Golosnovinua.com

Позначка: Перська затока

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • США атакували Іран після переговорів про мир

    США атакували Іран після переговорів про мир

    Напруження між Сполученими Штатами та Іраном різко зросло після нової серії американських ударів по південних районах Ісламської Республіки. За даними американських та іранських медіа, військові США атакували об’єкти в районі стратегічно важливих портів Кешм і Бендер-Аббас, а також завдали удару по військово-морському контрольно-пропускному пункту Бендер-Карган у районі Мінаб. У Тегерані вже назвали дії Вашингтона “порушенням перемир’я” та заявили про відповідь по американських військових кораблях в Ормузькій протоці.

    Про нові удари першою повідомила журналістка Fox News із посиланням на американських посадовців. За її інформацією, атака США була спрямована на об’єкти, які, за оцінками американської сторони, можуть використовуватись для військово-морської логістики та операцій Корпусу вартових ісламської революції. Водночас офіційні представники США наголошують, що удари нібито не означають повного відновлення війни проти Ірану і не є формальним завершенням режиму припинення вогню, про який сторони останніми днями вели переговори через посередників.

    Попри це, у самому Ірані ситуацію трактують зовсім інакше. Іранські державні агентства Tasnim та Mehr News Agency заявили, що атаки США стали прямим порушенням домовленостей про деескалацію та свідчать про зрив спроб дипломатичного врегулювання. У Тегерані стверджують, що американські сили атакували не лише військові об’єкти, а й нафтовий танкер поблизу порту Джаск, а також ще одне судно неподалік еміратського порту Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Після ударів у різних районах південного Ірану пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих медіа та очевидців, активна робота систем протиповітряної оборони фіксувалася не лише поблизу Бендер-Аббаса, а й у західних районах Tehran. Зокрема, жителі столиці повідомляли про серію гучних вибухів у районі Чітгар. Влада Ірану офіційно не підтвердила масштаб руйнувань, однак агентство Mehr писало про перестрілки та атаки в усій південній провінції Хормозган, включно з районами Бендер-Хаміра, Сіріка та острова Кешм.

    Іранська сторона заявила, що не залишила удари без відповіді. За даними Tasnim, іранські військові атакували три американські есмінці в Ормузькій протоці, використавши балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Іранські медіа стверджують, що американські кораблі зазнали “значних пошкоджень” та були змушені терміново залишити район протоки. У Тегерані також заявили, що “розвіддані свідчать про серйозні втрати американського ворога”.

    Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає. Пентагон поки що не коментував заяви про можливі пошкодження кораблів ВМС США, а офіційні американські посадовці утримуються від публічних оцінок результатів інциденту. Водночас західні аналітики звертають увагу, що навіть локальне зіткнення в районі Ормузької протоки може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та світової економіки.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке загострення в регіоні миттєво викликає стрибки цін на нафту та занепокоєння на міжнародних ринках. Після повідомлень про нові удари та можливі атаки на кораблі в Ормузькій протоці трейдери вже почали прогнозувати потенційне зростання вартості енергоносіїв у разі подальшої ескалації.

    Особливого резонансу ситуації додає той факт, що нові бойові дії почалися буквально через кілька днів після повідомлень про можливе дипломатичне зближення між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські медіа повідомляли, що Білий дім близький до погодження з Іраном односторінкового меморандуму про взаєморозуміння, який мав би стати основою для завершення конфлікту та початку повноцінних переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За інформацією джерел, документ містив положення про мораторій на збагачення урану, а також рамки для подальших консультацій між сторонами. У Тегерані підтвердили, що отримали американські пропозиції та вивчають їх за посередництва Пакистану. Іранська влада заявляла, що відповідь Вашингтону буде передана через пакистанських дипломатів.

    Президент США Donald Trump раніше заявляв, що Вашингтон “наближається до укладення угоди” з Іраном. Водночас він попереджав, що у разі відмови Тегерана від мирних пропозицій американська армія готова відновити масштабні удари. Трамп неодноразово наголошував, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю та готові діяти силовими методами для стримування іранської ядерної програми.

    Нинішнє загострення стало черговим етапом тривалої конфронтації між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми місяцями значно посилилася через суперечки навколо ядерної програми Ірану, активності проіранських угруповань на Близькому Сході та атак на судноплавство в Перській затоці. Американські військові регулярно звинувачують Іран у підтримці бойовиків у регіоні та загрозах для міжнародного судноплавства, тоді як Тегеран називає присутність США в регіоні головним джерелом нестабільності.

    Міжнародні експерти попереджають, що навіть обмежене протистояння між США та Іраном може швидко перерости у значно масштабніший конфлікт із залученням союзників обох сторін. Особливе занепокоєння викликає ризик блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У такому випадку наслідки можуть відчути не лише країни Близького Сходу, а й економіки Європи, США та Азії.

    Попри різке загострення ситуації, жодна зі сторін поки офіційно не заявила про повний вихід із переговорного процесу. Це залишає шанс на продовження дипломатичних контактів, хоча нинішні події свідчать, що ситуація в регіоні залишається надзвичайно нестабільною та може змінитися буквально за лічені години.

  • ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    Об’єднані Арабські Емірати здійснили приховані постачання нафти через Ормузьку протоку, використовуючи вимкнення систем супутникового відстеження на частині танкерів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі морських перевезень та енергетичного ринку.

    За даними співрозмовників агентства, йдеться про кілька суден, залучених до логістичних операцій державної компанії Abu Dhabi National Oil Co (ADNOC). Вони проходили через Ормузьку протоку з вимкненими або відключеними транспондерами автоматичної ідентифікації суден (AIS), що ускладнює відстеження їхнього маршруту у відкритих системах моніторингу судноплавства. У міжнародній практиці такі дії можуть розцінюватися як нетипові, особливо в умовах підвищеної напруги навколо стратегічних морських маршрутів.

    За оцінками джерел, у квітні Емірати експортували мільйони барелів нафти сортів Upper Zakum і Das, які транспортувалися щонайменше чотирма танкерами з терміналів у Перській затоці. Частина цих вантажів, як стверджується, була перевантажена на інші судна у відкритому морі за схемою ship-to-ship transfer, після чого нафта прямувала до нафтопереробних заводів у Південній Кореї або до портів Південно-Східної Азії. Інша частина розміщувалася на сховищах в Омані.

    На тлі загострення ситуації в регіоні Перської затоки та підвищених ризиків у районі Ормузької протоки країни-експортери нафти змушені адаптувати свої логістичні маршрути. Ормузька протока залишається одним із найважливіших світових енергетичних вузлів, через який проходить значна частина морського експорту нафти з Близького Сходу. Будь-які перебої або загрози в цьому районі одразу впливають на глобальні енергетичні ринки та цінову стабільність.

    За інформацією Reuters, до початку ескалації в регіоні ОАЕ експортували близько 3,1 млн барелів нафти на добу. Нині цей показник скоротився більш ніж на 1 млн барелів. Основна частина експорту зараз припадає на нафту сорту Murban, яка транспортується трубопроводом із наземних родовищ до порту Фуджейра, що дозволяє уникати проходження через Ормузьку протоку. Водночас обмежена пропускна здатність трубопровідної системи не дозволяє країні повернутися до довоєнних обсягів постачання.

    Інші виробники регіону також коригують свою експортну політику. Ірак, Кувейт і Катар, за даними джерел ринку, або знизили ціни на нафту, або скоротили обсяги продажів, тоді як Саудівська Аравія переорієнтовує частину поставок через альтернативні маршрути, зокрема Червоне море, щоб мінімізувати ризики транзиту через потенційно небезпечні води.

    Додатковий контекст ситуації пов’язаний із змінами в енергетичній політиці ОАЕ. Країна останніми роками посилює власну самостійність у нафтовій галузі та поступово переглядає участь у міжнародних механізмах регулювання видобутку. Зокрема, 1 травня 2026 року ОАЕ оголосили про вихід з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та розширених домовленостей ОПЕК+, що дозволяє їм самостійно визначати рівні видобутку без квотних обмежень.

    Також країна раніше вийшла з Організації арабських країн-експортерів нафти (OAPEC), яка не встановлює обов’язкової виробничої політики, але є майданчиком для координації енергетичних стратегій. Аналітики зазначають, що ці кроки можуть свідчити про прагнення Еміратів до більш гнучкої та незалежної експортної політики в умовах зростання геополітичної напруги.

    Ринок нафти уважно стежить за розвитком ситуації навколо Ормузької протоки, оскільки будь-які додаткові обмеження або зміни маршрутів постачання можуть вплинути на глобальні ціни на енергоносії та стабільність міжнародної торгівлі.

  • Макрон закликав США та Іран відкрити Ормузьку протоку

    Макрон закликав США та Іран відкрити Ормузьку протоку

    Президент Франції Емманюель Макрон закликав Сполучені Штати та Іран до прямих скоординованих дій, спрямованих на забезпечення безперешкодного та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших стратегічних морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та енергоносіїв. Свою позицію він озвучив під час зустрічі європейських лідерів у межах саміту Європейської політичної спільноти, що відбувся у Вірменії, наголосивши, що лише прямий діалог між Вашингтоном і Тегераном може стати реальним механізмом деескалації та стабілізації ситуації в регіоні.

    За словами Макрона, саме координація між США та Іраном є ключовою умовою для того, щоб уникнути подальшого загострення навколо Ормузької протоки, яка традиційно вважається одним із найчутливіших геополітичних вузлів, де перетинаються інтереси провідних світових держав та енергетичних ринків. Французький президент підкреслив, що нинішня ситуація потребує політичних рішень, а не військової ескалації, і саме тому міжнародна дипломатія має бути зосереджена на відновленні нормального режиму судноплавства.

    Окремо Макрон наголосив, що Франція не планує брати участі в будь-яких військових операціях, пов’язаних із ситуацією в регіоні, особливо в умовах, коли їхні цілі та правові рамки залишаються недостатньо визначеними. Він зауважив, що Париж підтримує зусилля, спрямовані на стабілізацію, однак виступає проти кроків, які можуть призвести до нової хвилі напруженості на Близькому Сході.

    Французький лідер також нагадав, що Франція разом із Великою Британією раніше виступала ініціатором створення міжнародних механізмів, спрямованих на забезпечення безпеки судноплавства та потенційне відкриття Ормузької протоки після досягнення більш широкої мирної стабілізації в регіоні. Йдеться про дипломатичні зусилля, які мають на меті запобігти блокуванню стратегічного морського шляху та мінімізувати ризики для світової торгівлі енергоносіями.

    Заява Макрона пролунала на тлі зростання напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Представники американської адміністрації раніше наголошували, що будь-які спроби обмежити свободу навігації в Ормузькій протоці є неприйнятними, оскільки це безпосередньо впливає на глобальну економічну стабільність і безпеку міжнародних морських перевезень. Водночас у США підкреслюють необхідність дотримання принципу вільного проходу торговельних суден через міжнародні водні шляхи.

    Додатково ситуацію ускладнюють дипломатичні сигнали щодо можливих переговорних форматів із залученням Ірану. У політичних колах США неодноразово звучали заяви про те, що прямий діалог із Тегераном залишається можливим лише за умови зміни поведінки іранської сторони у питаннях регіональної безпеки та контролю над стратегічними морськими зонами.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном, залишається одним із найважливіших транспортних коридорів для світової енергетики. Будь-яка нестабільність у цьому регіоні традиційно викликає занепокоєння на глобальних ринках, оскільки навіть короткочасні перебої з постачанням нафти можуть спричинити коливання цін і вплинути на економіки багатьох країн.

    На цьому тлі заклик Макрона до дипломатичного врегулювання та уникнення військових сценаріїв розглядається як чергова спроба європейських країн посилити політичний трек вирішення конфлікту та зменшити ризики подальшої ескалації в одному з найчутливіших регіонів світу.

  • Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Іран заявив, що розцінюватиме будь-яке втручання Сполучених Штатів у ситуацію в Ормузькій протоці як порушення режиму перемир’я. Про це повідомив голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі, чиї слова цитують міжнародні медіа.

    Йдеться про одну з найважливіших морських артерій глобальної енергетичної системи — Ормузька протока, через яку проходить значна частина експорту нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різкі коливання на світових енергетичних ринках і стають джерелом геополітичної напруги.

    Іранський депутат Ебрагім Азізі наголосив, що Тегеран вважає неприйнятним будь-яке розширення військової або супровідної присутності США у зоні протоки.

    «Будь-яке втручання США у новий морський режим у Ормузькій протоці буде розглядатися як порушення перемир’я», — заявив він.

    Формулювання «перемир’я» в іранських заявах не має чітко визначеного міжнародного юридичного статусу, однак у політичному контексті воно використовується як сигнал про тимчасове стримування ескалації між сторонами.

    Заява Тегерана стала реакцією на ініціативу США, яку озвучив президент Дональд Трамп. Він повідомив про проєкт під умовною назвою «Свобода», що передбачає супровід торговельних суден «нейтральних країн» американськими силами під час проходження через Ормузьку протоку.

    За задумом Вашингтона, це має зменшити ризики для міжнародного судноплавства в умовах нестабільності та потенційних загроз у регіоні Перської затоки. США наголошують, що йдеться не про блокаду чи контроль території, а про забезпечення безпечної навігації.

    Однак у Тегерані цей план розглядають як фактичне розширення військової присутності США в безпосередній близькості до іранських кордонів.

    Ормузька протока є одним із найважливіших «вузьких місць» світової економіки. Через неї проходить значна частина експорту нафти з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту та самого Ірану.

    Будь-які перебої у русі суден можуть призвести до різкого зростання світових цін на нафту і газ, порушення глобальних ланцюгів постачання енергоносіїв, підвищення страхових тарифів для морських перевезень та загострення політичних конфліктів між великими державами.

    Саме тому регіон традиційно перебуває у фокусі військово-морських операцій США та їхніх союзників.

    Перед нинішніми заявами з боку Тегерана повідомлялося, що іранський парламент розглядає можливість ухвалення законодавчих обмежень щодо проходу суден через Ормузьку протоку. Подібні ініціативи не є новими — Іран неодноразово використовував тему контролю над протокою як інструмент політичного тиску на міжнародній арені.

    Хоча подібні рішення рідко реалізовувалися на практиці, навіть їх обговорення вже впливає на світові ринки та підвищує рівень геополітичної невизначеності.

    У міжнародному середовищі Ормузьку протоку часто розглядають як потенційну «гарячу точку» глобальної енергетичної безпеки. Будь-які сигнали про можливе блокування або військову активність у регіоні одразу відображаються на біржових котируваннях нафти.

    Раніше медіа повідомляли, що різні країни обговорюють сценарії забезпечення безпеки судноплавства, включно з розмінуванням та супроводом суден. Зокрема, згадувалися технічні місії та можливість участі міжнародних коаліцій.

    Водночас у Європейському Союзі вже лунали попередження, що тривале блокування або ескалація в регіоні може мати «катастрофічні наслідки» для світової економіки.

    Окремо у США обговорювалися технічні труднощі потенційного розмінування регіону та забезпечення безпечного проходу суден. За оцінками американських військових структур, подібні операції можуть потребувати значного часу та ресурсів, що підкреслює складність ситуації.

    У цьому контексті будь-яке пряме військове втручання розглядається як ризик подальшої ескалації між Іраном та США.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається однією з найбільш чутливих у глобальній політиці. З одного боку — США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства, з іншого — Іран попереджає про неприпустимість будь-якого військового втручання.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам утриматися від прямих кроків у регіоні, який залишається критично важливим для світової енергетичної стабільності.

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Індія, один із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, опинилася перед серйозним викликом через загострення безпекової ситуації на Близькому Сході. На тлі війни в регіоні та нестабільності в Ормузькій протоці країна змушена терміново переглядати логістику постачання газу та нафти, а також вживати заходів для захисту своїх танкерів. Про це повідомляє Bloomberg, індійські енергетичні компанії активізували дії з виведення суден із небезпечної зони, побоюючись зриву поставок.

    Ключовим епізодом стало проходження газового танкера Sarv Shakti, який перевозить близько 45 тисяч тонн зрідженого природного газу. Судно, що ходить під прапором Маршаллових Островів, здійснило складний маршрут поблизу іранських островів Ларак і Кешм, після чого продовжило рух у напрямку Індії. За інформацією транспортних документів, отримувачем вантажу є державна компанія Indian Oil Corporation — один із ключових гравців енергетичного сектору країни.

    Цей рейс став одним із небагатьох прикладів успішного проходження великих танкерів через Ормузьку протоку після її часткового відкриття у квітні. Нагадаємо, що раніше Іран фактично обмежив рух суден у цій стратегічній артерії через загострення конфлікту, що одразу вплинуло на світові енергетичні ринки.

    Ормузька протока має критичне значення для глобальної економіки: через неї проходить близько 20% світових поставок нафти та значна частина зрідженого газу. Будь-які перебої в її роботі автоматично призводять до зростання цін на енергоносії та створюють ризики для енергетичної безпеки багатьох країн, включно з Індією.

    У відповідь на нові виклики індійська влада запровадила низку екстрених заходів. Зокрема, портам доручено надавати пріоритет танкерам із газом, щоб скоротити час їхнього перебування в небезпечних водах. Крім того, судновласники почали використовувати додаткові заходи безпеки — зокрема передавати інформацію про національність екіпажу, що може слугувати певним стримувальним фактором у зоні підвищеного ризику.

    За попередніми даними, Індії вже вдалося провести через протоку щонайменше вісім танкерів зі зрідженим газом. Це стало можливим завдяки дипломатичним контактам із Тегераном та координації на рівні енергетичних компаній. Водночас ситуація залишається нестабільною: окремі судна змушені змінювати маршрути або затримуватися в очікуванні безпечного проходу.

    Ще одним прикладом став танкер Desh Garima, який також зміг перетнути протоку, попри складні умови. Однак такі випадки швидше виняток, ніж правило. Багато суден продовжують перебувати в зоні ризику або шукають альтернативні маршрути, що суттєво збільшує витрати на логістику.

    Проблема має і внутрішній вимір для Індії. Через перебої з постачанням зрідженого газу країна вже стикається з дефіцитом енергоресурсів, що впливає на побутове споживання та промисловість. Влада змушена шукати баланс між забезпеченням енергетичної стабільності та мінімізацією ризиків для судноплавства.

    Окрему увагу приділяють нарощуванню внутрішнього видобутку газу та диверсифікації джерел постачання. Однак ці заходи не можуть швидко компенсувати залежність від імпорту, особливо в умовах глобальної нестабільності.

    Ситуація в Перській затоці також впливає на ширший геополітичний контекст. Конфлікт у регіоні, зокрема напруження між Іраном та західними країнами, створює додаткові ризики для міжнародної торгівлі. Зростає вартість страхування суден, підвищуються транспортні витрати, а також посилюється невизначеність на ринку енергоносіїв.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове порушення судноплавства в Ормузькій протоці може мати довготривалі наслідки для світової економіки. Для Індії це означає не лише енергетичні ризики, а й потенційний вплив на економічне зростання, адже стабільні поставки енергії є критично важливими для її розвитку.

    Попри складну ситуацію, Індія продовжує активно працювати над забезпеченням безпеки своїх енергетичних маршрутів. Дипломатичні контакти, координація з партнерами та оперативні рішення в логістиці дозволяють країні поки що уникати критичних перебоїв.

    Водночас експерти попереджають: якщо конфлікт у регіоні затягнеться або загостриться, це може призвести до серйозніших наслідків — як для Індії, так і для глобального енергетичного ринку. Ормузька протока залишається одним із найвразливіших вузлів світової економіки, і будь-яка ескалація навколо неї миттєво відгукується далеко за межами Близького Сходу.

    Нинішні дії Індії — це не лише реакція на поточну кризу, а й сигнал про глибші проблеми глобальної енергетичної безпеки. У світі, де ключові маршрути можуть бути заблоковані в будь-який момент, країни змушені адаптуватися до нової реальності, в якій ризики стають нормою.

  • Стратегія проти тактики: ексрозвідник Фінляндії пояснив, чому США зайшли в глухий кут у війні з Іраном

    Стратегія проти тактики: ексрозвідник Фінляндії пояснив, чому США зайшли в глухий кут у війні з Іраном

    Війна між Сполученими Штатами та Іраном дедалі більше демонструє розрив між тактичними успіхами та стратегічними результатами. Саме відсутність чіткої довгострокової мети стала головною помилкою Вашингтона — таку оцінку дав ексголова військової розвідки Фінляндії Пекка Товері в інтерв’ю українським медіа. За його словами, попри ефективність військових операцій США та їхніх союзників, конфлікт фактично зайшов у патову фазу, де ініціатива поступово переходить до Ірану.

    Товері наголошує: сучасні війни виграються не на полі бою в класичному розумінні, а на рівні стратегічного планування. Йдеться не лише про військову силу, а й про поєднання політичних, економічних і дипломатичних інструментів. Без цього навіть найуспішніші операції можуть втратити сенс. Саме так, на його думку, і сталося у випадку зі США.

    За оцінкою експерта, американські та ізраїльські сили продемонстрували високу ефективність на тактичному та оперативному рівнях. Використання сучасних технологій, включно зі штучним інтелектом, дозволило досягти значних результатів у знищенні цілей та стримуванні противника. Проте ці досягнення не були підкріплені чіткою політичною стратегією, що й призвело до загального застою.

    Окремо Товері звертає увагу на фактор Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних вузлів світу. Саме тут, за його словами, США не були готові до розвитку подій. Контроль над цією ділянкою має критичне значення для глобальних поставок нафти, і будь-яка ескалація в цьому регіоні миттєво впливає на світові ринки. Іран, розуміючи це, використовує протоку як важіль тиску, що суттєво ускладнює позиції Вашингтона.

    Важливим елементом іранської стратегії, як зазначає Товері, є масоване застосування ракет і безпілотників. Іран робить ставку не на точкові удари, а на масштабні атаки, спрямовані на перевантаження систем протиповітряної оборони. Попри наявність потужних систем ППО в країнах Перської затоки та Ізраїлі, значна частина цих атак досягає цілей, що підриває відчуття безпеки в регіоні.

    Цей підхід створює додатковий тиск не лише на військову інфраструктуру, а й на цивільні об’єкти, що має серйозні політичні наслідки. Країни регіону змушені балансувати між підтримкою союзників і необхідністю захищати власні економічні інтереси, зокрема стабільність енергетичних поставок.

    На тлі цього конфлікту дедалі більше уваги привертає економічний аспект війни. За даними Пентагону, озвученими наприкінці квітня, витрати США на військову операцію проти Ірану вже досягли приблизно 25 мільярдів доларів. Це перша офіційна оцінка вартості конфлікту, яка підкреслює його масштаб і потенційний вплив на американську економіку.

    Експерти зазначають, що затягування війни створює додаткові ризики для внутрішньої політики США. Зростання витрат, нестабільність на енергетичних ринках і відсутність швидких результатів можуть вплинути на рейтинг чинної адміністрації та її здатність реалізовувати зовнішньополітичні ініціативи.

    У ширшому контексті ситуація навколо Ірану демонструє трансформацію сучасних воєн. Вони дедалі рідше завершуються швидкими перемогами і все частіше переходять у затяжні конфлікти з високим рівнем невизначеності. У таких умовах ключову роль відіграє не лише військова перевага, а й здатність адаптуватися до змін та формувати довгострокову стратегію.

    Пекка Товері підкреслює, що уроки цього конфлікту мають значення не лише для США, а й для інших країн. Вони показують, що навіть найпотужніші армії світу можуть опинитися в складній ситуації, якщо їхні дії не підпорядковані чітко визначеним цілям. У сучасному світі перемога — це не лише контроль над територією, а й здатність досягти політичних результатів.

    Ситуація в Ормузькій протоці, активність Ірану та реакція міжнародної спільноти свідчать про те, що конфлікт далекий від завершення. Більше того, він може стати одним із ключових факторів глобальної нестабільності у найближчі роки.

    Оцінка фінського експерта підкреслює головну проблему: відсутність стратегічного бачення може нівелювати навіть найуспішніші військові операції. І поки ця проблема не буде вирішена, конфлікт ризикує залишатися у стані затяжного протистояння без чіткої перспективи завершення.

  • “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    Президент США Дональд Трамп ухвалив різке рішення щодо ескалації тиску на Іран, дозволивши військово-морським силам відкривати вогонь по суднах, які намагатимуться прорватися через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Цей крок став частиною масштабної операції зі стримування Тегерана та обмеження його енергетичних доходів.

    Про деталі масштабної військово-морської операції США та дипломатичні маневри Білого дому повідомляє агентство Bloomberg.

    За даними з американської адміністрації, рішення про застосування сили ухвалили після інциденту з двома супертанкерами, які намагалися обійти обмеження та вийти з іранських портів. У Вашингтоні вважають, що жорсткі дії на морі можуть змусити Іран піти на поступки у переговорах, зокрема щодо ядерної програми та регіональної безпеки.

    Сам Трамп публічно наголосив, що США не мають наміру відступати та готові діяти довго й послідовно. Він заявив, що Іран перебуває у значно гіршій позиції та не має часу для затягування конфлікту, підкреслюючи перевагу Сполучених Штатів у ресурсах і можливостях.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів світу — через неї проходить значна частина глобального експорту нафти. Саме тому будь-які військові дії в цьому регіоні миттєво впливають на світові ринки. Після загострення ситуації ціни на нафту різко зросли, перевищивши позначку понад 100 доларів за барель, що викликало занепокоєння серед міжнародних партнерів.

    Попри жорстку військову риторику, адміністрація Трампа паралельно намагається утримати ситуацію від повномасштабної ескалації. Зокрема, було досягнуто домовленості про тимчасове продовження режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хезболла». Очікується, що найближчим часом у США можуть відбутися переговори з лідерами регіону для стабілізації ситуації.

    Водночас у Пентагоні активно готуються до можливого розвитку конфлікту. Розробляються сценарії ударів по стратегічних об’єктах Ірану, зокрема в районі Перської затоки та навколо Ормузької протоки. Основною метою таких операцій можуть стати військові бази, катери швидкого реагування та інфраструктура, яку Іран використовує для контролю морських шляхів.

    Американські військові роблять ставку на високоточні удари та оперативне цілевказання, що дозволяє швидко реагувати на зміну ситуації. Водночас частина іранських оборонних систем, включно з береговими ракетними комплексами, залишається недоторканою, що створює додаткові ризики для розвитку конфлікту.

    Трамп, коментуючи перебіг операції, підкреслив, що не має наміру поспішати з її завершенням. Він порівняв ситуацію з попередніми військовими кампаніями США, зазначивши, що головною метою є досягнення максимально вигідної угоди, яка гарантуватиме безпеку та стримування ядерних загроз.

    Однією з ключових причин затягування переговорів у Вашингтоні називають внутрішню нестабільність в Ірані. За оцінками американської сторони, керівництво країни не демонструє єдності у прийнятті рішень, що ускладнює дипломатичний процес.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, побоюючись подальшої ескалації. Експерти зазначають, що блокування Ормузької протоки або масштабні бойові дії в регіоні можуть мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичної безпеки.

    Рішення США щодо посилення військової присутності та дозволу на застосування сили в морі свідчить про перехід конфлікту з Іраном у нову, більш напружену фазу. Подальший розвиток подій залежатиме як від дипломатичних зусиль, так і від дій сторін у зоні стратегічно важливих морських маршрутів.