Golosnovinua.com

Позначка: прокуратура.

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

  • Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Київська міська прокуратура повідомила про підозри чотирнадцятьом особам — дванадцятьом посадовцям комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також двом керівникам підрядних організацій. Їх підозрюють у масштабних зловживаннях із бюджетними коштами, внаслідок яких столиця зазнала збитків майже на 73 мільйони гривень.

    За даними слідства, посадовці діяли як через службову недбалість, так і шляхом свідомої розтрати. Зловживання зафіксовані у різних сферах — від закупівлі електроенергії та дорожньої солі до ремонту техніки, парків і шкільних покрівель.

    Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

    Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

    Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

    Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».

  • Родина експрокурора заробляє мільйони на паливі, контрабанді та держзакупівлях

    Родина експрокурора заробляє мільйони на паливі, контрабанді та держзакупівлях

    У центрі нової антикорупційної історії опинився колишній прокурор Роман Мазурик (відомий також під прізвищем Мудрий) та його родинне коло. За даними джерел у правоохоронних органах, навколо цієї сім’ї сформувалася розгалужена система впливу, пов’язана з відмиванням коштів, контрабандою техніки та участю у державних тендерах через підконтрольні структури.

    Батько Романа, колишній заступник прокурора Запорізької області Володимир Мазурик, за останні два роки через мережу автозаправок «Євро 5» (яка працює у Київській та Запорізькій областях) нібито «відмив» від 500 до 600 мільйонів гривень.

    Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

    Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

    Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

    Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

    Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.

  • Чернівецького забудовника арештували за шахрайство на понад 13 мільйонів гривень

    Чернівецького забудовника арештували за шахрайство на понад 13 мільйонів гривень

    Глибоцький районний суд Чернівецької області обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, власника ТОВ “Захбудком”. Його підозрюють у масштабному шахрайстві, пов’язаному з продажем неіснуючого житла.

    За даними слідства, з червня 2021 року підозрюваний продавав інвесторам квартири в будинках, яких насправді не існувало. Щоб створити враження реального будівництва, потенційним покупцям демонстрували ескізи, проєктну документацію та навіть влаштовували “екскурсії” на фіктивні об’єкти.

    При цьому забудовник не мав дозволів на землю, а угоди з покупцями укладалися у вигляді простих договорів без нотаріального посвідчення чи державної реєстрації права власності. За версією слідства, через такі дії постраждалі інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень.

    Для залучення покупців Акостакіоає використовував рекламу в ЗМІ, соціальних мережах і навіть створив відділ продажу у Чернівцях. Під час зустрічей із потенційними клієнтами він запевняв їх у законності будівництва, демонструючи лише рекламні матеріали, які не мали жодного юридичного підґрунтя.

    Кошти від інвесторів приймалися готівкою. Гроші проходили повз офіційний бухгалтерський облік підприємства, що може вказувати не лише на шахрайство, а й на ухилення від сплати податків.

    Дії забудовника кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити коло постраждалих, джерела фінансування та можливих співучасників схеми.

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

  • Службова недбалість, очільниця лікарні на Рівненщині відповість у суді

    Службова недбалість, очільниця лікарні на Рівненщині відповість у суді

    У місті Вараш на Рівненщині директорку місцевої лікарні судитимуть за переплату бюджетних коштів у розмірі майже 1,8 мільйона гривень під час придбання кисневої станції. Про це повідомили в Рівненській обласній прокуратурі.

    За даними слідства, у 2021 році посадовиця, яка відповідала за організацію закупівель у медичному закладі, погодила придбання кисневої станції за значно завищеною ціною. Згідно з висновками експертизи, сума переплати склала майже 1,8 мільйона гривень. Ці кошти були виділені з бюджету громади.

    Правоохоронці кваліфікували дії жінки як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків для державних інтересів. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже скеровано до суду. З метою відшкодування завданих збитків на майно підозрюваної накладено арешт.

    Директорці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також суд може ухвалити додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади терміном до трьох років та штрафу у розмірі від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  • Поліцейські розкрили аферу із підробленими документами на землю біля “Буковелю”

    Поліцейські розкрили аферу із підробленими документами на землю біля “Буковелю”

    Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа землями поблизу туристичного комплексу “Буковель”. Про це повідомила пресслужба Нацполіції.

    Йдеться про ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких перевищує 14 млн грн. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи.

    Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

    Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

    Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

    Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

  • У Києві підліток залишила свого 7-місячного сина самого на кілька днів

    У Києві підліток залишила свого 7-місячного сина самого на кілька днів

    Як повідомляє прокуратура, неповнолітня мешканка столиці виїхала до Харкова, залишивши немовля у квартирі самого на п’ять днів. У критичному стані дитину вилучили у січні цього року та доправили до відділення інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні №1.

    Медики понад п’ять місяців боролися за життя хлопчика. Лікарі зазначають, що причиною тяжкого стану було не лише багатоденне перебування без їжі та води, а й систематичний неналежний догляд: малюка годували нерегулярно, рідко змінювали підгузки, він майже постійно лежав у ліжку, що спричинило появу пролежнів.

    Наразі стан дитини вдалося стабілізувати, однак лікування продовжується. Питання про позбавлення матері батьківських прав вирішуватиметься згодом.

    Комісійна експертиза підтвердила, що дії 17-річної призвели до тяжких наслідків для здоров’я немовляти. Їй інкримінують залишення дитини у небезпеці та злісне невиконання батьківських обов’язків (ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України).

    У разі доведення вини матері загрожує до 8 років позбавлення волі.

  • Прокурорку з Черкас покарали за відмову підтвердити інвалідність

    Прокурорку з Черкас покарали за відмову підтвердити інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів застосувала дисциплінарне стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. Упродовж року вона не зможе претендувати на підвищення чи переведення.

    Підставою стало систематичне ігнорування викликів до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ», де Ленкова мала підтвердити ІІ групу інвалідності, встановлену ще у 2012 році.

    За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

    Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

    Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

    Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

    У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

  • Родина прокурора з Черкас витратила мільйони, задекларувавши лише частину доходів

    Родина прокурора з Черкас витратила мільйони, задекларувавши лише частину доходів

    Заступник керівника Черкаської спецпрокуратури у сфері оборони Центрального регіону Максим Курило у вересні 2024 року задекларував майнові права на квартиру у ЖК “Парковий” у Черкасах.

    Житло площею 84,9 кв.м обійшлося йому у 1,32 млн грн, тоді як ринкова вартість подібних квартир удвічі вища. Майнові права прокурор отримав від ТОВ “Група Азот”.

    Крім того, декларації Курила вказують і на інші дороговартісні придбання. Зокрема, у грудні 2023 року він купив квадроцикл CF Moto CF500AU-9L за 314 тис. грн. Раніше його дружина Юлія придбала Volkswagen Scirocco (2013 р.в.) за 280 тис. грн, а після початку повномасштабної війни подружжя отримало у користування Nissan Qashqai (2018).

    Фінансовий баланс родини викликає запитання. У 2024 році прокурор отримав 1,12 млн грн зарплати та близько 1,32 млн грн подарунків від батьків, тоді як видатки на майнові права й інші активи сягнули понад 2,76 млн грн. Дружина декларує скромні доходи – лише 106 тис. грн, але займається бізнесом у сфері перманентного макіяжу, де ціни на послуги стартують від 2 тис. грн. Експерти припускають, що частина доходів могла не потрапити в декларацію.

    Додаткові питання виникають і щодо мобілізаційного статусу родини. Юлія Курило є молодшим лейтенантом запасу, однак досі не мобілізована, вільно пересувається Україною та виїжджає за кордон.

    Сукупність цих фактів вказує на можливі ознаки легалізації коштів через “батьківські подарунки” та неповне декларування реальних доходів.