Golosnovinua.com

Позначка: розслідування

  • Правоохоронці розслідують обставини вбивства Портнова: озвучено нові припущення

    Правоохоронці розслідують обставини вбивства Портнова: озвучено нові припущення

    Блогер Володимир Бондаренко оприлюднив версію щодо можливих мотивів резонансного вбивства Андрія Портнова, пов’язавши його з корпоративним конфліктом навколо ринку «Столичний» у Києві. За словами автора заяв, події можуть бути пов’язані з боротьбою за контроль над земельною ділянкою площею 157 гектарів на Борщагівці, де розташований цей торговий об’єкт.

    У публікаціях стверджується, що Портнов нібито представляв інтереси Влади Молчанової (StolitsaGroup) у спорі щодо структури власності ринку. Зокрема, йдеться про зміни серед засновників компанії, що керує ринком, які відбулися у грудні 2020 року. Тоді, за озвученою версією, з переліку засновників було виключено одну з компаній, пов’язану з бізнес-структурами Юрія Іванющенка, а серед бенефіціарів з’явилися інші особи.

    Далі в матеріалах згадується звернення до Національного антикорупційного бюро України у травні 2021 року із повідомленням про можливі правопорушення, пов’язані з активами ринку. Автори версії стверджують, що розслідування просувалося повільно, а нова активізація могла бути пов’язана з іншими подіями у кримінальних провадженнях.

    Також у дописах згадуються інші гучні події 2025 року, зокрема вбивства осіб, яких пов’язують із різними бізнес-інтересами. Водночас офіційних підтверджень зв’язку між цими епізодами наразі не оприлюднено, а правоохоронні органи не повідомляли про встановлені мотиви або замовників.

    Слід підкреслити, що наведені твердження базуються на версіях окремих публічних осіб і потребують офіційного підтвердження з боку слідства. На цей момент правоохоронні органи продовжують розслідування обставин злочину, а остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення процесуальних дій.

  • ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від партії «За майбутнє» Івану Барні. За даними слідства, посадовець, який одночасно очолює Ужгородське надлісництво, міг допустити незаконне будівництво готельно-рекреаційного комплексу на землях державного лісового фонду.

    Йдеться про дві лісові ділянки загальною площею понад 8,5 гектара. За версією слідчих, на цих територіях з’явилися капітальні будівлі, альтанки, спортивний майданчик та котельня. Будівництво нібито здійснювалося без необхідної дозвільної документації та без зміни цільового призначення земель. Комплекс, за інформацією правоохоронців, функціонував близько десяти років.

    У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

    Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

    Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

    У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

  • Прокурора затримали після смертельної аварії з дитиною на Львівщині

    Прокурора затримали після смертельної аварії з дитиною на Львівщині

    У Львівській області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула дитина. Ще одна неповнолітня особа отримала травми та перебуває в медичному закладі. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    Аварія сталася у темний час доби. За попередньою інформацією, за кермом автомобіля перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівщини. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    За попередньою інформацією, йдеться про Руслана Кульчицького — прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, 2001 року народження, мешканця Самбірського району.

    Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його даними, водій автомобіля Skoda Octavia рухався зі сторони Жовкви у напрямку Львова та здійснив наїзд на двох дітей на пішохідному переході.

    У прокуратурі зазначили, що на момент ДТП водій повертався додому після роботи. Він пройшов обов’язкове медичне освідування, за результатами якого ознак алкогольного сп’яніння не виявлено. Наразі встановлюються всі обставини та причини трагедії.

    Слідчі дії здійснюють працівники Державного бюро розслідувань. Провадження перебуває під особистим контролем керівництва для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

  • Керівника комунального підприємства в Одесі заарештували за рішенням суду

    Керівника комунального підприємства в Одесі заарештували за рішенням суду

    22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою директору комунального підприємства. Суд задовольнив клопотання слідства та застосував найсуворіший передбачений законодавством захід.

    Під арешт взято керівника КП «СМЭП» — КП «СМЭП», яке відповідає за спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. На момент ухвалення рішення підприємство очолював Петро Стоянов, який продовжував виконувати обов’язки директора.

    У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

    Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

    КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

    Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

  • Закупівля зарядних станцій для університету: слідство вважає документи сфальсифікованими

    Закупівля зарядних станцій для університету: слідство вважає документи сфальсифікованими

    На Хмельниччині виконувачці обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка оголосили підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. Справу пов’язують із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму понад 1,26 млн грн. Про це йдеться в ухвалі Хмельницький міськрайонний суд.

    За даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів і зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.

    Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

    У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

    11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

    Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.

  • Посадовців в Одесі підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги

    Посадовців в Одесі підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги

    У Одесі викрили схему незаконного використання гуманітарних дизельних генераторів, які були передані для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури. Частину обладнання, за даними слідства, використовували у комерційних і приватних цілях — для живлення закладів громадського харчування, автомийки та приватного будинку.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора України.

    Йдеться про посадовців комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство». За версією правоохоронців, до схеми були причетні колишній директор, ексголовний інженер та механік підприємства.

    Наприкінці 2022 року підприємство отримало чотири дизельні генератори потужністю від 5,4 до 165 кВт як гуманітарну допомогу. Обладнання призначалося для підтримки безперебійного електропостачання об’єктів критичної інфраструктури в умовах енергетичної нестабільності та можливих відключень.

    Однак уже на початку 2023 року генератори почали використовувати не за призначенням. За даними слідства:

    • два генератори забезпечували електроенергією кафе та ресторан у центрі міста;

    • один використовувався для живлення приватного будинку;

    • ще один — для роботи автомийки.

    Таким чином обладнання, яке мало підтримувати функціонування стратегічно важливих міських об’єктів, фактично опинилося у приватному та комерційному користуванні.

    Дії колишніх посадовців кваліфіковано як привласнення гуманітарної допомоги та її використання не за цільовим призначенням. Правоохоронці наголошують, що подібні випадки особливо небезпечні в умовах воєнного стану, коли стабільність енергосистеми має критичне значення для міста та регіону.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють повне коло причетних осіб та вживають заходів для повернення генераторів до системи критичної інфраструктури.

    Нагадаємо, раніше у Київ завершили досудове розслідування щодо посадовця Київська міська державна адміністрація, якого обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для «Пунктів незламності». За даними слідства, тоді йшлося про значну переплату постачальнику.

  • Поліція розслідує можливе незаконне заволодіння землею в Галерній бухті Києва

    Поліція розслідує можливе незаконне заволодіння землею в Галерній бухті Києва

    У березні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження № 42025102100000049 щодо можливого незаконного заволодіння земельною ділянкою в районі Галерна бухта у місті Київ. Справу розслідує поліція, яка перевіряє законність реєстраційних дій та підстав для подальшого отримання землі.

    У центрі перевірки — компанія «Галіон ЛТД Плюс», зареєстрована як суб’єкт господарювання в Україні. За даними слідства, фірма внесла до державного реєстру відомості про два об’єкти нерухомості площею 156,5 кв. м і 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих записів компанія звернулася до Київська міська рада із заявою про відведення близько 1 гектара землі — зеленої зони та пляжу з кадастровим номером 8000000000:90:019:0149.

    Слідство перевіряє, чи існували зазначені будівлі фактично, чи йдеться про так звану реєстрову нерухомість — механізм, за якого внесення даних до реєстру може створювати підстави для оформлення прав на земельну ділянку під нібито наявними об’єктами. У подібних випадках спочатку з’являються записи про споруди, після чого ініціюється процедура передачі землі під них.

    Компанія «Галіон ЛТД Плюс» оформлена на Анну Крамаренко. Її чоловік, Олександр Крамаренко, пов’язаний із бізнес-проєктами в столиці. У 2018 році Київрада вже передавала пов’язаній із ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га. Підставою для такого рішення тоді стала наявність об’єкта, відображеного в документації.

    РК Галера раніше отримувала землю поблизу цієї території, що створює контекст для нинішнього розслідування. Тепер слідчі з’ясовують, чи нові об’єкти є реальними капітальними спорудами, чи могли бути використані як юридичний інструмент для розширення контролю над прибережною зоною.

    Йдеться про громадський простір у прибережній частині міста, який має статус зеленої зони та пляжу. Якщо слідство встановить відсутність фактичного будівництва, справа може стати прикладом використання реєстраційних механізмів для зміни статусу земель у межах столиці. Якщо ж об’єкти підтвердяться, постане питання щодо законності подальших процедур передачі ділянки.

    Розслідування триває. Правоохоронці аналізують документи, технічні матеріали та підстави для внесення даних до реєстру, а також обставини звернення до міської влади.

  • У будівлі Укрпрофоздоровниці знову виявили шахрайський кол-центр

    У будівлі Укрпрофоздоровниці знову виявили шахрайський кол-центр

    У Києві в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» по вул. Шота Руставелі, 39/41, попри раніше проведені слідчі дії, імовірно продовжує функціонувати шахрайський кол-центр. Про це повідомили журналісти СтопКору, які зафіксували активність псевдоінвестиційного офісу на 9 та 10 поверхах.

    За даними розслідувачів, під час чергового візиту представники медіа помітили ознаки роботи офісу, який, за їхньою версією, може бути пов’язаний із шахрайською діяльністю. У приміщенні нібито забарикадувалися, а для «охорони» залучили близько 20 молодиків спортивної статури.

    Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

    Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

    У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

    Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

    Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

  • Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін провів за кордоном понад 70 днів у межах службових відряджень. Про це йдеться у розслідуванні журналістів BIHUS.Info, які звернули увагу на інтенсивність закордонних поїздок посадовця та їхній збіг із ключовими політичними й антикорупційними подіями в Україні.

    За даними журналістів, уже в перший місяць перебування на посаді Пронін двічі відвідав Париж і побував у Люксембурзі. Через одну з поїздок він пропустив засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке був запрошений народними депутатами.

    Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

    Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

    У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

    Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

    У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

    Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

  • Ексзаступнику начальника Одеського ТЦК оголосили підозру у збагаченні на 37,7 млн грн

    Ексзаступнику начальника Одеського ТЦК оголосили підозру у збагаченні на 37,7 млн грн

    Правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Денису Галушку та матері його дружини. Їм інкримінують незаконне збагачення, легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації.

    Про це повідомили правоохоронні органи, інформацію також оприлюднила Українська правда.

    За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

    Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

    У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

    Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

    Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

    Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

    У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

    Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.