Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення Міжнародним олімпійським комітетом прав Олімпійського комітету Росії викликає серйозне занепокоєння України, адже таке рішення суперечить міжнародній політиці санкційного тиску на державу-агресора та може стати небезпечним прецедентом для поступового повернення російського спорту на світову арену. В Офісі президента наголошують, що російський спорт давно став складовою державної пропаганди, а значна частина спортсменів та спортивних функціонерів відкрито підтримують війну проти України.

    Про це журналістам повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, рішення МОК щодо відновлення прав Олімпійського комітету Росії викликає особливе занепокоєння саме зараз, коли міжнародна спільнота, навпаки, посилює санкційний тиск на Російську Федерацію через триваючу повномасштабну агресію проти України. На думку української сторони, будь-які кроки, які можуть бути сприйняті як пом’якшення міжнародної ізоляції Росії, створюють небезпечний сигнал і суперечать загальній логіці санкційної політики.

    Владислав Власюк звернув увагу, що багато російських спортсменів, які представляють країну на міжнародних змаганнях, фактично є частиною силових структур Росії. Значна кількість атлетів виступає за спортивні клуби Міністерства оборони РФ, Росгвардії та інших державних силових відомств. Частина спортсменів має офіційні військові звання, а окремі олімпійські чемпіони неодноразово брали участь у заходах, організованих російською владою для підтримки війни проти України.

    За словами уповноваженого президента, серед таких спортсменів є відомі представники російського спорту, які відкрито демонстрували підтримку Кремля та військової агресії. Зокрема, йдеться про Ангеліну Мельникову, Яну Єгорян, Владислава Ларіна, Світлану Дашанімаєву та інших спортсменів, які брали участь у пропагандистських кампаніях, відвідували тимчасово окуповані території України та публічно підтримували політику російського керівництва.

    “Серед них – Ангеліна Мельникова, Яна Єгорян, Владислав Ларін, Світлана Дашанімаєва та ін. Вони брали участь у пропагандистських заходах, відвідували ТОТ України та публічно схвалювали політику Кремля. Саме за такі дії Україна вже запровадила санкції проти них”, — повідомив Владислав Власюк.

    В Офісі президента наголошують, що саме такі факти свідчать про нерозривний зв’язок між російським спортом та державною політикою Кремля. Україна неодноразово заявляла міжнародним партнерам, що спортивні досягнення Росії активно використовуються як елемент зовнішньополітичної пропаганди, а успіхи спортсменів — як інструмент формування позитивного іміджу держави, яка продовжує вести війну проти сусідньої країни.

    Окрему увагу українська сторона приділяє і діяльності російських спортивних чиновників. За словами Власюка, найближчим часом санкційний тиск може поширитися й на керівництво окремих міжнародних та російських спортивних організацій.

    Зокрема, до 21-го пакета санкцій Європейського Союзу можуть включити президента Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Аркадія Дворковича. Він уже перебуває під українськими санкціями, а тепер питання про запровадження аналогічних обмежень розглядають і в ЄС.

    Крім Дворковича, у Брюсселі обговорюють можливість внесення до санкційного списку ще кількох високопосадовців російського спортивного керівництва. Серед них — міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі, а також колишній президент Олімпійського комітету Росії Станіслав Поздняков. Усі вони, за даними української сторони, відкрито підтримували політику Кремля та російську військову агресію.

    Власюк наголосив, що на цьому тлі рішення про відновлення прав Олімпійського комітету Росії виглядає нелогічним і суперечить політиці міжнародної ізоляції держави-агресора.

    “На цьому тлі будь-які кроки до відновлення повноцінної участі російських спортивних структур у міжнародному спортивному русі суперечать логіці санкційного тиску”, — підкреслив він.

    Українська влада вкотре заявила, що міжнародні спортивні організації мають не послаблювати існуючі обмеження, а навпаки — зберігати та посилювати політику ізоляції щодо всіх спортсменів, функціонерів і структур, які прямо чи опосередковано підтримують агресію Росії.

    У Києві наголошують, що російський спорт давно перестав бути виключно сферою змагань і перетворився на один із елементів державної політики Кремля. Через спортивні федерації, міжнародні турніри та участь відомих спортсменів російська влада намагається демонструвати світові видимість нормальності попри повномасштабну війну, санкції та численні воєнні злочини.

    На тлі рішення МОК дедалі більше дискусій точиться і навколо перспектив повернення російських команд до міжнародних турнірів. Зокрема, раніше стало відомо, що Міжнародна федерація футболу (ФІФА) вже розпочала підготовку до офіційного обговорення можливого скасування заборони на участь російських збірних та клубів у міжнародних футбольних змаганнях.

    Поштовхом до таких консультацій, за інформацією ЗМІ, стало саме рішення Міжнародного олімпійського комітету про відновлення прав Олімпійського комітету Росії та відповідне інформування міжнародних спортивних федерацій. Україна ж наполягає, що до завершення війни та припинення російської агресії будь-яке повернення російських спортивних структур до міжнародного спортивного життя є передчасним і суперечить принципам міжнародної солідарності та відповідальності.

  • Нафта стрімко дорожчає після рішення США:

    Нафта стрімко дорожчає після рішення США:

    Світові ціни на нафту продемонстрували найпомітніше зростання за останній час після того, як Сполучені Штати відкликали генеральну ліцензію, яка дозволяла продаж іранської нафти. Ринок також відреагував на нове загострення ситуації в Ормузькій протоці, де були атаковані цивільні судна, що посилило побоювання інвесторів щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв із регіону Близького Сходу.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів у вівторок, 7 липня, ф’ючерси на нафту еталонної марки Brent зросли на 2,17 долара, або на 3,01%, досягнувши 74,16 долара за барель. Однак уже після завершення основної біржової сесії висхідний тренд продовжився. За останніми даними, вартість Brent піднялася ще на 96 центів і сягнула 75,12 долара за барель, уперше за певний час перевищивши психологічно важливу позначку у 75 доларів.

    Не менш відчутним було зростання й американської нафти марки West Texas Intermediate (WTI). На початку торгів її ціна збільшилася на 1,89 долара, або на 2,76%, до 70,44 долара за барель. Після закриття біржі котирування продовжили рух угору, додавши ще 1,05 долара. У результаті вартість американської нафти досягла 71,49 долара за барель станом на 15:00 за східним часом.

    Фахівці зазначають, що ключовим каталізатором стрімкого подорожчання стало рішення адміністрації США відкликати генеральну ліцензію, яка дозволяла здійснювати операції з продажу іранської нафти. Таким чином Вашингтон фактично посилив санкційний тиск на Тегеран, що може призвести до скорочення обсягів іранського експорту нафти на світовий ринок.

    Іран залишається одним із важливих виробників нафти, тому будь-які обмеження його експорту миттєво впливають на очікування трейдерів. Учасники ринку побоюються, що зменшення пропозиції сировини може призвести до дефіциту на окремих ринках, особливо в умовах стабільного світового попиту. Саме тому новини про нові американські обмеження викликали швидку реакцію інвесторів, які почали активно скуповувати нафтові контракти.

    Додатковий поштовх до зростання цін дала різка ескалація безпекової ситуації в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою та зрідженим природним газом. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, тому будь-які військові інциденти в цьому районі одразу позначаються на настроях нафтового ринку.

    У вівторок у протоці були атаковані три танкери, серед яких опинився катарський газовоз. Влада Катару повідомила, що судно було уражене іранським безпілотником. Інцидент викликав занепокоєння серед міжнародних перевізників та учасників енергетичного ринку, оскільки створює ризики для безпеки судноплавства в одному з ключових маршрутів постачання енергоресурсів.

    Після атак Вашингтон жорстко відреагував на події. Представники США заявили, що дії Ірану в Ормузькій протоці є “цілком неприйнятними” та попередили, що вони матимуть відповідні наслідки. Американська сторона наголосила, що атаки на цивільні судна становлять загрозу міжнародній торгівлі та енергетичній безпеці.

    Аналітики зазначають, що одночасне поєднання двох факторів — посилення санкцій проти Ірану та загострення ситуації навколо Ормузької протоки — стало потужним сигналом для ринку. Якщо напруженість у регіоні збережеться або конфлікт поглибиться, світові ціни на нафту можуть продовжити зростання й надалі.

    Експерти нагадують, що Ормузька протока має стратегічне значення для глобальної енергетики. Через неї щодня транспортуються десятки мільйонів барелів нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Будь-які перебої в роботі цього маршруту можуть негативно вплинути на світові поставки, що традиційно призводить до стрибка котирувань і посилення волатильності на міжнародних біржах.

    Зростання вартості нафти також може мати ширші економічні наслідки. Подорожчання сировини часто призводить до збільшення вартості пального, транспортних перевезень і виробничих витрат, що зрештою впливає на рівень інфляції в багатьох країнах світу. Саме тому рішення США щодо Ірану та розвиток подій у районі Ормузької протоки уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди, центральні банки та великі енергетичні компанії.

  • МОК відкрив двері Росії: російські спортсмени можуть повернутися під своїм прапором

    МОК відкрив двері Росії: російські спортсмени можуть повернутися під своїм прапором

    Міжнародний олімпійський комітет (МОК) оголосив про один із найрезонансніших кроків у світовому спорті від початку повномасштабної війни Росії проти України. Виконавчий комітет організації 7 липня ухвалив рішення тимчасово припинити дію санкцій щодо Олімпійського комітету Росії (ОКР), які були запроваджені у жовтні 2023 року, а також рекомендував скасувати обмеження, введені після російського вторгнення у 2022 році. У результаті саме міжнародні спортивні федерації тепер самостійно вирішуватимуть, чи допускати російських спортсменів до міжнародних стартів, зокрема під національними символами.

    Рішення стало можливим після того, як Російський олімпійський комітет виключив зі свого складу так звані регіональні спортивні організації, створені на тимчасово окупованих територіях України. Саме їх включення до структури ОКР стало причиною відсторонення Росії у 2023 році, адже МОК розцінив цей крок як порушення Олімпійської хартії та територіальної цілісності України. Крім цього, російська сторона письмово підтвердила, що більше не здійснюватиме діяльності на окупованих українських територіях.

    Після ухвалення нового рішення МОК більше не рекомендує міжнародним федераціям застосовувати загальні обмеження щодо участі російських спортсменів. Це означає, що федерації з окремих видів спорту отримують право самостійно визначати умови допуску росіян до міжнародних турнірів, кваліфікаційних змагань та чемпіонатів світу.

    Водночас автоматичного повернення російських спортсменів до всіх міжнародних стартів не відбудеться. Кожна федерація ухвалюватиме власне рішення відповідно до своїх регламентів. Частина міжнародних організацій уже заявляла раніше, що навіть після зміни рекомендацій МОК може зберегти чинні санкції. Так, після аналогічного рішення щодо Білорусі у травні цього року окремі федерації, зокрема World Athletics, не стали змінювати власну політику допуску.

    МОК також повідомив, що російські спортсмени, які претендуватимуть на участь у міжнародних турнірах, повинні виконувати загальні вимоги, які діють для всіх учасників, зокрема пройти антидопінгові процедури та відповідати правилам конкретної федерації. При цьому питання використання державного прапора, герба, гімну та інших національних символів Росії під час Олімпійських ігор поки що залишається відкритим.

    У комітеті зазначили, що рішення щодо можливості виступу росіян під національною символікою на літній Олімпіаді 2028 року в Лос-Анджелесі буде ухвалене окремо пізніше. До цього часу МОК не визначив остаточну модель участі російської збірної в головних олімпійських стартах.

    Попри послаблення обмежень для спортсменів, частина санкцій проти Росії залишається чинною. МОК підтвердив, що не планує проводити міжнародні олімпійські заходи на території Російської Федерації. Також зберігається заборона на участь у заходах МОК російських урядовців, державних чиновників та офіційних представників влади.

    Водночас організація наголосила, що її позиція щодо війни Росії проти України не змінилася. У пресрелізі зазначається, що МОК продовжить підтримувати українську олімпійську спільноту як фінансово, так і організаційно.

    У поясненні до рішення Виконавчий комітет заявив, що нинішня міжнародна ситуація вимагає від організації балансувати між політичними реаліями та принципом універсальності спорту.

    «МОК має орієнтуватися в складних реаліях та наслідках поточного геополітичного контексту. На тлі зростаючої глобальної нестабільності та конфліктів МОК повинен підтримувати свою місію щодо збереження справді глобальної спортивної платформи», — йдеться у заяві організації.

    Нинішнє рішення стало продовженням поступового пом’якшення політики МОК щодо Росії та Білорусі. У травні 2026 року комітет уже скасував рекомендації щодо обмеження участі білоруських спортсменів, дозволивши міжнародним федераціям самостійно вирішувати питання їхнього допуску, включаючи участь під національним прапором. Саме після цього експерти припускали, що аналогічний сценарій незабаром може бути застосований і до Росії.

    Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року МОК рекомендував усім міжнародним федераціям повністю усунути російських і білоруських спортсменів від участі у міжнародних змаганнях. Згодом підхід змінився: окремих атлетів почали допускати до стартів у нейтральному статусі без прапора, гімну та державної символіки.

    Окремою причиною санкцій залишався і допінговий скандал, пов’язаний із державною системою приховування допінгу під час зимової Олімпіади в Сочі 2014 року. Саме через ці порушення російські спортсмени вже багато років виступали на частині міжнародних стартів із різними обмеженнями або під нейтральним статусом.

    Остаточні наслідки нинішнього рішення МОК стануть зрозумілими найближчими місяцями, коли міжнародні федерації почнуть ухвалювати власні рішення щодо повернення російських спортсменів до чемпіонатів світу, Кубків світу та кваліфікаційних турнірів до Олімпійських ігор 2028 року.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.

  • Не нафта і не санкції: російський економіст назвав головну загрозу для економіки РФ

    Не нафта і не санкції: російський економіст назвав головну загрозу для економіки РФ

    Провідний російський економіст і опозиційний аналітик Владислав Іноземцев заявив, що найбільшою проблемою для економіки Росії сьогодні є не дефіцит державного бюджету, падіння цін на нафту чи значні військові витрати, а стрімке погіршення інвестиційного клімату. На його думку, саме небажання бізнесу вкладати кошти у виробництво становить найбільшу довгострокову загрозу для російської економіки. Таку оцінку він озвучив в інтерв’ю українському виданню «Главком».

    За словами Іноземцева, головним індикатором негативних процесів стало різке скорочення інвестицій в основний капітал. Він стверджує, що за підсумками першого кварталу цей показник скоротився приблизно на 13%, що свідчить про втрату довіри бізнесу до перспектив розвитку російської економіки. Підприємці дедалі частіше відмовляються від розширення виробництва, відкладають інвестиційні проєкти та накопичують кошти як фінансовий резерв замість того, щоб вкладати їх у розвиток.

    «Головна проблема для російської економіки зараз – це настрій інвесторів. Це жахливий інвестиційний клімат, нестерпні податки, переділ власності – через всі ці фактори люди взагалі не хочуть вкладатися у виробництво», – зазначив економіст.

    На думку Іноземцева, нинішня економічна політика Кремля формує атмосферу невизначеності для приватного бізнесу. Підприємці не впевнені у захищеності права власності, побоюються нових податкових змін і дедалі частіше стикаються з втручанням держави у корпоративний сектор. У результаті навіть компанії, які продовжують отримувати прибуток, не поспішають інвестувати у виробничі потужності чи модернізацію підприємств.

    Економіст наголосив, що саме скорочення капіталовкладень створює найбільшу небезпеку для майбутнього російської економіки. Якщо інвестиції продовжать падати, це неминуче позначиться на темпах економічного зростання, продуктивності праці та технологічному розвитку країни. У короткостроковій перспективі негативні наслідки можуть бути менш помітними, однак у середньо- та довгостроковій перспективі економіка втратить можливості для модернізації та оновлення виробничої бази.

    Іноземцев вважає, що інші проблеми, про які часто говорять аналітики, наразі мають другорядне значення. Зокрема, він назвав менш критичними дефіцит федерального бюджету, високі військові витрати та зниження нафтових доходів. За його словами, Кремль поки що здатний фінансувати ці витрати завдяки бюджетним резервам, перерозподілу ресурсів та збільшенню податкового навантаження на бізнес.

    Окремо економіст різко розкритикував ставлення російської влади до приватного сектору. За його словами, держава дедалі більше повертається до адміністративних методів управління економікою.

    «Держава продовжує жити в радянській парадигмі: віддайте мені все, а там подивимося. Виживете – добре, не виживете – невелике лихо», – заявив Іноземцев, додавши, що такий підхід нагадує не економічну політику періоду НЕП, а систему продрозкладки часів «воєнного комунізму».

    Економіст також звернув увагу, що демографічну кризу він не вважає головним викликом для сучасної Росії. На його думку, нинішня структура російської економіки дозволяє функціонувати навіть за суттєвого скорочення чисельності населення, тоді як саме відсутність інвестицій поступово підриває її конкурентоспроможність.

    Такі оцінки збігаються з низкою інших заяв Іноземцева, зроблених останніми місяцями. Раніше він зазначав, що, попри погіршення економічної ситуації, Кремль навряд чи відмовиться від продовження війни через економічні труднощі. На його переконання, президент РФ Володимир Путін дедалі менше керується економічною логікою під час ухвалення політичних рішень.

    Крім того, Іноземцев неодноразово наголошував, що великі військові витрати Росії фінансуються насамперед із державного бюджету, а не безпосередньо за рахунок приватного бізнесу. Саме тому, на його думку, окремі економічні труднощі самі по собі не здатні швидко змусити Кремль змінити політичний курс.

    Раніше економіст також заявляв, що паливна криза не стане вирішальним фактором ослаблення російської армії. Натомість найбільш відчутний ефект, за його словами, мають удари по логістичних маршрутах, нафтопереробних підприємствах та інфраструктурі, відновлення яких потребує значного часу і ресурсів.

    Попри різні оцінки стану російської економіки, Іноземцев вважає, що саме втрата довіри інвесторів є найнебезпечнішим процесом. Якщо бізнес не бачить перспектив для розвитку і перестає вкладати кошти у виробництво, економічне зростання поступово сповільнюється незалежно від рівня нафтових доходів чи бюджетної політики. Саме тому, на його думку, інвестиційний клімат залишається ключовим індикатором майбутнього стану економіки Росії.

  • Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Російська економіка, яка дедалі більше працює на забезпечення війни проти України, демонструє нові ознаки серйозних труднощів. Після проблем у паливно-енергетичному секторі та скорочення обсягів переробки нафти Росія зіткнулася зі спадом виробництва аміачної селітри — стратегічно важливої продукції, яка використовується не лише у сільському господарстві, а й у військово-промисловому комплексі. Українські фахівці пов’язують цю тенденцію насамперед із систематичними ударами Сил оборони України по російських промислових підприємствах, які забезпечують роботу оборонної галузі.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

    У Центрі нагадали, що аміачна селітра є одним із найважливіших продуктів хімічної промисловості. У мирний час вона широко використовується як азотне мінеральне добриво, від якого залежить ефективність сільського господарства. Водночас ця речовина має подвійне призначення, адже є однією з ключових складових для виробництва вибухових речовин, артилерійських боєприпасів, інженерних боєзарядів та іншої продукції, яку використовує військово-промисловий комплекс.

    Саме тому скорочення її виробництва є важливим показником не лише стану цивільної економіки Росії, а й потенційних можливостей країни забезпечувати власну армію необхідними матеріалами для ведення бойових дій.

    За офіційними даними Росстату, протягом останнього року виробництво аміачної селітри в Росії скоротилося на 9%. При цьому негативна тенденція продовжує посилюватися. Лише у травні спад сягнув 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найгіршим показником від початку року.

    Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу, що навіть офіційна російська статистика більше не приховує проблем, які накопичуються в ключових галузях промисловості. На їхню думку, це ще одне свідчення того, що російська воєнна економіка поступово починає відчувати наслідки тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак по стратегічній інфраструктурі.

    У Росії пояснюють скорочення виробництва необхідністю проведення позапланових ремонтів на окремих підприємствах. Однак у ЦПД вважають таке пояснення спробою приховати реальні причини проблем у промисловості. Українські експерти наголошують, що дедалі частіше російські заводи змушені зупиняти або скорочувати виробництво після ударів українських далекобійних безпілотників.

    Одним із найпомітніших прикладів став хімічний комбінат “Азот” у Тульській області. Це одне з найбільших підприємств хімічної галузі Росії, яке випускає широкий спектр продукції, необхідної як цивільній економіці, так і військово-промисловому комплексу. Підприємство виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та інші хімічні компоненти, що використовуються під час виробництва вибухових речовин, боєприпасів і спеціальної військової продукції.

    Нещодавно комбінат зазнав удару, внаслідок чого було пошкоджено частину виробничої інфраструктури. Подібні атаки, як зазначають українські аналітики, поступово накопичують ефект і змушують російські підприємства скорочувати виробництво або витрачати значні ресурси на відновлення потужностей.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська пропаганда систематично намагається применшити наслідки українських далекобійних ударів, заявляючи про нібито незначні пошкодження або повну відсутність впливу на роботу стратегічних підприємств. Однак офіційна статистика, яку публікують самі російські державні органи, свідчить про інше.

    “Падіння виробництва в хімічній промисловості РФ — ще одне свідчення ефективності українських далекобійних ударів. І хоча пропагандисти РФ намагаються робити вигляд, що українські БПЛА не завдають суттєвої шкоди, навіть офіційна статистика свідчить про прямо протилежне”, — зазначили в ЦПД.

    Українські аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація не є поодинокою. Останніми місяцями дедалі більше галузей російської економіки демонструють негативну динаміку. Особливо це стосується секторів, які безпосередньо забезпечують потреби військово-промислового комплексу або виробляють продукцію подвійного призначення.

    Ще раніше в Росії виникли серйозні проблеми в паливній галузі. Регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, нафтобазах, складах пального та об’єктах транспортної інфраструктури призвели до скорочення обсягів переробки нафти, перебоїв із постачанням окремих видів пального та зниження експортних можливостей країни.

    На думку експертів, одночасне погіршення ситуації в паливній, хімічній та інших стратегічних галузях створює для російської економіки додаткові ризики. Воєнна модель економіки, яку Росія активно розбудовує з початку повномасштабного вторгнення, значною мірою залежить від стабільної роботи саме цих підприємств.

    Проблеми в роботі хімічної промисловості можуть негативно позначитися не лише на виробництві боєприпасів, а й на інших напрямах військового виробництва, оскільки підприємства цього сектору забезпечують армію великою кількістю компонентів для вибухових речовин, ракетного палива, спеціальної хімії та інших матеріалів.

    Подібних висновків дійшли й міжнародні експерти. Британське видання The Economist раніше опублікувало аналіз, у якому зазначило, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії має значно серйозніший вплив на російську економіку та оборонну промисловість, ніж припускали раніше.

    За оцінками видання, лише протягом 2025 року Україна здійснила 658 ударів по об’єктах, розташованих більш ніж за 100 кілометрів від державного кордону. Основними цілями стали нафтопереробні заводи, склади пального, підприємства військово-промислового комплексу, аеродроми, логістичні вузли, військові бази та інші стратегічні об’єкти.

    Журналісти також звернули увагу, що навесні цього року виробництво на російських нафтопереробних заводах скоротилося приблизно на 15% у річному вимірі. На їхню думку, це свідчить про накопичувальний ефект українських ударів, які поступово ускладнюють функціонування російської воєнної економіки.

    Експерти зазначають, що навіть якщо окремі підприємства після атак відновлюють роботу, вони нерідко працюють із меншим завантаженням, потребують дорогих ремонтів або змушені змінювати виробничі процеси. Це призводить до зростання витрат, зниження обсягів виробництва та ускладнює забезпечення потреб російської армії.

    У Центрі протидії дезінформації переконані, що офіційна статистика Росстату дедалі більше підтверджує ефективність української стратегії далекобійних ударів. На тлі міжнародних санкцій, дефіциту окремих технологій, кадрових проблем і постійних атак по стратегічній інфраструктурі російська воєнна економіка стикається зі зростаючим навантаженням, яке з часом може дедалі сильніше впливати на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва озброєння та продовжувати війну проти України.

  • World Athletics продовжила відсторонення спортсменів із Росії та Білорусі

    World Athletics продовжила відсторонення спортсменів із Росії та Білорусі

    Всесвітня легкоатлетична асоціація (World Athletics) залишила без змін рішення про відсторонення російських і білоруських спортсменів, офіційних осіб та допоміжного персоналу від участі у міжнародних легкоатлетичних змаганнях. Відповідне рішення було підтверджене під час засідання Ради організації, яке відбулося 1–2 липня.

    Як повідомила пресслужба World Athletics, члени Ради вкотре підтримали санкції, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації наголосили, що рішення, вперше ухвалене у березні 2022 року, вже неодноразово переглядалося та підтверджувалося у наступні роки, зокрема у 2023, 2025 та під час обговорення у березні 2026 року.

    У заяві World Athletics зазначається, що Рада підтвердила чинність відсторонення російських і білоруських спортсменів, офіційних осіб та допоміжного персоналу від усіх міжнародних змагань під егідою організації. Причиною такого рішення названо відсутність суттєвого прогресу у мирних переговорах щодо припинення війни, розв’язаної Росією проти України.

    Російські та білоруські легкоатлети не мають права виступати на турнірах World Athletics із березня 2022 року. Тоді організація однією з перших серед міжнародних спортивних федерацій запровадила жорсткі санкції у відповідь на російську агресію проти України. Відтоді ці обмеження регулярно переглядаються, однак щоразу залишаються чинними.

    Рішення World Athletics вкотре демонструє незмінну позицію міжнародної легкоатлетичної спільноти щодо недопущення представників Росії та Білорусі до офіційних стартів до зміни обставин, які стали підставою для санкцій.

    Водночас питання участі спортсменів із Росії та Білорусі у міжнародному спорті залишається предметом дискусій. Зокрема, 7 травня Міжнародний олімпійський комітет рекомендував міжнародним спортивним федераціям скасувати окремі обмеження щодо участі білоруських атлетів у міжнародних змаганнях. Попри це, World Athletics вирішила не змінювати власну політику і залишила чинними всі запроваджені раніше санкції.

  • ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.

    За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.

    Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.

    “Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.

    За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.

    “Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.

    Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.

    Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.

    Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.

    За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.

    Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.

    Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.

    Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.