Golosnovinua.com

Позначка: паливний ринок

  • У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

    Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

    Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

    Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

    “Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

    Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

    Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

    Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

    Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

    Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

    Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

    На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

    Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Великі мережі автозаправних станцій в Україні 8 травня почали знижувати роздрібні ціни на дизельне пальне після помітного падіння гуртового ринку, яке відбулося напередодні. За даними Консалтингової групи «А-95», середня вартість дизелю за добу зменшилася на 88 коп./л і становить близько 88,03 грн/л, повідомляє профільне видання enkorr.

    Аналітики ринку пояснюють таку динаміку реакцією на різке здешевлення закупівельних цін у Європі та на внутрішніх гуртових майданчиках. Саме гуртовий сегмент традиційно є ключовим індикатором для формування роздрібних цін в Україні, і його швидка корекція зазвичай майже одразу відображається на стелах АЗС.

    Найбільш відчутне зниження зафіксовано у преміальних мережах ОККО та WOG, які зменшили ціну дизельного пального одразу на 2 грн/л — до рівня 89,90 грн/л. Фактично це стало компенсацією попереднього підвищення, яке спостерігалося впродовж минулого тижня на тлі коливань зовнішнього ринку. При цьому ціни на бензин у цих мережах залишилися стабільними на рівні близько 77,90 грн/л, що свідчить про більш обережну політику щодо інших видів пального.

    Схожу динаміку показали UKRNAFTA та UPG, які також оперативно відреагували на зміну ринкової кон’юнктури. Вони знизили ціну дизеля приблизно на 1 грн/л — до 86,90 грн/л. У випадку державного оператора водночас зафіксовано зниження ціни на бензин на 1 грн/л — до рівня близько 69,90 грн/л, що виглядає як коригування попередніх рішень у відповідь на ринковий тиск.

    Менші та регіональні мережі також долучилися до зниження вартості. Такі оператори як KLO, Mango, Green Wave, Chipo, EURO5, «Авантаж 7» та «Фактор» скоригували ціни в межах 1–1,5 грн/л. Участники ринку відзначають, що саме цей сегмент найшвидше реагує на зміну гуртових котирувань, оскільки працює з меншою маржею та більш гнучкою ціновою політикою.

    За оцінками галузевих аналітиків, головним фактором зниження стало падіння європейських котирувань на нафтопродукти протягом трьох днів поспіль. Сукупне зниження становило близько $158 за тонну, що еквівалентно приблизно 6,95 грн/л у структурі кінцевої ціни пального. Це створило новий ціновий орієнтир для українського ринку та змусило операторів переглянути свої прайси.

    Додатковий тиск на ринок сформували також пропозиції на гуртовому рівні в південних регіонах, де, за даними учасників ринку, з’являлися партії дизельного пального з відвантаженням за ціною близько 74 грн/л. Такі рівні сигналізували про можливість подальшого зниження роздрібних цін, якщо тенденція на зовнішніх ринках збережеться.

    Експерти підкреслюють, що український ринок пального залишається високочутливим до зовнішньої кон’юнктури через значну залежність від імпорту. Будь-які коливання цін на нафту, нафтопродукти або логістику в Європі майже одразу відображаються на внутрішньому ринку, часто із затримкою лише у кілька днів.

    Також вплив мають валютні коливання та конкуренція між великими мережами, які змушені балансувати між збереженням маржі та утриманням частки ринку. Саме тому зміни цін зазвичай відбуваються хвилеподібно — спочатку у преміальному сегменті, а згодом у середньому та регіональному.

    У квітні, за даними ринку, лідером роздрібних продажів стала мережа «Укрнафта» з обсягом близько 120 млн літрів, тоді як ОККО та WOG зберегли позиції найбільших приватних операторів. Ця структура ринку також впливає на швидкість цінових змін, оскільки великі мережі задають загальний тренд для галузі.

    Аналітики не виключають, що за умови подальшого зниження котирувань у Європі корекція цін на дизель в Україні може продовжитися, однак її темпи залежатимуть від стабільності зовнішнього ринку та внутрішньої конкуренції між операторами.

  • “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    Державна мережа автозаправних станцій “Укрнафта” у квітні 2026 року вперше вийшла в лідери українського роздрібного паливного ринку, обігнавши найбільших приватних операторів — ОККО та WOG. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи “А-95”, які оприлюднило галузеве видання enkorr. Для українського паливного ринку це стало однією з найпомітніших змін за останні роки, адже тривалий час лідерство утримували саме великі приватні мережі.

    За підсумками квітня “Укрнафта” реалізувала близько 120 мільйонів літрів пального, або майже 95 тисяч тонн нафтопродуктів. Це дозволило державному оператору посісти перше місце серед усіх мереж АЗС в Україні. ОККО опинилася на другій позиції, а WOG — на третій.

    Аналітики зазначають, що переломним моментом для “Укрнафти” став березень 2026 року. Саме тоді мережа різко збільшила продажі — одразу на 48% порівняно з лютим. Обсяги реалізації сягнули приблизно 92 тисяч тонн, що дозволило державній компанії вперше обійти WOG і закріпитися серед лідерів ринку. У квітні динаміка зростання вже була менш стрімкою — близько 4%, або 2,5 тисячі тонн додаткових продажів, однак цього вистачило, щоб випередити ОККО, де реалізація пального знизилася.

    Найбільший прорив “Укрнафта” продемонструвала у сегменті дизельного пального. Порівняно з лютим продажі дизелю зросли на 65% і досягли приблизно 58 тисяч тонн. Реалізація бензину збільшилася на 27% — до 29,5 тисяч тонн, а продажі скрапленого газу піднялися на 14% — до майже 4,7 тисяч тонн. Експерти зазначають, що саме дизель став основним драйвером зростання, оскільки попит на нього традиційно високий серед аграрного сектору, логістичних компаній та комерційного транспорту.

    Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн заявив, що головною причиною різкого зростання продажів стали мінімальні ціни, які “Укрнафта” пропонувала на ринку. За його словами, державна мережа діяла в межах урядового доручення щодо стримування цін на пальне в умовах глобальної енергетичної кризи та високої волатильності світового нафтового ринку.

    На думку аналітиків, саме ціновий фактор став ключовим у боротьбі за споживача. Через зростання вартості життя та загальну економічну нестабільність українські водії дедалі частіше почали орієнтуватися насамперед на ціну пального, а не лише на бренд чи рівень сервісу. У результаті державна мережа, яка змогла запропонувати нижчі ціни, отримала помітний приплив клієнтів.

    Водночас експерти наголошують, що успіх “Укрнафти” не можна пояснювати лише дешевшим пальним. Протягом останніх років компанія активно модернізувала власну мережу АЗС, оновлювала обладнання, покращувала сервіси та розширювала географію присутності. Частина автозаправних комплексів пройшла реконструкцію, а мережа поступово почала конкурувати з приватними операторами не лише ціною, а й якістю обслуговування.

    Додатковим фактором зростання стало розширення мережі за рахунок нових активів. На початку квітня стало відомо, що “Укрнафта” отримає ще 21 автозаправний комплекс U.GO у Полтавській та Харківській областях, які перебувають у власності “Укргазвидобування”. Після приєднання цих об’єктів мережа “Укрнафти” перевищила 700 АЗК по всій Україні, що зробило її однією з найбільших за кількістю станцій у державі.

    Ринок пального в Україні останніми роками переживає суттєві зміни через війну, перебудову логістики та залежність від імпортних поставок. Після втрати частини нафтобаз і знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Україна фактично перейшла на імпортне забезпечення паливом із країн Європейського Союзу. Це призвело до зростання логістичних витрат та високої залежності від світових цін на нафту.

    На ситуацію також впливають глобальні коливання на енергетичному ринку. Війна на Близькому Сході, ризики перебоїв із поставками через Ормузьку протоку та нестабільність нафтових котирувань змушують операторів АЗС постійно переглядати ціни. У цих умовах державні компанії отримують більше можливостей для цінового маневрування, особливо коли уряд намагається стримувати інфляцію та соціальне невдоволення через вартість пального.

    Аналітики зазначають, що приватним мережам наразі дедалі складніше утримувати конкурентні ціни через високі операційні витрати, інвестиції у сервісну інфраструктуру та маркетингові програми. Частина операторів змушена скорочувати акційні пропозиції або поступово підвищувати ціни, тоді як державна “Укрнафта” може дозволити собі агресивнішу цінову політику.

    Експерти не виключають, що найближчими місяцями конкуренція між найбільшими паливними мережами України лише посилиться. На тлі нестабільного світового ринку та високого попиту на пальне оператори будуть змушені боротися за клієнта не лише ціною, а й програмами лояльності, якістю сервісу та доступністю мережі в регіонах. Учасники ринку також уважно стежать за подальшими рішеннями уряду щодо регулювання цін та політики державних компаній у паливному секторі.

  • “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

    “Дружба” знову працює: чи подешевшає дизель в Україні

  • Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    В Україні протягом середини квітня зафіксовано зниження гуртових і частково роздрібних цін на пальне. З 13 по 17 квітня бензин, дизельне пальне та скраплений газ подешевшали як на оптовому ринку, так і на окремих автозаправних мережах. Про це повідомляє профільне видання enkorr із посиланням на моніторинг Консалтингової групи «А-95».

    За даними аналітиків, середня гуртова ціна бензину знизилася на 0,95 грн/л — до 66,22 грн/л. Дизельне пальне втратило у вартості 3,91 грн/л і становить у середньому 84,38 грн/л. Найбільше зниження серед основних видів пального зафіксовано у скрапленого газу (LPG) — мінус 3 150 грн/т, або приблизно 1,70 грн/л, до 77 290 грн/т (41,74 грн/л).

    Аналітики пояснюють таку динаміку зниженням європейських котирувань упродовж чотирьох днів поспіль, а також стабільністю на ф’ючерсному ринку. Це дозволило частині українських мереж почати поступове зниження роздрібних цін на автозаправних станціях. Водночас експерти підкреслюють, що наразі це явище не є масовим, однак тенденція може посилитися за умови подальшої стабільності або зниження оптових цін.

    У роздрібному сегменті також зафіксовані незначні зміни. За період 16–17 квітня середня ціна бензину марки А-95 знизилася на 14 коп./л і становить близько 73,01 грн/л. Дизельне пальне подешевшало до 91,25 грн/л, також на 14 коп./л. Скраплений газ знизився незначно — на 3 коп./л, до 49,13 грн/л.

    Окремі мережі АЗС почали активніше коригувати ціни вниз. Зокрема, на 1 грн/л знизили вартість дизеля такі мережі як UPG (до 91 грн/л), Chipo (до 91,87 грн/л) та «Авантаж 7» (до 89,95 грн/л). У Кривому Розі мережа RLS зменшила ціну на 40 коп./л, до 89,50 грн/л.

    Найбільш помітне зниження серед мереж зафіксовано у Chipo, яка скоригувала ціну на бензин одразу на 4,28 грн/л — до 71,60 грн/л. Також у Дніпропетровській області мережа «БРСМ-Нафта» знизила вартість А-95 на 1 грн/л — до 68,99 грн/л.

    На ринку скрапленого газу зниження почалося дещо пізніше. Наприкінці тижня окремі оператори також переглянули ціни: BVS, Ovis і частково Marshal знизили вартість на 1 грн/л, до рівнів 47,90 грн/л, 48,99 грн/л і 47,99 грн/л відповідно. У деяких регіонах Marshal уніфікував ціну на газ. Інші мережі, зокрема «Катрал» і «Автотранс», зменшили вартість у межах 11–50 коп./л.

    Експерти ринку зазначають, що великі національні мережі АЗС поки що стримано реагують на зниження оптових цін. Причиною цього називають дорогі залишки пального, закуплені раніше за вищими цінами, а також контракти на постачання квітневих обсягів, які були зафіксовані ще до поточного зниження ринку.

    Аналітики підкреслюють, що потенціал для подальшого здешевлення пального на внутрішньому ринку залишається. Якщо тенденція до зниження гуртових цін та стабільності зовнішніх котирувань збережеться, роздрібні ціни можуть продовжити поступове коригування вниз. Водночас швидке падіння цін стримується інерцією ринку та необхідністю реалізації запасів, закуплених у період пікових цін.

    Нагадаємо, що попри високий рівень цін, у попередні місяці споживання пального в Україні зросло та досягло одного з найвищих показників за останні роки. Це свідчить про відносну стабільність попиту навіть в умовах коливань вартості.

    В уряді також відзначають, що державні мережі АЗС, зокрема «Укрнафта», вже почали реагувати на ситуацію на світових ринках і поступово знижують ціни, що може додатково вплинути на загальний рівень вартості пального в країні.

  • Ціни на АЗС пішли вгору: ринок миттєво відреагував на стрибок нафти

    Ціни на АЗС пішли вгору: ринок миттєво відреагував на стрибок нафти

    Загострення на Близькому Сході миттєво відгукнулося на українському паливному ринку. За останню добу ціни на бензин і дизель на більшості автозаправних станцій зросли в середньому на 1–2 гривні за літр. У соцмережах водії масово повідомляють про оновлені стели з новими, вищими цифрами.

    Ринок не став чекати. Українські АЗС оперативно заклали ризики у вартість пального, фактично синхронізувавшись із глобальними котируваннями. Біржова турбулентність одразу трансформувалася у роздрібну ціну — без затяжної паузи чи спроб утримати старий прайс.

    Головний тригер — стрибок вартості нафти на світових ринках. На тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході котирування марки Brent перевищили позначку 80 доларів за барель. Для порівняння: ще до початку воєнних дій в Ірані ціна трималася нижче 70 доларів. Така динаміка автоматично підвищує закупівельну вартість нафтопродуктів для імпортерів.

    Україна майже повністю залежить від імпортного ресурсу, тому будь-які коливання на глобальному ринку швидко відображаються на внутрішніх цінах. Додатковий фактор — валютні ризики та логістика, які також формують кінцеву вартість літра для споживача.

    Експерти ринку зазначають: якщо геополітична напруга не зменшиться, поточне подорожчання може бути не останнім. Біржа реагує на новини миттєво, а роздрібний сегмент традиційно слідує за нею. У разі подальшого зростання котирувань нафти понад 80 доларів за барель українські АЗС можуть переглянути ціни ще раз.

    Таким чином, коротка формула виглядає просто: нервує біржа — дорожчає колонка. І поки світові ринки залишаються у стані турбулентності, стабільності на стелах українських заправок чекати не варто.

  • Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    За інформацією наших джерел із числа власників крупних мереж АЗК, у найближчі 10 днів різких стрибків цін не передбачається, так як “контракти на нафту і паливо дійсні і не змінюватимуться, а робота логістики стабільна”.

    “Підвищення цін на паливо може відбутися у разі більш серйозної ескалації на Близькому Сході, що відіб’ється в першу чергу на азіатському регіоні. Прогноз експертів паливного ринку – ціни на українських АЗС до кінця березня можуть зрости максимум на 2-3 відсотки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше інформаційне агентство Reuters повідомило про зупинку після атаки дронів на Саудівську Аравію НПЗ Aramco – найбільшого у світі.

  • В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    Ціни на бензин і дизель в Україні можуть суттєво зрости вже протягом найближчого місяця у разі початку військової операції США проти Ірану. За оцінками експертів паливного ринку, у разі затяжного конфлікту подорожчання на АЗС може сягнути до 5 гривень за літр.

    Фахівці зазначають, що ключовим фактором стане тривалість бойових дій та їхній вплив на світові нафтові котирування. Якщо операція буде короткочасною — до двох тижнів — нафта може тимчасово зрости до близько 80 доларів за барель, але згодом ціни стабілізуються. У такому випадку український ринок може відреагувати зростанням вартості пального в межах 1–2 гривень за літр.

    Інша ситуація можлива у разі затягування конфлікту. Якщо напруження триватиме довше, ціна нафти може перевищити 85–90 доларів за барель. Тоді українські споживачі можуть зіткнутися з більш відчутним подорожчанням бензину та дизелю.

    Додатковим ризиком залишається можливе перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових обсягів нафти. Будь-які перебої з постачанням або пошкодження інфраструктури нафтовидобутку здатні спричинити різке зростання світових цін.

    Навіть якщо масштабної військової операції не відбудеться, але напруженість у регіоні збережеться, пальне в Україні може подорожчати приблизно на 1 гривню за літр уже протягом найближчого тижня через коливання нафтових котирувань.

    Крім зовнішніх факторів, на цінову динаміку впливають і внутрішні чинники. У середині або наприкінці березня можливе додаткове підвищення ще приблизно на 1 гривню через девальвацію гривні та зростання витрат на логістику.

    Таким чином, остаточна вартість пального залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, ситуації на світовому нафтовому ринку та економічних процесів усередині країни.

  • Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів посіла дев’яте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України за 2025 рік із прибутком у 48 мільярдів гривень. Формально це — історія про фінансовий успіх мережі АЗС WOG та групи «Континіум». Проте за фасадом мільярдних показників знову спливають питання щодо якості пального, забудови заповідних територій і зв’язків із фігурантами фінансових розслідувань.

    До редакції звернувся водій, який повідомив про проблему після заправки на одній із АЗС WOG на трасі Київ–Чоп. За його словами, після заправки на 127-му кілометрі автомобіль менш ніж за десять кілометрів почав диміти та видавати сторонні звуки. Власник транспортного засобу заявив, що звернувся до правоохоронних органів, а за фактом можливого продажу неякісного пального розпочато перевірку.

    Офіційних висновків експертизи наразі не оприлюднено. Компанія ситуацію публічно не коментувала. Водночас подібні скарги періодично з’являються у відкритих джерелах, що формує репутаційний тиск на бренд.

    Окремий резонанс викликала історія із забудовою ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів». За даними місцевих активістів та відкритих реєстрів, на землях держлісфонду, де законодавством заборонене капітальне будівництво та рух автотранспорту, зведено котедж із басейном та зоною відпочинку.

    У публікаціях згадувалося ім’я директора з цифрової трансформації WOG Олега Кушіля як особи, пов’язаної з користуванням цією нерухомістю. Офіційно будинок оформлений на іншу людину, яка, за реєстрами, тривалий час проживає за кордоном. Водночас у соціальних мережах з’являлися фото, де особи з оточення групи «Континіум» відпочивають на цій території.

    Контролюючі органи поки не оприлюднили публічних результатів перевірок щодо можливого порушення природоохоронного законодавства.

    У медіапросторі також обговорюються зв’язки групи «Континіум» та її співвласника Степана Івахіва з Банком інвестицій та заощаджень. Журналісти неодноразово звертали увагу на співпрацю установи з бізнес-структурами, які раніше фігурували в розслідуваннях щодо фінансових порушень.

    Серед них — банкірка Олена Сосєдка, пов’язана з банком «Конкорд», який було ліквідовано після претензій регулятора. У публічному полі також звучали твердження про можливе використання афілійованих структур для фінансових операцій мережі «Ябко», яка раніше згадувалася у матеріалах про податкові претензії.

    Офіційні представники банку та групи «Континіум» публічно заперечували будь-які порушення.

    Потрапляння Світлани Івахів до топ-10 найбагатших бізнесменів країни демонструє масштаби паливного бізнесу навіть в умовах війни та економічної турбулентності. Однак паралельно з фінансовими досягненнями зростає й кількість запитань — від якості послуг до дотримання екологічного законодавства та прозорості фінансових потоків.

    Чи переростуть ці історії у кримінальні провадження або залишаться в інформаційній площині — залежатиме від дій правоохоронних і контролюючих органів. Поки ж розрив між мільярдними рейтингами та репутаційними ризиками лише поглиблюється.