Golosnovinua.com

Позначка: прокуратура.

  • На Київщині викрили командира взводу, підозрюваного у привласненні військової техніки

    На Київщині викрили командира взводу, підозрюваного у привласненні військової техніки

    На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил Збройних сил України, якого підозрюють у привласненні військового майна, що використовувалося для бойового чергування та охорони повітряного простору регіону.

    Про це повідомили у Державне бюро розслідувань та в Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    За даними слідства, військовослужбовець обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою. Протягом 2024–2025 років він, імовірно, незаконно заволодів технікою, яка перебувала на обліку військової частини та застосовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київської області.

    Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, зокрема стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей і планшети. За версією слідства, підозрюваний вилучав зазначене майно зі складу, вивозив його за межі військової частини та надалі реалізовував у ломбардах. Отримані кошти, за даними правоохоронців, використовував на власний розсуд.

    Військовослужбовцю повідомлено про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.

    Наразі тривають процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події та перевірку можливих додаткових епізодів. Остаточну правову оцінку діям фігуранта має надати суд.

  • На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    Прокурори Вінницької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти стосовно трьох осіб, яких обвинувачують у незаконному заволодінні земельною ділянкою, що належала матері військовослужбовця.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, потерпілим у справі є вінничанин Михайло Савчук. Під час лікування він дізнався, що земельну ділянку його матері разом із розташованим на ній житловим будинком переоформили на сторонню особу.

    За даними слідства, у 2024 році двоє громадян підробили договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, нібито укладений від імені матері військового. Документ був датований 2007 роком. Надалі фіктивний договір подали державному реєстратору для реєстрації права власності.

    Державний реєстратор однієї із селищних рад Вінницького району, не перевіривши достовірність поданих документів, зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за одним із фігурантів.

    Двом обвинуваченим інкримінують підроблення офіційного документа (ч. 3 ст. 358 КК України) та пособництво у шахрайстві у великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України).

    Державному реєстратору інкриміновано зловживання повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365-2 КК України).

    У серпні 2025 року ця історія набула розголосу після публікацій у медіа. На ситуацію відреагував керівник Вінницької обласної прокуратури, який доручив провести низку слідчих та процесуальних дій. У результаті правоохоронці встановили осіб, причетних до незаконної схеми, та повідомили їм про підозру.

    Наразі суд наклав арешт на земельну ділянку, щоб унеможливити подальші маніпуляції з майном до завершення розгляду справи.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрія Благовісного. Комісія дійшла висновку про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

    Провадження було відкрито на підставі скарги, поданої виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. У ній йшлося про можливі порушення, пов’язані з отриманням Благовісним II групи інвалідності у 2019 році та подальшим призначенням пенсійних виплат. Загальна сума виплат за період 2019–2025 років оцінювалася заявником у приблизно 1,3 млн грн.

    Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

    Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

    У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

    Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

    Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

  • Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» оприлюднено інтерв’ю колишнього керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. У розмові він розповідає про перші дні війни та власну роль у координації роботи правоохоронних органів у регіоні.

    За словами експрокурора, ранок 24 лютого він зустрів у Харкові, оперативно включився в управління процесами, проводив наради та забезпечував взаємодію структур у надзвичайних умовах. У поданому на каналі матеріалі події змальовуються як інтенсивна робота кризового штабу.

    Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

    У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

    У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

    Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

    Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

  • У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні, який перебуває під постійною загрозою обстрілів, правоохоронні органи розслідують факти можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво укриттів та облаштування захисної інфраструктури. Йдеться про фінансування виробництва та постачання мобільних сховищ, а також ремонт стаціонарних захисних споруд.

    За даними обласної прокуратури, упродовж 2023–2025 років відкрито 10 кримінальних проваджень за фактами можливого незаконного привласнення коштів, призначених для створення безпечних умов для населення. Перевіряються обставини укладання договорів, виконання робіт і використання виділених ресурсів.

    Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

    Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

    У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

  • Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін через суд оскаржує рішення про скасування або відмову у продовженні встановлення інвалідності.

    Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Справу веде суддя Г.М. Момонт. Інтереси прокурора представляє адвокат Юрій Кричук.

    У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

    Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

    За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

    Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

    Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

  • На Київщині військових судитимуть за розкрадання дизелю зі складів ЗСУ

    На Київщині військових судитимуть за розкрадання дизелю зі складів ЗСУ

    Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону скерували до суду обвинувальні акти щодо 11 військовослужбовців, яких обвинувачують у викраденні та збуті майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для потреб Збройних Сил України.

    За даними слідства, злочинна діяльність тривала протягом 2024–2025 років і охоплює два окремі епізоди. У першому випадку троє військових однієї з частин на Київщині організували незаконний продаж майже 23 тонн дизелю. Сума оборудки склала 23,5 тисячі доларів США.

    Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

    Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

    Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

    У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

    Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Другий вибух за вечір: після Миколаєва теракт розслідують у Дніпрі

    Другий вибух за вечір: після Миколаєва теракт розслідують у Дніпрі

    Увечері 23 лютого в одному з районів Дніпра пролунав вибух в адміністративній будівлі поліції. Правоохоронні органи підтвердили факт інциденту та відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт.

    За інформацією Національної поліції, вибух стався близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста. Унаслідок події постраждалих немає.

    Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав ушкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

    В Офісі генерального прокурора уточнили, що у приміщенні одного з відділів поліції здетонував саморобний вибуховий пристрій. На місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група.

    За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури слідчі СБУ розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — вчинення терористичного акту. Обставини інциденту встановлюються.

    Про вибух спершу повідомили місцеві пабліки, зазначивши, що він стався на лівому березі міста. Згодом у мережі з’явилися відеокадри з місця події, на яких видно вибиті шибки в будівлі.

    Інцидент у Дніпрі став другим за вечір. Кількома годинами раніше вибух пролунав у Миколаєві — на території непрацюючої автозаправної станції, розташованої поруч із будівлею управління патрульної поліції. За даними прокуратури, там постраждали п’ятеро поліцейських, одна людина перебуває у тяжкому стані.

    Ще один теракт стався напередодні в центрі Львова. Внаслідок вибуху загинула 23-річна поліцейська. Підозрювану у скоєнні злочину затримано, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За даними слідства, до організації злочину була причетна ще одна особа.

    Правоохоронці наголошують, що розслідування усіх інцидентів триває.