Golosnovinua.com

Позначка: PURL

  • В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    Україна отримає можливість закуповувати озброєння, боєприпаси та військову техніку через централізовану закупівельну агенцію НАТО. Новий механізм може суттєво спростити придбання оборонної продукції, скоротити терміни постачання та зменшити витрати на забезпечення української армії.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.

    Йдеться про співпрацю з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), яке спеціалізується на організації закупівель, матеріально-технічному забезпеченні та підтримці військових потреб країн Альянсу.

    Як працюватиме новий механізм

    Директорка з підтримки операцій NSPA Жаклін Борсбум пояснила, що нова домовленість дозволить Україні використовувати налагоджену систему закупівель НАТО.

    Зокрема, Київ отримає доступ до професійного досвіду фахівців агенції, відповідних сервісів підтримки та сформованої мережі оборонних підприємств.

    Очікується, що централізований механізм допоможе Україні ефективніше організовувати придбання необхідного озброєння та боєприпасів, використовуючи вже наявні закупівельні процедури.

    Важливою перевагою може стати економія завдяки масштабам закупівель. Співпраця з агенцією відкриває можливості для більш вигідних умов придбання військової продукції порівняно з окремими контрактами.

    Водночас конкретні обсяги майбутніх закупівель, їхня вартість та терміни перших постачань поки не оприлюднені.

    Домовленість на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном

    Як зазначають західні медіа, рішення про розширення співпраці з НАТО ухвалюється в період ускладнення відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    Зокрема, напруження посилилося після повідомлень про домовленість президента США Дональда Трампа з Росією щодо експорту дизельного пального, яка, за його словами, має сприяти зниженню цін на пальне у США.

    Додаткове занепокоєння української сторони викликали перебої в обміні розвідувальною інформацією та використанні супутникової системи Starshield.

    Водночас президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло сторони домовилися врегулювати проблемні питання співпраці.

    Що відбувається з постачанням ракет Patriot

    На тлі нових домовленостей залишається актуальною проблема затримок із передачею Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація США затримує погодження окремих постачань цих боєприпасів від партнерських держав.

    Американська сторона пояснює затримки необхідністю забезпечити достатні запаси озброєння для власних збройних сил.

    Президент Зеленський 18 жовтня заявив, що Україна вже оплатила озброєння в межах програми PURL, однак Вашингтон погодив лише частину запланованих постачань.

    За словами глави держави, українська армія наразі отримує приблизно 12 ракет-перехоплювачів Patriot щомісяця, що значно менше від попередніх обсягів.

    Новий механізм співпраці з NSPA може стати додатковим каналом оборонних закупівель для України. Проте він не означає автоматичного скасування американських обмежень на передачу озброєння, для якого потрібен дозвіл Вашингтона.

  • Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Естонія працює над передачею Україні значної кількості локомотивів на тлі систематичних російських атак по залізничній інфраструктурі. Про підготовку допомоги стало відомо 21 жовтня після телефонних переговорів міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з естонським колегою Маргусом Цахкною. Від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 українських локомотивів, а нестача резервної техніки вже створює додаткові труднощі для залізничних перевезень. Водночас точну кількість машин, які готується передати Естонія, поки не оголосили.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками розмови з главою естонського МЗС.

    Естонія готує локомотиви для України

    21 жовтня Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.

    Однією з центральних тем стали наслідки російських атак на українську транспортну інфраструктуру.

    Сибіга поінформував естонського колегу про поточну ситуацію на фронті, останні дипломатичні зусилля та потреби України напередодні зимового періоду.

    Особливу увагу приділили забезпеченню стабільної роботи залізниці.

    За словами українського міністра, Естонія підтвердила, що вже працює над передачею Україні значної кількості локомотивів.

    «Щиро вдячний Маргусу та Естонії за сьогоднішнє підтвердження того, що вони працюють над передачею Україні значної кількості локомотивів», — зазначив Сибіга.

    Він наголосив, що залізничне сполучення має важливе значення не лише для транспортування вантажів, а й для функціонування української економіки.

    Наразі не повідомляється, скільки саме локомотивів готується передати Естонія, яких вони будуть моделей та коли прибудуть в Україну.

    Російські атаки знищують локомотивний парк України

    Потреба в додатковій залізничній техніці суттєво зросла через цілеспрямовані російські удари по транспортній інфраструктурі.

    Від початку повномасштабного вторгнення під атаками опинилися локомотиви, депо, залізничні станції та інші об’єкти.

    Ще у квітні 2026 року українська влада повідомляла про понад 300 пошкоджених або знищених локомотивів.

    Однак протягом наступних місяців масштаби втрат зросли.

    15 вересня Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 локомотивів.

    За словами міністра, більш ніж половина таких випадків припала на 2026 рік.

    Це створює додаткове навантаження на наявний локомотивний парк та ремонтні підприємства.

    Водночас кількість пошкоджених і знищених машин не можна прирівнювати до безповоротних втрат.

    Частина пошкоджених локомотивів може повертатися до експлуатації після ремонту.

    В Україні виникла нестача резервних локомотивів

    На початку жовтня представники української влади попередили про скорочення резервів тягового рухомого складу.

    5 жовтня заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що через російські атаки Україна стикається з нестачею резервних локомотивів.

    Проблема полягає в тому, що для стабільної роботи залізниці необхідно мати не лише техніку, яка щоденно використовується на маршрутах, а й резервні машини.

    Вони потрібні для заміни локомотивів, які проходять ремонт або технічне обслуговування.

    У разі скорочення резервного парку можливості оперативної заміни техніки зменшуються.

    Це може впливати на вантажні перевезення, логістику підприємств та стабільність транспортного сполучення.

    Особливо важливим залізничний транспорт залишається для українського експорту та внутрішнього перевезення стратегічних вантажів.

    Чому Україні підходять не всі іноземні локомотиви

    Одне з головних питань під час отримання техніки від партнерів — сумісність із залізничною інфраструктурою України.

    Більшість українських залізничних колій має ширину 1520 міліметрів.

    Натомість значна частина залізниць країн Євросоюзу використовує стандартну ширину колії 1435 міліметрів.

    Через це локомотиви, які експлуатуються в багатьох європейських державах, не завжди можуть працювати на українській мережі без технічної адаптації.

    Тому Київ передусім зацікавлений у техніці, сумісній із наявною колією та іншими вимогами української залізниці.

    Саме таку допомогу українська дипломатія раніше просила надати міжнародних партнерів.

    Естонія має досвід експлуатації залізничної мережі з широкою колією, що робить співпрацю з нею особливо актуальною.

    Однак технічну придатність конкретних локомотивів потрібно буде визначати окремо.

    Україна вже замовила 55 електровозів у Франції

    Паралельно з міжнародною допомогою Україна працює над оновленням локомотивного парку через закупівлю нової техніки.

    17 листопада 2025 року «Укрзалізниця» уклала контракт із французькою компанією Alstom на постачання 55 електровозів.

    Загальна вартість домовленості становить приблизно 475 мільйонів євро.

    Першу машину очікують на початку 2027 року.

    Поставки всієї партії планують завершити до травня 2029-го.

    Такий контракт дозволить поступово модернізувати локомотивний парк і замінювати застарілу техніку.

    Водночас нові електровози не можуть повністю вирішити короткостроковий дефіцит, оскільки їхнє постачання розраховане на кілька років.

    Саме тому допомога партнерів у вигляді вже наявних машин залишається важливою.

    США також допомагають оновлювати залізничний парк

    Україна розглядає і можливості співпраці зі Сполученими Штатами.

    У квітні 2024 року Експортно-імпортний банк США схвалив кредитне фінансування на суму 156,6 мільйона доларів для закупівлі до 40 тепловозів американської компанії Wabtec.

    Також у 2026 році Україна продовжила переговори щодо додаткових механізмів фінансування залізничної техніки.

    Окремо під час Саміту Карпатської вісімки у вересні обговорювали можливість спрямування до 100 мільйонів доларів у межах проєкту Світового банку на зміцнення локомотивного парку.

    Ці ініціативи мають різні фінансові та організаційні механізми.

    Частина передбачає придбання техніки, інші — міжнародну підтримку або кредитні ресурси.

    Сибіга та Цахкна говорили не лише про локомотиви

    Під час телефонної розмови міністри також обговорили питання міжнародної безпеки та подальшої допомоги Україні.

    Зокрема, сторони приділили увагу посиленню санкційного тиску на Росію.

    Україна та Естонія підтримують необхідність подальших обмежень проти Москви, щоб скоротити її можливості фінансувати війну.

    Також йшлося про збільшення оборонної допомоги Україні, зокрема в межах ініціативи НАТО PURL, яка спрямована на забезпечення українських оборонних потреб за участю міжнародних партнерів.

    Окремою темою стала підготовка Конференції з відновлення України в Таллінні.

    Крім того, міністри обговорили міжнародні зусилля для притягнення Росії до відповідальності за злочини, вчинені під час війни.

    Коли Україна отримає естонські локомотиви

    Станом на 21 жовтня підготовка до передачі техніки триває.

    Публічно не оголошено ані точної кількості локомотивів, ані їхніх характеристик, ані остаточного графіка постачання.

    Також поки немає підтвердження, що машини вже відправлені в Україну.

    Водночас сама робота над передачею техніки свідчить про пошук партнерами практичних способів підтримати українську залізницю в умовах російських атак.

    Для України додаткові локомотиви можуть стати важливим ресурсом напередодні зими, коли надійність транспортної системи має особливе значення для економіки, логістики та забезпечення потреб населення.

    Подальші подробиці щодо обсягів і строків передачі техніки очікуються після завершення відповідних домовленостей між Україною та Естонією.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.

  • Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    У Як пише Bloomberg, столиці Туреччини 7 липня стартував дводенний саміт НАТО, який уже називають одним із найскладніших за останні роки. На зустріч до Анкари прибули лідери всіх 32 держав-членів Альянсу, а також президент України Володимир Зеленський. Однією з головних подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежить, чи отримає Україна нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. Водночас саміт проходить на тлі дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці, зростання оборонних витрат союзників і необхідність переозброєння НАТО.

    Першим і найнагальнішим питанням для України залишається посилення протиповітряної оборони. Після масованих російських ударів останніх днів українська влада неодноразово наголошувала на гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент Володимир Зеленський уже заявив, що саме ця тема стане ключовою під час переговорів із Дональдом Трампом. Україна прагне отримати не лише нові ракети та батареї Patriot, а й американську ліцензію на їх виробництво, що дозволило б у перспективі забезпечувати власні потреби та зміцнювати оборонний потенціал Європи.

    Напередодні саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що союзники не мають необмежених запасів ракет Patriot, однак Альянс працює над пошуком додаткових можливостей для підтримки України. Водночас під час Форуму оборонної промисловості НАТО в Анкарі Зеленський закликав партнерів прискорити створення європейських виробничих потужностей для випуску сучасних систем протиракетної оборони та заявив, що чекати до 2030 року вже неможливо.

    Другим ключовим питанням є фінансування військової допомоги Україні. На саміті союзники мають підтвердити довгострокову підтримку Києва. За інформацією Reuters, країни НАТО планують оголосити про допомогу Україні на суму близько 70 млрд євро у 2026 році, хоча значна частина цих коштів уже врахована в національних програмах підтримки окремих держав. Одночасно союзники активно розширюють виробництво озброєнь, збільшують закупівлі та інвестують у нові оборонні технології.

    Одним із механізмів забезпечення України озброєнням стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), через яку фінансуються закупівлі американського озброєння відповідно до визначених Україною пріоритетів. Саме через цю систему партнери можуть фінансувати придбання ракет до Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.

    Третім важливим питанням є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Дональда Трампа відкрито заявляє про намір поступово перекладати більшу відповідальність за оборону континенту на європейських союзників. У Пентагоні триває перегляд американської військової присутності в Європі, а результати цього аналізу можуть вплинути на чисельність американських військ на континенті. Водночас у Вашингтоні наголошують, що перегляд не означає автоматичного згортання гарантій безпеки, а має забезпечити більш справедливий розподіл відповідальності між союзниками.

    Саме тому одним із головних завдань саміту стало демонстрування США того, що європейські країни вже суттєво збільшили свої оборонні витрати. За словами Марка Рютте, лише протягом 2025 року європейські члени НАТО та Канада витратили на оборону понад 570 млрд доларів, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового доведення оборонних видатків до 5% ВВП. Крім того, на форумі в Анкарі було оголошено про нові великі контракти у сфері виробництва озброєнь, зокрема безпілотних систем, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.

    Четвертим питанням залишається місце України в майбутній системі безпеки НАТО. Виступаючи на Форумі оборонної промисловості, Зеленський заявив, що Україна вже довела свою здатність захищати не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту. Президент наголосив, що українська армія має унікальний бойовий досвід, який повинен стати частиною колективної оборони Альянсу. Він також підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься країною, яка безпосередньо межує з Росією, а тому її інтеграція до системи безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.

    Як пише Bloomberg, цього року саміт проходить у непростій міжнародній атмосфері. Відносини між Вашингтоном і низкою європейських союзників залишаються напруженими після розбіжностей щодо політики на Близькому Сході та вимог США щодо збільшення оборонних витрат. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що очікує від європейських партнерів більшого внеску у власну безпеку, тоді як НАТО намагається продемонструвати єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.

    Для України ж центральним результатом саміту стануть не декларації, а конкретні рішення щодо посилення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Саме ці питання перебувають у центрі переговорів української делегації в Анкарі й визначатимуть практичні наслідки нинішнього саміту для безпеки держави.

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    Нідерланди більше не мають можливості надавати Україні нові пакети прямої військової допомоги зі своїх запасів, оскільки країна вже передала Києву все, що могла без шкоди для власної обороноздатності. Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус в інтерв’ю Bloomberg.

    Водночас ця заява не означає повного припинення підтримки України. За словами очільниці оборонного відомства, Нідерланди й надалі фінансуватимуть закупівлю озброєнь для України, братимуть участь у міжнародних програмах допомоги та закликатимуть інших союзників посилювати військову підтримку Києва.

    «У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, оскільки ми вже зробили дуже багато», — заявила Єшільгоз-Зегеріус, коментуючи можливість нових поставок зі складів нідерландської армії.

    Окремо міністерка відповіла на питання щодо передачі Україні ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot. За її словами, країна вже досягла межі своїх можливостей у цьому напрямку і не має додаткових запасів, які могла б передати без ризику для власної безпеки.

    Попри це, Гаага продовжує виконувати раніше взяті фінансові зобов’язання. Загалом Нідерланди вже спрямували на військову підтримку України понад 9,1 млрд євро, ще 11,6 млрд євро передбачено на майбутні програми допомоги. Крім того, країна виділила 1 млрд євро на механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який дозволяє європейським союзникам фінансувати закупівлю американського озброєння для України.

    Ще в середині червня уряд Нідерландів оголосив новий пакет підтримки на 500 млн євро. Половину коштів планують спрямувати на закупівлю безпілотників у нідерландських виробників, ще 250 млн євро — на придбання американського озброєння для українських Сил оборони.

    Заява міністерки пролунала на тлі повідомлень української сторони про дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Українські посадовці неодноразово наголошували, що самих комплексів недостатньо без регулярного поповнення запасів боєприпасів, необхідних для відбиття масованих ракетних атак Росії.

    Останнім часом низка європейських країн також заявляє про обмеженість власних військових запасів. Через це дедалі більшу роль відіграють спільні програми фінансування виробництва зброї та закупівлі озброєння у США й європейських виробників замість передачі техніки безпосередньо зі складів національних армій.

    Заява Амстердама означає зміну формату підтримки, а не її припинення. Нідерланди залишаються серед найбільших донорів військової допомоги Україні, однак подальший внесок країни дедалі більше полягатиме у фінансуванні виробництва та закупівлі озброєння, а не у передачі власних запасів.

  • Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, може стати одним із найважливіших для України за останній рік. Формально Альянс збереться, щоб оцінити виконання рішень попереднього саміту в Гаазі, обговорити оборонні витрати союзників, розвиток військової промисловості та подальшу підтримку Києва. Але для України головне питання звучить значно конкретніше: чи зможуть партнери допомогти вибити з рук Володимира Путіна його найнебезпечніший козир — масовані удари балістикою по містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі.

    На офіційній сторінці саміту НАТО прямо зазначено, що серед ключових тем будуть збільшення оборонних інвестицій, нарощування промислового виробництва та продовження підтримки України. У НАТО наголошують, що завдання Альянсу — перетворити попередні політичні обіцянки на конкретні результати.

    Для Києва ці “конкретні результати” передусім означають ракети до систем Patriot, нові засоби протиповітряної оборони, внески в механізм PURL та розвиток спільного виробництва зброї. Посол США при НАТО Метью Віттакер уже заявив, що на саміті очікуються “суттєві оголошення” для України, зокрема щодо програми PURL, через яку союзники купують американське озброєння для української армії.

    PURL став одним із ключових інструментів підтримки України, особливо після того, як США змінили формат власної участі у військовій допомозі. Вашингтон фактично залишає за собою роль виробника та постачальника найважливішого озброєння, а європейські союзники й Канада беруть на себе фінансування закупівель. Саме через цей механізм Україна може отримувати критично необхідні ракети-перехоплювачі, боєприпаси та інші системи, які неможливо швидко замінити європейськими аналогами.

    Одним із найбільш очікуваних пунктів саміту є питання фінансових гарантій для України. За даними низки європейських медіа, у проєкті декларації саміту обговорюється зобов’язання союзників надати Україні 70 млрд євро військової підтримки. Частина джерел писала навіть про можливість аналогічної суми на наступний рік, тобто загалом до 140 млрд євро до кінця 2027-го.

    Водночас консенсус щодо довгострокового формулювання поки не гарантований. За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, союзники погодилися щодо допомоги на 2026 рік, але частина країн, зокрема Італія, не підтримує автоматичне закріплення 70 млрд євро на 2027-й. Тобто остаточний текст декларації ще може змінитися, а дипломатична боротьба триває до останніх днів перед самітом.

    Для України важливо не лише отримати політичне формулювання, а й закріпити зобов’язання так, щоб обіцяна допомога справді надійшла. Саме це має стати головною цінністю можливої декларації: не просто чергова фраза про “непохитну підтримку”, а фінансовий і військово-промисловий план на найближчі півтора року.

    Другий ключовий блок — антибалістична оборона. Після останніх російських атак по Києву стало очевидно, що Кремль дедалі активніше робить ставку саме на балістичні ракети. Їх складно перехоплювати, вони долітають до цілі за лічені хвилини, а наслідки влучань по житлових будинках та енергетичних об’єктах є катастрофічними. Саме тому Україна наполягає не просто на “посиленні ППО”, а на конкретному критичному мінімумі перехоплювачів і систем, які дозволять витримати регулярні масовані атаки взимку.

    У цьому контексті Київ просуває одразу кілька напрямів: негайні внески партнерів у PURL, передання наявних систем і ракет із запасів союзників, а також ліцензії на виробництво систем Patriot або їхніх компонентів в Україні. Окремо обговорюється прискорення створення європейської антибалістичної програми. Це вже не питання далекої перспективи, а пряма відповідь на російську тактику терору.

    Третя велика тема саміту — новий розподіл фінансового тягаря всередині НАТО. Reuters пише, що зустріч в Анкарі відбуватиметься на тлі спроб союзників зняти напругу у відносинах із Дональдом Трампом, який наполягає, щоб Європа брала на себе значно більшу частину витрат на власну безпеку.

    Після торішнього саміту в Гаазі країни Альянсу взяли курс на збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. Для адміністрації Трампа це стало важливим політичним результатом: європейці мають менше покладатися на американську “парасольку” і більше інвестувати у власні армії, заводи, боєприпаси, ППО та нові технології. Саміт в Анкарі має показати, чи перетворюються ці обіцянки на реальні контракти й виробничі лінії.

    Reuters окремо зазначає, що одним із головних викликів для НАТО є саме перетворення більших бюджетів на реальні військові можливості. Гроші самі по собі не зупиняють ракети: потрібні заводи, серійне виробництво, логістика, довгострокові замовлення та політична воля.

    Саме тут Україна може бути не лише отримувачем допомоги, а й важливим партнером. Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни навчилася швидко тестувати, змінювати та масштабувати рішення — від FPV-дронів до морських безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Для НАТО, яке десятиліттями працювало у повільніших бюрократичних циклах, український досвід став практичним уроком сучасної війни.

    Паралельно з політичною частиною саміту в Анкарі має відбутися форум оборонної індустрії. Для Києва це можливість показати, що інтеграція України з оборонними ринками НАТО вже відбувається, навіть якщо політичне членство в Альянсі поки залишається заблокованим. Спільні підприємства, локалізація виробництва, ліцензії, закупівлі дронів і роботизованих систем можуть стати реальним мостом між Україною та НАТО.

    Ще один адресат анкарського саміту — Москва. Росія продовжує робити ставку на виснаження України та Заходу, сподіваючись, що час працює на Кремль. Саме тому союзники намагаються сформувати протилежний сигнал: підтримка Києва не зникає, фінансування переходить у багаторічний формат, а Європа й Канада готові брати на себе більше відповідальності навіть за умов зміни американської політики.

    Турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган перед самітом заявив, що Альянс має наголосити на єдності та стійкості. Для Анкари ця зустріч також важлива як майданчик для демонстрації власної ролі в європейській безпеці, оборонній промисловості та дипломатії навколо війни в Україні.

    Отже, для України саміт НАТО в Анкарі може принести кілька практичних результатів: нові внески в PURL, політичне закріплення багатомільярдної військової підтримки, сигнали щодо антибалістичної оборони, оборонні контракти та нові формати спільного виробництва. Але головний тест — чи будуть ці рішення швидкими. Бо для Києва важлива не лише сила формулювань у декларації, а кількість ракет, які встигнуть стати на захист українського неба до наступних масованих ударів РФ.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.