Golosnovinua.com

Позначка: розслідування

  • Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль роками користуються нерухомістю та автомобілями, що належать третім особам. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    За даними журналістів, родина чиновника не має власної нерухомості. Богдан Чегіль, його дружина та донька з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 квадратних метрів у Дніпрі. Ймовірно, йдеться про службову кімнату в гуртожитку, яку він отримав ще під час роботи прокурором.

    Водночас із 2020 року родина користується квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі, що належать громадянину Ярославу Менджулу. Умови користування цим майном та зв’язок між власником і родиною Чегілів у матеріалі не уточнюються.

    Автомобілі та доходи

    У 2024 році дружина посадовця Діана Чегіль придбала автомобіль Audi Q7 2018 року випуску за майже 1,3 млн гривень. Сам Богдан Чегіль не має власного автомобіля і користується машиною дружини.

    Крім того, жінка користується автомобілем Volkswagen Jetta 2016 року випуску, який належить громадянину Сергію Баринову. За словами Діани Чегіль, вона використовує цей автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Ринкова вартість такої моделі наразі становить приблизно 400 тисяч гривень.

    За декларацією за 2024 рік Богдан Чегіль отримав 731 тисячу гривень заробітної плати. Його дружина, яка працює головним державним інспектором відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, задекларувала 407 тисяч гривень доходу.

    При цьому родина має значні заощадження. Богдан Чегіль зберігає готівкою 52 тисячі доларів, а на банківських рахунках — 86 тисяч гривень і 2,5 тисячі доларів. Його дружина має готівкою 66 тисяч доларів та понад 20 тисяч гривень на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн гривень.

    Кар’єра чиновника

    Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обіймає з 2021 року.

    До цього він працював у Державному бюро розслідувань, де з 2018 до 2020 року був заступником директора — начальником слідчого управління територіального управління ДБР у Мелітополі.

    Раніше Чегіль також працював прокурором у прокуратурі Дніпропетровської області.

    У 2021 році він подавав свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки.

    Історія з мобілізацією

    За інформацією журналістів, на початку повномасштабного вторгнення Росії Богдан Чегіль пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

    16 березня 2022 року наказом Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки його зарахували на посаду солдата-стрільця роти охорони військкомату.

    Чегіль отримував грошове забезпечення військовослужбовця — близько 45 тисяч гривень щомісяця. Загалом за 2022 рік він отримав від Дніпропетровського районного ТЦК та СП 252 тисячі гривень, які задекларував як гонорари та інші виплати.

    Водночас співробітники міграційної служби, за даними журналістів, стверджують, що у цей період керівник регулярно перебував на робочому місці в офісі ДМС і підписував службові документи.

    Його служба завершилася у серпні 2022 року. Через повторну військово-лікарську комісію чиновник був визнаний непридатним до служби за станом здоров’я.

    31 серпня 2022 року він був звільнений зі служби та отримав компенсацію у зв’язку із хворобою, пов’язаною з проходженням військової служби, у розмірі приблизно 170 тисяч гривень.

    Крім того, Богдан Чегіль через суди намагається отримати пенсію за час роботи в органах прокуратури. Після служби у війську він також може претендувати на пенсію військовослужбовця.

    Робота дружини

    Дружина чиновника Діана Чегіль до 2019 року працювала старшим державним інспектором сектору інформаційних технологій Нікопольського управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

    Після реорганізації ДФС у 2019 році, коли були створені Державна податкова служба та Державна митна служба, вона перейшла працювати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

    За цей час вона працювала старшим державним інспектором у кількох структурних підрозділах податкової служби.

  • Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо колишнього народного депутата Віктор Медведчук, якого обвинувачують в організації масштабної схеми заволодіння державним майном. Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, у період 2015–2018 років екснардеп створив та очолив організовану групу, яка незаконно заволоділа частиною магістрального нафтопродуктопроводу, що належав державі. Орієнтовна вартість об’єкта на момент протиправних дій становила близько 1,4 млрд грн.

    Правоохоронці встановили, що для реалізації схеми учасники групи залучали експертів для підготовки завідомо неправдивих висновків, які використовувалися в судових процесах. Також, за версією слідства, застосовувалися механізми зловживання повноваженнями на різних рівнях для отримання контролю над стратегічним активом.

    Після встановлення контролю над трубопроводом його експлуатували з метою отримання прибутку. Отримані кошти, за даними обвинувачення, були легалізовані — йдеться про понад 29,9 млн євро доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Колишньому народному депутату інкримінують організацію заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізацію коштів, зловживання службовим становищем та підроблення експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, провадження здійснювалося у форматі спеціального досудового розслідування (заочно).

    Матеріали щодо інших фігурантів виділено в окреме провадження. Вони перебувають у розшуку. Правоохоронні органи продовжують роботу з арешту активів та встановлення майна, яке може бути використане для відшкодування завданих державі збитків, як в Україні, так і за її межами.

  • Масштабна земельна схема в Одесі: суд дозволив затримання організатора

    Масштабна земельна схема в Одесі: суд дозволив затримання організатора

    В Одесі правоохоронці розслідують масштабну схему заволодіння земельними ділянками, яка, за даними слідства, діяла з 2022 по 2025 роки та ґрунтувалася на маніпуляціях із даними державного кадастру, використанні підставних осіб і підроблених документів.

    Ключовим фігурантом провадження є Дмитро Копилов — одеський підприємець, власник охоронного агентства Охоронне агентство «Патріот» та ресторану «Че Гевара». За версією слідства, він організував і координував групу осіб, які системно шукали вільні або неналежно обліковані земельні ділянки в Одеса, зокрема у престижних та рекреаційних районах.

    Схема, за матеріалами розслідування, передбачала виявлення ділянок, не внесених належним чином до електронного кадастру, подальше виготовлення фальшивих державних актів або рішень органів місцевого самоврядування, а також внесення змін через так званих «чорних» реєстраторів. До процесу залучали інженерів-землевпорядників і лояльних нотаріусів.

    Після первинної реєстрації ділянки переписували через ланцюжок фіктивних угод — дарування, поділ, внесення до статутного капіталу підставних компаній, об’єднання та повторне переоформлення. Така багаторівнева структура, за даними слідства, дозволяла ускладнювати відстеження походження активів і створювати видимість добросовісного набуття.

    Серед юридичних осіб, які фігурують у матеріалах справи, — ТОВ «ЛУІ», ТОВ «Авто-Агропромсервіс», ТОВ «Одеський медичний центр», ТОВ «АМК Україна» та ТОВ «Блек Сі Девелопмент Україна». Частина з них, за версією слідства, була зареєстрована на підставних осіб або використовувалася для легалізації майна.

    У провадженні також фігурує Вікторія Бубнова — бенефіціар ТОВ «Охоронний комплекс Патріот», яка, за інформацією джерел, погодилася співпрацювати зі слідством. Раніше вона надала Копилову позику під заставу нерухомості та, після судового спору, опинилася у конфліктній ситуації, що, ймовірно, вплинуло на її подальші дії у межах справи.

    Окремі епізоди стосуються ділянок у різних районах міста, зокрема на вулиці Розкидайлівська, у провулку Олександра Ройтбурда, у Виноградний провулок, на Краснова, 2/1 (частина території, пов’язаної з парком), за адресою Овідіопольська дорога, 5/1 та на Мечникова, 15. Також згадується об’єкт на Фонтанська дорога, 74-А.

    Слідство інкримінує фігурантам шахрайство, підробку документів та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом. Суд дозволив затримання організатора для обрання запобіжного заходу, однак він оголошений у розшук і місцеперебування наразі невідоме.

    У публічному просторі також лунають припущення щодо можливих зв’язків фігурантів із представниками місцевої політичної еліти, зокрема з Геннадій Труханов, а також із Віталій Голодок та Лариса Етнарович. Однак ці зв’язки наразі потребують окремої перевірки в межах процесуальних дій.

    Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повний перелік учасників схеми, перевіряють походження земельних ділянок та аналізують фінансові операції, пов’язані з можливим відмиванням коштів.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    У державному підприємстві «Ліси України» загострилася управлінська криза після кадрових змін, що відбулися наприкінці лютого. Голова наглядової ради підприємства Олексій Кучер залишив свою посаду лише через два дні після оприлюднення резонансного журналістського розслідування щодо діяльності керівництва галузі.

    За інформацією джерел у секторі, відставка Кучера не була добровільною. Його ім’я пов’язували з рішеннями, які, за оцінками авторів розслідування, забезпечували підтримку управлінської вертикалі генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

    Співрозмовники в урядових колах стверджують, що кадрове рішення могло стати компромісним кроком для зниження публічного тиску навколо підприємства без зміни фактичного управління фінансовими потоками у галузі. У цьому контексті згадуються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та заступник керівника Офісу президента Олександр Камишін, які нібито підтримали сценарій переформатування наглядової ради.

    Окремі питання викликає реалізація державної програми «Зелена країна». За даними авторів розслідування, різниця між звітністю ДП «Ліси України» та інформацією Державного агентства лісових ресурсів може сягати близько 74 тисяч гектарів лісових насаджень, що може свідчити про маніпуляції статистичними показниками.

    Критику також викликає централізація закупівель техніки та пального, яка, за оцінками експертів галузі, посилила контроль над контрактами та ціноутворенням. На цьому фоні керівництву підприємства нараховувалися значні преміальні виплати, попри високий рівень базових зарплат.

    Окремим блоком у матеріалах розслідування згадуються можливі неформальні фінансові збори через громадську організацію СВЛУ, які, за твердженнями джерел, могли стягуватися з працівників регіональних підрозділів під приводом підтримки діяльності структури.

    Водночас правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження №42024000000001264, відкрите за матеріалами журналістів. Стан слідства наразі публічно не коментується.

    Скандал навколо державного лісового підприємства вкотре підняв питання прозорості управління галуззю, розподілу бюджетних ресурсів та ефективності контролю за державними активами.

  • Ексголову “Черкасигаз” підозрюють у збитках державі на понад 121 млн грн

    Ексголову “Черкасигаз” підозрюють у збитках державі на понад 121 млн грн

    Колишній голові правління АТ «Черкасигаз» Тамарі Денисовій повідомили про підозру у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

    За даними слідства, йдеться про період із 25 вересня по 30 листопада 2023 року. Правоохоронці вважають, що після виключення компанії з балансуючої групи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 9 січня 2023 року керівництво підприємства не уклало новий договір на постачання природного газу.

    У результаті, як стверджує слідство, АТ «Черкасигаз» продовжувало відбирати газ із газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» без належних договірних відносин та оплати. За версією слідчих, Денисова не надала доручень щодо припинення відбору та не вжила заходів для укладення договору з іншим постачальником, хоча була обізнана про припинення співпраці з «Нафтогазом».

    Відповідно до матеріалів кримінального провадження та висновку судово-економічної експертизи № 375/24-23 від 18 жовтня 2024 року, обсяг несанкціонованого відбору газу за жовтень–листопад 2023 року становив понад 5,87 млн кубометрів. Завдані державі збитки оцінено у 121,2 млн гривень.

    Підозру Тамарі Денисовій оголосили 24 вересня 2025 року. У матеріалах справи, за даними слідства, містяться документи, що підтверджують її обізнаність про виключення компанії з балансуючої групи, акти про несанкціонований відбір газу, вимоги Оператора ГТС щодо припинення відбору та відшкодування збитків, а також висновки НКРЕКП про порушення.

    Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строків досудового розслідування через виняткову складність провадження. Йдеться про необхідність аналізу значного масиву документів, допиту працівників підприємства, перевірки банківських операцій та направлення матеріалів до Держфінмоніторингу для перевірки можливого відмивання коштів. Також планується міжнародний запит до Німеччини щодо допиту колишнього керівника товариства, який перебуває за кордоном та має громадянство ФРН.

    Розслідування продовжено до 15 травня.

    Раніше про підозру повідомили колишньому голові правління АТ «Черкасигаз» Івану Стойкову, який очолював компанію з лютого 2021 року по червень 2023 року. Його підозрюють у привласненні понад 10,5 млн кубометрів державного газу на суму 251 млн гривень.

  • Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька міського голови Тернополя Сергія Надала Анастасія Надал опинилася в центрі уваги після появи інформації про придбання дорогої нерухомості у США. Йдеться про віллу в Маямі вартістю майже 2 мільйони доларів, розташовану в одному з престижних районів міста.

    За наявними даними, нерухомість оформлена на чоловіка Анастасії Надал — Рубена Родрігеса. Водночас у відкритих джерелах відсутня інформація про офіційні доходи, які могли б пояснити можливість придбання такого об’єкта нерухомості.

    Це не перша інвестиція родини у нерухомість у США. Раніше Анастасія Надал стала власницею апартаментів у Маямі вартістю близько 380 тисяч доларів. І в цьому випадку також не простежується публічно підтверджений фінансовий ресурс для здійснення покупки.

    На цьому тлі увагу привертає кримінальне провадження, відкрите НАБУ та САП щодо можливого незаконного збагачення мера Тернополя Сергія Надала. За інформацією джерел, розслідування тривалий час не демонструє активного процесуального руху та фактично перебуває у підвішеному стані.

  • Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота опинився в центрі публічної уваги через низку звинувачень і зауважень. У публікаціях стверджується, що його діяльність може бути пов’язана з управлінськими рішеннями щодо профспілкового майна, зокрема санаторіїв і медичних закладів.

    За інформацією, яка поширюється у відкритих джерелах, у період його керівництва компанія фігурувала у великій кількості судових процесів — йдеться про сотні цивільних і кримінальних справ, а також значну кількість господарських спорів. Окремі провадження стосуються можливого відчуження об’єктів нерухомості та санаторних комплексів, частину активів передавали в управління АРМА.

    Також згадується реалізація бальнеологічної лікарні в Києві, щодо якої відкрито кримінальне провадження через можливі збитки державі. Ці обставини стали предметом суспільного обговорення та журналістських матеріалів.

    Окремо в публічному просторі наголошується на попередній управлінській діяльності Суботи, зокрема на керівництві підприємствами, які згодом проходили процедури банкрутства. Деякі пов’язані компанії також припинили діяльність у результаті фінансових труднощів або судових процесів.

    У медіа також з’являлися згадки про можливі питання щодо відповідності задекларованих доходів та вартості майна. Йдеться про придбання нерухомості та земельних ділянок, що викликало інтерес журналістів та громадськості.

    Крім того, у 2026 році в інформаційному полі з’явилися повідомлення про можливу діяльність шахрайського кол-центру в одній із будівель, пов’язаних із компанією. Ці твердження наразі потребують перевірки з боку правоохоронних органів.

    У зверненнях викривача міститься заклик до перевірки можливих фінансових операцій і управлінських рішень, а також до надання правової оцінки фактам, які згадуються у публічних матеріалах. Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після офіційних перевірок та процесуальних рішень компетентних органів.

  • Обшуки в мережі Ябко: що відомо про вилучення техніки

    Обшуки в мережі Ябко: що відомо про вилучення техніки

    Мережа Ябко опинилася в центрі гучного розслідування після повідомлень про обшуки, проведені правоохоронцями на Львівщині. За інсайдерською інформацією, співробітники Бюро економічної безпеки здійснили слідчі дії в офісах і логістичних центрах компанії та вилучили техніку, яка, за попередніми даними, має ознаки контрабандного походження.

    За твердженнями джерел, обсяг вилученого товару може перевищувати понад сто мільйонів доларів. Також повідомляється про використання складної схеми з залученням понад ста фіктивних фізичних осіб-підприємців, що могло дозволити мінімізувати податкові зобов’язання та виводити кошти через готівкові операції й криптовалютні розрахунки.

    У матеріалах, що поширюються в публічному просторі, йдеться про можливе ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень. За наявною інформацією, відомості про провадження внесено до ЄРДР за відповідними статтями Кримінального кодексу, а розслідування здійснюють територіальні підрозділи поліції та прокуратури.

    У контексті справи згадуються різні правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України та митні структури. Офіційні коментарі від усіх сторін щодо деталей розслідування на момент публікації можуть бути обмеженими через таємницю слідства.

    Ситуація викликала дискусію щодо прозорості ринку електроніки та ефективності контролю за імпортними операціями. Експерти наголошують, що системні порушення можливі лише за наявності прогалин у митному та податковому адмініструванні, а також потребують комплексного реагування держави.

    Наразі остаточні висновки можна буде робити лише після завершення слідчих дій та рішення суду.

  • Розслідування: сестра Міндіча могла користуватися квартирою російського високопосадовця в центрі Москви

    Розслідування: сестра Міндіча могла користуватися квартирою російського високопосадовця в центрі Москви

    Журналісти «Слідства.Інфо» та Dnipro.media у спільному розслідуванні повідомили про можливе користування рідною сестрою бізнесмена Тімура Міндіча квартирою в центрі Москви, яка, за даними російського реєстру нерухомості, належить сім’ї високопосадовця, пов’язаного з адміністрацією президента РФ.

    Йдеться про квартиру площею понад 180 квадратних метрів у будинку на вулиці Мала Бронна в районі Патріарших ставків. За даними розслідувачів, саме за цією адресою протягом приблизно десяти років могла проживати або користуватися житлом Любов Міндич. Журналісти посилаються на витоки даних клієнтських баз, замовлення з московських магазинів та інформацію з профілів у російських сервісах.

    У матеріалах розслідування зазначається, що жінка з ім’ям Любов Михайлівна, прізвище якої у частині даних вказане як Журавльова, здійснювала замовлення у московському універмазі. У витоках також фігурує російський номер телефону, пов’язаний із цими покупками. Окремо журналісти звертають увагу на збіг персональних даних у базах різних сервісів, де ім’я та електронна адреса пов’язані з профілем, що містить ім’я, співзвучне з Тімуром Міндічем.

    За інформацією розслідувачів, чоловіком Любові Міндич може бути російський бізнесмен Андрєй Журавльов, який має спільний бізнес із низкою компаній у РФ. Також повідомляється, що діти цієї родини є громадянами Росії.

    Окремий блок розслідування стосується власників квартири. За даними російського реєстру нерухомості, житло з 2009 року належить Єлєні Аброськіній. Її чоловік Ніколай Аброськін у різні роки працював на керівних посадах у структурах, пов’язаних із Міноборони та адміністрацією президента РФ.

    Журналісти зазначають, що намагалися отримати коментарі від згаданих осіб. Водночас публічних підтверджень чи спростувань щодо користування квартирою у матеріалах розслідування не наводиться. Тімур Міндіч у коментарі журналістам заперечив наявність майна сестри в Росії.

    Також у публічному просторі раніше з’являлися записи, пов’язані з матеріалами антикорупційних органів, у яких згадувалися можливі плани придбання нерухомості за кордоном. Самі фігуранти цієї інформації коментували її обмежено або відмовлялися від детальних пояснень.

    Розслідування викликало широкий суспільний резонанс на тлі інших корупційних скандалів, пов’язаних із колом осіб, що фігурують у публічному просторі. Офіційних звинувачень у межах цього епізоду наразі не оприлюднено, а наведені дані базуються на журналістських джерелах та витоках інформації.