Golosnovinua.com

Позначка: підозра

  • Ексзаступнику голови КМДА Володимиру Прокопіву оголосили підозру: що відомо

    Ексзаступнику голови КМДА Володимиру Прокопіву оголосили підозру: що відомо

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією оголосили про підозру колишньому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Володимиру Прокопіву. Його підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон у період дії воєнного стану.

    Про це повідомляють джерела видання «Бабель» у правоохоронних органах. За попередніми даними, йдеться про організацію цілого каналу незаконного виїзду військовозобов’язаних громадян до країн Європейського Союзу.

    Схема незаконного виїзду за кордон

    Деталі справи наразі не розголошуються, однак правоохоронці підтверджують факт вручення підозри. Згідно з попередньою інформацією, Прокопів міг бути залучений до схеми, яка дозволяла чоловікам призовного віку уникати мобілізації, покидаючи територію України всупереч законодавству, яке діє під час війни.

    Питання про обрання запобіжного заходу ще не вирішене.

    Минулі скандали навколо Прокопіва

    Це не перший випадок, коли ім’я Володимира Прокопіва фігурує у гучних справах. У жовтні 2023 року журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування, в якому повідомили про численні придбання елітної нерухомості родиною Прокопіва під час його перебування на посаді. Частина об’єктів, за даними журналістів, була придбана за заниженими цінами.

    Крім того, у розслідуванні згадувались особи, наближені до Прокопіва — Олександр Поштарюк та Андрій Стеценко, які через пов’язані компанії стали власниками комунального майна.

    Після публікацій розслідувань, у жовтні 2023 року, міський голова Києва Віталій Кличко відсторонив Прокопіва від виконання обов’язків, після чого той написав заяву на звільнення.

    Чи пов’язана нинішня підозра з фактами, викладеними журналістами, поки невідомо. Справу розслідують відповідні правоохоронні органи.

  • НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про нову підозру колишньому заступнику голови Офісу президента Андрію Смирнову. Його звинувачують у легалізації незаконно здобутих коштів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі.

    Згідно з даними слідства, у період 2019–2021 років Смирнов незаконно отримав значну суму готівки. З метою її легалізації, як стверджують у НАБУ, він інвестував майже 6,5 млн грн у будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на узбережжі в Одеській області. Земельна ділянка, на якій велося будівництво, офіційно належала іншій особі, а самі будівлі спочатку зареєстрували на фірму, підконтрольну Смирнову. Після того, як у травні 2024 року йому оголосили першу підозру, майно було переоформлено на довірену особу.

    У рамках тієї ж справи правоохоронці інкримінують Смирнову також отримання хабаря. За версією НАБУ, у 2022 році до нього звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді безкоштовного виконання робіт та послуг на суму близько 100 тис. доларів США для будівництва одного з будинків. Натомість підприємець просив посприяти скасуванню результатів тендеру в Антимонопольному комітеті України та забезпечити перемогу його компанії в новому тендері.

    Смирнов, за інформацією слідчих, погодився та домовився про “потрібне” рішення в АМКУ.

    Нагадаємо, що перше підозрення Андрію Смирнову оголосили у травні 2024 року — за статтею про незаконне збагачення на суму 15,7 млн грн. Тоді він вніс заставу і залишився на свободі.

  • Депутат від «Партії регіонів» Владислав Лук’янов після спроби втечі та підозри від СБУ — на волі та в ресторанах

    Депутат від «Партії регіонів» Владислав Лук’янов після спроби втечі та підозри від СБУ — на волі та в ресторанах

    Колишній народний депутат від «Партії регіонів» Владислав Лук’янов, якого Служба безпеки України затримувала за підозрою у проросійській діяльності, був помічений у столичному ресторані. Фото екснардепа оприлюднила журналістка Крістіна Бердинських, яка побачила його 11 квітня 2025 року в одному з ресторанів у центрі Києва.

    Під слідством — але на волі

    Як повідомлялося раніше, у квітні 2024 року СБУ затримала Лук’янова поблизу одного з пунктів пропуску на Одещині під час спроби втечі з України. Тоді силовики заявили, що у нього вилучили докази публічного виправдовування збройної агресії РФ: зокрема, телефон і чорнові записи із закритих проросійських чатів. Лук’янову було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.

    Втім, як з’ясувалося, вже 27 лютого 2025 року Солом’янський районний суд Києва обрав йому м’який запобіжний захід — нічний домашній арешт без носіння електронного браслета. Відтоді колишній депутат, за словами журналістки, почувається вільно та відвідує заклади громадського харчування.

    «Не знаю, що там з розслідуванням, але не схоже, що Лук’янов у 2025-му відчуває в Києві якийсь дискомфорт після стількох років відверто антиукраїнської діяльності. Ходить у дорогі ресторани, усе у нього ок», — прокоментувала Бердинських.

    Проросійська діяльність Лук’янова

    Владислав Лук’янов був народним депутатом трьох скликань від «Партії регіонів» та публічно підтримував проросійські ідеї ще з 2014 року. У квітні того ж року він брав участь у захопленні міської ради Харцизька, виступав на мітингах сепаратистів та підтримував псевдореферендум щодо відокремлення Донбасу від України.

    У 2022 році, після окупації частини Донецької області, Лук’янов перереєстрував свою компанію-інтернет-провайдера за російським законодавством і передав ФСБ доступ до обладнання, яке дозволяло контролювати інтернет-активність жителів регіону.

    У 2020 році він став депутатом Бахмутської міської ради від забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Слідство також зазначає, що він активно співпрацював з окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованих територіях.

    Питання до правосуддя

    Попри серйозні обвинувачення, м’який запобіжний захід та фактична свобода пересування Лук’янова викликають запитання до української системи правосуддя. Громадськість і журналісти вже звернули увагу на ситуацію, що виглядає як безкарність для фігурантів справ про держзраду.

  • Черновецькому оголосили підозру у 2022-му, але суду досі немає

    Черновецькому оголосили підозру у 2022-му, але суду досі немає

    Кримінальне провадження щодо колишнього мера Києва Леоніда Черновецького, підозрюваного у посяганні на територіальну цілісність України, фактично завмерло. Попри оголошення підозри ще в червні 2022 року, справа досі перебуває на етапі досудового слідства. Обвинувальний акт до суду не передано, провадження не закрито, а вирок, відповідно, не ухвалено.

    Як з’ясували журналісти Absolution і 368.media, розслідування веде СБУ у місті Києві. Публікації Черновецького у соцмережах, які містили виправдання російської агресії, стали підставою для оголошення йому підозри за ч. 1 ст. 110 КК України. Проте з того моменту жодних нових заяв від правоохоронців не надходило.

    Редакція звернулася із запитом до Офісу Генпрокурора та Київської міської прокуратури. В офіційній відповіді йдеться про те, що інформація щодо розслідування має обмежений доступ відповідно до ст. 222 КПК. Жодної інформації про оголошення Черновецького в розшук, звернення по міжнародно-правову допомогу чи будь-які слідчі дії — не надано. У реєстрі судових рішень ухвал щодо цього провадження також не виявлено.

    Таким чином, через майже три роки після гучного звинувачення, справа зависла в юридичній тиші. Чи пов’язано це зі складністю розслідування, або ж із політичними чинниками — наразі невідомо. Водночас для багатьох українців, які пам’ятають каденцію Черновецького та його неоднозначні дії на посаді мера столиці, питання залишається принциповим. Адже йдеться не просто про скандального політика, а про фігуранта справи щодо злочину проти державності у воєнний час.

  • Купити тил: правоохоронці викрили схему ухилення від фронту

    Купити тил: правоохоронці викрили схему ухилення від фронту

    Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, яка дозволяла військовослужбовцям залишати передову за гроші. До оборудки причетні високопоставлені офіцери, зокрема колишній заступник начальника штабу одного з командувань видів військ ЗСУ.

    За даними Державного бюро розслідувань, група посадовців організувала нелегальний механізм переведення військових із зони бойових дій у тилові частини. Послуга коштувала 8 тисяч доларів.

    Роль екс-заступника начальника штабу:

    • Використовував службові зв’язки для впливу на військових керівників.

    • Координував прийняття рішень щодо переведення за хабарі.

    • Спілкувався з високопосадовцями різних рівнів для реалізації незаконних схем.

    Організатори добре розуміли принципи роботи оперативних та військових підрозділів, тому ретельно розробили механізм взаємодії і застосовували заходи конспірації. Однак слідчим ДБР вдалося задокументувати всю злочинну діяльність.

    Всім чотирьом організаторам оголошено підозру за зловживання впливом за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Крім того, підозру отримали чотири військовослужбовці, які скористалися цією схемою, заплативши хабар за переведення (ч. 1 ст. 369-2 КК України).

    На даний момент слідчі перевіряють понад 150 випадків можливого незаконного переведення у тил за цією схемою.

    Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Офісу Генпрокурора.

  • Ексзаступника міністра агрополітики підозрюють у розкраданні 27 мільйонів гривень державної допомоги

    Ексзаступника міністра агрополітики підозрюють у розкраданні 27 мільйонів гривень державної допомоги

    Колишнього заступника міністра аграрної політики Володимира Топчія підозрюють у незаконному сприянні виплаті державної допомоги підприємству в галузі рослинництва. За версією слідства, він разом із заступником керівника однієї з райдержадміністрацій забезпечив незаконне отримання 27 мільйонів гривень компенсації за придбання садивного матеріалу, який насправді не закуповувався.

    Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

    За даними слідства, у 2018 році Топчій, який тоді очолював департамент землеробства та технічної політики в АПК, разом зі спільником незаконно забезпечив виділення бюджетних коштів аграрному підприємству. Натомість придбаний садивний матеріал не використовувався за призначенням, а був внесений до статутного капіталу підприємства засновником.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

    Нагадаємо, що раніше під підозру у масштабних земельних махінаціях потрапив і колишній міністр аграрної політики Микола Сольський. Його звинувачують у незаконному заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень та спробі захоплення ще на 190 мільйонів гривень. За даними слідства, злочинна група, до якої входили посадовці Держгеокадастру, знищувала документи та передавала землю підконтрольним особам.

  • Вбивство активіста Дем’яна Ганула: підозрюваному загрожує довічне ув’язнення

    Вбивство активіста Дем’яна Ганула: підозрюваному загрожує довічне ув’язнення

    Правоохоронці оголосили підозру затриманому у справі про вбивство відомого одеського активіста Дем’яна Ганула. Його підозрюють у умисному вбивстві на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України) та незаконному поводженні зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).

    Що відомо про вбивство?

    Трагедія сталася 14 березня в Одесі, посеред білого дня. Невідомий чоловік розстріляв Ганула, після чого втік із місця злочину. Поранення виявилися смертельними.

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко одразу заявив, що для розслідування резонансного вбивства в Одесу виїхала спеціальна група Національної поліції.

    Правоохоронцям вдалося оперативно затримати підозрюваного. Наразі суд наполягає на тому, щоб він залишався під вартою без права внесення застави.

    Хто такий Дем’ян Ганул?

    Дем’ян Ганул був відомим одеським активістом, який займався боротьбою проти незаконної забудови, екологічних порушень та проросійських впливів в регіоні. Він часто опинявся у центрі гучних конфліктів та протестних акцій.

    Що далі?

    Слідство встановлює замовника злочину та можливі мотиви. За статтями, які інкримінують підозрюваному, йому загрожує довічне ув’язнення. Розслідування триває, і суспільство очікує на відповідь – хто і чому замовив убивство активіста.

  • Херсонському депутату висунули підозру у пособництві ворогу

    Херсонському депутату висунули підозру у пособництві ворогу

    Скандал із розкраданням українського зерна під час окупації Херсонщини отримав продовження. Депутата обласної ради Сергія Сорокунського, який входив до забороненої проросійської партії “Блок Володимира Сальдо”, взяли під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці звинувачують його у сприянні окупантам, передачі продовольства армії РФ та допомозі в незаконному вивезенні українського зерна до тимчасово окупованого Криму.

    За інформацією Офісу Генпрокурора, Сорокунський, власник кількох фермерських господарств у Херсонській області, навесні 2022 року постачав продовольство російським військовим у селі Музиківка. Окрім цього, він передав свій врожай озимої пшениці окупаційній “Херсонській зерновій компанії”.

    Ба більше, депутат допомагав загарбникам відбирати врожай у місцевих аграріїв. Він координував примусове збирання зерна з українських полів, організовував його транспортування та особисто займався вивезенням сільгосппродукції до Криму через Джанкой, звідки зерно планували переправити за кордон.

    Щоб вільно пересуватися окупованою територією, Сорокунський отримав “автомобільну перепустку” від російської адміністрації, яка надавала йому спеціальний статус “федерального радника”.

    Підозру депутату висунуто за двома статтями КК України:

    • Пособництво державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2)
    • Порушення законів і звичаїв війни (ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 438)

    Суд погодився із позицією прокуратури і ухвалив тримати підозрюваного під вартою без права застави.

    Розслідування триває, слідчі шукають інших осіб, причетних до привласнення та вивезення українського зерна під час російської окупації.

  • Стрілянина в центрі Києва: нетверезий чоловік відкрив вогонь по перехожому

    Стрілянина в центрі Києва: нетверезий чоловік відкрив вогонь по перехожому

    У центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького, нетверезий чоловік спровокував конфлікт із перехожим, який завершився стріляниною. Про це повідомила поліція Києва.

    Подія відбулась ввечері, 3 березня, на вулиці Богдана Хмельницького. До поліції звернувся охоронець закладу й повідомив, що чув суперечку між чоловіками, а згодом відбулась стрільба. За словами начальника Шевченківського управління поліції Ігоря Падюка, раптовий конфлікт відбувся між двома місцевими мешканцями.

    Зловмисник спровокував конфлікт з перехожим та почав чіпати його за одяг. Під час подальшої штовханини фігурант витягнув травматичний пістолет та здійснив два постріли вгору. 49-річного стрілка поліцейські затримали на місці події та вилучили знаряддя вчинення злочину

    – повідомив Падюк.

    Порушнику повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

  • На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    Прокурор Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Тарас Горобець отримав підозру у шахрайстві у великих розмірах. Це сталося після того, як йому скасували групу інвалідності.

    За даними слідства, 27 липня 2020 року прокурор підписав декларацію із лікарем, яка працює у третьому черкаському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Того ж дня правоохоронець поскаржився медику на болі у правому та лівому підребер’ї; періодичну печію, нудоту; головні болі; підвищення артеріального тиску, серцебиття; запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима; болі вздовж хребта.

    Через чотири дні, 31 липня, лікарка підготувала виписку, в якій прописала: прокурор пройшов лікування у медзакладі (всього десять днів); має кілька хронічних захворювань органів черевної порожнини, але його загальний стан задовільний. Водночас, як стверджує слідство, у день виписки прокурор Горобець спонукав працівників міського центру первинної медико-санітарної допомоги виписати направлення на МСЕК у зв’язку з наявністю у нього ознак інвалідності. Що у підсумку було й зроблено.

    Більше того, 31 липня 2020 року обласна МСЕК №2 прийняла рішення про встановлення уманському прокурору ІІ групи інвалідності безтерміново.

    У квітні 2023 року Тарас Горобець, маючи десять років прокурорського стажу, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області за перерахунком пенсії. Згідно е-декларацій прокурора, починаючи з 2023 року розмір його річної пенсії різко збільшився: з 91-93 тис. грн (у 2021-2022 роках) – до 127,1 тис. грн у 2023 році.

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат
    витяг із судового реєстру

    Загалом, за чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат. 15 листопада 2024 року Центральна МСЕК скасувала групу інвалідності уманському прокурору. Як свідчать пояснення голови Центральної МСЕК, після вивчення медичної документації Тараса Горобця члени Центральної МСЕК виявили: ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок захворювання не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Відповідно, члени медкомісії одностайно проголосували за скасування інвалідності уманському прокурору.

    У суді Офіс генпрокурора наполягав на відстороненні від посади Тараса Горобця. Однак столичний суд відмовив у задоволенні клопотання.

    Окремо Феміда застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 26 березня. Досудове розслідування за вказаним епізодом триває, уманському прокурору загрожує позбавлення волі до восьми років.

    Як відомо, високий відсоток прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю, виявлено у Черкаській та Хмельницькій областях. На Черкащині 60 прокурорів органів прокуратури мають статус людини з інвалідністю. Це становить 27,4% від загальної кількості працюючих там прокурорів. 59 з них отримали його до повномасштабного вторгнення. Натомість у Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 29,8% від загальної кількості. 50 отримали групи інвалідності до повномасштабного вторгнення.