Кабінет міністрів України ухвалив стратегічний законопроєкт, який повністю переписує правила оподаткування операцій з електроенергією. Цей крок є не лише внутрішньою реформою, а й жорсткою вимогою Брюсселя: ухвалення нових податкових норм залишається однією з ключових умов для отримання Україною подальшої масштабної макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
Ця фінансова трансформація енергетичного сектору готує юридичний ґрунт для повного об’єднання українського та європейського ринків електроенергії, яке має остаточно завершитися до 2029 року. Синхронізація вітчизняного законодавства з директивами ЄС змусить український енергоринок грати за єдиними європейськими правилами. Це має забезпечити більшу прозорість галузі, проте неминуче змінить фінансові умови роботи для всіх учасників енергетичного сектору.
Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер поставила крапку в тривалих дискусіях довкола фіскалізації транскордонної електронної комерції, ухваливши у другому читанні та в цілому системний пакет законодавчих ініціатив. Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу (підтриманий 252 народними депутатами) та кореспондуючий законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу (за який віддали голоси 249 парламентарів). Обидва нормативно-правові акти ліквідують багаторічну норму про звільнення від оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, зобов’язуючи одержувачів сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) із таких замовлень.
Ухвалена реформа спрямована передусім на ліквідацію системних тіньових схем так званого «сірого імпорту», за допомогою яких недобросовісні підприємці масово дробили великі комерційні партії товарів широкого вжитку, одягу та електроніки на дрібні пакети вартістю менш як 150 євро, ввозячи їх без сплати жодної копійки до державного бюджету. Відтепер на всі комерційні посилки нараховуватиметься стандартний податок на додану вартість. Разом із тим законодавці передбачили цільові соціальні та оборонні винятки: від оподаткування звільняються виключно некомерційні відправлення формату «від фізичної особи фізичній особі», загальна заявлена вартість яких не перевищує 45 євро, а також окремі критично важливі номенклатурні позиції товарів військового та подвійного призначення, призначені для потреб Збройних сил України та підрозділів сил оборони.
Впровадження нових фіскальних правил матиме суттєвий перехідний період: норма почне діяти не раніше 1 липня 2027 року і лише після ухвалення окремої постанови Кабінету Міністрів України, що дозволить логістичним компаніям, поштовим операторам і митним службам завчасно підготувати відповідне програмне забезпечення та цифрові шлюзи контролю. Цьому рішенню передував складний парламентський шлях: у вересні документи двічі провалювалися в сесійній залі через бурхливі суспільні дискусії, перш ніж їх вдалося підтримати в першому читанні 16 вересня.
Окремим стратегічним досягненням стало внесення до фінального тексту правок, які відновлюють посилений фінансовий моніторинг щодо публічних діячів та топпосадовців (PEP). Це розблокувало процедуру підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, виконання вимог якого безпосередньо прив’язане до траншів макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів і програм Міжнародного валютного фонду, що є запорукою збереження бюджетної ліквідності України під час війни.
Україна вперше від початку повномасштабного російського вторгнення дозволила приватним газовидобувним компаніям експортувати частину власного природного газу. Уряд встановив обмеження на рівні 15% щомісячного видобутку та запровадив спеціальний механізм контролю. У галузевій асоціації переконані, що рішення принесе державі додаткову валюту, збільшить податкові надходження та допоможе відновлювати газову інфраструктуру після російських атак. Водночас виникає питання, чи не загрожуватиме продаж газу за кордон енергетичній безпеці України напередодні зими.
Про економічні переваги нового механізму 14 жовтня повідомила Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ). Представники галузі наголосили, що контрольований експорт дозволить приватним підприємствам отримати додаткові кошти, частину яких можна спрямувати на розвиток внутрішнього видобутку.
Відповідне рішення уряд ухвалив 7 жовтня постановою №1251. Як повідомляє Українська енергетична біржа, продаж газу за кордон здійснюватиметься через спеціалізовані відкриті біржові аукціони.
Головне обмеження — приватні виробники зможуть експортувати не більше 15% обсягів газу, видобутих за попередній місяць.
Водночас експорт дозволений лише протягом визначеного періоду — з 1 березня до 30 листопада. Із початку грудня до кінця лютого продаж українського газу за кордон за цим механізмом не здійснюватиметься.
Це має забезпечити пріоритет внутрішнього ринку саме під час найхолодніших місяців.
Додаткові податки та валютна виручка
За оцінкою АГКУ, нові правила можуть збільшити надходження до державного й місцевих бюджетів. Компанії отримають можливість продавати частину продукції за європейськими цінами, які наразі перевищують внутрішні.
Окрім валютної виручки, держава розраховує на додаткові рентні платежі, пов’язані з експортованими обсягами газу.
За даними Асоціації, відповідні платежі розраховуватимуть із прив’язкою до європейських цінових індикаторів.
Водночас точну суму майбутніх бюджетних надходжень поки не названо. Вона залежатиме від фактичних обсягів експорту, біржових цін та активності приватних виробників.
Ще один важливий аргумент — інвестиції в українську газову галузь.
Через російські удари частина газовидобувних підприємств зазнала пошкоджень. Компанії змушені витрачати значні кошти на ремонти, посилення фізичного захисту обладнання й забезпечення безперебійної роботи.
За словами виконавчого директора АГКУ Артема Петренка, відкриття додаткового ринку збуту дозволить спрямувати більше ресурсів на буріння нових свердловин, геологорозвідку та відновлення пошкоджених об’єктів.
Водночас через скорочення роботи промислових підприємств попит на газ усередині країни зменшився, що ускладнює реалізацію продукції приватних виробників.
Чи залишиться Україна без газу взимку
Саме це питання викликає найбільшу увагу на тлі постійних російських атак по енергетиці.
У Міністерстві енергетики запевняють, що рішення ухвалювали з урахуванням газового балансу та прогнозованих потреб країни в опалювальний сезон 2026–2027 років.
За офіційними даними Міненерго, в українських підземних сховищах накопичено майже 15,8 млрд кубометрів газу.
Це на 2,6 млрд кубометрів більше за мінімально необхідний обсяг і на 1,2 млрд кубометрів перевищує цільовий прогнозований показник.
Уряд також передбачив можливість оперативного призупинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту або кризової ситуації на внутрішньому ринку.
Таким чином, дозвіл не означає необмеженого продажу українського газу за кордон.
Україна може посилити свої позиції на європейському енергетичному ринку
За оцінкою галузевої асоціації, український газ може стати додатковим ресурсом для європейських споживачів, особливо в умовах скорочення залежності ЄС від Росії.
Попри відкриття експорту, пріоритетом уряду залишається забезпечення українських споживачів. Саме тому продаж газу обмежили за обсягами, сезонами та процедурами державного контролю.
Наразі немає підстав стверджувати, що нове рішення автоматично призведе до підвищення тарифів на газ для населення. Механізм стосується контрольованого продажу частини приватного видобутку, а не зміни побутових тарифів.
В АГКУ переконані, що за належного контролю експорт може стати додатковим джерелом інвестицій, валютних надходжень і податків, водночас сприяючи збереженню власного газовидобутку України.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.
Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.
Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.
При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.
Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.
Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.
За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.
Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.
За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.
Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.
Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.
Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.
Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.
За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.
Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.
Між співвласником «Нової пошти» Володимиром Поперешнюком та засновником книгарні Readeat Дмитром Феліксовим виникла публічна суперечка через можливе підвищення податків для фінансування страхування бізнесу від наслідків російських атак. Поштовхом стала заява Поперешнюка проти ідеї збільшити ПДВ із 20% до 21%.
Бізнесмен заявив, що підвищувати податки заради допомоги підприємцям — це фактично змушувати сам бізнес оплачувати власну підтримку. На його думку, держава мала б діяти навпаки: надавати податкові знижки постраждалим компаніям, проводити дерегуляцію, скорочувати державні витрати та кількість чиновників.
На допис Поперешнюка відреагував Дмитро Феліксов. Він нагадав про російський удар по терміналу «Нової пошти», де розміщувався склад Readeat із книжками сотень українських видавництв. Після атаки «Нова пошта», за словами підприємця, заявила про готовність компенсувати втрати, однак остаточний механізм виплат досі узгоджується.
Водночас Феліксов стверджує, що після цього Readeat зіткнувся зі зростанням вартості послуг «Нової пошти» та скасуванням частини знижок, які залежали від обсягів співпраці.
Саме тут підприємець побачив суперечність із позицією Поперешнюка.
«І я от читаю цей допис та думаю: а чим економічно така модель відрізняється від описаної вами?»— звернувся Феліксов до співвласника «Нової пошти». За його логікою, Readeat постраждав від російського удару, очікує компенсації, але паралельно змушений більше платити за послуги компанії, яка цю компенсацію обіцяє.
Феліксов назвав це «певним дисонансом»: частину наслідків війни бізнес зрештою все одно оплачує сам — лише не через податок, а через збільшення своїх операційних витрат. Це оцінка засновника Readeat; у наведеному матеріалі відповіді «Нової пошти» на його конкретні претензії щодо тарифів немає.
Сам Поперешнюк і раніше закликав уряд не збільшувати податковий та регуляторний тиск на компанії, які потерпають від російських атак. Він пропонував запроваджувати для таких підприємств податкові послаблення та мораторій на підвищення податків.
Для Readeat суперечка відбувається на тлі непростого року. У 2026-му Феліксов відмовився від масштабування мережі та намагався продати книгарні біля «Арсенальної» та у ЖК «Комфорт Таун». Покупців не знайшли, тому обидві точки у вересні закрили. За словами підприємця, вони давали лише 3% і 2% загального виторгу та працювали на межі збитковості.
Таким чином, дискусія про один додатковий відсоток ПДВ переросла у значно ширше питання: хто зрештою має оплачувати ризики війни для бізнесу — держава, споживачі чи самі підприємці через податки й тарифи.
Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.
Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.
За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.
Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.
Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.
Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.
Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Що означають 23,5 млрд грн
Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.
23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.
ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура УкраїниФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.
Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.
Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.
Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»
Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.
У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.
Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.
Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.
Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах
Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.
У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.
У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.
Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.
Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.
БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами
Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.
У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.
Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.
Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.
Схожі справи вже вимірюються мільярдами
Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.
Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.
Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.
Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.
Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.
В Україні наблизилися до створення нового механізму списання кредитів військовослужбовців та їхніх сімей. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 вересня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458, який дозволяє кредиторам добровільно пробачати до 100% заборгованості окремих захищених категорій громадян без податкових наслідків для боржника та додаткових податкових втрат для банку. Однак ключове уточнення: закон ще не ухвалений, а навіть після його прийняття банк не буде зобов’язаний автоматично списати кредит.
Законопроєкт зареєстрували ще 30 липня, а 1 вересня його включили до порядку денного Верховної Ради. Тепер профільний комітет запропонував депутатам підтримати документ у першому читанні та вдвічі скоротити строк подання поправок до другого читання. Станом на 11 вересня картка законопроєкту на сайті парламенту має статус «очікує розгляду». Тобто жодного права вимагати від банку негайного списання боргу у позичальників наразі не виникло.
Йдеться не просто про чергові «кредитні канікули». Механізм має дозволити банку ухвалити рішення про повне або часткове прощення основного боргу, а не лише припинити нарахування процентів чи штрафів.
Законопроєкт передусім стосується військовослужбовців, які загинули, померли, зникли безвісти, перебувають у полоні або отримали інвалідність унаслідок війни, а також їхніх сімей та представників. Окремі норми поширюються на цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії або зниклих безвісти за особливих обставин. Представники чи родичі таких людей зможуть самостійно звернутися до кредитора із проханням врегулювати або списати заборгованість.
Формулювання «списати до 100%» тут принципове. Це означає, що кредитор зможе пробачити як увесь залишок боргу, так і певну його частину. Автоматичного списання всіх кредитів усім військовим законопроєкт не передбачає. Рішення в кожному випадку залишатиметься за банком або іншим кредитодавцем.
Саме тому заголовки про те, що «Рада спише кредити військовим», були б некоректними. Держава не бере на себе погашення цих позик із бюджету. Вона фактично прибирає юридичні та податкові перешкоди, через які банку зараз може бути невигідно добровільно пробачити проблемний борг.
Проблема виявилася масштабною. За даними, використаними під час підготовки законопроєкту, лише на балансах опитаних банків перебуває понад 13,75 млрд грн кредитної заборгованості військовослужбовців, військових-ФОП та членів їхніх сімей. І це не загальна цифра по всій банківській системі, а лише дані установ, які були опитані під час підготовки документа.
Національна асоціація банків України наводила ще одну цифру: від початку повномасштабного вторгнення банки вже самостійно списали понад 11 млн грн боргів за кредитами військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти, перебувають у полоні або втратили працездатність через отриману внаслідок війни інвалідність.
Однак парадокс нинішньої системи полягає в тому, що добровільне прощення кредиту може створити новий податковий обов’язок.
У звичайних умовах анульована кредитором основна сума боргу за певних умов розглядається як додаткове благо позичальника. Податкова служба ще на початку 2026 року роз’яснювала, що прощена банком основна сума кредиту може входити до оподатковуваного доходу фізичної особи.
У випадку родини загиблого військового це створює очевидну проблему: банк може пробачити кредит, але в людини виникає податковий тягар через сам факт цього списання.
Законопроєкт №15458 пропонує прибрати цей ефект. Якщо кредит захищеної категорії буде списаний у передбаченому законом порядку, до оподатковуваного доходу позичальника не входитимуть ані основна сума боргу, ані проценти, ані комісії.
Для розуміння масштабу авторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк наводила показову статистику. З 24 лютого 2022 року банки власним коштом сплатили понад 4,9 млн грн податків, пов’язаних із добровільним прощенням проблемної заборгованості. Із них понад 2,5 млн грн припали на списання 523 кредитів загиблих, зниклих безвісти, полонених та військових з інвалідністю, а ще близько 2,4 млн грн — на 1704 випадки списання за власними програмами банків.
Тобто нові правила мають працювати одразу в обидва боки: родина не отримує податковий рахунок після прощення кредиту, а банк не зазнає додаткового фіскального навантаження лише через те, що погодився списати безнадійну заборгованість.
Окремий блок документа стосується вже відкритих виконавчих проваджень. Якщо кредитор і боржник врегулювали заборгованість або банк її пробачив за запропонованим механізмом, примусове стягнення має припинятися, навіть якщо воно було розпочате на підставі судового рішення. Для відповідних захищених категорій також пропонується вирішити питання виконавчого збору.
Це важливо для сімей, щодо яких банк уже отримав рішення суду про стягнення. Самого списання боргу недостатньо, якщо паралельно продовжує існувати активне виконавче провадження, арешт рахунків або інші заходи примусового виконання.
При цьому військовослужбовці вже мають низку кредитних пільг, але вони принципово відрізняються від запропонованого механізму.
Чинний Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає для визначених категорій військових та їхніх чоловіків або дружин ненарахування штрафів, пені та процентів за кредитами. Водночас закон містить винятки, зокрема щодо кредитів на придбання житла та автомобілів.
Головна різниця полягає в тому, що ненарахування процентів не прибирає тіло кредиту. Якщо людина заборгувала банку, наприклад, 300 тисяч гривень, пільга може зупинити появу нових процентів і штрафів, але сама сума боргу нікуди не зникає.
Саме цю проблему і намагається вирішити №15458 для найбільш вразливих випадків.
Національна асоціація банків України звертала увагу, що в нинішній системі борг загиблого чи зниклого безвісти військовослужбовця може залишатися проблемою для спадкоємців і родини. Особливо гостро це відчувають сім’ї, які втратили годувальника, або родини військових, які внаслідок поранення отримали інвалідність і втратили частину доходу.
Законопроєкт також містить зміну, яка стосується не лише військових. Для інших позичальників депутати пропонують збільшити неоподатковуваний поріг прощеного основного боргу: із нинішньої прив’язки до 25% мінімальної заробітної плати — до розміру однієї мінімальної зарплати у річному розрахунку.
Водночас проєкт ще може суттєво змінитися. Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже висловило до документа зауваження, а між першим і другим читанням депутати можуть переписати окремі положення. Профільний комітет саме тому рекомендував скоротити строк подання поправок, але не відмовлятися від доопрацювання.
Тому військовим і членам їхніх сімей зараз не потрібно масово звертатися до банків із вимогою «списати кредит за новим законом» — такого закону поки немає.
Подальша процедура передбачає голосування Верховної Ради у першому читанні, підготовку тексту до другого читання, ще одне голосування, підпис голови парламенту та президента і офіційне опублікування. Лише після набрання законом чинності можна буде говорити про практичне застосування нового механізму.
Якщо ж парламент збереже ключову конструкцію законопроєкту, зміна може стати однією з найбільш помітних кредитних пільг для військових за час повномасштабної війни. Банки отримають законний і податково нейтральний шлях списувати безнадійні кредити, а сім’ї загиблих, полонених, зниклих безвісти та військові з інвалідністю — можливість позбутися не лише процентів і штрафів, а в окремих випадках і всього залишку кредиту.
Головне ж обмеження залишається незмінним: це буде право банку, а не його обов’язок. Тому навіть після ухвалення закону фраза «військовим автоматично спишуть усі кредити» залишатиметься неправильною.
Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.
Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні
Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.
1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.
Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування
Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.
Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.
В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.
Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.
Що хочуть змінити
Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.
Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.
Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.
При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.
Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.
Чому питання знову повернули до Ради
Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.
Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.
Однак відмовитися від неї уряд не планує.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.
Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.
До чого тут МВФ
Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.
Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.
Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.
Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.
Скільки держава планує отримати
За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.
Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.
За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.
Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.
Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.
Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах
Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.
Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.
По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.
По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.
По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.
Що залишиться без ПДВ
Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.
Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.
Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.
Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.
Коли буде остаточне рішення
Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.
Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.
Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.
