Позначка: PURL

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.

  • Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Україна та Норвегія домовилися про розширення військової співпраці, яка передбачає постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, фінансування закупівлі озброєння, підтримку українських дронових програм та забезпечення Сил оборони далекобійними боєприпасами. Відповідні домовленості були досягнуті під час переговорів міністра оборони України Михайла Федорова з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    Нові домовленості стали продовженням масштабної оборонної підтримки, яку Норвегія надає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні Осло входить до числа ключових європейських партнерів Києва у сфері протиповітряної оборони, розвитку безпілотних технологій та фінансування закупівлі сучасного озброєння.

    За словами Федорова, під час розмови сторони погодили чотири головні напрями співпраці. Перший стосується постачання далекобійних боєприпасів у межах так званої Чеської ініціативи, яка об’єднує зусилля низки країн для забезпечення України артилерійськими снарядами. Другий напрямок — ракети для систем Patriot через міжнародний механізм JUMPSTART, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати швидке постачання озброєнь зі складів Сполучених Штатів. Третій — внески до спеціального фонду PURL, через який здійснюються закупівлі засобів протиповітряної оборони та іншого критично важливого обладнання. Четвертий напрямок — підтримка українських дронових програм та масштабування виробництва безпілотників.

    Особливу увагу під час переговорів було приділено саме протиповітряній обороні. Українська сторона неодноразово наголошувала, що головною загрозою для цивільного населення та критичної інфраструктури залишаються російські балістичні ракети. Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати такі цілі.

    Механізм JUMPSTART, який обговорювали сторони, є спеціальною програмою американських військових продажів. Вона дозволяє країнам-союзникам фінансувати закупівлю озброєння для третіх держав безпосередньо зі складів армії США. У 2025 році Норвегія вже спрямувала на цей механізм близько 10 мільярдів норвезьких крон, а тепер розглядається можливість подальшого використання програми для забезпечення України ракетами до Patriot.

    Не менш важливим залишається механізм PURL. Саме через нього Норвегія вже фінансувала постачання критично важливих компонентів протиповітряної оборони для України. У травні цього року Осло оголосило про виділення ще 300 мільйонів доларів у межах нового пакета PURL, до якого входять, зокрема, ракети до систем Patriot.

    Під час нинішніх переговорів також обговорювалося оперативне фінансування потреб української армії ще до надходження коштів за європейськими кредитними програмами. Україна наголошує, що швидкість фінансування сьогодні напряму впливає на можливість укладення контрактів та закупівлі зброї, необхідної на фронті вже зараз.

    Окремим пунктом стала співпраця у сфері безпілотних технологій. Норвегія останніми місяцями активно інвестує у розвиток українських дронових програм. Зокрема, раніше сторони оголосили про запуск першого спільного виробництва безпілотників типу mid-strike на території Норвегії для потреб Збройних сил України. Очікується, що йдеться про виробництво кількох тисяч безпілотних комплексів, які можуть використовуватися для ураження логістики, складів та військових об’єктів противника на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона також презентувала партнерам результати розвитку власних дронових технологій. За даними Міністерства оборони, масштабування програм дронів-перехоплювачів уже дозволило суттєво підвищити ефективність боротьби з російськими безпілотниками. Рівень перехоплення повітряних цілей останніми місяцями наблизився до 90%, попри зростання інтенсивності атак.

    Напередодні зустрічі з норвезьким колегою Михайло Федоров також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час цієї розмови сторони координували пріоритети перед засіданням «Рамштайну», зокрема питання посилення ППО, забезпечення боєприпасами та розвитку оборонних технологій.

    Норвегія вже входить до числа найбільших донорів безпекової допомоги Україні. Лише у 2026 році країна запланувала виділити близько 7 мільярдів доларів на підтримку України, з яких значна частина буде спрямована на дрони, системи ППО, артилерійські боєприпаси та механізми закупівлі озброєнь через міжнародні фонди.

    Нові домовленості між Києвом та Осло демонструють, що питання протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів міжнародної підтримки України. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та критичну інфраструктуру саме ракети для Patriot, нові дронові технології та оперативне фінансування військових потреб можуть стати ключовими елементами зміцнення української оборони вже найближчими місяцями.

  • Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія офіційно стала учасницею міжнародної програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List — Перелік пріоритетних потреб України), виділивши перші понад 14,6 мільйона доларів для забезпечення потреб Сил оборони України. Відповідне рішення ухвалив уряд Японії, а інформацію про початок фінансування підтвердили Міністерство закордонних справ країни та президент України Володимир Зеленський.

    Приєднання Токіо до механізму PURL стало черговим кроком у посиленні підтримки України з боку Японії та водночас свідченням розширення співпраці між Японією і НАТО в питаннях безпеки. Хоча сума першого внеску є порівняно невеликою на тлі загальних обсягів міжнародної військової допомоги Україні, сам факт участі Японії в програмі має значне політичне та стратегічне значення. Країна, яка традиційно дотримується обережної політики у військовій сфері через післявоєнні конституційні обмеження, дедалі активніше долучається до міжнародних безпекових ініціатив, спрямованих на підтримку України та стримування агресії Росії.

    Згідно з рішенням японського уряду, виділені кошти використовуватимуться виключно для закупівлі нелетального військового обладнання. Це відповідає чинним підходам Японії до надання військової допомоги іншим державам. Конкретний перелік обладнання та технічних засобів визначатиметься у координації з НАТО та українською стороною залежно від актуальних потреб Сил оборони.

    У Міністерстві закордонних справ Японії наголосили, що країна продовжить підтримувати Україну на міжнародній арені та сприятиме досягненню справедливого і тривалого миру. У відомстві також підкреслили намір поглиблювати співпрацю з Північноатлантичним альянсом, який останніми роками дедалі активніше розвиває контакти з державами Індо-Тихоокеанського регіону.

    У Токіо переконані, що безпека в Європі та безпека в Азії стають дедалі більш взаємопов’язаними. Саме тому російська агресія проти України розглядається японським керівництвом не лише як регіональний конфлікт, а як виклик міжнародному правопорядку та принципам, на яких ґрунтується сучасна система глобальної безпеки. Японська влада неодноразово заявляла, що результат війни в Україні матиме вплив далеко за межами європейського континенту і може визначити поведінку інших авторитарних держав у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Японії приєднатися до PURL та висловив вдячність японському народу й уряду за багаторічну підтримку України. За словами глави держави, Японія залишається одним із найпослідовніших партнерів Києва з початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

    Президент підкреслив, що підтримка Токіо охоплює широкий спектр напрямків — від фінансової та гуманітарної допомоги до відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримки енергетичного сектору та участі у міжнародних санкційних механізмах проти Російської Федерації. За його словами, внесок Японії до програми PURL є ще одним важливим елементом міжнародної коаліції на підтримку України.

    Володимир Зеленський також повідомив, що з початку 2026 року через механізм PURL вже було профінансовано закупівлі озброєння та військового обладнання на суму близько 1,5 мільярда доларів. Наразі учасниками програми є 28 держав, які роблять внески до спеціального фонду НАТО для фінансування закупівель відповідно до пріоритетних потреб України.

    PURL є відносно новим, але вже одним із найважливіших механізмів міжнародної військової підтримки України. Програму було створено у 2025 році за ініціативою Сполучених Штатів та НАТО для того, щоб прискорити процес забезпечення української армії необхідним озброєнням та обладнанням. На відміну від традиційних схем допомоги, коли кожна країна окремо ухвалює рішення щодо передачі певних систем або техніки, PURL дозволяє централізовано фінансувати закупівлі відповідно до узгодженого списку пріоритетних потреб.

    Такий підхід значно скорочує час між виникненням потреби та фактичним отриманням необхідного обладнання українськими військовими. У межах програми НАТО координує внески держав-партнерів та забезпечує їхнє ефективне використання. Це дозволяє уникати дублювання допомоги та спрямовувати ресурси саме на ті напрямки, які мають найбільше значення для обороноздатності України.

    Особливо важливим є те, що через механізм PURL Україна отримує доступ до американських запасів озброєнь та обладнання. Завдяки цьому можна швидко постачати критично важливі системи без необхідності тривалих переговорів між окремими країнами щодо кожної поставки. Саме через цю програму фінансується значна частина закупівель ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, боєприпасів для реактивних систем HIMARS, засобів радіолокації та іншого обладнання, яке відіграє ключову роль у захисті українського неба та стримуванні російських атак.

    Раніше міністр оборони України Михайло Федоров заявляв, що наразі понад 90 відсотків українських протибалістичних спроможностей забезпечуються саме через механізм PURL. Йдеться насамперед про ракети для комплексів Patriot, які залишаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури значення цієї програми для України продовжує зростати.

    Про наміри Японії приєднатися до PURL стало відомо ще в лютому 2026 року. Тоді повідомлялося, що уряд країни розглядає можливість фінансування нелетальної військової допомоги через структури НАТО. Серед потенційних напрямків використання японських коштів називалися закупівля радіолокаційних станцій, засобів індивідуального захисту, бронежилетів, спеціалізованого обладнання для спостереження та інших систем, необхідних для забезпечення безпеки українських військових.

    Для Японії участь у програмі також має важливий зовнішньополітичний вимір. Останніми роками країна дедалі активніше переглядає власний підхід до питань безпеки на тлі зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. У Токіо уважно стежать за розвитком подій навколо Тайваню, нарощуванням військової активності Китаю та ракетними випробуваннями Північної Кореї. У цьому контексті підтримка України розглядається як внесок у захист міжнародного порядку, заснованого на правилах, який має важливе значення і для безпеки самої Японії.

    Експерти зазначають, що рішення Токіо може стати сигналом для інших держав Азійсько-Тихоокеанського регіону щодо необхідності активнішої участі у підтримці України. Крім того, приєднання Японії до PURL розширює географію країн-донорів програми та зміцнює її фінансову базу. Це особливо важливо в умовах затяжної війни, коли потреби України в озброєнні, засобах захисту та військовому обладнанні залишаються надзвичайно високими.

    На тлі продовження російської агресії та регулярних атак на українські міста розширення міжнародної підтримки залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності країни. Приєднання Японії до PURL не лише збільшує обсяг доступних ресурсів для забезпечення української армії, а й демонструє, що міжнародна коаліція на підтримку України продовжує розширюватися навіть на четвертому році повномасштабної війни.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр досяг домовленостей щодо нових внесків до програми PURL, а також додаткових пакетів підтримки для України. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга заяви про нові домовленості в ефірі Єдиних новин.

    За його словами, неформальний саміт Європейського Союзу на Кіпрі став переломним моментом у дипломатичній роботі України з партнерами. Українській стороні вдалося мобілізувати міжнародну підтримку та залучити всі можливі дипломатичні інструменти для досягнення результату.

    Під час саміту були досягнуті окремі домовленості щодо фінансових внесків у програму PURL. Також сторони обговорили підготовку нових пакетів допомоги, спрямованих на посилення обороноздатності України.

    Загалом за 2025 рік обсяг внесків у межах цієї ініціативи становив 4,3 мільярда доларів. Наразі триває формування ще двох пакетів підтримки.

    Програма PURL відіграє важливу роль у забезпеченні України озброєнням, зокрема засобами протиповітряної оборони. За оцінками партнерів, саме через цей механізм надходить значна частина ракет для ППО.

    Крім того, під час зустрічей на Кіпрі українська делегація провела переговори з лідерами європейських держав щодо подальшого розширення оборонної співпраці, розвитку спільного виробництва озброєння та зміцнення фінансової підтримки.

    Результати саміту підтверджують готовність європейських партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни та посилювати спільні оборонні ініціативи.

  • $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України завдали Росії економічних збитків на суму близько 25,5 мільярда доларів. Про це він заявив під час зустрічі з керівниками військових комітетів НАТО та Європейського Союзу, де представив актуальну ситуацію на фронті та результати бойових дій.

    За словами Сирського, українська армія системно уражає ключові об’єкти військової інфраструктури та оборонно-промислового комплексу противника. Йдеться не лише про прямі втрати техніки та ресурсів, а й про масштабні непрямі економічні наслідки, які суттєво послаблюють можливості Росії вести війну.

    Особливу роль у цьому процесі відіграють підрозділи безпілотних систем. Як зазначив головнокомандувач, протягом останніх чотирьох місяців вони демонструють стабільно високі результати, знищуючи значну кількість живої сили противника та завдаючи відчутних втрат його ресурсам. Саме цей напрям нині є одним із ключових факторів ефективності українських сил на полі бою.

    Під час зустрічі Сирський також поінформував партнерів про загальну динаміку бойових дій та наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки. Він подякував Європейському Союзу за реалізацію навчальних програм для українських військових, у межах яких підготовку вже пройшли понад 90 тисяч бійців. Це, за його словами, значно посилило спроможності ЗСУ на різних напрямках.

    Окремо головнокомандувач відзначив роль НАТО у координації військової допомоги, логістики та розвитку української армії. Він наголосив, що ефективна взаємодія з партнерами дозволяє оперативно забезпечувати військо необхідним озброєнням і технікою, а також впроваджувати сучасні стандарти підготовки.

    У цьому контексті Сирський звернув увагу на міжнародні ініціативи, спрямовані на підтримку України. Зокрема, програми, які передбачають постачання критично важливого озброєння та розвиток довгострокових механізмів співпраці, відіграють важливу роль у зміцненні обороноздатності держави.

    Заяви головнокомандувача прозвучали на тлі активізації бойових дій та переходу війни у більш технологічну фазу. Українські сили дедалі більше використовують високоточні засоби ураження, безпілотники та інші інноваційні рішення, що дозволяє завдавати противнику значних втрат навіть за умов обмежених ресурсів.

    Водночас акцент на економічних збитках свідчить про зміну підходів до ведення війни. Україна не лише стримує наступ ворога, а й цілеспрямовано підриває його військово-економічний потенціал, що має довгостроковий ефект.

    За оцінками українського військового керівництва, завдані Росії втрати вже мають системний характер і впливають на її здатність продовжувати агресію. У поєднанні з міжнародною підтримкою це створює передумови для подальшого посилення позицій України як на полі бою, так і на дипломатичному рівні.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія приєднається до механізму підтримки оборони України PURL, який координується Сполученими Штатами та вже отримав підтримку з боку низки європейських партнерів. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою.

    За її словами, уряд Румунії ухвалив рішення долучитися до держав, які підтримують ініціативу США щодо «Пріоритетного списку придбань для оборони України». Внесок Бухареста у межах цього механізму становитиме 50 мільйонів євро і буде здійснений разом з іншими європейськими союзниками та країнами, що надають допомогу Україні.

    Цою наголосила, що участь Румунії в механізмі PURL сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та створенню умов для досягнення справедливого і тривалого миру. За її словами, залучення Румунії до ініціативи під егідою США безпосередньо посилює регіональну безпеку та повністю відповідає зобов’язанням країни в межах НАТО і стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

    Міністр також зазначила, що нещодавній дипломатичний діалог у США, який відбувся за участі американського керівництва, європейських лідерів та президента України, надав новий імпульс зусиллям, спрямованим на досягнення миру.

    За словами Цою, Румунія й надалі підтримуватиме європейський та союзницький дипломатичний діалог, а також спільні ініціативи, спрямовані на формування надійних гарантій безпеки як для України, так і для всього регіону.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Копенгагена на саміт Європейської політичної спільноти. У столиці Данії глава держави проведе низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні та поспілкується з представниками ЗМІ. Трансляцію виступу Зеленського вестиме YouTube-канал Офісу президента.

    Основною темою зустрічей стало обговорення посилення оборонних можливостей України та реалізація ініціативи PURL. Президент розпочав переговори з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, під час яких йшлося про недавні порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії. Зеленський наголосив на необхідності реагувати на ескалацію з боку Росії та запропонував інтегровану систему захисту неба за участю українських технологій. Він зазначив, що внесок Данії у програму PURL вже становив 90 млн євро, а загальний пакет військової допомоги для українського виробництва перевищив 360 млн євро.

    Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

    Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

    Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.