Golosnovinua.com

Позначка: Ощадбанк

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив два важливі рішення у справах проти України, які стосуються обмеження та зупинення виплати пенсій громадянам на тлі збройного конфлікту. Обидві постанови стосуються ситуацій, коли держава обмежувала соціальні виплати підзаконними актами уряду (постановами Кабміну), а не прямими нормами закону.

    Головні деталі рішень ЄСПЛ:

    • «Боровик і Топоркова проти України»: Справи стосуються літніх жительок Донецька та Вуглегірська (1935 та 1947 років народження), які через важкий стан здоров’я (онкологія та параліч) не могли виїхати на підконтрольну територію та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО), чого вимагали для отримання пенсій. Обидві жінки померли, не дочекавшись виплат (у 2019 та 2024 роках), після чого справу продовжили їхні родичі. ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном), зазначивши, що вимога обов’язкового переїзду для малорухливих пенсіонерів була непропорційною, а держава не запропонувала ефективних альтернативних механізмів.
    • «Черкасов і Кузін проти України»: Справа стосується внутрішньо переміщених осіб, яким зупиняли пенсійні виплати через невиконання вимог відкриття рахунків у конкретному банку (Ощадбанку) на підставі урядових постанов, що також було визнано обмеженням прав.
    • Правові висновки Суду: ЄСПЛ підкреслив, що хоча цілі держави щодо захисту бюджету та неможливості здійснювати виплати на непідконтрольних територіях були законними, самі обмеження запроваджувалися не на рівні законів, а через постанови Кабміну, що створювало непропорційний тягар для найбільш вразливих категорій пенсіонерів. Суд присудив компенсації моральної та майнової шкоди спадкоємцям заявників.
  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.

  • Ощадбанк зіткнувся з масштабним збоєм, клієнти стикаються з відмовами під час оплати

    Ощадбанк зіткнувся з масштабним збоєм, клієнти стикаються з відмовами під час оплати

    В Україні 17 вересня виникли проблеми в роботі сервісів Ощадбанку. Клієнти банку зіткнулися з тим, що не можуть розрахуватися картками в магазинах — частина операцій не проходить через термінали. Проблеми виникають не в усіх клієнтів однаково. В одних випадках платежі проходять, в інших термінал відхиляє операцію. Водночас користувачі повідомляють про перебої з електронними сервісами.

    У самому Ощадбанку вранці попередили клієнтів про можливі перебої в роботі електронних сервісів. Ситуацію пов’язали з наслідками російських обстрілів і заявили, що фахівці працюють над відновленням стабільної роботи сервісів.

    Технічні збої для державного банку не є новим явищем, але раніше їх пояснювали іншими причинами. 29 червня, коли клієнти також повідомляли про проблеми з оплатою картками, у банку говорили про аномальну спеку, нестабільне енергопостачання та додаткові технічні роботи. У вересні ж причиною можливих перебоїв банк називає вже безпосередні наслідки російських атак.

    Для клієнтів проблема передусім проявляється в звичайних повсякденних операціях — оплаті покупок, переказах і доступі до банківських сервісів. Особливо чутливою така ситуація може бути для людей, які використовують картку Ощадбанку як основний спосіб отримання і витрачання коштів.

    Поки що не йдеться про повне відключення всіх сервісів банку. Ситуація також може змінюватися протягом дня, а частина операцій може відновлюватися в міру роботи технічних команд. Водночас поки невідомо, скільки саме клієнтів зіткнулися з проблемами під час оплати картками та коли роботу сервісів буде повністю відновлено.

  • Долар і євро пішли вниз: де 11 вересня валюту продають найдешевше

    Долар і євро пішли вниз: де 11 вересня валюту продають найдешевше

    В Україні у п’ятницю, 11 вересня, долар і євро продовжили дешевшати як за офіційним курсом, так і в більшості великих банків. Найпомітніше відступила європейська валюта: Національний банк опустив офіційний курс євро більш ніж на 22 копійки за день, а долар — майже на 10 копійок. На готівковому ринку зміни виявилися спокійнішими, але тенденція залишається тією самою — гривня трохи зміцнилася.

    Офіційний курс долара на 11 вересня становить 44,5526 грн, тоді як днем раніше він був на рівні 44,6462 грн. Тобто американська валюта подешевшала приблизно на 9,4 копійки, або близько 0,2%. Євро НБУ встановив на рівні 51,7643 грн, що на 22,6 копійки нижче за попередній день. Польський злотий також знизився до 11,9826 грн.

    На готівковому ринку різниця між курсами купівлі та продажу залишається відносно невеликою. За даними Minfin, станом на ранок 11 вересня долар у середньому купують по 44,65 грн, а продають по 44,78 грн. Євро купують приблизно по 51,90 грн, а продають по 52,15 грн. Середній курс у банках дещо відрізняється: продаж долара становить близько 44,83 грн, євро — 52,13 грн.

    Серед великих банків одним із найнижчих курсів продажу долара сьогодні вирізняється ПриватБанк. У його відділеннях американську валюту продають по 44,70 грн, а купують по 44,10 грн. Для карткових операцій курс становить приблизно 44,84 грн на продаж і 44,25 грн на купівлю. Євро у відділеннях ПриватБанку продають по 52,10 грн, а купують по 51,10 грн; для карток курс продажу становить близько 52,08 грн. Дані самого банку підтверджують, що курси актуальні на 11 вересня, хоча в окремих відділеннях вони можуть відрізнятися.

    У ПУМБ долар за готівковим курсом продають приблизно по 44,90 грн, а купують по 44,30 грн. Комерційний курс для окремих операцій виглядає вигідніше — близько 44,80 грн на продаж та 44,50 грн на купівлю. Євро в касах банку коштує орієнтовно 52,20 грн при продажу та 51,50 грн при купівлі.

    В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» долар продають приблизно по 44,80 грн, а купують по 44,40 грн. Для карткових операцій курс продажу дещо вищий — близько 44,90 грн. Євро у мобільному застосунку продають по 52,25 грн, а для карток — приблизно по 52,40 грн.

    У monobank курс долара на ранок становить близько 44,80 грн на продаж та 44,40 грн на купівлю. Євро продають приблизно по 52,06 грн, а купують по 51,45 грн.

    Якщо дивитися лише на великі банки з наведеного переліку, найнижчий курс продажу долара зараз у ПриватБанку — 44,70 грн у відділеннях. Це означає, що 100 доларів коштуватимуть приблизно 4470 грн. У monobank і за комерційним курсом ПУМБ ті самі 100 доларів обійдуться приблизно у 4480 грн, а в Ощадбанку для карткових операцій чи в ПУМБ за готівковим курсом — близько 4490 грн.

    Тут варто виправити одну помітну арифметичну неточність, яка трапляється в окремих публікаціях: якщо курс продажу Ощадбанку через «Мобільний Ощад» становить 44,80 грн за долар, то 100 доларів коштують 4480 грн, а не 4580 грн.

    З євро картина схожа. Найнижчий курс продажу серед наведених банків — близько 52,05–52,10 грн у ПриватБанку. У monobank він тримається близько 52,06 грн, у ПУМБ — 52,20 грн, а в Ощадбанку — від 52,25 до 52,40 грн залежно від способу операції.

    На боці купівлі долара банки теж демонструють відносно вузький діапазон. Найвигідніший курс серед наведених пропозицій дає комерційний курс ПУМБ — близько 44,50 грн за долар. Далі йдуть Ощадбанк і monobank із рівнем близько 44,40 грн. Найнижчий курс купівлі у ПриватБанку у відділеннях — 44,10 грн.

    Для євро найвигіднішими серед наведених варіантів виглядають ПУМБ та Ощадбанк через мобільний застосунок — приблизно по 51,50 грн за євро. У monobank — 51,45 грн, а у ПриватБанку у відділеннях — близько 51,10 грн.

    Важливо розуміти, що офіційний курс НБУ і реальні курси в касах банків — це не одне й те саме. НБУ встановлює довідковий офіційний курс, тоді як банки та обмінники формують власні ціни залежно від попиту, запасів готівки та ситуації на валютному ринку. Саме тому долар за офіційним курсом коштує 44,55 грн, а купити його в касі можна ближче до 44,70–44,90 грн.

    Ще одна важлива деталь — курси протягом дня можуть змінюватися. Банки особливо часто переглядають карткові та комерційні курси, тому перед великою операцією краще перевірити актуальне значення безпосередньо у застосунку або на сайті банку.

    Станом на ранок 11 вересня загальна картина для гривні виглядає позитивно: і долар, і євро дещо відступили, причому європейська валюта дешевшає швидше. Але говорити про стійкий довгостроковий тренд лише на основі одного дня поки зарано — валютний ринок залишається чутливим до імпорту, зовнішньої допомоги, бюджетних виплат і рішень НБУ.

  • Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із найвідоміших комерційних комплексів столиці — Gulliver — офіційно виставили на відкритий продаж. 31 серпня державні Ощадбанк та Укрексімбанк оприлюднили лот у системі Prozorro.Продажі зі стартовою ціною понад 9,235 млрд грн, що відповідає приблизно $207,3 млн за курсом НБУ на дату оголошення. Торги можуть стати однією з найбільших публічних угод на українському ринку комерційної нерухомості за останні роки.

    Прийом пропозицій розпочався 31 серпня о 13:58 і триватиме до 20:00 30 вересня, а сам електронний аукціон запланований на 1 жовтня о 12:20. Торги відбудуться у форматі трираундового англійського аукціону, тобто учасники змагатимуться шляхом підвищення ставок. Мінімальний крок становить близько 92,35 млн грн, або 1% стартової вартості, а для участі претенденту необхідно внести гарантійний внесок у розмірі близько 461,8 млн грн.

    У лот входить не лише сама будівля Gulliver, а й земельні ділянки під комплексом. За даними Prozorro.Продажі, торговельно-офісний комплекс із громадськими приміщеннями та паркінгом має площу 151 805,3 кв. м і розташований на Спортивній площі, 1-А у Києві. Разом із ним продаються дві земельні ділянки загальною площею 1,2512 га. Оголошена стартова ціна нерухомості та землі становить 9 235 467 626,87 грн без ПДВ, причому на відповідну частину фінальної вартості податок буде нарахований згідно із законодавством.

    Сам Gulliver поєднує торговельно-розважальний центр і великий офісний блок та є одним із найбільш впізнаваних об’єктів у центральній частині столиці. Комплекс розташований біля одного з найбільших транспортних вузлів Києва та поряд одразу з кількома станціями метро, а його орендарями є українські та міжнародні компанії. Ощадбанк раніше оцінював загальну площу багатофункціонального комплексу більш ніж у 157 тис. кв. м, якщо враховувати весь обсяг пов’язаних площ, і повідомляв про понад 150 тис. відвідувачів на день.

    Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон наголосив, що конкурентна процедура має дозволити визначити ринкову ціну активу та залучити до боротьби за Gulliver не лише українських, а й іноземних інвесторів. За його словами, комплекс має сформований пул орендарів, сильні операційні характеристики та потенціал для подальшого розвитку. Для державного банку важливо отримати максимальну можливу вартість, адже фінансовий результат Ощадбанку впливає і на майбутні надходження до бюджету через податки та дивіденди.

    Історія нинішнього продажу Gulliver безпосередньо пов’язана з багаторічною кредитною історією комплексу. Державні банки фінансували інвестиційний проєкт його будівництва ще з 2006 року, а сам об’єкт ввели в експлуатацію у 2014-му. Кредит кілька разів реструктуризовували, однак, за версією банків, із червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав скорочувати платежі, а згодом фактично припинив обслуговувати борг. У березні 2025 року Ощадбанк та Укрексімбанк розпочали процедуру звернення стягнення на заставлене майно.

    26 липня 2025 року право власності на Gulliver зареєстрували за консорціумом двох державних банків: 80% отримав Ощадбанк, ще 20% — Укрексімбанк. Банки пояснювали, що комплекс був забезпеченням за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Три О», які не виконувалися належним чином. У листопаді того ж року Антимонопольний комітет також дозволив державним банкам набути контроль над єдиним майновим комплексом Gulliver.

    Окремою фігурою в історії Gulliver залишається бізнесмен Віктор Поліщук. Forbes раніше називав його реальним власником комплексу, хоча юридично актив належав компанії «Три О» В’ячеслава Ігнатенка. За інформацією видання, Поліщук надав особисту поруку за кредитом, який використовувався для фінансування будівництва, а також особисто брав участь у переговорах щодо реструктуризації заборгованості у 2020 році. Ощадбанк окремо підтверджував, що під час реструктуризації кредит додатково забезпечили особистою порукою Поліщука та його гарантією, підпорядкованою англійському праву.

    Перехід комплексу під контроль державних банків минулого року супроводжувався гострим конфліктом. 30 жовтня 2025 року Gulliver тимчасово припинив роботу, а Ощадбанк заявляв про проблеми з передачею інженерних, диспетчерських, енергетичних та охоронних систем від попереднього власника. У банку тоді стверджували, що ситуація створювала ризики для безпечної експлуатації комплексу, тому роботу довелося призупинити. Згодом функціонування торгових площ почали поетапно відновлювати.

    Водночас конфлікт навколо права власності остаточно не зник. Компанія «Три О» після переходу Gulliver до держбанків заявляла, що використовуватиме передбачені законодавством механізми для відновлення своїх прав на актив. У документації нинішнього аукціону навіть окремо оприлюднено інформацію про судові справи, пов’язані з комплексом, щоб потенційні інвестори могли ознайомитися з юридичним станом активу до подання пропозиції.

    Для майбутнього покупця важливо й те, що банки планують забезпечити юридичну можливість повноцінного переходу нерухомості. В оголошенні Prozorro зазначено, що в державному реєстрі існують записи про заборону відчуження та іпотеку, де обтяжувачами виступають самі банки. Ощадбанк та Укрексімбанк заявляють, що вчинять необхідні дії для припинення цих обтяжень і безперешкодної реалізації майна переможцю торгів. Договір купівлі-продажу має бути укладений протягом 20 робочих днів після формування протоколу про результати аукціону, хоча в окремих випадках завершення угоди може залежати від дозволу або висновку АМКУ.

    Продаж Gulliver буде показовим і для всього українського ринку комерційної нерухомості, який продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Ще наприкінці липня Ощадбанк називав майбутній аукціон одним із найбільших інвестиційних продажів такого типу в країні та сигналом для потенційних міжнародних інвесторів. Водночас стартова ціна у $207 млн означає, що коло реальних претендентів буде обмеженим великими українськими бізнес-групами, інституційними інвесторами та міжнародним капіталом. Хто саме подасть заявки, стане зрозуміло лише ближче до завершення прийому пропозицій 30 вересня.

    Таким чином, історія одного з найпомітніших київських комплексів переходить у нову фазу. Після багаторічної кредитної історії, стягнення застави, переходу до державних банків, конфлікту з попереднім власником і тимчасового закриття Gulliver тепер має отримати нового приватного власника через відкриті торги. Стартова планка вже встановлена на рівні понад 9,2 млрд грн, але остаточна вартість залежатиме від конкуренції між учасниками. Головна дата — 1 жовтня 2026 року, коли має відбутися аукціон і стане зрозуміло, чи знайдеться покупець на один із найдорожчих комерційних об’єктів Києва.

  • Долар знову нижче 45 гривень: де 25 серпня купити валюту найдешевше

    Долар знову нижче 45 гривень: де 25 серпня купити валюту найдешевше

    Курс долара та євро в Україні 25 серпня змінився переважно у бік зниження. В окремих банках американську валюту продають дешевше за 45 гривень, а євро також трохи втратило у вартості. Офіційний курс Національного банку України встановлено на рівні 44,7064 грн за долар та 52,1594 грн за євро.

    На готівковому ринку середній курс долара в обмінниках становить 44,73 грн за купівлю та 44,85 грн за продаж. Євро в середньому купують по 52,07 грн, а продають по 52,25 грн. Таким чином, готівковий долар утримується нижче позначки 45 гривень.

    Де найдешевше купити долар

    Серед великих банків найнижчий курс продажу долара 25 серпня пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,80 грн. Трохи дорожче американська валюта коштує в monobank – 44,83 грн.

    У ПриватБанку долар у відділеннях можна придбати за 44,85 грн, а в «Мобільному Ощаді» курс продажу також становить 44,85 грн. Для карткових операцій у ПриватБанку встановлено курс 44,84 грн.

    Найдорожче серед наведених варіантів долар продають по 45 грн – саме такий курс діє для карток в Ощадбанку та у відділеннях ПУМБ.

    Отже, за 100 доларів за найвигіднішим курсом доведеться заплатити 4480 гривень у ПУМБ за комерційним курсом. У monobank це буде 4483 грн, у ПриватБанку у відділенні та «Мобільному Ощаді» – по 4485 грн.

    Де дешевше купити євро

    Найнижчий курс продажу євро серед наведених банків становить 52,50 грн. За такою ціною валюту можна придбати у відділеннях ПриватБанку та ПУМБ. У monobank курс продажу становить 52,52 грн.

    В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» євро продають по 52,55 грн, у ПриватБанку для карткових операцій – по 52,63 грн. Найвища ціна серед наведених варіантів – 52,70 грн за євро в Ощадбанку для карток.

    За яким курсом вигідніше продати валюту

    Тим, хто планує продавати долари, найбільш вигідний курс серед зазначених банків пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,50 грн. В Ощадбанку та ПУМБ у відділеннях курс купівлі становить 44,60 грн, у monobank – 44,43 грн, а в ПриватБанку – 44,40 грн за долар для карток та 44,25 грн у відділеннях.

    Євро найвигідніше продавати через «Мобільний Ощад» – 52,00 грн. В Ощадбанку для карток курс купівлі становить 51,95 грн, у monobank – 51,83 грн, у ПУМБ – 51,80 грн. У ПриватБанку євро приймають по 51,75 грн для карткових операцій та по 51,50 грн у відділеннях.

    Таким чином, 25 серпня долар залишається нижче психологічної позначки 45 гривень у частині банків та обмінників. Водночас різниця між курсами купівлі та продажу залишається суттєвою, тому перед обміном варто враховувати не лише ціну продажу валюти, а й умови конкретного банку чи пункту обміну.

  • Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорські правоохоронці припинили розслідування щодо українських інкасаторів Ощадбанку, яких у березні затримали під час перевезення великих сум готівки та золота. Слідство встановило законне походження вилучених цінностей і дійшло висновку, що відмивання грошей не було.

    Про закриття провадження 19 серпня повідомив адвокат українських інкасаторів Лорант Горват.

    За його словами, Центральний слідчий відділ Головного управління у справах злочинів Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV) припинив розслідування через відсутність складу злочину.

    «Відмивання грошей не відбувалося», — наголосив адвокат.

    Угорське слідство встановило походження грошей і золота

    Одним із ключових питань розслідування було походження готівки, золота та банкнот, які угорські правоохоронці вилучили під час затримання українців.

    За інформацією Горвата, у рішенні про припинення справи NAV зазначила, що походження цінностей вдалося встановити.

    Слідство з’ясувало, що вони були пов’язані з міжбанківською операцією між Raiffeisen Bank International AG та українським державним Ощадбанком. Законність походження коштів і цінностей була підтверджена відповідними банківськими документами.

    Таким чином, підозри, через які угорська сторона розпочала кримінальне провадження, підтвердження не отримали.

    Що сталося з українськими інкасаторами в Угорщині

    Інцидент стався 5 березня 2026 року. Угорські правоохоронці затримали працівників українського Ощадбанку та вилучили вміст двох інкасаторських автомобілів.

    У машинах перевозили мільйони доларів та євро, а також золото. Угорська сторона запідозрила можливе відмивання грошей і розпочала розслідування.

    Ситуація швидко переросла в дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом. Українська сторона наполягала, що перевезення було законним, а походження коштів та цінностей можна підтвердити документально.

    Особливе обурення викликали обставини затримання українців. За оприлюдненою раніше інформацією, інкасаторів тривалий час утримували в наручниках, а під час перевезення їм зав’язували очі.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді різко розкритикував дії угорської сторони та назвав ситуацію «рекетом».

    Згодом затриманих українців звільнили, і вони повернулися в Україну.

    Гроші та цінності повернули ще у травні

    Поступово угорська сторона почала повертати вилучене майно.

    6 травня Угорщина повернула Україні кошти та цінності Ощадбанку, які були вилучені під час березневого затримання.

    Однак саме кримінальне провадження на той момент ще залишалося відкритим. Тепер угорські правоохоронці поставили у справі крапку: після перевірки документів вони не виявили підстав для подальшого розслідування.

    Таким чином, приблизно через п’ять місяців після гучного затримання українських інкасаторів угорська сторона офіційно визнала, що підстав для звинувачень у відмиванні коштів немає.

  • Долар і євро подешевшали: де 5 серпня найвигідніше купити та продати валюту

    Долар і євро подешевшали: де 5 серпня найвигідніше купити та продати валюту

    Українські банки та обмінні пункти оновили курси валют на 5 серпня. Долар США подешевшав у більшості великих банків, а євро продовжив корекцію після попереднього зростання. Найвигідніші пропозиції для купівлі та продажу валюти сьогодні пропонує Ощадбанк через сервіс “Мобільний Ощад”.

    За даними порталу Minfin, станом на ранок 5 серпня середній курс долара в обмінниках становить 44,75 грн при продажу та 44,63 грн при купівлі. Порівняно з попереднім днем обидва показники знизилися на 7 копійок.

    Євро в обмінниках також подешевшав. Середній курс продажу становить 51,55 грн, а купівлі — 51,35 грн, що відповідно на 8 та 5 копійок нижче, ніж днем раніше.

    У банках середній курс продажу долара становить 44,97 грн, а купівлі — 44,49 грн. Євро банки продають у середньому по 51,84 грн, а купують по 51,18 грн.

    У ПриватБанку долар у відділеннях можна придбати за 44,90 грн, тоді як картковий курс становить 44,84 грн. Євро продається по 51,90 грн у відділеннях та по 51,81 грн за картковим курсом.

    Найнижчу ціну на долар серед найбільших банків сьогодні пропонує Ощадбанк через сервіс “Мобільний Ощад” — 44,77 грн. Євро в мобільному застосунку банку можна придбати за 51,59 грн, що також є найвигіднішою пропозицією серед найбільших фінансових установ.

    У ПУМБ комерційний курс продажу долара становить 44,90 грн, а євро — 51,90 грн. Monobank пропонує долар по 44,83 грн, а євро — по 51,80 грн.

    Якщо йдеться про продаж валюти, найвигідніше сьогодні здавати долари до Ощадбанку через “Мобільний Ощад” або за комерційним курсом ПУМБ — по 44,60 грн за долар. Євро найдорожче купує Ощадбанк — по 51,35 грн, тоді як Monobank пропонує 51,23 грн, ПУМБ — 51,20 грн, а ПриватБанк — до 51,22 грн залежно від способу обміну.

    Таким чином, станом на 5 серпня саме Ощадбанк через “Мобільний Ощад” пропонує найвигідніші умови як для купівлі, так і для продажу долара та євро серед найбільших українських банків.