Golosnovinua.com

Позначка: політика

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У політичних колах дедалі частіше звучать оцінки про те, що війна в Україні може тривати ще один-два роки. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на народних депутатів та джерела у парламенті.

    За інформацією видання, якщо ще кілька місяців тому серед політиків відчувалася атмосфера можливого перемир’я та підготовки до політичних процесів — зокрема потенційного референдуму і виборів — то зараз ці очікування суттєво змінилися. Переговори зайшли у глухий кут, а загострення геополітичної ситуації, зокрема на Близькому Сході, вплинуло на загальний прогноз.

    У таких умовах, зазначають співрозмовники, країні доведеться ще тривалий час жити в режимі воєнного стану. Водночас парламент змушений адаптуватися до довготривалої роботи в цих умовах, адже змінити склад Верховної Ради під час війни неможливо.

    Подібні оцінки раніше озвучували й інші джерела в медіа, які припускали, що війна може затягнутися до двох років. За їхніми даними, такий сценарій також розглядається на міжнародному рівні.

    Ознаки підготовки до затяжного періоду війни, за словами економістів, уже простежуються в діях уряду. Йдеться, зокрема, про бюджетну політику, планування витрат і фокус на довгострокову стійкість економіки.

    Експерти наголошують: хоча точні терміни завершення війни залишаються невизначеними, держава поступово переходить до моделі функціонування, розрахованої на тривале протистояння.

  • У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    В Україні не планують проводити вибори цього року через війну та відсутність безпечних умов для голосування. До такого висновку дійшли представники виборчої робочої групи, повідомляє британське видання The Times.

    За інформацією видання, робоча група, до якої входять представники виборчих органів, парламенту та громадянського суспільства, мала підготувати законопроєкт щодо проведення виборів, однак процес затримується через низку невирішених питань. Йдеться насамперед про гарантії безпеки, захист від можливих атак та втручання з боку Росії.

    Обговорення тривають і, за попередніми оцінками, продовжаться щонайменше до кінця травня. Водночас учасники групи погоджуються, що виборча кампанія може розпочатися не раніше ніж через шість місяців після припинення активної фази бойових дій, ухвалення необхідного законодавства та створення безпечних умов для голосування. Це фактично унеможливлює проведення президентських виборів у 2026 році.

    Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголосив, що проведення виборів під час бойових дій є надто ризикованим. За його словами, необхідно встановити чітку лінію розмежування та забезпечити стабільну безпекову ситуацію, після чого потрібен щонайменше піврічний період для організації виборчого процесу.

    Він також звернув увагу на додаткові обмеження, які накладає воєнний стан. Зокрема, це стосується свободи пересування та медіа, що може суттєво вплинути на чесність виборчої кампанії.

    Окремою проблемою залишається участь мільйонів виборців. Йдеться про близько шести мільйонів українців за кордоном, приблизно три мільйони громадян на тимчасово окупованих територіях та близько мільйона військовослужбовців. Для всіх цих категорій необхідно створити механізми голосування, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

    Розглядається і можливість внесення змін до законодавства, зокрема щодо проведення виборів в умовах воєнного стану. Водночас ідея цифрового голосування викликає спротив опозиції через ризики фальсифікацій та відсутність повноцінного міжнародного контролю.

    За даними The Times, тиск з боку Сполучених Штатів став одним із факторів створення робочої групи. Водночас українська сторона наголошує, що ситуація є безпрецедентною і не має аналогів у сучасній практиці.

    Зокрема, представники США наводили як приклад президентські вибори 1864 року під час Громадянської війни. Однак українські посадовці вважають таке порівняння некоректним через різний рівень загроз, зокрема ризики ракетних ударів, кібератак і інформаційної війни.

    Натомість більш практичними виявилися рекомендації британських експертів щодо організації голосування громадян за кордоном, зокрема через попередню реєстрацію та використання додаткових виборчих локацій поза межами дипломатичних установ.

    Таким чином, проведення виборів в Україні напряму залежить від завершення активної фази війни та створення умов, які гарантуватимуть безпеку і легітимність голосування.

  • Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    За інформацією наших джерел, проєкт плану стійкості для Києва був написаний не профільними спеціалістами, а штучним інтелектом.

    “Вивчаючи текст проєкту плану стійкості для столиці, помічники відразу кількох депутатів Київради звернули увагу на ознаки, що підтверджують написання тексту за допомогою ШІ.

    Ці факти вкотре  підтверджують, що в команді Кличка є серйозні проблеми з кадрами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ще 3 березня Рада нацбезпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних міст, окрім Києва. Столиці дали додатковий час на підготовку відповідних документів.

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.

  • Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Глава комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що вся територія України нібито стала законною ціллю для атак Ірану. За його словами, нібито через надання допомоги Ізраїльському режиму за допомогою безпілотників Україна «фактично опинилася втягнутою у війну».

    «Надаючи підтримку ізраїльському режиму за допомогою безпілотників, Україна, яка зазнала краху, фактично виявилася втягнутою у війну і, згідно зі статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану», — написав Азізі у соцмережі Х.

    Водночас Україна та Ізраїль не підтверджували жодного співробітництва щодо дронів. Київ офіційно повідомляв про підтримку безпілотниками США та країни Перської затоки, тоді як колишній президент США Дональд Трамп це спростовує.

    Реакція української сторони на заяву Ірану поки не озвучена, однак така риторика може загострити ситуацію на міжнародній арені та створити додаткові загрози безпеці країни.

  • Зеленський назвав переговори щодо війни «Санта-Барбарою»

    Зеленський назвав переговори щодо війни «Санта-Барбарою»

    Переговорний процес щодо війни в Україні перетворився на складну й заплутану історію. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію навколо можливих міжнародних переговорів.

    За словами глави держави, переговорний процес ускладнився через ситуацію на Близькому Сході та питання безпеки.

    «Там ціла Санта-Барбара з цими переговорами через війну на Близькому Сході. Американці сказали, що вони готові до зустрічі, але готові тільки в Америці, тому що війна і ситуація з безпекою не дозволяє їм зараз виїжджати з території США», — повідомив президент.

    Зеленський зазначив, що українська сторона підтвердила готовність направити делегацію до Сполучених Штатів. За його словами, представники України можуть прилетіти до Маямі або Вашингтона для проведення переговорів.

    Водночас російська сторона, за словами президента, відмовилася летіти до США. Натомість Москва запропонувала провести зустріч в одній із європейських країн — Туреччині або Швейцарії.

    Американська сторона, як зазначив Зеленський, не погодилася на такий варіант.

    Президент наголосив, що подальша доля переговорів багато в чому залежить від позиції США та їхньої готовності організувати зустріч.

    Водночас стало відомо, що нещодавно у США вже відбувалася зустріч за участю представників російської сторони. До штату Флорида прилітав спеціальний представник президента Росії Кирило Дмитрієв, який провів переговори зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

  • У «файлах Епштейна» знайшли десятки згадок про Україну та Януковича

    У «файлах Епштейна» знайшли десятки згадок про Україну та Януковича

    Міністерство юстиції США 30 січня 2026 року оприлюднило великий масив документів, відомий як «файли Епштейна». У понад 3 мільйонах сторінок матеріалів містяться численні згадки про Україну та українських політиків.

    Зокрема, ім’я колишнього президента України Віктора Януковича згадується у документах 47 разів. Водночас контекст цих згадок свідчить, що йдеться про аналітичні звіти, огляди медіа та електронне листування, пов’язані з глобальною політикою. Прямих свідчень особистих зв’язків Януковича з американським фінансистом Джеффрі Епштейном або його мережею у документах не виявлено.

    Загалом слово «Україна» згадується у матеріалах 1978 разів. Більшість таких згадок пов’язана з подіями Революції Гідності 2014 року, втечею Януковича з країни та роллю Росії у цих подіях.

    Одне з повідомлень датується січнем 2011 року — приблизно через рік після обрання Януковича президентом України. У листуванні Епштейн обговорював так званий «Український ланч» у Давосі, організований бізнесменом і меценатом Віктором Пінчуком. У повідомленні згадувалося, що серед учасників заходу були Віктор Янукович, тодішній президент Польщі Броніслав Коморовський, фінансист Джордж Сорос та інші впливові особи. Епштейн цікавився, чи зможе потрапити на цей захід без офіційного запрошення.

    Окрім Януковича, у документах є кілька згадок і про інших осіб, пов’язаних з Україною. Зокрема, ім’я другого президента України Леоніда Кучми згадується тричі — у контексті роботи одного з юристів у Києві. Також у матеріалах фігурують політтехнолог Пол Манафорт та модельні агентства. Водночас жодних компрометуючих матеріалів щодо цих осіб у документах не виявлено.

  • Екснардеп Ігор Мосійчук заявив про сплановану проти нього інформаційну кампанію

    Екснардеп Ігор Мосійчук заявив про сплановану проти нього інформаційну кампанію

    Екснардеп Ігор Мосійчук через свій ТГ Канал заявив про сплановану проти нього інформаційну кампанію, яку він пов’язує зі своєю опозиційною діяльністю.

    Зокрема, ТГ канал Чесна Мобілізація опублікував “досье” на Ігоря Мосійчука де вказано, що “блогер Ігор Мосійчук, який перебуває під персональними санкціями РНБО, хоча й має військовий досвід, ухиляється від мобілізації та активно критикує ТЦК”.

    У відповідь Ігор Мосійчук зазначив, що “був одним із перших добровольців які відправились на фронт у 2014 році. Пізніше, в ході теракту організованого російськими спецслужбами в 2017 отримав важкі поранення, що призвели до інвалідності та унеможливили його подальшу службу в армії”.

    Водночас, Ігор Мосійчук нагадав, що його син воює в лавах ЗСУ в рангу капітана.

  • У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    Після серії публічних заяв посла України у Великій Британії та колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в оточенні президента Володимира Зеленського почали обговорювати його можливу участь у майбутніх виборах. Про це повідомляють джерела у президентській команді.

    Розмови активізувалися після інтерв’ю та виступів посла у Великій Британії, де він, зокрема, публічно говорив про проблеми українського контрнаступу 2023 року та розбіжності з керівництвом країни. Після чого, за словами співрозмовника, у владі сформувалося переконання, що він може готуватися до політичної кампанії.

    «Після серії нових заяв Залужного в команді Зеленського зміцнилися в думці, що ексголовком вирішив йти на вибори», — зазначило джерело.

    За інформацією видання, подібну оцінку поділяють і деякі народні депутати, які симпатизують Залужному.

    Додаткову дискусію викликали й оцінки політологів, близьких до владних кіл. Зокрема, політолог Володимир Фесенко заявив, що серія публічних виступів Залужного може бути частиною продуманої політичної стратегії.

    «Це заздалегідь спланована інформаційна операція. І це початок приходу Валерія Залужного в публічну політику», — заявив Фесенко.

    На його думку, нинішній статус посла України у Великій Британії передбачає значні обмеження щодо публічних коментарів.

    «Посол не може критикувати керівництво своєї держави — це неприпустимо», — зазначив політолог.

    Фесенко також припустив, що публічна поведінка Залужного може бути частиною політичної тактики. За його словами, колишній головнокомандувач може прагнути звільнення з дипломатичної посади.

    «Залужний, який вже почав критикувати Зеленського, хоче, щоб Зеленський його звільнив з посади. І це частина цієї комбінації — щоб він став ще раз жертвою дій Зеленського», — пояснив він.

    На цьому тлі в політичних колах дедалі частіше обговорюють можливу підготовку до майбутніх виборів. За словами джерел, у владі розглядають різні сценарії, зокрема і варіант, за якого виборча кампанія може бути оголошена раптово.