П’ятиденне відрядження, яким Руслан Кравченко сам собі обґрунтував виїзд із країни, за документами закінчується наприкінці цього тижня. До цього моменту Верховна Рада вже має проголосувати за його звільнення, а президентський указ про відсторонення вже опубліковано. Саме в цьому проміжку — між формальним кінцем поїздки і датою, яку поки не підтвердила жодна офіційна заява, — довкола колишнього генпрокурора починає складатися інша історія.
Уночі на 14 вересня Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Офіційна версія — участь у паризьких слуханнях Парламентської мережі ПАРЄ щодо українських дітей. У порядку денному засідання його імені немає. У Раді Європи журналістам прямо сказали: ні Кравченка, ні представників Офісу генпрокурора на цей захід не запрошували. Наказ про відрядження він підписав сам 13 вересня, ще перебуваючи на посаді.
До цього була операція «Карфаген». НАБУ і САП заявили про злочинну організацію всередині Офісу генпрокурора, яка, за версією слідства, кришувала шахрайські кол-центри й легалізувала їхні доходи. Затримано Сергія Кропиву, заступника керівника департаменту міжнародного співробітництва. На записах фігурує ремонт будинку Кравченка в Козині. Сам він заперечує причетність і називає те, що відбувається, політичним тиском. 7 вересня, після зустрічі з Володимиром Зеленським, подав заяву про відставку. 14-го, вже за кордоном, оголосив, що підписав підозру директору НАБУ Семенові Кривоносу — у підробленні документів і фіктивному усиновленні. Кривонос заявив, що документ не отримував. Зеленський відповів однією фразою: у цього генпрокурора лишився один шлях — звільнення.
Європейська комісія того ж дня не коментувала персоналії. Речник Гійом Мерсьє повторив те, що Брюссель каже Києву вже не перший місяць: незалежні антикорупційні органи — «наріжний камінь» верховенства права для країни-кандидата, їх треба захищати, а Офіс генпрокурора — реформувати, включно з конкурсним відбором керівника. У цьому контексті з’являються відомості, які редакція отримала окремо. За ними Кравченко може повернутися в Україну 21 вересня і обговорює з європейськими посередниками гарантії в обмін на інформацію. Той самий канал стверджує, що матеріалу «на перших осіб» у нього достатньо.
Відкрита картина дає зрозуміти, чому така конструкція взагалі могла виникнути. Кравченко рік стояв на стику президентської вертикалі й прокурорської машини. Він прийшов із посади голови ДПС, до цього — Київська ОВА, до цього — Бучанська прокуратура і справа Януковича. Конкурс на директора НАБУ у 2023 році відсіяв його за критерієм доброчесності. У липні 2025-го парламент уже один раз намагався підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору — до вуличних протестів і тиску Заходу. Тепер та сама людина, виїжджаючи, намагається перевернути слідство проти тих, хто вів «Карфаген».
Гарантії європейців в обмін на покази — формула, яка в українській практиці майже не має чистих прецедентів на цьому рівні. Екстрадиція з ЄС можлива за кримінальними справами, не за політичним статусом. Тимчасовий захист і відрядний статус не дають імунітету. Ні Париж, ні Брюссель публічно не пропонували Кравченку ні захисту, ні угоди. Якщо переговори й ідуть, вони ідуть поза протоколом. Якщо інформації «на перших осіб» стільки, скільки стверджується, її ціна визначається не обсягом теки, а тим, чи готові європейські інституції прийняти її як доказ, не зруйнувавши при цьому лінію, яку самі ж проводять: НАБУ і САП мають працювати без ручного управління з Офісу генпрокурора.
21 вересня — неділя. До цього дня голосування в Раді, найімовірніше, вже відбудеться. Формально Кравченко буде вже не генпрокурором, а приватною особою із закордонним слідом, підозрою, яку він сам підписав на чужу адресу, і власним процесуальним статусом у справі «Карфаген», який він раніше описував як політичний. Повернення в такій конфігурації — не реабілітація. Це ставка на те, що матеріал, який він вивіз або обіцяє вивезти, переважить ризик опинитися всередині української юрисдикції без посади і без європейської парасольки.
Позначка: прокурор
-
Кравченко може повернутися в Україну 21 вересня, європейці готові дати йому гарантії в обмін на інформацію
-
Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.
Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.
Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.
Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.
Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.
На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.
Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.
-
Прокурора затримали після смертельної аварії з дитиною на Львівщині
У Львівській області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула дитина. Ще одна неповнолітня особа отримала травми та перебуває в медичному закладі. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Аварія сталася у темний час доби. За попередньою інформацією, за кермом автомобіля перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівщини. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
За попередньою інформацією, йдеться про Руслана Кульчицького — прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, 2001 року народження, мешканця Самбірського району.
Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його даними, водій автомобіля Skoda Octavia рухався зі сторони Жовкви у напрямку Львова та здійснив наїзд на двох дітей на пішохідному переході.
У прокуратурі зазначили, що на момент ДТП водій повертався додому після роботи. Він пройшов обов’язкове медичне освідування, за результатами якого ознак алкогольного сп’яніння не виявлено. Наразі встановлюються всі обставини та причини трагедії.
Слідчі дії здійснюють працівники Державного бюро розслідувань. Провадження перебуває під особистим контролем керівництва для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.
-
Мільйонні заощадження прокурора: що задекларував Альберт Шаповалов
Перший заступник прокурора Волинської області Альберт Шаповалов задекларував 5,3 млн гривень готівкою, що значно перевищує його річну зарплату. За даними декларацій, у 2024 році посадовець отримав близько 1,3 млн грн доходу, а також володіє криптовалютою на суму понад 136 тис. грн.
Офіційно Шаповалов зазначав у декларації роботу прокурором відділу в Офісі Генерального прокурора, проте з вересня 2025 року він обіймає посаду першого заступника прокурора Волинської області.
У власності прокурора квартира в Донецьку та орендоване житло в Києві площею понад 75 м². Також він користується кількома автомобілями: особистим Toyota Avalon 2015, Toyota Camry 2005 (належить дружині) та Mazda CX-5 2012.
Зауважимо, що значні готівкові заощадження Шаповалов декларує ще з 2018 року. З того часу сума стабільно перевищує мільйон гривень, а понад п’ять мільйонів готівкою фігурують у його декларації вже сім років поспіль. Це викликає питання щодо походження коштів та прозорості їх використання.
-
Заступник прокурора Волині продав старе авто і купив кросовер за один день
Заступник головного прокурора Волинської області Микола Василенко в один день продав стару автівку та придбав новий кросовер, що викликало питання щодо прозорості його фінансових операцій.
Ще донедавна у родини Василенка було два авто: Volkswagen Passat 2016 року та Ford Escape 2018 року. Обидві машини були задекларовані за значно заниженою вартістю – Volkswagen за 280 тис. грн, Ford – 134 тис. грн, тоді як їхня ринкова ціна була в рази вищою.
17 січня 2026 року у декларації прокурора з’явився дохід у 580 тис. грн від відчуження рухомого майна, ймовірно, Volkswagen. У той же день Василенко придбав кросовер Toyota RAV4 Hybrid 2022 року випуску за 1 млн грн. Навіть враховуючи продаж старого авто, залишається питання, звідки з’явилися додаткові кошти на нову покупку. За попередніми деклараціями, прокурор мав значні готівкові заощадження, які, ймовірно, і покрили різницю.
Особливу увагу викликає зміна оцінки старого автомобіля: спочатку він був задекларований за заниженою ціною, а при продажу – вже за ринковою. Одночасне придбання нового, дорожчого авто, створює враження складної фінансової операції, що потребує додаткового пояснення для посадовця прокуратури.
Фінансові маневри Василенка підкреслюють важливість контролю за деклараціями та прозорістю витрат державних службовців.
-
Черкаський прокурор під слідством через фальсифікації та незаконні пенсії
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Семіткіна Максима Сергійовича з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури за демонстративне ухилення від перевірки законності отримання статусу інваліда та пенсії, а також за корупційні дії.
У 2019 році облМСЕК Черкаської області встановила Семіткіну ІІ групу інвалідності, пов’язану з проходженням служби в поліції. У 2021 році інвалідність підтвердили строковою — до 1 вересня 2023 року. Після цього прокурор отримував пенсію по інвалідності як колишній працівник органів внутрішніх справ. Загальна сума виплат у період 2019–2024 років склала 549 тис. грн.
Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.
Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.
Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.
Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.
Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.
-
Прокурорка Вінницької області придбала Tesla за мільйон гривень
Прокурорка Вінницької обласної прокуратури Ганна Войцишена 10 січня офіційно придбала електромобіль Tesla Model S 2020 року випуску за 1 мільйон гривень. В якості джерела придбання вказано «громадянин України».
За даними українських автомобільних порталів AUTORIA та RSTua, ринкова ціна вживаних Tesla Model S 2020 року коливається від 30 до 65 тисяч доларів, що приблизно становить 1,3–2,8 мільйона гривень. Ціна залежить від комплектації, пробігу, стану батареї та версії автомобіля (Long Range, Performance, Plaid).
Придбання електромобіля прокуроркою викликало суспільний резонанс, зокрема через різницю між задекларованою ціною покупки та середньоринковою вартістю аналогічних моделей. У цьому контексті зростає увага до фінансових декларацій посадовців та їх відповідності реальним доходам.
Справу також коментують експерти з авто та фінансів, які наголошують, що Tesla Model S залишається дорогим сегментом автомобільного ринку, і придбання за суму нижчу від середньоринкової може свідчити про приватні домовленості або спеціальні умови купівлі.
-
Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі
Після гучного скандалу з “прокурорами інвалідами”, в результаті якого був змушений піти у відставку Андрій Костін, при новому генпрокурорі Руслану Кравченко вибудовується нова схема – додаткове нарахуванням діючим прокурорам паралельно із заробітною платою “пенсійних виплат”.
В даному контексті варто згадати харківського прокурора Ігоря Чуб, який через суд вибив для себе довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.
Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.
Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.
У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.
Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.
Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.
Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.
-
Прокурор Харківської області користується квартирою родича безоплатно
Прокурор Харківської області Аміл Азад огли Омаров із родиною проживає у просторій квартирі у Харкові безоплатно. Ця інформація стала відомою з його декларації про майно.
За даними декларації, прокурор живе разом із дружиною Галамназ Талех кизи Омаровою та двома дітьми. Квартира, у якій вони мешкають з 2018 року, має площу 134,3 м² і належить Омарову Азаду Енвер огли, ймовірно батьку або близькому родичу. Вартість квартири на момент придбання становила 779 тис. грн (приблизно 28-30 тис. доларів за курсом 2018 року).
Крім того, прокурор володіє будинком площею 56,3 м², придбаним у 2007 році за 106 тис. грн (близько 21 тис. доларів за тодішнім курсом). Також він користується автомобілем батька — Toyota Camry 2017 року випуску, придбаним за 683 тис. грн у рік випуску.
Основний дохід Аміла Омарова як прокурора становить 1,47 млн грн на рік. Дружина прокурора задекларувала 6 тис. доларів готівкою, сам прокурор має 21 тис. доларів, а також 8 тис. доларів і 223 тис. грн на банківських рахунках.
Фактично схема користування дорогим майном через родичів дозволяє прокурору мати доступ до власності, не будучи формальним власником.
-
Майно експрокурора Жерьобкіна викликало питання: сім квартир, п’ять ділянок і Mercedes
Колишній прокурор Сумської області Валентин Жерьобкін живе значно заможніше, ніж можна було б очікувати за офіційними деклараціями. Його маєток включає будинок площею 377 кв.м, п’ять земельних ділянок та кілька квартир у Сумах, Харкові та Києві. До цього додається автопарк, що складається з Mercedes і Toyota.
За словами джерел, 2,5 млн грн Жерьобкін отримав від батька, що свідчить про сімейну підтримку у фінансових питаннях. Попри це, декларації експрокурора часто зникають або доповнюються згодом, створюючи сумнівну прозорість щодо його доходів та активів.
Кар’єра Валентина Жерьобкіна продовжує розвиватися: наразі він обіймає посаду, пов’язану з охороною лісів України. Експерти звертають увагу на нерівність між офіційними доходами та рівнем майна, а також на можливі ризики для репутації державних структур.
Громадськість та журналісти наголошують на необхідності ретельного контролю за доходами та активами державних службовців, щоб уникати непрозорості та корупційних ризиків.