Позначка: податки

  • Підвищення податків в Україні спричинило зростання цін на продукти: інфляція перевищить прогнози НБУ

    Підвищення податків в Україні спричинило зростання цін на продукти: інфляція перевищить прогнози НБУ

    Зростання податків і акцизів в Україні вже відчутно позначилося на вартості основних продуктів харчування, таких як яйця, молоко та хліб. За словами експертів, економічний тиск на споживачів посилюється, а Національний банк України (НБУ) прогнозує, що інфляція до кінця 2024 року перевищить очікування, сягнувши 9,7% замість раніше прогнозованих 8,5%.

    Так, у наступні місяці ціновий тиск зберігатиметься через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високих темпів зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.

    Скептики вже зазначають, що якщо ця тенденція зберігатиметься й надалі, то українцям стануть не по кишені звичайнісінькі продукти, і вже йтиметься про голодні бунти в країні. Є звичайно варіант перебратися в село – ближче до дешевих продуктів або завести власне господарство, але навряд чи українці цим скористаються. Річ у тім, що тільки в містах можна нормально сховатися від ТЦКшників – українські села повальна земобілізація вже давно «вичистила».

  • ПАТ «Укрнафта» купує мережу заправних станцій Shell: чи насправді вигідно це Україні

    ПАТ «Укрнафта» купує мережу заправних станцій Shell: чи насправді вигідно це Україні

    ПАТ «Укрнафта», яке є частиною Групи Нафтогаз, уклало угоду про придбання мережі заправних станцій Shell в Україні. Ця новина викликала великий резонанс у медіа, оскільки угода має значний потенціал для розвитку українського ринку нафтопродуктів. Згідно з офіційними заявами компанії, Укрнафта вважає цю покупку стратегічно вигідною і успішною, що дозволить значно зміцнити її позиції на ринку.

    Однак, є й інші точки зору:

    1. Нідерландська компанія Shell йде з України. Це найбільша енергетична компанія Європи і її остаточний відхід з України нічого хорошого про наш інвестиційний клімат не говорить. Це західна компанія, яка працювала повністю в білу, просто не змогла конкурувати з місцевими компаніями, які успішно застосовують схеми ухилення від податків. Тому факт такого відходу Shell – це реальна оцінка ставлення західних компаній до ситуації в країні.

    2. Купує державна Укрнафта. Невже в компанії немає більш пріоритетних завдань і проєктів, куди можна було б інвестувати кошти державної компанії? А це десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Скільки Укрнафта інвестувала у власний видобуток і переробку української нафти і газу? Скільки відновили нафтобаз чи нафтопереробних заводів? Скільки можна було побудувати розподіленої генерації за ці кошти?
    Невже викуп частини Shell був найнеобхіднішим і найактуальнішим способом використання коштів держкомпанії?

    Було б цікаво дізнатися думку Кабміну як єдиного акціонера групи Нафтогаз.

    3. Зараз країна бореться за залучення коштів у країну, а тут Укрнафта фактично допомагає засобам піти з країни. Станції Shell побудовані і працюють, і вони працювали б ще 5-10 років. Навіщо їх потрібно було викуповувати саме зараз? Вони перестали б працювати або She’ll погрожував закрити їх?

    Витрата в такий складний час десятків мільйонів доларів коштів державної Укрнафти на вкрай неважливу задачу – це абсолютно непродумане і неефективне рішення керівництва Нафтогазу і Укрнафти.

  • Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

    Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

    Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

    Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

    Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

    Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

    Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

    Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

    Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

    На поточний момент до списку системних банків входять:

    1. Приватбанк;
    2. Ощадбанк;
    3. Сенс Банк;
    4. Укргазбанк;
    5. Укрексімбанк;
    6. Універсал Банк (monobank);
    7. ПУМБ;
    8. Абанк;
    9. Райффайзен Банк;
    10. Креді Агріколь Банк;
    11. Укрсиббанк;
    12. Кредобанк;
    13. ОТП Банк;
    14. Банк Південний;
    15. ТАСкомбанк.

  • Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    У 2024 році Державна податкова служба України здійснила 16 119 камеральних перевірок серед фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що працюють з підакцизними товарами, та нарахувала штрафи на суму 9,5 мільйона гривень. Це свідчить про активізацію перевірок у порівнянні з попередніми роками.

    Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

    При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

    Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

    Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

    Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

    Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

  • Поховання для українців здорожчає: депутати запровадять ПДВ на ритуальні послуги

    Поховання для українців здорожчає: депутати запровадять ПДВ на ритуальні послуги

    В Україні поховання може стати суттєво дорожчими, депутати Верховної Ради запропонували законодавчо проєкт, що передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на ритуальні послуги. Ініціатива вже викликала значний резонанс у суспільстві, оскільки це може призвести до суттєвого подорожчання таких послуг для українців.

    Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

    Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

    Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

    Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

    Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

    Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

  • Фірма онуки екс-секретаря РНБО Олексія Данілова не сплатила податків на 44,3 млн гривень

    Фірма онуки екс-секретаря РНБО Олексія Данілова не сплатила податків на 44,3 млн гривень

    В Україні розгортається скандал навколо компанії «Агроенергоінвест», де донедавна 30% капіталу належало Анастасії Даніловій , онуці колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова . За даними ЗМІ, компанія ухилилася від сплати податків на суму 44,3 мільйона гривень, що викликало великий суспільний резонанс.

    Компанія заробляла десятки мільйонів гривень, потім у них почалися проблеми з БЕБ і СБУ, які розслідували махінації щодо «зернового коридору». Справу відкрили в червні, знайшли обвинуваченого, який уже в жовтні цього року поніс покарання.

    А ось онука Данилова, 9 травня 2024 року вийшла з керівного складу компанії. У підсумку підозру отримав комерційний директор і наступний власник «Агроенергоінвесту» Віктор Чередніченко. Його призначили в компанію 31 січня 2024 року.

  • Нова фунція в Дії е-Підприємець: реєстрація бізнесу, податки та банківські послуги онлайн

    Нова фунція в Дії е-Підприємець: реєстрація бізнесу, податки та банківські послуги онлайн

    В Україні на порталі Дія, в рамках бета-тестування сервісу е-Підприємець, з’явилися нові послуги, що значно спрощують процес ведення бізнесу. Тепер підприємці можуть швидко та без зайвих походів у держустанови вирішувати важливі питання: від сплати податків до реєстрації касових апаратів.

    Міністерство цифрової трансформації України повідомляє, що за допомогою е-Підприємця, який працює на порталі Дія, бізнесмени можуть отримати кілька важливих послуг за 20 хвилин, не виходячи з дому чи офісу. Раніше для цього потрібно було витрачати тижні на збір дозволів та візити в різні державні інстанції. З новими можливостями процес запуску бізнесу став значно швидшим і зручнішим.

    Ось кілька основних новинок:

    1. Єдиний рахунок для податкових платежів: Тепер ФОПи можуть сплачувати податки через єдиний рахунок, уникати переплат та помилок у реквізитах. Це дозволяє швидко та зручно виконувати зобов’язання перед державою.
    2. Оформлення працівників без візитів до податкової: З новими функціями підприємці можуть оформляти трудові договори та реєструвати нових працівників через портал Дія. Для цього достатньо заповнити заяву та засвідчити її кваліфікованим електронним підписом.
    3. Реєстрація касових апаратів (РРО і ПРРО): Раніше для реєстрації РРО необхідно було йти в податкову інспекцію. Тепер можна зробити це за кілька кліків у додатку Дія.
    4. Відкриття банківського рахунку через Дію: ФОПи можуть відкривати банківські рахунки в банках-партнерах безпосередньо через портал, що значно полегшує цей процес.
    5. Подання форми 20-ОПП: Тепер підприємці можуть подавати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді без необхідності відвідування податкової інспекції.

    Ці нововведення роблять ведення бізнесу в Україні зручнішим, швидшим і менш витратним за часом. Тепер підприємці можуть зосередитися на розвитку свого бізнесу, не витрачаючи час на бюрократичні процедури.

  • Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Народна депутатка України та член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко попередила, що українці можуть зіткнутися зі зниженням своїх зарплат вже з наступного року. Причиною цього, за її словами, є законопроєкт про підвищення податків, який наразі очікує підписання президентом.

    В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

    “По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

    Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

    “Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

    Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.

  • Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

    Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

    В Україні ситуація з державним бюджетом набирає критичних масштабів. Зростаючий дефіцит змушує уряд виробляти валютні резерви для підтримки курсу гривні, що призводить до занепокоєння серед економістів та експертів. Водночас рівень бідності в країні досягає катастрофічних показників, що ставить під загрозу добробуту населення.

    А тим часом, за прогнозами МВФ, на Україну за підсумками 2024 року чекає 95% держборгу до ВВП, а за підсумками 2025-го – близько 100%. Ще більше значення має вартість обслуговування держборгу до ВВП. Вона збільшиться до рівня понад 5% ВВП, що можна порівняти з довоєнними витратами на оборону.

    Безпечний рівень держборгу для країни, що розвивається, яка займає в іноземній валюті, – не більше 60% ВВП. І цей індикатор закладено в Маастрихтські критерії членства в ЄС.

    Економічні експерти зазначають, що Україну з таким боргом до Євросоюзу просто не візьмуть. Так, завдяки інфляції та зростанню номіналу ВВП у гривні (збільшення дефлятора) можна погасити внутрішній борг у національній валюті, але це спричинить девальвацію гривні та складнощі з погашенням валютного боргу (понад 60% у загальній структурі).

    Також можна знизити інфляцію і за рахунок стабільності курсу і зростання валютного еквівалента погасити зовнішній борг у доларі та євро, але уповільнення дефлятора призведе до складнощів погашення внутрішнього держборгу в гривні, а там просто космічні ставки обслуговування (16-17% за новим боргом). Тобто, в умовах воєнного часу держборг Україні погасити неможливо.

    А ось схвалене владою підвищення податків і зборів, у спробах «підлатати» бюджетну «дірку», лише позначилося на цінах і продовжить позначатися, коли Рада схвалить усі вимоги Заходу. Базові продукти і послуги, включно зі світлом і теплом, будуть тільки дорожчати, а криза заборгованості та закредитованості населення – зростати.

  • Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

    Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

    Нещодавно в Україні стала відома історія одного з популярних авторів контенту на OnlyFans, яка задекларувала та виплатила податки на суму понад 13 мільйонів гривень. Це привернуло увагу до питань податкової прозорості, відповідальності громадян перед державою та важливості декларування доходів у цифровому вигляді.

    Про це повідомив голова фінансового комітету Ради Гетманцев.

    «Від громадянки до бюджету надійшло понад 13,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Раджу якнайшвидше самостійно задекларувати свої доходи всім українцям, які отримували іноземні доходи від електронних платформ», – написав нардеп.

    Раніше він повідомляв, що деякі українки заробили на згаданому сайті суми понад три мільйони доларів.

    Полювання на моделей OnlyFans також веде українська поліція, закуповуючи в них контент під виглядом клієнтів.