Позначка: Польща

  • «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

    Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

    «Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

    За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

    Скільки українців насправді перебувають за кордоном

    Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

    Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

    Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

    Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

    Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

    Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

    Чому українці не поспішають повертатися

    Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

    Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

    Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

    Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

    За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

    Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

    Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

    Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

    Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

    Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

    Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

    Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

    За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

    Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

    Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

    Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

    Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

    Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

    Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

    Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

    Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

    Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

    Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

    Що Україна робить для повернення громадян

    Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

    Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

    Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

    Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

    Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

    Чи повернуться українці після завершення війни

    Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

    Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

    На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

    Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

    Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

    Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

    Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

  • Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургійна промисловість зіткнулася з різким скороченням експорту довгого металопрокату. У вересні 2026 року підприємства відправили за кордон лише 19,3 тисячі тонн продукції — на 81% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року. За дев’ять місяців експорт скоротився більш ніж удвічі, а валютна виручка металургів зменшилася на 46%. Найбільших втрат зазнали постачальники катанки та арматури. Одночасно українські виробники стикаються з торговельними обмеженнями Європейського Союзу, які ускладнюють доступ до одного з найважливіших ринків збуту.

    Про це свідчать розрахунки GMK Center, оприлюднені 21 жовтня на основі даних Державної митної служби України.

    Загалом у січні–вересні українські металургійні компанії експортували 331 тисячу тонн довгого прокату. Це на 51% менше, ніж за відповідний період 2025 року.

    Валютна виручка за дев’ять місяців становила 253 мільйони доларів, скоротившись на 46%.

    Вересень став особливо невдалим для металургів

    Найпомітніше падіння експорту зафіксували у вересні.

    За місяць Україна поставила на зовнішні ринки лише 19,3 тисячі тонн довгого металопрокату.

    Порівняно із серпнем обсяги скоротилися на 37%, а порівняно з вереснем минулого року — одразу на 81%.

    Не менш суттєво зменшилися фінансові надходження.

    У вересні експорт цієї продукції приніс українським компаніям лише 17 мільйонів доларів.

    Це на 34% менше, ніж у серпні, та на 74% менше, ніж у вересні 2025 року.

    Таким чином, скорочення торкнулося як фізичних обсягів поставок, так і валютних надходжень.

    Катанка втратила майже весь вересневий експорт

    Найскладніша ситуація склалася з експортом катанки — сталевого прокату, який використовують для виробництва дроту, кріпильних виробів та іншої металопродукції.

    У вересні українські підприємства експортували лише 3 тисячі тонн катанки.

    Порівняно із серпнем поставки скоротилися на 64%, а в річному вимірі падіння становило рекордні 94%.

    За дев’ять місяців українські компанії відправили за кордон 110 тисяч тонн катанки — на 61% менше, ніж роком раніше.

    Серед покупців цієї продукції залишаються Польща, Литва та Румунія.

    Зокрема, до Польщі експортували 31 тисячу тонн, до Литви — 11 тисяч тонн, а до Румунії — 6,2 тисячі тонн.

    Експорт української арматури скоротився на 86%

    Серйозне падіння зафіксували й у сегменті арматури.

    У вересні поставки цієї продукції становили 5,1 тисячі тонн.

    Це на 35% менше, ніж у серпні, та на 86% менше, ніж у вересні минулого року.

    За січень–вересень Україна експортувала 108,5 тисячі тонн арматури, що на 58% менше в річному вимірі.

    Основним покупцем залишалася Польща, куди відправили 70 тисяч тонн.

    Ще 29 тисяч тонн поставили до Молдови, а приблизно 4 тисячі тонн — до Литви.

    Водночас поставки дроту з нелегованої сталі за дев’ять місяців скоротилися на 29% — до 69 тисяч тонн.

    Серед головних ринків збуту цього товару були Польща, Німеччина та Молдова.

    Чому українська металургія втрачає європейський ринок

    Одним із важливих чинників, які впливають на металургійний експорт, залишаються торговельні обмеження Європейського Союзу.

    Українські металурги тривалий час орієнтувалися на європейських споживачів, однак останніми роками доступ до цього ринку ускладнився.

    Йдеться, зокрема, про тарифні квоти та механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM.

    Ці інструменти мають різну правову природу: квоти обмежують обсяги імпорту на визначених умовах, тоді як CBAM пов’язаний із вуглецевим слідом продукції.

    За аналізом GMK Center, відповідні торговельні бар’єри вже створили суттєві труднощі для українських підприємств.

    Аналітики вказують, що обмежений доступ до європейського ринку може змушувати компанії скорочувати виробництво та переглядати інвестиційні плани.

    За галузевими оцінками, у першому кварталі 2026 року група «Метінвест» втратила європейські замовлення на сотні тисяч тонн металургійної продукції.

    Водночас було б неправильно пояснювати все скорочення вересневого експорту виключно квотами ЄС. На результати також можуть впливати обсяги виробництва, логістика, попит і контрактні умови.

    Чому не так просто знайти інших покупців

    Українські металургійні підприємства обмежені не лише умовами доступу до зовнішніх ринків, а й складною логістикою.

    Повномасштабна війна суттєво вплинула на морські перевезення та транспортну інфраструктуру.

    Експорт металопродукції великими партіями потребує стабільної роботи залізниці, портів та міжнародних логістичних маршрутів.

    Альтернативні маршрути не завжди здатні повністю замінити традиційні чорноморські перевезення.

    У матеріалі GMK Center про транспортні проблеми аналітики звертали увагу на обмежені можливості експорту металургійної продукції без повноцінного використання портів Великої Одеси.

    Витрати на логістику безпосередньо впливають на конкурентоспроможність українського металу.

    Коли транспортування стає дорожчим або менш передбачуваним, виробникам складніше конкурувати на віддалених ринках.

    Ще торік експорт металопрокату зростав

    Особливо показовим є порівняння нинішніх результатів із підсумками 2025 року.

    Тоді українські металурги, навпаки, наростили експорт довгого прокату на 45,4% — до 892,1 тисячі тонн.

    Валютна виручка зросла на 34,9% і досягла 609,8 мільйона доларів.

    Найбільшу частку експорту становила катанка — понад 378 тисяч тонн.

    Однак уже в першій половині 2026 року ситуація почала погіршуватися.

    За даними GMK Center, за підсумками січня–травня експорт довгого прокату скоротився на 44,1%.

    У серпні річне падіння становило 61%, а у вересні досягло 81%.

    Це свідчить про подальше погіршення експортної динаміки в окремі місяці.

    Скільки грошей недоотримали українські металурги

    За дев’ять місяців 2026 року експортна виручка від довгого прокату становила 253 мільйони доларів.

    Оскільки цей показник на 46% нижчий від торішнього, за відповідний період 2025 року він становив орієнтовно 468,5 мільйона доларів.

    Таким чином, різниця між валютною виручкою за дев’ять місяців 2025-го та 2026-го становить приблизно 215,5 мільйона доларів.

    Водночас цю суму не можна ототожнювати з чистими збитками металургійних підприємств.

    Йдеться саме про зменшення експортної виручки. Для визначення фінансових збитків необхідно враховувати собівартість виробництва, операційні витрати та інші показники діяльності компаній.

    Що буде з українською металургією далі

    Подальша ситуація залежатиме від умов торгівлі з Європейським Союзом, стану української виробничої інфраструктури, логістичних можливостей і міжнародного попиту.

    Для українських металургів важливо зберегти доступ до традиційних ринків збуту та знайти можливості для диверсифікації експорту.

    Водночас підприємства працюють в умовах постійних ризиків, пов’язаних із російськими атаками та нестабільністю енергопостачання.

    Падіння експорту довгого металопрокату на 81% у вересні стало одним із найпомітніших сигналів погіршення ситуації в окремому сегменті української металургії.

    Проте це не означає аналогічного скорочення всієї металургійної галузі: динаміка експорту плоского прокату, напівфабрикатів, чавуну та інших товарних категорій може відрізнятися.

    Наразі найважливішим викликом залишається відновлення стабільного експорту та збереження виробництва в умовах війни й торговельних обмежень.

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Уранці 7 жовтня польські військові терміново підняли в повітря чергові ланки бойової авіації через масований комбінований ракетний напад Російської Федерації на українські міста. Оперативне командування Збройних сил Польщі перевело у стан максимальної готовності власні системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження, реагуючи на смертельну небезпеку безпосередньо біля східних рубежів Північноатлантичного альянсу. Винищувачі розпочали патрулювання о 06:46 за київським часом, коли десятки російських крилатих ракет продовжували маневрувати в українському повітряному просторі, наближаючись до західних кордонів.

    У польському військовому відомстві наголосили, що задіяли абсолютно всі наявні чергові сили та ресурси для запобігання порушенню суверенного повітряного простору та гарантування безпеки цивільного населення.

    «Увага. У зв’язку з активністю далекомагістральної авіації Російської Федерації, яка завдає ударів по території України, у польському повітряному просторі розпочалися операції військової авіації», – зазначили військові.

    Паралельно з підйомом бойових літаків у прикордонних воєводствах розгорнули комплекс превентивних оборонних заходів, покликаних миттєво відреагувати на будь-яку збройну провокацію чи аварійне відхилення ворожих повітряних цілей.

    «Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перейшли у стан готовності. Ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою», – підкреслили в польському командуванні.

    Масштабний напад агресора розпочався ще посеред ночі. Близько 03:09 у Києві та більшості регіонів оголосили масштабну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння високої швидкості. Майже одразу після попереджень про фіксацію цілей у напрямку столиці прогриміла серія потужних вибухів, викликаних бойовою роботою підрозділів протиповітряної оборони. Уже на світанку ворог продовжив хвилю терору, запустивши крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників, які складно маневрували областями та створювали критичне напруження біля кордонів союзних держав.

    Рішення щодо негайного підняття винищувачів стало наслідком перегляду безпекових протоколів Варшави. З 1 жовтня польське командування офіційно змінило процедури протиповітряної оборони у відповідь на регулярні російські удари поблизу території країн Альянсу. Крім того, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про суттєве посилення та розширення підрозділів регулярної армії на території прикордонного Люблінського воєводства на сході країни. Зростаюча агресія з боку Москви змушує європейських партнерів посилювати східний фланг і діяти на випередження заради захисту власного суверенітету.

  • Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща суттєво збільшує військову присутність у Люблінському воєводстві, яке межує з Україною. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш 5 жовтня оголосив про розширення наявних підрозділів, створення нових військових частин і розміщення в регіоні однієї з польських батарей системи Patriot. Це буде перший випадок, коли польські Patriot розгорнуть саме на Люблінщині.

    За словами міністра, східні регіони Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, дедалі частіше стикаються з повітряними тривогами та ризиками, пов’язаними з російськими ударами по західних областях України. Саме тому Варшава хоче додатково посилити оборону цієї частини країни.

    Одним із ключових рішень стане розміщення батареї Patriot у районі Любліна. Косіняк-Камиш підкреслив, що польські комплекси такого типу раніше в цьому регіоні не базувалися. За його словами, військова присутність на Люблінщині вже значна, але найближчим часом кількість підрозділів зростатиме.

    Нова бригада та підрозділи ППО

    У регіоні продовжується формування 18-ї мотопіхотної бригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Її командування планують розмістити поблизу Ополя-Любельського та Понятової.

    Окремий військовий підрозділ має з’явитися у Білгораї. Туди планують перекинути батальйон нової бригади, а також частини протиповітряної оборони.

    Ще один новий напрямок — безпілотні системи. У Лукові польська армія планує створити підрозділ, який у перспективі може розростися до окремої бригади безпілотних систем.

    Косіняк-Камиш наголосив, що йдеться не лише про повітряні дрони. Польща розвиватиме також наземні, надводні та підводні безпілотні платформи. Міністр раніше називав дрони та антидронові системи одним із трьох головних напрямків модернізації польської армії поряд зі штучним інтелектом і далекобійними високоточними засобами.

    У Свіднику готують базу для гелікоптерів

    Польське Міноборони також планує розвивати військову авіаційну інфраструктуру в регіоні.

    У Свіднику мають створити базу гелікоптерів Сухопутних військ. Саме туди в перспективі можуть надходити американські ударні гелікоптери AH-64E Apache, поставки яких Польща очікує з 2028 року. До цього часу Варшава планує завершити всі формальності та підготувати інфраструктуру аеропорту для військового використання.

    Також заплановане розширення Авіаційної академії в Дембліні. Для її розвитку в районі Собєшина мають передати кілька десятків гектарів землі.

    Паралельно триватимуть інвестиції в районі Красьника, де вже розташована база американських танків Abrams.

    Схід Польщі вже перевели у підвищену готовність

    Рішення про посилення Люблінщини не є ізольованим кроком.

    Ще у вересні Польща перевела шість прикордонних переходів у Люблінському та Підкарпатському воєводствах у стан підвищеної готовності після російських атак дронами по західній Україні. Це передбачало посилену присутність військових і нові безпекові процедури на кордоні.

    Крім того, з початку жовтня Польща змінила процедури роботи протиповітряної оборони через ризики, пов’язані з російськими ударами по Україні.

    Нові рішення щодо Люблінщини фактично продовжують цю лінію: Варшава не лише реагує на окремі інциденти, а поступово розбудовує постійну військову інфраструктуру на сході країни.

    Польща паралельно посилює співпрацю зі США

    На цьому тлі Варшава також продовжує переговори зі США про збільшення американської військової присутності.

    У червні польський уряд офіційно схвалив початок підготовки до створення постійної бази Збройних сил США в Польщі, а американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію.

    Тож посилення Люблінщини вписується у ширшу стратегію Польщі: більше ППО, більше бронетехніки, розвиток дронових військ і розширення військової інфраструктури на східному напрямку.

    Найпомітнішим символом цих змін стане саме перша польська батарея Patriot у Люблінському воєводстві.

  • Кримінальна відповідальність у Європі за допомогу російській армії, межа між санкційним порушенням і злочином

    Кримінальна відповідальність у Європі за допомогу російській армії, межа між санкційним порушенням і злочином

    Після початку повномасштабної війни російські компанії продовжили шукати доступ до європейських технологій, обладнання, послуг і фінансових ресурсів. Водночас частина торговельних операцій почала проходити через треті держави, нових посередників і змінені маршрути. Для європейських правоохоронців це створило окремий пласт кримінальних справ, де необхідно відновити весь ланцюг угоди та встановити, на якому етапі учасники перейшли від дозволеної комерційної діяльності до порушення санкційного режиму.

    Сам факт наявності російського контрагента ще не визначає кримінальної відповідальності. У європейському праві існують дозволені операції з російськими компаніями, товари, які не підпадають під конкретні експортні обмеження, перехідні періоди, винятки та індивідуальні дозволи компетентних органів. Якщо платіж було проведено до запровадження відповідної заборони і на той момент не існувало іншого застосовного обмеження, подальша зміна санкційного режиму сама по собі не перетворює вже вчинену дію на злочин. Те саме стосується товару, який на дату експорту не підпадав під конкретну чинну заборону.

    Кримінальна межа виникає тоді, коли конкретна операція вже заборонена і водночас виконані умови складу злочину за національним законодавством. Йдеться про експорт товару, передачу технології, технічну допомогу, брокерську послугу, фінансову операцію або свідоме використання маршруту для обходу обмеження. Директива ЄС 2024/1226 закріпила загальні мінімальні правила кримінальної відповідальності за умисні порушення певних обмежувальних заходів і деякі форми серйозної необережності, але конкретні склади злочинів і покарання, як і раніше, визначаються національним законодавством.

    Постачання підсанкційних товарів подвійного призначення

    Один із показових прикладів — справа підприємця, якого прокуратура називає російсько-нідерландським громадянином із Горссела. 31 жовтня 2023 року суд Роттердама засудив його до 18 місяців позбавлення волі, а компанію, якою він керував, — до штрафу €200 тис. Суд встановив, що протягом понад семи місяців він брав участь у схемі постачання електронних товарів подвійного призначення та інших товарів, здатних сприяти військовому зміцненню Росії, російським компаніям, пов’язаним з оборонною промисловістю. Прокуратура говорила про 20 відправлень за коротший період і 11 типів товарів вартістю понад $1 млн.

    Різниця між цими строками важлива. Суд описував увесь доведений період як такий, що тривав понад сім місяців, тоді як 20 відправлень, про які говорила прокуратура, стосувалися коротшого відрізка всередині цього періоду. Це не дві різні версії одного факту, а різні часові зрізи однієї схеми.

    Сама конструкція постачань була частиною доказів. Для окремих відправлень використовували End User Statement із фіктивною українською компанією як кінцевим користувачем. Для експортних документів оформлювали фіктивні commercial invoices, у яких клієнтом зазначалася компанія на Мальдівах. Товари фактично призначалися для Росії та прямували маршрутом, який мав приховати російського кінцевого отримувача. Суд встановив, що обвинувачений знав про запроваджені 25 лютого 2022 року санкції та свідомо продовжив торгівлю.

    Гроші також стали частиною доказового ланцюга. У матеріалах справи фігурували перекази від російських компаній, тоді як платежів від заявленого мальдівського покупця слідство не виявило. Прокуратура зазначила, що найбільша частина отриманих коштів надійшла від російської компанії і що жодного переказу з Мальдів не було. Суд пов’язав фіктивне документальне оформлення постачань із висновком, що обвинувачений свідомо обходив обмеження ЄС.

    Військовий зв’язок у справі встановлювався окремо. Нідерландська прокуратуразазначала, що електронні компоненти того самого типу, які постачав обвинувачений, були виявлені в Україні у російських ракетах, радіолокаційних системах і військовій техніці. Це не означає, що суд встановив походження конкретної мікросхеми з конкретної партії обвинуваченого. Такий матеріал показує військове значення відповідної категорії компонентів і пояснює, чому їхнє постачання перебувало під санкційним контролем. Для самого складу злочину військовий ефект доводити не обов’язково, достатньою підставою залишається заборонений експорт.

    Навесні 2025 року прокуратура Нідерландів оскаржила початковий вирок. У відкритому повідомленні від 14 квітня 2025 року вона описала апеляційну вимогу: три роки позбавлення волі, п’ятирічна професійна заборона та конфіскація €72 697,71 як незаконно отриманої вигоди. У цьому повідомленні заборону сформульовано як beroepsverbod, тобто професійну заборону, без окремого розмежування керівних посад і будь-якої іншої роботи. Штраф компанії у €200 тис. став остаточним, апеляцію в справі компанії відкликали і прокуратура, і захист.

    Цей процес показує, з чого складається кримінальна справа про порушення санкцій. Слідству були потрібні не лише російський покупець і технологічно чутливий товар, а й дата запровадження заборони, документи кінцевого користувача, фіктивні рахунки, рух коштів, фактичний маршрут і докази того, що обвинувачений розумів, що відбувається.

    Передача технічної інформації та доступу до технологій

    Санкційні обмеження поширюються на велику кількість продукції, яка сама по собі зброєю не є. Це електронні компоненти, обладнання, верстати, програмне забезпечення, технології та інші товари подвійного призначення. Їхнє значення визначається можливістю використовувати їх для виробництва, обслуговування або технологічного посилення російської військової та промислової системи.

    У липні 2025 року суд Роттердама засудив 43-річного чоловіка до трьох років позбавлення волі за передачу технологічної інформації людині в Росії та незаконний доступ до комп’ютерних систем роботодавців. Чоловік раніше працював у ASML та NXP і копіював із серверів компаній файли, які не були потрібні йому для роботи. Потім він передавав частину матеріалів людині в Росії.

    Суд встановив, що передані файли містили інформацію, пов’язану з обладнанням і процесами виробництва мікрочипів. Передачу кваліфікували як технічну допомогу, на яку поширювалися чинні обмеження ЄС. Водночас суд окремо зазначив, що не було доведено отримання обвинуваченим грошей за передачу інформації. Прокуратура просила чотири роки, але суд зменшив строк саме з цієї причини. Для вироку за санкційним епізодом не потрібно було доводити комерційний продаж технології.

    Цей приклад розширює розуміння того, що саме може стати предметом кримінальної справи. Забороненою операцією може виявитися не лише перетин кордону вантажним автомобілем, а й передача технічної інформації, консультація спеціаліста або надання доступу до технології, якщо відповідна операція заборонена санкційним законодавством.

    Директива ЄС 2024/1226 закріпила цей підхід на рівні мінімальних загальноєвропейських правил. Вона охоплює передбачені санкційними актами операції з товарами, послугами, фінансовими та економічними ресурсами, а також технічну допомогу і брокерські послуги. Для окремих серйозних порушень держави мають передбачити кримінальну відповідальність, зокрема за пособництво та замах на відповідні злочини.

    Водночас законна діяльність залишається частиною тієї самої системи. Якщо товар на дату експорту не підпадав під конкретну заборону, операція здійснювалася в межах передбаченого винятку або на підставі чинного дозволу, вона не стає порушенням лише тому, що згодом цей товар виявився пов’язаним із російською військовою промисловістю. Для кримінальної справи необхідно встановити конкретну заборону, що діяла у відповідний момент, та дію, яка її порушила.

    Це особливо важливо для електронних компонентів. У листопаді 2025 року RTL проаналізувала дані про понад 5 тис. компонентів, виявлених українською військовою розвідкою у російських дронах, ракетах та інших системах озброєння. Серед них було 379 компонентів нідерландського виробництва, 91% яких становили чипи. Дату виробництва RTL встановила більш ніж для 300 чипів у всій вибірці: 44,5% були виготовлені після 24 лютого 2022 року. Це не частка Нідерландів. Для Нідерландів дата виробництва була відома для 32 чипів, і близько двох третин із них були виготовлені вже після початку повномасштабної війни.

    Наявність таких деталей у російській зброї автоматично не означає, що їхні виробники або європейські продавці порушили санкції: між виробником і російським кінцевим користувачем могли бути незалежні дистриб’ютори та посередники. Тому походження компонента стає відправною точкою для розслідування, а не готовим доказом вини. Слідству необхідно встановити, хто продав товар, кому він був призначений, які обмеження діяли в цей момент і що конкретний учасник угоди знав про кінцеве використання.

    Реекспорт товарів до Росії через треті країни

    Після запровадження прямих обмежень частина торгівлі з Росією перемістилася через держави, які не приєдналися до санкційного режиму ЄС. Сам факт використання Казахстану, Вірменії, Киргизстану, Туреччини або іншої третьої країни не означає порушення. Юридичне значення виникає тоді, коли такий маршрут використовується для забороненого постачання або приховування його кінцевого призначення.

    Дослідження CEPR «The Eurasian Roundabout», опубліковане у 2025 році, а згодом опубліковане в European Economic Review у 2026 році, показало два механізми, через які санкційні товари продовжували потрапляти в російську економіку. Перший — реекспорт через Вірменію, Казахстан і Киргизстан. Другий — випадки, коли товар офіційно направлявся до сусідньої країни, але не доходив до заявленого кінцевого пункту. За оцінкою авторів у журнальній версії, сукупно ці два механізми у 2022–2023 роках компенсували приблизно третину падіння європейського експорту до Росії за товарами, охопленими дослідженими санкціями.

    Така статистика показує, чому правоохоронці перевіряють маршрути через треті країни та зіставляють експортну статистику з даними країни-отримувача. Якщо європейська компанія заявляє Казахстан кінцевим користувачем, а товар згодом опиняється в Росії, слідство має встановити, чи знала компанія про цей маршрут і чи брала участь у його організації.

    У роттердамській справі такий зв’язок вдалося вибудувати через документи та платежі. В експортних паперах фігурувала мальдівська компанія, у End User Statement — фіктивна українська, гроші надходили від російського підприємства, а фактичним кінцевим пунктом була Росія. Сукупність цих обставин дозволила суду розглядати маршрут через третю країну як елемент свідомого обходу санкцій.

    Польська справа лютого 2026 року показує ще більш ранню стадію такої схеми. Польська прокуратура повідомила про затримання шести осіб, яких підозрюють у спробі незаконно переправити через Білорусь до Росії обладнання для автоматизації виробництва інтегральних схем. За версією слідства, обладнання могло використовуватися під час виробництва компонентів, зокрема для бойових дронів. Митні органи припинили переміщення до доставки обладнання в Росію. Трьом підозрюваним суд призначив попередній арешт на три місяці, інші отримали інші запобіжні заходи.

    Польська прокуратура кваліфікувала дії за статтею про замах у зв’язку із санкційним законом. Саме порушення санкційного закону у передбаченому цією нормою випадку належить до злочинів, за які передбачено щонайменше три роки позбавлення волі. Але польська справа поки перебуває на стадії розслідування, тому ця санкція є передбаченою законом рамкою, а не покаранням, уже призначеним фігурантам.

    У вересні 2026 року схожий принцип з’явився в новому розслідуванні FIOD у Нідерландах. Правоохоронці затримали 52-річного росіянина та 50-річну нідерландку за підозрою в обході санкцій і постачанні заборонених ІТ-послуг. За версією слідства, високотехнологічні товари та послуги направлялися з Нідерландів через країну, використану для обходу обмежень, до Росії та могли застосовуватися російською оборонною промисловістю. Нідерландська компанія також є підозрюваною. Це розслідування, тому наведені обставини наразі є версією слідства.

    Кримінальна відповідальність у різних країнах ЄС

    Санкційні обмеження значною мірою встановлюються на рівні ЄС, однак кримінальна відповідальність залишається національною. Держави самостійно визначають склади злочинів, правила кваліфікації, роль умислу та необережності, межі покарань і додаткові наслідки для фізичних та юридичних осіб.

    Різницю добре видно на кількох справах, і читати їх як одну європейську шкалу не можна. У Нідерландах підприємець у роттердамській справі отримав 18 місяців позбавлення волі, хоча прокуратура спочатку вимагала три роки. У Польщі у справі про обладнання для виробництва інтегральних схем прокуратура висунула обвинувачення за складом, що передбачає мінімум три роки позбавлення волі, однак вироку у справі поки немає. У Німеччині вже є як завершена справа про комерційний експорт, так і розслідування, пов’язане з російською оборонною промисловістю.

    Німецьку справу про автомобілі розглянув Земельний суд Франкфурта-на-Одері у вересні 2024 року. За повідомленням речниці суду, яке оприлюднив rbb24, ішлося про 430 порушень правил зовнішньої торгівлі. За версією обвинувачення, яку наводила речниця, обвинувачені продавали сотні автомобілів до Росії, зазначаючи в документах Білорусь як місце призначення.

    Двоє отримали по шість років позбавлення волі, третій — чотири роки. Конфіскація вартості незаконних операцій становила майже €30 млн. Це постачання люксових автомобілів, а не обладнання для оборонних заводів. Приклад корисний для порівняння саме тому, що загальна логіка та сама: фіктивний кінцевий пункт і фактичне постачання до Росії. Наслідки при цьому залежать від національного складу злочину, кількості епізодів, масштабу операції та доведених обставин. Справу розглянули ще до німецької реформи 6 лютого 2026 року.

    Любекська справа від 2 лютого 2026 року вже безпосередньо стосується постачань російському оборонному сектору. Німецька влада затримала п’ятьох осіб, яких підозрюють в участі у злочинній організації та порушенні законодавства про зовнішню торгівлю. За версією прокуратури, від початку повномасштабної війни через торговельну компанію в Любеку було організовано близько 16 тис. постачань до Росії загальною вартістю щонайменше €30 млн. Серед кінцевих отримувачів були щонайменше 24 російські оборонні компанії. Для приховування операцій використовувалися щонайменше одна додаткова компанія в Любеку та фіктивні покупці в ЄС і за його межами. Російські державні структури, за версією слідства, могли стояти за закупівельною мережею. Це розслідування, а не вирок.

    Таке сусідство двох німецьких справ важливе для розуміння відмінностей усередині самої категорії санкційних злочинів. Франкфурт-на-Одері — доведена судом схема постачання автомобілів із фіктивним кінцевим пунктом. Любек — поки розслідувана система закупівель для російських оборонних підприємств. В обох випадках використовувався механізм приховування реального призначення, але юридичні наслідки визначаються конкретним складом злочину та доведеними обставинами.

    Німеччина після реформи, яка набрала чинності 6 лютого 2026 року, змінила кримінальні норми Außenwirtschaftsgesetz. В окремих особливо тяжких випадках умисного порушення ембарго, зокрема при використанні неправдивих відомостей про сторони угоди, кінцеве використання або маршрут чи підконтрольну компанію у третій країні, покарання становить від шести місяців до десяти років. За окремі порушення правил щодо таких товарів подвійного призначення кримінальна відповідальність може наставати навіть у разі необережного порушення. Максимальне покарання за такі дії — до трьох років позбавлення волі або штраф. Максимальний штраф для юридичних осіб у передбачених законом випадках умисного порушення збільшено до €40 млн.

    Водночас Німеччина, Нідерланди та Польща не отримали однакового кримінального кодексу після ухвалення загальноєвропейської директиви. Директива ЄС 2024/1226встановлює мінімальні вимоги: держави мають криміналізувати певні умисні порушення обмежувальних заходів і деякі форми серйозної необережності, а за найтяжчі склади передбачити максимальне покарання не менше п’яти років. Ця вимога стосується верхньої межі санкції у національному законі й не означає автоматичного п’ятирічного строку для засудженого. Конкретний вирок і надалі залежить від національного законодавства та обставин конкретної справи.

    Тому 18 місяців у Нідерландах, чотири і шість років у німецькій справі про автомобілі та передбачений польським законом мінімум три роки не можна читати як одну європейську шкалу покарань. Це різні склади, різні доведені обставини і, у польській та любекській справах, різні стадії провадження. Саме національна кваліфікація визначає, який діапазон покарання взагалі доступний суду.

  • ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    Російські спецслужби отримали завдання посилити активність на території країн Європейського Союзу та НАТО й готують нові гібридні операції, метою яких може бути послаблення західної підтримки України та створення проблем для критичної інфраструктури союзників. Про це 2 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією ГУР, Москва планує використовувати для таких операцій уже сформовану агентурну мережу в європейських країнах. Йдеться про людей, яких могли завербувати російські військова розвідка ГУ Генштабу РФ, відома також як ГРУ, та Федеральна служба безпеки.

    Серед можливих напрямів діяльності українська розвідка називає військові об’єкти, критичну інфраструктуру та системи зв’язку. Окремо ГУР звертає увагу на приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в країнах Європи. Саме вони, за оцінкою української розвідки, можуть стати одними з потенційних цілей диверсій.

    У ГУР наголошують, що йдеться не лише про фізичне пошкодження окремих об’єктів. Росія, за оцінкою української сторони, може намагатися одночасно створити проблеми для військової логістики, зв’язку та підтримки України, а також перевіряти готовність країн НАТО реагувати на атаки, які формально не виглядають як прямий військовий напад.

    Українська розвідка вже поінформувала партнерів про ці ризики.

    Тема виглядає особливо актуальною на тлі останніх подій у Польщі. Наприкінці вересня польська прокуратура почала розслідувати пожежу на об’єкті, пов’язаному із супутниковим зв’язком Starlink, у Волі-Кробовській. За повідомленнями медіа, слідчі перевіряють версію диверсії та можливого злочину в інтересах іноземної розвідки.

    Саме такі епізоди останнім часом дедалі частіше розглядаються європейськими спецслужбами не як випадкові інциденти, а як частина ширшої кампанії гібридного тиску.

    Раніше західні уряди й спецслужби неодноразово повідомляли про підпали, пошкодження інфраструктури, диверсії на промислових об’єктах та спроби атак на підприємства оборонного сектору, які пов’язували з російськими структурами або їхніми посередниками.

    За даними Bloomberg, союзники України вже тривалий час фіксують російську кампанію гібридної активності, яка включає підпали, диверсії, замахи та операції проти об’єктів, пов’язаних із постачанням допомоги Україні. Європейські посадовці вважають, що таким чином Москва намагається підвищити ціну підтримки Києва та створити відчуття постійної небезпеки всередині країн НАТО.

    Окрему увагу привертають саме системи зв’язку. Starlink має важливе значення як для цивільної, так і для військової комунікації, а його наземна інфраструктура в Європі може бути чутливою до фізичних пошкоджень або саботажу.

    Саме тому згадка Starlink у повідомленні ГУР є важливою: йдеться не просто про одну технологічну компанію, а про частину ширшої системи захищеного супутникового зв’язку, яка відіграє значну роль і для України.

    При цьому ГУР не стверджує, що конкретна атака на конкретну станцію вже неминуча. Формулювання української розвідки обережніше: Starlink названо серед імовірних цілей, які перебувають у полі зору російських спецслужб. Це означає, що йдеться про оцінку ризику та підготовку можливих операцій, а не про підтверджений план атаки на конкретний об’єкт.

    Європейські країни вже посилюють контррозвідувальні заходи.

    У Німеччині, зокрема, спецслужби перевіряють інформацію про можливі схрони зі зброєю, які могли бути створені російськими агентами для майбутніх диверсій. Окремо повідомлялося про ризики атак на підприємства оборонного сектору.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також раніше попереджав, що кампанія диверсій і гібридних операцій з боку Росії триває, а країни Альянсу мають бути готовими до дій, які перебувають нижче порога відкритої війни.

    Проблема таких операцій полягає саме в їхній неоднозначності. Підпал складу, пошкодження кабелю, вибух на підприємстві чи аварія на об’єкті зв’язку можуть на перших етапах виглядати як звичайний інцидент. Лише після слідчих дій, аналізу фінансових зв’язків, контактів підозрюваних та даних розвідки може з’ясуватися можлива причетність іноземних спецслужб.

    Для НАТО така тактика створює додатковий виклик, оскільки дозволяє державі-агресору завдавати шкоди без формального переходу до прямого військового зіткнення.

    Саме тому захист критичної інфраструктури, систем зв’язку та логістики останнім часом стає одним із ключових напрямів безпеки в Європі.

    ГУР стверджує, що російські спецслужби отримали завдання посилити активність у країнах ЄС і НАТО, а серед імовірних цілей можуть бути військові об’єкти, критична інфраструктура, системи зв’язку та станції Starlink.

  • По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    Україна домовилася з партнерами про постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16, які дедалі активніше використовують для перехоплення російських реактивних ударних дронів. Польща вже розпочала процес передачі необхідних снарядів, до вирішення проблеми також долучилися Іспанія та Бельгія. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За словами міністра, пошук боєприпасів останніми днями став одним із найтерміновіших завдань української дипломатії. Причина — швидке нарощування Росією кількості реактивних безпілотників, проти яких звичайні мобільні вогневі групи значно менш ефективні через високу швидкість цілей.

    Сибіга заявив, що Україна вже змогла забезпечити рішення щодо 20-мм калібру «на суттєвий період часу». Він окремо подякував Польщі, Іспанії та Бельгії, зазначивши, що польська сторона вже почала передачу боєприпасів.

    За словами глави МЗС, винищувачі F-16 зараз є одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними БпЛА поряд із класичними системами протиповітряної оборони. Однак застосовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника економічно складно, особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні цілей за одну атаку.

    Саме тому дедалі більше роботи перекладають на авіацію.

    Винищувач F-16 оснащений вбудованою шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan. За офіційною довідкою Повітряних сил США, літак несе близько 500 снарядів до цієї гармати. Сама M61A1 здатна вести вогонь із темпом до 6000 пострілів за хвилину.

    До останнього часу гармата була допоміжною зброєю винищувача, однак у нинішніх умовах вона отримала нову роль — збивати швидкісні безпілотники без витрачання дорогих керованих ракет.

    Bloomberg раніше повідомляв, що Україна шукала десятки тисяч 20-мм снарядів і вже вела переговори з кількома європейськими країнами та приватними виробниками. За оцінками співрозмовників агентства, на одне перехоплення реактивного дрона може витрачатися приблизно 150 снарядів. За нинішньої інтенсивності атак добова потреба України потенційно може становити близько 10 тисяч пострілів. Це оцінка джерел Bloomberg, а не встановлена нормативна витрата для кожного перехоплення.

    Така арифметика показує, чому питання запасів стало критичним. Якщо один F-16 має близько 500 снарядів, інтенсивне застосування гармати проти кількох цілей швидко вичерпує боєкомплект конкретного літака, а при регулярних масованих атаках країні потрібні вже не тисячі, а стабільні великі поставки.

    При цьому 20-мм боєприпаси мають важливу перевагу: у світі їх значно більше, ніж дефіцитних ракет до сучасних систем ППО. Саме цей фактор, за даними Bloomberg, зробив авіаційні гармати одним із найбільш оперативних та економічно вигідних варіантів протидії новому поколінню російських дронів.

    Україна вже застосовує F-16 для цієї роботи. Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські сили посилюють можливості боротьби з реактивними безпілотниками. Reuters тоді зазначав, що Бельгія готується передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року, а термінові партії боєприпасів для винищувачів уже надходили від Бельгії, Іспанії та інших партнерів.

    1 жовтня Зеленський окремо доручив МЗС, Міністерству оборони та Офісу президента провести оперативну перевірку всіх домовленостей щодо амуніції для F-16 і ракет ППО. Президент вимагав пройтися по кожній країні, кожній домовленості та кожному пакету допомоги й підготувати оновлений графік фактичних постачань. Причиною він назвав те, що частина рішень, погоджених на рівні лідерів держав, ще не була реалізована на рівні команд і відомств.

    «Ненька інфо» вже писала про цю перевірку та дефіцит засобів для нової хвилі повітряних атак: «Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО»

    Окремо Україна намагається створити дешевший ешелон ППО без постійного залучення бойової авіації. За словами Сибіги, Київ просить партнерів фінансувати замовлення реактивних дронів-перехоплювачів українського виробництва. Вітчизняні компанії вже мають прототипи та готові масштабувати виробництво, якщо отримають достатнє фінансування.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла, що президент поставив завдання прискорити створення таких систем. Йдеться про швидкі перехоплювачі, здатні наздоганяти нові російські реактивні БпЛА, проти яких повільніші дрони-перехоплювачі працюють гірше. «Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних “Шахедів”»

    Проблема стала особливо гострою у вересні. Росія почала масово змішувати класичні ударні БпЛА з реактивними версіями. 20 вересня, наприклад, із 138 безпілотників, зафіксованих під час нічної атаки, приблизно половину становили реактивні модифікації. Уже 23 вересня Повітряні сили повідомляли про 82 реактивні «Шахеди» під час однієї масованої атаки.

    Такі дрони створюють принципово іншу проблему для ППО. Класичний Shahed летить відносно повільно, що дозволяє працювати мобільним групам із кулеметами, зенітними установками та звичайними дронами-перехоплювачами. Реактивні модифікації проходять той самий маршрут значно швидше, різко скорочуючи час реакції.

    Саме через це F-16 стали одним із проміжних рішень: винищувач може швидко перехоплювати ціль, а використання гармати дозволяє не витрачати на кожен дрон дорогу ракету AIM-9 або AIM-120.

    Водночас такий метод має і очевидні обмеження. Для гарматного перехоплення літаку потрібно зблизитися з безпілотником, правильно зайняти позицію для атаки та діяти з урахуванням ризику падіння уламків. Крім того, кількість F-16 в Україні обмежена, а ці літаки потрібні не лише для боротьби з дронами, а й для інших завдань — прикриття неба, перехоплення крилатих ракет і виконання ударних місій.

    Тому 20-мм снаряди — не універсальна заміна класичній ППО, а ще один рівень багатошарової системи захисту.

    Україна паралельно продовжує вимагати додаткові ракети Patriot, бо саме вони залишаються одним із ключових засобів проти балістичних ракет. Наприкінці вересня Київ пропонував партнерам навіть механізм «позичання» ракет із європейських арсеналів із подальшим поверненням після надходження вже законтрактованих партій. Про це також писала «Ненька інфо». «Ракети в борг: Київ просить ЄС терміново передати частину арсеналів Patriot»

    Отже, Україна зараз фактично вибудовує окрему систему боротьби саме з реактивними дронами: дорогі зенітні ракети залишають для найнебезпечніших цілей, F-16 із 20-мм гарматами мають перехоплювати швидкі БпЛА там, де це можливо, а в перспективі частину навантаження повинні перебрати дешевші реактивні дрони-перехоплювачі.

    Домовленості з Польщею, Іспанією та Бельгією закривають одну з найгостріших проблем цієї системи — наявність достатнього запасу боєприпасів для гармат F-16. За словами Сибіги, потрібні снаряди мають надійти вже найближчим часом, а паралельно Київ продовжує переговори з приватними виробниками про значно більші партії.

    Якщо постачання вдасться зробити регулярними, українські F-16 отримають можливість значно частіше працювати по реактивних дронах без витрачання дефіцитних авіаційних і зенітних ракет — саме тоді, коли Росія різко нарощує кількість таких цілей у своїх масованих атаках.