Golosnovinua.com

Позначка: опитування

  • Третина молодих українців хоче виїхати за кордон

    Третина молодих українців хоче виїхати за кордон

    Згідно з даними соціологічного опитування, близько 32% громадян України віком від 16 до 35 років заявили про бажання виїхати за кордон для постійного проживання за умови наявності такої можливості. Водночас 45% молоді заявили, що мають намір залишитися жити в Україні.

    Головними мотивами виїзду за кордон молодь називала безпеку, можливість більше заробляти, а також можливості для дитини. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».

    Згідно з даними соцопитування, частіше виїхати з України хочуть люди зі східних регіонів, малих міст, переселенці, чоловіки, а також молодь віком 22-25 років.

    Окрім безпеки та можливості більше заробляти, молодь шукає за кордоном кращі умови проживання. Також деякі респонденти зазначили, що бажання виїзду з країни пов’язане з можливістю подорожувати.

    Соціологи зазначили, що проблема міграції з сільської місцевості пов’язана з економічними чинниками. Мешканці сіл, які бажають виїхати за кордон, частіше пояснюють це можливістю більше заробляти та кращими перспективами працевлаштування за кордоном.

    Порівняно з іншими віковими групами для молодих людей віком 16-21 мотивами для переїзду частіше слугують пошук кращих умов проживання, самореалізації, перспектив роботи та якісної освіти. При цьому в гендерному розрізі жінки частіше аргументують своє бажання виїхати за кордон факторами безпеки та можливостями для дітей, а чоловіки – можливостями подорожувати та перспективами самореалізації.

  • Різдвяний ярмарок у польському Гданську визнали найкращим у Європі 2024 року

    Різдвяний ярмарок у польському Гданську визнали найкращим у Європі 2024 року

    Щорічний конкурс на звання найкращого різдвяного ярмарку Європи завершився перемогою польського міста, яке вразило відвідувачів своїм казковим святковим містечком. Цьогоріч першість здобув різдвяний ярмарок у місті Гданськ, залишивши позаду гідних суперників із Румунії та Швейцарії.

    Різдвяний ярмарок у польському Гданську визнали найкращим у Європі 2024 року. Про це свідчать дані опитування, проведеного впливовим туристичним порталом Europe’s Best Destinations серед понад 753 тисяч мандрівників з усього світу.

    Зазначається, що за цьогорічний гданський різдвяний ярмарок проголосували понад 90 тисяч учасників опитування, які відзначили особливу атмосферу казки, що панує тут.

    “Цей захід огортає як місцевих жителів, так і гостей святковою атмосферою, пропонуючи затишні обіди та чарівні торгові зони, де на них чекають чудові частування та ідеальні святкові подарунки. Ярмарок є центром арт-вистав та чарівних творчих куточків, органічно поєднуючи театр, танці, різдвяні пісні та виготовлення святкових прикрас. Прогулюючись мальовничими вуличками Гданська, відвідувачі можуть виявити чарівні місця, як-от куточок Санти, знаменитий притулок лося Люцека, чудову венеціанську карусель і янгольський куточок, освітлений захопливими вогнями”, – так характеризують автори опитування святкову атмосферу в Гданську.

    Друге місце в рейтингу дісталося різдвяному ярмарку в румунському місті Крайова, який назвали найкрасивішим і найбільшим у Європі, а третє – швейцарській Женеві, як найкращому різдвяному напряму для сіті-брейку.

  • У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині продовжує зростати кількість українців, які змогли знайти роботу після переїзду через війну в Україні. За даними Федерального агентства праці Німеччини, на початок грудня 2024 року значно зросла кількість громадян України, які знайшли роботу в різних сферах економіки. Це стало результатом активних зусиль уряду Німеччини, спрямованих на інтеграцію біженців на ринку праці, а також високого попиту на робочу силу в країні.

    Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

    «Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

    У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.

  • Більшість українців проти другого терміну Зеленського – опитування

    Більшість українців проти другого терміну Зеленського – опитування

    Популярність президента України Володимира Зеленського, за результатами нового опитування, значно впала. Більшість виборців виступають проти того, щоб він балотувався на другий термін. Це показують результати дослідження, проведеного центром «Соціальний моніторинг» на замовлення американської організації American Political Services, які наводить британська газета The Times. Хоча самі дані опитування на сайті центру не опубліковані, преса зазначає, що результати дослідження не дають Зеленському високих шансів на переобрання.

    Лише 16% респондентів заявили, що проголосували б за переобрання Зеленського на другий термін. Близько 60% виборців висловилися проти його повторної кандидатури. Якщо Зеленський вирішить балотуватися, то у першому турі він може програти головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному, якого підтримують 27% виборців. Залужний випереджає президента більш ніж на 10%, що свідчить про суттєве падіння популярності Зеленського серед українців.

    Причинами падіння популярності Зеленського є корупційні скандали та загальна втома від війни, вважають експерти. Це, на думку The Times, негативно вплинуло на його імідж. Окрім того, політична ситуація в Україні загострюється через спроби президента прийняти низку суперечливих рішень, зокрема щодо мобілізаційної політики. Одним із таких рішень є законопроект про зниження мобілізаційного віку, який президент затвердив лише після тривалих суперечок.

    Згідно з повідомленням, популярність Зеленського може ще більше впасти, якщо він піде на поступки США і прийме рішення про зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це може викликати додаткове невдоволення серед українців, оскільки таке рішення, ймовірно, матиме негативні соціальні наслідки. Як зазначає британський експерт з України Ендрю Вілсон, тема дострокових виборів активно обговорюється на тлі таких подій, і це може стати основною причиною для проведення нових виборів.

    Також варто зазначити, що російська пропаганда активно працює над питанням легітимності Зеленського в очах міжнародної спільноти, зокрема серед республіканців у США. Зараз ця тема набуває популярності, і в США знову почали говорити про можливість проведення нових президентських виборів в Україні. Експерти зазначають, що це може бути частиною стратегічної гри Кремля, спрямованої на дестабілізацію політичної ситуації в Україні.

    Водночас, багато експертів вважають, що для Зеленського було б краще провести вибори до того, як його популярність впаде ще сильніше. Вони вважають, що організація дострокових виборів могла б стати вигідною стратегією для того, щоб уникнути подальшого падіння рейтингу. Водночас, питання про нові вибори продовжує залишатися відкритим.

  • Більшість українських біженців у Німеччині вирішили залишитися

    Більшість українських біженців у Німеччині вирішили залишитися

    Президент Державного відомства у справах біженців Німеччини Марк Зайберт повідомив, що значна частина українських біженців, які знайшли прихисток у ФРН через повномасштабну війну, більше не планують повертатися на батьківщину. У своєму інтерв’ю агентству dpa Зайберт зазначив, що багато з них почали інтегруватися в німецьке суспільство та будувати довгострокові плани на життя.

    Він розповів, що в центрі екстреної допомоги в Берліні, де живуть тисячі українських біженців, регулярно проводять опитування.

    «Півтора року тому більшість говорили, що хочуть повернутися в Україну. Зараз більшість – 65% – кажуть: «Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося», – розповів Зайберт.

    Німеччина залишається лідером за кількістю розміщених біженців з України – понад 1,1 млн осіб.

  • Більшість українців підтримує якнайшвидше закінчення війни шляхом переговорів — опитування Gallup

    Більшість українців підтримує якнайшвидше закінчення війни шляхом переговорів — опитування Gallup

    Більшість українців висловлюються за якнайшвидше завершення війни з Росією шляхом дипломатичних переговорів, свідчать результати нового опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Gallup. Результати цього дослідження ставлять важливе запитання про ставлення громадян до поточного стану війни та майбутнього процесу мирного врегулювання конфлікту.

    Згідно з опитуванням, проведеним у серпні та жовтні 2024 року, у середньому 52% українців хотіли б, щоб Україна вела переговори про припинення війни якомога швидше.

    І тільки 38% вважають, що їхня країна повинна продовжувати боротьбу до перемоги. У 2022 році ця цифра дорівнювала 73%. Наступного року вона знизилася вже до 63%. А тепер уперше більшість склали ті, хто за якнайшвидше закінчення бойових дій.

  • Більшість українців підтримують підвищення військового збору і згодні взяти на себе стільки фінансових обовязків, скільки знадобиться

    Більшість українців підтримують підвищення військового збору і згодні взяти на себе стільки фінансових обовязків, скільки знадобиться

    Згідно з даними опитування Міжнародного республіканського інституту, 64% українців готові підтримати підвищення військового збору, беручи на себе додатковий фінансовий тягар заради оборони країни. Водночас 32% опитаних висловилися проти підвищення збору.

    Патріотичний дух залишається на високому рівні, оскільки 88% українців вірять у перемогу України. Проте щодо тривалості війни думки громадян розділилися. Так, 33% вважають, що війна завершиться за один-два роки, 31% вірить у перемогу менш ніж за рік, а 20% українців очікують, що війна триватиме від трьох до п’яти років.

    Окрім цього, 71% громадян висловили впевненість, що Україна має відновити контроль над усіма своїми територіями, включно з тимчасово окупованими. Ці показники свідчать про високий рівень патріотизму та готовність українців до тривалих зусиль задля досягнення миру та відновлення територіальної цілісності.

  • Чи повернуться біженці в Україну після закінчення війни

    Чи повернуться біженці в Україну після закінчення війни

    Тимофій Брік, ректор Київської школи економіки і соціолог, висловив думку, що повернення українських біженців можливе лише в разі, якщо в Україні збережеться безпека та будуть створені сприятливі умови для нормального життя. Як показує сучасне опитування, готовність повернутися в Україну знизилася — з 70-80% на початку війни до лише 30-40% на сьогодні. Це, за словами Бріка, пов’язано з декількома факторами: рівнем безпеки, можливістю знайти роботу та відчуттям національної ідентичності.

    Брік зазначає, що українські біженці не тільки оцінюють умови для свого власного життя, але й враховують перспективи для своїх дітей, що може бути вирішальним фактором при ухваленні рішення про повернення.

    “Важливо не лише те, чи є у людей бажання повернутися. Вони також думають про своїх близьких, про те, що буде з їхніми дітьми, чи буде в Україні можливість для їхнього нормального розвитку”, — пояснив соціолог.

    Зменшення рівня гостинності в країнах, де українці зараз перебувають, також навряд чи стане вагомим стимулом для їхнього повернення в Україну. В умовах економічної нестабільності або відсутності можливості забезпечити себе, біженці можуть шукати нові варіанти — такі як переїзд до Італії, Канади чи США.

    “Якщо в людини зникає економічний стимул, їй потрібно приймати рішення, але це не означає, що вона повернеться саме в Україну. Біженці можуть розглядати й інші країни, де вони зможуть забезпечити собі краще майбутнє”, — додає Брік.

  • Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Громадяни України в цілому підтримують ідею голосування мігрантів на президентських та парламентських виборах, але не хочуть, щоб ці особи мали право балотуватися. Це засвідчує соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова.

    Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

    Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

    Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

  • Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Згідно з останнім соціологічним опитуванням, проведеним групою «Рейтинг», близько 90% українців не планують змінювати місце проживання протягом осінньо-зимового періоду 2024 року. Це свідчить про стійкість громадян перед викликами, пов’язаними з можливими проблемами з електропостачанням.

    Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

    Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

    Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.