Позначка: політика

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що пропозиції щодо можливого виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки з боку США фактично повторюють ультимативні вимоги Росії. Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC News, коментуючи дискусії навколо шляхів завершення війни.

    За словами глави держави, подібні ініціативи формально не подаються як прямий тиск з боку Сполучених Штатів, однак їхня логіка очевидна. Йдеться про те, що Україна має піти на територіальні поступки, після чого можуть бути запропоновані гарантії безпеки.

    Президент наголосив, що такий підхід не є реалістичним сценарієм досягнення миру. На його думку, він лише відтворює позицію Росії, яка прагне змусити Україну відмовитися від своїх територій.

    «Вони зупиняться. Але тільки якщо ціна для них стане достатньо високою», — заявив Зеленський.

    Він підкреслив, що Україна не може погодитися на подібні умови, оскільки це означало б фактичну капітуляцію перед агресором.

    Окремо президент зазначив, що США мають достатній вплив для зміни позиції Кремля. На його переконання, американські політики, зокрема Дональд Трамп, можуть посилити тиск на Росію та змусити її припинити війну.

    Зеленський також зауважив, що Москва продовжує агресію не через власну силу, а через недостатній рівень міжнародного тиску. Саме тому, на його думку, ключем до завершення війни є посилення санкцій та політичного тиску на Росію, а не пошук компромісів за рахунок українських територій.

  • Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Віталій Кличко задекларував 16,82 мільйона гривень доходів за 2025 рік. Відповідні дані містяться в його електронній декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, основну частину доходу склали роялті — 12,74 мільйона гривень. Заробітна плата міського голови становила 1,44 мільйона гривень. Також Кличко задекларував 892 тисячі гривень доходу від відчуження рухомого майна та 1,74 мільйона гривень у вигляді подарунків у негрошовій формі від брата Володимира Кличка.

    У декларації зазначено і значні суми коштів. На банківських рахунках мер зберігає 1,1 мільйона гривень, 192,24 тисячі доларів і 153,25 тисячі євро. Готівкою він задекларував 203,4 тисячі гривень, 54,2 тисячі доларів і 38 тисяч євро. Крім того, у декларації вказано позичені брату кошти — 53,6 тисячі доларів і 2,2 мільйона євро.

    Серед нерухомості Кличко володіє квартирою у Києві площею 251,8 квадратного метра, а також будинком відпочинку у Лютежі Київської області площею 785,5 квадратного метра. Земельною ділянкою площею 2,5 тисячі квадратних метрів у цьому ж населеному пункті він користується. Також мер зареєстрований у квартирі свого брата в Києві.

    У декларації зазначено і транспортні засоби. Кличко є власником мотоцикла Fine Custom Puncher 2009 року та причепа Ironhorse Widebody 2013 року. Крім того, він безоплатно користується трьома автомобілями Toyota Sequoia різних років випуску, які орендує його брат.

    Окремо задекларовано предмети розкоші, зокрема антикварний камінний годинник, сім наручних годинників від відомих брендів, рояль Yamaha та два карабіни.

    Також Кличко разом із братом володіє кількома товарними знаками, зокрема «КличкО», KLICHKO та KLITSCHKO, а також має корпоративні права у двох благодійних фондах.

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Катерина Шкльода стала в.о. мера Луцька: що про неї відомо

    Катерина Шкльода стала в.о. мера Луцька: що про неї відомо

    У Луцьку відбулася різка зміна влади — після відставки міського голови Ігоря Поліщука та секретаря міської ради Юрія Безпятка виконувачкою обов’язків мера стала депутатка Катерина Шкльода. Її кандидатуру підтримала більшість депутатського корпусу.

    Рішення про дострокове припинення повноважень Поліщука було ухвалене на сесії міськради. Сам він заявив, що відставка не пов’язана з розслідуваннями чи аудитами, однак причин свого кроку публічно не пояснив.

    Перед цим стало відомо, що міський голова подав особисту заяву про складання повноважень, яку депутати мали розглянути на черговому засіданні ради.

    Одночасно з мером заяву написав і секретар ради Юрій Безпятко, що фактично відкрило можливість для повного переформатування керівництва міста.

    У результаті таємного голосування депутати обрали нову секретарку ради — Катерину Шкльоду. Саме ця посада передбачає автоматичне виконання обов’язків міського голови у разі відсутності мера.

    Хто така Катерина Шкльода

    Катерина Шкльода — депутатка Луцької міської ради від партії «За майбутнє». Вона має досвід роботи в органах місцевого самоврядування та виконавчих структурах міста, зокрема працювала у департаменті сім’ї, молоді та спорту.

    Також Шкльода пов’язана з благодійним фондом Ігоря Палиці «Тільки разом», де раніше обіймала керівні посади.

    У публічних заявах вона наголошує на необхідності стабілізації роботи міської ради, відновлення конструктивної співпраці між фракціями та аудиті рішень попереднього керівництва.

    Що стоїть за відставкою

    Хоча офіційні причини відставки не озвучені, політичні та медійні кола пов’язують її з низкою факторів.

    Зокрема, наприкінці 2025 року в кабінеті Поліщука проводили обшуки у межах розслідування можливих зловживань, пов’язаних із забудовою території льодової арени «Снігова королева».

    Крім того, депутати та громадські активісти неодноразово заявляли про можливі порушення у сфері міського будівництва та земельних рішень, що могло посилити політичний тиск на міського голову.

    Окремі джерела також припускають, що відставка є частиною ширшого політичного переформатування влади у місті. На цьому тлі до Луцька прибував народний депутат Ігор Палиця, якого традиційно вважають ключовою фігурою впливу у місцевій політиці.

    Політичний контекст

    Ігор Поліщук був обраний міським головою у 2020 році від політичної сили «За майбутнє», яка має значний вплив у Луцьку.

    Зміна керівництва міста фактично означає перерозподіл впливу всередині цієї політичної групи, а також потенційний перезапуск управлінської команди.

    Експерти зазначають, що подібні кадрові рішення у містах часто відбуваються не лише через формальні причини, а й у межах внутрішніх політичних домовленостей.

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    В Україні почали готувати сценарій роботи парламенту на випадок затяжної війни. Президент доручив розробити відповідний план дій, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

    Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у владі.

    За інформацією видання, йдеться про підготовку Верховної Ради до функціонування в умовах можливого продовження війни ще на три роки. Відповідне завдання вже отримали представники парламентської більшості.

    Розробкою плану займається заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець. Очікується, що документ передбачатиме адаптацію роботи парламенту до тривалого воєнного періоду.

    Деталі майбутнього плану наразі не розкриваються. Водночас очевидно, що йдеться про організацію законодавчого процесу, стабільність ухвалення рішень та забезпечення роботи державних інституцій в умовах тривалого конфлікту.

    На тлі підготовки сценарію тривалої війни у парламенті паралельно обговорюють і політичні наслідки такого розвитку подій. Раніше ми повідомляли, що у Раді розглядають варіант відкладення виборів ще на кілька років. Це пов’язано як із безпековими ризиками, так і з відсутністю готового законодавства для проведення голосування в умовах війни. При цьому, як зазначають експерти, під час воєнного стану вибори взагалі не можуть проводитися, що фактично змушує владу шукати довгострокові моделі функціонування держави без виборчих кампаній.

  • Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі іноземної розвідки, яка діяла на Закарпатті та займалася збором інформації оборонного і суспільно-політичного характеру.

    За даними слідства, координатором мережі був кадровий співробітник військової розвідки Угорщини Золтан Андре. Повідомляється, що раніше, у 2016–2020 роках, він працював у Грузії під дипломатичним прикриттям, а з 2021 року зосередив свою діяльність на Україні.

    Як встановили правоохоронці, агент вербував місцевих жителів, яких залучав до збору інформації. Серед основних завдань було отримання даних про рівень військової захищеності регіону, суспільно-політичні настрої населення, а також можливу реакцію місцевих жителів у разі гіпотетичного введення угорських військ.

    За інформацією СБУ, координація діяльності відбувалася під час особистих зустрічей, які організовувалися на території Угорщини.

    На тлі цього розслідування варто зазначити, що останнім часом відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими. Офіційний Київ неодноразово заявляв про наявність розбіжностей із Будапештом щодо низки політичних та безпекових питань.

    Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх причетних до діяльності агентурної мережі та документування їхніх дій.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.