Golosnovinua.com

Позначка: Руслан Кравченко

  • «Інформація не відповідає дійсності»: в Офісі генпрокурора спростували повідомлення про обшуки у Кравченка

    «Інформація не відповідає дійсності»: в Офісі генпрокурора спростували повідомлення про обшуки у Кравченка

    Офіс Генерального прокурора офіційно спростував поширену в низці медіа та Telegram-каналів інформацію про нібито проведення слідчих дій та обшуків у Генерального прокурора України. У відомстві наголосили, що подібні повідомлення є дезінформацією та маніпуляцією на тлі нещодавніх процесуальних дій антикорупційних органів щодо окремих посадовців структури.

    Ключові деталі та позиція відомства

    • Спростування обшуків: В ОГП зазначили, що жодних обшуків у робочих кабінетах очільника відомства або за його місцем проживання детективи НАБУ чи представники інших правоохоронних органів не проводили.
    • Медійний контекст: Повідомлення в інформаційному просторі з’явилися після реалізації спецоперації НАБУ та САП, під час якої в ОГП було затримано начальника кібердепартаменту Сергія Кропиву.
    • Режим роботи: Керівництво Офісу Генерального прокурора та сам очільник відомства продовжують виконувати свої посадові обов’язки у штатному режимі.
    • Заклик до медіа: Пресслужба ОГП звернулася до ЗМІ та експертів із закликом перевіряти факти й орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення правоохоронних та судових органів.

    З офіційної заяви Офісу Генерального прокурора:

    «Інформація, поширена в окремих медіа щодо нібито проведення обшуків у Генерального прокурора, повністю не відповідає дійсності. Закликаємо журналістів утримуватися від поширення недовірених даних та користуватися офіційними джерелами інформації».

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • У Мукачівському ТЦК викрили масштабну схему: за $5–10 тисяч «списали» понад 1,5 тисячі чоловіків

    У Мукачівському ТЦК викрили масштабну схему: за $5–10 тисяч «списали» понад 1,5 тисячі чоловіків

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив подробиці розслідування масштабної схеми незаконного виключення військовозобов’язаних з військового обліку на Закарпатті. За даними слідства, через неї могли незаконно «списати» щонайменше 1577 людей, а вартість послуги для одного чоловіка становила від 5 до 10 тисяч доларів.

    Схему, за версією правоохоронців, організували колишній керівник Мукачівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та його підлеглий, який відповідав за військовий облік і бронювання.

    Схема діяла протягом кількох років

    Як повідомив Кравченко, оборудка могла діяти у 2022–2024 роках. До офіційних документів вносили недостовірну інформацію, яка надалі ставала підставою для визнання військовозобов’язаних непридатними до військової служби та виключення їх з обліку.

    Слідство встановило щонайменше 1577 випадків такого зняття з військового обліку. При цьому 1142 чоловіків були «списані» нібито через стан здоров’я.

    За даними генпрокурора, за оформлення відповідних документів із військовозобов’язаних могли вимагати від 5 до 10 тисяч доларів.

    Коли виникла загроза викриття схеми, її організатори, як вважають правоохоронці, спробували знищити документацію.

    У серпні 2024 року тодішній керівник районного ТЦК та СП нібито оформив фіктивний акт про вилучення та знищив довідки, рішення військово-лікарських комісій та інші медичні документи. За словами Кравченка, така документація мала зберігатися протягом 75 років.

    Втім, правоохоронцям вдалося відновити необхідну інформацію. Для цього використали дані Національної служби здоров’я України, свідчення, результати експертиз та інші матеріали кримінального провадження.

    Провели 17 обшуків

    У межах розслідування правоохоронці провели 17 обшуків у чинних і колишніх працівників Мукачівського РТЦК та СП, членів ВЛК та інших осіб, які можуть бути причетними до оборудки.

    Двом колишнім посадовцям уже повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період. Прокуратура має намір просити суд обрати їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави.

    Водночас перевіряється роль окремих членів військово-лікарської комісії та інших можливих учасників схеми.

    Наразі на військовому обліку вже поновили 120 осіб із числа тих, кого раніше виключили. Щодо решти військовозобов’язаних перевірки продовжуються.

    Розслідування відбувається в межах програми «Зворотній бік ТЦК та ВЛК», спрямованої на викриття можливих зловживань у системі територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій.

  • 83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    На Одещині правоохоронці викрили командира військової частини, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва власного приватного будинку. Під час проведення слідчих дій на об’єкті правоохоронці виявили 83 військових, які виконували будівельні роботи замість проходження служби.

    Про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.

    За даними слідства, майор систематично залучав особовий склад військової частини до зведення свого будинку, розташованого в Подільському районі Одеської області. Правоохоронці вважають, що до будівництва було залучено близько 80 підлеглих, а під час обшуку на території приватного об’єкта перебували 83 військовослужбовці, які виконували різноманітні будівельні роботи.

    Слідчі також встановили, що для забезпечення будівництва використовувався військовий вантажний транспорт, яким перевозили будівельні матеріали. Таким чином службову техніку, призначену для виконання військових завдань, використовували в особистих цілях.

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, зібрані докази свідчать про системний характер таких дій.

    «Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу», — наголосив він.

    У Національній поліції зазначили, що командир діяв у власних інтересах, не зважаючи на наслідки для обороноздатності підрозділу та авторитету держави.

    Після проведення слідчих дій офіцера затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило істотну шкоду.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі суд розглядає питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.

    Це вже не перший подібний випадок, який викривають українські правоохоронці. У вересні 2025 року на Рівненщині Державне бюро розслідувань повідомило про командира, який понад півтора року використовував підлеглих для будівництва власного житла. Крім того, у квітні 2025 року правоохоронці викрили схему, за якою заступнику командира військової частини фактично збудували будинок за кошти, отримані як “бойові” виплати: військовослужбовців документально оформлювали як учасників бойових дій, хоча вони виконували будівельні роботи.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по полігону в Київській області зросла до 10 осіб. Ще близько ста людей отримали поранення. За фактом атаки та можливих порушень під час організації заходу правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.

    Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За його словами, слідчі встановлюватимуть усі обставини трагедії, зокрема хто ухвалював рішення про проведення заходу на полігоні, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи була належним чином оцінена загроза в умовах воєнного стану.

    «Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану», — заявив Кравченко.

    Генеральний прокурор уточнив, що відкрито два кримінальні провадження. Перше розслідується за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини). Друге — за статтею 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків, яке могло призвести до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

    За даними слідства, російські війська завдали удару двома балістичними ракетами по полігону в Київській області, де в цей момент перебували представники оборонної промисловості України. Внаслідок атаки є значна кількість жертв і постраждалих.

    Наразі на місці продовжується рятувальна операція. Правоохоронці, рятувальники та інші профільні служби працюють над ліквідацією наслідків удару, встановленням особи кожного загиблого та документуванням чергового воєнного злочину Росії.

  • Справа Гусакова: прокуратура оголосила нову підозру, слідство виявило рух понад 162 млн грн

    Справа Гусакова: прокуратура оголосила нову підозру, слідство виявило рух понад 162 млн грн

    Правоохоронці повідомили нову підозру львів’янину Назарію Гусакову, який став фігурантом резонансної справи про можливе шахрайство під час збору коштів на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Цього разу йому інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Про завершення досудового розслідування повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За словами генпрокурора, нова підозра стосується відмивання коштів, які, за версією слідства, були отримані внаслідок шахрайських дій під час благодійних зборів. Імені підозрюваного Кравченко не назвав, однак із оприлюднених матеріалів та деталей кримінального провадження випливає, що йдеться саме про Назарія Гусакова.

    Через криптобіржі та понад тисячу банківських карток

    За даними слідства, кошти, які люди переказували нібито на лікування, проходили через складну схему фінансових операцій.

    Прокуратура стверджує, що гроші переводили через криптовалютні платформи Binance та WhiteBIT, після чого розподіляли більш ніж на 1170 банківських карток різних осіб. Далі кошти конвертували у стейблкоїн USDT та переміщували між численними криптовалютними гаманцями.

    На думку правоохоронців, така схема використовувалася для приховування походження коштів, ускладнення їх відстеження та маскування подальшого руху активів.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, судова економічна експертиза встановила, що загальний обсяг фінансових операцій, досліджених у межах кримінального провадження, перевищує 162,5 млн гривень.

    Водночас прокурори наголошують, що ця сума не є автоматично підтвердженим розміром збитків. Вона відображає загальний обсяг досліджених фінансових операцій, які стали предметом аналізу під час розслідування.

    Зросла кількість потерпілих

    У прокуратурі також повідомили про збільшення кількості людей, яких у справі визнано потерпілими.

    Якщо під час повідомлення першої підозри їх було 34, то зараз їхня кількість зросла до 96 осіб.

    Одночасно збільшився і встановлений розмір матеріальних збитків. За даними слідства, якщо раніше йшлося приблизно про 1,3 млн гривень, то наразі правоохоронці оцінюють завдані збитки у понад 2 млн гривень.

    Гусаков визнав провину

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, підозрюваний співпрацює зі слідством.

    У прокуратурі заявляють, що Назарій Гусаков надає необхідні пояснення та повністю визнає свою вину в інкримінованих злочинах.

    Досудове розслідування за статтями про шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, уже завершено.

    Після відкриття матеріалів стороні захисту обвинувальний акт буде передано до суду.

    Розслідування триває

    Попри завершення основного розслідування, правоохоронці продовжують працювати в межах окремого кримінального провадження.

    Слідчі встановлюють повний маршрут руху коштів, перевіряють усіх осіб, які могли брати участь у фінансових операціях, а також з’ясовують, хто фактично користувався криптовалютними гаманцями, через які проходили гроші.

    Крім того, триває перевірка інших фінансових операцій, які наразі не увійшли до повідомлених підозр.

    Як виникла справа

    Справу Назарія Гусакова правоохоронці відкрили після того, як у публічному просторі виникли сумніви щодо використання коштів, які збиралися нібито на лікування спінальної м’язової атрофії.

    У червні 2025 року поліція розпочала кримінальне провадження за статтями про шахрайство та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Під час розслідування увагу правоохоронців привернув значний обсяг фінансових операцій, здійснених через банківські рахунки та криптовалютні сервіси. Це також порушило питання ефективності фінансового моніторингу банківських установ і криптобірж щодо великих потоків коштів.

    Слідство у справі триває, а остаточну оцінку всім доказам та обставинам має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.