Golosnovinua.com

Позначка: податки

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Печерський районний суд Києва у січні 2026 року наклав арешт на майно та кошти колишнього депутата Максима Сигалова, якого слідство пов’язує з діяльністю платіжних компаній «ДАЙМОНД ПЕЙ» та «Є-ПЕЙ». У матеріалах суду йдеться про можливе ухилення від сплати податків, проведення платежів на користь організаторів азартних ігор та схеми маскування фінансових операцій.

    За даними судових матеріалів, під час розслідування правоохоронці досліджують діяльність платіжної інфраструктури, яка обслуговувала операції у сфері онлайн-гемблінгу. Зокрема, у справі згадуються платежі, пов’язані з ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ». Лише за кілька днів у квітні 2024 року на нові рахунки цих компаній надійшло понад 1,1 млрд грн, після чого близько 1,09 млрд грн було перераховано на користь «ДАЙМОНД ПЕЙ» для подальших виплат виграшів.

    Мільярдні обороти та претензії податкової

    Окремо слідство досліджує діяльність ТОВ «Є-ПЕЙ». За результатами аналітичного дослідження Бюро економічної безпеки за період із 1 січня 2021 року до 30 квітня 2023 року, компанія могла занизити доходи за 2021–2022 роки на 21,8 млрд грн.

    У судових матеріалах зазначено, що це могло спричинити ненадходження до державного бюджету майже 3,9 млрд грн податку на прибуток. Слідство пов’язує можливі порушення, зокрема, з приховуванням фактичного змісту фінансових операцій та використанням механізмів маскування платежів. Водночас ці цифри наразі є оцінкою слідства, а не встановленим судом фактом.

    У матеріалах кримінального провадження також фігурують версії щодо використання карткових рахунків третіх осіб для проведення операцій та подальшого переміщення коштів. Правоохоронці перевіряють можливе використання таких механізмів для приховування походження грошей і їх подальшої легалізації.

    НБУ забрав ліцензію у «ДАЙМОНД ПЕЙ»

    Платіжна компанія «ДАЙМОНД ПЕЙ» раніше мала ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків. У липні 2024 року НБУ відкликав у компанії ліцензію.

    Регулятор пояснив рішення виявленням недостовірної інформації у документах, які подавалися для отримання ліцензії. Крім того, Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію особи, яка опосередковано володіла істотною участю в компанії. Регулятор також повідомив про зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією.

    Після відкликання ліцензії банки припинили ділові відносини з компанією, а кошти на її рахунках були заблоковані відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

    Що арештував суд

    У січні 2026 року суд дозволив накласти арешт на активи, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження. Йдеться, зокрема, про нежитлову нерухомість, автомобіль Land Rover Range Rover 2023 року випуску та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах США та євро.

    Кримінальне провадження триває. Наразі суд не встановив винуватість Максима Сигалова у вказаних правопорушеннях, а наведені у матеріалах справи обставини є версією органу досудового розслідування, яку ще має бути доведено в установленому законом порядку.

     

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    Група компаній ОККО за підсумками першого півріччя 2026 року сплатила до державного бюджету України 14,987 млрд грн податків і зборів. Це на 33%, або 3,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба компанії.

    Загальна сума податкових платежів складається з податків від операційної діяльності та митних платежів. Зокрема, 2,7 млрд грн припало на податок на прибуток, податок на додану вартість (без урахування ПДВ, сплаченого під час імпорту), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плату за землю та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    У компанії зазначають, що надходження від операційної діяльності зросли на 25% порівняно з першим півріччям 2025 року. Ще 12,2 млрд грн було сплачено під час імпорту товарів у вигляді митних платежів та податків.

    За інформацією ОККО, у середньому кожен автозаправний комплекс мережі у першому півріччі 2026 року щомісяця забезпечував понад 1,1 млн грн податкових надходжень від операційної діяльності. Крім того, у розрахунку на одного працівника щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становили майже 15,6 тис. грн.

    Інфографіка ОККО

    Віцепрезидент ОККО з фінансів Назар Купибіда зазначив, що компанія й надалі дотримується принципів прозорого ведення бізнесу та виконання своїх податкових зобов’язань.

    «Ми переконані, що навіть у найскладніші часи бізнес має не лише розвиватися, а й бути надійною опорою для країни. Прозора й відповідальна діяльність дозволяє нам зміцнювати довіру міжнародних фінансових інституцій і партнерів, залучати кредитні ресурси та інвестиції для реалізації нових проєктів в Україні», – зазначив Купибіда.

    За його словами, стабільна сплата податків не лише забезпечує виконання поточних зобов’язань перед державою, а й створює передумови для подальшого економічного розвитку країни.

    Окрім податкових платежів, компанія продовжує фінансувати благодійні та оборонні ініціативи. За перші шість місяців 2026 року група ОККО спрямувала близько 500 млн грн на підтримку Сил оборони України та реалізацію гуманітарних проєктів.

    Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення обсяг благодійної допомоги компанії досяг 4,3 млрд грн. Ці кошти були використані для підтримки українських військових, закупівлі техніки й обладнання, а також реалізації гуманітарних програм.

    Водночас ОККО продовжує інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів компанія називає розширення мережі швидкісних зарядних станцій для електромобілів та збільшення енергетичних потужностей автозаправних комплексів.

    У липні компанія повідомила про відкриття 100-го швидкісного зарядного комплексу Ultra Fast для електромобілів. Розвиток зарядної інфраструктури є частиною стратегії модернізації мережі АЗК та адаптації до зростання кількості електротранспорту в Україні.

    У компанії наголошують, що поєднання стабільної сплати податків, інвестицій у розвиток інфраструктури та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів залишається одним із ключових напрямів діяльності ОККО в умовах повномасштабної війни.

  • МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми розширеного фінансування для України та схвалила виділення чергового траншу в розмірі близько 690 мільйонів доларів. Кошти мають стати доступними для України одразу після завершення передбачених процедур.

    Про рішення МВФ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також офіційно підтвердив Міжнародний валютний фонд.

    Загальна сума фінансування сягне $2,2 мільярда

    Після надходження нового пакета загальний обсяг коштів, які Україна отримає від МВФ у межах чинної програми Extended Fund Facility, зросте приблизно до 2,2 мільярда доларів, або 1,6 мільярда спеціальних прав запозичення.

    Нова програма розширеного фінансування розрахована на 48 місяців. Її загальний обсяг становить близько 8,1 мільярда доларів. Вона має підтримувати макроекономічну та фінансову стабільність України в умовах повномасштабної війни, а також забезпечити проведення реформ, необхідних для післявоєнного відновлення та наближення країни до членства в Європейському Союзі.

    Перший транш за цією програмою Україна отримала після її затвердження у лютому 2026 року. Після нинішнього перегляду Фонд дозволив негайне виділення ще близько 690 мільйонів доларів.

    Корецький заявив, що всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі, визначені програмою станом на кінець березня, були виконані. Уряд і представники МВФ також погодили оновлені строки реалізації окремих структурних реформ та додаткові заходи, необхідні для подальшого виконання програми.

    Прем’єр наголосив, що Кабінет Міністрів планує прискорити впровадження змін, узгоджених із міжнародними партнерами.

    МВФ визнав виконання фінансових показників, але побачив затримки реформ

    У своєму офіційному повідомленні МВФ оцінив виконання Україною програми як загалом задовільне. Всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня були виконані.

    Водночас Фонд звернув увагу на уповільнення структурних реформ. Два контрольні показники, заплановані на перший квартал, були виконані із затримкою, а ще один — пропущено. Крім того, Україна не виконала цільовий показник чистих міжнародних резервів станом на кінець червня. У МВФ частково пов’язують це з наслідками загострення війни на Близькому Сході.

    Для збереження програми уряд погодився на коригувальні заходи, новий графік виконання реформ та додаткові політичні зобов’язання.

    Виконавчі директори МВФ застерегли Україну від відступу від реформ. Вони наголосили, що своєчасне виконання погоджених змін необхідне не лише для отримання наступних траншів, а й для збереження довіри міжнародних партнерів, підтримання макроекономічної стабільності та просування до членства в Євросоюзі.

    Яких реформ очікує МВФ

    Серед головних напрямів програми залишаються податкова та бюджетна політика, боротьба з корупцією, управління державними підприємствами, реформування енергетичного сектору, зміцнення фінансової системи та скорочення тіньової економіки.

    МВФ наголошує, що Україні необхідно посилювати мобілізацію внутрішніх доходів. Ідеться про боротьбу з ухиленням від сплати податків, зловживаннями спрощеною системою оподаткування, штучним поділом великих компаній на фізичних осіб-підприємців та прихованими трудовими відносинами.

    Серед узгоджених зобов’язань також названо скасування митного звільнення від сплати податку на додану вартість для окремих міжнародних посилок. На думку Фонду, це має закрити податкову прогалину та скоротити обсяги необов’язкового імпорту.

    Окремий блок реформ стосується міжнародного трансфертного ціноутворення. МВФ очікує, що Україна посилить правила, які не дозволятимуть компаніям використовувати різницю між податковими режимами для виведення прибутків або уникнення сплати податків у країні.

    Фонд також наполягає на продовженні інституційної реформи Бюро економічної безпеки та Державної митної служби. Ці органи мають відігравати ключову роль у боротьбі з контрабандою, тіньовою економікою і податковими порушеннями.

    МВФ заговорив про тарифи та енергетичний ринок

    Важливою частиною домовленостей залишається реформування енергетичного сектору. У МВФ заявили, що чинна система тарифів для населення та покладання спеціальних обов’язків на державні енергетичні компанії послаблюють їхнє фінансове становище.

    Через це компаніям може бракувати коштів на ремонт пошкоджених об’єктів, модернізацію мереж та інвестиції в нову інфраструктуру.

    Українська влада за технічної підтримки МВФ готує дорожню карту поступової лібералізації енергетичного ринку. Водночас перед переглядом тарифів мають бути створені дієві механізми соціального захисту вразливих домогосподарств.

    Лише після запровадження таких механізмів, як зазначає Фонд, тарифи для населення можуть поступово коригуватися відповідно до фінансового стану енергетичного сектору.

    Фонд погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ зазначив, що Україна змогла зберегти макроекономічну та фінансову стабільність, попри продовження російської агресії, атаки на критичну інфраструктуру та погіршення зовнішніх умов.

    Водночас економічний прогноз став слабшим. У 2026 році Фонд очікує зростання реального валового внутрішнього продукту України лише на 1–1,6%. Серед основних причин — продовження війни, посилення російських атак на інфраструктуру та негативні наслідки конфлікту на Близькому Сході.

    Середньорічну інфляцію у 2026 році МВФ прогнозує на рівні близько 8,9%, а інфляцію на кінець року — приблизно 10,5%. Державний борг, за оцінкою Фонду, може зрости до 111,8% ВВП.

    Водночас міжнародні резерви України за підсумками 2026 року можуть становити близько 65,5 мільярда доларів.

    МВФ закликав не втручатися в роботу НБУ

    Окремо представники Фонду наголосили на необхідності збереження незалежності Національного банку України.

    МВФ позитивно оцінив гнучкіший валютний курс, який допомагає економіці реагувати на зовнішні шоки та зберігати міжнародні резерви. Водночас подальше послаблення валютних обмежень має відбуватися обережно й залежати від економічних умов.

    Фонд також рекомендував Національному банку продовжувати політику, спрямовану на стримування інфляції та збереження стабільності банківської системи. Українські банки, за оцінкою МВФ, залишаються достатньо капіталізованими, ліквідними та забезпеченими резервами.

    Зовнішня допомога залишається критично важливою

    МВФ зазначив, що програма фінансування України залишається повністю забезпеченою як за базовим, так і за негативним сценарієм розвитку подій.

    Цьому сприяють гарантії міжнародних партнерів, кредитна програма Європейського Союзу на 90 мільярдів євро, механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration, який використовує доходи від заморожених російських активів, а також двостороння підтримка інших держав.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що Україна продовжує демонструвати стійкість в умовах руйнівної війни. Однак збереження фінансової стабільності потребуватиме обережної бюджетної політики, збільшення внутрішніх доходів, незалежності Національного банку, гнучкого валютного курсу та прискорення структурних реформ.

    Рішення про новий транш є позитивним сигналом для українського бюджету та міжнародних донорів. Водночас схвалені 690 мільйонів доларів супроводжуються чітким попередженням: наступні виплати залежатимуть від того, наскільки швидко уряд зможе надолужити затримки та виконати погоджені з МВФ реформи.

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.

  • Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди житла в Україні може опинитися на порозі суттєвих змін. Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №15111-д експерти прогнозують поступовий вихід орендного ринку з тіні, однак попереджають: частину нових витрат власники квартир можуть перекласти на орендарів. У результаті вартість оренди житла може зрости вже найближчим часом.

    Про це заявила співзасновниця «Українського клубу нерухомості» Ольга Соловей в ефірі телеканалу «Інтер».

    За її словами, нові правила мають стимулювати орендодавців працювати офіційно та укладати легальні договори оренди. Головним стимулом стане суттєве зниження податкового навантаження.

    Зараз багато власників житла уникають офіційного оформлення оренди через необхідність сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Загальне податкове навантаження сягає близько 23%.

    Після набуття чинності нових норм ставка фактично може знизитися до 10%.

    «Поступово буде більше легальних договорів оренди. Це дуже суттєве зниження ставки оподаткування. Замість 23% фактично буде близько 10%», – пояснила Соловей.

    Експерти називають новий механізм своєрідним «батогом і пряником». З одного боку, держава пропонує значно нижче податкове навантаження. З іншого – посилює контроль за доходами громадян та операціями з орендою нерухомості.

    Однією з ключових новацій стане автоматичний обмін інформацією між банками, податковими органами та цифровими платформами.

    Йдеться як про довгострокову оренду квартир, так і про короткострокову здачу житла через міжнародні сервіси на кшталт Airbnb та Booking.com.

    У результаті податкові органи отримають значно більше можливостей для виявлення випадків приховування доходів від оренди.

    «Ризик виявлення нелегальної діяльності суттєво збільшується. Тому працювати офіційно стане вигідніше, ніж залишатися в тіні», – зазначає експертка.

    Разом із тим учасники ринку не виключають, що частину нових витрат власники житла намагатимуться компенсувати за рахунок підвищення орендних ставок.

    Саме тому вже зараз фахівці говорять про можливе подорожчання оренди у великих містах України.

    Особливо це стосується регіонів із високим попитом на житло, де ринок продовжує відчувати дефіцит якісних квартир.

    За даними платформи ЛУН, за останній рік вартість оренди двокімнатних квартир в Україні вже суттєво зросла.

    Вартість оренди двокімнатних квартир в Україні в 2026 році. Скріншот: ЛУН

    Найдорожчим містом для орендарів залишається Ужгород. Середня вартість оренди двокімнатної квартири тут досягла 33 тисяч гривень на місяць.

    Зростання пояснюється стабільним попитом з боку внутрішньо переміщених осіб, обмеженою пропозицією житла та відносною безпекою регіону.

    Водночас у Києві темпи подорожчання були значно нижчими. За рік середня вартість оренди двокімнатного житла в столиці збільшилася приблизно на 4%.

    Експерти пояснюють це поступовим насиченням ринку після хвиль внутрішньої міграції попередніх років.

    Нові правила можуть вплинути не лише на ринок квартир.

    Законопроєкт також охоплює сегмент невеликих комерційних об’єктів, які часто здавалися без офіційного оформлення. Йдеться про гаражі, склади, офісні приміщення та іншу нерухомість.

    Уряд розраховує, що реформа дозволить одночасно досягти кількох цілей: збільшити податкові надходження, зробити ринок прозорішим та забезпечити більший захист прав орендарів і власників житла.

    Перевагою легальної оренди стане наявність офіційного договору, який дозволяє сторонам захищати свої права в судовому порядку, а також спрощує врегулювання конфліктних ситуацій.

    Втім, для багатьох українців головним питанням залишається можливе зростання цін.

    Якщо значна частина власників квартир вирішить перекласти податкові витрати на орендарів, ринок може отримати нову хвилю подорожчання вже наприкінці 2026 року.

    Остаточний вплив реформи стане зрозумілим після її повноцінного запуску та початку роботи механізму обміну даними між банками, податковою службою та цифровими платформами.

    Поки ж експерти радять орендарям уважно стежити за змінами на ринку, адже найближчими місяцями умови оренди житла в Україні можуть суттєво змінитися.

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.