Golosnovinua.com

Позначка: податки

  • Блогерка Анна Алхім демонструє розкішне життя, ухиляючись від податків та приховуючи джерела статків

    Блогерка Анна Алхім демонструє розкішне життя, ухиляючись від податків та приховуючи джерела статків

    У соціальних мережах Анна Алхім — приклад успіху: елітні автомобілі, розкішне заміське житло, брендовий одяг і подорожі. Проте офіційно її статки виглядають скромно: будинок записаний на батька, Range Rover — на помічницю, а в деклараціях — лише мотоцикл та прибуток у межах $11–175 тисяч на рік як фізичної особи-підприємця.

    Реальність, за підрахунками, значно інша. Її менеджерка підтвердила, що одна рекламна сторіз коштує 1200 євро. З урахуванням обсягів реклами, які щодня з’являються на сторінках блогерки, річний дохід Анни Алхім може становити від $480 тисяч до $1,2 мільйона. Усе це — без відповідних податкових зобов’язань.

    Ще один доказ тіньових прибутків — криптогаманець блогерки. За останні два роки на нього надійшло понад $1 мільйон, жодної гривні з якого не задекларовано як дохід. Алхім активно приймає оплату в криптовалюті, що дозволяє їй залишатися поза контролем податкової служби.

    Окрему увагу привертає оточення блогерки. Її “друг” Костянтин Валеулін є співзасновником паливного бізнесу AES Group та фактичним куратором Мереф’янського нафтопереробного заводу. Саме цей завод, за даними джерел, постачає неякісне, розбавлене паливо на мережі тіньових АЗС — таких як «Брент Ойл», «Гранд», «Мотто». Відмивання коштів та ухилення від податків, схоже, є звичною практикою для оточення блогерки.

    Уся схема — типовий приклад життя “поза системою”: формально все виглядає законно, але насправді — мільйонні потоки грошей, фіктивні власники майна, тіньова економіка та податкова безкарність.

  • “Мандарин Плаза”, “Лавина” та інші компанії бізнесмена Алієва – потрапили в поле зору БЕБ

    “Мандарин Плаза”, “Лавина” та інші компанії бізнесмена Алієва – потрапили в поле зору БЕБ

    Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало перевірку щодо можливого ухилення від сплати податків низкою компаній, що належать відомому київському забудовнику Вагіфу Алієву. Йдеться про фірми «ТРЦ Лавина», «Інвестстрой Гарант» та «Мандарин Плаза».

    Згідно з судовими матеріалами, кримінальне провадження за цим фактом було зареєстроване ще в серпні 2024 року. Відразу після цього бізнесмен здійснив юридичну перестановку — усі компанії були переоформлені на його молодшу доньку Марину Дорохіну, яка також проходить фігуранткою у справі.

    За версією слідства, мова може йти про умисне виведення активів з-під відповідальності та спробу уникнення кримінальної відповідальності шляхом зміни власника бізнесу.

    БЕБ вивчає діяльність цих компаній на предмет багаторічного заниження податкових зобов’язань, фіктивного документування операцій та використання схем, спрямованих на мінімізацію сплати податків.

    На сьогодні ТРЦ «Лавина» та «Мандарин Плаза» — одні з найвідоміших об’єктів комерційної нерухомості Києва, що приносять мільйонні доходи. Вагіф Алієв — одна з найвпливовіших фігур у столичному бізнесі.

    Розслідування триває. У разі доведення провини йому та його доньці може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з ухиленням від податків та відмиванням коштів.

  • У Ковелі чоловіка судитимуть за контрабанду авто під виглядом гуманітарної допомоги

    У Ковелі чоловіка судитимуть за контрабанду авто під виглядом гуманітарної допомоги

    У Волинській області викрили масштабну схему незаконного ввезення вживаних автомобілів з Європи під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних Сил України. Організатором оборудки виявився 36-річний мешканець Ковеля. Як повідомили 4 липня 2025 року у Волинському прикордонному загоні, справу вже передано до суду.

    Згідно з матеріалами слідства, чоловік систематично закуповував авто в Польщі та інших країнах ЄС. Для їх ввезення в Україну він використовував реквізити благодійного фонду, що дозволяло йому уникати митних платежів і податків. У документах ці машини зазначалися як гуманітарна допомога для ЗСУ, однак згодом продавалися за готівку на внутрішньому ринку.

    Упродовж року зловмисник встиг ввезти 11 автомобілів на загальну суму понад 2,1 мільйона гривень. Під час слідчих дій оперативники Волинського прикордонного загону спільно з детективами Бюро економічної безпеки та співробітниками СБУ задокументували один із фактів реалізації транспортного засобу.

    Під час обшуків за місцем проживання фігуранта, а також на автостоянках, правоохоронці виявили та вилучили два автомобілі, які наразі перебувають під арештом.

    Чоловікові оголошено підозру за ч. 1 ст. 201-4 Кримінального кодексу України (контрабанда товарів) та ч. 1 ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом). Обвинувальний акт передано до суду.

  • Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Міністерство фінансів України планує запровадити новий акцизний податок на всі напої з доданим цукром. Про це повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на проєкт Бюджетної декларації на 2026–2028 роки.

    Новий «солодкий» акциз стосуватиметься широкого спектру продукції — як газованих, так і негазованих напоїв, включно з енергетиками, соковмісними напоями та ароматизованою водою. Ініціатива має не лише наповнювати державний бюджет, а й наближати Україну до європейських норм податкової політики.

    Водночас уряд запланував і поступове підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби, ТВЕН (тютюнові вироби для електричного нагрівання) та пальне. До 2028 року акциз на сигарети сягне €90 за 1000 штук, а на бензин — €359 за 1000 літрів.

    Акциз на напої стане частиною ширшої податкової реформи, яка також включає цифровізацію податкової системи, впровадження електронного аудиту, контроль за банківськими надходженнями та участь у міжнародному обміні податковими даними.

    Ці зміни є складовими Національної стратегії доходів до 2030 року, яку уряд реалізує поетапно з метою забезпечення фінансової стабільності та модернізації фіскальної політики держави.

  • У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до податкової звітності.

    За даними БЕБ, «Буд Пром Лайн» активно працювала з бюджетними структурами, зокрема з Управлінням освіти і науки Білоцерківської міськради, виконавчим комітетом та іншими органами місцевого самоврядування. Роботи проводилися у 2022–2024 роках, коли облаштування укриттів у навчальних закладах стало пріоритетом.

    Втім, кошти, які надходили від держави, не були задекларовані належним чином. Керівник підприємства, усвідомлюючи законодавчі вимоги, систематично не складав податкові накладні і не подавав звітність щодо надходжень. У результаті — до держбюджету не надійшло понад 21 мільйон гривень ПДВ.

    Зловживання підтверджені результатами аналітичного дослідження БЕБ, а також судовою економічною експертизою, проведеною фахівцями Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

    У зв’язку з кримінальним провадженням суд наклав арешт на майно Андрія Кисіля:

    • нежитлову будівлю площею майже 96 кв. м у Київській області;

    • квартиру у столиці на понад 122 кв. м;

    • дві земельні ділянки загальною площею понад 10 соток у Київській області;

    • нежитлове приміщення площею 190 кв. м у місті Біла Церква;

    • повну частку у статутному капіталі компанії «Буд Пром Лайн».

    У Державній податковій службі не виключають, що виявлене ухилення — лише частина ширшої схеми. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяла ця практика і в інших підрядників, які працюють із коштами на безпеку шкіл.

    Слідчі дії тривають. Справу контролює БЕБ разом із податковими органами.

  • Борис Кауфман і його тютюнова імперія уникають податків в умовах війни

    Борис Кауфман і його тютюнова імперія уникають податків в умовах війни

    Поки країна воює, а кожна гривня бюджету розписана на фронт, лікарні та відновлення інфраструктури, великі гравці продовжують безкарно виводити мільярди у тінь. Один із них — Борис Кауфман, одеський бізнесмен і власник тютюнової імперії, яка стала символом системного ухилення від податків.

    ТОВ «ТЕДІС Україна», найбільший дистриб’ютор тютюнових виробів в Україні, — ключовий актив Кауфмана. За роки діяльності компанія неодноразово фігурувала у скандалах і кримінальних розслідуваннях. Її не раз звинувачували в монополізації ринку, тіньовому обігу готівки та несплаті податків. Але жодна справа так і не дійшла до вироку. Причина очевидна — вплив, зв’язки та тонка гра на стику бізнесу й політики.

    Однак останні роки вивели на арену ще одного гіганта, пов’язаний із Кауфманом — компанію DL SOLUTION. У 2023 році вона показала дохід у 50,6 млрд грн, а в 2024 — уже 88 млрд грн. Водночас прибуток за ці роки склав лише 61,3 млн і 106 млн грн відповідно — тобто всього 0,12% від загального обороту. Це виглядає як економічний абсурд.

    Для розуміння масштабу проблеми: середня прибутковість у сфері дистрибуції — 2–3%, а DL SOLUTION демонструє показники в 20–30 разів нижчі. Це вказує на класичні схеми мінімізації податків — перепродаж товару за заниженими цінами, фіктивні витрати, використання прокладок. Експерти кажуть прямо: український тютюновий ринок — це одна з головних схем обготівковування грошей в економіці країни.

    Що ще показово: податкова служба в Україні має достатньо інструментів для моніторингу та контролю. Вона стежить за онлайн-продажами громадян, обкладає податками перекази між картками, відстежує дрібні операції на пошті. Але коли йдеться про десятки мільярдів обороту з податковим навантаженням 0,1% — мовчить.

  • Підприємство в Київській області ухилялося від сплати податків: збитки бюджету понад 21 млн грн

    Підприємство в Київській області ухилялося від сплати податків: збитки бюджету понад 21 млн грн

    23 червня 2025 року детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області повідомили про підозру керівнику приватного підприємства за статтею 212 Кримінального кодексу України (ч. 3 ст.) — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

    За результатами досудового розслідування встановлено, що компанія тривалий час надавала послуги з ремонту житлових будинків та прибудинкових територій державним і комунальним установам, отримуючи оплату з бюджету. Проте господарські операції не відображалися у податковій звітності, що призвело до несплати податку на додану вартість.

    Унаслідок умисного ухилення державний бюджет недоотримав понад 21 мільйон гривень. Цю суму підтверджено висновком судово-економічної експертизи.

    Провадження відкрито на підставі аналітичного матеріалу, підготовленого співробітниками БЕБ Київської області.

    Солом’янський районний суд Києва наклав арешт на майно підозрюваного та обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Процесуальне керівництво справою здійснює Київська обласна прокуратура. Досудове розслідування триває.

  • Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

    Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

    У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

    Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

    “Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

    Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

    Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

    • тіньовим покровительством митниці;

    • участю у схемах “зернового коридору”;

    • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

    І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

    Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

    • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

    • падає купівельна спроможність населення;

    • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

    Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

  • «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    У столиці виявлено масштабну схему виведення та легалізації коштів, яку, за попередніми даними, реалізовували через забудовника ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» (ЄДРПОУ 36175203). Як з’ясувалося, компанія використовувала складну мережу фіктивних правочинів, афілійованих фірм за кордоном і підставних осіб для переведення активів за межі України.

    За наявною інформацією, до схеми залучались компанії з Кіпру (Elakol Developments Ltd, Koksi Holding Ltd), Великої Британії (Sticktop Ltd, S.G. Stolitsa Group Ltd) та Словаччини (FIBIS s.r.o.). Через них здійснювалися фіктивні інвестиції, обміни активів та рух коштів, пов’язаних із реалізацією об’єктів нерухомості в Києві.

    ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» пов’язане з Владиславою Молчановою, яка є співзасновницею компанії, але формально не фігурує серед бенефіціарів. Попри це, вона, за наявними даними, зберігає фактичний контроль над компанією. Серед інших співвласників — її син Іван Молчанов та троє громадян Литви. Основна частка (89%) належить кіпрській Elakol Developments Ltd.

    Компанія має неоднозначну історію: з 2008 по 2015 роки вона отримала понад 200 гектарів державної землі від ДП «Пуща-Водиця», що, за оцінками, спричинило збитки державі на понад 380 млн грн. Також у ЖК «Варшавський Плюс» зафіксовано перевищення щільності забудови у 2,2 раза, що спричинило навантаження на міську інфраструктуру.

    Особливу увагу правоохоронців привернули активи, зареєстровані на іноземні компанії, зокрема — елітна вілла на Лазуровому узбережжі Франції вартістю понад 20 млн євро, оформлена на Koksi Holding Ltd. Дані свідчать про зв’язки між Молчановою та її колишнім чоловіком, які, ймовірно, продовжують спільно керувати активами навіть після офіційного розлучення.

    Наразі діяльність компанії та її пов’язаних структур перевіряється на предмет можливого відмивання коштів, ухилення від сплати податків та незаконного збагачення. Попри викриття численних порушень, ситуація лишається без офіційного втручання силових органів.

  • Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот.

    Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у лютому 2022 року до понад 1,29 млн у травні 2025-го. Найбільший приріст стався у березні 2022 року — тоді за місяць додалося понад 213 тис. нових боржників, що становить третину загального зростання.

    Перший рік повномасштабної війни виявився найважчим: кількість ФОПів із боргами зросла на 60% за рік. Уже у 2023 році темп приросту суттєво знизився — лише на 4%. Але у 2024 році динаміка знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла ще на 16%.

    У січні–травні 2025 року кількість боржників збільшилася ще на 42 тис., або на 3,3%, але вже у наступні місяці спостерігалася тенденція до погашення заборгованостей. На початок травня приріст склав лише 2% або 24 275 підприємців.

    У грошовому вимірі податковий борг ФОПів також суттєво зріс — майже на 6 млрд гривень із початку повномасштабної війни.

    Експерти пов’язують такі тенденції з економічною нестабільністю, зменшенням ділової активності та змінами у податковій політиці, що відбулись у воєнний період. Водночас окремі підприємці адаптувались до нових умов і поступово почали повертатись до сплати податків.