Golosnovinua.com

Позначка: санкції США

  • «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США. Український лідер назвав рішення Вашингтона несправедливим і нечесним, порівнявши його із самітом на Алясці, під час якого, на його думку, американська сторона пішла на поступки Москві без відповідних кроків Кремля. Особливе обурення Києва викликало те, що про послаблення санкцій оголосили саме під час переговорів української делегації з представниками США в Маямі.

    Про це Зеленський заявив 9 жовтня в телефонному інтерв’ю американському виданню Axios.

    За словами українського президента, американська сторона не попередила Київ про підготовку домовленості з Росією, хоча саме того дня у Флориді тривали переговори щодо можливих шляхів завершення війни.

    Зустріч ініціював спеціальний представник Трампа Стів Віткофф. Разом із Джаредом Кушнером він проводив консультації з українською переговорною командою та представниками європейських країн.

    На порядку денному перебували питання мирного врегулювання, гарантій безпеки та подальшої підтримки України.

    Однак поки дипломати обговорювали можливість припинення війни, Трамп провів телефонну розмову з Путіним і оголосив про окрему енергетичну домовленість.

    За словами Зеленського, українська делегація не знала, що Вашингтон готується послабити санкції щодо російського дизельного пального.

    Приблизно за годину до публічної заяви Трампа українські переговорники повідомили президенту, що американський лідер планує поговорити з Путіним, а після цього може з’явитися рішення щодо санкцій проти Росії.

    Проте конкретних деталей вони не мали.

    Зеленський розцінив такий розвиток подій як порушення довіри між партнерами, які намагаються координувати дипломатичні зусилля.

    Він заявив, що Україна протягом останніх місяців докладала значних зусиль для покращення відносин зі США, тому раптове рішення про російське пальне стало для Києва несподіванкою.

    Президент також припустив, що українські переговори могли бути використані для створення враження активного мирного процесу, тоді як Вашингтон паралельно обговорював із Москвою вигідну для неї економічну домовленість.

    Водночас Зеленський не стверджував, що має докази навмисного обману з боку американської адміністрації. Його слова стосувалися оцінки обставин, за яких було оголошено угоду.

    Особливо гостро український президент відреагував на сам факт послаблення санкцій проти держави, яка продовжує повномасштабну війну.

    Зеленський порівняв дизельну домовленість із подарунком Путіну до дня народження, який російський президент відзначав 7 жовтня.

    На думку українського лідера, дозвіл на додатковий експорт російських нафтопродуктів може забезпечити Кремлю нові доходи, які потенційно використовуватимуться для продовження бойових дій.

    Україна наполягає, що економічний тиск на Росію має зберігатися до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення агресії.

    Натомість адміністрація Трампа пов’язує послаблення обмежень із необхідністю збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку.

    Чому Зеленський згадав Аляску

    Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стало порівняння нинішньої домовленості з російсько-американським самітом в Анкориджі, який відбувся 2025 року.

    На думку Зеленського, після тієї зустрічі Москва отримала дипломатичні переваги, але не погодилася на відповідні кроки для припинення війни.

    Український президент висловив побоювання, що аналогічна ситуація може повторитися й тепер.

    Він назвав нову домовленість «Аляскою номер два», маючи на увазі ризик односторонніх поступок Росії без гарантій припинення бойових дій.

    Найбільше питань у Києва викликає те, що після оголошення паливної угоди Кремль не підтвердив готовності негайно припинити атаки на Україну.

    За словами Зеленського, послаблення санкцій могло б мати сенс, якби стало частиною ширшої домовленості про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Україна вже пропонувала такий механізм: Київ погоджується припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить удари по українських електростанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Однак повідомлень про згоду Путіна на таке енергетичне перемир’я немає.

    На думку Зеленського, саме взаємні зобов’язання могли б свідчити про реальний дипломатичний прогрес.

    Що передбачає дизельна домовленість

    Після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп повідомив, що Росія готова поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американський президент також анонсував додаткові постачання в листопаді та наступні місяці.

    Одночасно Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл, який передбачає послаблення санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Відповідний дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.

    Таким чином, частина операцій із продажу, транспортування та імпорту російського дизеля, які раніше підпадали під американські санкції, тимчасово отримала правові підстави для здійснення.

    У Вашингтоні пояснюють рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Світовий енергетичний ринок останніми місяцями перебуває під значним тиском через військові конфлікти, перебої з постачанням нафтопродуктів та пошкодження нафтопереробних потужностей.

    Додатковим фактором стали удари України по російських НПЗ, які зменшили можливості Росії з виробництва та експорту дизельного пального.

    Проте аналітики застерігають, що збільшення російських постачань саме собою не гарантує суттєвого зниження світових цін.

    Водночас для Кремля послаблення санкцій може створити додаткові можливості для отримання валютних доходів.

    Чи вплине скандал на мирні переговори

    Попри жорстку критику домовленості, Зеленський не заявив про припинення дипломатичної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Навпаки, президент наголосив, що американське посередництво залишається необхідним для пошуку шляхів завершення війни.

    Україна розраховує на участь Вашингтона в переговорах, військову допомогу, обмін розвідувальною інформацією та підтримку майбутніх гарантій безпеки.

    Однак Зеленський поставив під сумнів ефективність підходу, за якого Росія отримує економічні поступки ще до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій.

    За його оцінкою, такі рішення можуть ускладнити дипломатичний процес, якщо Москва сприйматиме їх як можливість домагатися подальших поступок без зміни своєї військової політики.

    Сам Трамп після оголошення угоди неодноразово висловлював задоволення результатами розмови з Путіним.

    Водночас, за повідомленням Axios, коментувати критику Зеленського американський президент відмовився.

    Український лідер планує додатково обговорити ситуацію зі своєю переговорною командою, щоб з’ясувати всі обставини консультацій у Маямі та подальші наміри Вашингтона.

    Отже, головною причиною нового дипломатичного конфлікту стало не саме обговорення енергетичних домовленостей, а рішення США послабити обмеження щодо Росії без підтверджених зустрічних кроків Кремля для завершення війни.

    Для Києва принциповим залишається питання взаємності: Україна готова обговорювати припинення ударів по російських НПЗ, але очікує аналогічних зобов’язань від Москви щодо захисту української енергосистеми.

    Наразі ж американсько-російська угода стосується постачання дизеля, тоді як домовленості про енергетичне перемир’я або припинення війни не оголошено.

  • Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження проти A7 Network — пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі, яку Вашингтон звинувачує у створенні паралельної системи міжнародних розрахунків для обходу санкцій. За даними американського Мінфіну, інфраструктурою A7 користувалися не лише російські підсанкційні структури, а й Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та пов’язані з Тегераном організації.

    1 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — внесло A7 до санкційних списків як значну транснаціональну злочинну організацію. Паралельно FinCEN — американське Управління боротьби з фінансовими злочинами — запропонувало фактично перекрити перекази коштів, пов’язані із субагентами мережі, та окремо попередило банки про характерні ознаки операцій A7.

    Американська влада стверджує, що A7 створили та підтримували вже підсанкційні особи саме для обходу фінансових обмежень. Її основу становить широка мережа компаній у третіх країнах, які формально можуть виглядати як звичайні комерційні структури. Через них, за версією Мінфіну США, проводили платежі, які насправді були пов’язані з підсанкційними особами або секторами економіки.

    Для маскування походження грошей використовували підроблені торговельні документи, неправдиві імпортно-експортні записи та спотворені описи товарів. Це дозволяло представляти заборонені або підозрілі транзакції як стандартну оплату за міжнародну торгівлю.

    Масштаб системи виявився значним. FinCEN встановило, що лише з січня 2025-го до червня 2026 року субагенти A7 обробили транзакцій більш ніж на $17 млрд. Водночас сама мережа заявляла, що станом на січень 2026 року проводила понад 2000 операцій щодня, а загальний обсяг її розрахунків перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. За оцінкою американського Мінфіну, це відповідало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за 2025 рік.

    Влітку масштаб системи продовжив зростати. Reuters у серпні повідомляв, що оборот рублевого стейблкоїна A7A5, який є частиною інфраструктури A7, від моменту запуску наблизився вже до $140 млрд. Голова підсанкційного російського Промсвязьбанку Петро Фрадков тоді називав A7A5 найбільшим недоларовим стейблкоїном у світі.

    Ключовою фігурою A7 американський Мінфін називає Ілана Шора — молдовського бізнесмена, який перебуває під санкціями США і був засуджений у Молдові у справі про масштабне банківське шахрайство. Сам Шор у червні відкрито заявляв Reuters, що A7 має намір розширюватися на міжнародному рівні, попри санкції США, ЄС та Великої Британії. Компанія займається транскордонними розрахунками і використовує, зокрема, криптовалюти, золото та місцеві валюти для проведення платежів поза традиційними західними фінансовими каналами.

    A7 була створена за участі російського Промсвязьбанку — фінансової установи, орієнтованої на обслуговування оборонного сектору РФ. У серпні 2025 року США вже ввели санкції проти A7 LLC, її дочірніх структур A71 та A7 Agent, а також компанії Old Vector, що випускає A7A5. За даними OFAC, A7 належала Шору та Промсвязьбанку.

    Особливу увагу Вашингтон тепер звернув на використання цієї російської інфраструктури Іраном. За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції Центральний банк Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Окремі компанії мережі, як стверджує американська влада, були задіяні у продажу іранської нафти та закупівлі озброєння.

    Один із субагентів A7 проводив операції зі структурами, пов’язаними з іранським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, судноплавних та підставних компаній, через які Тегеран продає нафту в обхід обмежень. Цей субагент та пов’язана з ним компанія отримали майже $140 млн від структур, які американський Мінфін пов’язує з обходом іранських санкцій. Ще близько $1,6 млн було переказано компанії, яку США пов’язують одночасно з обходом санкцій та закупівлею озброєнь для Ірану.

    Крім того, OFAC заявляє, що інфраструктура A7 використовувалася для фінансової підтримки Корпусу вартових ісламської революції та іранських проксі, зокрема ХАМАС. Американське відомство також пов’язало мережу з іранською криптобіржею Nobitex та операціями, пов’язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи. Це твердження американської влади, а не незалежно встановлений судом факт щодо кожної окремої транзакції.

    Окремим інструментом A7 став стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем. Його випускає Old Vector LLC. За даними OFAC, токен створили для того, щоб учасники A7 могли проводити міжнародні платежі в обхід санкцій і водночас генерувати дохід для підсанкційної фінансової інфраструктури.

    Проблемою A7 займаються не лише США. 31 серпня Велика Британія випустила перше загальнонаціональне попередження для фінансового сектору щодо цієї мережі. Британська влада заявила, що A7 використовує компанії та фінансові установи у третіх країнах, щоб зберігати доступ Росії до міжнародних платежів і обходити санкційні бар’єри.

    Раніше Лондон уже запроваджував обмеження проти криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з A7A5, зокрема проти компаній у Киргизстані. За даними Reuters, британські санкції стосувалися Old Vector і Grinex, які були пов’язані з рублевим стейблкоїном.

    На сайті «Ненька інфо» раніше писали про ширшу проблему обходу санкцій Росією та Іраном. Зокрема, у травні видання повідомляло про постачання китайськими компаніями компонентів для виробництва Shahed до Росії та Ірану попри західні обмеження. Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Також «Ненька інфо» писала про американські ініціативи щодо посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів, зокрема про санкційні механізми, які одночасно стосуються російського та іранського напрямків. США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Після рішення від 1 жовтня все майно та майнові інтереси A7, які знаходяться у США або контролюються американськими особами, підлягають блокуванню. Так само блокуються компанії, які на 50% і більше прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам. Американським громадянам і компаніям забороняються операції з такими активами без спеціального дозволу OFAC.

    Однак цього разу Вашингтон намагається піти далі за звичайне заморожування активів. Запропоноване FinCEN правило має ускладнити роботу саме субагентів A7, тобто десятків або потенційно сотень компаній, через які мережа може змінювати маршрути платежів після введення санкцій проти однієї конкретної юридичної особи.

    Саме така децентралізована структура і була головною силою A7: підсанкційні платежі могли постійно перекидатися через нові компанії, рахунки та юрисдикції, тоді як для банку на вході вони виглядали як звичайна оплата товарів чи послуг.

    Тепер американська влада намагається зробити ризиковою роботу з усією мережею одразу.

    Для Росії це ще один удар по фінансовій інфраструктурі, яку Москва вибудовувала після відключення частини російських банків від західних систем та посилення санкцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Для Ірану — чергове ускладнення доступу до міжнародних розрахунків, продажу нафти та закупівлі товарів подвійного призначення.

    Водночас ефективність нових заходів залежатиме від того, наскільки активно банки й фінансові установи у третіх країнах виконуватимуть американські обмеження. Досвід самої A7 показує, що мережа вже кілька разів перебудовувалася після попередніх санкцій і продовжувала нарощувати обороти.

    Але тепер Вашингтон фактично визначив не окрему компанію, а всю A7 як транснаціональну злочинну фінансову мережу. Це різко підвищує ризики для будь-яких банків, платіжних компаній, криптовалютних платформ і посередників, які продовжать проводити операції від її імені.

  • Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти російського державного банку ВТБ через його співпрацю з Іраном та сприяння обходу американських обмежень. Нове рішення стосується одного з найбільших фінансових інститутів Росії, який уже перебуває під західними санкціями. Тепер Вашингтон додав окрему підставу для обмежень — діяльність банку в іранському фінансовому секторі, що також посилює ризики для його закордонних партнерів.

    Про рішення Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, відомого як OFAC, американське відомство повідомило 14 вересня 2026 року. За його даними, ВТБ допомагав Тегерану підтримувати міжнародні фінансові зв’язки попри санкційні обмеження. У центрі уваги американської сторони опинилися відносини російського банку з підсанкційними іранськими установами, операції із замороженими активами та механізми двосторонніх розрахунків.

    Як стверджує Мінфін США, протягом останніх трьох років ВТБ встановлював кореспондентські відносини з іранськими банками, які перебувають під санкціями. Такі відносини дозволяють фінансовим установам проводити платежі одна через одну та обслуговувати міжнародні операції клієнтів. Для банків, доступ яких до звичних каналів розрахунків обмежений, подібна співпраця може мати особливе значення.

    Окремо американське відомство вказало на розширення присутності ВТБ у Тегерані. За його інформацією, відповідні кроки банк почав здійснювати в січні 2025 року. Також у повідомленні йдеться про дії, спрямовані на переміщення мільярдів доларів заморожених іранських активів. Водночас оприлюднене формулювання не дає підстав стверджувати, що всю згадану суму вже вдалося переказати або повністю вивести з-під обмежень.

    Ще одним напрямом співпраці стали розрахунки в національних валютах. ВТБ створив механізм використання російських рублів та іранських ріалів для підтримки торгівлі між двома країнами. Американський Мінфін розглядає цю діяльність у контексті фінансової підтримки Ірану. Саме сукупність зазначених зв’язків та операцій стала підставою для нового санкційного рішення щодо російської установи.

    Цього разу ВТБ потрапив під обмеження на підставі президентського указу США №13902, який дозволяє застосовувати санкції за діяльність у визначених секторах іранської економіки. Рішення ухвалене в межах кампанії Operation Economic Outcast. Мінфін США оголосив про її початок 24 серпня 2026 року. Кампанія передбачає економічний тиск на іранську владу та структури, які допомагають їй отримувати фінансування й обходити обмеження.

    Практичні наслідки для ВТБ включають блокування його майна та майнових інтересів, які перебувають у США або у володінні чи під контролем американських осіб. Операції американських громадян і компаній із банком за загальним правилом заборонені, якщо немає відповідного дозволу OFAC або передбаченого винятку. Йдеться саме про блокування активів у межах американської юрисдикції; це рішення саме собою не означає конфіскації всього майна банку в різних країнах.

    Додатковий ризик виникає для іноземних фінансових установ, які продовжують обслуговувати значні операції на користь ВТБ. У Мінфіні США попередили про можливість вторинних санкцій. Зокрема, для таких банків можуть заборонити відкриття або встановити суворі умови ведення кореспондентських рахунків у США. Отже, наслідки нового рішення потенційно виходять за межі безпосередніх відносин між ВТБ та американськими контрагентами. Водночас санкції щодо кожного іноземного партнера не виникають автоматично лише через сам факт його співпраці з російським банком.

    ВТБ уже тривалий час перебуває під американськими обмеженнями. 24 лютого 2022 року США запровадили проти нього повні блокувальні санкції. Тоді американський Мінфін назвав ВТБ другим за величиною банком Росії та одним із ключових учасників її фінансової системи. У тому ж рішенні були окремо зазначені 20 дочірніх структур банку. Це стало частиною масштабного санкційного пакета, ухваленого після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

    Наступне розширення санкційних підстав відбулося 15 січня 2025 року, коли ВТБ включили до відповідного переліку за діяльність у фінансовому секторі Росії. Таким чином, вересневе рішення 2026 року додає до вже наявних обмежень іранський напрям. Для оцінки його значення важлива саме ця послідовність: банк був заблокований раніше, а тепер США окремо реагують на його допомогу іншій підсанкційній державі.

    Масштаб установи пояснює увагу до її міжнародних операцій. За даними, наведеними Forbes Ukraine, ВТБ поступається в Росії за розміром активів лише Сбербанку, а понад 74,4% його акцій належать державі. Наприкінці 2025 року активи групи становили 36,88 трлн рублів. За підсумками першого кварталу 2026 року цей показник зріс до 38,02 трлн рублів.

    Кредитний портфель банку на початок 2026 року становив близько 24,9 трлн рублів. Із цієї суми приблизно 17,7 трлн рублів припадало на корпоративних позичальників, ще 7,2 трлн рублів — на фізичних осіб. Кошти клієнтів становили близько 27,9 трлн рублів. Ці показники відображають значну роль банку в обслуговуванні російського бізнесу та населення.

    Водночас прибуток установи скорочується. Як зазначає Forbes, після рекордних 551,4 млрд рублів у 2024 році ВТБ отримав 502,1 млрд рублів чистого прибутку у 2025-му — на 8,9% менше. За січень–липень 2026 року показник становив 265,6 млрд рублів, знизившись на 12,7% у річному вимірі. Наведені дані передують новому санкційному рішенню, тому пов’язувати це скорочення саме з вересневими обмеженнями немає підстав.

    Після запровадження західних санкцій та відключення від SWIFT ВТБ переорієнтував частину міжнародної діяльності на країни, які не приєдналися до обмежень, зокрема Іран і Китай. Нове рішення США показує, що операції на цих альтернативних напрямках також можуть ставати предметом санкційного контролю. Оприлюднене повідомлення не містить оцінки майбутніх фінансових втрат ВТБ: головний оголошений наслідок — додаткова санкційна підстава та посилення ризиків для установ, які допомагають проводити значні операції на його користь.

  • Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає цілком реальним завершення війни Росії проти України ще до завершення свого президентського терміну, який спливає у січні 2029 року. Водночас американський лідер запевнив, що продовжує особисто закликати російського диктатора Володимира Путіна припинити бойові дії та висловив думку, що глава Кремля нібито готовий до укладення мирної угоди.

    Про це Трамп повідомив в інтерв’ю Fox News.

    Під час розмови журналісти поцікавилися, чи вірить президент США, що війна між Росією та Україною завершиться саме за час його перебування на посаді. У відповідь Трамп заявив, що переконаний у такому розвитку подій і навіть зазначив, що розраховував на значно швидше врегулювання конфлікту.

    За словами американського президента, він очікував, що війна завершиться ще до початку його нинішньої каденції, оскільки, як він стверджує, має можливість підтримувати діалог з обома сторонами. На його думку, саме це мало зробити процес досягнення домовленостей простішим.

    Водночас Трамп розповів, що під час контактів із Володимиром Путіним постійно повторює одну й ту саму тезу. За словами президента США, він закликає російського диктатора припинити бойові дії та завершити війну. При цьому американський лідер не став розкривати деталей своїх переговорів із главою Кремля, зазначивши лише, що незмінно говорить Путіну: “Володимире, тобі час зупинитися. Час закінчити цю війну”.

    Окремо Трамп висловив припущення, що російський президент готовий до укладення домовленостей. За його словами, під час спілкування Путін нібито дає зрозуміти, що не виключає можливості досягнення угоди. Водночас американський президент не назвав жодних конкретних термінів можливого завершення війни.

    На уточнювальне запитання журналістів про те, коли саме може бути досягнута домовленість, Трамп відповів доволі стримано. Він лише зазначив, що це може статися “скоро”, додавши відому фразу про те, що “танго танцюють удвох”, натякаючи на необхідність готовності обох сторін до переговорного процесу.

    Заява президента США пролунала на тлі активного обговорення у Вашингтоні нового пакета санкцій проти Росії. Напередодні Трамп заявив, що оцінює шанси на ухвалення законопроєкту про так звані “пекельні санкції”, ініційованого сенатором Ліндсі Гремом, як досить високі.

    За словами американського президента, документ може бути доповнений новими обмеженнями не лише проти Росії, а й щодо Ірану та угруповання “Хезболла”. Крім того, у Конгресі вже обговорюють оновлену редакцію законопроєкту, яка передбачає можливість запровадження мит до 100% для найбільших покупців російської нафти та природного газу. Водночас документ містить винятки для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв.

    Останні заяви Трампа вкотре демонструють, що тема російсько-української війни залишається одним із ключових напрямків зовнішньої політики США. При цьому Вашингтон продовжує одночасно декларувати підтримку України, посилювати санкційний тиск на Москву та шукати дипломатичні шляхи завершення війни.

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.

  • США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    США та Іран продовжують переговори попри взаємні удари

    Сполучені Штати та Іран продовжують технічні переговори щодо досягнення остаточної мирної угоди, попри різке загострення ситуації між двома країнами та взаємний обмін масштабними ударами цього тижня. У Вашингтоні заявляють, що дипломатичний процес не припинено, хоча останні дії Тегерана поставили під серйозний сумнів виконання досягнутих раніше домовленостей. Водночас американська сторона наголошує, що її головна позиція залишається незмінною – Іран не повинен отримати можливість створити ядерну зброю.

    Про це повідомив неназваний високопосадовець адміністрації США в коментарі ABC News.

    За словами представника американської адміністрації, незважаючи на нову хвилю військової ескалації, сторони не припинили роботу над технічними аспектами майбутньої угоди. Переговори тривають на експертному рівні й стосуються насамперед ядерної програми Ірану, механізмів контролю за виконанням можливих домовленостей та шляхів досягнення довгострокового врегулювання конфлікту.

    Американський чиновник наголосив, що адміністрація Дональда Трампа не відмовилася від дипломатичного шляху розв’язання кризи, однак успіх переговорів безпосередньо залежить від готовності Тегерана виконувати взяті на себе зобов’язання.

    «Сполучені Штати, як і раніше, прагнуть знайти рішення, і технічні переговори тривають. Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю», – заявив посадовець.

    Він також прокоментував ситуацію навколо 60-денного режиму припинення вогню та меморандуму про взаєморозуміння, яких сторони досягли минулого місяця після тривалих консультацій. За словами чиновника, самі домовленості залишаються чинними лише за умови, що обидві сторони виконуватимуть свої зобов’язання.

    Представник адміністрації США стверджує, що останні дії Ірану свідчать про серйозне порушення умов домовленостей.

    «60-денне припинення вогню та меморандум про взаєморозуміння ґрунтуються на виконанні, а дії Ірану являють собою невиконання зобов’язань на неприйнятному рівні», – зазначив він.

    Окремо американський посадовець різко засудив атаки на міжнародне судноплавство в Ормузькій протоці. За словами представника адміністрації, саме ці напади стали однією з причин нового витка військової ескалації.

    «Напади Ірану на ці невинні судна є актами тероризму», – наголосив він.

    Ормузька протока є одним із найважливіших транспортних коридорів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке загострення безпекової ситуації в цьому районі традиційно викликає занепокоєння міжнародної спільноти та впливає на глобальні енергетичні ринки.

    Заяви представника Білого дому пролунали після того, як президент США Дональд Трамп фактично поставив під сумнів подальшу дію рамкової угоди про припинення бойових дій між США та Іраном, підписаної лише місяць тому.

    За словами американського президента, після останніх дій Тегерана ця домовленість практично втратила чинність. Водночас у самій адміністрації наголошують, що дипломатичні контакти не були повністю припинені, а переговорний процес триває.

    Цього тижня конфлікт між США та Іраном різко загострився. У вівторок і середу американські військові завдали ударів по десятках цілей на території Ірану. За інформацією Вашингтона, ці удари стали відповіддю на серію атак на комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які американська влада покладає на Тегеран.

    Американська сторона заявляє, що її операція була спрямована на об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою Ірану, і мала на меті запобігти подальшим нападам на міжнародне судноплавство.

    У відповідь Іран завдав ударів по американських військових об’єктах, розташованих у країнах Близького Сходу. Детальна інформація про масштаби пошкоджень, втрати чи кількість постраждалих офіційно не оприлюднювалася. Проте взаємні атаки стали одним із найсерйозніших загострень між двома державами за останній час та поставили під загрозу досягнуті дипломатичні домовленості.

    Паралельно зі збройним протистоянням США посилили економічний тиск на Іран. У вівторок Міністерство фінансів США відкликало ліцензію, яка дозволяла Ірану продавати нафту на міжнародному ринку відповідно до меморандуму про взаєморозуміння. Це рішення фактично означає відновлення більш жорстких обмежень на експорт іранської нафти, який є одним із головних джерел доходів державного бюджету країни.

    Американська адміністрація пояснює цей крок тим, що Іран, на думку Вашингтона, не виконав умов, необхідних для збереження санкційних послаблень. Таким чином, поряд із військовим тиском США повернулися до активного використання економічних інструментів впливу на Тегеран.

    Попри новий виток конфронтації, Вашингтон продовжує заявляти про готовність до дипломатичного врегулювання ситуації. Американські чиновники підкреслюють, що переговори можуть тривати лише за умови, якщо Іран припинить дії, які США розцінюють як порушення міжнародного права та загрозу безпеці міжнародного судноплавства.

    Однією з ключових тем консультацій залишається іранська ядерна програма. Сполучені Штати вкотре наголосили, що не допустять створення Іраном ядерної зброї, а будь-яка майбутня угода повинна містити ефективні механізми міжнародного контролю за розвитком ядерної програми країни.

    Наразі невідомо, коли може відбутися наступний раунд переговорів між сторонами. Водночас у Вашингтоні дають зрозуміти, що дипломатичний канал залишається відкритим навіть попри військові удари, взаємні звинувачення та посилення санкційного тиску, оскільки саме переговори американська сторона продовжує розглядати як єдиний шлях до довгострокового врегулювання конфлікту.

  • США взяли на абордаж підсанкційне судно в Індійському океані

    США взяли на абордаж підсанкційне судно в Індійському океані

    Американські військові провели нічну операцію в Індійському океані та висадилися на підсанкційне судно M/T DAVINA, яке, за даними США, пересувалося без прапора і могло бути частиною мережі, що надає матеріальну підтримку Ірану. Перехоплення відбулося в зоні відповідальності Індо-Тихоокеанського командування Збройних сил США.

    У командуванні заявили, що американські сили здійснили морське перехоплення та висадку на борт судна без державної належності. Операцію назвали частиною глобальних дій із забезпечення дотримання морського права та боротьби з незаконними мережами, які використовують міжнародні води для обходу санкцій.

    M/T DAVINA перебуває під санкціями США. За даними санкційних реєстрів, судно пов’язують із перевезенням іранської нафти до Китаю. Обмеження проти нього були запроваджені в межах розширення санкцій проти нафтового та нафтохімічного секторів Ірану. Також під санкції потрапила компанія Davina Shipping Inc, з якою пов’язують це судно.

    У США наголосили, що міжнародні води не можуть бути безпечним прикриттям для підсанкційних суден. Американські військові заявили, що й надалі перешкоджатимуть вільному пересуванню кораблів, які, на думку Вашингтона, залучені до незаконної діяльності або допомагають Ірану обходити санкційний тиск.

    Наразі не повідомляється, чи було на борту судна вилучено вантаж, чи затримували екіпаж, а також куди саме прямувало M/T DAVINA в момент перехоплення. Водночас сама операція стала черговим сигналом, що США посилюють контроль за морськими маршрутами, якими Іран може транспортувати нафту, паливо або інші вантажі попри міжнародні обмеження.

    Операція в Індійському океані стала не першою подібною дією американських військових за останні місяці. Раніше США вже перехоплювали в цьому регіоні підсанкційні танкери, які пов’язували з перевезенням іранської нафти. Серед таких суден називали M/T Tifani та M/T Majestic X. Американська сторона тоді також заявляла, що йдеться про боротьбу з тіньовим флотом та незаконними схемами транспортування енергоносіїв.

    Іран, своєю чергою, різко реагує на такі дії США. Тегеран звинувачує Вашингтон у тиску на морську торгівлю та перешкоджанні судноплавству. На тлі нових перехоплень напруга в регіоні знову зростає, особливо навколо стратегічних морських маршрутів, зокрема поблизу Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти.

    Для США перехоплення M/T DAVINA має не лише санкційне, а й політичне значення. Вашингтон демонструє, що готовий діяти проти підсанкційних суден не лише поблизу Близького Сходу, а й у віддалених районах Світового океану. Така тактика має ускладнити роботу тіньового флоту, який часто змінює прапори, власників, маршрути та документи, щоб приховати походження вантажів.

    Особливу увагу в цій справі привертає статус судна без прапора. У міжнародній практиці такі кораблі вважаються особливо ризикованими, адже відсутність чіткої державної реєстрації ускладнює юридичну відповідальність і контроль за їхньою діяльністю. Саме тому подібні судна часто потрапляють у фокус морських операцій із протидії контрабанді, санкційним порушенням та незаконному транспортуванню вантажів.

    Операція проти M/T DAVINA вкладається у ширшу стратегію США щодо посилення тиску на Іран. Вашингтон намагається обмежити можливості Тегерана отримувати доходи від продажу нафти, які можуть використовуватися для фінансування військових програм, підтримки проксі-сил та дестабілізаційної активності в регіоні.

    Водночас такі дії можуть ще більше загострити протистояння між США та Іраном на морі. Останні місяці вже показали, що санкційна боротьба виходить далеко за межі дипломатичних заяв і дедалі частіше переходить у площину реальних військово-морських операцій.

    Перехоплення M/T DAVINA стало черговим прикладом того, як глобальна боротьба за контроль над енергетичними потоками, санкціями та морськими маршрутами перетворюється на одну з найгарячіших точок міжнародної безпеки. Індійський океан, який раніше здавався віддаленим від головних політичних конфліктів, тепер дедалі частіше стає ареною операцій проти тіньового флоту та незаконних схем перевезення нафти.

  • Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.

    Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.

    Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.

    Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.

    Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.

    Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.

    Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.

    Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.

    Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.

    Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.

    Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.

    Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.