Позначка: підозра

  • Збитки на мільйон: на Рівненщині директор комунального підприємства завищував вартість послуг

    Збитки на мільйон: на Рівненщині директор комунального підприємства завищував вартість послуг

    На Рівненщині правоохоронці оголосили підозру директору одного з комунальних підприємств, який кілька років поспіль завищував вартість послуг із вивезення твердих побутових відходів. Про це повідомила обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що підприємство обслуговувало сусідню громаду, однак у щомісячних актах приймання виконаних робіт не зазначався фактичний обсяг вивезеного сміття. Натомість директор підписував документи з фіксованою сумою — 1/12 від річної вартості договору.

    Унаслідок таких дій громада систематично сплачувала за послуги у завищеному розмірі. За висновками експертів, загальна сума збитків перевищила 1,3 млн грн.

    Наразі посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем. Справу розслідують за процесуального керівництва прокуратури.

  • Закінчилось фінансування: “Автострада” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади з Подільсько-Воскресенського мосту

    Закінчилось фінансування: “Автострада” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади з Подільсько-Воскресенського мосту

    За інформацією наших джерел, Група компаній “АВТОСТРАДА” Максима Шкіля зняла всі робочі бригади задіяні в будівництві Подільсько-Воскресенського мосту через брак фінансування.

    Так, за інформацією джерела, “фінансування не буде до кінця року, тож Шкіль вирішив поставити роботи на паузу”.

    Нагадаємо, в Офісі генпрокурора повідомили про викриття схеми відмивання 160 мільйонів гривень під час будівництва Подільського мосту у Києві. Правоохоронці вручили підозри двом керівникам компаній за фактом легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

  • Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому виконуючому обов’язки керівника одного з департаментів Міністерства оборони України, що відповідав за закупівлі та ресурсне забезпечення.

    За даними слідства, влітку 2023 року посадовець допустив грубі порушення під час закупівель паливно-мастильних матеріалів для потреб війська. Зокрема, до вартості контрактів було неправомірно включено податок на додану вартість.

    У межах 19 державних угод на суму понад 2 млрд грн армія придбала мастильні засоби, нафту та дистилятори для техніки спеціального призначення. Унаслідок цього держава зазнала збитків більш як 340 млн грн.

    Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 ККУ — недбале ставлення до військової служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді до 8 років позбавлення волі.

    До суду буде подано клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Водночас відомо, що він уже відшкодував близько 330 млн грн із завданих збитків.

    Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

  • НАБУ і САП викрили заволодіння коштами під час модернізації АПК Мін’юсту

    НАБУ і САП викрили заволодіння коштами під час модернізації АПК Мін’юсту

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури спільно зі Службою безпеки України повідомили про підозру шістьом особам у справі щодо заволодіння понад 10 мільйонів гривень під час закупівлі послуг із модернізації апаратно-програмного комплексу апарату Міністерства юстиції України.

    Як повідомляє пресслужба НАБУ, серед підозрюваних — колишній державний секретар Мін’юсту, чинний начальник і заступник начальника управлінь міністерства, а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.

    За версією слідства, бенефіціар ТОВ розробив схему, за якою посадові особи Мін’юсту ініціювали зміни до кошторису на 2021 рік, що дозволило провести необхідну закупівлю. Керівники товариства підготували технічне завдання з вузькими вимогами до обладнання, щоб усунути потенційних конкурентів.

    Для обґрунтування завищеної ціни компанії-учасники обмінялися комерційними пропозиціями, що підтвердили потрібний рівень вартості. У торгах взяла участь ще одна фірма з менш вигідною пропозицією, аби створити видимість конкуренції.

    За підсумками тендеру Мін’юст уклав договір із заздалегідь визначеним ТОВ. Надані послуги обійшлися за завищеною вартістю, а державний бюджет зазнав збитків на суму понад 10 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Крім того, начальнику одного з управлінь Мін’юсту інкриміновано незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).

    Розслідування триває, слідчі встановлюють усі обставини та інших можливих учасників схеми.

  • Посадовця підозрюють у зміні умов держзакупівлі, що завдало збитків на 2,3 млн грн

    Посадовця підозрюють у зміні умов держзакупівлі, що завдало збитків на 2,3 млн грн

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру працівнику правоохоронного органу, якого обвинувачують у зловживанні владою під час реалізації державної закупівлі.

    За даними слідства, у липні 2023 року між державним управлінням та комерційною компанією був укладений договір на постачання пересувного пункту управління на базі автомобіля підвищеної прохідності вартістю понад 31 мільйон гривень.

    У листопаді того ж року посадовець без належного обґрунтування погодив зміну технічних умов — зокрема, заміну шасі автомобіля на дешевший варіант. Це суперечило умовам договору та чинному законодавству.

    Внаслідок внесених змін держава зазнала збитків на понад 2,3 мільйона гривень через постачання обладнання нижчої якості.

    Підозрюваному інкримінують ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України («Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки»). Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

    Слідчі провели обшуки, під час яких вилучили понад 25 тисяч доларів США готівкою. Накладено арешт на нерухомість та автомобіль підозрюваного. Наразі суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу, тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин та можливих спільників.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Івано-Франківська обласна прокуратура.

  • Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем.

    У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена фінансовим активам найближчого оточення нардепа, яке, за версією слідства, може бути пов’язане з походженням сумнівних статків.

    Серед об’єктів перевірки — автомобіль Toyota Land Cruiser 2022 року випуску, яким користувався Молоток, однак не вказав його у декларації. Також з’ясовується джерело коштів на купівлю дороговартісного нерухомого майна Шевченко та її родичів.

    Яна Шевченко, попри мізерний офіційний дохід у 1,85 млн грн з 1998 по 2025 рік, задекларувала 320 тисяч доларів та 55 тисяч євро готівкою. Її вітчим і мати, які спільно заробили за той самий період 3,38 млн грн, також мають елітну нерухомість у столиці.

    Зокрема, Шевченко з 2019 року володіє квартирою в Києві площею 100,4 кв. м вартістю понад 6,2 млн грн. А її вітчим у 2025 році купив іншу квартиру площею 136,7 кв. м за понад 13 млн грн. В день укладання угоди він оформив довіреність на управління цією нерухомістю на Шевченко та помічника нардепа.

    Розслідування триває. НАБУ встановлює джерела походження коштів, а також перевіряє законність придбання і користування майном, що може належати Ігорю Молотку через підставних осіб.

  • Справу екс-голови Київради Бондаренка не закрито: суд подовжить запобіжний захід

    Справу екс-голови Київради Бондаренка не закрито: суд подовжить запобіжний захід

    Як повідомляють наші джерела, екс-голові Київради Володимиру Бондаренко суд відмовить в апеляції та залишить в силі рішення про відправку політика під цілодобовий домашній арешт.

    Більше того, за інформацією джерела, на наступному судовому засіданні у справі Бондаренко, йому продовжать запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ще на 60 діб.

    Нагадаємо, ДБР повідомила Бондаренку про підозру в тому, що екс-чиновник нараховував зарплату мобілізованому колезі Ігорю Хацкевичу й попросив відрядити його на роботу до міської ради, де не було посад для заміщення армійцями. Тож чоловік зміг уникнути служби, а держава зазнала збитків на понад 690 тисяч гривень.

    Коментуючи підозру, Бондаренко зазначив, що “дії правоохоронців розцінює виключно як продовження політичного тиску”.

  • Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Ольга Стефанішина, яку раніше обвинувачували у справі про корупцію, подала декларацію кандидата на посаду посла України в США. У 2024 році вона працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, а вже у 2025 претендує на одну з ключових дипломатичних посад країни.

    У своїй декларації Стефанішина зазначила, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які проживають у Києві. Вона задекларувала чотири квартири (переважно в Одесі), одну земельну ділянку й автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску.

    Нерухомість за заниженими цінами

    У документах вказано, що майно переважно належить їй спільно з матір’ю — Надією Кравець. Наприклад, квартира в Одесі площею майже 106 кв. м, придбана у 2008 році, була оцінена лише в 21,8 тис. грн. Ще дві квартири — 76,1 і 38,9 кв. м — також оформлені на Стефанішину та її матір.

    Окремо фігурує квартира в Києві площею 74 кв. м, якою володіє матір Стефанішиної з 2000 року. Вартість цієї нерухомості в декларації — майже 923 тис. грн. Однак журналісти hromadske раніше з’ясували, що мати чиновниці придбала у 2023 році трикімнатну квартиру у столичному ЖК «Львівська площа» майже вчетверо дешевше за ринкову ціну — за 3,04 млн грн замість приблизно 12 млн грн.

    Це ж житло, за словами сусідів і джерел журналістів, використовує сама Стефанішина, хоч офіційно вона декларує іншу квартиру матері — ймовірно, ту, що була продана ще у 2018 році.

    Фінансові надходження та готівка

    У 2024 році Стефанішина отримала 1,16 млн грн зарплати від Секретаріату КМУ. Її діти отримали ще 220 тис. грн аліментів від Михайла Стефанішина. У декларації також зазначено готівку: 280 тис. грн, 3 тис. доларів та 5 тис. євро.

    Водночас її батько, ймовірно Віталій Кравець, минулого року придбав у тому ж елітному ЖК паркомісце та два нежитлові приміщення за 650 тис. грн, хоча лише вартість паркомісця на ринку — від 37 тис. доларів.

    Проблемна репутація — почесна відзнака

    Попри корупційні підозри й численні питання до походження майна, у 2023 році Володимир Зеленський нагородив Стефанішину орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Тепер вона може отримати одну з найвпливовіших дипломатичних посад України — у Вашингтоні.

    Заплутаність у декларації, занижені ціни на нерухомість та непрозоре користування житлом викликають обґрунтовані сумніви.

  • Заступнику директора КП «Інформатика» загрожує до п’яти років за збитки Києву у 2,1 мільйона

    Заступнику директора КП «Інформатика» загрожує до п’яти років за збитки Києву у 2,1 мільйона

    У Києві заступнику генерального директора комунального підприємства «Інформатика» повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до збитків бюджету столиці на понад 2,1 мільйона гривень. Про це інформує поліція Києва.

    За даними слідства, під час проведення закупівлі обладнання для розвитку системи відеоспостереження міста посадовець не перевірив ринкову вартість техніки та не здійснив належного аналізу пропозицій. Це призвело до завищення очікуваної вартості й укладання договору з постачальником на невигідних для Києва умовах.

    Експертиза підтвердила, що внаслідок цих дій міська скарбниця втратила понад 2,1 млн грн. Фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 367 КК України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Це не перший скандал із закупівлями «Інформатики». У червні 2025 року Київ придбав нові камери відеоспостереження на 22,41 млн грн, а Бюро економічної безпеки продовжує розслідувати інші закупівлі підприємства, де йдеться про потенційні збитки до 21 млн грн. Зокрема, детективи вважають, що близько 12,7 млн грн могли бути втрачені під час співпраці з ТОВ «Українські інфосистеми».

    Правоохоронці також розслідують діяльність іншого підпорядкованого Департаменту ІКТ КМДА підприємства — СКП «Київтелесервіс». У липні 2025 року тамтешній посадовиці повідомили про підозру у службовій недбалості через переплату майже 51 млн грн за мережеве обладнання.

    Слідство триває, а правоохоронці заявляють про системний характер порушень у сфері діджиталізації столиці.

  • Нацполіція Запоріжжя повідомила про підозру 14 фігурантам справи про корупцію

    Нацполіція Запоріжжя повідомила про підозру 14 фігурантам справи про корупцію

    У Запоріжжі оголошено про підозру одразу 14 посадовцям і підрядникам, зокрема міському голові, керівникам ОТГ, директору лікарні та представникам будівельних фірм. За даними Національної поліції, посадовці організували розкрадання майже 9 мільйонів гривень бюджетних коштів — коштів, які мали йти на життєво необхідні потреби прифронтового регіону.

    Зникле пальне та «бойові» надбавки без боїв

    Серед найгучніших епізодів — справа про зникнення 16 тисяч літрів дизельного пального з регіонального резерву. Цей факт, за версією слідства, пов’язаний безпосередньо з міським головою Запоріжжя, який наразі став фігурантом кримінального провадження.

    Ще один підозрюваний — директор однієї з лікарень області, який організував схему виплат надбавок за роботу в бойових умовах, яких насправді не було. Медперсонал отримував доплати, не виїжджаючи на передову, а самі гроші осідали у вигляді «відкатів» та бонусів для керівництва.

    Дах від ОВА

    Ці випадки — не окремі «перекоси», а частина масштабної системи дерибану, яку роками будували під прикриттям голови Запорізької ОВА Івана Федорова. Саме його ім’я неодноразово згадувалося у розслідуваннях щодо розпилу держбюджету в області.

    Схеми працювали просто: через «свої» тендери бюджетні кошти передавалися підконтрольним фірмам, які за завищеними цінами постачали товари або послуги сумнівної якості — або взагалі нічого не постачали. Так бюджет регіону перетворювався з інструменту розвитку на годівницю для наближених осіб.

    Мовчання Києва — мовчазна згода?

    Попри численні сигнали з боку журналістів, активістів та незалежних антикорупційних структур, центральна влада досі не вжила жодних кроків щодо керівника області. Іван Федоров і надалі очолює регіон, фактично виконуючи роль «смотрящого» за розподілом коштів на місцях.

    Сьогоднішнє вручення підозр — перший реальний сигнал, що правоохоронна система почала розривати кругову поруку на регіональному рівні. Але чи буде це лише локальна акція — чи початок глибокого очищення?