Golosnovinua.com

Позначка: паливна криза

  • Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Російський уряд вирішив продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року на тлі затяжної паливної кризи, яка загострилася після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі країни. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, підтвердивши, що обмеження поширюватимуться як на виробників, так і на трейдерів. Рішення означає, що Кремль фактично визнав: внутрішній ринок пального досі не вдалося стабілізувати, незважаючи на попередні екстрені заходи.

    Початково чинні обмеження мали завершитися наприкінці липня. Однак ситуація на паливному ринку виявилася значно складнішою, ніж очікувала російська влада. За словами Новака, хоча в окремих регіонах спостерігається певна стабілізація, у частині країни, насамперед у Сибіру, дефіцит бензину та дизельного пального зберігається. Саме тому уряд ухвалив рішення не лише не скасовувати заборону, а й продовжити її до завершення року.

    Головною причиною паливної кризи стали систематичні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Протягом останніх місяців під ударами опинилися одразу кілька великих підприємств, які забезпечували значну частину внутрішнього виробництва бензину та дизельного пального. Через пошкодження заводів Росія була змушена скоротити переробку нафти до найнижчих показників за багато років, що спричинило перебої з постачанням пального в окремих регіонах та зростання цін.

    Для стабілізації внутрішнього ринку Кремль уже використав низку надзвичайних заходів. Серед них — максимальне завантаження працюючих НПЗ, перенесення планових ремонтів, використання накопичених резервів, обмеження біржової торгівлі та повна заборона експорту окремих видів пального. За словами Новака, ці рішення дозволили частково покращити ситуацію, однак остаточно подолати дефіцит не вдалося.

    Водночас російська влада планує найближчим часом скасувати заборону на експорт дизельного пального. За словами віцепрем’єра, це необхідно для того, щоб уникнути надлишку дизеля на внутрішньому ринку та не допустити скорочення завантаження нафтопереробних підприємств. Таким чином Москва намагається одночасно підтримати роботу НПЗ і не допустити дефіциту бензину, який наразі залишається значно гострішою проблемою.

    Незважаючи на офіційні заяви про покращення ситуації, окремі регіони Росії продовжують відчувати нестачу пального. Особливо складною вона залишається в Сибіру, де місцева інфраструктура не здатна швидко компенсувати втрати після скорочення виробництва. Для покриття дефіциту Москва вже вдалася до постачання бензину з Казахстану, а також розглядає можливість збільшення імпорту за потреби. Водночас самі російські чиновники визнають, що можливості Казахстану обмежені й не дозволять повністю закрити потреби російського ринку.

    Проблеми з паливом змусили Росію активніше шукати постачальників і за межами пострадянського простору. Раніше Reuters повідомляло, що країна вже почала імпортувати бензин з Індії та звернулася до індійських нафтопереробних компаній із проханням збільшити обсяги поставок. Для держави, яка традиційно входила до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів, такий крок став безпрецедентним і свідчить про масштаб проблем усередині паливної галузі.

    Серія обмежень запроваджувалася поступово. У квітні Москва заборонила експорт бензину, у червні — авіаційного гасу, а на початку липня оголосила також про заборону експорту дизельного пального. Тепер заборону на бензин продовжено до кінця року, що демонструє: російська влада не очікує швидкого відновлення нормальної роботи нафтопереробної галузі.

    Експерти зазначають, що головною метою цих заходів є стримування цін усередині країни та забезпечення стабільного постачання пального під час високого сезонного попиту. Проте навіть такі рішення не усувають головної причини кризи — втрати виробничих потужностей після атак на НПЗ. Через це уряд змушений одночасно обмежувати експорт, перерозподіляти пальне між регіонами та шукати додаткові джерела імпорту.

    Ситуація на російському паливному ринку стала одним із найбільш помітних економічних наслідків української кампанії ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ. Якщо раніше Росія використовувала експорт нафтопродуктів як важливе джерело валютних надходжень, то тепер дедалі більша частина виробленого бензину залишається всередині країни для покриття внутрішнього дефіциту. Це означає скорочення експортних доходів, додатковий тиск на бюджет та необхідність дедалі активніше втручатися в роботу паливного ринку адміністративними методами.

  • Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Російська влада вирішила продовжити заборону на експорт бензину для всіх виробників до кінця 2026 року. Водночас обмеження на вивезення дизельного пального планують поступово скасувати, щоб підтримати роботу нафтопереробних заводів. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, якого цитує ТАСС.

    За словами Новака, відповідне рішення було ухвалене під час засідання профільного урядового штабу. Заборона стосуватиметься як виробників бензину, так і компаній, які займаються його перепродажем. У Кремлі пояснюють цей крок необхідністю стабілізувати ситуацію на внутрішньому паливному ринку та не допустити подальшого дефіциту.

    Водночас уряд Росії має намір поступово скасувати обмеження на експорт дизельного пального. Як пояснюють російські чиновники, таке рішення дозволить уникнути надлишку продукції на нафтопереробних заводах і не допустити скорочення обсягів переробки.

    У російському уряді зазначають, що після забезпечення внутрішнього ринку дизельне пальне необхідно експортувати, аби підприємства могли працювати з повним завантаженням і зберігати економічну ефективність.

    Проблеми із забезпеченням паливом у Росії загострилися ще влітку. Офіційно влада пояснює перебої змінами в логістичних ланцюгах, однак експерти також пов’язують ситуацію зі скороченням виробництва після регулярних атак на російські нафтопереробні заводи та впливом міжнародних санкцій.

    Спочатку заборону на експорт бензину та дизельного пального запроваджували як тимчасовий захід до 31 липня. Тепер обмеження щодо бензину вирішили продовжити майже на півтора року, тоді як для дизеля обрали більш гнучкий підхід.

    На тлі погіршення ситуації українська розвідка раніше повідомляла, що Кремль намагається приховати реальний стан паливного ринку, створюючи враження стабільності. Водночас, за оцінками української сторони, у РФ зростає дефіцит пального, скорочуються обсяги переробки нафти та продовжують підвищуватися ціни.

    Крім того, через нестачу ресурсів російська влада, за даними української розвідки, змушена забезпечувати паливом насамперед Москву, тоді як інші регіони дедалі частіше стикаються з дефіцитом. Також повідомлялося, що Росія, яка тривалий час була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, розглядає можливість закупівлі дизельного пального за кордоном через скорочення власних виробничих потужностей.

  • Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії в армії країни-агресора почали фіксувати серйозні проблеми із забезпеченням пальним. Російські військовослужбовці повідомляють про скорочення поставок бензину та дизельного пального, запровадження жорстких лімітів на заправку техніки та труднощі з виконанням бойових і логістичних завдань. Про це повідомляє російське незалежне видання «Верстка».

    За словами кількох військових, які поспілкувалися з журналістами на умовах анонімності, ситуація із забезпеченням пальним суттєво погіршилася останніми тижнями. Якщо раніше підрозділи отримували необхідні обсяги бензину та дизеля для виконання поставлених завдань, то тепер командування запровадило обмеження. Зокрема, на одну одиницю техніки можуть виділяти не більше 20 літрів пального на добу.

    Один із російських військовослужбовців заявив, що дефіцит бензину став критичним. За його словами, наявних запасів недостатньо навіть для виконання повсякденних завдань, а скорочення поставок відчувають практично всі підрозділи.

    Інші співрозмовники видання також підтвердили погіршення ситуації. Один із мобілізованих оцінив скорочення постачання приблизно на 30%. За його словами, обмеження стосуються не лише бойової техніки, а й автомобілів, які використовуються для підвезення боєприпасів, продовольства, води та інших необхідних ресурсів на передову.

    Особливо складною ситуацію називають військові, які перебувають на Запорізькому напрямку. Один із них розповів, що якщо раніше на позиції доставляли близько 20 літрів бензину, то зараз підрозділи отримують лише 10–15 літрів. Через нестачу пального військовим доводиться долати пішки близько 11 кілометрів, щоб доставити воду, продукти харчування та інші необхідні речі. За його словами, виконувати бойові завдання за таких умов стає дедалі складніше, а ситуація лише погіршується.

    Проблеми із забезпеченням армії пальним пов’язують із наслідками масштабних атак українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. За повідомленнями української сторони, протягом останніх двох місяців удари по НПЗ суттєво скоротили виробничі можливості російської нафтопереробної галузі. За оцінками, тимчасово було зупинено до 40% потужностей із переробки нафти, що призвело до дефіциту бензину та дизельного пального в низці регіонів Росії.

    Ознаки паливної кризи визнав і президент Росії Володимир Путін. Водночас він заявив, що ситуація, за його словами, «не є критичною», хоча офіційна влада країни вже була змушена вживати заходів для стабілізації внутрішнього ринку.

    Додатковим підтвердженням проблем із паливом стали повідомлення про переорієнтацію поставок бензину з Білорусі. Росія почала використовувати паливо, яке раніше призначалося для експорту до країн Центральної Азії, однак навіть рекордні обсяги імпорту не дозволяють повністю компенсувати дефіцит, що виник після пошкодження нафтопереробної інфраструктури. Це свідчить про те, що наслідки атак на російські НПЗ дедалі відчутніше впливають не лише на цивільний сектор, а й на логістичне забезпечення російської армії.

  • Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Загальнонаціональна паливна криза в Росії, яка загострилася після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та ускладнення судноплавства в Азовському морі, почала суттєво впливати на роботу аграрного сектору. Найгостріше ситуацію відчувають фермери південних регіонів країни, які стикаються з дефіцитом дизельного пального, зростанням витрат і проблемами зі збутом зерна.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, місяці атак на російську нафтопереробну інфраструктуру призвели до скорочення виробництва пального та різкого подорожчання дизеля, який є критично важливим для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.

    Особливо складною є ситуація в Ростовській області — одному з ключових аграрних регіонів Росії. Працівники місцевих господарств змушені годинами чекати на автозаправних станціях, щоб отримати пальне. За словами співрозмовників Reuters, інколи люди проводять у чергах пів дня лише для того, щоб заправити автомобілі та дістатися до місця роботи.

    Додаткових труднощів аграріям завдали проблеми з морською логістикою. Азовське море традиційно є одним із головних маршрутів для експорту зерна з Ростовської області. Проте через бойові дії та обмеження судноплавства кількість покупців різко скоротилася, а можливості експорту значно звузилися.

    У Reuters зазначають, що нинішня ситуація демонструє масштаб економічних наслідків для російського аграрного сектору, який є одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Поєднання дефіциту пального, зростання логістичних витрат і труднощів із морськими перевезеннями створює серйозний фінансовий тиск на виробників зерна.

    У Міністерстві сільського господарства Росії заявили, що загалом очікують хороший урожай цього року. Водночас у відомстві визнали наявність проблем із забезпеченням паливом у різних регіонах країни та запевнили, що уряд працює над стабілізацією постачань дизеля для сільськогосподарських підприємств.

    Водночас аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають, що негативний вплив може виявитися значно масштабнішим. За їхніми оцінками, якщо ситуація з блокуванням Азовського моря не зміниться протягом більшої частини другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці.

    Для порівняння, у 2025 році Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зернових культур, із яких близько 46 мільйонів тонн припало саме на пшеницю. Зменшення поставок такого масштабу потенційно може вплинути не лише на російський аграрний сектор, а й на світові ціни на зерно.

    За оцінками експертів, фермери вже втрачають приблизно 1000 рублів із кожної тонни зерна через зростання вартості дизельного пального. Через труднощі з експортом через Азовське море ці втрати фактично подвоюються. У таких умовах багато виробників можуть переглянути плани щодо майбутніх посівних кампаній та скоротити площі під зерновими культурами. За словами аналітиків, ця тенденція спостерігається ще з 2022 року, однак нинішня ситуація може її посилити.

    Наслідки проблем із російською паливною інфраструктурою вже виходять за межі країни. За інформацією Axios, зростання цін на пальне, пов’язане зі скороченням виробництва в Росії після атак на НПЗ, відчувається і на міжнародних енергетичних ринках, зокрема у США.

    Президент Росії Володимир Путін раніше також визнав, що атаки українських безпілотників створили для країни «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча водночас заявив, що ситуацію нібито вдається контролювати.

    Попри такі заяви, за оцінками, російські нафтопереробні заводи наразі забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Експерти пов’язують це зі значними пошкодженнями низки великих НПЗ унаслідок регулярних ударів українських дронів, що призвело до скорочення виробничих потужностей і посилення дефіциту пального.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    У Росії дедалі більше державних установ стикаються з неможливістю закупити бензин для своєї роботи. Постачальники масово відмовляються брати участь у державних тендерах через економічну невигідність контрактів, що вже призводить до зриву забезпечення пальним лікарень, пожежно-рятувальних підрозділів, комунальних підприємств та інших бюджетних організацій.

    Про це повідомляє російське видання “Известия”.

    За інформацією видання, у травні та червні цього року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених державних закупівель бензину для медичних закладів, комунальних служб та екстрених служб зросла приблизно утричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Причиною стала стрімка зміна ринкових цін на пальне. Через те, що державні закупівлі проводяться за фіксованою ціною, постачальники дедалі частіше відмовляються від участі в конкурсах. Поки триває процедура тендеру, оптова вартість бензину встигає суттєво зрости, тому виконання державного контракту стає збитковим.

    Натомість компанії віддають перевагу продажу пального через автозаправні мережі або комерційним клієнтам, де можуть оперативно змінювати ціни відповідно до ринкової ситуації та отримувати значно більший прибуток.

    Одним із прикладів став Самарський обласний медичний центр “Династія”, який не зміг придбати 8,5 тисячі літрів бензину АІ-92 на суму близько 580 тисяч рублів. На оголошений тендер не подався жоден учасник, через що закупівлю довелося скасувати.

    Аналогічна ситуація виникла й у Ленінградській області. Реабілітаційний центр “Дарина” не зміг закупити 28 тисяч літрів бензину марки АІ-95, оскільки жоден постачальник також не погодився виконувати контракт на запропонованих умовах.

    Без необхідного пального залишилася й автобаза адміністрації Тамбова. Там місцева влада планувала закупити бензин і дизельне паливо на загальну суму близько двох мільйонів рублів, однак конкурс завершився без жодної заявки.

    Проблеми із закупівлями фіксують і в інших російських регіонах. У Володимирській області такими, що не відбулися, визнали торги компанії “Горелектросеть”, яка планувала придбати паливо на понад 2,2 мільйона рублів.

    У Ставропольському краї місцевій протипожежній та аварійно-рятувальній службі довелося кілька разів повторно оголошувати закупівлю бензину. Лише після кількох невдалих спроб вдалося укласти контракт із єдиним постачальником.

    За аналогічним сценарієм проходила закупівля пального й для Туапсинського центру соціального обслуговування у Краснодарському краї. Через відсутність конкуренції установа також була змушена працювати лише з одним постачальником.

    Ситуація свідчить про дедалі серйозніші проблеми на російському паливному ринку. Формально бензин у країні залишається доступним, однак механізм державних закупівель дедалі частіше перестає працювати через небажання бізнесу продавати паливо за цінами, які вже не відповідають ринковим умовам.

    Проблеми із забезпеченням державного сектору виникають на тлі загального скорочення виробництва нафтопродуктів у Росії. Останніми місяцями російська нафтопереробна галузь зазнає значного навантаження після численних атак по нафтопереробних заводах. Унаслідок пошкодження виробничих потужностей та тимчасового зупинення роботи окремих підприємств обсяги переробки нафти суттєво скоротилися.

    За оцінками низки експертів, виробництво нафтопродуктів у Росії опустилося до найнижчих показників за останні два десятиліття. Це позначилося як на внутрішньому ринку, так і на можливостях стабільно забезпечувати пальним державні структури.

    Наявність проблем фактично визнав і президент Росії Володимир Путін. Коментуючи ситуацію, він заявив, що атаки по російських нафтопереробних підприємствах створили “певні проблеми з нафтопродуктами”. Водночас російський лідер запевнив, що влада нібито поступово стабілізує ситуацію на внутрішньому ринку.

    Ознаки дефіциту пального, за повідомленнями українського руху опору “АТЕШ”, вже відчувають і російські військові на тимчасово окупованих територіях України. За даними підпілля, через нестачу пального окупаційне командування на південному напрямку було змушене обмежити заправку мобільних вогневих груп і підрозділів протиповітряної оборони, що потенційно впливає на їхню оперативну готовність.

    На цьому тлі експерти зазначають, що подальше поглиблення паливної кризи може створювати дедалі більше труднощів не лише для цивільної інфраструктури Росії, а й для функціонування державних служб, логістики та забезпечення військових потреб.

  • НПЗ палають, бензин зникає: українські дрони наблизили війну до Кремля

    НПЗ палають, бензин зникає: українські дрони наблизили війну до Кремля

    Системні удари України по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах, портах і танкерах поступово перетворюються з окремих військових операцій на масштабну кампанію економічного виснаження Росії. Її наслідки дедалі сильніше відчуває не лише російська армія, а й звичайне населення — у низці регіонів виник дефіцит бензину, біля заправок утворюються черги, а влада змушена обмежувати експорт і збільшувати імпорт пального.

    Fox News називає українські удари спробою принести війну до «парадних дверей» російського диктатора Володимира Путіна. Головний ефект нової стратегії полягає в тому, що Кремлю стає дедалі складніше підтримувати створену ним ілюзію, ніби повномасштабне вторгнення не впливає на повсякденне життя більшості росіян.

    Колишній російський опозиційний політик Максим Кац у коментарі американському телеканалу зазначив, що паливна криза стала одним із перших безпосередніх наслідків війни, з якими масово зіткнулися пересічні громадяни РФ. Раніше більшість із них відчувала переважно інфляцію та поступове погіршення економічної ситуації. Тепер у деяких регіонах проблема полягає вже не тільки у високій ціні — бензину фізично немає у продажу.

    За оцінкою Каца, така ситуація створює для Кремля серйозну політичну загрозу. Протягом років російська влада намагалася ізолювати населення від реальної ціни агресії: бойові дії подавалися як далека операція, яка нібито не повинна змінювати звичне життя великих міст і регіонів. Проте коли люди не можуть заправити автомобіль, бачать довгі черги та щодня платять більше за товари й послуги, війна перестає бути телевізійною картинкою.

    Росія виробляє лише дві третини необхідного бензину

    Масштаб проблеми підтверджують і дані енергетичного ринку. За інформацією Reuters, після посилення українських атак російські підприємства виробляють бензину приблизно на рівні 65% від сезонного попиту. Дефіцит становить орієнтовно 40–45 тисяч тонн пального на добу, тоді як щоденне споживання в літній період сягає 115–120 тисяч тонн.

    Серед великих підприємств, які повністю або частково зупиняли роботу через пошкодження, називають Нижньогородський, Омський і Саратовський нафтопереробні заводи. Сукупний дефіцит значно зріс порівняно з червнем, а сезонне збільшення автомобільних поїздок лише посилило навантаження на систему постачання.

    Російська влада намагається втримати ситуацію за допомогою кількох екстрених заходів. Москва обмежує експорт пального, використовує державні запаси й нарощує закупівлі за кордоном. Особливо збільшилися поставки бензину з Білорусі, які у червні досягли рекордного рівня — близько шести тисяч тонн на добу. Також Росія змушена шукати додаткові обсяги в інших країнах, зокрема в Індії.

    У деяких регіонах на тлі дефіциту та довгих черг до автозаправних станцій залучають додаткові сили для підтримання порядку. Російські посадовці сподіваються, що становище покращиться після повернення частини заводів до роботи. Однак це можливо лише за умови відсутності нових результативних атак, а українські Сили оборони продовжують бити по підприємствах практично щодня.

    Кожна система ППО біля НПЗ не воює на фронті

    Колишній верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Філіп Брідлав вважає, що українська кампанія вже має подвійний ефект. З одного боку, вона скорочує обсяги виробництва пального, необхідного для російської військової техніки, авіації, вантажівок і логістики. З іншого — змушує Москву розтягувати засоби протиповітряної оборони по величезній території.

    Росія має десятки великих нафтопереробних заводів, нафтобаз, портових терміналів і перекачувальних станцій. Повністю захистити кожен із цих об’єктів від далекобійних безпілотників неможливо. Кожен зенітний комплекс і підрозділ, перекинутий до промислової зони в глибині РФ, не може одночасно прикривати окупаційні війська, аеродроми чи склади поблизу українського фронту.

    За окремими оцінками, українські атаки вже вивели з ладу або суттєво обмежили близько третини російських потужностей із перероблення пального. Українська сторона наводила й вищі показники, заявляючи про втрату Росією понад 40% переробних можливостей протягом року. Остаточні цифри відрізняються, адже частина підприємств ремонтується, перезапускається, а потім знову зазнає атак.

    У червні Путін був змушений публічно визнати, що українські удари по енергетичних об’єктах стали одним із чинників дефіциту пального. На той момент обмеження або нормування продажу бензину вже діяли в десятках регіонів, зокрема у Москві та на тимчасово окупованих територіях України.

    Новий удар по Сизранському НПЗ

    У ніч проти 12 липня українські сили знову атакували енергетичну інфраструктуру в Самарській області. За повідомленнями російських медіа та міжнародних агентств, ціллю міг стати Сизранський нафтопереробний завод, який належить компанії «Роснефть». Під час атаки було пошкоджено промисловий об’єкт, а місцева влада також повідомила про руйнування житлових будинків, загиблого та поранених.

    Сизранський НПЗ уже неодноразово опинявся під ударами. Після атаки 21 травня Генеральний штаб України повідомляв про зупинку підприємства. Завод має потужність перероблення до дев’яти мільйонів тонн нафти на рік і розташований більш ніж за 800 кілометрів від українського кордону.

    Одночасно українські дрони атакують морську логістику Росії. Під ударами опиняються танкери, пороми та портова інфраструктура в Азовському і Чорному морях. Ці операції мають ускладнити перевезення нафтопродуктів і військових вантажів, зокрема до окупованого Криму. Fox News повідомляв, що лише за кілька днів Україна заявила про ураження 21 російського судна, паралельно продовжуючи атаки на великі НПЗ.

    Президент Володимир Зеленський називає такі операції «далекобійними санкціями». Йдеться про фізичне знищення інфраструктури, яка забезпечує російський бюджет доходами та постачає ресурси окупаційній армії, коли міжнародних економічних обмежень недостатньо для зупинення війни.

    Кремль усе ще заробляє мільярди

    Водночас українська стратегія не може сама собою повністю позбавити Росію енергетичних доходів. Москва залишається одним із найбільших експортерів нафти й газу, а частина європейських держав продовжує купувати російський скраплений природний газ.

    За даними організації Urgewald, упродовж перших п’яти місяців 2026 року до портів Європейського Союзу прибули 114 партій продукції проєкту «Ямал СПГ». Це становило близько 96,7% усього його експорту за цей період, тоді як лише чотири партії були доставлені до Китаю. Загальний обсяг поставок до ЄС сягнув 8,37 мільйона тонн — приблизно на 18% більше, ніж роком раніше.

    Вартість цих постачань оцінюють у мільярди євро. Вони демонструють головне обмеження української кампанії: удари по НПЗ можуть спричиняти внутрішній дефіцит бензину та дизеля, але не обов’язково одразу зупиняють експорт сирої нафти або газу. Росія ще має можливість переорієнтовувати потоки, продавати сировину за кордон і фінансувати війну.

    Саме тому військовий тиск має поєднуватися з жорсткішими міжнародними санкціями, обмеженням роботи тіньового флоту та відмовою європейських покупців від російських енергоносіїв.

    Війна більше не залишається «десь далеко»

    Попри всі обмеження, стратегічний результат українських ударів стає дедалі помітнішим. Росія витрачає значні кошти на ремонт, імпорт обладнання та захист підприємств. Паливні компанії втрачають виробничі потужності, армія змушена конкурувати з цивільним сектором за доступні ресурси, а населення бачить черги та порожні колонки на заправках.

    Кремль, найімовірніше, і надалі надаватиме пріоритет забезпеченню армії. Це означає, що за подальшого скорочення виробництва нестачу насамперед відчуватимуть цивільні споживачі. Саме така ситуація може посилити невдоволення у регіонах, які раніше практично не стикалися з прямими наслідками російської агресії.

    Українські удари поки що не змусили Путіна відмовитися від війни. Проте вони руйнують ключовий елемент кремлівської пропаганди — твердження, що Росія може нескінченно вести агресію без серйозної ціни для власного населення.

    Тепер ця ціна вимірюється не лише військовими втратами та санкціями, а й дефіцитом бензину, зупиненими заводами, чергами на автозаправках і необхідністю захищати об’єкти за сотні й тисячі кілометрів від України. Саме тому Fox News називає кампанію ударів по енергетичній інфраструктурі способом наблизити війну безпосередньо до Кремля — і змусити Росію відчути наслідки агресії, яку вона розпочала проти України.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.