Позначка: Руслан Кравченко

  • Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    В Офісі генерального прокурора України розпочали масштабну кадрову та структурну реорганізацію після резонансної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з імовірним прикриттям шахрайських кол-центрів. Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про ліквідацію управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, зміну керівництва кількох департаментів та звільнення працівників прокуратури, яких згадували в антикорупційному розслідуванні.

    Про це повідомили «Українські Новини» з посиланням на заяву Антона Ковальського. Додаткові подробиці кадрових змін оприлюднили «Українська правда» та «Інтерфакс-Україна».

    За словами Ковальського, в Офісі генпрокурора ліквідовано управління, яке спеціалізувалося на протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. До напрямів його діяльності належала робота, пов’язана з незаконними кол-центрами та іншими кіберзлочинами.

    Паралельно реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій. Напрям захисту інвестицій вирішили виокремити.

    Керівників відповідних підрозділів звільнили з посад.

    Також нових очільників отримали Департамент міжнародного співробітництва та Департамент організаційно-контрольної діяльності, правового й аналітичного забезпечення.

    Особливу увагу привертає те, що рішення ухвалили після викриття ймовірної корупційної схеми, у якій, за версією НАБУ, були задіяні працівники самого Офісу генпрокурора.

    У вересні 2026 року НАБУ та САП провели масштабну операцію «Карфаген». Детективи заявили про викриття злочинної організації, учасники якої нібито систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність.

    За даними слідства, організатором угруповання був один із керівників структурних підрозділів ОГП. Він міг залучити до незаконної діяльності інших працівників прокуратури та наближених осіб.

    Антикорупційні органи стверджують, що учасники схеми не лише отримували неправомірну вигоду, а й легалізовували значні суми через нерухомість, цінне майно та банківські рахунки пов’язаних осіб.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, понад 20 мільйонів гривень могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та дорогого рухомого майна. Ще понад 10 мільйонів гривень розміщували на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про скандал навколо шахрайських кол-центрів та реакцію тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Він заперечував свою причетність до незаконної діяльності та оголосив про внутрішні перевірки.

    Після зміни керівництва прокуратури кадровий аудит продовжив Антон Ковальський, на якого 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора.

    За словами Ковальського, 24 прокурори вже пройшли перевірку на поліграфі. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Крім того, з органів прокуратури звільнили вісьмох працівників, яких згадували в контексті операції «Карфаген». Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генерального прокурора.

    Чотирьох осіб звільнили з адміністративних посад, зокрема керівника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.

    Кадрові зміни торкнулися й регіональних прокуратур.

    За інформацією Ковальського, 16 прокурорів в обласних та окружних прокуратурах звільнили з адміністративних посад. Серед них керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області.

    Також видали накази щодо звільнення з керівних посад заступників очільників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.

    Окремо в.о. генпрокурора повідомив про кадрові рішення щодо керівництва Харківської та Волинської обласних прокуратур.

    Водночас важливо розрізняти звільнення з адміністративної посади та звільнення з органів прокуратури. Втрата керівної посади не завжди означає припинення статусу прокурора.

    Ще однією зміною стало рішення тимчасово не використовувати механізм призначення без конкурсу осіб, які раніше не працювали прокурорами.

    Таку можливість передбачають перехідні положення Закону №4555. Однак Ковальський вважає за необхідне перевірити практику її застосування та проаналізувати вже здійснені призначення.

    Попри масштабність кадрових рішень, залишається відкритим питання подальшої організації протидії кіберзлочинності в Офісі генпрокурора.

    Ліквідація окремого управління не означає автоматичного припинення розслідувань шахрайських кол-центрів. Водночас наразі офіційно не уточнено, які саме підрозділи переберуть його функції та як розподілять відповідні кримінальні провадження.

    Також немає підстав стверджувати, що всі звільнені працівники вчинили кримінальні правопорушення. Згадування в матеріалах розслідування та кадрові рішення не є доказом вини.

    Сам Антон Ковальський називає здійснені зміни лише першим етапом перезавантаження прокуратури. Надалі планують продовжити кадровий аудит, перевірку керівників і реформування внутрішніх управлінських процесів.

    Таким чином, після гучного антикорупційного розслідування Офіс генпрокурора фактично змінює структуру окремих напрямів роботи. Однак остаточні результати цих реформ залежатимуть не лише від кількості звільнень, а й від того, чи буде забезпечено ефективне розслідування корупції, кіберзлочинів та шахрайських схем.

  • Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Михайло Ткач їхав до Австрії із завданням знайти колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України опинився в центрі розслідування «Української правди» про його перебування у Відні. Судячи з усього, журналісту вдалося вийти на нього, однак увечері 8 жовтня в австрійській столиці затримали самого Ткача. Станом на ранок 9 жовтня причин затримання так і не назвали. Український консул уже поспілкувався з журналістом, але його не відпустили. В «Українській правді» вважають затримання незаконним і вимагають від австрійської сторони пояснити його причини. Оператор Ярослав Бондаренко, який перебував разом із Ткачем, також перестав виходити на зв’язок.

    За інформацією джерела, знайомого з підготовкою поїздки, Ткач вирушив до Австрії саме для того, щоб особисто знайти Кравченка. Судячи з усього, йому це вдалося. Водночас публічного підтвердження зустрічі поки немає. Залишається нез’ясованим і те, чи пов’язане затримання журналіста з роботою знімальної групи.

    Ця поїздка стала продовженням розслідування, опублікованого 23 вересня. Тоді Ткач з’ясував, що Руслан Кравченко та його дружина Олександра зареєстровані в австрійському реєстрі місця проживання за адресою Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, неподалік від площі Штефансплац. Однак квартира №12 за цією адресою — не звичайне житло, а офіс CS Corporate Services GmbH, яка надає послуги з реєстрації компаній та юридичних адрес. Там само зареєстровані десятки інших юридичних осіб. Тобто офіційна адреса у Відні є, але встановити за нею фактичне місце проживання значно складніше.

    Сам Кравченко залишив Україну ще до офіційного звільнення з посади генпрокурора. Його відставка припала на період операції НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої антикорупційні органи розслідують імовірну систему прикриття нелегальних кол-центрів усередині Офісу генпрокурора. За версією слідства, одним з учасників схеми був співробітник відомства Сергій Кропива, відомий як «Канцлер», а за ним стояв неназваний «Шеф». ЗМІ пов’язували цю фігуру з Кравченком. Сам він заперечував причетність до схеми. Публічно НАБУ не повідомляло йому про підозру.

    Після відставки Кравченко залишив посаду генпрокурора, а згодом — і органи прокуратури. Наприкінці вересня його також вивели зі складу РНБО. Тим часом розслідування «Української правди» привернуло увагу до його реєстрації у Відні: обидва з подружжя вказані в реєстрі за адресою компанії, яка надає юридичні адреси.

    У вересневому матеріалі Ткач окремо звертав увагу на складнощі з екстрадицією з Австрії українських фігурантів корупційних справ. Сама адреса в реєстрі не підтверджує, де людина перебуває насправді. Тому можлива особиста зустріч із Кравченком мала б інше значення, йшлося б уже не лише про документи, а й про підтвердження його присутності в Австрії.

    Поки невідомо, чи вдалося Ткачу зустрітися з колишнім генпрокурором і чи має це стосунок до затримання. Австрійська поліція не назвала його причин. МЗС України підтвердило, що посольство запросило пояснення, а консул отримав доступ до журналіста. Де перебуває оператор Ярослав Бондаренко, досі незрозуміло.

    Тепер усе залежить від пояснень австрійської сторони. Якщо затримання пов’язане з обставинами зйомки, йдеться про можливі претензії до роботи журналістів. Якщо ж воно стосується спроби знайти Кравченка, ця історія набуває іншого масштабу. Поки Ткач залишається під вартою, а офіційних пояснень причин його затримання немає.

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.

  • Хто замінить фігурантку корупційного скандалу: призначено тимчасового очільника податкової

    Хто замінить фігурантку корупційного скандалу: призначено тимчасового очільника податкової

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про призначення Юрія Конюшенка першим заступником керівника Державної податкової служби та тимчасово поклав на нього виконання обов’язків голови відомства. На цій посаді він змінив Лесю Карнаух.

    Головні завдання нового керівника ДПС:

    • Безперебійність та стабільність: Забезпечення злагодженої роботи податкової системи в умовах воєнного стану.
    • Наповнення бюджету: Безумовне виконання планових показників щодо надходжень до державного бюджету України.
    • Адміністрування та реформи: Вдосконалення та спрощення процесів адміністрування податків для платників.
    • Діалог з бізнесом: Покращення комунікації та налагодження відкритого конструктивного діалогу з підприємцями й бізнес-спільнотою.

    Юрій Конюшенко має багаторічний досвід роботи у державних структурах, зокрема у Секретаріаті Кабінету Міністрів та Міністерстві фінансів, де він спеціалізувався на питаннях бюджетно-податкової та митної політики.

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Резонансна ДТП на Житомирщині: заступник міністра з відновлення збив неповнолітню дівчину

    Резонансна ДТП на Житомирщині: заступник міністра з відновлення збив неповнолітню дівчину

    На трасі Київ — Чоп сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Руслана Олійника. Посадовець на автомобілі наїхав на неповнолітню місцеву жительку, яка перетинала дорогу в невстановленому місці.

    Деталі та обставини інциденту:

    • Час і місце: Аварія трапилася пізно ввечері неподалік села Василівка на Житомирщині. Автомобілем керував сам посадовець, який на момент інциденту був тверезим.

    • Стан потерпілої: 16-річна мешканка селища отримала тяжкі травми, зокрема закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку та інші пошкодження . Її госпіталізували до медичного закладу в Житомирі .

    • Позиція водія: За словами посадовця та пасажира авто, дівчина несподівано з’явилася на проїжджій частині поза пішохідним переходом, через що уникнути зіткнення не вдалося . Слідство також перевіряє всі інші можливі версії події .

    Розслідуванням справи наразі займається Державне бюро розслідувань (ДБР), яке вилучило автомобіль та проводить необхідні експертизи для встановлення всіх причин і обставин аварії. Нагадаємо, що Руслан Олійник є людиною екс-генпрокурора Кравченко.

  • Зеленський планує поїздку до США, виліт може відбутися вже на вихідних із зупинкою у Франції для зустрічі з Макроном

    Зеленський планує поїздку до США, виліт може відбутися вже на вихідних із зупинкою у Франції для зустрічі з Макроном

    Єлисейський палац у п’ятницю збирає лідерів усіх парламентських партій. Зустріч відбудеться у закритому форматі за участю Макрона, прем’єра, представників військового керівництва та розвідки. Серед тем — Україна, Близький Схід і ризики для французької енергетики. На тлі зовнішньополітичного порядку денного Париж водночас намагається зберегти внутрішній консенсус щодо ключових питань.

    Публічно Зеленський і Макрон домовилися зустрітися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Сесія стартує 22 вересня. Міністерство закордонних справ України окремо підтверджує, що команди працюють над зустріччю Зеленського з Трампом, а також над контактами з Конгресом, американським бізнесом та українською діаспорою. Офіційно поїздка поки заявлена як візит до США наприкінці вересня, без оголошених проміжних зупинок.

    За відомостями, отриманими редакцією, виліт може відбутися вже на вихідних або в понеділок. Джерело стверджує, що розмова з Макроном може відбутися ще до Нью-Йорка — у межах можливої зупинки у Франції. Серед тем, за його словами, має бути і політична криза в Києві. Ані Київ, ані Париж поки публічно не підтверджували цю інформацію, тому вона залишається на рівні даних джерела. Сам кризовий процес уже вийшов за межі кулуарних обговорень. Верховна Рада відправила у відставку генпрокурора Руслана Кравченка, після чого Зеленський підписав відповідний указ. Виконувачем обов’язків призначено Антона Ковальського.

    Для європейських партнерів це створює додаткові питання щодо того, хто зараз представляє українську сторону та відповідає за антикорупційний порядок денний. На цьому тлі у Франції Марін Ле Пен заявила, що Париж більше не може надавати Україні фінансову допомогу в колишньому обсязі. Водночас вона допустила продовження навчання українських військових і постачання оборонного озброєння. Твердження джерела про можливий «гарячий прийом» з боку її партії публічно не підтверджене. Водночас сама риторика Ле Пен свідчить, що питання подальшого обсягу підтримки України у Франції вже стає частиною внутрішньої політичної дискусії.

    Для Києва тиждень у Нью-Йорку має стати можливістю активізувати дипломатичні контакти після візитів Віткоффа та Кушнера. Макрон залишається одним із ключових європейських партнерів України, тоді як Ле Пен уже говорить про те, що фінансову допомогу в колишньому обсязі Франція більше надавати не може. Якщо зустріч із Макроном справді відбудеться ще у Франції, однією з її тем може стати не лише міжнародний порядок денний, а й ситуація всередині України — зокрема питання про те, хто ухвалює рішення в Києві та наскільки стійкою залишається нинішня система підтримки з боку європейських партнерів.

  • «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    Юлію Мендель не пустили до Європарламенту за кілька годин до запланованого виступу на заході, який AfD анонсувала ще 9 вересня. Мендель пов’язала відмову з указом від 13 вересня. Хронологія збігається надто щільно, щоб вважати її випадковою. За три дні до Страсбурга президент увів у дію рішення РНБО. Мендель виявилася єдиною громадянкою України в пакеті з десяти прізвищ — поряд із російськими пропагандистами і людьми, пов’язаними з «Ростехом». Офіційне формулювання: поширення дезінформації та російської пропаганди, підтримка агресивної політики Росії. Офіс президента окремо повідомив, що матеріали передадуть партнерам «для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях». Це вже не внутрішній український жест. Це спроба зробити ім’я токсичним за межами країни.

    Захід у Страсбурзі не був сесією Європарламенту. Його організовував євродепутат AfD Ганс Нойгофф, вітальне слово мав сказати Тіно Хрупалла. На афіші стояв логотип групи «Європа суверенних націй». Мендель заздалегідь дякувала Аліс Вайдель і Хрупаллі й повторювала, що «мир не може бути проросійським». Для Києва це виглядало інакше: колишня прессекретарка президента на майданчику партії, яка системно виступає проти військової допомоги Україні, у будівлі європейського законодавчого органу, у перший пленарний тиждень після канікул.

    За відомостями, отриманими редакцією, на Банковій послідовність проти Юлії Мендель обговорювали як окрему інформаційну кампанію. Робоча назва — «операція Карамель». Ініціативу пов’язують із нинішнім прессекретарем Сергієм Нікіфоровим, який змінив Мендель у 2021 році і відтоді відповідає за публічний контур президента. Особистий конфлікт Зеленського з колишньою прессекретаркою співрозмовники не заперечують. Вирішальним імпульсом, однак, став не він, а скандал навколо генпрокурора: саме тоді Нікіфоров запропонував президенту не паузу і не точкове спростування, а кампанію, мету якої описували прямо — політично знищити Мендель як самостійну спікерку.

    Задум будувався в три етапи. Спочатку рішення РНБО, яке мало офіційно позначити її. Потім розміщення цього маркування в українських і дружніх західних медіа. Потім міжнародна ізоляція. Про плани Мендель виступити на майданчику, пов’язаному з Європейським парламентом у Страсбурзі, на Банковій знали заздалегідь. До третього етапу підключили МЗС. Кампанія не дала очікуваного ефекту. Тему відставки і втечі Руслана Кравченка відтіснити не вдалося, вона й надалі перекриває спробу перемкнути увагу.

    Відкриті сліди цієї логіки видно. Після серпневого інтерв’ю Мендель французькому Le Journal du Dimanche, де вона назвала Зеленського «головним вигодонабувачем» війни, МЗС випустило спеціальне попередження французькою. Георгій Тихий нагадав, що Мендель давно не в команді і «систематично повторює наративи російської пропаганди». Санкції 13 вересня лягли на вже підготовлений дипломатичний ґрунт.

    Мендель працювала поруч із Зеленським із червня 2019-го по липень 2021-го. Після відходу вона спочатку трималася осторонь, потім, уже з-за кордону, перейшла у відкриту критику: інтерв’ю Такеру Карлсону в травні, французька преса в серпні, теза про те, що Україні для виживання потрібен мир, а не «чергова диктатура». Влада відповіла не спростуванням по пунктах, а санкційним списком і спробою позбавити її західної сцени.

    Кампанія зіткнулася з перешкодою, яку в тій самій розмові всередині влади називають прямо: тему Руслана Кравченка перебити не вдалося. Операція НАБУ і САП «Карфаген» розкрила схему «кришування» шахрайських кол-центрів за участі людей з Офісу генпрокурора. Кравченко 7–8 вересня подав у відставку, потім оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, виїхав із країни у відрядження, яке підписав сам собі, і з-за кордону пообіцяв «розплющити очі» міжнародним партнерам. Верховна Рада 15 вересня проголосувала за звільнення 317 голосами.

    Указ президента вийшов того самого дня. 17 вересня обов’язки генпрокурора поклали на Антона Ковальського. Це конкуруюча історія про контроль над силовиками, незалежність антикорупційних органів і те, як виглядає Київ для донорів. Поки Мендель записувала відео біля зачинених дверей у Страсбурзі, українська стрічка все ще крутила втечу генпрокурора, підозру голові НАБУ і голосування Ради. Санкції проти колишньої прессекретарки цей шум не перекрили. Вони лягли поряд із ним і зробили картину ще нервовішою, влада водночас гасить зовнішнього критика і втрачає внутрішнього силовика. Далі або Київ дотисне синхронізацію санкцій і Мендель залишиться спікеркою для маргінальних європейських майданчиків. Або історія Кравченка, що вже вийшла за контур внутрішньої кадрової чистки, далі забиратиме увагу партнерів — і тоді кампанія проти колишнього голосу президента виявиться не головним сюжетом вересня, а спробою перемкнути канал у момент, коли канал уже зайнятий.

  • Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Президент України Володимир Зеленський 17 вересня підписав указ, яким поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського — до цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Відповідний документ №946/2026 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.

    В указі зазначено, що рішення ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Сам документ сформульований коротко: президент постановив покласти на Антона Анатолійовича Ковальського виконання обов’язків генерального прокурора. Указ датований 17 вересня 2026 року.

    Таким чином, Ковальський тимчасово очолив Офіс генерального прокурора після кадрових рішень навколо Руслана Кравченка. Ще 14 вересня Зеленський своїм окремим указом №905/2026 відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У цьому документі президент також послався на норму закону про правовий режим воєнного стану.

    Наступного дня, 15 вересня, Верховна Рада розглянула президентське подання щодо звільнення Кравченка. За постанову про надання згоди на його звільнення проголосували 317 народних депутатів, проти не голосував ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Відповідні результати зафіксовані на офіційному порталі парламенту.

    На тлі цих подій ім’я Антона Ковальського почало активно з’являтися у медіа ще до оприлюднення президентського указу. За даними «Української правди» від 15 вересня, серед кандидатів на посаду генерального прокурора називали керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Видання з посиланням на співрозмовників тоді повідомляло, що саме кандидатура Ковальського розглядалася як одна з ключових. Це була інформація джерел медіа, а не офіційне кадрове рішення.

    Хто такий Антон Ковальський

    Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Його професійна кар’єра значною мірою пов’язана з Вінницькою областю: він обіймав посади від старшого слідчого до заступника прокурора області, а згодом працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    У листопаді 2021 року Ковальський очолив Чернівецьку обласну прокуратуру. Дані про зміну керівника цієї установи також містяться у відкритих реєстрах: 15 листопада 2021 року Ковальський був зазначений як новий керівник прокуратури області.

    У Чернівецькій області він працював до літа 2025 року. З 1 липня 2025 року Ковальського призначили керівником Хмельницької обласної прокуратури. У повідомленні про його призначення зазначалося, що кандидатуру рекомендувала Рада прокурорів України.

    Відкриті дані також підтверджують, що у 2025 році Ковальський уже декларував посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури, а до цього вказував роботу керівником Чернівецької обласної прокуратури та заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    Що відомо з декларації Ковальського

    У березні 2026 року Антон Ковальський подав щорічну декларацію за 2025 рік. У документі він зазначив Хмельницьку обласну прокуратуру як місце роботи та посаду її керівника.

    У декларації вказано, що Ковальський та члени його родини користуються орендованими квартирами. Зокрема, задекларована квартира площею 135,3 квадратного метра у Хмельницькому, право оренди якої мають Ковальський, його дружина та діти. Також у декларації є інформація про житло в Чернівцях, яким сім’я користувалася у період його роботи в цьому регіоні.

    Серед транспортних засобів зазначений Nissan Qashqai 2019 року випуску. Автомобіль належить дружині Ковальського, а він має право користування ним. Задекларована вартість автомобіля на момент набуття становила 690 тисяч гривень.

    За 2025 рік Ковальський задекларував 1 227 831 гривню зарплати у Чернівецькій обласній прокуратурі. Його дружина Оксана Ковальська задекларувала 3 552 364 гривні доходу від підприємницької діяльності.

    Ці дані наведені виключно за офіційною декларацією НАЗК і самі по собі не свідчать про будь-які порушення.

    Що передувало зміні генпрокурора

    Кадрова перестановка відбулася після кількох днів гострої політичної дискусії навколо Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко раніше публічно заявляв, що не планує самостійно залишати посаду, однак згодом повідомив про заяву щодо відставки.

    На сайті «Ненька інфо» ця тема висвітлювалася ще до остаточного рішення парламенту. Зокрема, 12 вересня видання писало про підготовку президентського подання до Верховної Ради щодо звільнення генпрокурора.

    У матеріалі від 14 вересня «Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка» «Ненька інфо» повідомляла про майбутнє парламентське голосування та політичний контекст навколо кадрового рішення.

    Ще один пов’язаний матеріал «Ненька інфо» стосувався конфлікту навколо заяв Кравченка та НАБУ. У публікації від 15 вересня видання окремо наголошувало, що президентський указ №905/2026 стосувався саме відсторонення Кравченка, а не остаточного звільнення з посади. Це юридично важливе розмежування, оскільки згоду на звільнення генпрокурора окремо дає Верховна Рада.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про заяви Кравченка щодо розслідування НАБУ і САП стосовно незаконних колцентрів. У тій публікації йшлося про його заперечення причетності до протиправної діяльності та оголошені внутрішні перевірки в Офісі генпрокурора.

    Водночас частина публікацій у медіа та на політичних ресурсах містила припущення щодо причин кадрових рішень та можливого впливу окремих посадовців. Офіційні документи президента і Верховної Ради таких мотивів не зазначають, тому їх не можна подавати як встановлений факт.

    Після парламентського голосування та оприлюднення указу від 17 вересня юридична ситуація стала зрозумілішою: Руслан Кравченко залишив посаду після отримання парламентської згоди на звільнення, а виконання обов’язків генерального прокурора президент тимчасово поклав на Антона Ковальського.

    Сам указ №946/2026 не містить інформації про строк виконання Ковальським цих обов’язків чи про його можливе подальше призначення генеральним прокурором на постійній основі. Тому на цей момент коректно говорити саме про виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення на посаду генерального прокурора.