Golosnovinua.com

Позначка: опалювальний сезон

  • Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може повернутися до часткового експорту природного газу, однак ідеться не про повне відкриття зовнішніх поставок, а про контрольований механізм для приватних видобувних компаній. На думку представників галузі, це дозволить перетворити нинішній надлишок ресурсу на інвестиції в нові свердловини та майбутнє зростання видобутку, водночас не створюючи загрози для проходження опалювального сезону.

    Про це заявила засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

    За її словами, після початку повномасштабної війни внутрішнє споживання газу в Україні суттєво скоротилося через відтік населення, зупинку частини промислових підприємств та зменшення економічної активності. У результаті приватні компанії мають обсяги газу, які складно повністю реалізувати на внутрішньому ринку, тоді як потреба у фінансуванні розвитку залишається дуже високою.

    Оринчак наголосила, що буріння нових свердловин потребує значних капіталовкладень. За її оцінками, вартість однієї нової свердловини може становити від 5 до 15 мільйонів доларів. Без стабільної виручки компаніям важко фінансувати поточну діяльність, проводити сейсмічні дослідження, ремонтувати пошкоджену інфраструктуру та інвестувати у збільшення видобутку.

    “Якщо ми для приватників, наприклад, відкриємо оцих 15, до 20, я взагалі пропонувала до 20 відсотків газу експортувати, то відповідно, що вони зможуть хоча б частково покривати свої операційні витрати. Плюс планувати буріння нових свердловин”, – зазначила Оринчак.

    Водночас вона підкреслила, що експорт не повинен бути постійним і безумовним. Обсяги поставок за кордон мають визначатися залежно від запасів газу в підземних сховищах, стану енергетичної інфраструктури, наслідків російських атак та сезонного попиту, який у зимові місяці може зрости у кілька разів.

    “Ми будемо розуміти, скільки нам інфраструктури обстріляли, які в нас є об’єми газу і скільки ми об’єму газу можемо експортувати для того, щоб отримати валютну виручку, і для того, щоб компанія пробурила нові свердловини для нових дебітів”, – пояснила експертка.

    На її думку, експортні ліміти доцільно встановлювати не на роки вперед, а на коротші періоди, наприклад квартали. Це дозволить оперативно збільшувати або скорочувати дозволені обсяги залежно від ситуації на ринку та потреб країни.

    “Тобто можливо там будуть саме якісь квартали виділені. Тобто певний такий період. Це не на рік, не на два”, – сказала Оринчак.

    Вона також звернула увагу, що частковий експорт дасть Україні додаткову валютну виручку, а інвестиції приватних компаній у нові свердловини згодом збільшуватимуть обсяги газу, доступні і для внутрішнього ринку.

    Дискусія щодо можливого відновлення експорту активізувалася після зростання запасів газу в українських підземних сховищах. За даними другої половини липня, у сховищах було накопичено близько 13 мільярдів кубометрів газу, що більш ніж на 40% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

    Очікується, що до початку листопада Україна може накопичити понад 15 мільярдів кубометрів газу. Уряд оцінює такий обсяг як достатній для проходження опалювального сезону за поточних умов.

    Нагадаємо, нульові квоти на експорт природного газу українського походження були запроваджені Кабінетом міністрів на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Відтоді експорт фактично залишався закритим.

    Раніше видання ExPro з посиланням на джерела на енергетичному ринку повідомляло, що запропонований механізм може дозволити газовидобувним компаніям експортувати до 15% власного видобутку. Подібну позицію висловлював і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, який вважає, що контрольований експорт частини українського газу може забезпечити приватним видобувникам ресурси для буріння нових свердловин, але держава має дозволяти такі поставки лише в обсягах, які не створюють ризиків для енергетичної безпеки та підготовки до зими.

  • Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Восьмимісячний простій Червоноградської збагачувальної фабрики ставить під загрозу стабільну роботу державних шахт, забезпечення теплової генерації вугіллям та підготовку України до майбутнього опалювального сезону. Через затягування процедури санації підприємство опинилося на межі зупинки, а працівники залишають робочі місця через багатомісячну заборгованість із заробітної плати.

    Про це заявив народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

    За його словами, Червоноградська збагачувальна фабрика не працює із січня 2026 року, а за вісім місяців простою ситуація лише погіршилася.

    “8 місяців простою – саме стільки знадобилось, щоб стратегічне підприємство, від якого залежить робота державних шахт, опинилось на межі існування”, – наголосив Волинець.

    Депутат повідомив, що через невиплату зарплати працівники змушені звільнятися, виробничі об’єкти поступово руйнуються, а у вугільних бункерах уже фіксуються випадки займання. Водночас судовий процес щодо призначення нового керуючого санацією досі не завершений.

    За словами Волинця, процедура санації підприємства триває майже вісім років, хоча законодавство передбачає значно коротші строки для підготовки та затвердження відповідного плану. Незважаючи на це, затвердженого плану санації досі немає, а питання призначення нового керуючого вкотре відклали — цього разу до 19 серпня.

    Народний депутат також зазначив, що між кредиторами триває суперечка щодо кандидатури арбітражного керуючого. За його словами, приватні кредитори продовжують просувати власних кандидатів, тоді як державні органи, а також державні та комунальні підприємства, які мають більшість кредиторських вимог, підтримують незалежного кандидата.

    Затягування процедури, за словами Волинця, вже має негативні наслідки не лише для підприємства, а й для місцевої громади. Жителі Соснівки повідомляють про погіршення екологічної ситуації, зокрема забруднення повітря, руйнування дорожнього покриття та транспортування вуглевмісного шламу важкими вантажівками через житлові квартали.

    Особливе занепокоєння викликає вплив ситуації на енергетичну безпеку країни. Після втрати частини промислової інфраструктури на сході України внаслідок російських обстрілів значення підприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну суттєво зросло. Червоноградська збагачувальна фабрика є ключовою ланкою у підготовці вугілля для державної теплової генерації, а її тривалий простій може ускладнити стабільне постачання палива напередодні осінньо-зимового періоду.

    “Опалювальний сезон балачками й бездіяльністю суду не забезпечиш”, – підсумував Волинець.

    Раніше також повідомлялося, що ситуація навколо Червоноградської ЦЗФ викликає занепокоєння через її важливу роль у забезпеченні державних теплових електростанцій вугіллям із шахт Львівсько-Волинського басейну. Народний депутат Михайло Бондар також заявляв, що без відновлення ефективного державного управління підприємством та стабілізації його роботи зростають ризики для проходження опалювального сезону та забезпечення енергетичної безпеки України.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    НАК «Нафтогаз України» отримала нового керівника. 17 липня незалежна наглядова рада компанії призначила тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління Сергія Федоренка, який до цього працював комерційним директором групи. Його призначення відбулося після переходу попереднього керівника Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та в умовах, коли енергетична система країни продовжує перебувати під постійними російськими ударами, а підготовка до нового опалювального сезону стала одним із головних державних пріоритетів.

    Про кадрове рішення повідомив президент Володимир Зеленський після наради з новопризначеним прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. За словами глави держави, саме питання підготовки до осінньо-зимового періоду стало центральною темою зустрічі. Президент зазначив, що наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила злагоджене рішення тимчасово доручити керівництво компанією Сергію Федоренку, якого він назвав професіоналом із великим практичним досвідом у галузі.

    Зеленський наголосив, що Федоренко працював разом із Корецьким під час трансформації «Укрнафти». За словами президента, саме тоді вдалося очистити внутрішні процеси компанії від олігархічного впливу, підвищити ефективність управління та зробити підприємство одним із найприбутковіших серед державних компаній України. Президент висловив сподівання, що цей досвід стане корисним і для роботи найбільшої газової компанії країни.

    Окремо Зеленський повідомив, що під час наради обговорювали наслідки нової російської атаки по об’єктах газової інфраструктури. За його словами, удари завдали відчутних пошкоджень, однак уряд і «Нафтогаз» мають забезпечити виконання всіх запланованих заходів із підготовки до зими, попри постійні обстріли.

    Хто такий Сергій Федоренко

    Для широкої аудиторії ім’я Сергія Федоренка досі було менш відомим, ніж його попередника. Водночас у професійному середовищі він працює вже понад десять років і вважається одним із менеджерів, які спеціалізуються саме на комерційному напрямі нафтогазового бізнесу.

    У липні 2025 року Федоренко був призначений комерційним директором Групи «Нафтогаз». Він відповідав за координацію закупівель і продажу природного газу, міжнародні комерційні контракти, трейдинг енергоресурсів та інші ключові бізнес-процеси компанії. Уже за кілька днів після призначення його також ввели до складу правління НАК «Нафтогаз України».

    До переходу в «Нафтогаз» Федоренко працював комерційним директором ПАТ «Укрнафта». Там він курував закупівлю та реалізацію нафтопродуктів, логістику постачання, трейдинг газу й електроенергії, розвиток мережі автозаправних комплексів та корпоративні продажі пального.

    Ще раніше, у 2015–2023 роках, він був директором із комерційних питань АТ «Укргазвидобування» та входив до складу правління компанії. Паралельно у 2019–2022 роках очолював підприємство «Нафтогаз Oil Trading», яке займалося торгівлею нафтопродуктами.

    Окремим етапом його біографії стала військова служба. У 2022–2023 роках Сергій Федоренко добровольцем служив у Збройних силах України, після чого повернувся до роботи в енергетичному секторі.

    Чому зміна керівника відбулася саме зараз

    Кадрові зміни безпосередньо пов’язані із масштабним оновленням уряду. Після того як Сергія Корецького було призначено прем’єр-міністром України, посада керівника «Нафтогазу» залишилася вакантною.

    За інформацією українських медіа, наглядова рада розглядала кількох кандидатів на тимчасове керівництво компанією. Серед них називали Сергія Федоренка та голову АТ «Укргазвидобування» Юрія Ткачука. За даними джерел «Економічної правди», ще напередодні фаворитом вважався саме Ткачук, однак остаточне рішення було ухвалене на користь Федоренка. Він виконуватиме обов’язки керівника до завершення відкритого конкурсного відбору нового голови правління.

    Чому це призначення має особливе значення

    Керівництво «Нафтогазу» змінюється у надзвичайно складний для української енергетики період. Росія продовжує регулярно атакувати газовидобувну, газотранспортну та іншу критичну інфраструктуру. Одночасно компанія має забезпечити накопичення достатніх запасів природного газу до початку опалювального сезону, організувати ремонт пошкоджених об’єктів і виконати міжнародні контракти.

    Саме тому президент окремо підкреслив, що питання підготовки до зими залишається абсолютним пріоритетом уряду. Від роботи «Нафтогазу» залежатиме стабільність проходження опалювального сезону як для населення, так і для промисловості, лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Не менш важливим напрямом залишаються закупівлі природного газу. Через втрати власного видобутку після російських ударів Україні доводиться активніше працювати на європейському ринку, залучати міжнародне фінансування та збільшувати імпорт енергоресурсу.

    Що буде далі

    Поки Сергій Федоренко працюватиме у статусі тимчасового виконувача обов’язків. Остаточного керівника компанії визначать після проведення конкурсної процедури, яку організовуватиме наглядова рада.

    Нинішній склад наглядової ради «Нафтогазу» був оновлений навесні 2026 року після завершення відкритого міжнародного конкурсу. До нього входять чотири незалежні директори та один представник держави, а саме ця рада відповідно до корпоративної моделі управління ухвалює рішення щодо призначення керівництва компанії.

    Попередник Федоренка — Сергій Корецький — очолював «Нафтогаз» із травня 2025 року після роботи в «Укрнафті» та «Укртатнафті». Саме за його керівництва до топменеджменту компанії запросили Федоренка, який відповідав за комерційний напрям трансформації групи.

    Таким чином, призначення Сергія Федоренка не означає кардинальної зміни курсу «Нафтогазу», а скоріше забезпечує управлінську наступність після переходу Сергія Корецького до Кабінету Міністрів. Головними завданнями нового виконувача обов’язків стануть підготовка країни до опалювального сезону, відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури після російських атак, забезпечення стабільного постачання газу та продовження реформ корпоративного управління найбільшої державної енергетичної компанії України.

  • Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Підготовка до нового опалювального сезону в Україні може ускладнитися через можливе підвищення тарифів на залізничні перевезення вугілля. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА) попереджають, що збільшення вартості перевезень на 30% створить додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнить накопичення запасів палива та не допоможе вирішити фінансові проблеми “Укрзалізниці”.

    Про це повідомляє Всеукраїнська енергетична асамблея.

    У профільній організації наголошують, що в нинішніх умовах залізничний транспорт залишається практично безальтернативним способом доставки вугілля до українських теплових електростанцій. Саме від своєчасного постачання палива залежить стабільна робота теплової генерації під час проходження осінньо-зимового періоду, коли навантаження на енергосистему традиційно суттєво зростає.

    У ВЕА зазначають, що зараз енергетичний сектор працює в надзвичайно складних умовах. Підприємства одночасно відновлюють енергетичну інфраструктуру після численних російських ракетних та дронових атак, проводять масштабні ремонтні кампанії, накопичують стратегічні запаси вугілля та готують обладнання до роботи в осінньо-зимовий період. За таких обставин будь-яке додаткове фінансове навантаження може негативно вплинути на темпи підготовки до нового опалювального сезону.

    Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков наголосив, що запропоноване підвищення тарифів не лише не вирішує системних фінансових проблем “Укрзалізниці”, а й створює нові загрози для всієї енергетичної системи країни.

    “Запропоноване рішення створює додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнює підготовку до проходження опалювального сезону та не вирішує системних фінансових проблем АТ “Укрзалізниця”, – зазначив Плачков.

    У ВЕА пояснюють, що найбільш відчутними наслідки можуть стати для підприємств вугільної галузі. Оскільки для більшості шахт альтернативних способів доставки продукції практично не існує, підвищення тарифів автоматично збільшить логістичні витрати. Це може зробити видобуток окремих обсягів вугілля економічно невигідним, що, своєю чергою, призведе до скорочення поставок палива на теплові електростанції.

    Фахівці наголошують, що скорочення видобутку або затримки із доставкою вугілля можуть негативно позначитися на можливостях української енергосистеми стабільно проходити періоди пікового споживання електроенергії взимку. Саме теплова генерація залишається одним із ключових елементів балансування енергосистеми, особливо після значних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Водночас в Асамблеї переконані, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не повинні перекладатися на підприємства, які забезпечують паливом критично важливу для країни енергетичну галузь. На думку експертів, державний перевізник потребує комплексної модернізації та структурних реформ, які дозволять покращити його фінансовий стан без додаткового навантаження на промисловість.

    У ВЕА наголошують, що серед першочергових кроків мають бути підвищення операційної ефективності компанії, оптимізація витрат, удосконалення управлінських процесів, а також запровадження європейських механізмів фінансування соціально важливих пасажирських перевезень. Саме компенсація таких перевезень із державного бюджету, а не підвищення вантажних тарифів, на думку представників галузі, повинна стати одним із шляхів стабілізації фінансового стану перевізника.

    В Асамблеї підкреслюють, що перекладання проблем “Укрзалізниці” на підприємства паливно-енергетичного комплексу не забезпечить довгострокового ефекту для самої компанії, але може суттєво ускладнити забезпечення країни енергоресурсами в найскладніший зимовий період.

    У зв’язку з цим Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до уряду із закликом не підтримувати запропоноване підвищення тарифів на вантажні перевезення в нинішній редакції та знайти більш збалансовані рішення, які дозволять одночасно підтримати роботу “Укрзалізниці” та не створювати додаткових ризиків для енергетичної безпеки України.

    Нагадаємо, спочатку “Укрзалізниця” пропонувала підвищити вантажні тарифи одразу на 45%. Після консультацій із представниками бізнесу та галузевих асоціацій цей підхід було переглянуто. Згідно з оновленою пропозицією, тарифи планують збільшити на 30% із 1 серпня 2026 року, а ще на 15% — із 1 січня 2027 року.

    Раніше проти такого рішення також виступила Федерація роботодавців транспорту України. У своїй заяві організація наголосила, що фінансування соціально важливих пасажирських перевезень має здійснюватися за рахунок державної підтримки, а не через додаткове фінансове навантаження на промисловість, експортерів та підприємства, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури країни.

  • Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    За підсумками Конференції з відновлення України URC 2026, яка цього року відбулася у Ґданську та стала однією з ключових міжнародних платформ для координації допомоги Україні, вдалося залучити понад 550 млн євро фінансової підтримки, спрямованої на зміцнення та підготовку української енергетичної системи до наступного опалювального сезону. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, наголосивши, що досягнуті домовленості стали результатом тривалої дипломатичної та технічної роботи з міжнародними партнерами в умовах підвищених ризиків для енергетичної інфраструктури України.

    За словами Шмигаля, нинішній пакет підтримки є критично важливим з огляду на масштабні виклики, з якими українська енергетика стикається останніми роками, включно з руйнуваннями об’єктів генерації, мереж передачі та розподілу електроенергії, а також необхідністю швидкого відновлення інфраструктури перед зимовим періодом. Він підкреслив, що основна мета української делегації на конференції полягала не лише у залученні екстреного фінансування, а й у формуванні довгострокових зобов’язань партнерів щодо модернізації енергетичного сектору та його переходу до більш децентралізованої та стійкої моделі.

    Значна частина оголошених коштів — близько 375 млн євро — була підтверджена в межах координаційного формату, який умовно називають «енергетичним Рамштайном». У цьому пакеті допомоги беруть участь одразу кілька держав-партнерів, які спрямовують ресурси на різні напрями енергетичної стійкості України. Зокрема, Сполучені Штати Америки виділили 175 млн доларів, що мають бути спрямовані на підтримку енергетичної інфраструктури та екстрене відновлення пошкоджених об’єктів. Швеція надала 137 млн євро, Норвегія — 77 млн євро, Естонія — 2,125 млн євро, Ісландія — 550 тис. євро, а Литва — 4 млн євро, що доповнює загальну систему міжнародної підтримки енергетичного сектору України.

    Окремо важливу роль у фінансовому пакеті відіграють Нідерланди, які додатково зобов’язалися надати 178 млн євро. Ці кошти, за словами української сторони, будуть спрямовані на підготовку до зимового періоду, стабілізацію роботи енергетичних систем та розвиток розподіленої генерації, яка сьогодні розглядається як один із ключових елементів підвищення енергетичної стійкості держави в умовах ризиків для великих централізованих об’єктів.

    У Міністерстві енергетики України наголошують, що досягнуті домовленості є частиною ширшої міжнародної стратегії підтримки української енергетики, яка включає як термінове фінансування відновлення, так і довгострокові інвестиції у трансформацію сектору. У цьому контексті особливе значення має робота Фонду підтримки енергетики України, ресурси якого, за даними сторін-учасниць, вже повністю законтрактовані на рівні близько 300 млн євро. Водночас для повноцінної підготовки до зимового періоду, за оцінками партнерів, необхідно залучити ще приблизно 650 млн євро додаткових внесків.

    На тлі цього міжнародні партнери, включно з Європейською комісією та Секретаріатом Енергетичного співтовариства, напередодні конференції оприлюднили спільне звернення із закликом до збільшення фінансової підтримки української енергетики. У заяві наголошувалося, що стабільність енергосистеми України є критично важливою не лише для внутрішніх потреб держави, а й для енергетичної безпеки ширшого європейського регіону, особливо в умовах триваючої війни та підвищеного навантаження на інфраструктуру.

    Окремим блоком обговорень на URC 2026 стали довгострокові стратегічні цілі України в енергетичній сфері. Зокрема, українська сторона підтвердила намір до 2035 року повернутися до рівня близько 54 ГВт встановленої генеруючої потужності — показника, який існував до початку російської агресії у 2014 році. Досягнення цієї мети передбачає не лише відновлення зруйнованих потужностей, а й масштабну модернізацію, розвиток відновлюваної енергетики, цифровізацію мереж та впровадження нових підходів до управління енергосистемою.

    У міністерстві також підкреслюють, що нинішні домовленості формують основу для більш стабільного проходження опалювального сезону, однак остаточна стійкість енергосистеми залежатиме від швидкості реалізації проєктів на місцях, оперативності постачання обладнання та подальшої міжнародної підтримки. Українська енергетика, за оцінками урядовців, продовжує залишатися одним із ключових напрямів міжнародної допомоги, оскільки її стабільність напряму впливає на функціонування критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

    Таким чином, результати URC 2026 у Ґданську стали черговим етапом консолідації міжнародних зусиль навколо підтримки української енергетичної системи, яка залишається одним із найбільш вразливих, але водночас стратегічно важливих секторів у контексті відновлення та майбутнього розвитку країни.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уперше з липня 2025 року придбала природний газ на Українській енергетичній біржі. Учасники ринку пов’язують повернення компанії до закупівель із різким зростанням цін на газ у Європі та наслідками російських атак по українській газовій інфраструктурі.

    Про це повідомляє ExPro.

    За даними видання, 14 травня «Нафтогаз Трейдинг» придбав 200 тисяч кубометрів природного газу з постачанням у червні. Середньозважена ціна закупівлі становила 21 667 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ або близько 26 тисяч гривень із ПДВ.

    Для порівняння, ринкові ціни на ресурс червня в Україні того дня коливалися у межах від 25 690 до 26 200 гривень за тисячу кубометрів із ПДВ.

    Експерти зазначають, що газ на внутрішньому українському ринку зараз коштує дешевше, ніж у Європі. Саме тому закупівля ресурсу на українській біржі стала економічно вигіднішою для державної компанії.

    До цього «Нафтогаз» тривалий час виступав переважно продавцем ресурсу на біржі, а не покупцем. Востаннє компанія виходила на біржовий ринок для закупівлі газу ще влітку минулого року.

    Аналітики ринку також припускають, що на рішення про повернення до активних закупівель вплинули російські атаки на об’єкти газової інфраструктури.

    Зокрема, 5 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по об’єктах групи «Нафтогаз» у Сумській та Харківській областях. У компанії тоді повідомляли про пошкодження інфраструктури та втрату частини видобутку.

    Крім того, 13 травня російські війська знову атакували об’єкти «Нафтогазу» у двох областях.

    На цьому тлі Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону та формування необхідних запасів газу.

    За інформацією ExPro, у 2025 році «Нафтогаз Трейдинг» уже придбав на біржі 34,3 мільйона кубометрів природного газу. Загалом із моменту виходу компанії на біржу для закупівель у 2023 році обсяг придбаного ресурсу сягнув майже 1,29 мільярда кубометрів.

    Окремо експерти звертають увагу на ситуацію з імпортом газу в Україну. У квітні обсяги імпорту впали у 28 разів і стали найнижчими з грудня 2024 року. Основною причиною називають високі ціни на європейському ринку, через які імпортний ресурс став менш вигідним для українських компаній.

    На газовий ринок також впливають загальноєвропейські тенденції. Попри санкції та енергетичну кризу, деякі країни ЄС продовжують купувати російський газ, а ціни на енергоресурси залишаються чутливими до військових ризиків, атак на інфраструктуру та ситуації на Близькому Сході.

    Повернення «Нафтогазу» до активних закупівель на внутрішньому ринку може стати одним із факторів формування цін на газ в Україні найближчими місяцями, особливо напередодні осінньо-зимового періоду.