Golosnovinua.com

Позначка: розслідування

  • Фірма-прокладка отримала 23 мільярди на закупівлю зброї

    Фірма-прокладка отримала 23 мільярди на закупівлю зброї

    29 листопада 2024 року уряд на чолі з Денисом Шмигалем за поданням міністра оборони України Рустема Умерова ухвалив скандальне рішення, яке призвело до перенаправлення 23 мільярдів гривень з Міноборони до Державної прикордонної служби України (ДПСУ) для закупівлі зброї для ЗСУ. Це рішення вже спричинило обурення серед аналітиків і журналістів.

    Журналіст і військовий експерт Сергій Згурець та автор проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов називають цю ситуацію найбільшою «одноразовою» аферою року. Як стверджує Ніколов, передача коштів через ДПСУ має ознаки класичної схеми «розпиляй і звалюй» із сумнівними намірами, особливо в контексті майбутніх виборів.

    Окрім того, журналістка «Цензор.НЕТ» Тетяна Ніколаєнко досліджувала, чому уряд так швидко прийняв це рішення, і чому контракт на постачання зброї для ДПСУ отримала польська компанія «PHU Lechmar», яка, за даними Ніколова, не має власного виробництва і має сумнівну репутацію через зриви постачання під час війни.

    Ще одне питання, яке виникає в контексті цієї ситуації, — чому закупівлю не було передано «Агенції оборонних закупівель», яка має повноваження для здійснення великих закупівель зброї та забезпечення її перевірки на відповідність та чесність постачальників.

    Згідно з інформацією з Генштабу, Збройні сили України відчувають значний дефіцит у протитанкових мінах, що ускладнює створення надійних оборонних рубежів. Така ситуація створює ризики, якщо противник зможе захопити стратегічні точки, наприклад, Покровськ, що відкриє шлях до просування на Дніпро.

  • Скандальний Чернишов може очолити Міністерство об’єднання українців

    Скандальний Чернишов може очолити Міністерство об’єднання українців

    Україна готується до створення нового міністерства, яке займатиметься інтеграцією українців за кордоном, їх поверненням на батьківщину та протидією російським впливам. Очільником новоствореного Міністерства об’єднання українців може стати голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.

    Олексій Чернишов має багатий професійний досвід:

    • Державна служба: обіймав посади голови Київської ОДА (2019-2020) та міністра розвитку громад і територій (2020-2022).
    • Приватний сектор: понад 20 років працював у сферах інвестицій, нерухомості та IT. Засновник інвестиційної компанії Eastgate Development та організації Kyiv Vision Foundation, що популяризує українське мистецтво в Європі.
    • Нафтогаз: нині очолює найбільшу енергетичну компанію України.

    Однак, кандидатуру Чернишова супроводжує низка корупційних звинувачень про які ми детально писали.

    Але коротко можна виокремити:

    1. Скандал із НАБУ: у 2024 році журналісти повідомляли про розслідування можливого хабаря від забудовника KSM Group за передачу ділянки для проєкту “Квіти України”.
    2. Звинувачення у “Великому будівництві”: у ЗМІ зазначалося, що НАБУ уникало обшуків у Чернишова на прохання свого керівництва.
    3. Політичні перешкоди: скандали завадили його призначенню віце-прем’єром улітку 2024 року.

    Що таке Міністерство об’єднання українців?

    За словами президента Володимира Зеленського, нове міністерство покликане забезпечити глобальну єдність українців. Його ключові завдання:

    • Повернення українців з-за кордону: Україна прагне повернути понад 7,5 мільйонів громадян, які виїхали через війну.
    • Протидія російським впливам: створення сприятливих умов для збереження ідентичності та захисту української громади за кордоном.
    • Глобальна підтримка: розвиток зв’язків із країнами, що прийняли українців, та зміцнення діаспори.

    Створення Міністерства об’єднання українців демонструє прагнення України систематизувати політику щодо діаспори та забезпечити її участь у розвитку країни. Водночас, обрання керівника може стати каменем спотикання через можливі репутаційні ризики.

  • Німеччина розслідує можливу причетність держорганів України до підриву «Північних потоків»

    Німеччина розслідує можливу причетність держорганів України до підриву «Північних потоків»

    Німецька влада розглядає версію про можливу причетність державних органів України до підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2», що стався у вересні 2022 року. Про це заявив генеральний прокурор ФРН Єнс Роммель у коментарі для видання Spiegel.

    За його словами, вже встановлено особи 2 підозрюваних у підриві «Північних потоків». Роммель назвав це «успіхом, на який на початку не розраховували».

    За його словами, одне з поточних питань розслідування – можливе управління з боку держструктур операцією з підриву трубопроводів.

    Нагадаємо, за версією німецького слідства, газопроводи підірвала група українців, яка діяла за командою тодішнього головкому ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас інформація про те, чи був до цього причетний президент Зеленський, надходить суперечлива. Одні ЗМІ пишуть, що він схвалив операцію. Інші, що навіть не знав про неї. Треті, що знав, але не схвалив.

    Україна будь-яку причетність до підриву газопроводів заперечує.

  • Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Начальник міграційної служби Одеської області Андрій Морару опинився у центрі скандалу через недекларування цінного майна. За даними розслідувачів, посадовець не вказав у своїй декларації особняк, комерційну нерухомість та елітний автомобіль, що викликало обурення громадськості та підозри в корупції.

    За даними Національного агентства із запобігання корупції, начальник регіонального управління міграційного контролю в Одеській області Андрій Морару не задекларував будинок в Одесі площею 200 м² із земельною ділянкою 637 м², в якій фактично проживав та оплачував комунальні платежі.

    Також у декларації не знайшли квартиру на 48,6 м², офіс, магазин, земельну ділянку Білгород-Дністровський та гараж у Затоці. Частину з цього він оформив на матір, частину – на дружину. А ще Морару не вказав у декларації Audi RS Q 8 (2021), який придбав у квітні 2023 року.

    Чиновнику загрожує від 51 до 85 тис. грн. штрафу, або від 150 до 240 годин громадських робіт, або до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Це також до того, що він може отримати за отримання хабара $20 000 за уникнення депортації, на якій Морару спіймали ще влітку цього року. У вересні справу вже направили до суду.

  • НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що моніторинг способу життя виконувача обов’язків заступника голови Державної податкової служби України (ДПС) Євгенія Сокура ще триває. Перевірка була ініційована після виявлення можливих порушень у його декларації за 2023 рік та низки інших скандальних обставин.

    Одним із ключових аспектів розслідування є ймовірне приховування даних про співмешканку. Відомо, що з 2016 року Сокур проживає з дівчиною на ім’я Аліна, однак у своїх деклараціях чиновник її не згадував. Це викликало запитання щодо достовірності його декларацій, які перевіряються після звернення депутата Ніни Южаніної.

    Також Сокур не задекларував кошти від продажу цінних паперів у розмірі 2,6 млн грн, отримані у 2022 році. Відповідно до законодавства, чиновник мав повідомити про значні зміни у своєму майновому стані, чого не було зроблено.

    Крім того, Сокур є фігурантом справи, відкритої Державним бюро розслідувань (ДБР) у листопаді 2022 року. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. За версією слідства, це рішення спричинило тяжкі наслідки для виконання мобілізаційних завдань Міноборони, що поставило під загрозу обороноздатність держави.

    Чиновника пов’язують із Данилом Гетманцевим, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. До призначення у ДПС Сокур був його помічником та працював у юридичній компанії, яку асоціюють із Гетманцевим.

    Після отримання керівної посади Сокур нібито став ключовою фігурою у кадрових призначеннях в ДПС, сприяючи просуванню лояльних до Гетманцева осіб. Зокрема, він особисто відвідує регіони для призначення або звільнення місцевих керівників податкових органів.

    ЗМІ також стверджують, що Сокур курирує найкорумпованіші напрями роботи податкової, такі як ліцензування, податкові перевірки та розрахунки коригування.

    Ця ситуація ілюструє ймовірну безкарність окремих чиновників, попри заяви про боротьбу з корупцією. Розслідування проти Сокура може стати лакмусовим папірцем для оцінки реальних дій у сфері антикорупції.

    Питання, чи зможе НАЗК завершити перевірку та зробити висновки без політичного впливу, залишається відкритим. Тим часом, громадськість і антикорупційні активісти пильно стежать за перебігом подій.

  • Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Колегія Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні скарги захисту колишнього голови ПриватБанку Олександра Дубілета на рішення суду щодо його арешту. Під час засідання, яке відбулося у понеділок, судді підтвердили правомірність рішення від 16 жовтня про тримання під вартою підозрюваного.

    Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

    Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах),
    • ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину організованою групою),
    • ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).

    Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

    Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

  • Народному депутату оголосили підозру у державній зраді

    Народному депутату оголосили підозру у державній зраді

    Народному депутату України повідомлено про підозру у державній зраді за поширення наративів держави-агресора та сприяння підривній діяльності проти України. Підозра була висунута за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, і зараз прокурори готують клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Згідно з даними слідства, підозрюваний депутат систематично в своїх публічних виступах і інтерв’ю розповсюджував викривлені факти про зовнішній і внутрішній політичний курс України. Зокрема, він поширював інформацію, що сприяла маніпуляціям, формуючи у громадян хибну думку та ставлення до важливих державних питань.

    Комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза показала, що дії депутата завдали шкоди обороноздатності України ще до початку повномасштабної війни. Висловлювання, розміщені ним у соціальних мережах, мали на меті підрив інформаційної безпеки та створення підґрунтя для антиукраїнської діяльності.

    Наразі слідство встановило, що своїми діями депутат фактично сприяв державі-агресору у веденні підривної інформаційної війни проти України. Його висловлювання стали важливим інструментом у маніпуляціях, що використовувались для розколу суспільства та ослаблення державної стабільності.

    Офіс Генерального прокурора планує подати клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це має на меті не лише забезпечити відповідальність за вчинені дії, а й попередити подальші можливі загрози національній безпеці України.

  • Екс-голова “Укренерго” Кудрицький втік з України

    Екс-голова “Укренерго” Кудрицький втік з України

    З наших джерел стало відомо, що екс-голова державної компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький 26 жовтня можливо залишив Україну, перетнувши кордон із Польщею.

    В цей самий день він сів на рейс з Варшави. Причиною його втечі може бути розслідування, що ведеться Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) по справі про виведення 1,4 мільярда гривень з «Укрэнерго» в перші місяці війни.

    Кудрицький став фігурантом розслідування, яке стосується крадіжки значної суми коштів із компанії, що відповідала за енергетичні поставки в умовах війни. НАБУ підозрює, що ці кошти могли бути використані в інтересах осіб, пов’язаних з енергетичним сектором, що діяли за межами законодавства під час критичної ситуації, пов’язаної з війною.

  • Екс-керівнику Київського метрополітену висунули підозру в службовій недбалості через підтоплення тунелів

    Екс-керівнику Київського метрополітену висунули підозру в службовій недбалості через підтоплення тунелів

    Київська міська прокуратура повідомила про підозру колишньому керівнику КП “Київський метрополітен” у службовій недбалості, яка призвела до масштабного підтоплення тунелів між станціями “Деміївська” та “Либідська” на Оболонсько-Теремківській лінії метро. Розслідування встановило, що його неналежне виконання обов’язків стало причиною руйнівних наслідків для столичного метрополітену та завдало значних збитків міському бюджету.

    Згідно зі слідчими матеріалами, колишній керівник не забезпечив належної оцінки ризиків для об’єктів метро і не ініціював регулярних перевірок технічного стану тунельних конструкцій. Це призвело до руйнації окремих елементів тунелів, появи тріщин у стінах, а також порушення гідроізоляції, що викликало підтоплення та утворення сталактитів. Внаслідок цієї ситуації 8 грудня 2023 року довелося призупинити рух поїздів на відрізку між станціями “Либідська” та “Деміївська”.

    Розрахунки показали, що за три місяці простою Оболонсько-Теремківська лінія завдала бюджету Києва збитків на суму понад 138,5 млн грн, а також призвела до недоотримання доходів підприємства в розмірі близько 26 млн грн. Під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, зокрема пожежно-технічну, будівельно-технічну та економічну, які підтвердили неналежний технічний стан тунелю.

    Передісторія скандалу та відставка керівника

    Віктор Брагінський, який керував Київським метрополітеном майже 10 років, потрапив у центр уваги після розслідування журналістів Bihus.info. Виявилося, що його мати, пенсіонерка, володіє дорогими квартирами, а колишня дружина будує дачу в елітному передмісті, що не відповідало офіційним деклараціям. Після заклику мера Києва Віталія Кличка Брагінський подав у відставку 15 березня 2024 року.

    Подільська окружна прокуратура міста Києва висунула колишньому керівнику обвинувачення за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за службову недбалість з тяжкими наслідками. Оскільки він не з’явився на виклик, підозра була надіслана на його офіційну адресу, а правоохоронні органи проводять заходи для встановлення його місцеперебування.

  • Чому розслідування катастрофи F-16 затягується

    Чому розслідування катастрофи F-16 затягується

    Українські правоохоронці продовжують розслідування катастрофи винищувача F-16, в якій трагічно загинув український пілот Олексій Месь. Як повідомили в Державному бюро розслідувань (ДБР), наразі призначено 11 судових експертиз для з’ясування причин і обставин аварії.

    Фахівці досліджують інформацію з бортового самописця, а також проводять судово-медичні та товарознавчі експертизи. У ДБР наголосили, що до завершення всіх експертиз неможливо говорити про конкретні причини аварії або про можливу відповідальність посадовців чи пілота.

    У вересні головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявляв, що результати розслідування стануть відомі незабаром. Проте донині тривають експертизи та збір даних, а про остаточні висновки поки не повідомляють.

    Версії інциденту

    Журналісти Breaking Defense з посиланням на джерела в Україні зазначили, що серед можливих сценаріїв катастрофи обговорюється версія, за якою літак потрапив у хмару уламків після перехоплення російської ракети. Передбачається, що ці уламки могли пошкодити двигун і важливі системи F-16, внаслідок чого літак розпався. Імовірно, пілот не встиг катапультуватися, що призвело до фатальних наслідків.

    29 серпня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив втрату винищувача F-16, який раніше брав участь у перехопленні крилатих ракет. У Повітряних силах повідомили, що Олексій Месь героїчно виконував завдання, знищивши три ракети та один ударний дрон.

    Розслідуванням обставин катастрофи займається спеціальна комісія Міністерства оборони України за участі американських партнерів. За день після трагедії Президент України Володимир Зеленський звільнив генерал-лейтенанта Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил ЗСУ. Це рішення, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, не було пов’язане з авіакатастрофою F-16.