Golosnovinua.com

Позначка: повітряні сили

  • Шість квартир, будинки, Буковель і Audi: екскомандувачу логістики Повітряних сил оголосили нову підозру

    Шість квартир, будинки, Буковель і Audi: екскомандувачу логістики Повітряних сил оголосили нову підозру

    Колишньому командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ Андрію Українцю повідомили про нову підозру — цього разу у незаконному збагаченні. За версією слідства, упродовж 2020–2025 років він набув активів, вартість яких щонайменше на 20 млн грн перевищує підтверджені законні доходи. Частину майна, як стверджують правоохоронці, оформлювали на близьких осіб — батьків, сина, співмешканку та кума, хоча фактично ним нібито користувався і розпоряджався сам військовослужбовець.

    За даними Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, серед виявлених активів — шість квартир у Києві, Вінниці та Житомирі, три житлові будинки на Житомирщині, апартаменти у Буковелі, шість земельних ділянок, чотири автомобілі, серед яких Audi Q7 та Audi Q5, а також гаражі та інші нежитлові приміщення.

    ДБР уточнило, що три квартири у Києві оцінюються загалом майже у 5,3 млн грн, дві квартири у Вінниці — приблизно у 1,8 млн грн, а квартира у Житомирі — майже у 439 тис. грн. Три будинки неподалік Житомира правоохоронці оцінюють у понад 2,4 млн грн, апартаменти у Буковелі — більш ніж у 1,9 млн грн. Чотири автомобілі разом коштують понад 6,8 млн грн.

    Крім цього, слідство заявляє про п’ять нежитлових приміщень, гараж і земельні ділянки. У ДБР вважають, що походження коштів на придбання цих активів неможливо пояснити офіційними доходами Українця та його близьких. Наразі правоохоронці продовжують перевіряти джерела коштів і шукають інші активи, які можуть бути пов’язані з підозрюваним.

    Майно, за версією слідства, оформлювали на близьких

    Ключовим елементом нової справи є те, що більшість активів формально не були записані безпосередньо на самого Українця.

    За даними слідства, власниками на папері виступали його батьки, син, співмешканка та кум. Водночас правоохоронці заявляють, що фактичним бенефіціаром та користувачем цього майна був саме екскомандувач логістики Повітряних сил.

    Такий механізм часто стає предметом антикорупційних розслідувань, оскільки оформлення майна на близьких саме по собі не є злочином, але може свідчити про приховування реального власника, якщо слідству вдається довести, що саме посадовець фактично контролював актив.

    У випадку Українця ця версія ще має бути доведена в суді. Повідомлення про підозру не означає визнання особи винною.

    Йому інкримінують незаконне збагачення

    Нову підозру оголосили за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.

    Ця стаття передбачає відповідальність за набуття посадовцем активів, вартість яких суттєво перевищує його законні доходи, якщо він не може обґрунтувати джерело походження коштів.

    Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю до трьох років.

    Підозру, за інформацією ДБР, готували у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції.

    Прокуратура просить заставу понад 21 млн грн

    Разом із повідомленням про підозру Українцю вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.

    Сторона обвинувачення просить взяти його під варту з можливістю внесення застави у розмірі 21 млн 3 тис. грн.

    Це вже не перший запобіжний захід у кримінальних провадженнях, де фігурує екскомандувач логістики Повітряних сил.

    Ще у лютому 2026 року Вищий антикорупційний суд узяв Українця під варту у справі, пов’язаній із будівництвом укриттів для військових літаків, визначивши заставу у 7 млн грн.

    Апеляційна палата ВАКС 9 березня залишила цей запобіжний захід без змін. Оскільки заставу на той момент не внесли, Українець залишався під вартою.

    Це вже друга гучна справа проти Українця

    Ім’я Андрія Українця вперше опинилося у центрі великого антикорупційного скандалу наприкінці лютого.

    25 лютого правоохоронці повідомили про викриття ймовірної корупційної схеми під час будівництва захисних споруд для української авіації.

    Фігурантами стали тодішній командувач логістики Повітряних сил Андрій Українець та начальник Управління СБУ в Житомирській області Володимир Компаніченко.

    За версією слідства, посадовці були пов’язані зі схемою навколо бюджетних коштів, виділених на будівництво стратегічних укриттів для літаків.

    Правоохоронці заявляли, що для приховування можливих зловживань Українець звернувся до керівника обласного управління СБУ з проханням допомогти «вирішити питання» з військовою контррозвідкою.

    Правоохоронці говорили про хабар у $320 тисяч

    За матеріалами тієї справи, фігуранти нібито планували передати близько 13 млн грн — приблизно 1% від обсягу фінансування відповідних об’єктів — за приховування можливих розтрат та припинення перевірок.

    Також, за версією правоохоронців, планувалося залучити «лояльних» аудиторів, які мали підготувати потрібні висновки щодо якості виконаних робіт.

    25 лютого учасників схеми затримали під час передачі 320 тис. доларів. Гроші були вилучені правоохоронцями.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко згодом розповідав, що документування цієї справи тривало близько двох місяців, а одним із найскладніших завдань було збереження конфіденційності слідчих дій.

    Повітряні сили після скандалу почали службове розслідування

    Одразу після викриття схеми Командування Повітряних сил призначило власне службове розслідування.

    У Повітряних силах заявили про готовність повністю співпрацювати зі слідчими, передати документи та необхідну інформацію для встановлення всіх обставин справи.

    Командування також наголосило, що всі посадовці, причетні до можливих корупційних правопорушень, мають понести відповідальність, якщо їхню вину буде доведено.

    Сам Українець після скандалу в публічних повідомленнях уже фігурує як колишній командувач логістики Повітряних сил.

    Начальника житомирського управління СБУ згодом звільнили

    Справа мала кадрові наслідки і для другого високопоставленого фігуранта.

    4 березня президент Володимир Зеленський звільнив Володимира Компаніченка з посади начальника Управління СБУ у Житомирській області.

    До цього ВАКС також узяв його під варту з можливістю внесення застави понад 6,9 млн грн.

    Таким чином, нова серпнева підозра Українцю з’явилася вже на тлі іншого резонансного корупційного провадження.

    Що означає нова підозра

    Нове провадження не є просто продовженням справи про укриття для літаків.

    Тепер слідчі окремо аналізують особисте майно екскомандувача логістики та джерела його фінансування у 2020–2025 роках.

    Фактично правоохоронці намагаються з’ясувати, чи могли активи, записані на близьких Українця, бути придбані коштом доходів, походження яких не підтверджується законними джерелами.

    За попередньою оцінкою, різниця становить не менш ніж 20 млн грн.

    І це ще не остаточна цифра.

    ДБР прямо заявляє, що продовжує встановлювати можливі додаткові активи та перевіряти походження коштів на вже виявлене майно.

    Тому список із шести квартир, трьох будинків, апартаментів у Буковелі, чотирьох автомобілів, земельних ділянок і нежитлових приміщень може виявитися не остаточним.

    Ключове питання тепер полягатиме у тому, чи зможе сторона обвинувачення в суді довести дві речі: що саме Українець фактично контролював активи, формально оформлені на інших людей, і що їхня вартість справді суттєво перевищувала його законні доходи.

    Поки ж йдеться саме про версію слідства. Остаточно встановити винуватість може лише суд.

  • “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що головною проблемою української протиповітряної оборони залишається нестача ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які є одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас він наголосив, що українські Повітряні сили демонструють високі результати у відбитті повітряних атак, знищуючи значну частину крилатих ракет і понад 90% ударних безпілотників.

    Про це президент повідомив під час зустрічі з військовослужбовцями з нагоди Дня Повітряних сил Збройних сил України.

    За словами Зеленського, зараз Росія робить основну ставку на масовані комбіновані повітряні удари по території України. У таких умовах на Повітряні сили покладено одне з ключових завдань – захист українських міст, критичної інфраструктури та мирного населення від ракетних і дронових атак.

    Президент зазначив, що українська бойова авіація та підрозділи протиповітряної оборони успішно знищують російські крилаті ракети, а також намагаються перехоплювати балістичні цілі. Водночас ефективність комплексів Patriot безпосередньо залежить від наявності боєкомплекту.

    “Коли дивізіони наших Patriot не пусті, це вдається”, – наголосив глава держави.

    Зеленський також підкреслив, що важливу роль у захисті українського неба відіграють системи протиповітряної оборони, отримані від міжнародних партнерів. Йдеться, зокрема, про комплекси IRIS-T, NASAMS та Hawk, які щоденно залучаються до відбиття російських атак.

    Президент повідомив, що Україна постійно працює з союзниками над забезпеченням стабільних поставок ракет до цих систем, адже їхня ефективність напряму залежить від достатнього запасу боєприпасів.

    Попри успішну роботу ППО, Зеленський визнав, що саме російські балістичні ракети залишаються одним із найбільших викликів для української оборони. Водночас він наголосив, що захисникам неба вдалося суттєво посилити оборону від інших видів повітряних загроз.

    За словами президента, українські сили збивають значну частину крилатих ракет, а ефективність перехоплення ударних безпілотників уже перевищує 90%.

    Глава держави подякував військовослужбовцям Повітряних сил за службу та наголосив, що вони виконують свою роботу в надзвичайно складних умовах.

    За його словами, українські захисники щодня ведуть фактично нерівний бій, часто маючи обмежену кількість засобів ураження, але навіть за таких обставин демонструють високий професіоналізм і досягають результатів, які він назвав “більшими, ніж максимум”.

    Президент також висловив вдячність міжнародним партнерам за підтримку України у зміцненні системи протиповітряної оборони та забезпеченні необхідними ракетами, підкресливши, що ця допомога залишається критично важливою для захисту українського неба.

  • Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Україна розраховує на допомогу Великої Британії у постачанні ракет для систем протиповітряної оборони, а також далекобійних авіаційних ракет Meteor для винищувачів JAS 39 Gripen. Окремо Київ і Лондон обговорюють антибалістичні проєкти та закупівлю засобів для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

    Про це стало відомо за підсумками зустрічі тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари та головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з начальником Штабу оборони Збройних сил Великої Британії, головним маршалом авіації сером Річардом Найтоном.

    Однією з центральних тем переговорів стало посилення української ППО на тлі інтенсивних російських ракетно-дронових атак.

    За словами Хмари, Україна розраховує на британську допомогу з ракетами для систем ППО, а також Meteor для майбутнього застосування з винищувачами Gripen. Такі ракети мають допомогти українській авіації протидіяти російським літакам, які запускають керовані авіаційні бомби по позиціях Сил оборони та прифронтових населених пунктах.

    Meteor уже розглядається українською стороною як один із ключових елементів майбутнього озброєння Gripen. Міністерство оборони наприкінці травня повідомляло, що Україна очікує першу партію шведських винищувачів разом із цими ракетами.

    Чому Україні потрібні Meteor

    Meteor – європейська ракета класу «повітря-повітря» великої дальності, розроблена групою MBDA. Її ключове значення для України полягає не стільки в безпосередньому перехопленні КАБів, скільки у можливості створити загрозу для літаків, які їх запускають.

    Російські Су-34 та інші носії керованих авіабомб намагаються здійснювати пуски, залишаючись на значній відстані від лінії фронту. Далекобійне авіаційне озброєння має дозволити Повітряним силам створювати для них значно більшу зону ризику.

    За даними Міноборони України, Meteor має дальність понад 100 км, а максимальна дальність за певних умов може сягати близько 200 км. Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення та прямоточним повітряно-реактивним двигуном, завдяки якому здатна зберігати високу швидкість на значній частині траєкторії.

    Саме зв’язку Gripen і Meteor в Україні розглядають як засіб, здатний відтіснити російські літаки-носії КАБів далі від фронту. Аналогічної оцінки дотримуються й західні військові експерти: Defense News зазначав, що Meteor дасть українським Gripen можливість створювати загрозу російській авіації на дистанціях, недоступних для частини нинішнього авіаційного озброєння України.

    Gripen для України вже не просто перспектива

    Переговори щодо Meteor відбуваються в межах значно ширшої програми переозброєння української бойової авіації.

    Наприкінці травня Міністерство оборони України повідомило, що перша партія Gripen очікується протягом десяти місяців. Українська сторона також заявляла про плани закупівлі до 20 нових JAS 39 Gripen E.

    Reuters у червні повідомляв, що Україна закуповує 20 нових Gripen E, а Швеція планує передати ще 16 літаків попередніх модифікацій. На фінансування закупівлі нових машин передбачалося спрямувати €2,5 млрд із кредитного механізму ЄС. У довгостроковій перспективі співпраця може охопити значно більший парк літаків.

    На початку липня українська та шведська сторони вже обговорювали практичну реалізацію проєкту Gripen, включно з підготовкою українських пілотів. У Міноборони тоді знову наголошували, що комбінація Gripen і Meteor здатна суттєво посилити Повітряні сили та допомогти Україні повернути ініціативу в повітрі.

    На переговорах ішлося не лише про літаки

    Другим важливим напрямом зустрічі з британською делегацією стала боротьба з російськими ударними дронами.

    Україна зацікавлена у додаткових антидронових засобах, причому їх закупівлю пропонується фінансувати за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Такий підхід дозволив би одночасно вирішувати дві проблеми: масштабувати відносно дешевші засоби протидії масовим атакам БпЛА та зменшувати навантаження на дорогі зенітні ракети.

    Особливого значення це набуває через російську тактику комбінованих ударів, коли разом застосовуються ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Для України принципово важливо мати багаторівневу систему, в якій дешевші повітряні цілі не доводиться масово перехоплювати найбільш дорогими боєприпасами.

    Британія може долучитися до антибалістичних проєктів

    Окремий блок переговорів стосувався протидії балістичним ракетам.

    Хмара повідомив, що українська сторона обговорила з британськими партнерами антибалістичні проєкти, до яких Велика Британія потенційно може зробити внесок.

    Ця тема стала особливо актуальною після масованого російського удару в ніч на 1 серпня. За словами президента Володимира Зеленського, Росія застосувала 35 ракет, серед яких 27 були балістичними, та 185 ударних безпілотників різних типів. Українській ППО вдалося перехопити лише одну балістичну ракету, а президент пов’язав такий результат із дефіцитом ракет-перехоплювачів для Patriot.

    На цьому тлі питання поповнення запасів боєприпасів для ППО переходить із площини довгострокового планування у категорію нагальної потреби.

    Київ і Лондон говорили й про ситуацію на фронті

    Зустріч не обмежилася протиповітряною обороною. Українська сторона також представила британським партнерам бачення подальших дій, спрямованих на перехоплення ініціативи на полі бою.

    За словами Хмари, у координації з головнокомандувачем Михайлом Драпатим готуються кроки, які мають посилити тиск на російські війська, збільшити їхні втрати та вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.

    Деталі цих планів із міркувань безпеки не розголошуються.

    Україна водночас пропонує партнерам не лише отримувати західні технології, але й використовувати український бойовий досвід. За роки повномасштабної війни Сили оборони накопичили унікальну практику застосування FPV-дронів, далекобійних безпілотників, наземних роботизованих систем, засобів радіоелектронної боротьби та протидії масованим повітряним атакам.

    «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів», – наголосив Хмара.

    ППО стає одним із головних питань співпраці з союзниками

    Переговори з британським військовим керівництвом показують, що український запит на захист неба зараз складається одразу з кількох рівнів: додаткових ракет для наявних систем ППО, засобів проти ударних дронів, антибалістичних можливостей і далекобійного авіаційного озброєння.

    Gripen із Meteor мають вирішувати ще одну частину проблеми – не лише перехоплювати загрози після їхнього запуску, а й змушувати російські літаки залишатися далі від українських позицій.

    Саме тому Meteor може стати важливим компонентом майбутньої архітектури української ППО та авіації. Однак результат переговорів із Великою Британією залежатиме від конкретних рішень щодо обсягів, термінів і механізмів фінансування поставок. Наразі українська сторона заявила про свій запит, але конкретної кількості ракет чи графіка їх передачі за підсумками зустрічі не оголошували.

  • Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Польща отримала запит від неназваної країни-члена НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які Варшава планує передати Україні. Водночас польська влада запевнила, що головним пріоритетом залишається підтримка Києва, а питання передачі літаків українській стороні й надалі перебуває в центрі переговорів. Про це повідомляє Radio ZET.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський підтвердив, що одна з країн Альянсу звернулася до Варшави із запитом щодо винищувачів радянського виробництва. Водночас він відмовився назвати державу, яка надіслала звернення, а також не став коментувати припущення журналістів про те, що йдеться саме про Болгарію. Посадовець наголосив, що незалежно від отриманих запитів польська сторона насамперед розглядає можливість передачі літаків Україні, яка вже тривалий час потребує додаткових бойових машин для посилення своїх Повітряних сил.

    Версія про Болгарію з’явилася не випадково. Наразі серед країн НАТО лише Польща та Болгарія продовжують експлуатувати винищувачі МіГ-29. Болгарські Повітряні сили перебувають у процесі переходу на сучасні американські винищувачі F-16V, однак цей процес ще не завершено. Країна вже отримала першу партію нових літаків, тоді як другу очікує лише у 2027 році. До того часу Софія змушена підтримувати боєготовність наявного парку МіГ-29.

    За наявною інформацією, Болгарія має 16 винищувачів цього типу, однак лише шість із них перебувають у справному технічному стані. Після запровадження санкцій Європейського Союзу країна втратила можливість закуповувати запасні частини для радянських літаків у Росії. Саме тому польські МіГ-29 та комплектуючі до них можуть стати важливим джерелом для підтримання експлуатації болгарської авіації до повного переходу на F-16.

    Разом із тим Болгарія наразі не готова передавати власні МіГ-29 Україні, адже це може суттєво послабити її оборонні можливості. До завершення переозброєння Софія прагне зберегти мінімально необхідний рівень боєготовності своїх Повітряних сил.

    Польща тим часом продовжує консультації з Україною щодо передачі своїх винищувачів. На початку липня міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що Варшава отримала офіційний запит від Києва та веде переговори щодо можливих механізмів передачі літаків. За його словами, польська сторона бачить перспективи позитивного вирішення цього питання.

    Однак процес неодноразово стикався з труднощами. Раніше польські медіа повідомляли, що Варшава розглядала варіант списання частини МіГ-29 замість їх передачі Україні. Причинами називали дискусії навколо умов обміну, фінансування модернізації та компенсації за передану техніку. Крім того, ще у червні Польща тимчасово призупинила процедуру передачі решти своїх винищувачів, пояснивши це необхідністю врегулювати низку технічних і політичних питань із українською стороною.

    Попри появу нового потенційного претендента на польські МіГ-29, офіційна позиція Варшави залишається незмінною: якщо буде ухвалено рішення про передачу літаків, пріоритетом для Польщі залишається підтримка України, яка продовжує захищатися від повномасштабної російської агресії.

  • Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Вранці 20 липня російські війська здійснили чергову атаку ударними безпілотниками по Миколаївській області. Під ударом опинився обласний центр, де внаслідок влучань та падіння уламків пошкоджено дві будівлі автозаправних станцій і багатоповерховий житловий будинок. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Про це повідомила Миколаївська обласна військова адміністрація.

    За даними ОВА, російська армія атакувала регіон ударними безпілотниками типу Shahed та «Гербера». У Миколаєві пошкодження отримали дві будівлі автозаправних станцій, а також вибито вікна у багатоповерховому житловому будинку.

    «Сьогодні вранці ворог атакував область ударними БпЛА типу Shahed/”Гербера”. Внаслідок атаки у місті Миколаєві пошкоджено дві будівлі АЗС та вікна багатоповерхівки. Постраждалих немає», – йдеться у повідомленні Миколаївської ОВА.

    На місцях влучань працюють екстрені служби, які документують наслідки російської атаки та оцінюють масштаби завданих збитків. Інформації про займання чи серйозні руйнування на автозаправних станціях наразі не надходило.

    Одночасно з атакою на Миколаїв російський безпілотник влучив у Полтавській області. Там дрон упав на територію одного з приватних промислових підприємств, спричинивши пожежу. Вогонь оперативно ліквідували підрозділи ДСНС, а інформації про травмованих не надходило.

    Ранковий удар став продовженням масштабної повітряної атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти застосували дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 ворожий безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Миколаївщина залишається одним із регіонів, який регулярно зазнає ударів російських безпілотників. Лише кілька днів тому окупанти атакували портову інфраструктуру Миколаєва, де загинули двоє українських моряків, а також були пошкоджені три цивільні судна під іноземними прапорами.

    Останнім часом російські війська дедалі частіше атакують автозаправні станції та іншу цивільну інфраструктуру у прифронтових регіонах. На цьому тлі низка операторів паливного ринку вже змінила правила роботи. Зокрема, мережа WOG запровадила особливий режим на АЗС у кількох прифронтових областях: у нічний час окремі заправки не працюють, а під час повітряної тривоги відпуск пального тимчасово припиняється. Такі заходи мають мінімізувати ризики для працівників і клієнтів у разі повторних атак.

    Крім того, у Коростенському районі Житомирської області рішенням місцевої влади всі автозаправні станції тепер зобов’язані припиняти роботу під час повітряної тривоги та організовувати евакуацію персоналу й відвідувачів до найближчих укриттів.

    Військові та представники влади вкотре закликають українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів, поєднуючи запуск ракет і безпілотників по цивільній та критичній інфраструктурі. Залишатися в укриттях до офіційного відбою небезпеки — головна рекомендація під час таких атак.

  • Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Російські війська вдень 11 липня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Під ворожою атакою опинився Чернігів, де окупанти поцілили по об’єкту критичної інфраструктури. Унаслідок удару поранення отримав працівник підприємства, а вибухова хвиля пошкодила приватні житлові будинки поблизу. Після атаки в місті ще деякий час лунали вибухи, що свідчило про збереження загрози нових ударів або роботу української протиповітряної оборони.

    Про це повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

    За інформацією міської влади, російська армія завдала удару по одному з об’єктів критичної інфраструктури Чернігова. Який саме об’єкт став ціллю окупантів, офіційно не уточнюється з міркувань безпеки.

    Унаслідок атаки поранення отримав співробітник підприємства. На місце оперативно прибули медики, які надали постраждалому необхідну допомогу. Наразі інформація про ступінь тяжкості його травм не розголошується.

    Окрім постраждалого працівника, удар спричинив пошкодження цивільної забудови.

    За попередньою інформацією, вибуховою хвилею вибито вікна щонайменше у трьох приватних житлових будинках, розташованих неподалік місця влучання. Фахівці продовжують обстежувати прилеглу територію, тому остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    На місці події працюють усі профільні служби. Рятувальники перевіряють територію на наявність осередків займання та інших небезпечних факторів, правоохоронці документують наслідки атаки, а комунальні служби оцінюють обсяги пошкоджень для подальшого відновлення.

    Кореспондент РБК-Україна повідомив, що після першого удару у Чернігові ще деякий час було чути нові вибухи. Це могло бути пов’язано як із повторними атаками російських військ, так і з роботою українських сил протиповітряної оборони, які продовжували відбивати повітряний напад.

    Повітряна тривога в регіоні тривала, а мешканців міста закликали не залишати укриття до офіційного повідомлення про відбій небезпеки.

    Чернігівщина від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із регіонів, що регулярно зазнає російських атак. Через близькість до державного кордону область систематично потерпає від ударів безпілотників, ракетних атак, артилерійських та мінометних обстрілів прикордонних громад.

    Попри те, що Чернігів був звільнений від російської окупації ще навесні 2022 року, російська армія продовжує завдавати ударів по місту та області, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти.

    Особливо часто під прицілом опиняються об’єкти енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність регіону.

    Атака на Чернігів стала частиною чергової масштабної кампанії російських ударів по українських містах.

    У ніч на 11 липня Росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак останнього часу, застосувавши одразу кілька типів озброєння.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив по території України шість балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотник різних типів.

    Основний удар традиційно був спрямований на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Сили протиповітряної оборони знищили більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. У столиці внаслідок падіння уламків та прямих влучань були пошкоджені житлові будинки, офісні приміщення, об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. За останніми даними, постраждали щонайменше 11 людей, серед яких дитина.

    Після нічного удару в Києві також були тимчасово змінені маршрути громадського транспорту через пошкодження транспортної інфраструктури.

    Вранці 11 липня російські безпілотники атакували Харків. Один із дронів влучив у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа та постраждали люди.

    Того ж дня російські війська завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще один чоловік отримав поранення.

    Паралельно російські війська продовжували атакувати прикордонні області України, використовуючи керовані авіабомби, реактивну артилерію та ударні безпілотники.

    Українські правоохоронні органи та спеціалізовані служби продовжують документувати наслідки російських атак. Зібрані матеріали використовуються як докази воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення та цивільної інфраструктури.

    Після завершення роботи екстрених служб у Чернігові місцева влада планує розпочати ліквідацію наслідків обстрілу та допомогу мешканцям пошкоджених будинків. Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань і кількості постраждалих буде оприлюднена після завершення обстеження території.

  • Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    У Київській області внаслідок чергової масованої повітряної атаки Росії в ніч на 11 липня виникла масштабна пожежа на одному з об’єктів інфраструктури. Вогонь охопив площу близько 4 тисяч квадратних метрів, а ліквідація займання тривала кілька годин і проходила в умовах постійної загрози повторних ударів. Для боротьби з вогнем було залучено значні сили та спеціальну техніку, зокрема підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежну службу міжнародного аеропорту «Бориспіль» та три пожежні поїзди. Остаточно локалізувати та ліквідувати пожежу рятувальникам вдалося лише вранці.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, займання сталося після російського удару по одному з інфраструктурних об’єктів Київської області під час нічної комбінованої атаки. Через інтенсивність пожежі полум’я швидко поширилося територією підприємства, охопивши площу близько чотирьох тисяч квадратних метрів.

    Такі масштаби займання вимагали проведення великої пожежно-рятувальної операції із залученням додаткових сил та спеціалізованої техніки.

    Ситуацію значно ускладнювала оперативна обстановка. За словами рятувальників, під час гасіння пожежі існувала реальна загроза повторних російських ударів по тому самому об’єкту.

    Рятувальники повідомили, що очікували можливих повторних обстрілів, однак попри небезпеку не припиняли роботи, продовжуючи локалізовувати пожежу та не допускаючи її подальшого поширення.

    Робота в умовах загрози повторних атак вже давно стала звичною для українських екстрених служб. Російські війська неодноразово застосовували тактику повторних ударів по місцях попередніх влучань, коли на місці вже працюють рятувальники, медики та комунальні служби. Саме тому під час ліквідації наслідків кожної атаки надзвичайники постійно підтримують зв’язок із військовими та відстежують інформацію про можливі нові повітряні загрози.

    До гасіння масштабної пожежі були залучені десятки рятувальників та значна кількість спеціальної техніки.

    Окрім підрозділів ДСНС, до ліквідації займання долучилася пожежна служба міжнародного аеропорту «Бориспіль», яка має спеціалізовану техніку для боротьби з масштабними пожежами на великих інфраструктурних об’єктах.

    Крім того, для забезпечення безперервного постачання води та підсилення угруповання пожежних було задіяно три пожежні поїзди.

    Пожежні поїзди застосовуються під час ліквідації великих загорянь на промислових підприємствах, складах, транспортній інфраструктурі та інших об’єктах, де необхідно забезпечити великі обсяги води або піноутворювачів. Їх використання свідчить про масштабність пожежі та складність проведення рятувальної операції.

    Рятувальники працювали на місці протягом усієї ночі.

    Основним завданням було локалізувати пожежу, не допустити перекидання полум’я на сусідні будівлі та мінімізувати ризики для критично важливих об’єктів інфраструктури.

    Лише станом на ранок 11 липня ДСНС повідомила про повну ліквідацію пожежі.

    Після цього рятувальники розпочали остаточне обстеження території, перевірку конструкцій, пошук прихованих осередків займання та оцінку ступеня пошкодження об’єкта.

    Інформація про загиблих або постраждалих внаслідок пожежі станом на ранок не надходила.

    Фахівці також встановлюватимуть остаточний обсяг руйнувань, завданих російським ударом, та визначатимуть можливі терміни відновлення пошкодженого інфраструктурного об’єкта.

    Масштабна пожежа стала одним із наслідків чергової комбінованої атаки Росії по території України.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, у ніч на 11 липня російські війська здійснили один із наймасштабніших повітряних ударів останніх днів.

    Противник одночасно застосував кілька типів ракетного озброєння та велику кількість ударних безпілотників.

    Зокрема, російські військові випустили шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотний літальний апарат.

    Основний удар був спрямований по різних регіонах України, а сили протиповітряної оборони впродовж ночі відбивали повітряний напад.

    Попри ефективну роботу української ППО, у низці областей були зафіксовані влучання, падіння уламків збитих цілей та пожежі.

    Однією з найбільш постраждалих традиційно стала Київщина, яка через близькість до столиці регулярно зазнає масованих повітряних атак.

    Російські війська систематично намагаються завдавати ударів по об’єктах енергетичної, транспортної та іншої критичної інфраструктури регіону, прагнучи ускладнити роботу систем життєзабезпечення, логістики та енергопостачання.

    Після завершення активної фази повітряної атаки в області до роботи одразу приступили рятувальники, енергетики, комунальні служби, правоохоронці та представники місцевої влади.

    Фахівці ліквідовують наслідки російського удару, оцінюють масштаби руйнувань, відновлюють пошкоджені комунікації та перевіряють стан інших об’єктів, які могли постраждати внаслідок вибухової хвилі або падіння уламків.

    Попри складні умови роботи та постійну загрозу повторних атак, екстрені служби продовжують виконувати свої завдання, забезпечуючи ліквідацію наслідків російських обстрілів і відновлення функціонування критично важливої інфраструктури Київської області.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.

  • 570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих повітряних атак від початку повномасштабної війни. Основним напрямком удару став Київ, який опинився під масованим обстрілом балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками. Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під руїнами можуть залишатися люди. Про масштаби трагедії повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала міжнародних партнерів терміново посилити українську систему протиповітряної оборони та посилити санкційний тиск на Росію.

    За словами Свириденко, російські війська цієї ночі застосували десятки балістичних ракет, а найбільший удар припав саме на столицю. Станом на ранок було відомо про щонайменше 13 загиблих та 86 постраждалих, серед яких двоє дітей. Зафіксовано прямі влучання щонайменше у 20 житлових будинків, тоді як загалом пошкодження отримали близько сотні багатоквартирних та приватних будівель. Підрозділи ДСНС одночасно працювали на 15 локаціях, де тривали аварійно-рятувальні роботи. За словами очільниці уряду, під завалами ще можуть перебувати люди.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що Росія продовжує свідомий терор мирного населення, оскільки не може досягти своїх військових цілей на полі бою. Вона підкреслила, що єдиним дієвим способом зупинити подібні атаки є суттєве посилення української протиповітряної оборони та жорсткіші міжнародні санкції, які унеможливлять виробництво нових російських ракет.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія застосувала загалом 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Серед них були чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет «Калібр», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також майже п’ять сотень ударних і імітаційних безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та «Пародія». Основною ціллю атаки був саме Київ.

    У Повітряних силах звернули увагу, що особливістю цієї атаки стало одночасне використання різних типів озброєння з кількох напрямків. Така тактика значно ускладнює роботу української системи ППО, адже одночасно доводиться відбивати удари балістичних, крилатих ракет та великої кількості безпілотників. Попри це українським захисникам неба вдалося збити або подавити 524 повітряні цілі, серед яких 48 ракет та 476 безпілотників різних типів. Разом із тим було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще на 18 ділянках.

    У столиці пошкодження зафіксували практично в усіх районах міста. Одні з найбільш серйозних руйнувань сталися у Шевченківському районі, де було зруйновано житловий будинок, а також пошкоджено медичний заклад. У Голосіївському районі виникла масштабна пожежа у багатоповерхівці. У Деснянському районі руйнувань зазнав житловий будинок. Крім того, наслідки російської атаки зафіксували у Дарницькому, Печерському, Солом’янському, Подільському, Оболонському та Святошинському районах столиці. У різних частинах міста пошкоджені багатоквартирні будинки, приватний сектор, готель, підстанція швидкої медичної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Рятувальники продовжували працювати у цілодобовому режимі, ліквідовуючи пожежі та розбираючи завали. Саме пошуково-рятувальна операція залишається одним із головних пріоритетів, адже існує висока ймовірність того, що під уламками будівель ще перебувають люди. Кількість загиблих і постраждалих може змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Одночасно з ударом по столиці російські війська атакували й Київську область. За інформацією начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки зафіксовано у Бучанському, Броварському, Обухівському, Фастівському та Вишгородському районах. Там пошкоджено приватні житлові будинки, гуртожиток, складські приміщення та автомобілі, а також є постраждалі.

    На тлі нової масованої атаки українська влада вкотре звернулася до міжнародних партнерів із закликом прискорити передачу сучасних систем протиповітряної оборони, боєприпасів до них та посилити економічний тиск на Росію. Уряд наголошує, що масштаби удару свідчать про здатність Кремля й надалі виробляти значну кількість ракет і безпілотників, тому санкційний тиск на оборонно-промисловий комплекс РФ має залишатися одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України.

  • Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна та Швеція офіційно вийшли на новий рівень оборонної співпраці, підписавши угоду про закупівлю сучасних багатоцільових винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію та змінити баланс можливостей у повітрі в довгостроковій перспективі. Йдеться про постачання 16 літаків, а також повний пакет супровідного обладнання, технічної підтримки, логістичних рішень і сервісного забезпечення, що дозволить не лише отримати техніку, а й інтегрувати її у структуру Повітряних сил України на системному рівні.

    Про підписання угоди повідомили президент України Володимир Зеленський та міністр Михайло Федоров, наголосивши, що домовленість із Швецією є одним із ключових елементів модернізації української авіації в умовах повномасштабної війни. За їхніми словами, ця угода не є одноразовим контрактом на постачання озброєння, а частиною ширшої довгострокової програми переходу Повітряних сил України на сучасні західні стандарти.

    Винищувачі Saab JAS 39 Gripen у версії Gripen E вважаються одними з найбільш сучасних у своєму класі, оскільки поєднують високу маневровість, розвинені системи радіоелектронної боротьби та здатність ефективно працювати в умовах насиченого повітряного протиборства. Саме ця платформа, за задумом сторін, має стати одним із ключових елементів посилення української авіації в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Окремо підкреслюється, що угода включає не лише самі літаки, а й комплекс супутніх рішень, серед яких технічне обслуговування, підготовка персоналу, постачання запасних частин, а також формування необхідної інфраструктури для експлуатації нової авіаційної техніки. Такий підхід, як зазначають у військово-політичному керівництві, дозволяє уникнути ситуації, коли сучасне озброєння постачається без достатньої підтримки для його повноцінного використання.

    Згідно з озвученими домовленостями, Україна також отримає перші 16 винищувачів Gripen у версії C/D уже на початку 2027 року. Цей етап розглядається як перехідний і має дозволити швидше інтегрувати шведську авіаційну платформу у бойову систему Повітряних сил, підготувати пілотів і наземний персонал, а також адаптувати інфраструктуру для подальшої експлуатації більш сучасної модифікації.

    Паралельно зі стартовим етапом постачання літаків C/D, стратегічний компонент угоди передбачає закупівлю 16 винищувачів Gripen E, які мають почати надходити з 2029 року. Фінансування цієї частини проєкту здійснюватиметься за підтримки Європейського Союзу та за участі Великої Британії, що підкреслює багатосторонній характер домовленостей і високий рівень міжнародної залученості до посилення української обороноздатності.

    У Києві наголошують, що така двоетапна модель постачання дозволяє одночасно вирішувати поточні оперативні завдання та формувати стратегічний фундамент для розвитку бойової авіації на роки вперед. У межах цієї концепції перший етап спрямований на швидке нарощування спроможностей і навчання особового складу, тоді як другий — на повноцінне переозброєння авіації сучасними платформами.

    Важливим елементом угоди є також підготовка українських пілотів і технічного персоналу, яка вже триває у Швеції. Це дозволяє значно скоротити час, необхідний для введення нової техніки в експлуатацію, та забезпечує поступову інтеграцію українських фахівців у роботу з новим типом винищувачів ще до їхнього фактичного надходження в Україну.

    Окремо підкреслюється, що ця угода стала результатом тривалих переговорів між сторонами та багаторівневої технічної підготовки із залученням шведської оборонної адміністрації та профільних структур обох країн. У Стокгольмі неодноразово наголошували, що підтримка України є складовою безпеки всієї Європи, а посилення української авіації розглядається як елемент стримування подальшої ескалації в регіоні.

    Таким чином, підписана угода не лише закріплює конкретні параметри постачання бойових літаків, а й формує довгострокову модель співпраці між Україною та Швецією у сфері оборони, яка передбачає поступовий перехід до нового покоління авіаційних можливостей і суттєве посилення повітряної компоненти української оборони.