувачень, що стосуються його можливої бездіяльності у сфері протидії відмиванню коштів, участі у потенційних корупційних схемах та родинних зв’язків із компаніями, пов’язаними з підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем.

    Інформація про це з’явилася після публікації у соцмережах журналістських розслідувачів та експертів, які вказують на низку ризикових факторів у діяльності посадовця.

    Мовчання на засіданні FATF у Парижі

    FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

    Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

    Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

    Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

    Підозри у зв’язках з компаніями Дмитра Фірташа

    У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

    За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

    При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

    Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

    Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

    Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

    Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

    Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

    Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

    У службі ці звинувачення публічно не коментували.

    Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

  • Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Державне агентство PlayCity заблокувало 33 профілі в TikTok, які просували азартні ігри та порушували українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів становила понад 365 тисяч підписників. Про це повідомили на сайті Міністерства цифрової трансформації та підтвердили в самому агентстві.

    Ще 20 акаунтів із сукупною аудиторією понад 625 тисяч користувачів наразі проходять перевірку. У разі підтвердження порушень їм також загрожує блокування. За словами голови PlayCity Геннадія Новікова, зараз співпраця з TikTok стала значно оперативнішою: «Ми подаємо скаргу до TikTok — і за кілька діб акаунт блокується. До вересня це були лише поодинокі випадки, і наші заявки розглядалися дуже довго. Зараз ми вже налагодили процес і маємо дієвий інструмент протидії незаконній рекламі азартних ігор і на цій платформі».

    Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

    Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

    Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

  • Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    Суддя Світлана Смик розблокувала 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up за хабар

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, за розблокування 2,6 мільярда гривень російського казино  Pin-Up суддя Печерського суду Світлана Смик отримала хабар в розмірі 13 мільйонів гривень та “пішла на пенсію”.

    Нагадаємо, 2,6 мільярда гривень онлайн казино  Pin-Up, реальними власниками якого є росіяни, були конфісковані АРМА та направлені на фінансування Збройних сил України.

    Але весною 2024 року суддя Печерського суду Світлана Смик своїм рішенням зняла арешт з 2,6 мільярда гривень, фактично повернувши їх росіянам.

    Таке рішення Печерського суду викликало широкий суспільний резонанс, а тодішній очільник АРМА Олена Дума публічно поставила під сумнів доброчесність судді Світлани Смик:

    “Суддя Печерського суду Світлана Смик не просто провела засідання, а й встигла одразу видати ухвалу суду та резолютивну частину про скасування арешту на 2,6 млрд гривень Pin-Up. День в день це ніколи не відбувається. Тут – потрібно задуматись.

     Ці кошти Національне агентство вже направило на закупівлю Військових облігацій, а отже на Збройні сили України.

     Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так” 

    Крім рішення про повернення 2,6 мільярда гривень росіянам, суддя Печерського суду відома цілим рядом інших сумнівних рішень, які ймовірно супроводжувались корупційною складовою.

    Так, раніше суддя Світлана Смик виступала фігурантом у справі про затягування та закриття справ щодо водіння в нетверезому стані.

    У період з 2019 по 2021 роки суддя Світлана Смик розглянула понад три сотні справ водіїв напідпитку, але в 76% випадків затягувала розгляд і закривала провадження через закінчення строків.

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, за масове “відмазування п’яних водіїв” суддя Світлана Смик отримала лише “догану”.

    За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, суддя Світлана Смик має репутацію у певних колах через закриття у 2020 році адміністративної справи  №757/28800/20-п проти Володимира Зеленського, через що не зупиняється навіть у винесенні рішень на користь росіян під час повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним журналістським запитом до ДБР та НАБУ, з метою перевірки викладених у даній статті фактів.

  • Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    У березні 2023 року НБУ вивів Ibox Bank з ринку за відмивання грошей в інтересах онлайн-казино, після чого передав його в ліквідацію Фонду гарантування вкладів. Коли Фонд взяв банк під управління, податкова нарахувала Ibox Bank 7,2 мільярда гривень боргів – податок на прибуток, ПДФО, військовий збір і штрафи.

    Співласниця банку Олена Дегрик-Шевцова, яка наразі перебуває у розшуку, оскаржила це рішення в суді.

    Суди першої та другої інстанцій відмовилися розглядати її позов: акціонер, навіть великий, не може представляти банк, тим більше той, що перебуває в ліквідації.

    Верховний Суд з погодився з приведеними доводами, але знайшов процесуальну помилку: нижчі суди, мовляв, неправильно оформили відмову, що дозволило повернути справу на повторний розгляд.

    Про те, що теке рішення Верховного Суду могло бути прийнятим в інтересах шахрайки Олени Шевцової та призведе до збитків державного бюджету в розмірі  7,2 мільярда гривень, звертає увагу профільний ТГ канал “Карты, деньги, офшора”:

    “Тепер суперечка про 7,2 мільярда знову зависла на пару років. Поки суди будуть заново з’ясовувати очевидне — чи має Дегрик-Шевцова право говорити від імені банку, стягнення не почнеться. Для бюджету це означає втрату часу і відсутність коштів, для скандальної банкірки — важливий перепочинок.

    Цей перепочинок їй потрібен не випадково. Паралельно Дегрик-Шевцова намагається зачистити всі кримінальні справи, відкриті проти неї після ліквідації банку. Голосіївський районний суд вже закрив кримінальне провадження за підозрою у відмиванні мільярдів через Ibox Bank. 2 жовтня Київський апеляційний суд розглядав скаргу на це рішення, але підсумкового вердикту поки немає”.

    Нагадаємо, раніше підозрювана у шахрайстві Олена Шевцова тиснула на суддів Личаківського районного суду Львова, а її адвокати свідомо затягували розгляд справи.

    Але, як бачимо Голосіївський районний суд міста Києва виявився більш “зговірливим” та лояльним до шахрайських схем Олени Шевцової. Наразі слово за апеляцією.

    Більш детально про шахрайські схеми та втечу Олени Шевцової за кордон, читайте у матеріалі “Схема на мільярди: що відомо про справу співвласниці iBox Bank Шевцової”

  • Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    Печерський суд повернув майно казино Pin-Up громадянину рф попри санкції

    18 червня 2025 року Печерський районний суд Києва ухвалив резонансне рішення у справі №757/19929/25-к (суддя – Головко Ю.Г.), яким майно онлайн-казино Pin-Up було повернуто його власнику, громадянину рф Дмитру Пуніну. Це сталося попри діючі санкції РНБО та низку кримінальних проваджень проти нього за тяжкими статтями – від створення ОЗУ до сприяння державі-агресору.

    Рішення одразу набрало законної сили, однак невдовзі після його оприлюднення у ЗМІ документ зник із Єдиного державного реєстру судових рішень. Такий крок виглядає як спроба стерти цифровий слід небезпечного прецеденту.

    Формально Pin-Up діє в Україні у рамках закону про гральний бізнес, але на практиці – це багаторівнева схема, що функціонує всупереч санкційному режиму та міжнародній безпеці.

    Серед покровителів компанії – колишні чиновники КРАІЛ та керівництво «ПлейСіті», зокрема Геннадій Новіков. Вони роками вибудовують корупційні зв’язки з операторами грального ринку, включно з російськими.

    Систему підживлює «кришування» з боку силових структур – зокрема окремих представників БЕБ. За даними джерел, вони отримують частку від платіжних провайдерів, що працюють із нелегальним гральним бізнесом.

    Міжнародна структура Pin-Up напряму пов’язана з російською економікою і може використовуватись для фінансування війни проти України. Тому повернення активів Дмитру Пуніну означає не просто відновлення бізнесу, а загрозу санкційній політиці та безпеці держави.

    Зникнення судового рішення з реєстру – не випадковість. Це симптом системної корупції, викривлення правосуддя і підриву санкційної політики України. Фактично, йдеться про створення механізму легалізації російських активів через судові рішення, що ухвалюються у закритих інтересах.