Golosnovinua.com

Позначка: прозорість

  • Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Після війни Україна зіткнеться з викликом, який визначить її майбутнє набагато сильніше, ніж обсяг отриманих репарацій. Йдеться не тільки про покарання тих, хто наживався на державних коштах під час відбудови. Найсерйозніша загроза — поява нової групи впливових людей, які зможуть побудувати свої статки саме на відновленні країни, використовуючи мільярди, що надійдуть від міжнародних партнерів і заморожених російських активів.

    Міжнародний досвід післяконфліктного відновлення — від Іраку до Афганістану — показує, що слабкі інституції, недостатній контроль і корупція можуть призводити до масштабних втрат міжнародної допомоги та істотно знижувати ефективність відбудови. Для України ці ризики особливо високі, адже потреби у відновленні, за оцінкою Світового банку, вже сягають 524 млрд доларів. Величезні гроші, порівнянні з кількома повноцінними державними бюджетами.

    Перемогою стане не кількість гучних арештів і кримінальних справ. Справжнім успіхом буде створення такої системи управління, де чесна робота та прозорі рішення даватимуть більший результат, ніж будь-які схеми. Потрібно зробити так, щоб красти стало важко, ризиковано і економічно невигідно. Без цього навіть масштабна міжнародна допомога ризикує перетворитися на черговий ресурс для збагачення вузького кола осіб.

    Обумовленість міжнародної допомоги та конкретні орієнтири реформ Ukraine Facility

    Мільярди євро міжнародної допомоги надходять уже сьогодні, однак без чіткої прив’язки до результатів реформ існує ризик, що ці кошти будуть використані неефективно, а самі реформи втратять темп після отримання чергових траншів.

    Саме на цьому принципі побудована програма Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Її фінансування здійснюється за принципом «гроші в обмін на реформи»: кожен транш залежить від виконання погоджених індикаторів і реформаторських кроків. У своїх оцінках Європейська комісія відзначає прогрес України у впровадженні реформ, водночас наголошуючи на необхідності подальшого зміцнення антикорупційної політики, фінансового контролю, системи державних закупівель і механізмів захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Серед пріоритетів також — розроблення та ухвалення нової Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки.

    Цей підхід суттєво відрізняється від більшості історичних програм післявоєнної допомоги. Якщо План Маршалла чи міжнародні програми відновлення Боснії переважно пов’язували фінансування з макроекономічною стабільністю або загальними інституційними реформами, то Ukraine Facility використовує значно точніший механізм. Виділення коштів напряму залежить від виконання конкретних реформ у сферах боротьби з корупцією, управління державними фінансами та верховенства права. Причому цей механізм працює не після завершення війни, а вже під час повномасштабного конфлікту.

    Попри відчутний прогрес, залишаються й суттєві обмеження. Частина законодавчих змін, необхідних для посилення аудиту використання коштів ЄС та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі перебуває на етапі впровадження. Виконання цих реформ залишається важливою умовою подальшої реалізації механізму Ukraine Facility та зміцнення довіри міжнародних партнерів. Європейська комісія наголошує, що Україна має продовжувати системне зміцнення антикорупційної політики та інституцій.

    Для України принцип умовності міжнародної допомоги є не обмеженням, а інструментом прискорення реформ. Саме він стимулює ухвалення рішень, які роками відкладалися: посилення антикорупційної політики, розширення повноважень органів фінансового контролю, зміцнення незалежності антикорупційних інституцій та підвищення прозорості державного управління. А відкритий звіт про виконання кожного індикатора стає не лише умовою отримання коштів, а й механізмом підзвітності перед українським суспільством і міжнародними партнерами.

    Кейси воєнної корупції, які показали межі та можливості системи

    Лише за першу половину 2025 року НАБУ зареєструвало 370 нових кримінальних проваджень, повідомило про підозру 115 особам та забезпечило скерування до суду 69 обвинувальних актів. Але за цією статистикою стоять конкретні історії, які демонструють як можливості, так і обмеження антикорупційної системи України.

    Одним із найрезонансніших епізодів стала справа про розкрадання коштів під час закупівель продуктів харчування для Збройних сил. Слідство встановило схему, за якою окремі постачальники маніпулювали цінами на продукти в межах каталогу, завищуючи вартість найбільш затребуваних позицій і занижуючи ціни на товари, які майже не закуповувалися. Скандал навколо так званих «яєць по 17 гривень» став символом того, наскільки швидко війна може створювати можливості для зловживань навіть у критично важливих закупівлях. Після початку розслідування та суспільного резонансу Міністерство оборони змінило порядок закупівель і запровадило окремі пілотні проєкти.

    Інший показовий кейс стосувався закупівель комплектуючих для динамічного захисту бронетехніки ЗСУ. За даними НАБУ і САП, у 2022 році посадовці державного підприємства організували закупівлю через підконтрольні компанії за майже втричі завищеними цінами. За версією слідства, це завдало державі збитків на понад 102 млн грн. Учасникам схеми повідомили про підозру.

    Не менш показовою стала справа в «Енергоатомі», де детективи НАБУ і прокурори САП викрили схему заволодіння коштами під час закупівлі обладнання для АТ «НАЕК «Енергоатом». За версією слідства, збитки державному підприємству перевищили 170 млн грн. Енергетика залишається одним із найризикованіших секторів не лише через великі бюджети, а й через стратегічне значення для країни. Саме тому будь-які корупційні схеми тут безпосередньо впливають на стійкість держави.

    Ще один напрямок — оборонні закупівлі. У 2025 році міжнародний центр журналістських розслідувань OCCRP оприлюднив матеріали про схему, пов’язану із закупівлями для армії приблизно на 17 млн доларів. Розслідування показало, що навіть під час повномасштабної війни міжнародні журналістські розслідування залишаються одним із важливих інструментів виявлення корупційних ризиків.

    Саме тут проявляється головна відмінність сучасної України від більшості післявоєнних держав XX століття. У Боснії чи Іраку значна частина масштабних схем ставала відомою лише через роки після завершення конфлікту. В Україні ж дедалі більше проваджень відкриваються ще під час війни.

    Втім, головна проблема залишається незмінною. Відкриття кримінального провадження ще не означає вирок. Найскладнішими залишаються саме справи, пов’язані з обороною, енергетикою та майбутньою відбудовою — там, де ставки найвищі, а політичний і фінансовий тиск найбільший. Для міжнародних партнерів це теж принципове питання. Європейський Союз дедалі частіше оцінює не кількість відкритих справ, а те, скільки з них завершуються реальними рішеннями суду та поверненням коштів державі.

    Реформи, які змінили долю цілих країн

    У більшості країн після війни корупція не зникає автоматично. Навпаки, саме період відновлення часто стає моментом, коли формуються нові групи впливу, які отримують контроль над державними коштами, землею та великими інфраструктурними проєктами. Але історія знає і протилежні приклади. Деякі держави використали післякризовий момент не просто для відбудови, а для демонтажу старої системи управління.

    Один із найвідоміших прикладів — Сінгапур. У 1960–1970-х роках країна, яка щойно отримала незалежність, мала типові для багатьох молодих держав проблеми: слабкі інституції, корупцію в держапараті, низькі доходи та залежність від зовнішньої торгівлі. Перший прем’єр-міністр Lee Kuan Yew зробив боротьбу з корупцією не окремою реформою, а фундаментом державної моделі.

    Його підхід був жорстким: чиновник мав отримувати достатньо, щоб держава могла вимагати від нього професійності, але водночас будь-яке зловживання мало каратися незалежно від посади. Лі Куан Ю пояснював цю логіку так: «Якщо ви хочете перемогти корупцію, ви повинні бути готові посадити своїх друзів і родичів». Сенс цієї політики полягав у тому, що антикорупція мала бути не інструментом боротьби з політичними опонентами, а правилом, яке працює проти власної системи.

    Ключову роль отримало Corrupt Practices Investigation Bureau — агентство, яке отримало широкі повноваження щодо розслідувань навіть проти високопоставлених чиновників. Важливо, що Сінгапур не обмежився покараннями. Він змінив саму мотивацію державного апарату: поступово зробив оплату праці державних службовців конкурентною із приватним сектором, де корупція стала не способом заробітку, а ризиком втратити все.

    Схожий процес відбувся і в Південній Кореї. Після Корейської війни країна була однією з найбідніших у світі. На початку 1960-х років її ВВП на душу населення становив менш як 100 доларів США, однак уже за кілька десятиліть Південна Корея перетворилася на одну з провідних технологічних економік світу.

    Колишній президент Південної Кореї Кім Йон Сам після приходу до влади у 1993 році розпочав масштабні реформи державного управління та боротьби з корупцією. Його уряд запровадив систему обов’язкового декларування майна високопосадовців, а також реформу фінансової системи, яка ліквідувала можливість використання анонімних банківських рахунків. Ці кроки суттєво підвищили прозорість державного управління та ускладнили приховування незаконних доходів.

    Досвід Сінгапуру показує, що перемогти корупцію неможливо лише через переслідування окремих людей, потрібно зробити саму систему такою, де корупційна модель перестає бути вигідною. Досвід Південної Кореї показує інше, навіть країна з глибоко вкоріненими зв’язками між політикою і бізнесом може змінитися, якщо реформи стають частиною довгострокової державної стратегії.

    Система контролю за коштами відбудови в режимі реального часу

    Жодна антикорупційна система не працює лише завдяки законам, цифровим платформам чи роботі правоохоронних органів. Навіть найкращі інструменти не здатні самостійно закрити всі ризики. Саме тому країни, які змогли суттєво знизити рівень корупції після криз, будували багаторівневу систему контролю, де державні інституції, громадянське суспільство та міжнародні партнери працювали одночасно.

    В Україні така модель вже формується. Громадська платформа Dozorro здійснює громадський моніторинг закупівель через систему ProZorro, допомагаючи виявляти ризики та порушення у державних тендерах. Transparency International Ukraine, міжнародна мережа журналістів-розслідувачів OCCRP та українські розслідувальні медіа регулярно аналізують закупівлі у сфері оборони та відбудови, тоді як Європейський Союз і міжнародні донори паралельно контролюють використання коштів через механізм Ukraine Facility.

    Попри це, українська система поки що залишається нерівномірною. У сфері оборони значна частина інформації закономірно залишається закритою з міркувань безпеки. Частина законодавчих змін, необхідних для повноцінної взаємодії з OLAF та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі не завершена, а далеко не всі резонансні справи швидко доходять до вироків. Контроль за відбудовою дедалі більше перетворюється не на роботу окремого органу, а на систему взаємної перевірки, де державні інституції, громадськість і міжнародні партнери постійно контролюють один одного.

    Колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово наголошував:«Ці реформи є необхідними для забезпечення безпеки й добробуту всіх українців, а також для наближення України до НАТО».

    Практична співпраця Альянсу також демонструє цей підхід. Через програму Building Integrity НАТО безпосередньо пов’язує ефективність підтримки з прозорістю управління оборонним сектором.

    Система контролю над грошима відновлення формується прямо зараз. І від того, чи буде вона побудована на прозорості, конкуренції та реальній відповідальності, залежить не тільки ефективність мільярдів, а й геополітична траєкторія України.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    У середу, 10 червня, в Україні триває рейтингове інтернет-голосування з обрання нового складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Голосування розпочалося вранці та триватиме до 21:00. За його результатами буде сформовано новий склад органу громадського нагляду, який протягом наступних двох років здійснюватиме контроль за діяльністю НАБУ від імені громадянського суспільства.

    Про проведення голосування повідомили в НАБУ.

    Участь у голосуванні можуть взяти всі громадяни України, які перебувають на території держави. Для підтвердження особи використовується електронна ідентифікація через сервіси застосунку «Дія». Такий механізм був запроваджений для забезпечення максимальної прозорості та достовірності результатів, а також для запобігання будь-яким спробам маніпуляцій або багаторазового голосування.

    Цього року до участі в конкурсі допущено 44 кандидати, яких висунули 25 громадських об’єднань. Усі претенденти пройшли необхідні процедури перевірки та були включені до списку для голосування. За підсумками електронного волевиявлення буде визначено 15 кандидатів, які отримають найбільшу підтримку громадян і сформують новий склад Ради громадського контролю на дворічний термін.

    Рада громадського контролю є одним із передбачених законом механізмів забезпечення підзвітності та відкритості Національного антикорупційного бюро. Орган був створений одночасно із запуском НАБУ як незалежної антикорупційної інституції та покликаний забезпечувати постійний зв’язок між Бюро та громадськістю.

    Члени Ради громадського контролю мають низку важливих повноважень. Вони можуть брати участь у роботі конкурсних комісій з добору працівників НАБУ, делегувати своїх представників до дисциплінарних органів, розглядати питання щодо дотримання принципів прозорості та підзвітності в роботі Бюро, а також інформувати суспільство про діяльність антикорупційного органу. Крім того, Рада відіграє роль своєрідного комунікаційного майданчика між антикорупційною інституцією та громадськими організаціями.

    Водночас законодавство чітко обмежує повноваження членів Ради. Вони не можуть втручатися в перебіг кримінальних проваджень, впливати на рішення детективів чи прокурорів або отримувати доступ до інформації, яка становить таємницю досудового розслідування. Основна функція органу полягає саме у громадському контролі, а не в участі у процесуальній діяльності.

    Формування нового складу Ради відбувається на тлі продовження антикорупційної реформи та зростання уваги міжнародних партнерів до роботи українських антикорупційних інституцій. НАБУ залишається одним із ключових органів у системі боротьби з корупцією, а ефективність його роботи регулярно оцінюється як українським суспільством, так і міжнародними організаціями та донорами.

    Саме тому вибори до Ради громадського контролю традиційно привертають увагу представників громадського сектору. Від складу цього органу значною мірою залежить якість громадського моніторингу діяльності Бюро, рівень комунікації з громадянським суспільством та довіра до антикорупційної інфраструктури загалом.

    У НАБУ наголошують, що кожен голос має значення, оскільки саме громадяни визначають, хто представлятиме суспільство в процесі контролю за діяльністю антикорупційного відомства протягом наступних двох років. Після завершення голосування буде проведено підрахунок результатів, а імена 15 переможців оголосять офіційно.

    Обрані члени Ради громадського контролю отримають мандат на два роки та розпочнуть роботу після завершення всіх процедур, передбачених законодавством. Вони замінять чинний склад органу та продовжать виконання функцій громадського нагляду за діяльністю НАБУ.

    Переглянути інформацію про всіх кандидатів та взяти участь у голосуванні громадяни можуть до 21:00 10 червня через спеціальну онлайн-платформу з використанням сервісів «Дія».

  • Заступник голови Держлікслужби показав майно та доходи за 2024 рік

    Заступник голови Держлікслужби показав майно та доходи за 2024 рік

    Заступник та тимчасово виконуючий обов’язки голови Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Володимир Короленко у 2024 році отримав 1,37 млн грн заробітної плати. Крім того, 3 жовтня 2024 року він зареєстрував право власності на квартиру в Києві площею 43,3 кв. м, вартістю 2,45 млн грн, яка була отримана у спадок від Ади Жури.

    Дохід сім’ї Короленків за 2024 рік включав:

    • дружина Вікторія Короленко — 173 тис. грн зарплати в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, 266 тис. грн виплат за цивільно-правовими договорами в Центрі громадського здоров’я МОЗ, 58 тис. грн зарплати за сумісництвом у філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Українська залізниця», 31 тис. грн доходу як самозайнята особа від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-психологів»;

    • мати Людмила Короленко — пенсія 79 тис. грн від Головного управління Пенсійного фонду в Києві.

    Майно сім’ї включає:

    • земельну ділянку площею 344 кв. м в Острі Чернігівської області (100% власності, придбана 2009 року);

    • житловий будинок 36,3 кв. м в Острі (1995 рік, 100% власності);

    • квартиру площею 34,41 кв. м у Києві (50% спільної власності з дружиною та матір’ю);

    • квартиру площею 36,7 кв. м у Смілі Черкаської області (33,33% спільної власності з дружиною та родичами Кияниця).

    Грошові кошти сім’ї становлять 30 тис. доларів США. Транспортний засіб — Nissan Rogue 2016 року випуску, придбаний у 2022 році за 628 тис. грн.

    Короленко також є членом президії Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», входить до громадської організації «Київський клуб», «Профешнал Гавермент», «Міжнародна академія освіти і науки» та Наукового товариства імені Шевченка.

    Формально порушень у декларації не виявлено: доходи задекларовані, походження нової квартири зазначено як спадок, активи представлені публічно. Однак у воєнний час та за суворого контролю фармацевтичного ринку будь-яке нове майно керівництва профільного державного органу привертає увагу, оскільки Держлікслужба контролює обіг лікарських засобів та наркотичних препаратів з обігом у мільярди гривень. Прозорість майнового стану керівництва є важливим елементом довіри до установи.

  • Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Міністерство фінансів заявило про забезпечення прозорості використання бюджетних коштів через публічний дашборд, який дає змогу відстежувати чисельність працівників державних органів та рівень їхньої оплати праці. Дані не охоплюють сектор безпеки й оборони.

    За підсумками 2025 року чисельність працівників державного сектору скоротилася на 5,1 тисячі осіб, що становить близько 3 відсотків порівняно з 2024 роком. Якщо торік у держорганах працювали 169,8 тисячі осіб, то нині — 164,7 тисячі. Скорочення відбулося в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

    Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

    Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

    У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

    Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

  • Полтава — найменш прозоре місто України за новим дослідженням TI Ukraine

    Полтава — найменш прозоре місто України за новим дослідженням TI Ukraine

    Transparency International Ukraine оприлюднило результати нового дослідження прозорості роботи міських рад у 11 українських містах. Експерти перевіряли доступ громадян до засідань, публікацію рішень та інформації про гуманітарну допомогу. Полтава виявилася найменш прозорим містом, набравши лише 38 балів з можливих 100.

    Команда «Прозорих міст» оцінювала міські ради Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Полтави, Харкова, Хмельницького, Чернігова та Києва за 40 критеріями відкритості. Найкращі результати показав Дніпро — 66 балів, Одеса — 64, Львів — 63. Київ набрав 53 бали, а Полтава повторно опинилася внизу рейтингу, що вже стало системною проблемою.

    Найбільші недоліки Полтави виявилися у сфері доступу до засідань міськради та виконкому, публікації протоколів голосувань, інформації про місцеві податки, регуляторні акти та гуманітарну допомогу. Незважаючи на наявність розділів з документами та трансляцій засідань, ключові показники прозорості залишаються невиконаними.

    Аналітики наголошують, що навіть міста з найвищими оцінками не досягають двох третин максимальної кількості балів, а Полтава щонайменше втретє опинилася «на дні» рейтингів через обмежений доступ до публічної інформації та слабку комунікацію з громадянами.

  • Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Дипломати ЄС називають «огидною» масштабну корупцію в енергетичному секторі України, проте поки не планують зупиняти фінансову допомогу. Про це повідомляє газета Politico.

    Союзники з Євросоюзу вимагають від Києва пояснень у зв’язку зі скандалом навколо «Енергоатома», в якому фігурує близький соратник президента України Тимур Міндич. Європейські чиновники відзначають, що цей скандал негативно впливає на репутацію України у міжнародних партнерів.

    «Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

    З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

    При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

    Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

  • Україна запрошена до Конвенції ОЕСР проти підкупу іноземних посадовців

    Україна запрошена до Конвенції ОЕСР проти підкупу іноземних посадовців

    Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та стати повноправним членом відповідної Робочої групи. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.

    Запрошення стало можливим завдяки ухваленню законопроєкту №11443, підготовленого Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності та підтриманого парламентом. Закон 4111-IX, що вніс зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, набув чинності 26 грудня.

    За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

    Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

    Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

  • Слідча з Ужгорода придбала два паркомісця за 830 тис. грн

    Слідча з Ужгорода придбала два паркомісця за 830 тис. грн

    Слідча з Ужгорода Марина Михайлівна Сятиня (Субота), яка працює у відділі поліції №1, задекларувала скромний побут, проте нещодавно придбала два паркомісця в новому елітному житловому комплексі ОК «ЖБК Вільний» за 830 тис. гривень. Цікаво, що ціни на паркомісця в комплексі стартують від 622 тис. гривень.

    Сім’я Сятині складається з чоловіка Михайла Михайловича Сятині та двох дітей. Загалом родина має доступ до трьох об’єктів нерухомості, але більшість майна оформлено на чоловіка. Це квартира в Міжгір’ї площею 91,62 м², квартира в Ужгороді площею 53 м², яку придбали у 2019 році за 577 тис. грн, а також житловий будинок у Синевирі площею 134 м², власницею якого є мати Марини Сятині Світлана Миколаївна Субота.

    Не менш дивним є те, що сім’я не задекларувала жодного автомобіля, що виглядає незвично для родини з двома дітьми, яка проживає в селі. Слідча отримує лише виплати як ВПО, а її чоловік задекларував гонорари та виплати за цивільно-правовими угодами на суму 96 тис. грн.

    Михайло Сятиня раніше працював інженером з відтворення природних екосистем у Національному природному парку «Синевир» і є сином покійного колишнього народного депутата Михайла Сятині та завідувача кафедри Аптечної та промислової технології ліків фармацевтичного факультету Національного медичного університету імені О.Богомольця.

    Придбання паркомісць у елітному ЖК за значну суму при скромних доходах родини викликає питання щодо джерел фінансування та прозорості декларування майна.

  • Податківець Андрушко задекларував криптовалюту, $31,3 тис. готівкою та квартиру в Києві

    Податківець Андрушко задекларував криптовалюту, $31,3 тис. готівкою та квартиру в Києві

    Виконувач обов’язків заступника начальника управління ДПС у Черкаській області Артем Андрушко подав декларацію за 2024 рік, у якій вказав криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США та кілька об’єктів нерухомості.

    За документом, загальний дохід Андрушка за 2024 рік становив 1,3 млн грн, із них 567 тис. грн — зарплата у ДПС. Посадовець також задекларував грошовий подарунок 205 тис. грн від Світлани Мартиненко та 525 тис. грн як дохід від продажу рухомого майна Ірині Крижановській.

    Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

    Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

    У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.