Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність ухвалення американським Конгресом законопроєкту про масштабні санкції проти Росії є “досить високою”. За його словами, законодавці серйозно розглядають документ, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву, а також можливе розширення санкційного пакета на Іран і угруповання “Хезболла”. Про це американський лідер повідомив під час пресконференції.

    Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив ухвалення законопроєкту вже найближчими тижнями та можливості його підписання, Трамп зазначив, що документ має значну підтримку серед законодавців.

    “Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, – заявив президент США.

    Американський лідер також повідомив, що законопроєкт може вийти за межі санкцій виключно проти Росії. За його словами, до документа планують включити нові обмеження щодо Ірану, а також не виключають запровадження санкцій проти ліванського угруповання “Хезболла”.

    “Вони збираються додати Іран, і це буде дуже серйозним кроком, якщо вони це зроблять. Можливо, додадуть і “Хезболлу”, – сказав Трамп.

    Йдеться про законопроєкт, який у політичних колах США вже отримав неофіційну назву “пекельні санкції”. Документ передбачає значне посилення економічного тиску на Росію у разі продовження війни проти України та небажання Кремля припиняти агресію.

    Одним із головних механізмів законопроєкту є можливість запровадження жорстких вторинних санкцій щодо держав і компаній, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоресурси. Крім того, документ відкриває шлях до введення високих мит та інших економічних обмежень щодо партнерів Москви, які допомагають Росії обходити вже чинний санкційний режим.

    Ініціатива також суттєво розширює повноваження президента США щодо застосування санкцій без необхідності ухвалення окремих рішень Конгресом у кожному конкретному випадку. Це, на думку авторів законопроєкту, дозволить Вашингтону оперативніше реагувати на дії Кремля та посилити тиск на російську економіку.

    Автором документа був американський сенатор Ліндсі Грем, який тривалий час активно виступав за максимальне посилення санкційної політики щодо Росії. Над законопроєктом він разом із сенатором Річардом Блументалем працював майже два роки. Після смерті Грема ініціатива отримала новий імпульс, а в адміністрації Трампа заявили про готовність підтримати її ухвалення.

    Під час візиту до Києва 10 липня Ліндсі Грем наголошував, що запропонований законопроєкт має стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску на Росію та сприяти якнайшвидшому завершенню війни. Він зазначав, що документ створює для президента США ефективні важелі впливу не лише на Москву, а й на держави та компанії, які продовжують підтримувати російську економіку через закупівлю енергоносіїв або сприяють обходу міжнародних санкцій.

    Заява Дональда Трампа свідчить про те, що питання ухвалення нового пакета санкцій залишається одним із ключових напрямків американської політики щодо Росії. У разі підтримки законопроєкту Конгресом він може стати одним із наймасштабніших санкційних документів, ухвалених США від початку повномасштабної війни Росії проти України.

  • Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    У Росії дедалі більше державних установ стикаються з неможливістю закупити бензин для своєї роботи. Постачальники масово відмовляються брати участь у державних тендерах через економічну невигідність контрактів, що вже призводить до зриву забезпечення пальним лікарень, пожежно-рятувальних підрозділів, комунальних підприємств та інших бюджетних організацій.

    Про це повідомляє російське видання “Известия”.

    За інформацією видання, у травні та червні цього року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених державних закупівель бензину для медичних закладів, комунальних служб та екстрених служб зросла приблизно утричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Причиною стала стрімка зміна ринкових цін на пальне. Через те, що державні закупівлі проводяться за фіксованою ціною, постачальники дедалі частіше відмовляються від участі в конкурсах. Поки триває процедура тендеру, оптова вартість бензину встигає суттєво зрости, тому виконання державного контракту стає збитковим.

    Натомість компанії віддають перевагу продажу пального через автозаправні мережі або комерційним клієнтам, де можуть оперативно змінювати ціни відповідно до ринкової ситуації та отримувати значно більший прибуток.

    Одним із прикладів став Самарський обласний медичний центр “Династія”, який не зміг придбати 8,5 тисячі літрів бензину АІ-92 на суму близько 580 тисяч рублів. На оголошений тендер не подався жоден учасник, через що закупівлю довелося скасувати.

    Аналогічна ситуація виникла й у Ленінградській області. Реабілітаційний центр “Дарина” не зміг закупити 28 тисяч літрів бензину марки АІ-95, оскільки жоден постачальник також не погодився виконувати контракт на запропонованих умовах.

    Без необхідного пального залишилася й автобаза адміністрації Тамбова. Там місцева влада планувала закупити бензин і дизельне паливо на загальну суму близько двох мільйонів рублів, однак конкурс завершився без жодної заявки.

    Проблеми із закупівлями фіксують і в інших російських регіонах. У Володимирській області такими, що не відбулися, визнали торги компанії “Горелектросеть”, яка планувала придбати паливо на понад 2,2 мільйона рублів.

    У Ставропольському краї місцевій протипожежній та аварійно-рятувальній службі довелося кілька разів повторно оголошувати закупівлю бензину. Лише після кількох невдалих спроб вдалося укласти контракт із єдиним постачальником.

    За аналогічним сценарієм проходила закупівля пального й для Туапсинського центру соціального обслуговування у Краснодарському краї. Через відсутність конкуренції установа також була змушена працювати лише з одним постачальником.

    Ситуація свідчить про дедалі серйозніші проблеми на російському паливному ринку. Формально бензин у країні залишається доступним, однак механізм державних закупівель дедалі частіше перестає працювати через небажання бізнесу продавати паливо за цінами, які вже не відповідають ринковим умовам.

    Проблеми із забезпеченням державного сектору виникають на тлі загального скорочення виробництва нафтопродуктів у Росії. Останніми місяцями російська нафтопереробна галузь зазнає значного навантаження після численних атак по нафтопереробних заводах. Унаслідок пошкодження виробничих потужностей та тимчасового зупинення роботи окремих підприємств обсяги переробки нафти суттєво скоротилися.

    За оцінками низки експертів, виробництво нафтопродуктів у Росії опустилося до найнижчих показників за останні два десятиліття. Це позначилося як на внутрішньому ринку, так і на можливостях стабільно забезпечувати пальним державні структури.

    Наявність проблем фактично визнав і президент Росії Володимир Путін. Коментуючи ситуацію, він заявив, що атаки по російських нафтопереробних підприємствах створили “певні проблеми з нафтопродуктами”. Водночас російський лідер запевнив, що влада нібито поступово стабілізує ситуацію на внутрішньому ринку.

    Ознаки дефіциту пального, за повідомленнями українського руху опору “АТЕШ”, вже відчувають і російські військові на тимчасово окупованих територіях України. За даними підпілля, через нестачу пального окупаційне командування на південному напрямку було змушене обмежити заправку мобільних вогневих груп і підрозділів протиповітряної оборони, що потенційно впливає на їхню оперативну готовність.

    На цьому тлі експерти зазначають, що подальше поглиблення паливної кризи може створювати дедалі більше труднощів не лише для цивільної інфраструктури Росії, а й для функціонування державних служб, логістики та забезпечення військових потреб.

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина розпочала переговори з Росією щодо можливості передачі придбаних раніше зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. В Анкарі сподіваються, що такий крок допоможе усунути головну перепону для відновлення участі держави у програмі американських винищувачів п’ятого покоління F-35 та відкриє шлях до закупівлі сучасних бойових літаків у США. Водночас у Вашингтоні вже сигналізують, що навіть повна передача російських комплексів іншій державі може не стати достатньою підставою для скасування обмежень, оскільки питання безпеки залишається одним із ключових у відносинах між союзниками по НАТО.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на турецьких посадовців та поінформовані джерела.

    За інформацією агентства, останніми тижнями Туреччина звернулася до Росії з пропозицією погодити передачу комплексів С-400 третій країні. Такий варіант Анкара розглядає як компромісне рішення, яке могло б задовольнити вимоги США та дозволити відновити військово-технічне співробітництво із Вашингтоном.

    Співрозмовники Bloomberg зазначають, що переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, який цього тижня проходить в Анкарі. Саме в цей період президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути можливість перегляду санкцій та обмежень, які були запроваджені проти Туреччини через закупівлю російських систем протиповітряної оборони.

    Ці заяви стали важливим політичним сигналом для турецького керівництва, яке вже кілька років намагається знайти спосіб повернутися до програми F-35.

    За словами джерел агентства, нинішня ініціатива не є першою спробою Анкари вирішити проблему.

    Кілька місяців тому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть висував ідею повернення комплексів С-400 Росії.

    Однак ця пропозиція не знайшла достатньої підтримки ні всередині Туреччини, ні серед російської сторони.

    Після цього турецька влада почала шукати інші варіанти компромісу.

    Одним із них стала пропозиція залишити комплекси С-400 на території Туреччини, але дозволити американським військовим або технічним спеціалістам здійснювати контроль за їхньою експлуатацією.

    В Анкарі вважали, що такий механізм дозволить розвіяти побоювання Вашингтона щодо можливого витоку секретної інформації про американські винищувачі.

    Проте, як повідомляє Bloomberg, американська сторона відкинула й цю пропозицію.

    У Вашингтоні наголосили, що сама присутність російських комплексів на території держави-члена НАТО становить потенційну загрозу для безпеки новітніх американських літаків.

    Основна проблема полягає у можливостях С-400.

    Американські військові та фахівці з безпеки неодноразово заявляли, що російські радари можуть збирати детальну інформацію про характеристики літаків F-35.

    Йдеться насамперед про параметри малопомітності (стелс-технологій), особливості роботи бортових систем, електронного обладнання та радіолокаційний “портрет” винищувача.

    На думку США, навіть потенційне потрапляння таких даних до Росії може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм американського оборонного комплексу.

    Саме тому Конгрес США ще кілька років тому ухвалив жорсткі законодавчі обмеження.

    Відповідно до чинного законодавства Туреччина не може придбати винищувачі F-35 доти, доки володіє російськими комплексами С-400.

    Навіть зараз, коли президент Дональд Трамп заявляє про готовність переглянути санкційну політику щодо Анкари, остаточне рішення значною мірою залежить від позиції американських законодавців.

    За інформацією Bloomberg, цього тижня американські сенатори під час спілкування з журналістами дали зрозуміти, що навіть передача комплексів третій країні автоматично не вирішить проблему.

    Вони наголосили, що Вашингтон має отримати повну впевненість у тому, що російські системи більше жодним чином не становитимуть ризику для американських технологій.

    Таким чином навіть у разі досягнення домовленості з Москвою Туреччина не має гарантій повернення до програми F-35.

    За словами турецьких чиновників, зараз комплекси С-400 фактично не використовуються.

    Попри те, що вони перебувають на озброєнні країни, їх не залучають до бойового чергування.

    Це також є частиною спроб Анкари продемонструвати союзникам по НАТО, що російські системи не інтегровані у національну систему протиповітряної оборони.

    Джерела агентства також повідомили, що питання майбутнього С-400 стало однією з головних тем під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана до Казані.

    Там він провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі Кремль офіційно підтвердив, що сторони обговорювали питання, пов’язані з поставленими Туреччині зенітно-ракетними комплексами.

    Водночас зміст переговорів російська сторона не розкрила.

    Історія із закупівлею С-400 стала одним із найсерйозніших кризових моментів у сучасних відносинах між Туреччиною та США.

    У 2017 році Анкара підписала контракт із Росією на придбання комплексів ППО, незважаючи на численні попередження Вашингтона.

    Перші елементи систем були доставлені до Туреччини у 2019 році.

    Після цього США офіційно виключили Туреччину з міжнародної програми створення винищувача F-35, хоча країна була одним із ключових партнерів проєкту.

    До запровадження санкцій турецькі підприємства виготовляли сотні компонентів для американських літаків, а сама Туреччина планувала закупити понад сто винищувачів нового покоління.

    Окрім виключення з програми F-35, Сполучені Штати застосували до Туреччини санкції відповідно до закону CAATSA, який передбачає обмеження щодо країн, які здійснюють великі оборонні закупівлі у Росії.

    Відтоді Анкара неодноразово заявляла про бажання нормалізувати відносини із Вашингтоном та повернутися до участі у програмі F-35.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому турецьке керівництво побачило нове політичне вікно можливостей.

    Напередодні саміту НАТО американський президент припустив, що може скасувати санкції, введені проти Туреччини, та сприяти укладенню нової оборонної угоди.

    Однак навіть у разі позитивної позиції Білого дому остаточне рішення залежатиме від Конгресу США, який традиційно займає значно жорсткішу позицію щодо військового співробітництва з країнами, які закуповують російське озброєння.

    Експерти зазначають, що нинішні переговори мають набагато ширше значення, ніж проста доля окремої системи ППО.

    Їхній результат може визначити майбутнє оборонного партнерства між Туреччиною та США, вплинути на баланс сил усередині НАТО, а також позначитися на подальших відносинах Анкари з Москвою.

    Якщо сторонам вдасться знайти компроміс, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів останніх років у сфері безпеки.

    Водночас відсутність домовленостей означатиме збереження санкцій, подальше відсторонення Туреччини від програми F-35 та продовження одного з найглибших конфліктів між двома союзниками по Північноатлантичному альянсу.

  • США висунули Ірану ультиматум щодо Ормузької протоки

    США висунули Ірану ультиматум щодо Ормузької протоки

    Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Ірану новий ультиматум, який може визначити подальший розвиток відносин між Вашингтоном і Тегераном та вплинути на безпекову ситуацію на Близькому Сході. Американська влада вимагає, щоб уже в суботу, 11 липня, іранське керівництво публічно підтвердило відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, офіційно взяло на себе зобов’язання припинити атаки на комерційні судна та фактично визнало порушення раніше досягнутих домовленостей. У Білому домі наголошують, що саме виконання цих умов стане головним показником того, чи готовий Тегеран до продовження дипломатичних переговорів та укладення нової довгострокової угоди.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на трьох високопоставлених американських посадовців, які провели закритий брифінг для журналістів.

    За словами співрозмовників видання, Вашингтон уже передав свої вимоги безпосередньо представникам Ірану, а також через країни-посередники, які останніми тижнями підтримують контакти між сторонами. Американська адміністрація наполягає, що Тегеран має не лише припинити атаки на цивільне судноплавство, а й зробити це публічно, щоб продемонструвати готовність виконувати міжнародні зобов’язання.

    У США вважають, що Іран порушив меморандум про взаєморозуміння, який був укладений лише три тижні тому та мав покласти край активній фазі військового протистояння між країнами. За даними американської сторони, попри підписання документа, іранські сили продовжували регулярно атакувати цивільні торговельні судна в Ормузькій протоці та прилеглих водах, створюючи загрозу міжнародному судноплавству та світовим поставкам енергоносіїв.

    Американські посадовці наголошують, що саме тому нинішня вимога щодо припинення нападів є своєрідною перевіркою намірів Тегерана.

    За словами одного із чиновників, якщо Іран не здатний виконати навіть таке базове зобов’язання, як припинення атак на цивільні кораблі, то говорити про виконання складнішої ядерної угоди або інших масштабних міжнародних домовленостей просто немає сенсу.

    У Вашингтоні підкреслюють, що питання безпечного проходження суден через Ормузьку протоку є принциповим не лише для США, а й для світової економіки. Будь-які атаки на торговельні кораблі або загроза перекриття протоки одразу впливають на світові ринки нафти, газу та міжнародну торгівлю.

    За інформацією Axios, після двох днів інтенсивного обміну ударами між США та Іраном на початку цього тижня представники Тегерана нібито самі ініціювали нові контакти з Вашингтоном.

    Американські посадовці стверджують, що під час переговорів іранська сторона фактично визнала власні помилки та попросила відновити дипломатичний процес.

    «Вони сказали нам: “Ми облажалися. Ми зробили помилку. Давайте продовжимо переговори”», – процитував один із чиновників слова представників Ірану.

    Втім, офіційний Тегеран категорично відкидає таку версію подій.

    Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Іран не звертався до США із проханням відновити переговори та не визнавав жодних помилок.

    За його словами, іранська сторона лише погодилася провести консультації після відповідного прохання посередників із Катару, які традиційно виконують роль комунікаційного каналу між Вашингтоном і Тегераном.

    Попри це, американська адміністрація переконана, що саме зараз Іран має зробити конкретний крок назустріч деескалації.

    За інформацією Axios, у Білому домі очікують, що офіційна позиція Тегерана стане відомою після запланованої на суботу зустрічі міністра закордонних справ Ірану з главою зовнішньополітичного відомства Оману в столиці країни Маскаті.

    Саме Оман протягом багатьох років залишається одним із головних дипломатичних посередників між США та Іраном. Через Маскат неодноразово передавалися конфіденційні повідомлення між сторонами, а також проводилися консультації щодо врегулювання кризових ситуацій.

    Американські чиновники заявляють, що після переговорів в Омані очікують чіткої, недвозначної та публічної заяви іранського керівництва.

    «Ми хочемо, щоб вони відкрито заявили про припинення атак на судна та прямо або опосередковано визнали, що припустилися помилки. Саме над цим ми зараз працюємо», – заявив один із представників адміністрації.

    Інший високопосадовець попередив, що якщо Іран відмовиться виконати цю вимогу або продовжить обстріли цивільних кораблів, Вашингтон готовий вдатися до нових жорстких заходів.

    Якими саме можуть бути ці кроки, американська сторона офіційно не уточнює. Водночас співрозмовники видання наголошують, що США мають достатньо інструментів як дипломатичного, так і військового та економічного характеру для посилення тиску на Тегеран.

    За словами американських чиновників, ситуацію додатково ускладнює внутрішня боротьба за владу в самому Ірані.

    У Вашингтоні вважають, що в іранському політичному керівництві існують різні групи впливу, які мають протилежне бачення майбутніх відносин зі США.

    Частина керівництва, за оцінками американської розвідки, зацікавлена у досягненні компромісу та поступовій нормалізації відносин із Заходом.

    Водночас інші представники силового блоку виступають за продовження конфронтації та жорсткішу політику щодо Сполучених Штатів.

    «У їхній системі є елементи, які хочуть досягти угоди, але ми не можемо приймати рішення за них. Їм потрібно самостійно взяти ситуацію під контроль», – заявив один із представників адміністрації Трампа.

    Нинішня криза розгортається менш ніж через місяць після того, як США та Іран уклали меморандум про взаєморозуміння.

    Документ був підписаний 17 червня в Ісламабаді за посередництва Пакистану та мав стати основою для поступового завершення конфлікту між країнами.

    Меморандум передбачав припинення бойових дій, скасування американської морської блокади Ірану, відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку та запуск 60-денного переговорного процесу щодо укладення повноцінної мирної угоди.

    Однак уже на початку липня ситуація різко загострилася.

    За даними американської сторони, іранські сили відновили атаки на цивільні торговельні судна, які проходили через Ормузьку протоку.

    У відповідь 7–8 липня американські військові завдали серії ударів по десятках військових об’єктів на території Ірану.

    Цілями операції стали склади зброї, ракетні комплекси, командні пункти та інші об’єкти, які, за твердженням США, були пов’язані з організацією нападів на міжнародне судноплавство.

    Паралельно Міністерство фінансів США скасувало тимчасові винятки із санкційного режиму, які дозволяли Ірану частково експортувати нафту відповідно до умов мирного меморандуму.

    У відповідь Іран здійснив ракетні удари по американських військових базах, розташованих у Бахрейні та Кувейті.

    Попри обмін ударами, жодна зі сторін не заявила про намір остаточно припинити дипломатичні контакти.

    Наступного дня президент США Дональд Трамп повідомив, що представники Тегерана нібито звернулися до Вашингтона із пропозицією відновити переговори.

    За словами американського лідера, США дали зрозуміти іранській стороні, що попереднє перемир’я більше не діє, а будь-які нові домовленості можливі лише після того, як Іран доведе готовність виконувати свої зобов’язання.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном і є головним маршрутом експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки.

    За оцінками міжнародних енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світового морського експорту нафти. Саме тому будь-які військові інциденти, атаки на торговельні судна або навіть погрози перекрити судноплавство миттєво впливають на світові ціни на нафту, міжнародну торгівлю, страхові ставки для судноплавних компаній та глобальну економіку.

    Саме тому нинішні вимоги США виходять далеко за межі двосторонніх відносин із Іраном. У Вашингтоні розглядають забезпечення безпеки Ормузької протоки як один із ключових елементів стабільності світового енергетичного ринку та міжнародної безпеки.

  • Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    У США завершили узгодження одного з найважливіших законопроєктів щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що після тривалих переговорів із Білим домом вдалося досягти компромісу щодо фінальної редакції документа, який адміністрація президента Дональда Трампа готова офіційно підтримати. За словами політика, це фактично відкриває шлях до швидкого ухвалення законопроєкту Конгресом і набуття ним чинності.

    Про це Ліндсі Грем заявив під час публічного виступу.

    Сенатор повідомив, що останніми місяцями разом із демократами Річардом Блюменталем і Джин Шагін вів постійні консультації з представниками адміністрації президента США, щоб погодити текст документа та зробити його прийнятним для Білого дому.

    За словами Грема, під час переговорів головним завданням було створити такий законопроєкт, який одночасно передбачав би жорсткі санкції проти Росії та відповідав би зовнішньополітичній стратегії адміністрації Дональда Трампа.

    Він зазначив, що процес узгодження тривав тривалий час і супроводжувався детальним опрацюванням усіх положень документа.

    За результатами переговорів сторонам вдалося досягти остаточної домовленості.

    «Я радий повідомити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроєкту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом», – заявив Ліндсі Грем.

    За його словами, підтримка адміністрації президента є ключовою умовою для успішного проходження законопроєкту через Конгрес.

    Грем наголосив, що погодження документа Білим домом свідчить про консолідовану позицію американської влади щодо необхідності подальшого економічного тиску на Російську Федерацію.

    Сенатор повідомив, що після повернення до Вашингтона він разом із сенатором Річардом Блюменталем проведе переговори з керівництвом обох партій у Сенаті.

    Йдеться про консультації з лідерами республіканської та демократичної більшості щодо включення законопроєкту до порядку денного найближчих пленарних засідань.

    Політик висловив упевненість, що документ користується широкою двопартійною підтримкою і має високі шанси бути схваленим без тривалих політичних суперечок.

    На думку Грема, новий закон стане одним із найважливіших інструментів американської політики щодо Росії.

    Він підкреслив, що санкції мають не лише посилити економічний тиск на Кремль, а й розширити можливості президента США у міжнародних переговорах.

    «Це надасть президенту Дональду Трампу інструменти для сприяння припиненню війни», – заявив сенатор.

    За словами Грема, нові санкційні механізми дозволять адміністрації США більш ефективно впливати як безпосередньо на Росію, так і на держави, які допомагають їй обходити вже запроваджені міжнародні обмеження.

    Окрім роботи над законопроєктом, сенатор повідомив про намір провести окремі переговори з президентом Дональдом Трампом щодо подальших кроків після ухвалення документа.

    Також він планує розпочати консультації з урядами країн, які продовжують закуповувати російську нафту за зниженими цінами.

    За словами політика, саме ці держави фактично допомагають Москві зберігати значні валютні надходження, які використовуються для фінансування війни проти України.

    Грем наголосив, що має намір переконати такі країни приєднатися до міжнародних зусиль зі скорочення російських нафтових доходів.

    Він вважає, що максимальне обмеження прибутків від експорту енергоносіїв є одним із найефективніших способів послаблення російської військової машини.

    Хоча остаточний текст законопроєкту поки що не оприлюднений, раніше його автори неодноразово розповідали про ключові положення документа.

    Очікується, що він передбачатиме значне розширення санкційного режиму проти Росії, а також можливість застосування так званих вторинних санкцій.

    Йдеться про запровадження обмежень не лише проти російських компаній і банків, а й щодо іноземних підприємств, фінансових установ або держав, які сприяють обходу чинних санкцій або продовжують активно співпрацювати з російською економікою.

    Особливу увагу американські законодавці приділяють покупцям російської нафти.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів федерального бюджету Росії та фінансування військових витрат.

    Американські сенатори неодноразово заявляли, що посилення санкцій проти енергетичного сектору РФ може істотно скоротити фінансові можливості Кремля для продовження війни.

    Ідея ухвалення нового санкційного пакета обговорюється у Вашингтоні вже понад пів року.

    Ще в середині листопада 2025 року Ліндсі Грем повідомляв, що Дональд Трамп фактично дав згоду на просування законопроєкту через Конгрес.

    Тоді сенатор заявив, що президент «благословив» законодавців на ухвалення документа, який тривалий час залишався без руху.

    У січні 2026 року Грем повторив, що Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

    Відтоді тривали переговори між авторами документа та адміністрацією президента щодо остаточного формулювання окремих положень.

    Остання заява сенатора свідчить, що цей процес завершився досягненням компромісу.

    Очікується, що після повернення сенаторів до Вашингтона документ найближчим часом можуть офіційно внести до порядку денного Сенату.

    У разі його схвалення обома палатами Конгресу закон буде переданий на підпис президенту США.

    З огляду на те, що адміністрація Дональда Трампа вже офіційно підтримала погоджену редакцію документа, американські законодавці прогнозують його швидке набуття чинності.

    Новий пакет санкцій може стати одним із наймасштабніших рішень США щодо Росії за весь час повномасштабної війни проти України.

    Вашингтон неодноразово заявляв, що економічний тиск залишається одним із ключових інструментів стримування російської агресії.

    Американська влада також наголошує, що санкції мають на меті не лише обмежити можливості Кремля фінансувати війну, а й стимулювати Росію до припинення бойових дій та пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Заява Ліндсі Грема стала ще одним підтвердженням того, що питання посилення санкційної політики щодо Москви зберігає двопартійну підтримку в американському Конгресі та залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики США.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення