Golosnovinua.com

Позначка: постачання зброї

  • Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

    Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

    Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

    21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

    Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

    За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

    Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

    Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

    «Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

    Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

    Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

    Що стало причиною дипломатичного конфлікту

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

    Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

    Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

    Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

    У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

    В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

    Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

    Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

    Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

    За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

    Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

    Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

    Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

    Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

    У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

    Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

    Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

    Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

    Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

    Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

    Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

    МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

    На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

    У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

    МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

    Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

    Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

    Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

    У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

    Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

    Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

    Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

    Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

    Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

    Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

    Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

    Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

    Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

    Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

    Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

    Що відомо станом на 22 жовтня

    На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

    Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

    21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

    Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

    Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

    Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

  • Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.

    Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.

    За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.

    Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.

    Що відомо про можливе призупинення польської допомоги

    За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.

    Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.

    Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.

    Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.

    Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.

    Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.

    Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада

    20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

    Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.

    Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.

    Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.

    Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.

    У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.

    Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.

    Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.

    Дональд Туск різко відреагував на рішення

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.

    Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.

    За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.

    Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.

    Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.

    Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.

    Польща запровадила обмеження щодо українського депутата

    Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.

    Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.

    Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.

    Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.

    Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.

    МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради

    21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.

    У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.

    МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.

    Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.

    Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.

    Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.

    У Польщі заявили про можливий перегляд рішення

    На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.

    Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.

    Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.

    Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.

    Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.

    Чому суперечка важлива для військової співпраці

    Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.

    Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.

    Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.

    Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.

    Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.

    Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.

    Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.

    Що буде далі

    За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.

    Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.

    Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.

    Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.

  • Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони та команді Офісу президента оперативно перевірити всі домовленості з партнерами щодо боєприпасів для F-16 і ракет для систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, перевірка має пройти окремо по кожній країні, кожній угоді та кожному пакету допомоги. Уже наступного дня президент очікує отримати оновлений графік фактичних постачань озброєння в Україну.

    Причина такого доручення — частина домовленостей, які вже були погоджені на рівні лідерів держав, досі не виконана на рівні урядових та військових команд.
    Зеленський окремо наголосив, що для України критично важливо отримати додаткові ракети для ППО саме у жовтні, на тлі нової хвилі російських атак по Києву, енергетиці та критичній інфраструктурі.

    Напередодні президент уже проводив переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. У розмовах ішлося саме про посилення ППО та підтримку українських F-16.

    Зеленський заявив, що Україна вдячна Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим державам, які готові пришвидшувати передачу озброєння. Водночас проблема зараз полягає у розриві між політичними домовленостями та їх практичною реалізацією.

    У вересні, наприклад, Канада оголосила пакет підтримки більш ніж на $2 млрд, до якого входять ракети для Patriot, амуніція для F-16, спільне виробництво дронів та допомога енергетиці.

    Німеччина також упродовж року працювала з Україною над пришвидшенням постачання критичних боєприпасів для ППО. Йшлося, зокрема, про ракети PAC-3 для Patriot, боєприпаси для IRIS-T та механізм PURL.

    Крім того, Україна і Німеччина домовилися про розвиток антибалістичних спроможностей та спільну роботу над ракетами-перехоплювачами.

    Окремий блок стосується винищувачів F-16. Україні потрібні не лише самі літаки, а й стабільне постачання боєприпасів, ракет та авіаційної амуніції для їхньої щоденної роботи.

    На тлі появи у РФ швидкісних і реактивних дронів питання стало ще гострішим. Україна прагне використовувати F-16 не тільки проти ракет чи авіації, а й для перехоплення частини безпілотників, що вимагає значної кількості відносно дешевих боєприпасів.

    Саме тому Зеленський наполягає, щоб партнери не просто оголошували нові пакети, а максимально швидко переводили їх у реальні поставки.

    Під час селекторної наради президент також заслухав доповіді військових, урядовців і керівників служб, відповідальних за захист критичної інфраструктури.

    Окремо перевірили виконання так званих планів стійкості в регіонах та великих містах. За словами Зеленського, у частині громад є відставання, тому військове командування разом із урядом має підготувати додаткові рішення для безпечнішого проведення робіт.

    Ще одним блоком наради стала ситуація у Києві після останніх російських атак.
    Президент заявив, що систему реагування на удари по критичній інфраструктурі столиці скоригували. Він наголосив, що всі заплановані захисні рішення мають бути реалізовані повністю, а ресурси — перерозподілені відповідно до нових ризиків.

    Зеленський також закликав київську владу бути готовою швидко реагувати на проблеми з інфраструктурою та забезпеченням населення.

    Найближчим часом президент очікує окремі доповіді прем’єр-міністра та головнокомандувача ЗСУ щодо рішень, ухвалених після селектора.

    Ситуація з ППО залишається однією з ключових проблем для України перед зимою. Росія останніми тижнями різко наростила використання балістичних ракет, ударних дронів і швидкісних безпілотників, що збільшує навантаження на українські системи перехоплення.

    Саме тому нинішня перевірка має показати, де саме виникли затримки між політичними обіцянками партнерів і фізичною доставкою ракет та боєприпасів в Україну.

    І головний дедлайн, який зараз ставить Київ, — жовтень. Президент прямо заявив, що додаткові ракети для ППО потрібні Україні вже цього місяця.

  • У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі заявили, що бачать певну суперечність у політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Москва одночасно визнає прагнення Вашингтона відновити переговорний процес, але висловлює невдоволення тим, що Сполучені Штати продовжують постачати озброєння союзникам по НАТО, яке згодом може передаватися Україні.

    Про це заявив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи нинішній стан контактів між Москвою та американською переговорною командою.

    За його словами, Росія нібито продовжує підтримувати канали зв’язку з представниками адміністрації США, які займаються питанням можливого завершення війни. Пєсков запевнив, що контакти не припинилися, хоча найближчі перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними.

    Водночас представник Кремля повторив традиційну російську тезу про те, що Путін начебто вже виклав усі пропозиції Москви щодо завершення бойових дій. Пєсков заявив, що українське керівництво «добре знає, що потрібно робити», однак не уточнив, про які саме рішення йдеться.

    Фактично Москва знову перекладає відповідальність за продовження війни на Україну, хоча саме Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року та продовжує окупацію частини української території.

    Що Пєсков назвав «дуалізмом» Трампа

    Речник Кремля заявив, що Москва бачить «дуалізм» у підході Дональда Трампа. З одного боку, американська адміністрація намагається відновити дипломатичні контакти та знайти шлях до завершення війни. З іншого — США продовжують оборонну співпрацю з країнами НАТО, які передають Україні зброю.

    «З одного боку, вони постачають зброю Україні, хоча президент Трамп говорить, що ми не знаємо, кому постачаємо, ми постачаємо НАТО, а все інше — не наша справа», — переказав позицію американського президента Пєсков.

    Подібні претензії Кремль висловлює не вперше. У червні Пєсков заявляв, що Сполученим Штатам нібито важко виступати посередником, одночасно підтримуючи одну зі сторін війни. Водночас він визнавав, що Москва розраховує на продовження діалогу з американською переговорною групою.

    Нинішню американську політику Кремль намагається представити як непослідовну. Однак Вашингтон розділяє дипломатичні спроби завершити війну та право України захищатися від російської агресії. Постачання озброєння Києву залишається одним зі способів посилення українських позицій перед можливими переговорами.

    Reuters раніше повідомляв, що Москва називає позицію США «неоднозначною», оскільки адміністрація Трампа одночасно шукає дипломатичне рішення і підтримує оборонні поставки Україні через союзників. При цьому російська сторона заявила, що готова чекати на нові пропозиції американського президента, не припиняючи воєнних дій.

    Кремль продовжує контакти з американцями

    Пєсков підтвердив, що Росія зберігає зв’язок із представниками американської адміністрації. Серед ключових переговорників США, які раніше брали участь у контактах із Москвою та Києвом, називають спецпосланця Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

    У Кремлі раніше заявляли, що сподіваються відновити активні контакти з ними, щойно їхній графік дозволить повернутися до українського питання. Москва позитивно характеризувала стиль роботи американських переговорників і висловлювала зацікавленість у продовженні консультацій.

    За останні місяці дипломатична активність навколо війни сповільнилася. Частково це пов’язували з тим, що увага адміністрації США була зосереджена на інших міжнародних кризах. Попри це, Вашингтон і Москва не закрили канали для обговорення можливого врегулювання.

    23 липня державний секретар США Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Манілі. Після переговорів американська сторона підтвердила готовність сприяти припиненню війни, але визнала, що швидкого рішення очікувати не варто.

    Рубіо наголосив, що для досягнення компромісу знадобляться нові ідеї, оскільки попередні пропозиції не дозволили зблизити позиції сторін. Водночас у російському МЗС вимагали припинити постачання західної зброї Україні та повторювали заяви про готовність до дипломатії на російських умовах.

    Москва чекає нових пропозицій Трампа

    Кремль заявляє, що готовий розглянути нові ініціативи Дональда Трампа щодо припинення війни. Однак російські посадовці одночасно наголошують, що армія РФ продовжуватиме бойові дії, доки Москва не досягне поставлених цілей.

    За повідомленням Reuters, Пєсков висловив упевненість у щирості мирних зусиль Трампа та його представників. Водночас він стверджував, що попередні американські пропозиції нібито були прийнятними для Росії, але були відкинуті Україною під впливом європейських партнерів. Незалежного підтвердження цієї версії немає.

    Росія намагається переконати міжнародну аудиторію, що саме Київ блокує дипломатичний процес. При цьому Кремль не погоджується на безумовне припинення вогню та продовжує висувати вимоги, які Україна розглядає як неприйнятні.

    Серед озвучених Москвою умов раніше були відмова України від вступу до НАТО, обмеження чисельності та можливостей української армії, а також фактичне визнання російського контролю над окупованими територіями. Київ наголошує, що переговори не можуть передбачати юридичного схвалення окупації або позбавлення України права на самооборону.

    16 липня в Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення прямих переговорів з Україною. Водночас Москва продовжувала публічно говорити про свою нібито відкритість до дипломатичного діалогу.

    США та Україна обговорюють нову ініціативу

    Нова заява Пєскова пролунала на тлі повідомлень про можливу пропозицію щодо припинення повітряних ударів. За даними Reuters, українські та американські посадовці обговорювали ідею так званого повітряного перемир’я, яку потенційно можуть представити Росії.

    Ініціатива могла б передбачати припинення або суттєве обмеження далекобійних ударів ракетами та дронами. Проте конкретного погодженого документа наразі немає, а Кремль заявив, що ще надто рано коментувати повідомлення про такі переговори.

    Пєсков зазначив, що реакція Москви залежатиме від змісту можливих пропозицій і того, чи відповідатимуть вони російським інтересам. Така позиція не означає згоди Кремля на припинення повітряних атак.

    Попередні українські пропозиції щодо повного й безумовного припинення вогню Москва відкидала або супроводжувала додатковими вимогами. Російська армія водночас продовжує масовані удари по українських містах, використовуючи балістичні ракети, крилаті ракети, ударні безпілотники та керовані авіабомби.

    Зеленський готується до зустрічі з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський найближчими днями має зустрітися з Дональдом Трампом у Вашингтоні. За інформацією Білого дому, зустріч запланована на вівторок, 28 липня.

    Очікується, що серед головних тем будуть посилення української протиповітряної оборони, постачання ракет-перехоплювачів, ситуація на фронті та нові дипломатичні ініціативи.

    Перед цим Зеленський провів телефонну розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили активізацію мирних зусиль, а також оборонні потреби України. Президент України наголосив на готовності Києва до справедливого та гідного миру.

    Одним із ключових питань для України залишається отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Київ наполягає, що переговори з Росією можуть бути результативними лише за умови достатньо сильних військових позицій України та реального тиску на Москву.

    Чого насправді домагається Кремль

    Заява про «дуалізм» у політиці Трампа дозволяє Росії одночасно демонструвати готовність говорити зі США та критикувати Вашингтон за підтримку України. Москва намагається відокремити переговорний процес від військової допомоги Києву, домагаючись скорочення постачань ще до досягнення будь-яких домовленостей.

    Для України такий сценарій є небезпечним. Припинення або зменшення американської підтримки без реальних кроків Росії могло б послабити українську оборону та дати окупаційним військам додаткові можливості на фронті.

    Кремль, говорячи про мир, не оголосив про готовність припинити удари, вивести війська або відмовитися від територіальних вимог. Навпаки, російські посадовці продовжують заявляти, що бойові дії триватимуть до виконання поставлених Путіним завдань.

    Тому заява Пєскова свідчить не стільки про зміну позиції Москви, скільки про спробу вплинути на американську політику. Кремль прагне переконати адміністрацію Трампа, що подальші постачання зброї Україні нібито суперечать миротворчій ролі США.

    Водночас Росія зберігає переговорні канали, очікуючи нових пропозицій Білого дому. Чи призведуть ці контакти до реального припинення війни, залежатиме передусім від готовності Москви відмовитися від ультиматумів і погодитися на припинення вогню, чого наразі Кремль не продемонстрував.

  • Росія знову висунула США вимогу щодо України

    Росія знову висунула США вимогу щодо України

    23 липня в столиці Філіппін Манілі відбулася чергова зустріч державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Однією з ключових тем переговорів стала російсько-українська війна, а також питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою та актуальна міжнародна ситуація. Про результати переговорів повідомило Міністерство закордонних справ Росії.

    За інформацією російського зовнішньополітичного відомства, сторони обговорили широке коло міжнародних та двосторонніх питань. Сергій Лавров заявив, що поінформував американського держсекретаря про те, що Москва називає «реальним станом справ» у війні проти України. Водночас жодних деталей щодо змісту цієї частини переговорів російська сторона не оприлюднила.

    Під час зустрічі глава МЗС РФ також повторив одну з головних вимог Кремля щодо війни в Україні. За словами Лаврова, Росія наполягає на припиненні постачання західного озброєння українській армії, заявивши, що подальша військова допомога Києву є для Москви неприйнятною. Подібну позицію російська влада озвучує не вперше, однак країни Заходу раніше неодноразово наголошували, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно для її захисту.

    У заяві МЗС РФ також зазначено, що Лавров підтвердив готовність Росії до політико-дипломатичного врегулювання війни та заявив про прихильність пропозиціям, які, за твердженням російської сторони, були озвучені під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним в Анкориджі. При цьому жодних конкретних деталей щодо цих ініціатив російське відомство не навело.

    Окрім українського питання, дипломати приділили увагу стану двосторонніх відносин між Росією та США. Зокрема, обговорювалися питання функціонування дипломатичних представництв двох держав, які протягом останніх років суттєво ускладнилися через взаємні висилки дипломатів, скорочення персоналу посольств та погіршення політичних відносин.

    За підсумками переговорів сторони також домовилися продовжити контакти між зовнішньополітичними відомствами. Йдеться насамперед про взаємодію в рамках міжнародних організацій та підтримання дипломатичного діалогу з окремих питань глобального порядку денного.

    Зустріч у Манілі відбулася на тлі триваючої війни Росії проти України та активних міжнародних дипломатичних консультацій щодо шляхів її завершення. Водночас офіційний Вашингтон продовжує заявляти про підтримку України та необхідність досягнення справедливого і стійкого миру, який відповідатиме міжнародному праву та суверенітету української держави.

    Попри регулярні дипломатичні контакти між представниками США та Росії, принципові розбіжності щодо війни в Україні залишаються незмінними. Москва продовжує вимагати припинення військової підтримки Києва, тоді як Сполучені Штати та їхні союзники наголошують, що саме військова допомога дозволяє Україні захищати свою територію та цивільне населення від російської агресії.

  • Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Польська компанія PHU Lechmar повністю виконала контракт на постачання боєприпасів для Державної прикордонної служби України на суму 23 мільярди гривень. Інформацію про завершення поставок підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко. Таким чином не підтвердилися звинувачення та побоювання щодо можливого зриву одного з найбільших оборонних контрактів, які раніше лунали з боку представників антикорупційного середовища та окремих народних депутатів.

    Про це повідомляє видання «Бабель» із посиланням на коментар речника Державної прикордонної служби України.

    Йдеться про масштабний контракт, укладений у 2024 році між Державною прикордонною службою та польською компанією PHU Lechmar. Угода передбачала закупівлю значних обсягів боєприпасів для потреб українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

    Після укладення контракту навколо нього виникла суспільна дискусія. Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін публічно висловлював сумніви щодо спроможності польської компанії виконати взяті на себе зобов’язання.

    У грудні 2024 року Шабунін звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві він посилався на інформацію, отриману від народного депутата Ярослава Железняка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

    На думку заявників, існували ризики невиконання контракту або неналежного виконання його умов. Серед аргументів називалися сумніви щодо виробничих можливостей підрядника та своєчасності постачань.

    У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк також заявляв, що польська компанія нібито провалила виконання контракту. Ці заяви викликали широкий резонанс у медіа та соціальних мережах, оскільки йшлося про один із найбільших оборонних контрактів періоду війни.

    Втім, за підсумками виконання угоди офіційна інформація Державної прикордонної служби свідчить про протилежне.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, усі боєприпаси, передбачені контрактом, були поставлені в повному обсязі та вже передані українським військовим підрозділам.

    «Усі поставки виконані. Боєприпаси вже передані до підрозділів Сил оборони України», – підтвердив представник прикордонного відомства.

    Водночас у ДПСУ наголосили, що протягом виконання контракту здійснювався постійний контроль за ціноутворенням та дотриманням умов поставок. До перевірки були залучені профільні державні органи, які контролюють використання бюджетних коштів у сфері оборонних закупівель.

    Окремо Демченко зазначив, що вартість боєприпасів за цим контрактом була однією з найнижчих серед аналогічних пропозицій на міжнародному ринку озброєнь та військової продукції.

    У прикордонній службі також підтвердили, що певна частина поставок дійсно зазнала затримки. Однак це пояснюється форс-мажорними обставинами, які виникли під час виконання контракту та не мали системного характеру.

    Основні ж обсяги боєприпасів були доставлені відповідно до погодженого графіка.

    Експерти зазначають, що тема своєчасності виконання оборонних контрактів залишається особливо чутливою для України в умовах триваючої війни. Після початку повномасштабного вторгнення попит на боєприпаси різко зріс не лише в Україні, а й у багатьох країнах НАТО, що призвело до дефіциту окремих видів продукції та суттєвого збільшення строків виробництва.

    Саме тому своєчасне виконання багатомільярдних контрактів на постачання озброєння та боєприпасів має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

    Новина про завершення поставок Lechmar з’явилася на тлі інформації про проблеми із забезпеченням озброєнням на світовому ринку. Раніше західні медіа повідомляли, що Сполучені Штати змушені переглядати графіки постачання озброєнь окремим союзникам через скорочення власних запасів та додаткові потреби, пов’язані із ситуацією на Близькому Сході.

    У цих умовах успішне завершення великого контракту на постачання боєприпасів для України стало важливим сигналом щодо стабільності міжнародної військово-технічної співпраці та здатності партнерів виконувати свої зобов’язання перед українською стороною.

    Наразі жодних офіційних повідомлень про порушення умов контракту з боку польської компанії або претензій щодо якості поставленої продукції не надходило.

  • Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Китайські компанії продовжують масштабно постачати критично важливі компоненти для виробництва дронів-камікадзе типу Shahed до Ірану та Росії, попри дію санкцій США та Європейського Союзу. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal, яке базується на даних митниці, аналітичних звітах і свідченнях посадовців.

    Згідно з матеріалом, мова йде про регулярні поставки двигунів, мікрочипів та інших електронних компонентів, необхідних для виробництва безпілотників типу Shahed-136. Саме ці дрони Росія активно використовує для ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Одним із ключових прикладів є китайська компанія Xiamen Victory Technology, яка постачає двигуни Limbach L550 — один із базових елементів конструкції дрона. За даними журналістів, на сайті компанії навіть публічно використовуються зображення безпілотників, схожих на Shahed, що свідчить про відкритість діяльності.

    Розслідування показує, що китайські постачання здійснюються у значних обсягах. Йдеться про сотні контейнерів, які прямують на підприємства в Ірані та Росії. При цьому раніше експортери часто маскували реальне призначення вантажів, вказуючи неправдиві дані, однак зараз, за словами американських чиновників, у багатьох випадках такі спроби навіть не робляться.

    За оцінками колишніх і нинішніх представників Міністерства фінансів США, Китай уже давно відіграє роль ключового транзитного хабу для компонентів західного виробництва. Деталі з Європи та США потрапляють до китайських дистриб’юторів, після чого перепродаються та перенаправляються до Ірану і Росії.

    Окрему роль у цій схемі відіграють компанії з Гонконгу. Через відносну простоту реєстрації бізнесу там створюються фіктивні структури, які використовуються для маскування кінцевих отримувачів товарів. Оплата здійснюється через ці компанії, що ускладнює відстеження фінансових потоків і дозволяє обходити санкційні обмеження.

    У 2024 році США вже запроваджували санкції проти мережі таких компаній, пов’язаних із іранським бізнесменом Хамедом Дехганом, який постачав компоненти для безпілотників і ракет. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, вже за рік на зміну старим схемам прийшли нові — із використанням інших фіктивних структур.

    Аналітична організація Conflict Armament Research, яка спеціалізується на дослідженні нелегального обігу зброї, також зафіксувала суттєве зростання використання китайських компонентів у дронах типу Shahed. Це свідчить про поступову локалізацію виробництва деталей у Китаї, що робить санкції менш ефективними.

    Експерти наголошують, що дедалі більше компонентів виготовляються безпосередньо на китайських підприємствах, часто невеликих і маловідомих. Такі виробники менш залежні від західних ринків і, відповідно, менш вразливі до санкційного тиску.

    За словами колишнього посадовця Міністерства фінансів США Міада Малекі, китайська сторона фактично «заплющує очі» на ці процеси, навіть попри численні викриття та міжнародну критику. Це дозволяє зберігати стабільні канали постачання для військових програм Ірану та Росії.

    У Вашингтоні визнають: повністю зупинити цей потік наразі неможливо. Тому стратегія США полягає у максимальному ускладненні логістики, підвищенні вартості постачань і створенні додаткових бар’єрів для таких операцій.

    На тлі війни в Україні ця ситуація має критичне значення. Дрони Shahed залишаються одним із ключових інструментів атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру. Їх відносно низька вартість і масове виробництво дозволяють Росії регулярно застосовувати їх у великих кількостях.

    Попри санкції та міжнародний тиск, глобальні ланцюги постачання продовжують працювати — адаптуючись до обмежень і знаходячи нові способи обходу контролю. Це створює серйозний виклик для західних країн і підкреслює складність сучасної санкційної політики.

  • Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговорний процес щодо війни в Україні почав втрачати темп і опинився у небезпечній фазі. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.

    За їхніми словами, ескалація конфлікту на Близькому Сході та війна проти Ірану відволікли увагу Сполучених Штатів від українського напрямку. У результаті дипломатичний процес навколо України опинився у так званій «небезпечній зоні».

    Один із дипломатів Європейського Союзу прямо назвав ситуацію потенційною катастрофою для Європи та України, оскільки міжнародна увага і ресурси поступово зміщуються на інші геополітичні конфлікти.

    Йдеться не лише про політичний фокус Вашингтона. За словами співрозмовників видання, європейські країни вже отримали сигнал, що постачання американського озброєння може затримуватися. Насамперед це стосується систем протиповітряної оборони.

    Причина — пріоритети США у постачанні військової техніки. У зв’язку із загостренням ситуації на Близькому Сході значна частина ресурсів спрямовується до партнерів у цьому регіоні.

    Дипломати також звертають увагу на економічний фактор. Зростання світових цін на нафту, за їхніми оцінками, грає на користь Росії, адже збільшує її доходи від експорту енергоресурсів.

    Водночас відсутність нових обмежень США проти російської нафтової галузі, на думку співрозмовників Financial Times, додатково послаблює санкційний тиск на Москву.

    У підсумку переговорний процес поступово «видихається». Новий раунд переговорів поки що не призначений, а російська сторона не демонструє готовності до компромісів.

    Європейські дипломати побоюються, що без активнішої міжнародної участі дипломатичний трек може надовго зайти у глухий кут.

  • Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер Палати депутатів Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному виступі різко розкритикував українську владу та політику підтримки Києва зі сторони західних країн. Виступ був показаний на чеських телеканалах і викликав широкий резонанс у суспільстві.

    Окамура засудив постачання зброї Україні, назвавши конфлікт «абсолютно безглуздим» і неприпустимим використанням коштів чеських громадян. За його словами, гроші пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми витрачаються на війну, яку він вважає марною.

    «Ми не повинні передавати кошти наших громадян іноземцям лише тому, що цього вимагає провоєнна пропаганда», — заявив політик. Він також висловив сподівання, що Чехія «зійде з брюссельського потяга», який, на його переконання, веде до Третьої світової війни.

    Окамура критикував Західну Європу за стимулювання власного військово-промислового комплексу через продаж «неефективної зброї», яка, за його словами, швидко знищується на фронті. Спікер підкреслив, що у цьому процесі простежується корупційна складова, зокрема серед українських чиновників.

    «Грошові потоки йдуть на всі боки, і кожен у цьому бізнесі щось отримує. Західні компанії та уряди, а також українські злодії з оточення зеленої хунти, які будують собі золоті туалети. Нехай крадуть, але не за наш рахунок, і нехай така країна не вступає до Європейського Союзу», — заявив Окамура.

    Його різкі заяви викликали неоднозначну реакцію у політичному та медійному просторі Чехії, особливо щодо позиції країни у постачанні військової допомоги Україні та співпраці з союзниками по НАТО.

  • Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Під час візиту до Києва міністра з питань оборонної готовності та промисловості Люка Полларда, уряд Великобританії повідомив на сайті gov.uk, що ракети, виготовлені в рамках британської програми підтримки, були поставлені в Україну на п’ять місяців раніше запланованого терміну.

    Ця зброя — легкі багатоцільові ракети (LMM) — від початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року застосовується для захисту повітряного простору України. Останній етап угоди на суму £1,6 млрд має забезпечити подальшу інтеграцію цих ракет у систему протиповітряної оборони країни.

    Міністр Поллард заявив, що цього року Велика Британія витратить близько £4,5 млрд на військову підтримку України, і наголосив на важливості співпраці: британська сторона планує вчитися у українських партнерів та разом розвивати промислову базу, необхідну для протидії загрозам.

    У повідомленні також зазначено, що дострокове постачання посилює можливості української оборони вже зараз, а подальша інтеграція ракет LMM має підвищити сумісність з наявними системами ППО та прискорити їх ефективне застосування.