Golosnovinua.com

Позначка: прокуратура.

  • Заступник директора військового лісництва пропонував хабар співробітнику СБУ

    Заступник директора військового лісництва пропонував хабар співробітнику СБУ

    Залізничний районний суд Львова визнав винним заступника директора державного підприємства «Мостиське військове лісництво» Володимира Пацулу, який намагався підкупити співробітника департаменту військової контррозвідки СБУ. Посадовець пропонував правоохоронцю щомісячні хабарі за «закриття очей» на його можливі злочини, зокрема щодо незаконної вирубки лісу.

    За даними слідства, у вересні 2023 року Пацула під час особистої зустрічі зі старшим оперуповноваженим контррозвідки запропонував 20 тисяч гривень щомісяця — по 10 тисяч з кожної дільниці лісництва. За ці кошти посадовець очікував, що правоохоронець не реагуватиме на факти правопорушень, не притягуватиме його до відповідальності та сприятиме закриттю кримінального провадження.

    У суді обвинувачений заперечував провину, пояснюючи, що не мав на меті пропонувати хабар, а лише хотів з’ясувати, які документи потрібні для закриття справи. Його слова про «десятку з однієї дільниці» він назвав «неправильно витлумаченими».

    Суддя Олеся Постригач визнала Володимира Пацулу винним за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція неправомірної вигоди службовій особі — та призначила штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Окрім цього, він має сплатити понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз. Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку.

  • У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві правоохоронці встановили місця, де діяла мережа кол-центрів, замаскованих під легальні офіси. За даними слідства, вони працювали в бізнес-центрі «Олімп» на вулиці Чорновола, 12, у торгово-розважальному центрі «Київ» на Зіньківській, 6/1-а, а також в офісах на Європейській, 21 і 169. Через ці локації здійснювалося координування діяльності, яка дозволяла уникати контролю державних органів і залучати людей до сумнівних операцій.

    Кол-центри були частиною однієї структури, яка діяла під виглядом комерційної діяльності, але фактично мала приховану схему управління та контролю. Організатором цієї мережі, за даними джерел, вважають колишнього керівника Полтавської обласної прокуратури Антона Столітнього.

    Столітній розпочав кар’єру ще за часів Януковича, працював у Генеральній прокуратурі, а згодом очолював управління нагляду за дотриманням законів органами СБУ, ДМС і ДПСУ. Його досвід та зв’язки у силових і судових структурах дозволили створити систему впливу, через яку, за даними слідства, могли координуватися незаконні дії кол-центрів.

    Це не перший раз, коли ім’я Антона Столітнього згадується у контексті резонансних історій. Під час його керівництва прокуратурою Полтавської області відбувалися конфлікти довкола земель, які були безоплатно виділені учасникам бойових дій — членам спілки АТО Полтавської області. Прокуратура ініціювала низку позовів, намагаючись через суди повернути ділянки, які ветерани отримали законно.

    Землі були оформлені відповідно до чинного законодавства та державної інвентаризації, однак дії прокуратури під керівництвом Столітнього фактично позбавили частину ветеранів можливості володіти своєю власністю. Такі випадки викликали широкий резонанс серед громадськості та стали символом зловживання владою в регіоні.

  • Прокуратура звинувачує посадовців Києва у знищенні зеленої зони

    Прокуратура звинувачує посадовців Києва у знищенні зеленої зони

    У Києві високопосадовці з комунальної сфери постануть перед судом через грубе порушення екологічного законодавства. Солом’янська окружна прокуратура скерувала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього очільника КП ШЕУ Солом’янського району, дії яких призвели до забруднення зеленої зони — парку «Балка Проня».

    Йдеться про земельну ділянку поблизу вулиці Кадетський Гай, що за функціональним призначенням згідно з детальним планом території належить до парку. Замість збереження природоохоронного простору, комунальні служби використовували її як нелегальне сміттєзвалище, зокрема вивозячи туди будівельне сміття, дорожні конструкції, бетонні блоки та інші відходи.

    Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

    Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

    Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

    Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

  • Прокуратура розслідує схему відмивання коштів з участю податківців і митників

    Прокуратура розслідує схему відмивання коштів з участю податківців і митників

    Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став фігурантом масштабного розслідування щодо легалізації незаконно отриманих доходів. За даними слідства, він організував складну схему відмивання коштів через підконтрольні юридичні особи, серед яких ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта».

    Через ці компанії здійснювалася незаконна торгівля підакцизними товарами, зокрема тютюновими виробами та алкогольними напоями. Формально продукція реалізовувалася нібито пасажирам у магазинах безмитної торгівлі, однак фактично постачалася на нелегальні ринки в Україні та країнах ЄС. Отримана готівка конвертувалася у безготівкові кошти та проводилася через українські банки для подальшого фінансування діяльності мережі онлайн-казино Vbet та легалізації прибутків за кордоном.

    Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

    Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

    Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

    Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

  • Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури відмовилась підтверджувати інвалідність після розслідування

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури відмовилась підтверджувати інвалідність після розслідування

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська опинилась у центрі дисциплінарного розгляду через відмову пройти повторний медичний огляд. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, попри те, що раніше оформила другу групу та продовжувала її через місцеву МСЕК.

    Ситуація пов’язана з розслідуванням можливих зловживань під час оформлення інвалідності посадовцям через медико-соціальну експертну комісію, якою керувала Тетяна Крупа. Саме через цю МСЕК Веселовська у 2019 році отримала групу інвалідності. Після викриття схеми Крупи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) зобов’язала Веселовську пройти повторне обстеження.

    Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

    Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

    Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

  • Судитимуть працівників медкомісії, які за винагороду оформляли призовникам фіктивну госпіталізацію

    Судитимуть працівників медкомісії, які за винагороду оформляли призовникам фіктивну госпіталізацію

    На Сумщині до суду скеровано матеріали у справі щодо лікаря та медичної сестри, яких обвинувачують у оформленні фіктивних медичних документів для чоловіків призовного віку. Про це повідомила обласна прокуратура.

    За даними слідства, з січня 2024 року лікар входив до складу військово-лікарської комісії й, виконуючи службові обов’язки, налагодив схему встановлення неправдивих діагнозів. До оборудки він залучив медсестру. За версією правоохоронців, фігуранти погоджувалися за ₴40 тис. організувати для призовника госпіталізацію в психіатричний заклад з подальшим оформленням підробних офіційних документів, що нібито дозволяли б уникнути призову.

    Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

    У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

  • Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від посади. Це сталося після того, як посадовець отримав уже шосту підозру у службовій недбалості, пов’язаній із розтратою бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту.

    Останню підозру Ткачуку повідомили 6 жовтня, про що заявив Офіс Генерального прокурора. За даними слідства, у 2022 році під керівництвом Ткачука департамент закупив спеціалізовані автомобілі та обладнання для рятувальників за завищеними цінами. У результаті збитки для бюджету столиці склали близько 11 мільйонів гривень.

    Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

    Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

    Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

    Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

  • Щоночі вирубали дерева: на Житомирщині затримали групу лісокрадів

    Щоночі вирубали дерева: на Житомирщині затримали групу лісокрадів

    На Житомирщині викрили групу осіб, причетних до незаконної порубки лісу. За даними прокуратури, троє мешканців однієї з громад Житомирського району діяли систематично, виходячи на лісові ділянки майже щоночі.

    Слідство встановило, що зловмисники заздалегідь обирали дерева для вирубки, а згодом поверталися, щоб їх зрубати та вивезти. Лише за одну ніч перед затриманням вони встигли незаконно знищити 41 дерево.

    Для транспортування деревини чоловіки переобладнали два автомобілі підвищеної прохідності, зробивши з них закриті лісовози. Під час обшуків техніка та знаряддя злочину були вилучені.

    Правоохоронці затримали лісокрадів під час чергового перевезення незаконно добутої деревини. Наразі встановлюються всі епізоди їхньої діяльності та оцінюються збитки, завдані державі.

    Усім трьом фігурантам уже повідомлено про підозру.

  • Родина криворізького прокурора: квартири, гроші й закрите провадження

    Родина криворізького прокурора: квартири, гроші й закрите провадження

    Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков задекларував чималі статки, включно з кількома квартирами та значними коштами готівкою. У власності прокурора — квартира площею 35,2 м², придбана ще у 2009 році, а також право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Дружина Рижкова, Надія, володіє квартирою 83,8 м², а право власності на ту ж 161-метрову оселю належить Галині Рижковій — матері прокурора.

    Родина активно користується автомобілями. У розпорядженні прокурора — Opel Insignia 2009 року, тоді як його дружина пересувається на Tesla Model Y 2022 року, вартістю понад 1,2 млн гривень. Подружжя задекларувало 41 тисячу доларів готівкою. За рік прокурор отримав 1,45 млн гривень доходу, його дружина — понад 1 млн гривень, а також 610 тис. гривень від продажу нерухомості.

    Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

    Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

    Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

  • У родини прокурора виявили нерухомість у Хмельницькому, Львові та Умані і заощадження майже півмільйона

    У родини прокурора виявили нерухомість у Хмельницькому, Львові та Умані і заощадження майже півмільйона

    Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Бурлака вже 18 років користується службовим житлом, яке отримав від Міноборони у 2007 році — це квартира площею 82 кв. м у місті Хмельницький, де прокурор досі зареєстрований і має право користування.

    У 2016 році Павло Бурлака набув у спільну власність половину квартири в Умані (66,1 кв. м). У декларації ця частка оцінена приблизно в трохи більше ніж 90 тис. грн. Співвласником цієї квартири є його брат Олександр Бурлака, який працює прокурором Уманської окружної прокуратури Черкаської області; проєкт також зазначає, що протягом років Олександр, за їхніми даними, приховував і занижував вартість свого майна. Нещодавно стало відомо, що Олександра Бурлаку планують звільнити через відмову підтвердити інвалідність.

    З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

    Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

    Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

    За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.