Golosnovinua.com

Позначка: повітряні сили

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    Українська розвідка отримала оновлену інформацію про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. Про це 6 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після селекторної наради з урядовцями, військовими та представниками ключових служб.

    «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію», — заявив глава держави. Конкретних термінів можливої атаки, кількості ракет чи безпілотників, а також потенційних цілей президент не назвав. 

    За даними Укрінформу, під час наради також обговорювали першочергові заходи у відповідь на російські дії проти української логістики та необхідність додаткового захисту ключової інфраструктури. 

    Попередження пролунало на тлі різкого посилення російських повітряних атак. У ніч проти 6 жовтня РФ запустила по Україні 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 були реактивними. Сили оборони повідомляли про знешкодження 114 повітряних цілей, однак влучання зафіксували на низці локацій.

    Напередодні Зеленський також обговорював із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном посилення захисту від реактивних «шахедів». За словами президента, значну частину таких дронів вдається перехоплювати за допомогою переданих Україні винищувачів F-16. Сторони говорили і про додаткові засоби для захисту критичної інфраструктури. 

    Крім того, 4 жовтня Зеленський повідомляв, що вже у другій половині жовтня Україна очікує результати нової програми малих ракет для перехоплення реактивних безпілотників. Назви та характеристики систем президент не розкривав. 

    На тлі зростання загрози Україна також посилює підготовку енергетики до зими. 4 жовтня під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом сторони домовилися про 1,3 млрд євро підтримки оборони та енергетичного сектору, зокрема для зміцнення захисту критичної інфраструктури. 

    Водночас це не перше попередження президента про підготовку РФ до великої атаки. У липні Зеленський уже заявляв, що українська розвідка та партнери отримали інформацію про підготовлені Росією ракети для масованого удару. Тоді президент закликав українців особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. 

    Наразі офіційні структури не повідомляють конкретної дати можливої атаки, тому будь-які поширені в соцмережах точні прогнози щодо часу удару, кількості ракет чи переліку цілей варто сприймати лише після підтвердження від Повітряних сил або інших офіційних джерел.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Увечері 28 вересня російський реактивний безпілотник долетів до Волинської області та впав поблизу українсько-польського кордону. Перед цим Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух ворожої повітряної цілі у напрямку кордону з Польщею. За даними джерел РБК-Україна, безпосереднього влучання у пункт пропуску «Ягодин» не було.

    Перші повідомлення про наближення дрона до «Ягодина» з’явилися у моніторингових Telegram-каналах. Згодом Повітряні сили підтвердили, що реактивний БпЛА перебував над Волинню та рухався на захід. Інформоване джерело РБК-Україна уточнило, що дрон упав у прикордонній зоні, але сам пункт пропуску не був уражений.

    Інцидент стався на тлі нової масштабної атаки Росії по Україні. Вдень 28 вересня Повітряні сили повідомляли про понад 100 ударних безпілотників різних типів, значну частину з яких становили реактивні апарати. Станом на 16:30 українська ППО збила понад 40 реактивних БпЛА, однак десятки цілей ще залишалися в повітрі. Пізніше військові уточнили, що протягом дня Росія застосувала 124 ударні дрони, з яких 86 були реактивними або іншими швидкісними типами.

    Того ж дня реактивні безпілотники влучили по низці цивільних та інфраструктурних об’єктів у різних регіонах. У Києві були уражені будівля Національної академії наук України та медичний центр «Добробут», в Одесі — житлова багатоповерхівка.

    На тлі руху дронів у напрямку західних областей Польща привела свої сили ППО у підвищену готовність. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про підняття в повітря бойової авіації, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки були переведені у стан готовності. У Люблінському воєводстві також пролунав сигнал повітряної тривоги.

    Особливого резонансу ситуації додає те, що «Ягодин» є одним із ключових автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Його розташування означає, що російський дрон підійшов безпосередньо до кордону країни-члена НАТО.

    Це не перший випадок останніх тижнів, коли російські атаки наближалися до прикордонної інфраструктури. 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава очікує можливих російських ударів по пунктах пропуску на кордоні з Україною. А 24 вересня польська сторона повідомляла про евакуацію людей із пунктів «Дорогуськ» та «Зосин» після ударів РФ по об’єктах поблизу кордону.

    Водночас станом на вечір 28 вересня немає підтвердження, що російський безпілотник перетнув повітряний простір Польщі. Відомо лише, що він долетів до Волині та впав поблизу державного кордону. Точне місце падіння, тип апарата та обставини його знищення або втрати керування офіційно ще уточнюються.

    Подія стала одним із найпомітніших епізодів атаки 28 вересня, оскільки цього разу російський реактивний БпЛА дістався безпосередньої близькості до території НАТО, що автоматично підвищило рівень готовності польських військових.

  • Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    У ніч проти 27 вересня Київ знову опинився під атакою російських безпілотників. Найважчі наслідки зафіксували у Солом’янському районі столиці, де після влучань БпЛА виникли пожежі у нежитлових будівлях. Під час ліквідації наслідків одного з ударів рятувальники виявили тіло чоловіка. Ще на одній локації спалахнула будівля станції технічного обслуговування автомобілів.

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в одному з епізодів російський безпілотник влучив в одноповерхову будівлю СТО. Після удару споруда загорілася. Вогонь створював загрозу для розташованого поруч закладу громадського харчування, однак рятувальникам вдалося не допустити подальшого поширення пожежі. Приблизно о третій годині ночі займання ліквідували.

    Ще одне влучання зафіксували в нежитловій будівлі Солом’янського району. Під час гасіння пожежі надзвичайники виявили всередині тіло чоловіка. Цю пожежу також вдалося ліквідувати. Інформації про особу загиблого та обставини, за яких він перебував у будівлі, станом на ранок офіційні служби не оприлюднювали.

    При цьому атака на столицю фактично тривала хвилями ще з вечора 26 вересня. Офіційний портал Києва повідомляв, що вже о 18:31 у місті була оголошена дронова небезпека. Протягом вечора влада фіксувала нові влучання та падіння уламків у кількох районах.

    У Шевченківському районі безпілотник влучив в офісну будівлю. Пізніше там також зафіксували влучання у незаселений житловий будинок, де виникла пожежа. У Святошинському районі уламки впали на територію закладу дошкільної освіти. За попередньою інформацією міської влади, на цій локації обійшлося без пожежі та значних руйнувань.

    У самому Солом’янському районі протягом 26 вересня було одразу кілька небезпечних епізодів. Близько 13:50 уламки БпЛА впали на відкритій території поблизу приватних будинків. Увечері повідомлялося про влучання в нежитлову будівлю із задимленням. Згодом один із безпілотників упав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила п’ятиповерховий будинок: у ньому вибило вікна та пошкодило фасад.

    Близько 00:49 уже 27 вересня міська влада повідомила про чергове влучання БпЛА у складську будівлю Солом’янського району, де виникла пожежа. Екстрені служби виїхали на місце. Саме на тлі цієї серії ударів уранці ДСНС підтвердила загибель чоловіка та пожежу на СТО.

    Загалом ситуація у Києві залишалася напруженою протягом усього вечора та ночі. За інформацією міської влади, лише протягом 26 вересня внаслідок російських атак постраждали щонайменше сім людей. Медичну допомогу їм надали амбулаторно. Ці дані стосувалися попередніх епізодів атаки й були оприлюднені ще до підтвердження нічної загибелі чоловіка у Солом’янському районі.

    Атака на Київ була частиною масштабного застосування Росією ударних безпілотників проти України. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 27 вересня, починаючи приблизно з 21:00 26 вересня, російські війська запустили 115 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів. Понад 70 із них, за даними військових, були «Шахедами». Дрони запускали з напрямків Курська, Міллерового та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із району Чауди в тимчасово окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 97 збитих або подавлених російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Водночас військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на шести локаціях і падіння збитих дронів або їхніх уламків ще на двох локаціях. На момент публікації ранкового зведення атака все ще тривала.

    Для Києва це вже не перша масштабна серія ударів за останні дні. «Ненька інфо» раніше повідомляла про масовану атаку 23 вересня, коли в столиці були пошкоджені фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі. Тоді повідомлялося про загиблих і понад два десятки постраждалих. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Також «Ненька інфо» писала про наслідки попередніх атак саме для Солом’янського району. Під час одного з серпневих обстрілів найбільше жертв у столиці зафіксували саме там: російський удар серйозно пошкодив багатоповерховий житловий будинок та спричинив масштабну пожежу. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Крім того, 24 вересня в Солом’янському районі під час повітряної тривоги в укритті помер 65-річний чоловік. За словами його доньки, які наводили медіа, він регулярно ховався там під час обстрілів, а того разу після вибухів йому стало зле. У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики

    Таким чином, ніч проти 27 вересня стала продовженням серії повітряних атак на столицю. Цього разу основні підтверджені трагічні наслідки нічної хвилі зафіксували у Солом’янському районі: одна людина загинула, після ударів безпілотників горіли СТО та інша нежитлова будівля. Рятувальники ліквідували пожежі, а остаточні масштаби пошкоджень міські служби продовжують уточнювати.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Російські війська в ніч на 3 вересня знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Один із ударів припав на багатоповерховий житловий будинок. Кількість постраждалих унаслідок атаки станом на ранок зросла до 17 людей, серед них троє дітей. Пошкодження отримали квартири одразу на кількох поверхах висотки, автомобілі біля будинку, а на місці продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та міська влада.

    Перші повідомлення про наслідки удару з’явилися ще вночі. Спочатку начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про вісьмох постраждалих. Згодом, після роботи медиків і уточнення інформації, кількість потерпілих збільшилася більш ніж удвічі.

    Станом на 07:00 було відомо вже про 17 постраждалих. Серед них — троє дітей. Усім потерпілим надають необхідну медичну допомогу.

    За даними міської військової адміністрації, внаслідок атаки пошкоджені квартири з 10-го по 17-й поверхи 21-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено автомобілі, припарковані поруч. Масштаби руйнувань продовжують фіксувати.

    На місці удару розгорнули оперативні штаби. Мешканці пошкодженого будинку можуть звернутися туди по допомогу та консультації. Паралельно триває ліквідація наслідків атаки, працюють комунальні й екстрені служби.

    Нічний удар по Одесі був частиною значно масштабнішої повітряної атаки Росії проти України.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, із 18:00 2 вересня російські війська застосували 163 ударні безпілотники різних типів. Серед них були Shahed, причому, за даними військових, приблизно половину становили реактивні дрони. Також противник використовував безпілотники S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Запуски здійснювалися з районів Міллерового та Орла на території Росії, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

    Українська протиповітряна оборона станом на 08:30 збила або подавила 135 повітряних цілей. Однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Одеса стала одним із міст, де атака спричинила серйозні наслідки для цивільного населення.

    Ніч на 3 вересня загалом виявилася неспокійною для багатьох регіонів України. Російські дрони атакували не лише південь, а й Київщину, західні регіони та інші області. Повідомлення про вибухи та роботу протиповітряної оборони надходили протягом кількох годин.

    Для Одеси ця атака стала продовженням серії інтенсивних російських ударів, які відбуваються буквально кілька днів поспіль.

    У ніч на 2 вересня російські війська також завдали масованого удару по місту. Тоді внаслідок атаки були зруйновані квартири на верхніх поверхах 24-поверхового житлового будинку. Також пошкодження отримали два ліцеї та бізнес-центр. Постраждали вісім людей, серед них п’ятирічна дитина.

    Ще раніше російські війська атакували цивільні й енергетичні об’єкти Одещини. Дані українських ЗМІ та місцевої влади свідчать про систематичні удари по житловій, енергетичній, транспортній і комерційній інфраструктурі регіону.

    Одеська область залишається однією з ключових цілей російських повітряних атак через розташування портів, логістичної інфраструктури та об’єктів енергетики. Водночас унаслідок таких ударів регулярно пошкоджуються житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Лише останнім часом у регіоні фіксували удари по енергетичній інфраструктурі, логістичних об’єктах і підприємствах. За повідомленнями українських джерел, 2 вересня через російські удари без електроенергії залишалися близько 350 тисяч домогосподарств Одещини.

    Черговий удар по житловій висотці демонструє і складність протидії новим типам російських безпілотників. Повітряні сили окремо звернули увагу, що під час атаки в ніч на 3 вересня приблизно половину запущених Shahed становили реактивні дрони. Такі апарати мають вищу швидкість, ніж традиційні ударні безпілотники, що скорочує час реагування української ППО.

    При цьому російська армія одночасно використовує кілька різних типів безпілотників, включно з імітаторами. Їхнє завдання — перевантажувати систему протиповітряної оборони та змушувати українські сили витрачати ресурси на виявлення великої кількості повітряних цілей.

    Попри те, що з 163 російських дронів українська ППО збила або подавила 135, решта змогли досягти своїх цілей або спричинити руйнування. Загалом зафіксовані влучання на 15 локаціях по Україні.

    В Одесі основний удар припав на житлову забудову. На оприлюднених після атаки фото видно пошкодження фасаду багатоповерхового будинку та квартир на верхніх поверхах. Частина вікон вибита, пошкоджені конструкції та майно мешканців.

    Станом на ранок інформації про загиблих унаслідок саме цього удару по Одесі не надходило. Водночас 17 людей отримали поранення або інші ушкодження, а серед постраждалих є троє дітей.

    Міська влада повідомляє, що ліквідація наслідків триває. Фахівці обстежують будинок, визначають рівень пошкоджень конструкцій та фіксують збитки. Паралельно мешканцям надають консультації щодо подальшої допомоги.

    Черговий нічний удар також показує, що Одеса фактично залишається під постійною загрозою повторних атак. Протягом останніх днів російські сили неодноразово застосовували проти регіону ударні дрони та інші засоби ураження, а цивільне населення щоночі змушене реагувати на повітряні тривоги.

    Ситуація в місті після удару 3 вересня залишається під контролем екстрених служб. Остаточні масштаби руйнувань ще встановлюються, тому кількість пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів може уточнюватися.

    На цей момент головним наслідком атаки залишається удар по 21-поверховому житловому будинку та 17 постраждалих людей. Троє з них — діти. І все це стало частиною масованої нічної атаки, під час якої Росія запустила по Україні 163 безпілотники, а українська ППО знешкодила 135 із них.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.