Позначка: розслідування

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Наприкінці минулого року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослава Білецького за статтею про декларування недостовірної інформації. Підставою стало журналістське розслідування, яке виявило можливі невідповідності у його декларації.

    За даними розслідувачів, Білецький не вказав у декларації колишню дружину, яка володіє низкою об’єктів нерухомості та бізнесами. Водночас журналісти припускають, що фактично вони можуть продовжувати спільне проживання, що могло створювати обов’язок декларування її активів.

    Сам посадовець у коментарі заявив, що не мав юридичного обов’язку зазначати ці дані. Він також наголосив, що сторонні особи не впливають на його діяльність як керівника обласної адміністрації.

    Інформація про можливе приховування активів з’являлася і раніше. Зокрема, журналісти повідомляли про зв’язки колишньої дружини Білецького з бізнесом, пов’язаним із директором комунального підприємства Виноградівської міської ради Артуром Шерегі.

    У 2021 році Оксана Білецька разом із сином Іллею та Шерегі заснували компанію з виробництва кормів для тварин. Частка родини Білецьких у статутному капіталі становила понад половину. Підприємство володіло комерційною нерухомістю у Хусті. Згодом компанія змінила назву, а один із співзасновників вийшов зі складу учасників.

    За даними журналістів, Шерегі мав громадянство Росії та був пов’язаний із компаніями, що працювали з державними органами РФ, зокрема у період війни. Цей факт додатково привернув увагу до можливих бізнес-зв’язків оточення посадовця.

    Наразі досудове розслідування триває. Судові рішення у справі ще не ухвалені.

    Тим часом наближається завершення кампанії декларування за 2025 рік. Станом на зараз нова декларація Мирослава Білецького на сайті НАЗК відсутня. Залишається відкритим питання, чи відобразить він у новому документі інформацію про колишню дружину та пов’язані з нею активи.

    У попередній декларації посадовець зазначав дві квартири, частину майна в оренді, техніку, а також благодійну організацію. Серед доходів була вказана лише заробітна плата, водночас він задекларував значні грошові заощадження.

  • Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань викрили заступника начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Львівській області на поданні недостовірної декларації. Йдеться про незадеклароване майно на суму близько 8 мільйонів гривень.

    За даними слідства, посадовець не вніс до декларації низку об’єктів нерухомості та транспортних засобів, якими фактично користувався. Зокрема, мова йде про земельну ділянку та житловий будинок у Львівському районі. Формально ці об’єкти були оформлені на тещу.

    Крім того, два автомобілі — Mercedes і Nissan — записані на близьких родичів, зокрема батька та сестру, однак, за версією слідства, фактично перебували у користуванні посадовця та його дружини.

    У ДБР зазначають, що аналіз доходів фігуранта справи свідчить про їх невідповідність вартості придбаного майна.

    Йому інкримінують декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі, а також заборону обіймати певні посади.

    За інформацією місцевих медіа, йдеться про полковника Олександра Драпінського. Водночас у ДБР офіційно ім’я підозрюваного не розголошують.

  • Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальниця слідчого відділу поліції Харківської області Оксана Карпова могла не задекларувати спільне проживання та побут із посадовцем Державного бюро розслідувань Кирилом Гребенюком.

    Про це повідомляє тг-канал Absolution.

    За їхніми даними, Гребенюк раніше працював у поліції Харкова та був підлеглим Карпової. Наразі він обіймає посаду заступника керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві.

    Відомо, що у 2023 році Гребенюк офіційно розірвав шлюб. Дзержинський районний суд Харкова задовольнив відповідний позов, встановивши, що подружжя припинило спільне життя через відсутність взаєморозуміння. У колишнього подружжя є спільна дитина.

    Після розлучення посадовець ДБР подавав декларації, в яких не зазначав колишню дружину. Водночас у його звітності, як і в деклараціях Карпової, відсутня інформація про спільне проживання один з одним.

    У матеріалах також згадується квартира, в якій, за даними джерел, посадовці могли проводити спільний час, однак вона не відображена у деклараціях.

    Наразі ці обставини можуть стати предметом перевірки з боку внутрішньої безпеки Національної поліції, оскільки йдеться про можливе порушення вимог фінансового контролю.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що слідча поліції Харківщини Оксана Карпова під час війни придбала автомобіль Audi Q5 вартістю понад 1,2 млн гривень, що перевищує її офіційні доходи.

  • Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Один із найбільших виробників ювелірних прикрас в Україні — Київський ювелірний завод — опинився у центрі масштабного розслідування щодо можливих податкових махінацій. Правоохоронні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці підприємства, а також пов’язаних із ним фізичних осіб-підприємців.

    Про це пише видання ua.news.

    Слідство перевіряє діяльність ТОВ «Київський ювелірний завод» разом із мережею щонайменше 54 ФОПів. Вважається, що ці підприємці могли використовуватися як частина схеми мінімізації податкового навантаження та виведення коштів у тінь.

    За версією правоохоронців, підприємство могло застосовувати модель дроблення бізнесу. Йдеться про розподіл обороту між десятками ФОПів, що дозволяє працювати в межах спрощеної системи оподаткування, уникати сплати ПДВ та занижувати реальні обсяги доходів.

    Серед ознак, які вивчають детективи, — можлива скоординована діяльність групи осіб. У переліку фігурантів є підприємці з однаковими прізвищами, що може свідчити про використання пов’язаних осіб для ведення бізнесу.

    Окрему увагу приділяють технічним аспектам доступу до рахунків. Правоохоронці запитують у банків інформацію про ІР-адреси, номери телефонів, а також пристрої, з яких здійснювалися фінансові операції. Це має допомогти встановити фактичних бенефіціарів і реальних операторів рахунків.

    Слідство також звернуло увагу на соціальний портрет частини підприємців. Серед них значна кількість осіб похилого віку, які формально займаються оптовою торгівлею ювелірними виробами. Водночас місця їхньої реєстрації не мають необхідної інфраструктури для ведення такого бізнесу, що може свідчити про фіктивність діяльності.

    Окремі ФОПи демонструють короткий життєвий цикл — реєструються, проводять значні фінансові операції та швидко припиняють діяльність. Така практика може вказувати на використання їх як транзитних структур для обігу коштів.

    Аналітика також виявила концентрацію юридичних осіб за одними адресами, що часто є ознакою створення формальних компаній для фінансових операцій без реальної господарської діяльності.

    Фінансові показники самого підприємства за останні роки виглядають нерівномірно: після періоду стабільності у 2024 році зафіксовано різке покращення, яке вже у 2025-му змінилося спадом. Такі коливання можуть бути пов’язані зі зміною фінансової звітності.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливу системну модель мінімізації податків, яка дозволяла розподіляти значні обороти між десятками суб’єктів господарювання. Правоохоронці наразі перевіряють ці обставини у межах досудового розслідування.

  • У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі щодо можливого шахрайського збору коштів львів’янином Назарієм Гусаковим правоохоронці змінили підозру та розширили кількість потерпілих. Відтепер у кримінальному провадженні фігурують 96 осіб замість 34, а загальна сума збитків зросла з 1,3 млн до 2 млн гривень.

    Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Там офіційно не називають імені підозрюваного, однак за даними медіа йдеться саме про Назарія Гусакова.

    За версією слідства, чоловік організував у соціальних мережах та Telegram-каналах кампанію зі збору коштів, заявляючи про нібито критичну потребу в дороговартісному препараті для лікування спінальної м’язової атрофії. Водночас, за інформацією Львівської міської ради, з червня 2024 року він отримував цей препарат безоплатно за кошти міського бюджету.

    Для збору грошей використовувалися платіжні платформи, а також інформаційна підтримка публічних осіб та інфлюенсерів, що дозволило залучити значні суми.

    Слідство вважає, що отримані кошти використовувалися не за призначенням — зокрема, на азартні ігри, інвестиції у криптовалюти та особисті потреби. Під час слідчих дій у підозрюваного вилучили мобільний телефон і флеш-накопичувачі.

    Наразі до суду вже скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Передбачається, що підозрюваний зможе залишати місце проживання лише для отримання медичної допомоги або під час повітряної тривоги.

    Скандал навколо зборів набув розголосу ще в червні 2025 року, коли з’явилися повідомлення про відсутність звітності за отримані кошти. Після цього правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтями про шахрайство та відмивання доходів.

    За даними журналістів, через криптовалютні гаманці, пов’язані з Гусаковим, упродовж 2022–2025 років пройшли транзакції на понад 5 млн доларів. Сам підозрюваний заявляв, що ці кошти належали іншим людям, а він отримував лише відсоток від операцій.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомляв, що частина осіб, які донатили, відмовилися визнавати себе потерпілими, попри значні суми переказів.

  • З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    Російська компанія «Ника» протягом 2023–2024 років експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка, за даними журналістського розслідування, була вивезена з окупованого Маріуполя. Частина цієї продукції потрапила до турецької компанії «Erisler», яка має тривалу історію та співпрацює з міжнародними структурами, зокрема Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Про це йдется у розслідуванні “Слідство.Інфо”.

    Як зазначається у розслідуванні, агропродукція фактично походить із території України, однак у документах її оформлювали як російську. Для цього використовувалася схема з перевантаженням зерна через російські порти, що дозволяло змінювати країну походження.

    Власник компанії-експортера Роман Гуров також пов’язаний із виробництвом безпілотників. Його підприємство «Робоавиа», яке перебуває під санкціями України та США, виготовляє розвідувальні та ударні дрони, що використовуються у війні проти України. Водночас його родина контролює і бізнес із торгівлі зерном.

    За даними російської митниці, у 2023 році компанія «Ника» експортувала 15,5 тисячі тонн пшениці, а вже у 2024 році цей обсяг зріс майже вчетверо — до 59,5 тисячі тонн. У деклараціях при цьому зазначалося, що продукція вироблена на підприємствах у Маріуполі, який окупаційна влада подає як російське місто.

    Окремі поставки здійснювалися через судно «Alfa M», яке перебуває під українськими санкціями. Зерно спочатку відправляли до російського порту Темрюк, де оформлювали документи, а вже звідти — до Туреччини. У митних деклараціях походження вантажу змінювали, що фактично приховувало його українське джерело.

    Експерти наголошують, що такі дії є порушенням міжнародного права, адже вивезення продукції з окупованих територій відбувається без дозволу України та без належного митного оформлення. За їхніми словами, це свідчить про системну практику маскування походження товарів.

    Турецька сторона раніше заявляла, що не допускає торгівлі незаконно вивезеним зерном і перевіряє походження продукції. Однак розслідування свідчить, що такі поставки все ж могли відбуватися через складні логістичні схеми та зміну документів.

    Окрему увагу викликає і той факт, що продукція з цього зерна, зокрема борошно, може потрапляти назад на український ринок у вигляді готових товарів.

    За оцінками українських розвідників і міжнародних джерел, Росія могла вивезти мільйони тонн зерна з окупованих територій з початку повномасштабної війни, що створює серйозні економічні втрати для України та виклики для глобальної продовольчої безпеки.

  • Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання у Дубаї Володимира Колота — зятя та бізнес-партнера ексрадника Фонду держмайна Андрія Гмиріна — може стати ключовим моментом у справі про масштабне виведення коштів із державних підприємств.

    Йдеться про схему, яку розслідує НАБУ і яка, за даними слідства та журналістських матеріалів, могла завдати державі збитків на понад 700 мільйонів гривень. У центрі — операції навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За версією слідства, продукцію цих підприємств продавали за заниженими цінами підконтрольним компаніям. Далі вона реалізовувалася вже за ринковою вартістю, а різниця осідала за кордоном. Однією з ключових структур у цій схемі називають «Агро Газ Трейдінг», співзасновником якої був саме Колот.

    Його затримання в ОАЕ повернуло цю справу в активну публічну площину. Народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив, що Колот є родичем і партнером Гмиріна — фігури, яку в медіа неодноразово називали одним із неформальних кураторів державних активів у попередні роки.

    Попри доволі скромну офіційну біографію, реальний вплив Гмиріна, за даними розслідувачів, був значно ширшим. Йому приписують роль «тіньового координатора» процесів у Фонді держмайна, зокрема розстановку лояльних менеджерів на підприємствах, які могли бути задіяні в схемах.

    Про масштаби можливих зловживань свідчить і спосіб використання коштів. Журналісти встановили, що родина Гмиріна володіє елітною нерухомістю за кордоном — зокрема апартаментами в Дубаї вартістю близько 5,5 мільйона доларів, а також активами у Франції на понад 5 мільйонів євро.

    При цьому офіційні доходи всієї родини за роки становили лише близько 8,2 мільйона гривень, що різко контрастує з вартістю придбаного майна.

    Слідство також встановило, що активи оформлювалися через родичів і мережу іноземних компаній. Частина майна вже арештована в Європі, включно з нерухомістю, автомобілями та навіть яхтою в Італії.

    Окрему увагу правоохоронців привернули обставини виїзду фігурантів з України. За даними НАБУ, Андрій Гмирін залишив країну у перші дні повномасштабного вторгнення, а згодом у державних базах з’явилася інформація про його нібито повернення, що дозволило формально вважати його таким, що перебуває в Україні.

    Водночас фактично він, за даними слідства, продовжував подорожувати між ОАЕ, країнами Європи та іншими державами. Подібна ситуація була і з Володимиром Колотом, який за офіційними даними не виїжджав з України, але водночас реєстрував бізнес за кордоном.

    У квітні 2023 року ключових фігурантів справи, включно з Гмиріним, оголосили в міжнародний розшук.

    Раніше ми вже писали, що поки НАБУ розслідувало розкрадання держмайна, сім’я Гмиріна скупила нерухомість в ОАЕ на $14 млн. За даними журналістів, родичі фігуранта справи інвестували мільйони у дубайські апартаменти саме в період, коли, за версією слідства, діяла схема на держпідприємствах. На цьому тлі затримання Володимира Колота може стати ключовим кроком до встановлення повного ланцюга руху коштів і походження цих активів.

  • Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    За інформацією журналіста Володимира Бондаренко, директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю. Про це повідомляє видання 360ua.news.

    Так, сестра директора НАБУ Семена Кривоноса – Черненко Наталія Володимирівна(1969р.н.) має доньку Черненко Ольгу Олегівну(1991р.н.), яка володіє авто HYUNDAI SANTA FE 2010 р.в., який перебував у фактичному користуванні Кривоноса.

    Нагадаємо, 19.11.2014 року в цьому авто було проведено обшук у кримінальному провадженні СБУ № 22014101110000061 від 25.04.2014 по ч.4 ст.368 ККУ.

    Розслідуванням було встановлено, що з квітня 2014 року голова Старобезрадівської сільської ради Київської обл Горбаченко П.М., вступивши у злочинну змову із начальником реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кривоносом Семеном Юрійовичем вимагав у фізособи неправомірну вигоду у розмірі 120 тис. доларів США за отримання земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер 3223187700:05:018:0222).

    Як зазначає Володимир Бондаренко, саме через цю справу Семен Кривонос знявся з конкурса на голову НАБУ у 2016 році.

    Водночас, за інформацією Бондаренко, співробітники СБУ не дослідили, що тоді ж Семен Кривонос записав на юну племінницю-студентку Черненко Ольгу Олегівну земельну ділянку неподалік (кад.№3223186600:02:0..:0…*) яку через підставних осіб було вкрадено в ДП «Київське лісове господарство». Тривають суди (№372/955/23) тому Черненко та Кривонос до цього часу не можуть продати ділянку.

    В той же час Семен Кривонос записав на себе особисто дві вкрадені в лісгоспу ділянки неподалік: 1,99г а кад.№3223184200:07:002:0034 цю ділянку Кривонос потім переписав на партнера Сергія Льовочкіна – Артемія Єршова та ділянку площею 1,93 га кад.№3223184200:07:003:0004 “подарував” партнеру родини Кучми-Пінчука Михайлу Мушенко.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Олег Татаров.

  • Скандал із приватним відео: співачка Олена Тополя вийшла на замовника шантажу

    Скандал із приватним відео: співачка Олена Тополя вийшла на замовника шантажу

    Співачка Олена Тополя, яка раніше стала жертвою шантажу приватним відео, повідомила про нові деталі розслідування. За її словами, справа просувається, а вона вже знає, хто стоїть за цією історією.

    Артистка розповіла, що досудове розслідування триває і правоохоронці продовжують збирати докази. Водночас вона наголосила, що наразі не може розкривати всі деталі через обмеження слідства.

    «Змінилося, є багато кроків вперед. Зараз досудове розслідування триває, але у нас уже багато цікавого», — зазначила співачка.

    За словами Тополі, вона вже на 100% знає, хто організував та замовив шантаж, однак поки що не називає імен. Вона пообіцяла оприлюднити цю інформацію пізніше, коли це дозволять слідчі та адвокати.

    Гучний скандал навколо артистки розгорівся на початку року. Тоді невідомі особи вимагали від неї 75 тисяч доларів за нерозповсюдження приватного відео. Після відмови співачки матеріал з’явився у мережі.

    Попри це, Олена Тополя публічно заявила про шантаж і звернулася до правоохоронців. Вона також пообіцяла інформувати прихильників про перебіг розслідування в межах дозволеного.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а сама співачка запевняє, що розв’язка вже близько.

    Раніше ми вже писали про відверте зізнання Олени Тополі після розлучення, де співачка заявила, що більше не хоче повертатися до теми стосунків із колишнім чоловіком. Вона підкреслила, що «зняла рожеві окуляри» та вважає цей етап життя завершеним. На цьому тлі нинішні події — і гучний скандал із шантажем, і нові заяви про розслідування — лише підсилюють увагу до особистої історії артистки, яка після розлучення переживає один із найскладніших періодів у житті.