Golosnovinua.com

Позначка: опалювальний сезон

  • Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    План енергетичної стійкості Києва вартістю понад 60 млрд гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. У центральній владі заявили, що столиця досі не подала повноцінного документа, який би визначав підготовку міста до наступного опалювального сезону.

    Під час засідання РНБО президент Володимир Зеленський розкритикував ситуацію та наголосив, що Київ має у найкоротші терміни підготувати та підписати план енергетичної стійкості.

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця вже підготувала комплексний план і представила його на засіданні РНБО.

    За словами міського голови, документ передбачає заходи із захисту критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, а також забезпечення стабільного теплопостачання і водопостачання міста.

    Водночас у міській владі заявили, що центральна влада не врахувала підготовлений Києвом план у загальнодержавному бюджеті підтримки міст.

    Енергетичні експерти, які ознайомилися з планом, заявляють, що документ був підготовлений поспіхом і містить недостатньо технічних розрахунків.

    За їхніми словами, у ньому немає чітких рішень щодо ключових проблем енергопостачання столиці. Зокрема, не визначено, як буде забезпечено стабільне енергопостачання лівого берега Києва, який значною мірою залежить від великих теплоелектроцентралей.

    Також фахівці звертають увагу на відсутність системної команди, яка б постійно займалася питаннями енергетичної безпеки столиці.

    У столичній владі повідомили, що документ буде доопрацьований і представлений депутатам Київради.

    За словами Віталія Кличка, місто має сформувати поетапний план енергетичної стійкості, який базуватиметься насамперед на власних ресурсах столиці.

    Водночас протистояння між центральною владою і керівництвом Києва триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається дедалі менше часу.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що днями Андрій Єрмак провів закриту нараду з представниками Кабінету Міністрів щодо стану критичної інфраструктури та готовності країни до проходження опалювального сезону.

    За словами співрозмовників, усі сценарії, представлені урядовцями, виявилися негативними. Основна проблема — нестача енергоресурсів і висока ймовірність повторних атак на енергосистему.

    За попередніми оцінками, запасів природного газу у підземних сховищах вистачить лише до лютого. Далі країна може зіткнутися з необхідністю обмеження споживання для промисловості або переходу на аварійні графіки.

    Ще складніша ситуація з електроенергією. Якщо росія продовжить масовані удари по енергетичних об’єктах, українцям можуть запровадити тривалі відключення — до 12 годин на добу.

    Один із чиновників, знайомих з перебігом наради, зауважив: «До повного блекауту нам достатньо трьох-чотирьох масованих ракетних атак по ключових підстанціях. Ми працюємо над варіантами резервного живлення, але ресурси обмежені».

    В уряді розглядають кілька антикризових сценаріїв, зокрема залучення додаткових поставок електроенергії з країн ЄС, ремонт пошкоджених блоків АЕС та відновлення теплової генерації. Проте всі ці заходи потребують часу й значних коштів.

    Енергетики закликають українців уже зараз підготуватися до можливих перебоїв — мати джерела автономного освітлення, запас води та теплих речей.

  • Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Листопад 2025 року принесе українцям одразу кілька важливих змін. Змінюються правила оформлення відстрочки від мобілізації, починається опалювальний сезон, пенсіонери й переселенці мають пройти ідентифікацію, а в Польщі завершується програма безкоштовного житла для біженців.

    Відстрочка від мобілізації за новими правилами
    Із 1 листопада в Україні запрацював новий порядок оформлення відстрочки від призову. Тепер військовозобов’язаним чоловікам не потрібно приходити до територіальних центрів комплектування. Відстрочку можна оформити через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або онлайн — у додатку “Резерв+”.

    Усі види відстрочки продовжуватимуться автоматично, якщо інформація вже є в державних реєстрах. Користувачі отримають сповіщення у “Резерв+”. Водночас паперових документів тепер не видаватимуть — достатньо показати електронне підтвердження у застосунку.

    Опалювальний сезон розпочнеться із затримкою
    Через пошкодження енергетичної інфраструктури та нестачу ресурсів опалювальний сезон 2025 року почнеться пізніше, ніж зазвичай. У більшості регіонів тепло подадуть лише в листопаді, а в Києві запуск опалення можливий навіть у грудні.

    Попри це, тарифи залишаються без змін. Вартість електроенергії для населення становитиме 4,32 грн за кВт·год, а для тих, хто споживає до 2000 кВт·год на місяць, діє пільгова ціна — 2,64 грн. Тарифи на газ і теплопостачання також фіксовані щонайменше до кінця квітня 2026 року.

    Жителі прифронтових областей, які користуються пічним опаленням, можуть отримати допомогу на дрова від ООН. Частині сімей виплати надійдуть саме у листопаді.

    Пенсії та ідентифікація отримувачів виплат
    Індексація пенсій у листопаді не передбачена. Водночас пенсіонери, яким виповнюється 70, 75 або 80 років, отримають додаткову доплату.

    До кінця місяця потрібно пройти ідентифікацію всім пенсіонерам, переселенцям, особам з інвалідністю та малозабезпеченим сім’ям, які отримують державну допомогу. Якщо процедуру проігнорувати, виплати можуть бути призупинені.

    Польща змінює правила допомоги українцям
    Із 1 листопада польський уряд завершує програму безкоштовного житла для українських переселенців. Надалі місця в центрах розміщення надаватимуть лише вразливим категоріям — пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам. Інші українці оплачуватимуть житло самостійно. Водночас термін дії тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2026 року.

    Виплати військовим після полону
    Військовослужбовці, які повернулися з російського полону, отримуватимуть допомогу на лікування — по 50 тисяч гривень щомісяця протягом усього періоду реабілітації. Виплати не передбачені, якщо військового підозрюють у злочинах.

    Свята листопада
    Головним державним святом цього місяця стане День гідності та свободи 21 листопада. Серед інших дат — День інженерних військ і артилерії (3 листопада), Собор архістратига Михаїла (8 листопада), День студента (17 листопада), День десантно-штурмових військ (21 листопада) та Чорна п’ятниця (28 листопада).
    22 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору.

  • Опалювальний сезон у столиці: Київ готується до найгіршого сценарію

    Опалювальний сезон у столиці: Київ готується до найгіршого сценарію

    За інформацією джерел видання 360ua.news, минулого тижня відбулась закрита нарада на якій розглядались питання запуску опалювального сезону в Києві. Висновки невтішні – столиця готується до найгіршого сценарію.

    Так, за інформацією джерела, енергооб’єкти ДТЕК і Укренерго захищені всього на 15-20%, в той час коли “тепловики” лише на 20-25%. Тобто при інтенсивному обстрілі ймовірність повного блекауту в Києві дуже висока.

    Моделювання показало, що у випадку повного блекауту електротранспорт взагалі не курсуватиме, а автобуси не зможуть в повній мірі забезпечити пасажиропотік столиці.

    У разі блекауту школи працюватимуть виключно як пункти незламності, а дошкільні установи будуть закриті.

    Пересування між Правим та Лівим берегами буде ускладнено, водночас буде рекомендована робота лише підприємств критичної інфраструктури.

    Також при даному розвитку подій тепло у житловому фонді буде забезпечено на рівні +15…+17 градусів, але через відсутність електрики можливі суттєві збої у роботі каналізації та водопостачанні.

    Як зазначає джерело, “це найпесимістичніший сценарій, до якого готуються не тільки в Києві, але проблема в тому, що в столиці наразі проживає біля 4 мільйони жителів”.

    Нагадаємо, фахівець зі зв’язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму телеграм-каналі попередив, що взимку температура в квартирах буде на рівні +5…+10 градусів.

    “Рекомендації виїжджати з Києва на зиму усім трохи ідіотські. Більшості людей нікуди їхати. Але якщо у когось є дачі з пічками і близькі в селах, то варто подумати про запасний варіант. Подивіться на автономні дизельні обігрівачі”, – рекомендує військовий.

  • Киянам радять готувати дачі з пічками на випадок холодної зими

    Киянам радять готувати дачі з пічками на випадок холодної зими

    Жителям Києва, які мають дачі або будинки з пічним опаленням, радять розглянути можливість тимчасового переїзду туди на випадок перебоїв із централізованим опаленням цієї зими.

    Таку пораду дав спеціаліст із безпілотників та зв’язку, відомий під ніком «Флеш». За його словами, у разі критичних проблем в енергосистемі температура в квартирах киян може впасти до +5…+10°C, залежно від погодних умов.

    «Використання електрообігрівачів у таких умовах може призвести до перевантаження мереж і вимушених відключень електроенергії — кожні кілька годин. Якщо у когось є дачі з пічками або родичі в селах, варто задуматися про запасний план», — зазначив експерт.

    Він також закликав жителів столиці готуватися до зими заздалегідь — зокрема, об’єднуватися з сусідами для спільної купівлі генераторів, обігрівачів, теплих ковдр і пального.

    Разом із тим «Флеш» підкреслив, що проблем із продуктами, водопостачанням та зв’язком виникнути не повинно. Проте готовність до екстрених ситуацій, на його думку, має бути «на рівні минулої зими або й вище».

    У мерії Києва раніше заявляли, що енергетики готуються до опалювального сезону в умовах воєнного стану, але мешканців закликають мати резервні джерела тепла та світла.

  • Газу може не вистачити вже у січні: «Нафтогаз» звинувачують у фінансових схемах

    Газу може не вистачити вже у січні: «Нафтогаз» звинувачують у фінансових схемах

    В Україні дедалі гучніше говорять про ризик енергетичної кризи вже цієї зими. Депутат Бондар попереджає: у грудні–січні країна може опинитися в ситуації, коли запаси газу не покриють потреби опалювального сезону. За його словами, загроза стосується не окремих регіонів, а всієї системи теплопостачання — і це наслідок не стільки об’єктивного дефіциту ресурсу, скільки управлінського провалу і корупційних схем навколо газу.

    Подібні попередження звучать не тільки від нього. Інші народні депутати вже публічно заявили, що уряд розуміє ризик нестачі газу у січні–лютому, особливо якщо вдарять морози нижче −15. Вони говорять прямим текстом: країна заходить у сезон із браком ресурсу в сховищах, і доведеться або відкладати старт опалення, або економити тепло адміністративним шляхом. За однією з озвучених оцінок, доведеться знайти ще приблизно 3 мільярди доларів на імпорт понад 5 мільярдів кубометрів газу — і зробити це вже тепер, до піку споживання.

    Уряд публічно намагається заспокоювати. За офіційними заявами, «Нафтогаз» майже виконав план закачування газу до підземних сховищ, і до початку опалювального сезону у сховищах має бути понад 13 мільярдів кубометрів. Компанія також залучає кредити держбанків, щоб докупити імпортний газ і підстрахуватися перед зимою, пояснюючи це наслідками російських ударів по газовій інфраструктурі.

    Але офіційна картина тріскається там, де починається економіка. «Нафтогаз», який мав би бути фінансовим і технічним стабілізатором галузі, перетворився, за словами критиків, на центр багаторівневих маніпуляцій із ціною ресурсу. Йдеться про схему, в основі якої — різниця між закупівельною та відпускною ціною. У листопаді 2024 року газ закуповувався по близько 33 гривні за кубометр, тоді як середня ринкова вартість того ж періоду за даними Мінекономіки була в районі 14,8 гривні за кубометр (як середнє значення по ринку, без ПДВ).

    Далі цей дорогий ресурс продавався вже всередині групи за нижчими тарифами. Така модель створює штучний збиток на одному кінці ланцюжка й прибуток на іншому. Збиткову частину зрештою перекриває держава — а держава, у нашому випадку, це платники податків. По суті маємо ситуацію, коли громадяни платять двічі: спочатку через рахунки за енергоносії, потім — через бюджетні вливання в компанію, яка пояснює дірки «соціальними зобов’язаннями».

    Формально керівництво «Нафтогазу» звітує про успіхи. За підсумками 2024 року група відзвітувала про майже 38 мільярдів гривень чистого прибутку, заявила про зростання видобутку товарного газу і окремо підкреслила, що зуміла пройти попередній опалювальний сезон попри масовані удари Росії по енергетиці. Цю звітність аудитувала KPMG, і вона подається як доказ того, що система працює.

    Але якщо подивитися не на фінальну цифру «прибуток», а на механіку, виникає інше питання: якою ціною цей прибуток отримано і хто реально контролює грошові потоки. І тут у поле зору потрапляє АТ «Укргазвидобування», яке забезпечує понад 70% українського видобутку газу і входить до групи «Нафтогаз». Після зміни управління компанію критикують за те, що вона фактично закрилася всередині себе і працює «для своїх»: контракти віддаються наближеним підрядникам, дешевші пропозиції відсікаються, конкуренція вбивається на етапі допуску, а закупівлі часто йдуть або взагалі поза відкритими тендерами, або за процедурою, де умови виписані під заздалегідь визначеного виконавця. Такі практики означають не просто перевитрати на обладнання чи сервіс свердловин; вони означають, що собівартість українського газу росте штучно, а борги — накопичуються. Це напряму б’є по аргументу «ми свій газ видобуваємо і тому гарантуємо стабільність».

    Інша важлива деталь — видобуток за межами державних компаній. У полі цього ринку давно присутній Віталій Хомутиннік, якого в енергетичному середовищі називають одним із ключових гравців у газових потоках. За інформацією з ринку, через ланцюжок підконтрольних структур він організував нелегальний видобуток на Сахалінському родовищі з подальшим продажем ресурсу в обхід державних механізмів і навіть із виходом на експорт у напрямку ЄС. Схеми такого типу завжди працюють однаково: держава втрачає ренту і обсяг свого ресурсу, натомість окремі приватні групи отримують чистий кеш на українському надряному газі, який у кризовий момент мав би йти на опалення українських домівок, а не виводитися за кордон. Офіційно такі дії називають «сірими операціями», але по суті йдеться про класичне паразитування на ресурсі, який є критично важливим у воєнний час.

    Ця історія болить особливо зараз. Бо коли держава говорить, що може затягнути старт опалювального сезону, щоб «економити газ», це означає не просто те, що батареї стануть теплими пізніше. Це означає, що в пікові місяці — наприкінці січня та в лютому, коли споживання найбільше, — системі доведеться балансувати буквально «обсягом газу в трубі», а не запасами на складах. А будь-який додатковий удар по інфраструктурі чи затримка імпорту може перевести цю ситуацію з планового «економимо» у форс-мажор «не можемо подати тепло фізично». Саме цей сценарій описують частина депутатів і місцеві голови, які вже публічно закликають відтермінувати запуск опалення настільки пізно, наскільки дозволить погода.

    У підсумку маємо парадокс. На папері «Нафтогаз» демонструє прибуток і звітує про готовність до сезону. У реальності депутати говорять про дефіцит газу, про необхідність брати кредити просто зараз, про вимушене відтермінування тепла і про те, що без системних змін у держенергетиці країна заходить у найхолодніші місяці з нервами натягнутими до межі.

  • Опалення в Києві: чому старт переносять і коли чекати тепла в оселях

    Опалення в Києві: чому старт переносять і коли чекати тепла в оселях

    Київ технічно готовий подати тепло в оселі, але поки утримується через погодні умови та необхідність ощадно використовувати газ. Про це в ефірі «Київ24» повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, припустивши, що опалювальний сезон у житлових будинках може розпочатися наприкінці жовтня.

    Посадовець підкреслив, що міська інфраструктура підготовлена:

    «В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

    Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

    «Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

    За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

    «Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.

  • Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Ракетний удар по Києву 10 жовтня пошкодив об’єкти критичної інфраструктури: частина Лівого берега столиці довго залишалася без електропостачання, а в «Укренерго» називають найважчими наслідки на Київщині, Сумщині, Харківщині та в інших регіонах, повідомляє «Телеграф», який поговорив із експертами про подальші ризики та підготовку до зими.

    Експерти застерігають, що повторні масовані удари по енергетиці можуть трансформувати нинішні аварійні відключення у стабільні графіки відключень. Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко назвав атаку «потужною» і звернув увагу на те, що вуличні трансформатори лишаються незахищеними; за його словами, частина укриттів і захисних споруд мала бути збудована раніше, але цього не сталося. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що якщо нальоти повторяться, «аварійні відключення перейдуть у постійні графіки».

    Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

    У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

    Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

    У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

    Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.