Позначка: податки

  • До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва прибули фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм для проведення важливих зустрічей з представниками української влади. Як повідомив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, дискусії будуть зосереджені на податково-бюджетних планах.

    “Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу”, – йдеться в заяві.

    Основною метою візиту є обговорення стратегій фінансування та розвитку економіки України в умовах війни. Економічна ситуація в країні залишається складною, тому питання бюджету та податків є критично важливими для забезпечення фінансової стабільності.

    Нагадаємо, що угода України з МВФ про програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 млрд доларів була затверджена в березні 2023 року. З моменту підписання програми Україна вже отримала п’ять траншів загальною сумою близько 7,6 млрд доларів, включаючи 900 млн доларів у березні та останній транш на 2,2 млрд доларів у липні.

    У 2024 році Україна може очікувати ще два транші по 1,1 млрд доларів, які плануються на жовтень і грудень. Ця підтримка є частиною зобов’язань партнерів щодо надання Україні 122 млрд доларів до 2027 року. Водночас МВФ також підготував негативний сценарій для української економіки у разі тривалої війни, в рамках якого загальне фінансування може зрости до 140,7 млрд доларів.

  • 40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко під час середні в середу брифінгу оголосила, що за оцінками Міністерства економіки України, 40% національного валового внутрішнього продукту країни перебуває “у тіні”.

    За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

    «Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

    Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

    Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

    «Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

    Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

    Довідка:

    • раніше голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що в тіні економіки України перебуває щонайменше 1,5 трлн грн. Із них 500−600 млрд — могли би надійди до бюджету. Але вивести ці кошти із тіні — це справа не на один рік. Проте держава поступово йде до відбілення цілих галузей, і ця робота тягне за собою збільшення надходжень до бюджету;
    • держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та в галузі пального.
  • В Україні підвищать податки

    В Україні підвищать податки

    Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.

    “На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.

    Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.

    “Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.

  • В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    Малі банки переглядають ставки за депозитами, деякі з них суттєво знизили дохідність вкладів. Розглянемо, які умови зараз пропонують приватним клієнтам банки з депозитними портфелями до 2 млрд грн.

    У травні інфляція в Україні прискорилася до 3,3% у річному вимірі, порівняно з 3,2% у квітні. Очікується, що після підвищення тарифів на електроенергію інфляція у червні зросте ще більше, що негативно впливатиме на дохідність депозитів.

    На дохідність вкладів також вплине можливе підвищення податків, яке обговорюється у владних кабінетах. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що можуть змінитися “податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість”.

    За попередніми даними, військовий збір може збільшитися з 1,5% до 5%. Це безпосередньо вплине на дохідність вкладів, оскільки фізичні особи сплачують цей податок разом з ПДФО при отриманні доходу з депозитів. Якщо зараз загальна сума податків складає 19,5%, то після змін вона може зрости до 23%.

    Начальник Львівського відділення РВС Банку Іван Мичло погоджується, що збільшення військового збору вплине на прибутковість вкладів, але не вважає, що це зробить депозити менш популярними.

    “Не думаю, що підвищення військового збору суттєво вплине на дохідність вкладів та їх затребуваність серед населення. Відтоді, коли було вперше запроваджено військовий збір (1,5%), не спостерігалося відтоку клієнтів. Зараз планується збільшення до 5%, але це лише прогноз. Після певного періоду адаптації попит може відновитися”, — пояснює Іван Мичло.

    Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає підвищення військового збору ймовірним.

    “Будь-яке підвищення податків ускладнює ситуацію, навіть для класичних депозитів. Конкуренція на ринку та економічні умови обмежують можливості для перегляду депозитних ставок. Збільшення податків вплине на реальну дохідність для вкладника, оскільки більше з нарахованих відсотків перераховуватиметься до бюджету”, — зазначає він.

    За його словами, підвищення податків може спонукати людей інвестувати в ОВДП або тримати гроші вдома чи на поточних рахунках. Глибина цього процесу залежатиме від рівня підвищення податків та ресурсної ситуації на ринку. З іншого боку, наповнення бюджету, значна частина якого йде на оборону країни, може мати пріоритет.

    Нагадаємо, Міністерство фінансів 18 червня розмістило військових облігацій на 8,6 млрд гривень та 204 млн доларів.

  • Необхідність України у боротьбі з тіньовою економікою

    Необхідність України у боротьбі з тіньовою економікою

    Російське повномасштабне вторгнення в Україну викликало руйнування, страждання та людські трагедії. Українські захисники продовжують відважну боротьбу за свободу й незалежність, а бізнес-спільнота, не зважаючи на виклики, підтримує економіку країни, сплачує податки та забезпечує зайнятість.

    Згідно з даними Американської торговельної палати в Україні, 32% компаній втратили співробітників через насильство, а 30% зазнали пошкоджень своїх майнових активів. 84% підприємств мають працівників, які одночасно служать у Збройних силах України.

    У зв’язку з війною пріоритети державних витрат значно змінилися, зокрема, фінансування армії стало головним пріоритетом.

    Американська торговельна палата висловлює вдячність міжнародним партнерам за єдність та підтримку в боротьбі за виживання України. Палата закликає міжнародних партнерів України допомогти у розморозці та передачі російських суверенних активів, щоб Росія могла відшкодувати завдані збитки та понести відповідальність за свої дії.

    У контексті обговорень щодо підвищення податків на прозорий бізнес, Палата закликає уряд розпочати ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Величезні втрати державного бюджету від нелегальних ринків, зокрема торгівлі тютюновими виробами, підкреслюють необхідність ліквідації тіньових секторів для забезпечення рівних умов гри та привабливості для інвестицій.

    Палата підкреслює важливість участі бізнесу у формуванні податкової політики, наголошуючи на необхідності передбачуваності й прозорості в цьому процесі. Це важливо для збереження довіри до податкової системи та захисту сумлінних платників податків.

    З метою фінансування боротьби за перемогу, Росія повинна відшкодувати завдані збитки, а тіньова економіка має бути припинена. Американська торговельна палата стоїть на боці України на шляху до відновлення та перемоги.

  • Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок є тривожними фактами, з якими Україна асоціюється протягом багатьох років. Незважаючи на військовий стан і посилення контролю, цей бізнес продовжує процвітати, не зменшуючи обертів. Розглянемо проблеми, масштаби та можливі шляхи вирішення цієї ситуації.

    Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

    15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

    Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

    За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

    різне rxidqqikriezant

    Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

    Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

    У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

    різне

    Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

    У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

    Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

    Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

    Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

    Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

  • Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада України зробила важливий крок у боротьбі з тютюнопалінням, підтримавши у першому читанні законопроєкт №11090, який передбачає підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.

    Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

    Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

    Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

    “У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

    Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.

  • Зміни в Податковому кодексі приведуть до зростання ціни на газ та бензин

    Зміни в Податковому кодексі приведуть до зростання ціни на газ та бензин

    В Україні очікується зростання цін на газ та бензин у зв’язку з новими змінами в Податковому кодексі. Комітет Верховної Ради з питань фінансів підтримав відповідні зміни, спрямовані на наближення законодавства України до норм Європейського Союзу в частині акцизного податку.

    Комітет підтримав проект № 11256 про збільшення акцизів на паливо. Він також поділився графіком за яким буде відбуватися збільшення, інформує Telegram народного депутата України Ярослава Железняка.

     uqidqhiqudiddxantТож, ставки на дизельне пальне зростуть зі 139,5 євро до 177,6 євро. Це призведе до подорожчання дизеля на АЗС на 1,95 гривень.

    Ставки на автогаз зростуть з 52 до 165 євро – це призведе до подорожчання дизеля на АЗС на 5,8 гривень.
    “Але дуже цікава ситуація з акцизом на газ. Мінфін не знає як так сталося, що в останню мить вирішили різно збільшити підняття акцизів на газ. Там прям значне підвищення. В ході пошуку документів – виявилось, що збільшення на газ запропонувала “УкрНафта”. Точніше Ростислав Шурма. Замість акцизу по детективі 70 євро – він буде 277 євро”, – зазначив Железняк.

  • Україна готується до підвищення податків та акцизів

    Україна готується до підвищення податків та акцизів

    У червні 2024 року можуть бути прийняті рішення щодо підвищення деяких податків та акцизних зборів в Україні, але реальне зростання відрахувань до бюджету може відбутись трохи пізніше. Зараз Кабінет Міністрів розробляє законопроєкт, спрямований на підвищення податків, зокрема ПДВ та військового збору. Ці зміни можуть стосуватися як загального підвищення ставок, так і введення військового збору для суб’єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування.

    Планується збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Таку ж ставку у 5% може мати і фізична особа-підприємець. Питання підвищення рівня ПДВ ще обговорюється, передбачуване збільшення становить 2-3%.

    Законопроєкт може бути представлений до Верховної Ради ще до кінця червня. Проте експерти зауважують, що навіть за швидкого прийняття документа нові ставки можуть почати діяти не раніше вересня.

    У червні також можуть змінитися акцизи. Планується підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь та паливо для фінансування армії. Збільшення акцизу призведе до значного зростання цін на бензин.

    У травні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11256, який передбачає підвищення податків на підакцизні товари. Зокрема, він передбачає поетапне збільшення акцизу на пальне до 2028 року.

    Згідно з текстом законопроєкту, до 1 січня 2028 року акциз на бензин має становити 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів, а на автогаз — 277 євро за 1000 літрів.

    Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав реєстр. № 11256 про збільшення акцизів на паливо на своєму засіданні 31 травня. Рішення призведе до зростання цін на пальне для українських автомобілістів вже у липні.

  • Мінфін України планує підвищення податків

    Мінфін України планує підвищення податків

    Найближчим часом в Україні можуть значно збільшитися податки. Міністерство фінансів вже працює над новим законопроектом, який передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору.

    Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

    Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

    ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

    Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

    На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.