Позначка: розслідування

  • Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава В’ячеслава Саулка судитимуть за недостовірне декларування та незаконні роботи на пам’ятці археології національного значення. За даними слідства, посадовець протягом кількох років приховував значні активи, а також організував земляні роботи, які призвели до серйозних руйнувань історичного об’єкта.

    Правоохоронці встановили, що Саулко, перебуваючи на посаді голови громади, подавав декларації з недостовірними даними. Зокрема, він не вказував нерухомість, оформлену на члена сім’ї, вартістю понад 7,2 мільйона гривень, а також грошові активи і фінансові зобов’язання на сотні тисяч гривень.

    Загалом, за оцінками слідства, щороку у деклараціях не відображалося майна та коштів на суму понад 9 мільйонів гривень. Це може свідчити про системне приховування фінансової інформації.

    Окрім цього, у 2025 році посадовця підозрюють в організації незаконних робіт на території пам’ятки археології. За версією слідства, за його вказівками на об’єкті проводилися земляні роботи із застосуванням спецтехніки.

    У результаті було вирито котлован та знищено культурний шар, який містив цінні історичні артефакти. Йдеться про залишки монастирських споруд XVIII століття, поховання, а також об’єкти, що належать до давньоруського періоду.

    За попередніми оцінками, завдані державі збитки становлять щонайменше 18,9 мільйона гривень.

    Справу вже передано до суду. Якщо провину посадовця доведуть, йому може загрожувати відповідальність одразу за кількома статтями, що стосуються як корупційних правопорушень, так і знищення об’єктів культурної спадщини.

    Цей випадок піднімає одразу дві резонансні теми — прозорість доходів місцевих чиновників і захист історичної спадщини, яка в окремих випадках опиняється під загрозою через рішення самих посадовців.

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    У Києві завершено досудове розслідування щодо колишнього посадовця комунального об’єднання «Київзеленбуд», якого підозрюють у службовій недбалості під час оновлення парку «Орлятко». Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник здійснював технічний нагляд за проведенням ремонтних робіт у Солом’янському районі столиці. Втім, він не забезпечив належного контролю за фактичними обсягами виконаних робіт і їхньою вартістю.

    У результаті з міського бюджету було безпідставно витрачено додатково 670 тисяч гривень. Правоохоронці вважають, що такі дії призвели до суттєвих збитків для громади міста.

    Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для громадських інтересів.

    Водночас під час досудового розслідування завдані збитки були відшкодовані в повному обсязі. Наразі справа скерована до суду для розгляду по суті.

  • У прифронтовому Дніпрі виявили можливі зв’язки місцевих політиків з РФ

    У прифронтовому Дніпрі виявили можливі зв’язки місцевих політиків з РФ

    У Дніпрі, який залишається одним із ключових прифронтових міст України, знову заговорили про ризики проросійського впливу в політичному середовищі. За інформацією, оприлюдненою у медіа, увагу привернули зв’язки родини місцевого політика Загіда Краснова з Росією.

    Про це пише РБК-Україна.

    Йдеться, зокрема, про його брата Раміза Габібулаєва, який, за наявними даними, очолює місцеве відділення партії «Єдина Росія» у селищі Беліджі в Дагестані та входить до місцевих адміністративних структур. Ця політична сила є ключовою у системі влади Російської Федерації.

    Окрім політичної діяльності, джерела також повідомляють про можливі бізнес-зв’язки братів на території Росії. За їхніми даними, мова може йти про спільні проєкти та сплату податків до російського бюджету.

    На цьому тлі активність політичного проєкту Загіда Краснова у самому Дніпрі викликає додаткові запитання. Зокрема, звертається увага на використання соціальних ініціатив, таких як роздача продуктів, які експерти розглядають як можливу форму непрямого впливу на виборців.

    Аналітики наголошують, що поєднання політичних, бізнесових і родинних зв’язків із Росією в умовах війни може становити потенційні ризики для національної безпеки. Особливо це актуально для прифронтових регіонів, де інформаційний та політичний вплив має підвищене значення.

    У зв’язку з цим експерти закликають правоохоронні органи перевірити оприлюднені факти та встановити, чи йдеться про приватну діяльність, чи про можливу системну роботу в інтересах держави-агресора.

    Відомо, що Раміз Габібулаєв раніше брав участь у заходах, пов’язаних із російськими військовими, зокрема нагороджував військовослужбовця, який воював проти України. Сам Загід Краснов є відомим дніпровським політиком і бізнесменом, який у минулому обіймав посаду секретаря міської ради.

    Оприлюднена інформація наразі потребує офіційної перевірки, однак уже викликала суспільний резонанс на тлі війни та загострення питань безпеки в регіонах.

  • У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з ремонтом тротуарів та укладанням бруківки. За даними слідства, збитки для міського бюджету становлять близько 2,8 млн гривень.

    Як встановили слідчі, організатором схеми був директор одного з департаментів міської ради, який одночасно є депутатом. До реалізації оборудки він залучив свого заступника, старшого інспектора профільного відділу, ще одного депутата — власника бізнесу з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб.

    Слідство вважає, що протягом березня–грудня 2023 року учасники схеми організовували фіктивні закупівлі для проведення капітальних ремонтів. Тендерні процедури фактично не проводилися — переможців визначали заздалегідь, а до офіційних документів вносили неправдиві дані.

    Окрім цього, правоохоронці зафіксували випадки, коли роботи виконувалися не в повному обсязі або з порушенням якості, що також вплинуло на розмір завданих збитків.

    Наразі у справі вже оголошено підозри дев’ятьом особам. Ще п’ятьох фігурантів визнано причетними до схеми. Тривають експертизи, які мають остаточно встановити обсяг збитків та роль кожного з учасників.

    Справу розглядають як один із прикладів системних зловживань у сфері місцевих закупівель, де бюджетні кошти освоюються через підконтрольні структури без реальної конкуренції.

    Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, а коло підозрюваних може розширитися.

  • Співачка Олена Тополя заявила про прогрес у справі зі злитими відео

    Співачка Олена Тополя заявила про прогрес у справі зі злитими відео

    Українська співачка Олена Тополя поділилася подробицями свого емоційного стану та розповіла про перебіг розслідування у справі, пов’язаній із поширенням її особистих відео. За словами артистки, останнім часом вона помітно схудла через сильний стрес і напружений гастрольний графік.

    Тополя зізналася, що навантаження та переживання суттєво вплинули на її самопочуття. Водночас вона намагається зосередитися на роботі та нових проєктах.

    Зокрема, співачка планує запустити власний блог, у якому хоче підтримувати жінок, що опинилися у складних життєвих ситуаціях. Вона має намір ділитися досвідом і розповідати, куди звертатися по допомогу.

    Окремо артистка прокоментувала ситуацію навколо кримінального провадження щодо злитих відео. Вона зазначила, що бачить значний суспільний інтерес до цієї історії, однак змушена обмежувати свої коментарі.

    За словами Тополі, найближчим часом у справі можуть відбутися певні зрушення. Водночас вона наголосила, що не може розкривати деталі розслідування, оскільки підписала документ про нерозголошення.

    Співачка пояснила, що прагне правильно і виважено подати інформацію, щоб уникнути перекручень і непорозумінь. Вона підкреслила, що поважає вимоги слідства і не планує їх порушувати.

    Попри це, Тополя не приховує бажання в майбутньому розповісти більше про перебіг справи, коли це стане можливим у правовому полі.

  • У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві правоохоронці викрили та ліквідували масштабну схему незаконного переоформлення автомобілів без участі їхніх власників. До організації оборудки були причетні працівники комерційних структур, які мали доступ до державних реєстрів і використовували підроблені документи.

    Операцію провели співробітники Департаменту внутрішньої безпеки та слідчі столичної поліції. За даними слідства, зловмисники втручалися в бази даних МВС під час оформлення угод купівлі-продажу транспортних засобів.

    Фігуранти пропонували клієнтам так звану послугу швидкого переоформлення авто без фізичної присутності продавця чи покупця. У низці випадків угоди оформлювали навіть тоді, коли обидві сторони перебували за кордоном.

    Для реалізації схеми використовували підроблені акти технічного стану без фактичного огляду автомобілів, а також фіктивні договори купівлі-продажу. Всі дані вносилися до Єдиного державного реєстру МВС за допомогою електронних підписів уповноважених осіб двох торговельних компаній.

    Організатори створили розгалужену інфраструктуру: сервер для віддаленого доступу до реєстрів, а також офіси в п’яти регіонах України. Координацію здійснювали адміністратори, які відповідали за пошук клієнтів та виготовлення підроблених документів.

    Вартість незаконних послуг становила від 3 до 10 тисяч гривень. За даними слідства, лише з початку 2025 року учасники схеми здійснили близько 13 тисяч фіктивних операцій і отримали понад 6,5 мільйона гривень прибутку.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили готівку, підроблені документи, печатки, електронні ключі та чорнові записи. Наразі 12 особам повідомлено про підозру.

    Їм інкримінують підроблення документів і несанкціоноване втручання в інформаційні системи. У разі доведення провини підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Посадовець Закарпатської митниці організував схему ввезення елітних годинників без податків

    Посадовець Закарпатської митниці організував схему ввезення елітних годинників без податків

    Прокурори Закарпатської обласної прокуратури передали до суду обвинувальний акт щодо посадовця митниці, якого підозрюють в організації схеми незаконного ввезення елітних годинників без сплати митних платежів.

    За даними слідства, фігурант на момент викриття обіймав посаду виконувача обов’язків керівника відділу внутрішнього контролю Закарпатської митниці. Він налагодив механізм ввезення дорогих товарів із порушенням законодавства в обмін на неправомірну вигоду.

    Слідство встановило, що годинники декларували як особисті речі або приховували серед іншого товару, щоб уникнути митного контролю. Переміщення відбувалося у листопаді–грудні 2025 року через різні митні пости у визначені дні — під контролем посадовця або пов’язаних із ним осіб. За такі послуги встановлювався тариф у розмірі 5 відсотків від вартості товару.

    В одному з епізодів до схеми залучили колишню дружину обвинуваченого. Вона ввезла два годинники загальною вартістю понад 22 тисячі доларів США. За це посадовець отримав 1100 доларів винагороди. Частину товару він надалі перевозив особисто.

    Загалом правоохоронці задокументували незаконне ввезення продукції на суму понад 3,2 мільйона гривень. Розмір отриманої неправомірної вигоди, за даними слідства, становив 3850 доларів США.

    1 січня 2026 року посадовця затримали одразу після отримання чергової частини хабаря у розмірі 2750 доларів за сприяння у ввезенні нової партії товару.

    У межах розслідування його відсторонили від виконання службових обов’язків. Також накладено арешт на майно, зокрема чотири земельні ділянки, комплекс із зерносховищем у Мукачівському районі та два автомобілі.

    Йому інкримінують одержання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням і вчинене повторно. Наразі справу розглядатиме суд.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку.

  • Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Заступника начальника одного з відділів Полтавського ЦНАПу Іслама Абазова визнали винним у незаконному використанні службового доступу до державних реєстрів і продажі даних земельного кадастру. Водночас суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі, але звільнив від його відбування з випробувальним строком.

    Як встановив суд, посадовець використовував доступ до закритих державних баз даних, щоб за винагороду передавати інформацію про власників земельних ділянок приватним компаніям. Йдеться про кілька епізодів, що відбулися у серпні–вересні 2024 року. Загалом у суді довели отримання ним 9,5 тисячі гривень за такі дії.

    Вироком суду від 23 березня 2026 року Абазову призначили чотири роки позбавлення волі. Однак його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на два роки.

    Крім того, суд зобов’язав чоловіка перерахувати 15 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України, а також компенсувати понад 7 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

    Водночас після оголошення вироку виникли питання щодо подальшого статусу посадовця. Уже наступного дня, 24 березня, Абазов подав щорічну декларацію, а не декларацію перед звільненням.

    Це може свідчити про те, що станом на кінець березня він формально залишається на посаді в системі ЦНАПу, попри встановлений судом факт незаконного використання службового становища.